2654 Методичні вказівки icon

2654 Методичні вказівки




Скачати 228.42 Kb.
Назва2654 Методичні вказівки
Дата31.07.2012
Розмір228.42 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


2654 Методичні вказівки

та вимоги до виконання обов’язкового домашнього завдання з соціології


Суми

Видавництво СумДУ

2009

Методичні вказівки та вимоги до виконання обов’язкового домашнього завдання з соціології.

Укладачі: Н.Д.Світайло, В.П.Павленко - Суми: Вид-во СумДУ, 2009.25с.

Кафедра політології, соціології та психології.


Значення соціології для професійної підготовки фахівця будь-якої спеціальності важко переоцінити, оскільки отримані в ході її вивчення знання та навички дозволять краще зрозуміти загальні механізми розвитку суспільства в цілому і конкретної групи чи особистості зокрема, допоможуть краще орієнтуватись у складному і мінливому соціальному просторі. Соціологічні знання дозволять зрозуміти і ті чинники, що визначають поведінку людини чи окремої групи.

Програма курсу соціології включає основні теми, що висвітлюють історію розвитку соціологічної думки, дають ґрунтовні уявлення про основи теоретичної та прикладної соціології. Проте кількість аудиторних занять з соціології обмежена, і значна частина матеріалу передбачає активну самостійну роботу студентів над підручниками, додатковою літературою для поглибленого вивчення тих розділів та питань, які не могли бути розкриті у бажаному обсязі на лекціях та семінарах.

Як результат такої роботи, студент повинен розуміти предмет, завдання та функції соціології, розумітися на методології та методиці конкретних соціологічних досліджень, оволодіти певним фактичним матеріалом, що відноситься до так званих теорій середнього рівня (соціологія науки, соціологія сім”ї, соціологія девіантної поведінки тощо).

Важливим засобом організації самостійної роботи студентів є виконання домашніх завдань. Робота над ними стимулює пошукову активність, допомагає краще осмислити та систематизувати матеріал, дає навички спілкування з науковою літературою, вчить робити самостійні висновки. Крім того, студенти можуть отримати за закріпити певні навички проведення конкретних соціологічних досліджень. Саме тому ОДЗ найчастіше планується за тими розділами курсу, які не можуть бути досить повно розглянуті в ході аудиторних занять або ж потребують для кращого закріплення певної конкретизації, аналізу, пошукової активності студентів. Це також можуть бути питання, які викликають значний інтерес у студентів

Виконання ОДЗ має продемонструвати здатність студента застосовувати вивчений теоретичний матеріал для аналізу конкретних соціальних процесів. Домашнє завдання не тільки дає змогу краще засвоїти конкретні теми курсу соціології та отримати певні практичні навички, але і є формою контролю знань у рамках кредитно-модульної системи. Оцінка за ОДЗ в цій системі є обов’язковою.

Студентам пропонується два варіанти виконання обов’язкового домашнього завдання з соціології (ОДЗ): реферативний та проведення конкретного соціологічного дослідження.

На початку вивчення курсу – протягом першого тижня модульного циклу - студент обирає форму та тему домашнього завдання, погоджує її з викладачем, який фіксує це в журналі. Щоб уникнути можливих помилок і відповідно зауважень та переробки, студентам слід активно використовувати для роботи над ОДЗ індивідуальні заняття, частіше підходити на консультації. У методичному кабінеті кафедри /ауд. Г – 710/ студентам запропонують підручники, монографії, періодичні видання, які допоможуть у роботі над домашнім завданням.

^ Реферативна форма ОДЗ передбачає детальний аналіз студентом однієї з тем курсу соціології. Орієнтовна тематика домашніх завдань подається у даному методичному виданні.

Обсяг такого домашнього завдання невеликий - до 10 форматних аркушів, на яких студент стисло викладає результати проведеного аналізу. Робота може бути написана від руки або ж надрукована. Обов’язково слід вказати: прізвище, ім’я та по-батькові студента, факультет, курс, групу, прізвище викладача. Робота подається особисто викладачеві, який веде семінарські заняття, або здається на кафедру політології, соціології та психології (ауд. Г-710). Термін виконання ОДЗ на кожному потоці визначає викладач, але строки подачі завдань на перевірку встановлені заздалегідь – до початку залікового тижня. Студент, який не здав вчасно домашнє завдання, не буде допущений до здачі підсумкового контролю і вирішує питання про строки його здачі і відпрацювання безпосередньо з викладачем у відведені строки.

ОДЗ оцінюється в 15 балів, із яких 8 балів дається за теоретичну частину, в якій студент викладає всі основні положення теми, типології, визначення та закономірності, та 7 балів за аналітичну частину, в якій ці положення та типології застосовуються до аналізу конкретної ситуації, конкретного соціального явища.

У загальний обсяг ОДЗ (10 сторінок основного тексту) не входять титульна сторінка, сторінки плану та сторінки із списком літератури, сторінки вступу та висновків. Титульна сторінка роботи має містити назву кафедри (політології, соціології та психології СумДУ), тему роботи і абревіатуру ОДЗ (обов’язкове домашнє завдання, а не „Реферат”), прізвище та групу студента і прізвище викладача . Зразки оформлення подані в кінці даного видання.

План ОДЗ являє собою повну назву теми та питань, які її розкривають, і міститься на титульному аркуші, а отже, не потребує окремої сторінки. Також не є обов’язковими окремі сторінки із списком літератури, „вступу” та „висновків”, а тому в підрахунок обсягу основного тексту вони не входять.

Орієнтовне співвідношення матеріалу наведених двох частин роботи – дві третини – це теоретичний матеріал, решта – аналітична частина. Так, із 10 сторінок основного тексту принаймні третина (3 – 4 сторінки) має займати аналітична частина, в якій викладені у теоретичній частині положення потрібно застосувати до аналізу конкретних соціальних спільнот, конкретних соціальних процесів у конкретній країні і в конкретний історичний період. Наприклад, якщо в темі йдеться про класифікацію малих груп, то в теоретичній частині студент повинен розглянути основні характеристики малих груп, принципи їх типологізації, конкретні характеристики кожного типу. А в аналітичній частині всі ці типології він використовує для того, щоб, по-перше, визначити, які конкретні малі групи відносяться до кожного із перелічених типів, а по-друге, довести в кожному випадку, що названа група (приклад якої приводиться) відноситься саме до цього типу. За якими ознаками, скажімо, дану студентську групу можна охарактеризувати саме як групу - корпорацію, а не як колектив. Якщо студент характеризує соціальну структуру суспільства, то в теоретичній частині він викладає основні теоретичні положення, а в аналітичній частині намагається простежити особливості соціальної структури конкретного суспільства, наприклад, сучасної України чи, наприклад, Китаю. При цьому завданням такого аналізу буде не тільки абстрактне описання вказаної соціальної структури, а саме застосування наведених у теоретичній частині принципів та класифікацій для детальної характеристики соціальної структури: до якого типу відноситься, чому саме, які явища та процеси ілюструють це.

Якість, а відтак і оцінка такого аналізу залежать від того, наскільки добре студент сформулював ознаки кожного описуваного ним соціального феномена, наскільки він розуміє матеріал, наскільки уважно і критично відноситься до того, що зустрічає у використовуваній літературі.

Так, у деяких підручниках (а тим більше в рефератах, які використовує студент) деякі визначення даються не зовсім вдало, матеріал подається складно, іноді суперечливо. І якщо студент використовує в ОДЗ такі визначення, і намагається самотужки компілювати складний матеріал, не завжди розуміючи його, зробити правильні висновки і довести, що аналізоване соціальне явище відноситься саме до вказаного типу, він не зможе. Тому і при виборі теми, і при підборі літератури для виконання ОДЗ студент має проконсультуватися з викладачем на індивідуальному занятті, або згадати те, на що зверталась увага в лекціях і на семінарських заняттях. І як наслідок - взяти краще визначення (наприклад, у більш ґрунтовному підручнику чи методичних виданнях кафедри), більш доступний для сприйняття підручник чи більш доступну ( і цікаву) для даного студента тему ОДЗ.

Звичайно ж виконання ОДЗ передбачає більш ґрунтовне опрацювання студентом вибраної тами чи розділу соціології, роботу над додатковою літературою та осмислення цієї інформації. Зрештою, якщо студент нездатний визначити певні характеристики того чи іншого соціального явища самостійно, то він має їх зрозуміти внаслідок вивчення курсу соціології, і саме ОДЗ повинно відобразити рівень його розуміння. А тому, якщо студент не зумів розібратись у потрібних йому термінах, визначеннях, залежностях у ході лекцій та семінарів, не працював над літературою і не проконсультувався з викладачем на індивідуальних заняттях, він не може посилатися на нестачу інформації чи погані визначення у підручниках, а оцінка за його ОДЗ буде знижена. Нагадаємо, робота над домашнім завданням і передбачає поглиблення та закріплення знань та навичок аналізу, активізацію самостійної пошукової роботи студентів

Як зазначалося вище, максимальна кількість балів, яку студент може отримати за якісно виконане домашнє завдання - 15. У випадках, коли певні вимоги до ОДЗ не будуть витримані, оцінка буде знижена. Зокрема оцінка за теоретичну частину роботи знижується за невиконання таких вимог:

а) дотримання плану ОДЗ (якщо питання, що мали б розкривати суть зазначеного явища, не відповідають заявленій темі, якщо не відповідає плану порядок викладення матеріалу в тексті, в ньому є непередбачені планом питання і великі уривки зайвої інформації, а натомість немає запланованих, потрібних питань, то це знижує оцінку на 2 бали);

б) відсутність логічної зв’язаності тексту (якщо окремі частини навіть одного питання поєднані в тексті механічно, без будь-якого пояснення; якщо в тексті наводяться різні класифікації або різні переліки ознак одного явища, і вони ніяк не порівнюються та не коментуються, або не зводяться до одного переліку, то це знижує оцінку на 2 бали);

в) ще одна вимога щодо цієї частини роботи, невиконання якої теж знижує загальну оцінку на 2 бали, - це використання знань, отриманих студентом у ході лекцій та практичних занять. Ці знання мають використовуватись у вигляді визначень із конкретними ознаками певного соціального явища, типологій (також з конкретними ознаками кожного типу) та закономірностей протікання соціальних процесів. Наприклад, якщо тема ОДЗ „Основні теорії особистості”, і студент використовує матеріал лише одного підручника, то він найчастіше описує лише тільки деякі з існуючих теорій, не даючи, таким чином вичерпної їх характеристики і не порівнюючи переваги чи недоліки кожної з них. Натомість, при виконанні ОДЗ студент має продемонструвати ґрунтовне знання теми і ті навички аналізу, на які звертає увагу викладач у ході лекцій та практичних занять;

г) нарешті, остання вимога щодо теоретичної частини ОДЗ – самостійність у відборі, упорядкуванні, викладі та поясненні зібраного матеріалу. Зрозуміло, що студент не вигадує і не творить теоретичні положення, визначення та типології самостійно. Але якщо викладач бачить роботу, яка повністю повторює те, що він уже не раз бачив (включаючи помилки попередніх авторів), і не бачить хоча б оригінальної компіляції матеріалу або власних (студента) пояснень і доповнень, зокрема із залученням матеріалу лекцій та семінарів, конкретних прикладів, то викладач також може знизити оцінку на 2 бали.

Таким чином, якщо студент відповідально віднесеться до вибору теми, опрацює необхідну літературу, послідовно і логічно викладе матеріал у відповідності з планом, а у випадку виникнення питань – проконсультується з викладачем і врахує його зауваження, він зможе отримати за цю частину роботи 8 балів, оскільки всі зазначені вимоги будуть виконані.

При виконанні аналітичної частини роботи теж слід зважити на обов’язкові вимоги та найбільш характерні помилки, які допускають студенти. Часто студенти намагаються продемонструвати свою обізнаність з додатковою літературою і наводять у цій частині роботи максимально можливу кількість класифікацій та визначень, не розуміючи іноді, що вони повторюються, а не доповнюють одне одного. Більше того, такі спроби показують перш за все нездатність студента виділити з декількох означень та класифікацій найголовніші, принципово важливі, на які він і буде спиратись у подальшому аналізі. А якщо ці підходи, визначення та класифікації суперечать одне одному, то студент має не просто навести їх у своїй роботі, а спробувати показати їх переваги чи недоліки.

Досить часто студент наводить приклади, що зовсім не відповідають ситуації. У такому випадку ця частина роботи зовсім не оцінюється („0” балів), оскільки вона показує, що студент не засвоїв матеріал, не розуміє теоретичних питань, що є необхідним при виконанні ОДЗ.

Оцінка за аналітичну частину ОДЗ становить 7 балів із 15 можливих. При цьому студент має виконати цю частину роботи з дотриманням трьох основних вимог. Невиконання кожної з них (повне або часткове) призводить до зниження загальної оцінки.

Перша вимога стосується знаходження і описання конкретних прикладів, що ілюструють основні, базові положення вибраної студентом і викладеної в теоретичній частині теми. Наприклад, якщо це тема „Соціальний контроль, конформність та девіантність”, студент повинен навести приклади кожного з зазначених соціальних явищ. Наведені приклади мають стосуватись основних, суттєвих, а не другорядних положень теоретичної частини, і повинні відображати знання теми, основних визначень, співвідношень, закономірностей. Тому, якщо працюючи над першою частиною роботи студент не зрозумів до кінця суть цих явищ, він матиме певні проблеми з наведенням таких прикладів та їх аналізом.

Таких прикладів має бут не менше 2-3-х (на вибір студента). Якщо студент не впевнений, за якими частинами теоретичного матеріалу йому слід наводити і аналізувати приклади, він має звернутися до викладача, адже саме для цього передбачені індивідуальні заняття та консультації. Таким чином, незнання вимог не може служити виправданням для студента. У результаті, якщо студент навів недостатню кількість прикладів, або ж ці приклади стосуються другорядних, а не основних, базових положень теоретичної частини, або ж взагалі не відповідають темі ОДЗ, оцінка знижується на 2 бали.

Наступна вимога стосується чіткого співвіднесення наведених прикладів та викладених теоретичних положень. Іншими словами, студент має описати, до якого типу явищ слід віднести описані в наведеному прикладі явища та залежності, вказати суттєві особливості кожного, зазначивши, визначенню якого явища чи ситуації вони відповідають. Більше того слід пояснити, чому саме той чи інший зразок поведінки студент характеризує як, наприклад, девіантну чи конформну поведінку.

Описуючи ті чи інші соціальні явища, студент має використати всі зазначені в теоретичній частині типології та визначення. При цьому кожен наведений приклад має бути проаналізований саме за тими принципами і класифікаціями, які даються в теоретичній частині. Особливу увагу слід звернути на визначення. Наприклад, якщо в теоретичній частині мова йде про соціальну мобільність, то студент, наводячи приклад мобільності, неминуче мусить використати такі поняття, як соціальна стратифікація, соціальний статус, престиж, індивідуальна та групова мобільність, вертикальна та горизонтальна мобільність, маргінальність тощо. І це означає, що студент повинен навести ці визначення з їх конкретними ознаками і пояснити, де і в чому вони проявляються в обраному ним прикладі. Невиконання цієї вимоги веде до зниження загальної оцінки ще на 2 бали.

Ще одна вимога до аналітичної частини ОДЗ (остання за переліком, але не за значенням) – чітка аргументація того, чому саме студент відносить описуване явище до названого типу. Наприклад, чому наведену в якості прикладу групу можна характеризувати саме як натовп, які характеристики та особливості поведінки цієї групи підтверджують це.

Аргументувати можна лише посиланням на конкретні ознаки, а не довільними міркуваннями чи припущеннями. Більше того, ці конкретні ознаки потрібно не лише знати, а ще й правильно розуміти. Наприклад, якщо про натовп говориться, що це не організована і не структурована група, це не означає, що студенту досить лише написати, що така група може сформуватися стихійно із незадоволених чимось людей. У домашньому завданні слід більш докладно пояснити: за яких умов виникає натовп, які чинники цьому сприяють, що в даному конкретному випадку є спільним об’єктом уваги людей та що спричиняє саме такий емоційний стан даної групи. Бо інакше викладач має право вважати, що студент не розуміє суті явища, аргументація відсутня і оцінка буде знижена ще на 3 бали.

Якщо ж студент відповідально віднесеться до виконання зазначених вимог, він не втратить жодного бала і отримає за ОДЗ всі 15 балів.

Ще один можливий варіант виконання домашнього завдання – проведення конкретного соціологічного дослідження. Цей варіант роботи також оцінюється в 15 балів. При цьому проведення студентами конкретного соціологічного дослідження (КСІ) вимагає серйозної попередньої підготовки і певних навичок роботи не тільки над літературою, але й навичок спілкування з людьми в процесі збору необхідної інформації. Обрати такий варіант ОДЗ можна лише за умови погодження з викладачем, який ухвалює обрану тему, можливий обсяг роботи. У деяких випадках викладач може запропонувати проведення групового дослідження і, відповідно, колективно виконаного ОДЗ у вигляді звіту про проведене дослідження.

У випадку, коли студент обирає саме таку форму ОДЗ, він погоджує з викладачем його тему, завдання, масштаб та вид вибірки, а також інші принципово важливі питання, які суттєво вплинуть на якість роботи і достовірність отриманої інформації. У цьому випадку студент сам (але під керівництвом викладача) розробляє програму дослідження, вибирає інструментарій, збирає інформацію, обробляє її та аналізує. Звичайно це досить важка і складана робота, тому за її якісне виконання студент може отримати додатково до 5 балів за ОДЗ.

У більшості ж випадків, студенти виконують ОДЗ у формі конкретного дослідження групою. При цьому на першому етапі, коли група тільки сформована і визначена тема, студенти мають зафіксувати у викладача, хто з них виконує ту чи іншу роботу, коли і в якій формі звітує, оскільки бали будуть нараховуватись і зніматись не всім відразу, а кожному конкретно і за конкретну роботу чи за конкретні недоліки.

Виконання такого ОДЗ передбачає ґрунтовні знання студентами розділу соціології, присвяченого конкретним соціологічним дослідженням. Студент повинен знати основні види таких досліджень, переваги та недоліки різних методів збору інформації, принципи формування вибірки тощо. При виконанні такого ОДЗ важливо вміти правильно формулювати питання в анкеті, знаходити конкретні, бажано точні, числові показники для описання конкретних явищ чи конкретної поведінки. Адже метою КСД є не просто збір інформації, а пошук спільних, а отже, повторюваних, закономірних тенденцій, особливостей поведінки, характерних саме для даної соціальної групи, а також знаходження відмінностей, які дозволяють зробити висновок про демографічну, національну чи, наприклад, релігійну обумовленість певних подій чи певної поведінки.

У випадках, коли студент чи група з декількох студентів вибирає тему і проводить самостійне КСД, застосовується ступінчата система оцінювання. На першому етапі роботи викладач залежно від теми дослідження, його масштабу та складності, а також кількості студентів у групі приймає рішення про застосування тієї чи іншої шкали оцінювання (але не більше 15 балів). При цьому передбачається, що студент, який розробляв програму чи робив аналіз інформації, а також збирав інформацію, може, наприклад, отримати 15 балів, а студент, який тільки збирав інформацію та робив підрахунки – не більше 8. Знову ж таки, враховуючи, який метод збору інформації застосовувався і яку кількість респондентів даний студент опитав чи яку кількість документів проаналізував чи прослухав.

Слід зазначити, що для студентів, які вивчають соціологію на 1 курсі, проведення самостійного КСД є досить важким завданням. Тому найчастіше студентам, які мають бажання і інтерес до такої роботи, пропонується простіший варіант виконання ОДЗ у формі КСД. У цьому випадку студенти не розробляють власну програму дослідження, а використовують розроблену кафедрою програму з запропонованими методами збору інформації та необхідними розрахунками стосовно вибірки. Студенти ж виконують роботу щодо збору інформації (аналіз документів, інтерв’ю, анкетування) та її обробці та аналізу, на основі чого і готують звіт, який подають на кафедру як ОДЗ.

Вимоги до оформлення такого ОДЗ такі ж, як і було зазначено вище (кафедра, прізвище, ім’я та по-батькові студента, факультет, курс, група, прізвище викладача, тема дослідження). А от сама форма звіту буде іншою. Студент має описати свою роботу щодо збору інформації: протягом такого часу було опитано ... респондентів за такою вибіркою. Було ... відмов, були такі проблеми. У результаті опитування маємо такі результати.

Наприклад: Дослідження на тему „Оцінка студентами роботи органів студентського самоврядування в університеті” проводилося методом групового опитування за допомогою відкритої анкети. Опитувалися студенти 1-4 курсів денних факультетів без залежності від статі та успіхів у навчанні. Всього з 10 до 15 листопада 2007 року було опитано 100 студентів СумДУ. Жодна анкета не була забракована і всі 100 анкет оброблялись. В ході опитування студенти могли зазначити декілька позицій, які відповідають їх баченню проблеми, тому загальна цифра може перевищувати 100%.

Аналіз отриманих результатів показує, що переважна більшість студентів університету в тій чи іншій формі мають інформацію про діяльність студентського самоврядування. При цьому їх уявлення про те, чим сьогодні займається самоврядування в університеті розходяться.

Так, найбільше опитаних студентів вважають, що студентське самоврядування в університеті займається організацією дискотек та спортивних заходів (39,48%). Ще 33,54 % переконані, що ОСС допомагають у захисті прав студентів. Майже однакова кількість опитаних вибрали позиції “підтримують порядок у гуртожитках” та “допомагають студентам у вдосконаленні навчального процесу” (біля 18,5%)....

При бажанні студент може навести у звіті таблиці чи діаграми, які ілюструють ті чи інші отримані результати.

Обов’язковою частиною звіту мають бути зроблені на основі отриманих результатів висновки, які мають відображати певні залежності та тенденції, а також рекомендації, які випливають з цих висновків

Наприклад: Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити висновок про певну невдоволеність студентів роботою нинішнього студентського самоврядування, оскільки досить суттєва частина студентів не мають чіткого уявлення про питання, якими опікується самоврядування, більше 20% вважають, що студентські лідери переймаються питаннями виключно власної кар’єри.

При цьому певна зацікавленість студентів у роботі самоврядування є. Лише 3,35% опитаних заперечують необхідність існування ОСС. При цьому це ті студенти, як показують результати опитування, які вчаться погано і самі в роботі органів самоврядування участі не беруть. Натомість, більшість студентів досить чітко формулюють питання, якими повинно було б перейматися самоврядування. І серед цих питань чільне місце студенти відводять питанням навчання та захисту прав студентів.

Досить суттєва частина студентів висловлює готовність працювати в органах студентського самоврядування, ставлячи при цьому певні умови та обмеження. Така позиція свідчить про необхідність внесення певних змін у роботу нинішнього самоврядування. Ці зміни мають стосуватися перш за все більшої конкретики в роботі, адже переважна більшість студентів пов’язує готовність працювати з тією реальною користю, яку має принести іншим студентам ця робота. Тобто, якщо будуть запропоновані конкретні і значущі справи, кількість студентів, які могли б працювати (і готові) збільшилась би вдвічі.

До звіту студент має прикласти анкети чи інші документи, які використовувалися для збору інформації. На зворотному боці анкети чи бланка інтерв’ю мають бути вказані координати респондента для проведення контролю. Викладач сам або за допомогою інших студентів обов’язково перевіряє достовірність інформації – чи справді студент опитав тих людей, які зазначені у вибірці
(на звороті анкети має бути вказана адреса – наприклад, Віра Сергіївна, вул. Кірова 34, або – студентка гр. І-62, або – випадковий перехожий (якщо це допускається завданням) віком старше 40 років, сумчанин, на зупинці вул. СКД).

Таким чином, звіт про проведене КСД має включати в себе 4 основні частини, кожна з яких є обов’язковою:

а) опис роботи щодо збору інформації;

б) викладення основних результатів дослідження у вигляді тексту з цифрами та таблицями;

в) висновки та рекомендації;

г) анкети або інша документація, за допомогою якої проводився збір інформації. Якщо обробка велась на комп’ютері, студент додає до звіту і електронний файл.

Нагадаємо, загальна кількість балів, яку студент може отримати за ОДЗ - 15. При цьому КСД оцінюється таким чином. За виконання з дотриманням вимог позицій а) та б) студент може отримати максимально 8 балів. Ще від 1 до 7 балів студент може отримати за правильно зроблені висновки за результатами опитування та рекомендації.

Якщо студент не подає анкети, бланки інтерв’ю чи інші документи, які використовувались, ОДЗ взагалі не приймається і не зараховується.

Всі необхідні консультації щодо вибору теми та знаходження матеріалу по ній можна і потрібно отримати у викладача, який і дасть пояснення щодо необхідного об’єму роботи та критеріїв її оцінювання, а також допоможе у визначенні важливих залежностей при обробці інформації.

У випадку, коли ОДЗ подається студентом за межами визначеного часу (після початку залікового тижня), оцінювання роботи ведеться за іншою системою – з введенням спеціального коефіцієнта за кожен день після встановленого терміну. Таким чином, навіть добре виконане ОДЗ, яке подане на кафедру після встановленого терміну (якщо студент не має об’єктивних причин) не буде оцінене на 15 балів. Тому студенти мають чітко виконувати не тільки вимоги стосовно змісту, але й стосовно терміну подання робіт на кафедру.


Пропонована тематика ОДЗ


  1. Позитивізм О.Конта.

  2. Особливості соціології Г.Спенсера .

  3. Е. Дюркгейм (соціальні факти, органічна солідарність, теорія самогубств).

  4. „Розуміюча соціологія” М.Вебера.

  5. Типи соціальної дії.

  6. Соціальний факт та соціальна дія.

  7. Ідентифікація та референтність.

  8. Соціальні системи та системність.

  9. Структурно-функціональний та історико-генетичний методи аналізу соціальних систем.

  10. Історичні типи суспільства.

  11. Основні теорії особистості.

  12. Авторитарна особистість.

  13. Сформована та несформована особистість.

  14. Соціалізація та виховання.

  15. Малі групи та їх типи.

  16. Соціальні ролі та статуси.

  17. Соціальний контроль, конформність та девіантність.

  18. Етапи та чинники формування групи.

  19. Соціометричний аналіз групи.

  20. Соціальна нерівність та її види.

  21. Соціальна нерівність та соціальна справедливість.

  22. Відносна деривація та особливості суспільної свідомості українців.

  23. Класова та стратифікаційна теорії.

  24. Види соціальної стратифікації.

  25. Соціальна мобільність та її види.

  26. Соціальна маргінальність.

  27. Натовп та особливості його поведінки.

  28. Соціальна атомізація та аномія.

  29. Культура та субкультури. Контркультура.

  30. Економічні та культурні чинники розвитку суспільства.

  31. Конфлікт культур.

  32. Соціальна модернізація та її види.

  33. Види та рівні потреб.

  34. Види мотивації (егоїстична, альтруїстична та колективістська) та ефективність застосування різних стилів управління.

  35. Види еліти та її роль у суспільстві.

  36. Соціальні причини злочинності.

  37. Соціальні причини бідності.

  38. Соціальні причини тендерних проблем.

  39. Соціальні революції та реформи.

  40. Методи збору інформації в конкретних соціологічних дослідженнях.

  41. Види вибірки та ефективність їх застосування.



^

Зразок тестових завдань для заліку з курсу соціології



Прізвище, ім’я, по-батькові________________________

Група ________________ Дата контролю ____________

Варіант 1.

1. Хто з названих нижче вчених розробляв теорію “розуміючої соціології”?

а) П. Сорокін; б) Р. Мертон;

в) М. Вебер; г) Г. Спенсер;

д) Е. Дюркгейм.


^ 2. Що не може вивчати „Соціологія”?

а) почуття та емоції;

б) приховані думки людей;

в) явища, позначені абстрактними термінами;

г) „тіньові” суспільні явища.


3. Що таке ціннісно-раціональний тип соціальної дії?(опишіть з прикладами) ____________________________________________________________________________________________________

^ 4. Виберіть з наведених тверджень правильні:

а) соціальний контроль – механізм соціальної регуляції поведінки;

б) санкції – це засоби покарання;

в) соціальні приписи – це заборона чи дозвіл щось робити;

г) конформізм – це непокора соціальним нормам;

д) відсутній вірний варіант.

^ 5. Виберіть з наведених тверджень правильні:

а) особистість – це біологічна сутність індивіда, найвищий рівень його еволюції;

б) соціальні начала – це те, що людина набуває в процесі соціалізації, навчання і взаємодії з іншими людьми;

в) соціальні цінності – це те, що має задовольняти індивідуальні, групові або суспільні потреби;

г) цінності існують не тільки у людей, але і у тварин.


^ 6. Що таке соціалізація?

а) соціалістичні перетворення в суспільстві;

б) ознайомлення дітей із вимогами суспільства;

в) перехід підприємств у суспільну власність;

г) засвоєння норм та цінностей певної групи.


^ 7. Соціалізація особистості відбувається перш за все під впливом ( зазначте всі вірні варіанти):

а) матеріальних умов;

б) соціальних умов;

в) цілеспрямованої педагогічної дії;

г) під впливом соціокультурного середовища;

д) під впливом власних уподобань.

^ 8. Група, яка має офіційний статус і розподілені ролі, це:

а) неформальна група;

б) ідеальна група;

в) формальна група;

г) референтна група;

д) група членства.


^ 9. За Р.Мертоном, поведінка, що відхиляється, є наслідком:

а) неузгодженості між визначеними культурними цілями і соціально-організованими засобами їх досягнення;

б) соціальної дезорганізації;

в) відсутності чіткої моральної регуляції поведінки індивідів;

г) всі варіанти правильні;

д) відсутній вірний варіант.


^ 10. У соціологічній науці виділяють три стилі керівництва і лідерства (зазначте правильні варіанти):

а) авторитарний; б) непослідовний;

в) демократичний; г) ситуативний.

д) ліберальний;


^ 11. Метод соціометрії використовується для визначення:

а) формальної структури групи;

б) симпатій у групі;

в) антипатій у групі;

г) неформальної структури групи;

д) політичних уподобань людей.


^ 12. Виберіть із наведених тверджень правильні:

а) соціолога не цікавить думка людей, він виявляє, з чим вона пов’язана;

б) мистецтво опитування полягає в правильному формулюванні і розміщенні питань;

в) вибірка – це метод аналізу отриманих даних;

г) вибіркова сукупність завжди більша генеральної.


13. Опишіть елементи формальної, неформальної та напівформальної структури вашої групи, які відносини існують між елементами кожної та на користь чиїх інтересів діють ці структури у вашій студентській групі:________________________________________________________________________________________________


14. Назвіть усі показники, які виявляє соціометрія, та поясніть від початку і до кінця, як це робиться?_______________________________________________________________________________________________________________________________________________


^ 15. Які складові поєднує сучасне уявлення про структуру суспільства:

а) духовна підсистема; б) моральна підсистема;

в) політична підсистема; г) соціальна підсистема;

д) екологічна підсистема; е) економічна підсистема.


^ 16.Соціально-демографічна структура суспільства відображає:

а) відмінності людей за статтю, віком, сімейним станом;

б) відмінності людей за прибутками;

в) соціальну цінність людей;

г) сукупність етносів суспільства.

^ 17. Зазначте американського соціолога російського походження, автора концепції соціокультурної динаміки та досліджень соціальної стратифікації:

а) Н.Тимашев; б) М.Бердяєв;

в) П.Сорокін; г) Г.Плеханов

д) відсутній правильний варіант


^ 18. Ієрархічне, рангове розташування соціальних груп (знизу-вгору) за принципом нерівного доступу до основних благ (доходи, влада, освіта, престиж) – це:

а) соціальна диференціація;

б) соціальна стратифікація;

в) соціальна ієрархізація;

г) соціальне розшарування;

д) відсутній правильний варіант.

^ 19. Розрізняють такі види соціальної стратифікації:

а) політичну; б) економічну;

в) духовну; г) професійну;

д) маргінальну.


20. Які з зазначених елементів можна віднести до етнокультурної структури суспільства (зазначте всі правильні варіанти)?

а) мову;

б) норми поведінки;

в) обряди і традиції;

г) культуру;

д) територію проживання.


^ 21. Залежно від напрямку переміщення виділяють такі типи вертикальної мобільності:

а) стандартну; б) висхідну;

в) низхідну; г) векторну;

д) динамічну; е) відсутній правильний
варіант.


^ 22. Які із нижченаведених чинників характеризують динаміку соціальної структури?

а) девіантна поведінка; б) соціальна мобільність;

в) соціальна аномія; г) маргінальність;

д) соціалізація; е) глобалізація.


^ 23. Чому людина стає маргіналом?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


24. Що таке відносна депривація і чому вона існує в Україні, а в США ні?

______________________________________________________________________________________________________


Підпис студента________________________










Зразок оформлення ОДЗ




Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


Кафедра політології, соціології та психології


Обов’язкове домашнє завдання

з курсу соціології

на тему

“Соціальні причини бідності”


Виконав:

Ст. ЕлІТ-факультету, гр. ІН-61

Савченко Д.С.


Перевірив:

Cт. викл. Костенко А.М.


Суми – 2009 рік




Схожі:

2654 Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
2654 Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
2654 Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
2654 Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
2654 Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
2654 Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
2654 Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
2654 Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
2654 Методичні вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
2654 Методичні вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи