Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни icon

Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни




НазваЗатверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни
Сторінка1/5
Дата31.07.2012
Розмір1.13 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ


ЗАТВЕРДЖУЮ


д Директор медичного інституту

проф. В.Е. Маркевич

„____” ____________ 2009 р.


РОБОЧА ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

ФІЗІОЛОГІЯ”


для спеціальності „Лікувальна справа” 7.110101


Кафедра фізіології і патофізіології

з курсом медичної біології


ВИТЯГ З НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ


Форма навчання

Курс

Семестр

Загальний обсяг

Аудиторні заняття, годин

Самостійна робота, годин

ІДЗ

Годин

Кредитів

Всього

Лк.

Пр.

кільк

Вид

Всього

ІРС

денна

ІІ

3-4

300

10

200

58

142

100

10

-

-


Робоча програма розроблена на основі типової програми „Фізіологія". Програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації (Київ, 2006 р.) Центрального методичного кабінету з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров’я України.


Укладач: к.б.н., доцент В.Ю. Гарбузова


Розглянуто на засіданні кафедри фізіології і патофізіології з курсом медичної біології, протокол № 53 від 23.06. 2009 р.


Завідувач кафедри проф. О.В. Атаман


ПОГОДЖЕНО:


Метод. комісія факультету доц. В.І.Бумейстер


Начальник НМВ СумДУ доц. В.Л.Коротченко


І. ВСТУП


Програма з фізіології для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-IV рівнів акредитації складена для спеціальностей „Лікувальна справа” 7.11.01.01, „Педіатрія” 7.11.01.04, „Медико-профілактична справа” 7.11.01.05 напрямку підготовки 1101 „Медицина”.


Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

  • освітньо–кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03. за №239 "Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напрямку підготовки 1101 "Медицина",




  • експериментальним навчальним планом, розроблених на принципах Європейської кредитно – трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005 за №52 "Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст" кваліфікації "Лікар" у вищих навчальних закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації України за спеціальностями "Лікувальна справа", "Педіатрія", "Медико-профілактична справа",




  • рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03. 2004 за №152 "Про затвердження рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін" зі змінами та доповненням, внесеними наказом МОЗ України від 12. 10. 2004 за № 492 "Про внесення змін та доповнень до рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін".




  • наказом МОЗ України від 31. 01. 03 за №148 "Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти",




  • інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс 2005).


Фізіологія, як навчальна дисципліна:

  • базується на вивченні студентами медичної біології, біофізики, морфологічних дисциплін, біонеорганічної, біоорганічної та біологічної хімії й інтегрується з цими дисциплінами;

  • закладає основи вивчення студентами патологічної фізіології та пропедевтики клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосувати знання з нормальної фізіології в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;

  • закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій в процесі життєдіяльності.

^ Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни структурована на модулі ECTS, до складу яких входять блоки змістових модулів.


Курс фізіології складається з 1 модуля, який у свою чергу поділяється на 17 змістових модулів:

  1. Введення в фізіологію.

  2. Фізіологія збудливих структур.

  3. Нервова регуляція функцій організму.

  4. Роль ЦНС в регуляції рухових функцій.

  5. Роль автономної нервової системи в регуляції вегетативних функцій.

  6. Гуморальна регуляція та роль ендокринних залоз в регуляції вісцеральних функцій.

  7. Фізіологія сенсорних систем.

  8. Фізіологічні основи поведінки.

  9. Вища нервова діяльність людини.

  10. Фізіологічні основи трудової діяльності та спорту.

  11. Система крові.

  12. Система кровообігу.

  13. Система дихання.

  14. Енергетичний обмін.

  15. Терморегуляція.

  16. Система травлення.

  17. Система виділення.


Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:

  • лекції;

  • практичні заняття;

  • самостійна робота студентів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів фізіології.

Практичні заняття за методикою їх організації є лабораторними і передбачають:

  1. дослідження студентами функцій в експериментах на тваринах, ізольованих органах, клітинах, на підставі дослідів поданих у комп’ютерних програмах, відеофільмах, кінофільмах;

  2. дослідження функцій здорової людини;

  3. розв’язування ситуаційних задач, що мають експериментальне або клініко-фізіологічне спрямування.

Студентам на практичних заняттях рекомендується коротко записувати протоколи проведення досліджень, де зазначати мету, порядок роботи, результати та висновки.

Поточна навчальна діяльність контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями. Для контролю використовуються: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень і трактування та оцінка їх результатів, аналіз і оцінка результатів інструментальних досліджень, контроль практичних навичок.

По вивченню модуля проводиться підсумковий контроль засвоєння модуля.

Оцінка студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою.


^ Навчальний план з дисципліни „Фізіологія”

для студентів медичного факультету

за спеціальністю 7.110101 „Лікувальна справа”

кваліфікація - лікар


^ Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

Всього

Аудиторних

СРС

Лекції

Практичні заняття




300

58

142

100

2




Кредитів ECTS

10
















Модуль І


300 год.

(10 кр.)

58

142

100




Підсумковий модульний контроль

Примітка: 1 кредит ECTS – 30 годин. Аудиторне навантаження – 67 %, СРС – 33 %.

ІІ. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ:

Кінцеві цілі дисципліни:

    1. Аналізувати вікові особливості функцій організму та їх регуляцію.

    2. Аналізувати регульовані параметри й робити висновки про механізми нервової і гуморальної регуляції фізіологічних функцій організму та його стану.

    3. Аналізувати стан здоров’я людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв.

    4. Аналізувати стан сенсорних процесів у забезпеченні життєдіяльності людини.

    5. Інтерпретувати механізми й закономірності функціонування збудливих структур організму.

    6. Пояснювати механізми інтегративної діяльності організму.

    7. Оцінювати стан фізіологічних функцій організму, його систем та органів.



ІІІ. ЗМІСТ ПРОГРАМИ:


Змістовий модуль 1: Введення в фізіологію

ПН. 002, ПН. 038, ПН. 003, ПН. 039, ПН. 006, ПН. 041.

Конкретні цілі:

  1. Трактувати основні поняття фізіології: функція, функціональна одиниця, функціональний стан, фізіологічна система, функціональна система.

  2. Визначити поняття функції на різних рівнях організації живих об’єктів.

  3. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій організму в експерименті на тваринах та при дослідженні функцій людини при різних фізіологічних станах.

  4. Аналізувати етапи становлення фізіології, як фундаментальної дисципліни для медицини та внесок окремих вчених на кожному її етапі.

^ Тема 1: Предмет і задачі ї фізіології. Методи фізіологічних досліджень

Фізіологія – це наука, яка вивчає закономірності функціонування організму людини та його структур (систем, органів, тканин, клітин) у їх єдності та взаємодії організму з зовнішнім середовищем. Основні поняття фізіології: функція, функціональна одиниця, функціональний стан, фізіологічна система, функціональна система.

Фізіологія як наукова основа медицини про функції організму, шляхи збереження здоров’я і працездатності. Значення фізіології у підготовці лікаря.

Методи фізіологічних досліджень.

Основні поняття фізіології.

Рівні будови організму людини. Єдність організму і зовнішнього середовища.

Фізіологічна характеристика функцій, їх параметри. Вікові та статеві особливості функцій.

Функції клітин, тканин, органів, організму в цілому.

Гомеостаз і гомеокінез.

Коротка характеристика розвитку фізіології. Роль робіт Гарвея, Р.Декарта. Становлення і розвиток фізіології у XIX столітті (К.Бернар, Е.Дюбуа-Реймон, І.Кеннон, Б.Людвіг, Ч.Шеррінгтон).

Вклад робіт І.М. Сєченова, І.П. Павлова, М.Є. Введенського, О.О. Ухтомського, Л.А. Орбелі, П.К. Анохіна в розвиток світової фізіології.

Українська фізіологічна школа – В.Я. Данилевський, В.Ю. Чаговець, .С. Воронцов, П.М. Сєрков, П.Г. Костюк, В.І. Скок, М.Ф. Шуба, Г.С. Фольборт, В.В. Фролькіс, В.М. Нікітін.

Змістовий модуль 2: Фізіологія збудливих структур

ПН. 025, ПН. 038.

Конкретні цілі:

  1. Пояснювати механізми розвитку потенціалу спокою й потенціалу дії в нервових і м’язових волокнах та інтерпретувати їх параметри.

  2. Пояснювати механізми дії електричного струму на збудливі структури й інтерпретувати вплив електричних імпульсів з різними параметрами на мембранні потенціали нервових і м’язових волокон.

  3. Робити висновки про збудливість нервових і м’язових волокон на підставі величини порогу деполяризації.

  4. Пояснювати механізми й закономірності проведення нервового імпульсу нервовими волокнами, інтерпретувати причини порушення провідності.

  5. Пояснювати механізми хімічної передачі збудження через нервово-м’язовий синапс.

  6. Інтерпретувати механізми блокади нервово-м’язового проведення збудження.

  7. Пояснювати механізми спряження збудження й скорочення у поперечно-посмугованих м’язових волокнах, скорочення й розслаблення.

  8. Інтерпретувати залежність характеру скорочення м’язів від сили і частоти подразнення.

  9. Інтерпретувати роль факторів, від яких залежить сила скорочення м’язів.

  10. Інтерпретувати електроміограму.

^ Тема 2: Потенціал спокою і потенціал дії нервових і м’язових волокон

Сучасна уява про будову і функції клітинних мембран.

Основні відмінності хімічного складу позаклітинної рідини і внутрішньоклітинного середовища. Механізми транспорту речовин через клітинну мембрану. Мембранні канали і насоси. Внутрішньоклітинні посередники.

Поняття про мембранний потенціал і потенціал спокою. Методи реєстрації потенціалу спокою, фізичні характеристики, механізм походження. Фізіологічна роль потенціалу спокою. Потенціал дії, його фізичні і фізіологічні характеристики. Іонні механізми виникнення основних фаз ПД.

Тема 3: Дослідження механізмів електричного подразнення збудливих структур і механізмів проведення збудження по нервових і м’язових волокнах та через нервово-м'язовий синапс

Методи електричної стимуляції нервових і м’язових волокон. Параметри електричного струму, що визначають його здатність викликати збудження. Закономірності дії постійного струму на збудливі тканини. Значення і використання цих закономірностей в клініці. Полярний закон Пфлюгера. Закон фізичного і фізіологічного електротону.

Пасивні та активні електричні потенціали, зумовлені електричною стимуляцією. Зміни збудливості нервових і м’язових волокон, обумовлені електричним струмом.

Фізіологічні властивості нервових волокон. Механізм проведення нервового імпульсу по безмієліновим і мієліновим волокнам. Закони проведення збудження по нервовим волокнам: двобічність, ізольованість проведення, функціональна не специфічність, їх значення для клітин. Фактори, що визначають швидкість проведення потенціалу дії по нервових волокнах. Характеристика волокон типу А,В,С за Ерлангером–Гассером.

Синапс. Будова і класифікація синапсів. Функції і будова нервово-м'язового синапсу. Механізм передачі збудження через нервово-м'язовий синапс. Модуляція, вплив нейропептидів на роботу синапсів.

^ Тема 4: Дослідження механізмів скорочення скелетних і гладеньких м’язів.

Структурна організація скорочувального апарата м’язів. Поняття про моторну одиницю. Класифікація моторних одиниць.

Сучасне уявлення про механізм скорочення м’язових волокон. Етапи процесу скорочення. Електромеханічне спряження.

Хімізм і енергетика м’язового скорочення. Електроміографія.

Основні особливості скорочувального апарату і функціонування гладеньких м’язів

Фізіологічні характеристики скорочення м’язів: навантаження, сила, тривалість, швидкість, робота, стомлення. Електроміографія. Динамометрія.

^ Тема 5: Практичні навички з фізіології збудливих структур

Змістовий модуль 3: Нервова регуляція функцій організму

ПН. 006, ПН. 011, ПН. 047, ПН. 007, ПН. 025, ПН. 010, ПН. 039

Конкретні цілі:

  1. Трактувати поняття біологічної регуляції функцій, її види, аналізувати механізми нервової регуляції фізіологічних функцій організму та його систем.

  2. Описувати контури біологічної регуляції функцій, аналізувати регульовані параметри, функції ланок та роль прямого й зворотного зв’язку в забезпеченні пристосувальної реакції організму.

  3. Описувати механізми рефлекторної регуляції функцій та роль елементів рефлекторної дуги як складових контуру біологічної регуляції в забезпеченні пристосувальної реакції організму.

  4. Аналізувати будову рефлекторної дуги, роль інтегрального та локального рефлекторних центрів у забезпеченні пристосувальної реакції організму.

  5. Аналізувати механізм збудження первинних та вторинних рецепторів, їх значення для кодування інформації. Описувати та аналізувати структуру й іннервацію м’язового веретена, механізми центральної регуляції рівня активності рецепторів.

  6. Пояснювати механізми передачі інформації в синапсах центральної нервової системи, роль нейромедіаторів та нейромодуляторів.

  7. Пояснювати та аналізувати механізми розвитку збудження й гальмування, їх послідовної та одночасної сумації в синапсах центральної нервової системи та роль цих процесів в інтегративній функції.

  8. Аналізувати основні види центрального гальмування, механізми розвитку постсинаптичного та пресинаптичного гальмування, а також нейрональні механізми розвитку зворотного гальмування в ЦНС.

  9. Аналізувати будову різних видів нейронних ланцюгів центральної нервової системи.

  10. Пояснювати та аналізувати нейрональні механізми, що забезпечують посилення і подовження в ЦНС біологічно значущих аферентних нервових сигналів.

  11. Пояснювати та аналізувати нейрональні механізми, що забезпечують розвиток поєднаного гальмування в центрах-антагоністах; суть явища домінанти та її фізіологічне значення.

  12. Аналізувати принципи координації рефлексів за участю відповідних нейронних ланцюгів у забезпеченні пристосувальної реакції організму.

^ Тема 6: Загальні закономірності нервової регуляції функцій. Аналіз рефлекторної дуги

Основні риси нервової регуляції функцій. Структура та функції нейрона. Нейроглія, її функціональне значення.

Поняття про рефлекси, їх класифікація. Рефлекторна дуга, функції її окремих елементів. Властивості нервових центрів: сумація, трансформація ритму, післядія, втомлюваність, висока чутливість до нестачі кисню, токсичним і наркотичним речовинам.

Домінанта, її характеристики і функціональне значення.

Нейрохімічні механізми інтегративної функції ЦНС. Синапси ЦНС, їх будова, механізми передачі інформації. Класифікація медіаторів, їх загальна характеристика.

^ Тема 7: Дослідження процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі

Електрофізіологічні механізми інтегративної діяльності ЦНС. Характеристика збуджуючого і гальмівного постсинаптичних потенціалів. Механізм центрального збудження. Роль просторової і часової сумації у виникненні центрального збудження. Особливості передачі збудження в центральних синапсах. Трансформація ритму збудження. Поняття про синаптичну потенціацію.

Центральне гальмування, його види і значення. Характеристика і механізми розвитку пре- і постсинаптичного гальмування.

Роль гальмівних нейронних ланцюгів у виникненні центрального гальмування. Зворотне, латеральне, реципрокне гальмування та гальмування гальмування.

Процеси збудження та гальмування у ЦНС.

Збуджувальні синапси, їх нейромедіатори, циторецептори, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу (ЗПСП), його параметри, фізіологічна роль.

Гальмівні синапси, їх нейромедіатори. Постсинаптичне гальмування, розвиток гальмівного постсинаптичного потенціалу (ГПСП). Пресинаптичне гальмування, механізми розвитку. Центральне гальмування (І.М. Сєченов).

^ Змістовий модуль 4: Роль центральної нервової системи у регуляції рухових функцій.

ПН. 007, ПН. 011, ПН. 047, ПН. 010, ПН.039.

Конкретні цілі:

  1. Робити висновки про стан рухових функцій організму – пози, локомоцій, рухових рефлексів, що мають місце в експерименті після поперечного перерізування на різних рівнях ЦНС та при пошкодженні рухових структур.

  2. Робити висновки про стан рухових систем організму, які об’єднують структури різних рівнів ЦНС та про їх організацію.

  3. Аналізувати регульовані параметри при здійсненні рухових рефлексів та механізми активації рецепторів як слідкуючих пристроїв.

  4. Робити висновки про стан рухових рефлексів, які замикаються на різних рівнях ЦНС, описувати будову їх рефлекторних дуг.

  5. Робити висновки про стан провідних шляхів ЦНС, оцінювати їх роль у забезпеченні сенсорних та рухових функцій.

  6. Аналізувати механізми впливу структур моторних систем спинного мозку.

  7. Аналізувати вікові особливості регуляції рухових функцій.

  8. Пояснювати роль кори головного мозку й лімбічної системи у формуванні системної діяльності організму.

  1   2   3   4   5

Схожі:

Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Сальмонельози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) /...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Ешерихіози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) / Укладачі:...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconМ. П. Драгоманова кафедра " затверджую " Директор інституту " " 20 року робоча програма
Робоча програма розроблена на підставі навчальної програми, затвердженої на Вченій раді від 20 р., протокол №
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Шигельози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) / Укладачі:...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Вітряна віспа” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) /...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconПрограма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та Робоча програма навчальної дисципліни “Спецкурс за напрямком магістрської роботи” для студентів...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconПрограма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та Робоча програма навчальної дисципліни “Обробка та утилізація осаду” для студентів 5 курсу денної...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconПрограма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та Робоча програма навчальної дисципліни “Соціологія” для студентів 2 курсу денної форми навчання...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconПрограма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та Робоча програма навчальної дисципліни “Основи екології” для студентів 1 курсу денної І заочної...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconПрограма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та Робоча програма навчальної дисципліни “Водопостачання та водовідведення” для студентів 1 курсу...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи