Теоретичні питання icon

Теоретичні питання




Скачати 93.14 Kb.
НазваТеоретичні питання
Дата31.07.2012
Розмір93.14 Kb.
ТипДокументи

КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ МОДУЛЯ 2 «ОБМІН БІЛКІВ. МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ. БІОХІМІЯ ТКАНИН, ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ ТА МІЖКЛІТИННИХ КОМУНІКАЦІЙ»

Теоретичні питання

    1. Пул вільних амінокислот в організмі: шляхи надходження та використання вільних амінокислот у тканинах.

    2. Трансамінування амінокислот: реакції та їх біохімічне значення, механізм дії амінотрансфераз. Клініко-діагностичне значення визначення трансаміназ.

    3. Пряме та непряме дезамінування вільних L-амінокислот у тканинах.

    4. Декарбоксилювання L-амінокислот в організмі людини. Фізіологічне значення утворених продуктів. Окиснення біогенних амінів.

    5. Шляхи утворення та знешкодження аміаку в організмі.

    6. Біосинтез сечовини: послідовність ферментних реакцій біосинтезу, генетичні аномалії ферментів циклу сечовини.

    7. Загальні шляхи метаболізму вуглецевих скелетів амінокислот в організмі людини. Глюкогенні та кетогенні амінокислоти.

    8. Обмін сірковмісних амінокислот; реакції метилування. Біосинтез та біологічна роль креатину і креатинфосфату.

    9. Спеціалізовані шляхи обміну ациклічних амінокислот. Обмін серину і гліцину. Глутатіон: будова, біосинтез та біологічні функції глутатіону.

    10. Спеціалізовані шляхи метаболізму циклічних амінокислот - фенілаланіну та тирозину.

    11. Спадкові ензимопатії обміну циклічних амінокислот - фенілаланіну та тирозину.

    12. Обмін циклічної амінокислоти триптофану та його спадкові ензимопатії.

    13. Особливості обміну амінокислот з розгалуженим ланцюгом. Участь вітамінів В12 і Н в метаболізмі амінокислот. Обмін аргініну. Роль NО.

    14. Метаболізм порфіринів: будова гему; схема реакцій біосинтезу протопорфірину ІХ та гему. Спадкові порушення біосинтезу порфіринів, типи порфірій.

    15. Біосинтез пуринових нуклеотидів: схема реакцій синтезу ІМФ; утворення АМФ та ГМФ; механізми регуляції.

    16. Біосинтез піримідинових нуклеотидів: схема реакцій; регуляція синтезу.

    17. Біосинтез дезоксирибонуклеотидів. Утворення тимідилових нуклеотидів; інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби.

    18. Катаболізм пуринових нуклеотидів; спадкові порушення обміну сечової кислоти. Схема катаболізму піримідинових нуклеотидів.

    19. Реплікація ДНК: біологічне значення; напівконсервативний механізм реплікації.

    20. Послідовність етапів та ферменти реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів.

    21. Транскрипція РНК: РНК-полімерази прокаріотів та еукаріотів, сигнали транскрипції (промоторні, ініціаторні та термінаторні ділянки геному).

    22. Процесинг - посттранскрипційна модифікація новосинтезованих мРНК.

    23. Генетичний (біологічний) код: триплетна структура коду, його властивості.

    24. Основні компоненти системи синтезу білка. Транспортні - тРНК та активація амінокислот. Аміноацил-тРНК-синтетази.

    25. Етапи та механізми трансляції (біосинтезу білка) в рибосомах: ініціація, елонгація та термінація.

    26. Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів. Регуляція трансляції.

    27. Інгібітори транскрипції та трансляції у прокаріотів та еукаріотів: антибіотики та інтерферони - їх застосування у медицині; дифтерійний токсин.

    28. Регуляція експресії генів прокаріотів: регуляторні та структурні ділянки лактозного (Lac-) оперону (регуляторний ген, промотор, оператор).

    29. Мутації: геномні, хромосомні, генні; механізми дії мутагенів; роль індукованих мутацій у виникненні ензимопатій та спадкових хвороб людини.

    30. Біологічне значення та механізми репарації ДНК. Репарація УФ-індукованих генних мутацій: пігментна ксеродерма.

    31. Генна інженерія: конструювання рекомбінантних ДНК; клонування генів; генно-інженерний синтез ферментів, гормонів, інтерферонів та ін.

    32. Гормони та інші біорегулятори в системі міжклітинної інтеграції функцій організму людини, їх хімічна природа і роль. Загальна характеристика гормонів.

    33. Класифікації гормонів: за хімічною будовою, за механізмом дії, за їх функціями. Приклади представників кожного класу.

    34. Синтез, секреція і транспорт гормонів. Механізми регуляції секреції гормонів за принципом позитивного та негативного зворотного зв’язку. Приклади.

    35. Мішені гормональної дії. Рецептори гормонів (іонотропні, метаботропні, цитозольні). Вторинні посередники гормонів, їх роль у передачі гормонального сигналу в клітину.

    36. Молекулярно-клітинні механізми дії білково-пептидних гормонів та біогенних амінів. Каскадні системи передачі хімічного сигналу біорегулятора.

    37. Схема молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних та тиреоїдних гормонів. Молекулярна організація регуляторних сайтів ДНК, які взаємодіють з гормональними рецепторами.

    38. Реалізація ролі цАМФ як вторинного посередника.

    39. Реалізація ролі Са2+, ІТФ і ДАГ як месенджерів.

    40. Принцип радіоімунологічного методу визначення концентрації гормонів у крові.

    41. Гормони гіпоталамо - гіпофізарної системи. Ліберини та статини.

    42. Гормони передньої частки гіпофіза. Група “гормон росту - пролактин - хоріонічний соматотропін”: біологічна роль, порушення виділення.

    43. Група глікопротеїнів - тропних гормонів гіпофіза: тиреотропін, гонадотропіни - ФСГ, ЛГ, хоріонічний гонадотропін: біологічна роль, механізм дії, регуляція виділення.

    44. Сімейство проопіомеланокортину (ПОМК) - продукти процесингу ПОМК, їх утворення, біологічна роль, механізм дії, порушення виділення.

    45. Гормони задньої частки гіпофіза. Вазопресин, окситоцин. Патологія, пов’язана з порушенням виділення антидіуретичного гормону (АДГ).

    46. Гормон підшлункової залози - інсулін. Будова, секреція, вплив на обмін вуглеводів, ліпідів, білків. Порушення виділення.

    47. Гормон підшлункової залози - глюкагон. Будова, секреція, вплив на обмін вуглеводів, ліпідів.

    48. Гормони травного каналу, біологічна роль, будова, механізм виділення.

    49. Гормони щитоподібної залози. Структура, біосинтез, біологічні ефекти Т3, Т4. Порушення метаболічних процесів за умов гіпер- та гіпотиреозу.

    50. Біогенні аміни з гормональними та медіаторними властивостями: будова, біосинтез, фізіологічні ефекти, біохімічні механізми дії катехоламінів (адреналін, норадреналін, дофамін).

    51. Стероїдні гормони: номенклатура, класифікація, генезис із холестеролу. Стероїдні гормони кори надниркових залоз (С21-стероїди). Фізіологічні та біохімічні ефекти кортикоїдів.

    52. Глюкокортикоїди, їх роль у регуляції метаболізму ліпідів, вуглеводів, білків; патологія виділення.

    53. Мінералокортикоїди. Роль альдостерону в регуляції водно-сольового обміну. Ренін-ангіотензинова система. Альдостеронізм.

    54. Жіночі статеві гормони: естрогени (С18-стероїди), прогестерон (С21-стероїди), фізіологічні і хімічні ефекти, регуляція синтезу і секреції. Чоловічі статеві гормони: андрогени (С19-стероїди), фізіологічні і хімічні ефекти, регуляція синтезу і секреції.

    55. Ейкозаноїди: загальна характеристика, номенклатура, біосинтез, біологічні та фармакологічні властивості, їх клінічне застосування. Аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби як інгібітори синтезу простагландинів.

    56. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію в організмі. Порушення кальцієвого гомеостазу (рахіт, остеопороз).

    57. Біохімія харчування людини: компо­­­ненти та поживні сполуки нормального харчування; біологічна цінність окремих нутрієнтів.

    58. Механізми перетворення поживних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному тракті. Ферменти шлунка і кишечника.

    59. Порушення пе­­­ретравлення окремих нутрієнтів у шлунку та кишечнику; cпад­­­кові ензимопатії процесів травлення.

    60. Мікроелементи в харчуванні людини. Біологічні функції окремих мікроелементів; прояви мікроелементної недостат-ності. Вітаміни в харчуванні людини. Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни; екзогенні та ендогенні причини вітамінної недостатності.

    61. Вітамін В1 (тіамін): будова, біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.

    62. Вітамін В2 (рибофлавін): будова, біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.

    63. Вітамін РР (нікотинова кислота, нікотинамід): будова, біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

    64. Вітамін В6 (піридоксин): будова, біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.

    65. Вітамін В12 (кобаламін): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

    66. Вітамін Вс (фолієва кислота): біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.

    67. Вітамін Н (біотин): біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.

    68. Вітамін В3 (пантотенова кислота): біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.

    69. Вітамін С (аскорбінова кислота): будова, біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

    70. Вітамін Р (флавоноїди): будова, біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

    71. Вітамін А (ретинол, ретиналь, ретиноєва кислота): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

    72. Вітамін К (філохінон, фарнохінон): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

    73. Вітамін Е (a-токоферол): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

    74. Вітамін D3 (холекальциферол): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

    75. Біохімічні та фізіологічні функції крові в організмі людини. Дихальна функція еритроцитів. Гемоглобін: механізми участі в транспорті кисню та діоксиду вуглецю. Варіанти та патологічні форми гемоглобінів людини.

    76. Буферні системи крові. Порушення кислотно-основного балансу в організмі (метаболічний та респіраторний ацидоз, алкалоз).

    77. Біохімічний склад крові людини. Білки плазми крові та їх клініко-біохімічна характеристика.

    78. Ферменти плазми крові; значення в ензимодіагностиці захворю­­­вань органів і тканин.

    79. Калікреїн-кінінова система крові та тканин. Лікарські засоби – антагоністи кініноутворення.

    80. Небілкові органічні сполуки плазми крові. Неорганічні компо­­­ненти плазми.

    81. Біохімічні та функціональні характеристики системи гемостазу.

    82. Згортальна система крові; характеристика окремих фак-торів; механізми функціонування каскадної системи згортання крові. Роль вітаміну К в реакціях коагуляції; лікарські засоби – агоністи та антагоністи вітаміну К.

    83. Антизгортальна система крові; характеристика антикоагулян­­тів. Спадкові порушення процесу згортання крові.

    84. Фібринолітична система крові. Лікарські засоби, що впливають на процеси фібринолізу.

    85. Імуноглобуліни; біохімічна характеристика окремих класів імуноглоглобулінів людини.

    86. Медіатори та гормони імунної системи: інтерлейкіни; інтерфе­­­рони; білково-пептидні фактори регуляції росту та проліфера­­­ції клітин.

    87. Система комплементу; біохімічні компоненти системи компле­­­менту людини; класичний та альтернативний шляхи активації.

    88. Біохімічні механізми імунодефіцитних станів: первинні (спад­­­кові) та вторинні імунодефіцити.

    89. Біохімічні функції печінки: вуглеводна, білоксинтезувальна, сечовиноутворювальна.

    90. Жовчоутворювальна функція печінки, регуляція ліпідного складу крові; роль в обміні вітамінів та мінералів, нуклеїнових кислот та амінокислот.

    91. Детоксикаційна функція печінки; типи реакцій біотрансформа­­­ції ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

    92. Реакції мікросомального окиснення. Цитохром Р-450; електронно-транспортні ланцюги в мембранах ендоплазма-тичного ретикулуму гепатоцитів. Реакції кон'югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне значення.

    93. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтя­­­ниць; типи жовтяниць; спадкові (ферментні) жовтяниці.

    94. Водно-сольовий обмін в організмі. Внутрішньоклітинна і по­заклітинна вода; обмін води, натрію, калію.

    95. Роль нирок у регуляції об'єму, електролітного складу та рН рідин організму. Біохімічні механізми сечоутворювальної функції нирок.

    96. Ренін-ангіотензинова система нирок. Гіпотензивні лікарські засоби – інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту.

    97. Біохімічний склад сечі людини в нормі та за умов розвитку патологічних процесів. Клініко-діагнос­­­тичне значення аналізу складу сечі.

    98. Біохімічний склад м'язів. Білки міофібрил: міозин, актин, тропоміозин, тропонін.

    99. Молекулярні механізми м'язового скорочення. Роль іонів Са2+ в регуляції скорочення та розслаблення м'язів.

    100. Біоенергетика м'язової тканини; джерела АТФ; роль креатин­­­фосфату в забезпеченні енергії м'язового скорочення. Патобіохімія м’язів – міопатії.

    101. Особливості біоенергетичних процесів у міокарді та регуляції скорочення кардіоміоцитів. Біохімічні зміни при інфаркті міокарда. Біохімічна діагностика захворювань міокарда.

    102. Білки волокон сполучної тканини: колаген, еластин, глікопротеїни та протеоглікани. Біосинтез колагену. Патобіохімія сполучної тканини.

    103. Біохімія нервової системи: особливості біохімічного складу та метаболізму головного мозку.

    104. Енергетичний обмін у головному мозку людини. Значення аеробного окиснення глюкози; зміни в умовах фізіологічного сну та наркозу.

    105. Біохімія нейромедіаторів; рецептори нейромедіаторів та фізіологічно активних сполук.

    106. Пептидергічна система головно­­­го мозку: опіоїдні пептиди, рецептори опіоїдних пептидів.

    107. Порушення обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах. Нейрохімічні механізми дії психот­­­ропних засобів.

Схожі:

Теоретичні питання iconЗатверджую
Теоретичні погляди на питання розвитку мовленнєвої функції у дітей дошкільного віку. Теоретичні та практичні задачі логопедії, їх...
Теоретичні питання iconПитання до заліку та екзамену з курсу «Сучасний бальний танець» Теоретичні питання
Розвиток нового напрямку в танцювальній музиці – джаз, та його вплив на подальший розвиток танцювальної культури ХХ ст
Теоретичні питання iconА. Los, O. A. Obukhova
У навчальному посібнику викладений матеріал для самостійної підготовки студентів до практичних занять з фізіології з розділу “Фізіологія...
Теоретичні питання iconА. Los, O. A. Obukhova
У навчальному посібнику викладений матеріал для самостійної підготовки студентів до практичних занять з фізіології з розділу “Фізіологія...
Теоретичні питання iconДек магістри Теоретичні питання

Теоретичні питання iconМодуль 1 ЗМІСТОВНИЙ модуль 1 загальні питання травматології та ортопедії практичне заняття №1 Тема: Введення в спеціальність. Особливості обстеження травматологічних та ортопедичних хворих
Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення і обговорення до практичного заняття №1 – 2 год
Теоретичні питання icon16 квітня 2011 року взяти участь у науково-практичній конференції студентів «Актуальні питання сучасної науки і права»
Теоретичні та практичні питання адміністративного права і процесу, фінансового права, господарського права і процесу
Теоретичні питання iconІ. Теоретичні питання
Порядок обчислення страхового стажу у солідарній системі пенсійного забезпечення
Теоретичні питання iconПитання на залік для магістрів із спецкурсу «теоретичні проблеми права соціального забезпечення»

Теоретичні питання iconТеоретичні питання до модулю №3 “Грудна, серцева, ендокринна хірургія, основи трансплантації легень, серця”

Теоретичні питання iconТеоретичні питання
Зобразити схематично систему планів підрозділів підприємства в умовах дивізіональної структури І проаналізувати їх
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи