549-15, редакцiя вiд 20. 02. 2003 icon

549-15, редакцiя вiд 20. 02. 2003




Назва549-15, редакцiя вiд 20. 02. 2003
Сторінка2/2
Дата12.08.2012
Розмір0.5 Mb.
ТипЗакон
1   2



Конец формы

^ Нажаль, Ви не можете працювати з сайтом нормально, тому що в Вашому броузерi вiдключений Javascript!




                                                          


^ ЗАКОН УКРАЇНИ


Про державний контроль за міжнародними

передачами товарів військового

призначення та подвійного використання


( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 23, ст.148 )


Цей Закон регулює діяльність, пов'язану з державним контролем

за міжнародними передачами товарів військового призначення та

подвійного використання, з метою забезпечення захисту національних

інтересів України, дотримання нею міжнародних зобов'язань щодо

нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки,

обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення

заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у

терористичних та інших протиправних цілях.


Розділ I

^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Визначення термінів


У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому

значенні:


міжнародні передачі товарів - експорт, імпорт, реекспорт

товарів, їх тимчасове вивезення за межі України або тимчасове

ввезення на її територію, транзит товарів територією України, а

також будь-які інші передачі товарів, що здійснюються за межами

України, за умови участі в них суб'єктів здійснення міжнародних

передач товарів;


експорт - продаж або передача на інших законних підставах

товарів іноземним суб'єктам господарської та іншої діяльності з

вивезенням або без вивезення цих товарів за межі митного кордону

України, включаючи реекспорт товарів, у тому числі:


продаж або передача товарів в Україні посольству чи

представнику будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцю

чи особі без громадянства;


продаж або передача в Україні чи за її межами права

управління (контролю) товарами відповідно юридичній особі

іноземної держави чи її представнику, іноземцю чи особі без

громадянства, у тому числі через засоби зв'язку;


розкриття технології іноземцю чи особі без громадянства;


фактичне відвантаження товарів з метою подальшої їх передачі

або переміщення за межі України;


ембарго (повне або часткове) - заборона чи обмеження експорту

товарів до держав, визначених міжнародними організаціями, членом

яких є Україна, або до держав, щодо яких проводиться відповідна

національна політика;


імпорт - купівля або отримання на інших законних підставах

від іноземних суб'єктів господарської та іншої діяльності товарів

із ввезенням або без ввезення цих товарів в Україну, включаючи їх

купівлю для власного споживання філіями та представництвами

установ і організацій України, що знаходяться за її межами, а

також дипломатичними представництвами та консульськими установами

України за кордоном;


реекспорт - продаж або передача на інших законних підставах

іноземним суб'єктам господарської та іншої діяльності з вивезенням

або без вивезення за межі України товарів, раніше імпортованих в

Україну;


транзит - перевезення товарів з однієї до іншої іноземної

держави територією України між двома пунктами або в межах одного

пункту пропуску через державний кордон України, за винятком

випадків, коли право власності чи право володіння та користування

товаром у разі такого перевезення на території України в

установленому порядку переходить від однієї до іншої особи;


тимчасове вивезення товарів - вивезення товарів з України до

іноземної держави з наступним їх поверненням в Україну;


тимчасове ввезення товарів - ввезення товарів в Україну з

іноземної держави з наступним їх вивезенням за межі України;


товари - товари військового призначення та подвійного

використання;


товари військового призначення в сукупності чи окремо - це:


вироби військового призначення - озброєння, боєприпаси,

військова та спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі вироби

для їх виробництва, вибухові речовини, а також матеріали та

обладнання, спеціально призначені для розроблення, виробництва або

використання зазначених виробів;


послуги військового призначення - надання іноземним юридичним

чи фізичним особам в Україні або за її межами послуг, у тому числі

посередницьких (брокерських), у сфері розроблення, виробництва,

будівництва, складання, випробування, ремонту, технічного

обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації,

управління, демілітаризації, знищення, збуту, зберігання,

виявлення, ідентифікації, придбання або використання виробів чи

технологій військового призначення, а також надання зазначеним

юридичним особам іноземної держави чи її представникам або

іноземцям послуг з фінансування таких робіт;


технології військового призначення - спеціальна інформація в

будь-якій формі (за винятком загальнодоступної інформації),

необхідна для розроблення, виробництва або використання виробів

військового призначення та надання послуг військового призначення.

Ця інформація може надаватися у формі технічних даних або

технічної допомоги:


технічні дані - проекти, плани, креслення, схеми, діаграми,

моделі, формули, специфікації, програмне забезпечення, посібники

та інструкції, розміщені на папері або інших, у тому числі й

електронних, носіях інформації;


технічна допомога - проведення інструктажів, надання

консультацій, здійснення заходів з метою підвищення кваліфікації,

навчання, практичного освоєння методів роботи;


базові технології - технології, які визначають принцип роботи

і використання техніки, та елементи технологій, без яких військова

техніка не може бути створена і використана;


товари подвійного використання - окремі види виробів,

обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій,

спеціально не призначені для військового використання, а також

роботи і послуги, пов'язані з ними, які, крім цивільного

призначення, можуть бути використані у військових або

терористичних цілях чи для розроблення, виробництва, використання

товарів військового призначення, зброї масового знищення, засобів

доставки зазначеної зброї чи ядерних вибухових пристроїв, у тому

числі окремі види ядерних матеріалів, хімічних речовин,

бактеріологічних, біологічних та токсичних препаратів, перелік

яких визначається Кабінетом Міністрів України;


кінцеві споживачі - суб'єкти підприємницької діяльності

України, державні органи України, Збройні Сили України та інші

військові формування, правоохоронні органи, іноземні суб'єкти

господарської та іншої діяльності, які безпосередньо є споживачами

товарів, відповідно імпортованих в Україну або експортованих з

України;


військове кінцеве використання - використання будь-яких

товарів з метою розроблення, виробництва, складання, випробування,

ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації,

експлуатації, зберігання, виявлення, ідентифікації, придбання

виробів військового призначення, у тому числі:


використання виробничого, випробувального або технологічного

обладнання та його компонентів;


використання будь-яких складових частин зазначених товарів, а

також обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і

технологій чи надання будь-яких послуг;


включення таких товарів до складу виробів військового

призначення;


суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів -

зареєстрований спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з

питань державного експортного контролю суб'єкт підприємницької

діяльності України, який має намір здійснювати або здійснює

міжнародні передачі товарів, включаючи посередницьку (брокерську)

діяльність;


дозвіл - документ, виданий спеціально уповноваженим органом

виконавчої влади з питань державного експортного контролю, який

надає суб'єкту здійснення міжнародних передач товарів право на

експорт чи імпорт товарів. Дозвіл може бути разовим, генеральним

або відкритим;


висновок - документ, виданий спеціально уповноваженим органом

виконавчої влади з питань державного експортного контролю, який

надає суб'єкту здійснення міжнародних передач товарів право на

тимчасове ввезення або вивезення товарів чи їх транзит, проведення

переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних

договорів (контрактів) про міжнародні передачі товарів військового

призначення або про експорт товарів подвійного використання та

інших товарів до держав, стосовно яких установлено часткове

ембарго на поставки таких товарів. Висновок може бути разовим,

генеральним або відкритим;


разовий дозвіл чи висновок - дозвіл чи висновок, який

надається суб'єкту здійснення міжнародних передач товарів для

проведення відповідних переговорів або здійснення конкретної

міжнародної передачі товарів визначеному кінцевому споживачу із

зазначенням їх найменування, кількості, вартості, особливих умов

поставки, назви іноземного суб'єкта господарської або іншої

діяльності, держави призначення або походження товарів та їх

кінцевого споживача;


генеральний дозвіл чи висновок - дозвіл чи висновок, який

надається суб'єкту здійснення міжнародних передач товарів для

неодноразового проведення відповідних переговорів чи здійснення

міжнародних передач товарів визначеному кінцевому споживачу із

зазначенням їх найменування, особливих умов поставки, назви

іноземного суб'єкта господарської або іншої діяльності, держави

призначення або походження товарів та їх кінцевого споживача;


відкритий дозвіл чи висновок - дозвіл чи висновок, який

надається суб'єкту здійснення міжнародних передач товарів для

неодноразового проведення відповідних переговорів чи здійснення

міжнародних передач товарів із зазначенням тільки їх найменування,

особливих умов поставки та назви держави призначення або

походження товарів;


державний експортний контроль - комплекс заходів з контролю

за міжнародними передачами товарів, їх використанням юридичною чи

фізичною особою, що здійснюється спеціально уповноваженим органом

виконавчої влади з питань державного експортного контролю та

іншими державними органами з метою забезпечення захисту інтересів

національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов'язань

України;


система внутрішньофірмового експортного контролю - комплекс

заходів організаційного, правового, інформаційного та іншого

характеру, що виконується суб'єктом здійснення міжнародних передач

товарів з метою дотримання ним та підпорядкованими йому

структурними підрозділами вимог законодавства в галузі експортного

контролю;


посередницька (брокерська) діяльність - будь-які дії суб'єкта

підприємницької діяльності України, що сприяють здійсненню

міжнародних передач товарів військового призначення, включаючи дії

з фінансування, транспортування чи експедирування вантажів,

незалежно від походження таких товарів і території, на якій

провадиться зазначена діяльність;


документ про гарантію - документ, який містить письмове

зобов'язання (підтвердження) уповноваженого на це державного

органу України або іноземної держави щодо використання в заявлених

цілях товарів і видається у формі міжнародного імпортного

сертифіката, сертифіката підтвердження доставки чи іншого

документа, що містить таке зобов'язання (підтвердження), а також

документ, який містить письмове зобов'язання кінцевого споживача,

що видається у формі сертифіката кінцевого споживача;


міжнародний імпортний сертифікат - документ, виданий

уповноваженим на це державним органом держави-імпортера, який

підтверджує зобов'язання імпортера імпортувати товари до своєї

держави, а якщо товари не будуть до неї імпортовані, то не

відправляти їх в інше місце без дозволу зазначеного державного

органу;


сертифікат підтвердження доставки - документ, виданий

уповноваженим на це державним органом держави-імпортера, який

підтверджує, що зазначені в ньому товари доставлено до цієї

держави;


сертифікат кінцевого споживача - документ, яким кінцевий

споживач визначає місце та мету кінцевого використання

(встановлення) товарів і гарантує, що ці товари не будуть

використані в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не будуть

передані іншому суб'єкту підприємницької діяльності на території

держави призначення або реекспортовані без дозволу відповідного

державного органу, а також бере на себе інші гарантії

(зобов'язання) щодо імпортованих товарів, передбачені умовами

зовнішньоекономічного договору (контракту) чи вимогами держави -

експортера товару.


Стаття 2. Сфера застосування Закону


Дія цього Закону поширюється на діяльність, пов'язану з

міжнародними передачами товарів, включаючи надання посередницьких

(брокерських) послуг, виробниче, науково-технічне та інше

кооперування, демонстрування товарів як експонатів на міжнародних

виставках та ярмарках з метою рекламування, проведення

випробувань, торгівлю та операції з обміну ними, що виконуються в

установленому порядку суб'єктами здійснення міжнародних передач

товарів.


Дія цього Закону не поширюється на:


переміщення товарів у зв'язку із заходами, що проводяться

Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями

України за її межами або військовими формуваннями іноземних держав

на території України в рамках міжнародних договорів, що

передбачають відповідні механізми державного контролю за

переміщенням товарів;


міжнародні передачі газової, спортивної чи мисливської зброї,

її складових частин, патронів до газової та боєприпасів до

спортивної чи мисливської зброї, а також на вивезення, ввезення

згідно з міжнародними договорами табельної та службово-штатної

зброї, що належить військовослужбовцям, особам рядового і

начальницького складу органів внутрішніх справ, іншим особам, які

відповідно до законодавства мають право на носіння такої зброї.


Стаття 3. Правова основа державного експортного контролю


Правову основу державного експортного контролю становлять

Конституція України ( 254к/96-ВР ), цей та інші закони України,

акти Президента України і Кабінету Міністрів України, інші

нормативно-правові акти, а також міжнародні договори України,

згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.


Стаття 4. Принципи державної політики в галузі державного

експортного контролю


Державна політика в галузі державного експортного контролю

формується відповідно до таких основних принципів:


пріоритетність національних інтересів України - політичних,

економічних та військових, захист яких є необхідним для

забезпечення національної безпеки;


обов'язковість виконання міжнародних зобов'язань України щодо

нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки та

встановлення державного контролю за здійсненням міжнародних

передач товарів військового призначення і подвійного використання,

а також забезпечення здійснення заходів щодо недопущення

використання зазначених товарів у терористичних та інших

протиправних цілях;


законність;


здійснення експортного контролю тільки тією мірою, що

необхідна для досягнення його цілей;


узгодження процедур і правил державного експортного контролю

з міжнародно-правовими нормами та практикою;


забезпечення взаємодії з міжнародними організаціями та

іноземними державами в галузі державного експортного контролю з

метою зміцнення міжнародної безпеки і стабільності, у тому числі з

метою запобігання розповсюдженню зброї масового знищення та

засобів її доставки.


Стаття 5. Методи здійснення державного експортного контролю


Методами здійснення державного експортного контролю є:


ідентифікація товарів, що передбачає встановлення

відповідності конкретних товарів, які є об'єктами міжнародних

передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків

товарів, що підлягають державному експортному контролю;


надання дозволів чи висновків на здійснення міжнародних

передач товарів або проведення переговорів щодо здійснення таких

передач;


здійснення митного контролю та митного оформлення товарів

відповідно до законодавства;


застосування санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної

діяльності, які порушили порядок здійснення таких передач,

установлений цим Законом та іншими актами законодавства в галузі

експортного контролю.


Стаття 6. Повноваження органів державної влади в галузі

державного експортного контролю


Законодавчі основи державної політики в галузі державного

експортного контролю визначає Верховна Рада України.


Загальне керівництво державною політикою в галузі державного

експортного контролю відповідно до Конституції України

( 254к/96-ВР ) здійснює Президент України.


Рада національної безпеки і оборони України координує

діяльність та здійснює контроль за діями органів виконавчої влади

в галузі державного експортного контролю.


Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення державної

політики в галузі державного експортного контролю.


Реалізацію державної політики в галузі державного експортного

контролю забезпечують спеціально уповноважений орган виконавчої

влади з питань державного експортного контролю, а також

міністерства, інші центральні органи виконавчої влади,

уповноважені згідно із законодавством здійснювати заходи в галузі

державного експортного контролю. Зазначені органи виконавчої влади

можуть також залучати до участі в здійсненні заходів державного

експортного контролю інші центральні органи виконавчої влади,

представництва України за кордоном та юридичних осіб, діяльність

яких безпосередньо не пов'язана з державним експортним контролем,

за згодою їх керівників.


Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань

державного експортного контролю безпосередньо або спільно з іншими

центральними органами виконавчої влади сприяє здійсненню

діяльності, пов'язаної з міжнародною передачею товарів, коли це

відповідає національним інтересам, передусім завдяки створенню

нових і збереженню існуючих робочих місць у галузі високих

технологій, або обмежує чи забороняє провадження такої діяльності

в разі, коли це суперечить національним інтересам України, її

міжнародним зобов'язанням, цілям боротьби з тероризмом, а також у

разі, коли є підстави вважати, що зазначені товари належать до

зброї масового знищення чи призначені для створення такої зброї,

засобів її доставки, або за відсутності належних гарантій

(зобов'язань) щодо кінцевого використання товарів.


Стаття 7. Обмін інформацією у процесі здійснення державного

експортного контролю


Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань

державного експортного контролю має право отримувати безоплатно

від інших органів виконавчої влади, суб'єктів здійснення

міжнародних передач товарів інформацію, необхідну для здійснення

повноважень у галузі державного експортного контролю,

використовувати її та здійснювати міжнародний обмін цією

інформацією.


Інформація про міжнародні передачі товарів, отримана

органами, що здійснюють державний експортний контроль, від органів

виконавчої влади, суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів

та в рамках міжнародного обміну такою інформацією,

використовується виключно в цілях експортного контролю і захисту

національних інтересів.


Обмін інформацією, пов'язаною з міжнародними передачами

товарів, з відповідними органами інших держав та міжнародними

організаціями не повинен суперечити законодавству України, її

національним інтересам.


Розділ II

^ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО

ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ


Стаття 8. Порядок здійснення контролю за міжнародними

передачами товарів


Порядок здійснення контролю за міжнародними передачами

товарів установлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до

цього та інших законів України, актів Президента України залежно

від конкретних груп товарів.


Стаття 9. Списки товарів, що підлягають державному

експортному контролю


Найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких

підлягають державному експортному контролю, вносяться до списків

товарів, що підлягають державному експортному контролю (далі -

списки).


Списки складаються за відповідними групами товарів спеціально

уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного

експортного контролю із залученням заінтересованих центральних

органів виконавчої влади. До складання списків можуть також

залучатися представники підприємств, наукових установ,

організацій, а також їх об'єднань.


Списки затверджуються Кабінетом Міністрів України.


Стаття 10. Застосування процедур державного експортного

контролю з метою запобігання розповсюдженню

зброї масового знищення, засобів її доставки та

звичайних озброєнь


При отриманні центральними органами виконавчої влади, що

здійснюють державний експортний контроль, інформації про наміри

або можливість використання будь-яких товарів, не внесених до

списків, у державах, що є їх кінцевими споживачами, для

розроблення, виробництва, складання, випробування, ремонту,

технічного обслуговування, модифікації, модернізації,

експлуатації, управління, зберігання, виявлення, ідентифікації або

для розповсюдження зброї масового знищення чи засобів її доставки

зазначені органи зобов'язані поінформувати про це спеціально

уповноважений орган виконавчої влади з питань державного

експортного контролю, який має право у зв'язку з цим застосовувати

до таких товарів процедури державного експортного контролю.


Державний експортний контроль здійснюється також і стосовно

експорту або тимчасового вивезення товарів, не внесених до

списків, у разі, коли:


такі товари ввозяться на територію України з наданням

міжнародного імпортного сертифіката на вимогу держави-експортера;


експорт або тимчасове вивезення таких товарів за межі України

здійснюється до держав, стосовно яких резолюціями Ради безпеки

Організації Об'єднаних Націй, інших міжнародних організацій,

членом яких є Україна, чи національним законодавством установлене

повне або часткове ембарго на постачання таких товарів.


Якщо будь-якому суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності

повідомлено спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з

питань державного експортного контролю або йому стало відомо іншим

шляхом про можливість повного чи часткового використання будь-яких

товарів, що передбачаються для експорту або тимчасового вивезення

до інших держав, для розроблення, виробництва, складання,

випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації,

модернізації, експлуатації, управління, зберігання, виявлення,

ідентифікації або для розповсюдження зброї масового знищення чи

засобів її доставки, або для військового кінцевого використання у

державах, стосовно яких резолюціями Ради безпеки Організації

Об'єднаних Націй, інших міжнародних організацій, членом яких є

Україна, чи національним законодавством установлене повне або

часткове ембарго на постачання товарів військового призначення,

цей суб'єкт зобов'язаний звернутися до спеціально уповноваженого

органу з питань державного експортного контролю за отриманням

дозволу на право здійснення експорту цих товарів незалежно від

того, зазначені вони у списках чи ні.


Стаття 11. Експертиза в галузі державного експортного

контролю


Експертиза в галузі державного експортного контролю

проводиться спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з

питань державного експортного контролю для вирішення питання про

можливість надання суб'єктам здійснення міжнародних передач

товарів відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних

сертифікатів, можливість проведення реєстрації суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності у спеціально уповноваженому органі

виконавчої влади з питань державного експортного контролю як

суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів або надання таким

суб'єктам повноважень на право здійснення експорту, імпорту

товарів військового призначення та товарів, які містять відомості,

що становлять державну таємницю.


Основними завданнями експертизи в галузі державного

експортного контролю є:


оцінка стану забезпечення захисту інтересів національної

безпеки, дотримання міжнародних зобов'язань України, пов'язаних з

нерозповсюдженням зброї масового знищення, засобів її доставки та

обмеженням передач звичайних озброєнь, а також заходів щодо

недопущення використання зазначених товарів у терористичних та

інших протиправних цілях;


оцінка значення експорту товарів з точки зору можливості

створення в державі, яка є кінцевим споживачем цих товарів, зброї

масового знищення або засобів її доставки, звичайних видів

озброєння та військової техніки або придбання будь-яких товарів,

що можуть бути використані у створенні зброї масового знищення чи

засобів її доставки;


визначення належності найменувань та описів товарів, поданих

на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до

відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному

контролю;


визначення походження товарів;


перевірка наявності гарантій щодо доставки товарів заявленому

кінцевому споживачу та їх використання у заявлених цілях;


оцінка стану додержання суб'єктами здійснення міжнародних

передач товарів законодавства в галузі державного експортного

контролю, встановлення наявності в них відповідних систем

внутрішньофірмового експортного контролю та організаційних

документів, які регламентують роботу цих систем;


визначення можливості видачі суб'єктам здійснення міжнародних

передач товарів дозволів на право експорту, імпорту товарів чи

висновків на право транзиту товарів або проведення переговорів,

пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів

(контрактів) на здійснення міжнародних передач товарів, а також

доцільності скасування або зупинення дії цих дозволів (висновків)

у разі порушення такими суб'єктами законодавства в галузі

державного експортного контролю;


визначення можливості надання суб'єктам здійснення

міжнародних передач товарів імпортних сертифікатів, а також

доцільності скасування або зупинення дії цих документів у разі

порушення такими суб'єктами законодавства в галузі державного

експортного контролю;


визначення можливості проведення реєстрації суб'єктів

підприємницької діяльності, які мають намір здійснювати міжнародні

передачі товарів, у тому числі реєстрації юридичних чи фізичних

осіб України, що мають намір провадити посередницьку (брокерську)

діяльність, пов'язану з міжнародними передачами товарів

військового призначення, у спеціально уповноваженому органі

виконавчої влади з питань державного експортного контролю;


визначення можливості внесення до Кабінету Міністрів України

пропозиції щодо надання ним суб'єктам зовнішньоекономічної

діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту

товарів військового призначення та товарів, які містять відомості,

що становлять державну таємницю;


визначення належності товарів до матеріальних носіїв

інформації, що становлять державну таємницю, та ступеня

секретності цих товарів;


визначення інших чинників, які можуть сприяти обґрунтованому

прийняттю рішень у галузі державного експортного контролю.


Експертами не можуть призначатися представники фірм чи

організацій, заінтересованих у висновках експертизи. Тривалість

експертизи не повинна перевищувати 30 днів з дня подачі усіх

необхідних документів до спеціально уповноваженого органу

виконавчої влади з питань державного експортного контролю, а в

разі, коли потрібне додаткове міжвідомче узгодження, - після

завершення такого узгодження.


Порядок проведення експертизи в галузі експортного контролю

визначається Кабінетом Міністрів України.


Стаття 12. Реєстрація суб'єктів здійснення міжнародних

передач товарів


Суб'єкти підприємницької діяльності України, які мають намір

здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі проводити

посередницьку (брокерську) діяльність, пов'язану з міжнародними

передачами товарів військового призначення, попередньо

реєструються як суб'єкти здійснення міжнародних передач товарів

спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань

державного експортного контролю. З цією метою зазначені суб'єкти

подають відомості та документи, необхідні для проведення

попередньої експертизи товарів, до спеціально уповноваженого

органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю.

За підсумками експертизи спеціально уповноважений орган виконавчої

влади з питань державного експортного контролю ідентифікує товари,

визначає умови здійснення їх міжнародних передач до конкретних

держав та видає зазначеним суб'єктам посвідчення про їх реєстрацію

як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів разом з

відповідними роз'ясненнями про особливості здійснення таких

передач.


Попередня ідентифікація товарів, а також здійснення

необхідних заходів, пов'язаних з отриманням дозвільних документів

на здійснення міжнародних передач таких товарів або висновків на

їх вивезення з України без дозвільних документів, є обов'язком

суб'єкта підприємницької діяльності.


Суб'єкт підприємницької діяльності має право доручити

проведення попередньої ідентифікації товарів організації, яка

отримала в установленому порядку повноваження на здійснення

діяльності щодо попередньої ідентифікації товарів.


Порядок надання таких повноважень визначається Кабінетом

Міністрів України.


Стаття 13. Повноваження на право здійснення міжнародних

передач товарів


Для здійснення експорту, імпорту товарів військового

призначення та товарів, які містять відомості, що становлять

державну таємницю, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності

повинні отримати від Кабінету Міністрів України відповідні

повноваження.


Порядок отримання та скасування повноважень на право

здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та

товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю,

встановлюється Кабінетом Міністрів України.


Стаття 14. Система внутрішньофірмового експортного контролю


З метою забезпечення виконання вимог законодавства в галузі

державного експортного контролю на всіх етапах здійснення

міжнародних передач товарів суб'єкт здійснення міжнародних передач

товарів створює систему внутрішньофірмового експортного контролю

згідно з рекомендаціями спеціально уповноваженого органу

виконавчої влади з питань державного експортного контролю, який

сприяє створенню такої системи і надає цьому суб'єкту

інформаційно-методичну допомогу.


Створення системи внутрішньофірмового експортного контролю є

обов'язковим для суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів,

який має намір отримати від Кабінету Міністрів України

повноваження на право здійснення експорту, імпорту товарів

військового призначення та товарів, які містять відомості, що

становлять державну таємницю, або в разі, коли цей суб'єкт має

намір отримати генеральний чи відкритий дозвіл або висновок.


Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань

державного експортного контролю здійснює атестацію систем

внутрішньофірмового експортного контролю, створених суб'єктами

здійснення міжнародних передач товарів, та видає таким суб'єктам

відповідні свідоцтва про таку атестацію.


Порядок здійснення атестації визначається Кабінетом Міністрів

України.


Стаття 15. Дозвіл та висновок


Дозвіл чи висновок оформляється спеціально уповноваженим

органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю

як разовий, генеральний чи відкритий.


Разовий дозвіл чи висновок надається суб'єкту здійснення

міжнародних передач товарів для проведення переговорів, пов'язаних

з укладанням конкретних зовнішньоекономічних договорів

(контрактів) на здійснення міжнародних передач товарів, або для

здійснення конкретних передач товарів згідно із зазначеними

договорами (контрактами) і є дійсним протягом установленого

строку, але не більш як протягом одного року. Цей строк може бути

продовжено спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з

питань державного експортного контролю на підставі обґрунтованого

звернення суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів, але не

більш як на строк дії зовнішньоекономічного договору (контракту).


Генеральний дозвіл чи висновок може надаватися суб'єкту

здійснення міжнародних передач товарів у разі, коли передбачається

неодноразове проведення переговорів, пов'язаних з укладанням

зовнішньоекономічних договорів (контрактів), або неодноразове

здійснення таких передач конкретним кінцевим споживачам за

зовнішньоекономічними договорами (контрактами), що укладаються

протягом дії дозволу чи висновку і є дійсними протягом

установленого строку, але не більш як три роки.


Відкритий дозвіл чи висновок може надаватися суб'єкту

здійснення міжнародних передач товарів відповідно в разі, коли

передбачається неодноразове проведення переговорів, пов'язаних з

укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів), або

неодноразове здійснення таких передач різним кінцевим споживачам

конкретної держави призначення за такими договорами (контрактами),

що укладаються протягом строку дії такого дозволу чи висновку в

рамках відповідних міжнародних договорів, або в разі здійснення

таких передач з державами, які є учасниками міжнародних режимів

експортного контролю чи стосовно яких здійснюється відповідна

державна політика, і є дійсним протягом установленого строку, але

не більш як три роки.


Обов'язковими умовами надання суб'єкту здійснення міжнародних

передач товарів генерального та відкритого дозволу чи висновку є

створення в цього суб'єкта системи внутрішньофірмового експортного

контролю, яка забезпечує виконання вимог державного експортного

контролю у процесі здійснення конкретних міжнародних передач

товарів, забезпечення належного зберігання документів, пов'язаних

з такими передачами, та подання спеціально уповноваженому органу

виконавчої влади з питань державного експортного контролю

звітності про фактичне використання зазначеного дозволу чи

висновку.


Строк розгляду заяв у разі, коли питання про надання дозволів

або висновків не потребує додаткового міжвідомчого узгодження,

встановлюється залежно від категорії товарів, але не може

перевищувати з дня надходження всіх необхідних документів:


45 днів - щодо експорту (реекспорту) товарів військового

призначення;


30 днів - щодо експорту (реекспорту) товарів подвійного

використання та тимчасового вивезення (ввезення) будь-яких

товарів;


15 днів - щодо імпорту та транзиту товарів, а також

тимчасового вивезення або ввезення товарів для демонстрування на

виставках, ярмарках, з метою реклами, проведення випробувань та з

іншою подібною метою, якщо це не передбачає передачу права

власності на товар.


До строку розгляду заяв не зараховується час, необхідний для

одержання від суб'єкта здійснення міжнародних передач додаткової

інформації.


У разі, коли додаткова інформація протягом двох місяців не

надійшла, заява вважається відхиленою і розгляду не підлягає.


У разі необхідності продовження терміну розгляду заяви

порядок його продовження встановлюється Кабінетом Міністрів

України.


Стаття 16. Отримання дозволу, висновку чи міжнародного

імпортного сертифіката


Рішення про надання дозволу, висновку чи міжнародного

імпортного сертифіката приймається спеціально уповноваженим

органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю

за результатами експертизи в галузі експортного контролю.


Для отримання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного

сертифіката суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів чи

іноземний суб'єкт господарської або іншої діяльності повинен

звернутися з письмовою заявою до спеціально уповноваженого органу

виконавчої влади з питань державного експортного контролю і подати

документи, необхідні для проведення експертизи та прийняття

рішення по суті заяви. Ці документи повинні містити достовірні

відомості про суб'єктів, що беруть участь у здійсненні міжнародних

передач товарів, про товари та порядок їх міжнародної передачі.

Разом із заявою подаються оригінали документів про гарантію.


Розгляд заяв про надання дозволів, висновків чи міжнародних

імпортних сертифікатів проводиться спеціально уповноваженим

органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю

із залученням у разі потреби інших державних органів, а також

підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності за

згодою їх керівників під час розгляду питань, що належать до їх

компетенції.


Заява про надання дозволу, висновку чи міжнародного

імпортного сертифіката залишається без розгляду в разі, коли:


вона подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;


документи подано не в повному обсязі або оформлено з

порушенням вимог цієї статті.


Про залишення заяви щодо надання дозволу, висновку,

міжнародного імпортного сертифіката без розгляду або у разі

прийняття рішення про відмову в його наданні спеціально

уповноважений орган виконавчої влади з питань державного

експортного контролю повідомляє заявника та центральний орган

виконавчої влади, якщо заявник належить до сфери його управління,

протягом трьох днів після прийняття відповідного рішення з

обґрунтуванням причин.


Дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат може

бути скасовано або його дію може бути зупинено спеціально

уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного

експортного контролю в разі:


виникнення потреби в забезпеченні національних інтересів чи

додержанні міжнародних зобов'язань України;


припинення в установленому законодавством порядку діяльності

юридичної особи - суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів;


визнання в установленому законодавством порядку банкрутом

суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів;


необхідності проведення спеціально уповноваженим органом

виконавчої влади з питань державного експортного контролю

додаткової експертизи документів, наданих суб'єктом здійснення

міжнародних передач товарів для отримання дозволу, висновку чи

міжнародного імпортного сертифіката;


порушення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів

законодавства, у тому числі допущення порушень, передбачених

статтею 24 цього Закону.


Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань

державного експортного контролю забезпечує зберігання заяв

суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів чи іноземних

суб'єктів господарської або іншої діяльності та пов'язаних з ними

документів протягом п'яти років з дня надання дозволу, висновку чи

міжнародного імпортного сертифіката або з дня прийняття рішення

про відмову в наданні такого документа.


Стаття 17. Зовнішньоекономічні договори (контракти) про

здійснення міжнародних передач товарів


Зовнішньоекономічні договори (контракти) стосовно міжнародних

передач товарів укладаються суб'єктами зовнішньоекономічної

діяльності відповідно до законодавства з урахуванням вимог щодо

здійснення таких передач, установлених Кабінетом Міністрів

України.


Суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України

забороняється укладати зовнішньоекономічні договори (контракти)

стосовно міжнародних передач будь-яких товарів або брати участь у

їх виконанні в будь-який інший спосіб, ніж це передбачено цим

Законом, якщо їм стало відомо, що такі товари можуть бути

використані іноземною державою або іноземним суб'єктом

господарської діяльності з метою створення зброї масового знищення

чи засобів її доставки.


Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зобов'язаний

відмовитися від виконання зовнішньоекономічного договору

(контракту) стосовно здійснення міжнародної передачі будь-якого

товару, якщо йому стало відомо, що товар буде використано в інших

цілях або іншим кінцевим споживачем, ніж це було визначено в

такому договорі (контракті) чи пов'язаних з ним документах, на

підставі яких отримано дозвіл, висновок або міжнародний імпортний

сертифікат.


Розділ III

^ ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ,

ПОВ'ЯЗАНОЮ З МІЖНАРОДНИМИ ПЕРЕДАЧАМИ ТОВАРІВ


Стаття 18. Державний експортний контроль за проведенням

переговорів, пов'язаних з укладанням

зовнішньоекономічних договорів (контрактів)


З іноземним суб'єктом господарської або іншої діяльності

проводити переговори, пов'язані з укладанням зовнішньоекономічних

договорів (контрактів) щодо здійснення експорту товарів

військового призначення, а також щодо експорту товарів подвійного

використання, на поставки яких до відповідної іноземної держави

встановлено часткове ембарго, суб'єкт зовнішньоекономічної

діяльності може тільки за умови отримання ним позитивного висновку

спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань

державного експортного контролю про можливість їх проведення.


Порядок державного експортного контролю за проведенням

переговорів, зазначених у частині першій цієї статті,

встановлюється Кабінетом Міністрів України.


Стаття 19. Державний експортний контроль за кінцевим

використанням товарів


Суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів зобов'язаний

надати спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань

державного експортного контролю повну та достовірну інформацію про

відоме йому кінцеве використання товарів, міжнародну передачу яких

планується здійснити, а також оригінали документів про гарантії,

які підтверджують використання товарів виключно в заявлених ним

або іншим кінцевим споживачем цілях.


Суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів повинен

вживати заходів для проведення перевірки доставки та кінцевого

використання товарів у разі їх експорту і надавати про це

інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з

питань державного експортного контролю, а також сприяти

уповноваженим на це державним органам України в проведенні ними

таких перевірок.


Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань

державного експортного контролю та уповноважені на це інші

державні органи України мають право проводити в порядку,

передбаченому частинами четвертою - шостою цієї статті, перевірку

доставки чи кінцевого використання товарів на будь-якому етапі їх

міжнародної передачі та після фактичної доставки товарів кінцевому

споживачеві.


Державний експортний контроль за виконанням кінцевими

споживачами в Україні зобов'язань щодо використання у заявлених

цілях імпортованих товарів здійснюється на підставі результатів

аналізу звітів суб'єктів підприємницької діяльності - кінцевих

споживачів про фактичне застосування товарів, а також шляхом

проведення планових вибіркових перевірок фактичного використання

товарів за призначенням їх кінцевими споживачами. Такі перевірки

можуть проводитися уповноваженими посадовими особами спеціально

уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного

експортного контролю або утвореними ним з цією метою міжвідомчими

контрольними комісіями.


Перевірка за участю представників іноземних експортерів

та/або компетентних державних органів держави-експортера

фактичного використання кінцевими споживачами в Україні товарів,

які були імпортовані з наданням державних гарантій щодо їх

використання у заявлених цілях, може проводитися тільки у

випадках, передбачених зовнішньоекономічними договорами

(контрактами), або коли це обумовлено міжнародними договорами,

учасниками яких є держава експортера та Україна.


Перевірка державними органами України використання іноземними

кінцевими споживачами товарів, імпортованих з України з наданням

письмових державних гарантій уповноваженими на це державними

органами іноземної держави щодо їх використання у заявлених цілях,

може проводитися в разі, коли це передбачено зовнішньоекономічними

договорами (контрактами), згідно з якими товари імпортовано з

України, або якщо це обумовлено міжнародними договорами,

учасниками яких є відповідна держава та Україна.


Порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за

виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях

товарів, які підлягають державному експортному контролю, у тому

числі видачі міжнародних імпортних сертифікатів і сертифікатів

підтвердження доставки, установлюється Кабінетом Міністрів

України.


Стаття 20. Процедура державного експортного контролю при

здійсненні міжнародних передач товарів у рамках

міжнародних договорів України


Якщо міжнародна передача товарів (у тому числі надання послуг

з розробки або створення технологій) виконується в рамках

міждержавних або міжурядових договорів України, які передбачають

таку передачу, то спеціально уповноважений орган виконавчої влади

з питань державного експортного контролю застосовує спрощену

процедуру розгляду документів про надання відповідного дозволу або

висновку.


Підставою для застосування такої процедури є визначення в

міждержавному або міжурядовому договорі конкретних найменувань

товарів, а також їх експортерів та кінцевих споживачів.


Рішення про надання дозволу або висновку на здійснення

міжнародної передачі приймається спеціально уповноваженим органом

виконавчої влади з питань державного експортного контролю у термін

до 15 днів з дня отримання відповідних документів від суб'єкта

здійснення міжнародних передач.


Стаття 21. Митний контроль


Митне оформлення та митний контроль товарів здійснюються в

порядку, передбаченому Митним кодексом України ( 92-15 ).


На запит імпортера товарів митні органи України видають

сертифікат підтвердження доставки, яким засвідчують факт

надходження в Україну товарів, визначених у зазначеному

сертифікаті.


Стаття 22. Державний контроль за використанням дозволів,

висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів


Суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів, який отримав

дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат, подає до

спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань

державного експортного контролю письмові звіти про фактично

здійснені міжнародні передачі товарів, визначених у цих

документах, та про використання цих товарів у заявлених цілях.

Форма звіту та строки його подання визначаються спеціально

уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного

експортного контролю.


Суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів зобов'язаний

надати на вимогу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади

з питань державного експортного контролю документи та інформацію,

необхідні для здійснення ним заходів у галузі експортного

контролю, у тому числі документи про гарантії, технічні довідки та

інші документи, пов'язані з укладанням і виконанням

зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення

міжнародних передач товарів, а також забезпечити зберігання

документів, пов'язаних з укладанням та виконанням зазначених

договорів (контрактів), на підставі яких були отримані дозволи,

висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, протягом п'яти років

з дня закінчення процесу здійснення міжнародної передачі товарів.


Розділ IV

^ ЗАПОБІГАННЯ ПРАВОПОРУШЕННЯМ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

У ГАЛУЗІ ДЕРЖАВНОГО ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ


Стаття 23. Запобігання правопорушенням у галузі державного

експортного контролю


З метою запобігання правопорушенням у галузі державного

експортного контролю спеціально уповноважений орган виконавчої

влади з питань державного експортного контролю, а також центральні

органи виконавчої влади в межах своїх повноважень мають право

проводити розслідування, пов'язані з порушеннями законодавства в

галузі державного експортного контролю, у тому числі перевірки

доставки до кінцевих споживачів товарів, відповідності їх

фактичного використання заявленим цілям та відповідності

законодавству документації, на підставі якої здійснено міжнародну

передачу товарів.


У разі виявлення порушень законодавства в галузі державного

експортного контролю, передбачених статтею 24 цього Закону,

зазначені центральні органи виконавчої влади інформують про це

спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань

державного експортного контролю.


За наявності достатньої інформації про намір вчинення або про

вчинення встановленими чи невстановленими особами злочинів,

предметом яких є товари, що підлягають державному експортному

контролю, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань

державного експортного контролю інформує про це відповідні органи

дізнання та досудового слідства.


Стаття 24. Порушення вимог законодавства в галузі державного

експортного контролю


Порушеннями вимог законодавства в галузі державного

експортного контролю є:


проведення діяльності, пов'язаної з міжнародними передачами

товарів, без отримання в установленому порядку дозволу, висновку

чи документа про гарантії;


здійснення міжнародних передач товарів на підставі дозволів,

висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання

підроблених документів або документів, що містять недостовірні

відомості;


укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів)

стосовно міжнародних передач будь-яких товарів або участь у їх

виконанні в будь-який інший спосіб, ніж передбачений цим Законом,

якщо суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності стало відомо, що

такі товари можуть бути використані іноземною державою або

іноземним суб'єктом господарської діяльності з метою створення

зброї масового знищення чи засобів її доставки;


здійснення міжнародної передачі товару, незважаючи на те, що

суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності стало відомо, що товар

буде використано в інших цілях або іншим кінцевим споживачем, ніж

це було визначено в зовнішньоекономічному договорі (контракті) чи

пов'язаних з ним документах, на підставі яких було отримано

дозвіл, висновок або міжнародний імпортний сертифікат;


навмисне приховання відомостей, які мають значення для

вирішення питання про надання дозволу, висновку чи міжнародного

імпортного сертифіката;


здійснення міжнародних передач товарів з порушеннями умов,

визначених у дозволах, висновках чи міжнародних імпортних

сертифікатах, у тому числі після внесення без погодження із

спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань

державного експортного контролю змін до зовнішньоекономічного

договору (контракту), що стосуються найменувань та реквізитів

експортерів, імпортерів, посередників та кінцевих споживачів, а

також найменувань товарів, зобов'язань про їх кінцеве використання

та надання відповідних документів про гарантії;


проведення переговорів, пов'язаних з укладанням

зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення

експорту товарів військового призначення, а також товарів

подвійного використання, на поставки яких до відповідної іноземної

держави встановлено часткове ембарго, без отримання відповідного

позитивного висновку спеціально уповноваженого органу виконавчої

влади з питань державного експортного контролю;


неподання або несвоєчасне подання спеціально уповноваженому

органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю

звітів та відповідних документів про підсумки проведення

переговорів, зазначених у абзаці восьмому цієї статті, а також про

фактично здійснені міжнародні передачі товарів військового

призначення та подвійного використання на підставі отриманих

дозволів чи висновків, а також про використання цих товарів у

заявлених цілях;


створення перешкод для виконання службових обов'язків

посадовими особами спеціально уповноваженого органу виконавчої

влади з питань державного експортного контролю та інших державних

органів, що здійснюють державний експортний контроль, під час

виконання ними своїх службових зобов'язань або невиконання

законних вимог цих осіб;


безпідставна відмова в наданні інформації та документів, які

вимагаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з

питань державного експортного контролю або іншим державним

органом, що здійснює державний експортний контроль у межах своїх

повноважень, їх навмисне викривлення або приховування;


навмисне знищення документів, пов'язаних з укладанням та

виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно

здійснення міжнародних передач товарів, на підставі яких були

отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, до

закінчення строку їх зберігання, передбаченого статтею 22 цього

Закону.


Стаття 25. Відповідальність суб'єктів здійснення міжнародних

передач товарів - юридичних осіб за порушення

вимог законодавства в галузі експортного контролю


Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань

державного експортного контролю накладає на суб'єктів здійснення

міжнародних передач товарів - юридичних осіб штрафи:


за порушення, передбачені абзацами другим, третім та

четвертим статті 24 цього Закону, - в розмірі 150 відсотків

вартості товарів, які були об'єктом відповідної міжнародної

передачі;


за порушення, передбачені абзацами п'ятим, шостим та сьомим

статті 24 цього Закону, - в розмірі 100 відсотків вартості

товарів, які були об'єктом відповідної міжнародної передачі;


за порушення, передбачені абзацами восьмим та дванадцятим

статті 24 цього Закону, - в розмірі 1000 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян;


за порушення, передбачені абзацом дев'ятим статті 24 цього

Закону, - в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян;


за порушення, передбачені абзацами десятим та одинадцятим

статті 24 цього Закону, - в розмірі 100 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.


Крім накладання штрафів, зазначених у цій статті, спеціально

уповноважений орган виконавчої влади з питань державного

експортного контролю може скасовувати або зупиняти дію відповідно

дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката, який він

надав такому суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності, або

скасовувати його реєстрацію в цьому органі як суб'єкта здійснення

міжнародних передач товарів.


У разі вчинення суб'єктом здійснення міжнародних передач

товарів - юридичною особою, яка має повноваження на право

здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення або

товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю,

правопорушень, передбачених абзацами другим - сьомим статті 24

цього Закону, або у разі, коли внаслідок таких правопорушень

завдано значної шкоди політичним або економічним інтересам

держави, національній безпеці або обороні держави, Кабінет

Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу

виконавчої влади з питань державного експортного контролю може

скасувати раніше надані такій особі зазначені повноваження.


Рішення спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з

питань державного експортного контролю про накладання штрафів,

скасування або зупинення дії дозволу, висновку чи міжнародного

імпортного сертифіката або скасування реєстрації суб'єкта

зовнішньоекономічної діяльності в цьому органі як суб'єкта

здійснення міжнародних передач товарів може бути оскаржено в суді.


Держава не несе перед суб'єктом здійснення міжнародних

передач товарів - юридичною особою відповідальності за збитки,

яких вона може зазнати внаслідок скасування або зупинення дії

дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката, а також

скасування повноважень на право здійснення експорту, імпорту

товарів військового призначення або товарів, які містять

відомості, що становлять державну таємницю, якщо така особа

вчинила порушення законодавства, визначені статтею 24 цього

Закону, або у разі, коли такі дії випливають із необхідності

забезпечення захисту національних інтересів чи дотримання

міжнародних зобов'язань України щодо нерозповсюдження зброї

масового знищення, засобів її доставки та обмеження передач

звичайних видів товарів військового призначення.


Стаття 26. Накладання штрафів за порушення вимог

законодавства в галузі державного експортного

контролю


Штрафи, передбачені статтею 25 цього Закону, від імені

спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань

державного експортного контролю накладаються керівником спеціально

уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного

експортного контролю чи його заступником.


Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 24 цього

Закону, уповноваженою посадовою особою спеціально уповноваженого

органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю,

що його виявила, складається протокол, який разом з поясненнями

керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що

стосуються справи, протягом трьох днів надається посадовим особам,

зазначеним у частині першій цієї статті.


Керівник чи заступник керівника спеціально уповноваженого

органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю

приймає рішення про накладення штрафу протягом десяти днів після

отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті.


Рішення керівника чи заступника керівника спеціально

уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного

експортного контролю про накладення штрафу оформляється постановою

про накладення на суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності -

юридичну особу штрафу за порушення у сфері державного експортного

контролю відповідно до цього Закону.


Постанова про накладення штрафу складається у трьох

примірниках. Перший примірник постанови в триденний термін після

її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому

представнику суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - юридичної

особи чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі.

Другий і третій примірники залишаються в спеціально уповноваженому

органі виконавчої влади з питань державного експортного контролю,

який наклав штраф.


Форми протоколу та постанови затверджує спеціально

уповноважений орган виконавчої влади з питань державного

експортного контролю.


Штраф підлягає сплаті суб'єктом зовнішньоекономічної

діяльності - юридичною особою в п'ятнадцятиденний термін з дня

його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений термін він

стягується державним виконавцем у порядку, визначеному

законодавством.


Рішення про накладення штрафу в справах про порушення,

передбачені цим Законом, може бути оскаржено в суді. При цьому

виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття

відповідного рішення суду.


Стаття 27. Відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної

діяльності - фізичних осіб за порушення вимог

законодавства в галузі державного експортного

контролю


Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності - фізичні особи, які

порушують законодавство в галузі державного експортного контролю,

несуть адміністративну, кримінальну та цивільно-правову

відповідальність, передбачену законом.


Стаття 28. Відповідальність посадових осіб органів виконавчої

влади за порушення вимог законодавства в галузі

державного експортного контролю


Посадові особи спеціально уповноваженого органу виконавчої

влади з питань державного експортного контролю та інших органів

виконавчої влади, залучених до прийняття рішень у сфері

експортного контролю, у разі порушення законодавства в цій сфері

несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та

цивільно-правову відповідальність, передбачену законом.


Розділ V

^ ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО

ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ


Стаття 29. Фінансування заходів, пов'язаних із здійсненням

державного експортного контролю


Фінансування заходів, пов'язаних із здійсненням державного

експортного контролю, провадиться за рахунок і в межах коштів,

передбачених Державним бюджетом України на утримання відповідних

державних органів.


Стаття 30. Справляння плати за оформлення та видачу

документів у галузі державного експортного

контролю


За видачу документів про реєстрацію суб'єктів здійснення

міжнародних передач товарів, видачу дозволів, висновків,

міжнародних імпортних сертифікатів чи сертифікатів підтвердження

доставки справляється плата, кошти від якої зараховуються до

Державного бюджету України. За видачу зазначених документів не

справляється плата з центральних органів виконавчої влади.


Розмір плати, зазначеної в частині першій цієї статті,

визначається Кабінетом Міністрів України залежно від вартості

контракту, але не повинен перевищувати 500 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.


Розділ VI

^ ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ


1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.


2. Закони, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у

частині, що не суперечить цьому Закону.


3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців після

набрання чинності цим Законом:


подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо

приведення законів України у відповідність із цим Законом;


привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим

Законом;


забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими

центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових

актів, що суперечать цьому Закону.


Президент України Л.КУЧМА


м. Київ, 20 лютого 2003 року

N 549-IV


Публiкацiї документа:



Голос України вiд 20.03.2003 - № 54
Урядовий кур'єр вiд 26.03.2003 - № 56
Офіційний вісник України вiд 04.04.2003 - 2003 р., № 12, стор. 41, стаття 518
Відомості Верховної Ради України вiд 06.06.2003 - 2003 р., № 23, стаття 148



Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради © 1996-2006

[ друкувати ]

1   2

Схожі:

549-15, редакцiя вiд 20. 02. 2003 icon45/95-вр, остання редакцiя вiд 03. 01. 2003
Нажаль, Ви не можете працювати з сайтом нормально, тому що в Вашому броузерi вiдключений Javascript!
549-15, редакцiя вiд 20. 02. 2003 icon621/97-вр, остання редакцiя вiд 25. 06. 2003
Нажаль, Ви не можете працювати з сайтом нормально, тому що в Вашому броузерi вiдключений Javascript!
549-15, редакцiя вiд 20. 02. 2003 icon3688-12, остання редакцiя вiд 25. 06. 2003
Нажаль, Ви не можете працювати з сайтом нормально, тому що в Вашому броузерi вiдключений Javascript!
549-15, редакцiя вiд 20. 02. 2003 icon3687-12, остання редакцiя вiд 25. 06. 2003
Нажаль, Ви не можете працювати з сайтом нормально, тому що в Вашому броузерi вiдключений Javascript!
549-15, редакцiя вiд 20. 02. 2003 iconПоложення про | вiд 26. 01. 2005 №15 (Повний текст)Документ z0231-05, редакцiя вiд 26. 01. 2005, чинний (2 сторiнки) Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради [ 05. 12. 06 11: 24 ]
Про затвердження Типового положення про | вiд 26. 01. 2005 №15 (Повний текст)Документ
549-15, редакцiя вiд 20. 02. 2003 icon774-16, редакцiя вiд 16. 03. 2007
move to 1108-71747
549-15, редакцiя вiд 20. 02. 2003 icon774-16, редакцiя вiд 16. 03. 2007
move to 1108-71747
549-15, редакцiя вiд 20. 02. 2003 icon774-16, редакцiя вiд 16. 03. 2007
move to 1108-71747
549-15, редакцiя вiд 20. 02. 2003 icon51/95-вр, остання редакцiя вiд 03. 03. 2006
Нажаль, Ви не можете працювати з сайтом нормально, тому що в Вашому броузерi вiдключений Javascript!
549-15, редакцiя вiд 20. 02. 2003 icon40-15, остання редакцiя вiд 31. 03. 2005
Нажаль, Ви не можете працювати з сайтом нормально, тому що в Вашому броузерi вiдключений Javascript!
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи