Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни icon

Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни




НазваЗатверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни
Сторінка2/5
Дата31.07.2012
Розмір1.13 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5
Тема 8: Дослідження ролі спинного і заднього мозку в регуляції рухових функцій організму.

Аналіз сенсорної інформації спинним мозком. Рухові системи спинного мозку, їх організація та механізми координації (конвергенція, дивергенція, види гальмування мотонейронів - зворотне, реципрокне). Фізіологічна характеристика пропріорецепторів. М'язові веретена або рецептори розтягнення, їх будова та функції. Рефлекси розтягування (міотатичні), їх рефлекторні дуги, функції гама-петлі. Активація альфа- і гама-мотонейронів супраспінальними руховими центрами. Роль рефлексів розтягування в регуляції тонусу (тонічні міотатичні рефлекси) та довжини м'язів (фазні міотатичні рефлекси). Клінічне значення дослідження міотатичних рефлексів. Сухожильні рецептори Гольджі, їх функції, рефлекси з сухожильних рецепторів, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення. Згинальні та розгинальні шкірно-м'язові рефлекси. Функціональні можливості ізольованого спинного мозку. Поперечний переріз спинного мозку і спінальний шок.

Провідникова функція спинного мозку, її роль у регуляції рухових функцій.

Роль заднього мозку у регуляції рухових функцій.

Низхідні рухові провідні шляхи, їх роль у регуляції активності альфа-та гама-мотонейронів. Роль заднього мозку в забезпечені пози антигравітації (вестибулярних ядер та ретикулярної формації), механізми децеребраційної ригідності. Тонічні лабіринтні рефлекси. Вестибулярні рецептори мішечка та маточки, їх роль у регуляції тонусу та постави. Тонічні шийні рефлекси.

^ Тема 9: Дослідження ролі середнього та проміжного мозку в регуляції рухових та вегетативних функцій. Функції кори великих півкуль.

Роль середнього мозку у регуляції рухових функцій.

Рухові рефлекси середнього мозку: статичні та статокінетичні. Рефлекси випрямлення (лабіринтні, шийні). Повороти голови та рецептори півкружних каналів, їх фізіологічна роль у збереженні постави рівноваги під час руху з прискоренням. Вестибулярні механізми стабілізації очних яблук. Роль середнього мозку в регуляції стереотипних мимовільних рухів. Орієнтовні рефлекси.

Роль ретикулярної формації у регуляції рухових функцій.
Низхідні та висхідні впливи ретикулярної формації стовбура мозку,

роботи Мегуна та Моруці.

Роль базальних ядер у регуляції рухових функцій.
Функціональна організація та зв'язки базальних ядер (хвостатого ядра, лушпини і блідої кулі). Роль базальних ядер у регуляції м'язового тонусу та складних рухових актів, в організації та реалізації рухових програм. їх взаємодія з підталамічним ядром і чорною субстанцією, іншими структурами. Нейромедіатори в системі базальних ядер, їх фізіологічна роль. Цикли лушпини та хвостатого тіла. Клінічні прояви при пошкоджені базальних ядер, їх фізіологічні механізми.

Роль мозочка у регуляції рухових функцій.
Функціонально-структурна організація мозочка, його аферентні та

еферентні зв'язки, їх фізіологічна роль. Функціональна організація кори мозочка. Взаємодія між корою мозочка і мозочковими та вестибулярними ядрами. Роль мозочка у програмуванні, ініціації та контролюванні рухів. Мозочок і навчання. Наслідки видалення або ураження мозочка, що виникають у людини, їх фізіологічні механізми.

Особливості колінчастої будови кори великих півкуль. Функції кори великих півкуль. Електроенцефалографія. Роль моторних зон кори у регуляції рухових функцій. Первинна моторна зона кори (поле 4), її функціональна організація та роль у регуляції рухових функцій. Передмоторна та додаткова моторні зони кори, їх організація та роль у регуляції рухових функцій. Аферентні зв'язки моторної кори. Низхідні провідні шляхи: кірково-ядерні, кірково-спинномозкові - латеральні, вентральні, їх роль у регуляції функцій м'язів осьового скелету, проксимальних та дистальних відділів кінцівок.

Локомоції людини, їх регуляція. Програмування рухів. Функціональна структура довільних рухів. Вікові зміни рухових функцій.

^ Змістовий модуль 5: Роль автономної нервової системи в регуляції вісцеральних функцій.

ПН. 007, ПН. 011, ПН. 010, ПН. 047.

Конкретні цілі:

  1. Трактувати поняття автономної нервової системи та її роль у забезпеченні фізіологічних функцій організму.

  2. Розрізняти впливи симпатичної, парасимпатичної та метасимпатичної відділів автономної нервової системи на функції різних органів і структур організму.

  3. Аналізувати вплив різних рівнів ЦНС у регуляції автономних функцій організму.

  4. Трактувати зміни вісцеральних функцій організму після блокади передачі інформації в гангліонарних і нейроорганних синапсах автономної нервової системи.

  5. Зображувати схематично будову рефлекторних дуг як центральних, так і периферичних рефлексів автономної нервової системи.

^ Тема 10: Дослідження механізмів нервової регуляції вегетативних функцій

Структурно-функціональні особливості вегетативної нервової системи. Симпатичний, парасимпатичний і метасимпатичний відділ. Особливості рефлекторної дуги вегетативного рефлексу. Вегетативні ганглії, їх функції. Прегангліонарні та постгангліонарні волокна. Механізм передачі збудження у вегетативних гангліях. Медіатори та блокатори вегетативної нервової системи.

Вплив симпатичного, парасимпатичного та метасимпатичного відділів на органи.

Класифікація вегетативних рефлексів. Рефлекторна дуга вегетативного рефлексу. Дослідження та використання вегетативних рефлексів у практичній медицині.

Центральне регулювання вісцеральних функцій. Інтегративні центри регуляції вісцеральних функцій. Роль стовбура мозку. Гіпоталамус, його аферентні й еферентні зв'язки. Функції гіпоталамуса у регуляції вісцеральних функцій.

^ Змістовий модуль 6: Гуморальна регуляція і роль ендокринних залоз у регуляції вісцеральних функцій.

ПН. 003, ПН. 038, ПН. 008, ПН. 047, ПН. 011, ПН. 049.

Конкретні цілі:

  1. Трактувати поняття гуморальної регуляції фізіологічних функцій.

  2. Характеризувати фактори гуморальної регуляції, давати їх порівняльну характеристику.

  3. Розрізняти основні механізми дії гормонів на клітини-мішені організму.

  4. Аналізувати будову контуру гуморальної регуляції та схематично його зображувати.

^ Тема 11: Дослідження механізмів гуморальної регуляції вегетативних функцій

Фактори гуморальної регуляції, їх характеристика та класифікація. Контур гуморальної регуляції, роль зворотного зв'язку в регуляції. Взаємозв'язок нервової та гуморальної регуляції.

Структурно-функціональна організація ендокринної системи. Ендокринні залози, ендокринні клітини, їх гормони та значення. Основні механізми дії гормонів. Мембранні та внутрішньоклітинні рецептори, С-білки, вторинні посередники (цАМФ, цГМФ, Са2\ N0 та ін.), їх роль. Регуляція секреції гормонів. Гіпоталамо-гіпофізарна система. Функціональний зв'язок гіпоталамуса з гіпофізом. Нейросекрети гіпоталамуса. Роль ліберинів і статинів.

^ Тема 12: Роль залоз внутрішньої секреції в регуляції функцій організму

Гормони підшлункової залози (інсулін, глюкагон, соматостатин) їх впливи на метаболізм та концентрацію глюкози в крові. Контур гормональної регуляції підтримання сталості концентрації глюкози в крові.

Баланс кальцію в організмі та гормони, які регулюють кальцієвий і фосфатний гомеостаз: паратгормон, кальцитонін, кальцитріол чи 1,25 (ОН)2 Д3. Вплив інших гормонів на метаболізм кальцію (глюкокортикоїди, соматотропін та ІФР-1, тиреоїдині гормони, естрогени, інсулін).

Роль вазопресину, окситоцину.

Аденогіпофіз, його гормони, їх впливи. Роль соматотропіну (СТГ) та соматомединів (інсуліноподібний фактор росту І: 1ФР-І, інсуліноподібний фактор росту II: ІФР-11) у забезпеченні процесів росту та розвитку. Контур регуляції синтезу й секреції соматотропіну. Метаболічні впливи соматотропіну. Контур регуляції секреції СТГ, циркадні ритми. Метаболічні впливи СТГ.

Щитоподібна залоза, її гормони (йодтироніни). Механізми дії йодтиронінів на клітини-мішені, вплив на стан психічних функцій, процеси росту та розвитку, метаболічні процеси, стан вісцеральних систем тощо. Контур регуляції синтезу й секреції тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т,).

Роль інших гормонів, що впливають на процеси нормального росту (інсулін, стероїдні гормони гонад, кортизол).

Статеві залози. Статева диференціація, розвиток і функції репродуктивної системи. Період статевого дозрівання.

Чоловіча статева система, її структура й функції. Сперматогенез. Ендокринна функція яєчок, регулювання функції яєчок, контур регуляції за участі гіпоталамо-гіпофізарної системи. Ерекція та еякуляція, гормональні й нервові механізми регуляції.

Жіноча статева система, її структура й функції. Гормони яєчників, їх роль, регулювання функції яєчників. Місячний цикл. Вагітність. Гормони плаценти. Лактація.

Вікові особливості функцій ендокринних залоз.

Гормони мозкової речовини наднирникових залоз (катехоламіни), їх роль в організмі, регулювання секреції.

Гормони кори наднирникових залоз, контури регуляції їх секреції, циркадні ритми секреції глюкокортикоїдів, їх впливи та механізми дії на клітини-мішені.

Поняття про стрес і стресові фактори. Види адаптації до дії стресових факторів. Загальний адаптаційний синдром (Г. Сельє). Роль симпатоадреналової системи в адаптації.

Роль гормонів кори наднирникових залоз (глюкокортикоїдів, мінералокортикоїдів), гіпофіза, тиреоїдних гормонів (тироксину, трийод­тироніну), ваго-інсулярної системи у забезпеченні неспецифічної адаптації організму до стресових факторів.

^ Тема 13: Практичні навички з фізіології нервової і гуморальної регуляції функцій організму.

Змістовий модуль 7: Фізіологія сенсорних систем

ПН. 007, ПН. 010, ПН. 012, ПН. 008, ПН. 011,ПН. 025.

Конкретні цілі:

  1. Трактувати поняття сенсорних систем (аналізаторів), загальні принципи їх структурної та функціональної організації.

  2. Пояснювати роль різних рівнів організації сенсорних систем – рецепторного, спінально-стовбурового, таламічного та кіркових відділів.

  3. Аналізувати механізми формування шкірної та м’язово-суглобової чутливості.

  4. Зображувати схематично будову аналізатора (за І.П. Павловим) та схему будови сомато-сенсорної системи.

  5. Обирати адекватні методи дослідження шкірної чутливості та аналізувати результати цих досліджень.

  6. Пояснювати структуру та функціональну організацію зорової сенсорної системи.

  7. Зображувати схематично будову зорової сенсорної системи.

  8. Пояснювати фізіологічне значення та оптичні характеристики світлопровідного і фокусуючого апарата ока.

  9. Характеризувати процеси, що відбуваються у структурах сітківки ока, зоровому нерві, зовнішніх колінчастих тілах, верхніх горбиках чотиригорб'я, зовнішній корі.

  10. Пояснювати механізми окуломоторних функцій, які забезпечують фіксацію об’єкта в полі зору.

  11. Обирати адекватні методи дослідження основних зорових функцій: центрального, периферичного, колірного та бінокулярного зору.

  12. Аналізувати результати досліджень зорової сенсорної системи з урахуванням вікових особливостей людини, давати їм якісну і кількісну оцінку, пояснювати їх значення та фізіологічний механізм.

  13. Пояснювати структуру та функціональну організацію слухової сенсорної системи.

  14. Зображувати схематично будову слухового аналізатора.

  15. Пояснювати фізіологічне значення та акустичні характеристики звукопровідного апарата з урахуванням вікових особливостей людини.

  16. Характеризувати процеси, що відбуваються у стовбурових, таламічних та кіркових відділах слухового аналізатора.

  17. Усвідомити основні характеристики звукового відчуття: Тональність, слухова чутливість, голосність звуку, адаптація слуху, бінауральний слух.

  18. Обирати адекватні методи досліджень слухового аналізатора, оцінювати результати цих досліджень з урахуванням вікових особливостей.

^ Тема 14: Загальна характеристика сенсорних систем. Дослідження сомато-сенсорного аналізатору.

Поняття про сенсорні системи або аналізатори. Значення сенсорних систем у пізнаванні світу. Системний характер сприймання.

Структурно-функціональна організація сенсорної системи. Рецептори: класифікація, основні властивості, механізми збудження, функціональна лабільність. Регуляція функції рецепторів. Поняття про рецептивне поле і рефлексогенні зони. Методи дослідження збудливості рецепторів.

Провідниковий відділ сенсорної системи. Провідні шляхи: специфічні і неспецифічні канали передачі інформації. Участь структур спинного мозку, стовбура мозку, таламуса у проведенні та переробці аферентних збуджень. Таламус як колектор аферентних шляхів. Функціональна характеристика специфічних (релейних, асоціативних) і неспецифічних ядер таламуса.

Кірковий відділ сенсорної системи. Локалізація аферентних функцій в корі. Процеси вищого кіркового аналізу та синтезу аферентних збуджень. Взаємодія сенсорних систем. Кодування інформації та обробка її в різних відділах сенсорної системи. Фізіологічні основи методів дослідження сенсорних систем. Вікові зміни сенсорних систем.

Структурно-функціональна організація сомато-сенсорної системи (шкірної та пропріоцептивної чутливостей). Фізіологічні основи болю. Ноцицепція, фізіологічна характеристика та класифікація ноцицепторів (Ч. Шеррінгтон). Ноцицептивна або больова система, її структурно-функціональна організація, провідні шляхи та рівні обробки інформації. Фізіологічне значення болю. Антиноцицептивна або протибольова система, її структурно-функціональна організація, опіатні та неопіатні механізми, фізіологічна роль. Фізіологічні основи знеболювання.

^ Тема 15: Дослідження зорової, слухової та вестибулярної сенсорних систем.

Структурно-функціональна організація зорової сенсорної системи, головні та допоміжні структури. Рецепторний апарат: палички і колбочки. Фотохімічні процеси в рецепторах (паличках і колбочках) при дії світла, рецепторний потенціал. Поле зору. Рефракція та акомодація. Провідниковий і кірковий відділи зорової сенсорної системи. Аналіз інформації на різних рівнях. Формування зорового образу. Сучасні уявлення про сприйняття кольору. Основні форми порушення сприйняття кольору. Основні зорові функції та фізіологічні основи методів їх дослідження.

Структурно-функціональна організація слухової сенсорної системи, головні та допоміжні структури. Звукопровідні, сприймаючи та аналізуючи структури. Провідниковий і кірковий відділи слухової сенсорної системи. Центральні механізми аналізу звукової інформації. Теорія сприйняття звуків. Бінауральний слух.

Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи. Рецепторний, провідниковий і кірковий відділи, центральний аналіз інформації на різних рівнях. Сприйняття положення голови у просторі та напрямку руху.

Змістовий модуль 8: Фізіологічні основи поведінки

ПН. 007, ПН. 012, ПН. 047.

Конкретні цілі:

  1. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження вищої нервової діяльності: утворення, збереження і гальмування умовних рефлексів.

  2. Пояснювати механізми виникнення біологічних потреб і мотивацій та їх роль у формуванні природжених і набутих форм поведінки організму.

  3. Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й робити висновки про структуру цілісного поведінкового акту (функціональну систему поведінки).

  4. Пояснювати механізми формування емоцій, їх роль у поведінкових реакціях організму.

  5. Пояснювати механізми виникнення різних видів пам’яті.

  6. Трактувати стан основних нервових процесів – збудження й гальмування, що обумовлюють тип нервової системи, - на основі аналізу їх сили, врівноваженості та рухомості.

  7. Пояснювати механізми інтегративної діяльності нової кори головного мозку при формуванні мови у людини й оцінювати її функціональний стан на підставі фізіологічних критеріїв.

  8. Пояснювати властивості темпераменту й фізіологічні основи методів їх виявлення.

  9. Пояснювати механізми інтегративної діяльності на основі аналізу ролі різних структур нової кори головного мозку.

  10. Пояснювати механізми інтегративної діяльності нової кори головного мозку при формуванні мови у людини й оцінювати її стан на підставі фізіологічних критеріїв.

  11. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження типів нервової системи у людини.

  12. Пояснювати механізми інтегративної діяльності головного мозку, що обумовлюють процеси свідомості, мислення, сну та його видів

^ Тема 16: Фізіологічні основи поведінки. Дослідження утворення і гальмування умовних рефлексів.

Фізіологічні основи поведінки. Вроджені (безумовно-рефлекторні) форми поведінки. Інстинкти, їх значення для пристосувальної діяльності організму. Набуті (умовно-рефлекторні) форми поведінки, їх значення для пристосувальної діяльності організму. Закономірності утворення і зберігання умовних рефлексів (І.П. Павлов). Гальмування умовних рефлексів. Види гальмування. Фізіологічне значення.

Навчання й пам'ять, її види, механізми. Сон. Його фази. Механізми розвитку сну. Значення сну для організму. Потреби і мотивації, їх фізіологічні механізми, роль у формуванні поведінки. Функціональна система поведінки. Структура цілісного поведінкового акту за П.К. Анохіним. Емоції, їх види, механізми формування, біологічна роль. Теорії емоцій

^ Тема 17: Дослідження типів ВНД. Практичні навички з фізіології ВНД.

Типи вищої нервової діяльності, їх класифікація, фізіологічні основи, методи дослідження. Роль виховання. Типи нервової системи у людини, методи їх дослідження.

Мислення. Роль мозкових структур у процесі мислення. Свідомість.

Поняття про сигнальні системи. Порівняльна характеристика сигналів І та ІІ сигнальних систем. Форми мови. Формування ІІ сигнальної системи в онтогенезі. Функції мови.

Взаємовідносини між І та ІІ сигнальними системами.

Центри мови. Функціональна асиметрія головного мозку людини. Типи вищої нервової діяльності людей залежно від рівня функціонування сигнальних систем.

Основні положення вчення І.П. Павлова про типи вищої нервової діяльності людей і тварин. Методи визначення властивостей нервових процесів.

Змістовий модуль 9: Фізіологічні основи трудової діяльності і спорту

ПН 010, ПН. 011, ПН. 039, ПН. 047.

Конкретні цілі:

  1. Трактувати показники м’язової працездатності людини, аналізувати чинники, від яких залежить їх величина.

  2. Аналізувати чинники, які визначають швидкість розвитку втоми під час м’язової роботи.

  3. Пояснювати локалізацію і механізми розвитку втоми людини під час трудової діяльності.

  4. Пояснювати принципи побудови оптимальних режимів тренування.

  5. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження стану фізичної працездатності (витривалості, сили, швидкості).

  6. Трактувати показники фізичної працездатності людини на підставі аналізу параметрів, що характеризують адаптацію систем дихання й кровообігу до фізичної роботи.

  7. Пояснювати механізми розвитку адаптації до фізичної роботи та їх регуляцію.

Пояснювати вікові особливості розвитку адаптації до фізичної роботи та їх регуляцію

Змістовий модуль 11: Фізіологія системи крові

ПН. 003, ПН. 007, ПН. 032, ПН. 047, ПН. 006, ПН.011, ПН. 038,

^ Конкретні цілі:

  1. Трактувати поняття системи крові, механізми її регуляції на основі аналізу параметрів гомеостазу: об’єму, кислотно-лужної рівноваги, осмотичного тиску.

  2. Трактувати фізіологічні закономірності функцій системи крові: дихальної, транспортної, захисної.

  3. Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, які здійснюються за участю системи крові, на підставі кількісних та якісних показників крові: гематокритного показника, швидкості осідання та осмотичної резистентності еритроцитів, кількості еритроцитів, гемоглобіну, колірного показника, кількості тромбоцитів, часу зсідання крові, тривалості кровотечі.

  4. Аналізувати вікові зміни якісних та кількісних показників крові та їх регуляцію.

  5. Застосувати знання будови, функцій, кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові, регуляції еритропоезу для оцінки: показників і стану червоної крові; ролі еритроцитів у пристосувальних реакціях організму.

  6. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій системи крові: кількості еритроцитів та кількості гемоглобіну, визначення групи крові за системою АВ0 та CDE, тривалості кровотечі, часу зсідання крові.

  7. Застосовувати знання будови, видів та функцій лейкоцитів; регуляції лейкопоезу для оцінки показників білої крові (кількість лейкоцитів, лейкоцитарна формула) та функціонального стану організму.

  8. Принцип проведення всіх проб переливанням крові.

  9. Трактувати фізіологічні закономірності функцій підтримання рідкого стану крові та розвитку гемостазу (судинно-тромбоцитарного та коагуляційного) при пошкодженні судин.

^ Тема 18: Дослідження фізично-хімічних властивостей крові. Визначення ШОЕ.

Загальна характеристика рідких середовищ.

Фізіологічна система крові. Її будова. Загальна характеристика і склад периферичної крові. Основні функції фізіологічної системи крові.

Функціональне значення води і електролітів плазми крові.

Білки плазми крові. Їх склад і основні функції.

Основні фізично-хімічні властивості крові: осмотичний тиск, густина, в’язкість, реакція крові. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Фактори, що впливають на цей показник. Методи визначення ШОЕ в клініці

^ Тема 19: Визначення кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну в крові.

Загальна характеристика еритроцитів. Їх функція. Гематокрит. Фактори, від яких залежить його величина.

Осмотична резистентність еритроцитів. Її значення. Гемоліз еритроцитів. Види і механізми гемолізу.

Гемоглобін як основна складова частина еритроцита. Будова гемоглобіну. Основні форми і сполуки гемоглобіну.

Колірний показник, його визначення. Механізми утворення і фізіологічного руйнування еритроцитів. Регуляція вмісту еритроцитів у периферичній крові.

^ Тема 20: Захисні властивості крові. Визначення груп крові.

Поняття про групи крові. Аглютиногени і аглютиніни. Характеристика груп крові системи АВ0.

Сучасні уявлення про групи крові системи АВ0. Характеристика груп крові системи CDE. Переливання крові (гемотрансфузія), його етапи.

Лейкоцити, їх розподіл в організмі. Кількісний і якісний склад лейкоцитів периферичної крові. Основні функції окремих видів лейкоцитів.

Механізми фагоцитозу. Характеристика неспецифічного і специфічного імунітету. Регуляція лейкопоезу і діяльності лейкоцитів.

^ Тема 21: Вивчення механізмів гемостазу

Поняття по гемостаз і два його основні механізми. Будова системи гемостазу. Роль судинної стінки і тромбоцитів у гемостазі.

Механізми судинно-тромбоцитарного гемостазу: спазм артеріол, адгезія, агрегація тромбоцитів, реакція вивільнення, консолідація тромбу. Механізми коагуляційного гемостазу.

Система зсідання крові. Фази зсідання крові, їх суть. Характеристика антикоагулянтної системи крові. Характеристика системи фібринолізу.

Сучасні уявлення про основні фактори, які приймають участь у коагуляційному гемостазі -коагулянти. Антикоагулянти, їх види, механізми дії, значення. Плазміни та фібриноліз, його механізми, значення. Роль судинної стінки у регуляції гемостазу та фібринолізу. Регуляція зсідання крові. Фізіологічні основи методів дослідження стану гемостазу. Вікові зміни системи гемостазу.

Механізми підтримання рідкого стану крові.

Кровотворення та його регуляція. Вікові зміни системи крові.

Змістовий модуль 12: Фізіологія системи кровообігу

ПН. 003, ПН. 008, ПН. 011, ПН. 037, ПН. 007, ПН. 010, ПН 032, ПН. 047.

^ Конкретні цілі:

  1. Трактувати поняття системи кровообігу, механізми регуляції хвилинного об’єму крові (ХОК) як інтегрального показника кровообігу на основі аналізу параметрів гомеостазу відповідно до рівня метаболізму.

  2. Трактувати фізіологічні властивості серця, що забезпечують його насосну функцію (автоматизм, збудливість, провідність, скоротливість), на основі аналізу електрокардіограми (ЕКГ), ХОК. Механізми їх регуляції.

  3. Трактувати функцію серця як насоса на підставі тривалості серцевого циклу, структури його фаз і періодів, величини ХОК, тиску крові в камерах серця та в аорті й легеневій артерії, параметрів тонів серця.

  4. Аналізувати регульовані параметри діяльності серця як насоса й робити висновки про механізми її регуляції.

  5. Аналізувати основні параметри кровообігу й робити висновки про стан кровоносних судин (камери стиску, опору, обмінних, ємкісних) та механізми регуляції тонусу артеріальних і венозних судин.

  6. Аналізувати стан судин мікроциркуляторного русла та робити висновки про фізіологічні механізми обміну рідини на рівні кровоносних і лімфатичних капілярів, обміну інших речовин.

  7. Аналізувати регульовані параметри кровообігу й робити висновки про механізми регуляції системного кровообігу.

  8. Аналізувати стан кровообігу і механізмів його регуляції у людини під час здійснення функціональних проб (при зміні положення тіла, фізичному навантаженні).

  9. Пояснювати особливості регіонального кровообігу (коронарного, мозкового, легеневого, черевного) й робити висновки про стан кровоносних судин цих регіонів та їх регуляцію.

  10. Аналізувати вікові зміни параметрів кровообігу й робити висновки про фізіологічні властивості серця як насоса, функції кровоносних судин та механізми регуляції кровообігу.

  11. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження системи кровообігу: визначення ХОК, артеріального й венозного тисків, пульсу, реєстрації ЕКГ, фонокардіографії (ФКГ), ехокардіографії, сфігмографії (СФГ).

^ Тема 22: Загальна характеристика системи кровообігу. Дослідження фізіологічних властивостей серцевого м’язу

Загальна характеристика системи кровообігу, її будова. Функціональні відділи системи кровообігу. Основні та додаткові функції системи кровообігу.

Функціональні властивості серцевого м’язу. Порівняльна характеристика атипових і типових м’язових волокон. Провідна система серця, її значення.

Механізми спонтанної генерації імпульсів у провідниковій системі. Закон “градієнта автоматизму”. Проведення імпульсів по провідній системі до робочого міокарда.

Функціональні властивості скоротливих м’язових волокон серця. Потенціал дії скоротливих міокардіоцитів. Іонні механізми виникнення основних його фаз. Періоди абсолютної і відносної рефрактерності в міокарді. Фізіологічне їх значення.

Механізми електромеханічного спряження в клітинах скоротливого міокарда. Особливості процесів власне скорочення і розслаблення в міокардіоцитах.

^ Тема 23: Дослідження динаміки збудження серця. Реєстрація і аналіз ЕКГ

Відведення електричних потенціалів від ізольованих м’язових волокон, окремих ділянок міокарда та серця в цілому. Елементи електрокардіограми (зубці, сегменти, інтервали) та їх характеристика.

Методи реєстрації електрокардіограми (ЕКГ). Основи векторного аналізу ЕКГ. Поняття про сумарний миттєвий вектор серця. Осі відведення ЕКГ. Векторний аналіз походження зубців ЕКГ.

Електрична вісь серця. Методика її визначення. Причини відхилення електричної осі серця за умов норми.

^ Тема 24: Вивчення насосної функції серця. Фазовий аналіз серцевого циклу. Регуляція діяльності серця.

Структурно-функціональні елементи серця як насоса. Функції передсердь та шлуночків. Клапанний апарат серця, його функції. Поняття про тони серця та методи їх вивчення.

Фонокардіографія. Режими скорочень серця і типи навантажень на нього. Поняття про цикл серцевої діяльності. Фазова структура серцевого циклу.

Характеристика систоли шлуночків: періоди напруження та вигнання. Характеристика діастоли шлуночків: періоди розслаблення та наповнення.

Систолічний і хвилинний об'єми крові, серцевий індекс. Робота серця. Фізіологічні основи методів дослідження: електрокардіографії, фонокардіографії, ехокардіографії, інші.

Міогенні механізми регуляції роботи серця. Закон Франка-Старлінга. Негайні механізми адаптації серця до навантажень об’ємом та опором.

Характер і механізми впливу парасимпатичної нервової системи на роботу серця. Характер і механізми впливу симпатичної нервової системи на роботу серця.

Роль метасимпатичної нервової системи в регуляції діяльності серця. Інтракардіальні рефлекси. Вплив факторів гуморальної регуляції на роботу серця

^ Тема 25: Основи гемодинаміки. Вивчення основних закономірностей руху крові в артеріальних і венозних судинах.

Системний кровообіг. Основні закони гемодинаміки. Механізм формування судинного тонусу. Загальний периферичний опір судин. Фактори, що забезпечують рух крові по судинах високого і низького тиску. Лінійна та об'ємна швидкості руху крові в різних відділах судинного русла. Час повного круговороту крові. Кров'яний тиск: артеріальний (систолічний, діастолічний, пульсовий, середній), капілярний, венозний. Фактори, що визначають величину кров'яного тиску. Фізіологічні основи вимірювання кров'яного тиску в експерименті та клінічній практиці. Артеріальний пульс, його основні параметри. Сфігмограма, її оцінка.

Функціональна класифікація кровоносних судин. Пульсові коливання руху крові, об’єму і тиску в артеріальних судинах. Артеріальний тиск: систолічний, діастолічний, пульсовий, середній.

Методи вимірювання артеріального тиску. Поняття про артеріальний пульс. Основні його характеристики. Швидкість поширення пульсової хвилі. Фактори, що визначають цей показник.

^ Тема 26: Дослідження місцевого кровообігу і його регуляції. Дослідження системного кровообігу

Поняття про мікроциркуляцію. Будова і функції мікроциркуляторного русла. Механізми обміну речовин між кров’ю та інтерстиціальною рідиною: дифузія, фільтрація – реабсорбція, мікровезикулярний транспорт.

Міогенні, метаболічні та гістомеханічні механізми регуляції місцевого кровообігу. Поняття про фізіологічну артеріальну гіперемію.

Нервова регуляція місцевого кровообігу. Гуморальні механізми регуляції місцевого кровообігу.


^ Регуляція тонусу судин.

Особливості будови і функцій гладких м'язів судин. Тонус судин і його регуляція, нервові та гуморальні механізми. Особливості механізмів регуляції судин мікроциркуляторного русла. Регуляція місцевого руху крові. Роль речовин, які виділяє ендотелій, в регуляції тонусу судин.

^ Регуляція системного кровообігу.

Серцево-судинний центр, його будова, аферентні та еферентні зв'язки. Поняття про єдиний гемодинамічний центр (Фролькіс В.В.). Основні рефлексогенні зони, барорецептори і хеморецептори каротидного синусу та дуги аорти, їх роль. Рефлекси з рецепторів передсердь і великих вен. Пресорні та депресорні рефлекси.

Взаємопов'язані механізми нервової і гуморальної регуляції діяльності серця, тонусу судин та об'єму циркулюючої крові при різних пристосувальних реакціях. Фізіологічні передумови порушення рівня кров'я­ного тиску. Нервові та гуморальні механізми регуляції кров'яного тиску.

Вікові особливості кровообігу та його регуляції.

^ Тема 27: Практичні навички з фізіології крові і кровообігу

Змістовий модуль 9: Фізіологія дихання

ПН. 003, ПН. 010, ПН. 037, ПН. 047, ПН. 007, ПН. 011, ПН. 038, ПН. 049.

Конкретні цілі:

  1. Пояснювати механізми біомеханіки вдиху та видиху, функцію дихальних шляхів, природу та роль еластичної тяги легень та сурфактантів.

  2. Робити висновки про стан зовнішнього дихання на підставі аналізу статичних і динамічних показників зовнішнього дихання (життєвої ємності легень та її складових об’ємів, хвилинного об’єму дихання, хвилинної альвеолярної вентиляції, максимальної вентиляції, резерву дихання тощо).

  3. Робити висновки про опір дихальних шляхів на підставі результатів пневмотахометрії (пневмотахографії).

  4. Пояснювати вікові особливості процесу зовнішнього дихання.

  5. Пояснювати фізіологічні основи спірометрії, спірографії, пневмотахометрії.

  6. Пояснювати механізми регуляції дихального ритмогенезу, параметрів газового гомеостазу на підставі аналізу фізіологічних критеріїв кожного з етапів дихання, функцій виконавчих структур системи, що забезпечують процеси дихання.

  7. Робити висновки про стан регуляції процесів дихання на підставі аналізу параметрів зовнішнього дихання при стандартному фізичному навантаженні та пробах з затримкою дихання.

  8. Пояснювати особливості регуляції дихання у віковому аспекті.

^ Тема 28: Загальна характеристика системи дихання. Дослідження зовнішнього дихання

Етапи дихання. Загальна будова та основні функції системи зовнішнього дихання. Функціональна характеристика структурних елементів системи зовнішнього дихання: грудної клітки, дихальних м’язів, плевральної порожнини, повітроносних шляхів, легень.

Поняття про транспульмональний, плевральний та альвеолярний тиск. Еластична тяга легень. Сурфактанти, їх значення. Біомеханіка дихання. Механізми вдиху та видиху.

Статичні показники вентиляції легень. Поняття про легеневі об’єми та легеневі ємності. Динамічні показники вентиляції легень. Хвилинний об’єм та легеневі ємності.

Динамічні показники вентиляції легень. Хвилинний об’єм дихання, його визначення.

^ Тема 29: Дослідження газообміну в легенях. Транспорт газів кров’ю. Регуляція дихання

Склад повітря, що вдихається, видихається, альвеолярного. Відносна постійність складу альвеолярного повітря. Напруження газів, розчинених у крові. Парціальний тиск газів (РС02, Р02) в альвеолярному повітрі. Механізми обміну газів між повітрям, що вдихається, та альвеолярною газовою сумішшю, між альвеолами і кров'ю у легеневих капілярах.

Властивість легеневої мембрани. Дифузійна здатність легень. Відношення між легеневим кровообігом та вентиляцією легень. Анатомічний і фізіологічний "мертвий простір".

Форми транспорту кисню кров’ю. Транспорт фізично-розчиненого в плазмі крові кисню. Його функціональне значення. Транспорт хімічно зв’язаного кисню. Функціональна характеристика гемоглобіну. Поняття про число Хюфнера та кисневу ємність крові.

Крива дисоціації оксигемоглобіну. Функціональне значення форми цієї кривої. Поняття про зміщення кривої дисоціації оксигемоглобіну вправо та вліво. Чинники, що викликають такі зміни. Ефект Бора, його функціональне значення.

Форми транспорту вуглекислого газу від тканин до легень. Криві зв’язування вуглекислого газу. Ефект Холдейна, його значення.

Поняття про дихальний центр. Методи дослідження його локалізації. Поняття про інспіраторні та експіраторні нейрони.

Локалізація та функціональна характеристика груп нейронів, що входять до складу дихального центру. Механізми автономної ритмічної діяльності дихального центру в умовах спокійного та посиленого дихання.

Вплив механічних чинників на діяльність дихального центру. Типи механорецепторів у легенях. Рефлекс Герінга-Брейєра. Вплив хімічних чинників на діяльність дихального центру. Центральні та периферичні механізми цих впливів.

Змістовий модуль 10: Енергетичний обмін

ПН 007, ПН. 028, ПН. 009, ПН. 049.

Конкретні цілі:

  1. Робити висновки про інтенсивність метаболізму на підставі аналізу енергетичних витрат, що характеризують основний обмін.

  2. Робити висновки про переважне окиснення білків, жирів, вуглеводів у процесі метаболізму на підставі аналізу дихального коефіцієнта.

  3. Робити висновки про механізми регуляції інтенсивності метаболізму на підставі аналізу величини основного обміну людини.

  4. Робити висновки про добові енергетичні витрати людей різних професій та відповідність енергетичним витратам їх харчових раціонів, потреби у білках, жирах, вуглеводах.

  5. Аналізувати вікові зміни енергетичних витрат організму та їх регуляцію.

  6. Пояснювати фізіологічні основи методів прямої й непрямої калориметрії.

Змістовий модуль 11: Терморегуляція

ПН. 007, ПН. 028, ПН. 009, ПН. 049.

Конкретні цілі:

  1. Аналізувати температуру тіла гомойотермних організмів і робити висновки про механізми регуляції балансу між теплоутворенням і тепловіддачею.

  2. Аналізувати стан терморегуляції у людини за різних умов (залежно від фізіологічного стану організму та температури й вологості навколишнього середовища) на підставі температури тіла та процесів теплоутворення й тепловіддачі.

  3. Робити висновки про стан терморегуляції у людини під час її загартування.

  4. Аналізувати вікові особливості терморегуляції у людини та її регуляцію.

  5. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження терморегуляції: термометрії, термографії, потовиділення, інфрачервоного випромінювання.

^ Тема 30: Дослідження енергетичного обміну. Терморегуляція

Фізіологічне значення білків, жирів і вуглеводів. Поняття про азотистий баланс.

Перетворення енергії в організмі. Методи вивчення енергетичного обміну: пряма і непряма калориметрія.

Калоричний еквівалент кисню та дихальний коефіцієнт, їх значення в дослідженнях обміну речовин.

Поняття про основний обмін. Фактори, що впливають на його величину. Специфічно-динамічна дія їжі.

Енергетичні витрати організму під час фізичної та розумової діяльності. Фізіологічні основи раціонального харчування. Калоричні коефіцієнти поживних речовин.

Поняття про ядро та оболонку як про температурні зони організму. Періодичні коливання температури тіла, зміни температури тіла при фізіологічних умовах.

Механізми теплоутворення. Поняття про скоротливий та нескоротливий термогенез. Механізми тепловіддачі. Фактори зовнішнього середовища, що впливають на тепловіддачу.

Властивості та фізіологічні реакції організму, що визначають інтенсивність тепловіддачі. Центр терморегуляції, його будова та основні принципи функціонування. Аферентна та еферентна ланки терморегуляції

Змістовий модуль 12: Система травлення

ПН. 006, ПН. 008, ПН. 010, ПН. 037,

ПН. 007, ПН. 009, ПН. 028, ПН. 047.

Конкретні цілі:

  1. Трактувати поняття системи травлення й механізми регуляції її фізіологічних функції (секреторної, моторної, всмоктування).

  2. Робити висновки про роль смакової сенсорної системи у визначенні придатності їжі до вживання й регуляції моторної та секреторної функцій системи травлення.

  3. Оцінювати стан системи травлення на підставі аналізу параметрів гідролізу харчових речовин, швидкості їх переміщення по травному каналу, параметрів гомеостазу, що відображають процеси всмоктування.

  4. Робити висновки про стан процесів травлення в кожному з відділів травного каналу на підставі аналізу стану секреторної, моторної, всмоктувальної функцій та їх регуляції.

  5. Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й робити висновки про стан процесів всмоктування речовин у травному каналі та механізми регуляції.

  6. Аналізувати вікові особливості функцій системи травлення та їх регуляції.

  7. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження секреторної, моторної, всмоктувальної функцій системи травлення.

  8. Пояснювати механізми формування мотивацій голоду та насичення на підставі аналізу гомеостатичних показників поживних речовин у крові та стану травного каналу.

^ Тема 31: Загальна характеристика системи травлення. Дослідження травлення у ротовій порожнині і шлунку

Будова та функції системи травлення. Травний канал та травні залози. Основні функції системи травлення: секреція, моторика, всмоктування.

Травлення: його типи (порожнинне, мембранне, внутрішньо­клітинне), основні етапи. Особливості секреторних клітин, механізми секреції, роль іонів кальцію та клітинних посередників у секреторному процесі. Основні принципи і механізми регуляції травлення. Шлунково-кишкові гормони. Фази секреції головних травних залоз. Періодична діяльність органів травлення.

Моторика травного каналу. Особливості будови і функцій гладких м'язів травного каналу.

Фізіологічні основи методів дослідження функцій травного каналу.

Фізіологічні основи голоду та насичення. Харчова мотивація, ^явлення про харчовий центр. Контур регуляції підтримання сталості вмісту поживних речовин у внутрішньому середовищі.

Значення ротової порожнини як початкового відділу системи травлення. Склад, властивості і значення слини. Механізми і регуляція слиновиділення. Механічна обробка їжі. Механізми жування і ковтання. Смаковий аналізатор, його структура та значення.

Значення шлунка в процесах травлення. Шлунковий сік, його склад, властивості та значення основних компонентів. Механізми шлункової секреції.

Нервові і гуморальні механізми регуляції шлункової секреції. Фази шлункової секреції. Вплив різних харчових режимів на шлункову секрецію.

Моторна функція шлунка. Механізми переходу їжі зі шлунка в дванадцятипалу кишку. Блювотний рефлекс, його причини і механізми.

^ Тема 32: Дослідження травлення в кишках. Роль печінки і підшлункової залози. Всмоктування в ШКТ

Підшлунковий сік, його склад, властивості та значення основних компонентів. Вплив різних харчових речовин на секрецію підшлункового соку. Нервові і гуморальні механізми регуляції панкреатичної секреції.

Жовч, її склад, властивості та значення основних компонентів. Механізми виділення жовчі та регуляція цього процесу. Захисні (бар’єрна та антитоксична), метаболічні та гемодинамічні функції печінки.

Кишкова секреція, склад і властивості кишкового соку, його роль у травленні. Методи дослідження. Регуляція кишкової секреції. Порожнинний і мембранний гідроліз харчових речовин. Моторна діяльність тонкої кишки, її роль у травленні. Види моторики, її регуляція. Роль метасимпатичної системи в регуляції секреторної і моторної функцій кишок.

Травлення у товстій кишці. Роль мікрофлори кишки. Моторика товстої кишки, її регуляція. Акт дефекації.

Процеси всмоктування. Методи дослідження. Всмоктування речовин у різних відділах травного каналу, його механізми. Особливості всмоктування води, солей, вуглеводів, білків, жирів, вітамінів, інших речовин. Регуляція всмоктування.

Змістовий модуль 13: Система виділення

ПН. 007, ПН. 011, ПН. 047, ПН. 010, ПН. 037,

Конкретні цілі:

  1. Пояснювати механізми регуляції гомеостазу за участю нирок на основі аналізу констант гомеостазу: об’єму циркулюючої крові, концентрації іонів, осмотичного тиску, кислотно-лужної рівноваги.

  2. Аналізувати стан системи виділення у людини, зокрема, функцію нирок, на підставі кількісного та якісного складу сечі, її відносної щільності в динаміці залежно від харчового й питного режимів.

  3. Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й робити висновки про механізми регуляції їх за участю нирок.

^ Тема 33: Загальна характеристика системи виділення. Механізми сечоутворення

Система виділення, її будова, функції. Органи виділення (нирки, шкіра, легені, травний канал), їх участь у підтриманні гомеостазу організму.

Нирки як основні органи видільної системи. Нефрон як структурна й функціональна одиниця нирки. Кровообіг у нирці, його особливості. Основні процеси сечоутворення: фільтрація, реабсорбція, секреція. Механізми філь­трації, склад первинної сечі. Регуляція швидкості фільтрації. Реабсорбція в канальцях, її механізми. Поворотно - протипоточна - множинна система, її роль. Секреторні процеси у проксимальних та дистальних канальцях і збиральних трубочках. Кінцева сеча, її склад, кількість. Коефіцієнт очищення (кліренс) та визначення швидкості фільтрації, реабсорбції, секреції, величини ниркового плазмообігу і кровообігу.

^ Тема 34: Дослідження регуляція роботи нирок

Регуляція діяльності нирок. Діурез. Склад первинної та вторинної сечі. Методи дослідження екскреторної функції нирок. Участь нирок у підтриманні азотистого балансу, параметрів гомеостазу. Регуляція сталості осмотичного тиску внутрішнього середовища, роль вазопресину. Механізми спраги. Регуляція сталості концентрації іонів натрію, калію, об'ємів води та циркулюючої крові в організмі за участю нирок: роль ренін- ангіотензин-альдостеронової системи, передсердного натрійуретичного гормону.

Регуляція сталості концентрації іонів кальцію та фосфатів за участю нирок.

Роль нирок у регуляції кислотно-основного стану внутрішнього середовища.

Сечовипускання та його регуляція. Фізіологічні основи методів дослідження функції нирок.

Вікові зміни сечоутворення і сечовипускання.

^ Тема 35: Підсумковий модульний контроль.


Структура залікового кредиту






ТЕМА

Лекції

Практичні заняття

СРС
^

Змістовий модуль 1.Введення в фізіологію


11 1 1

1. П Предмет і задачі фізіології. Основні етапи розвитку фізіології

1

4

2


Змістовий модуль 2. Фізіологія збудливих структур

2

Потенціал спокою і потенціал дії нервових і м'язових волокон.

1

4

2

3


Дослідження механізмів електричного подразнення збудливих структур і механізмів проведення збудження по нервових волокнах та через нервово – м'язовий синапс

-

4

2

4

Дослідження механізмів скорочення скелетних і гладеньких м'язів

2

4

2

5

Практичні навички з фізіології збудливих структур

-

4

4


Змістовий модуль 3. Нервова регуляція функцій організму

6

Загальні закономірності нервової регуляції функцій. Аналіз рефлекторної дуги

2



4


2

7

Дослідження збудження і гальмування в ЦНС

2

4

2


Змістовий модуль 4. Роль центральної нервової системи у регуляції рухових функцій

8

Дослідження ролі спинного і заднього мозку в регуляції рухових функцій організму.

2

4

2

9

Дослідження ролі середнього та проміжного мозку в регуляції рухових та вегетативних функцій. Функції кори великих півкуль.

2

4

2


Змістовий модуль 5. Роль автономної нервової системи в регуляції вісцеральних функцій

10

Дослідження механізмів нервової регуляції вісцеральних функцій

2

4

2


Змістовий модуль 6. Гуморальна регуляція і роль ендокринних залоз у регуляції

вісцеральних функцій

11

Дослідження механізмів гуморальної регуляції вісцеральних функцій

2

4

2

12

Роль залоз внутрішньої секреції в регуляції функцій організму

2

4

4

13

Практичні навички з фізіології нервової і гуморальної регуляції функцій організму

-

4

4


Змістовий модуль 7. Фізіологія сенсорних систем.

14

Загальна характеристика сенсорних систем. Дослідження сомато-сенсорного аналізатора

1

4

4

15

Дослідження зорової, слухової та вестибулярної сенсорних систем

1

4

2


Змістовий модуль 8.Фізіологічні основи поведінки.

Змістовий модуль 9. Вища нервова діяльність.

Змістовий модуль 10. Фізіологічні основи трудової діяльності і спорту

16

Фізіологічні основи поведінки. Дослідження утворення і гальмування умовних рефлексів.

1

4

4

17

Дослідження типів ВНД. Практичні навички з фізіології ВНД.

1

6

4


Змістовий модуль 11.Фізіологія системи крові.

18

Дослідження фізично – хімічних властивостей крові

2

4

2

19

Визначення кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну в крові.

2

4

2

20

Захисні властивості крові. Визначення груп крові.

2

4

2

21

Вивчення механізмів гомеостазу

2

4

2


Змістовий модуль 12. Фізіологія систем кровообігу

22

Загальна характеристика системи кровообігу. Дослідження фізіологічних властивостей серцевого м'язу

2

4

2

23

Дослідження динаміки збудження серця. Реєстрація і аналіз ЕКГ

-

4

4

24

Вивчення насосної функції серця. Фазовий аналіз серцевого циклу. Дослідження регуляції діяльності серця

2

4

2

25

Основи гемодинаміки. Вивчення основних закономірностей руху крові в артеріальних і венозних судинах.

4

4

2

26

Дослідження місцевого кровообігу і його регуляції. Регуляція системного кровообігу

2

4

2

27

Практичні навички з фізіології крові і кровообігу.

-

4

4


Змістовий модуль 13. Фізіологія дихання

28

Загальна характеристика систем дихання. Дослідження зовнішнього дихання

2

4

2

29

Дослідження газообміну в легенях. Транспорт газів кров'ю. Дослідження регуляції дихання

4

4

2


Змістовий модуль 14 «Енергетичний обмін»

Змістовий модуль 15 «Терморегуляція»

30

Дослідження енергетичного обміну. Терморегуляція

-

4

4


Змістовий модуль 16 «Система травлення»

31


Загальна характеристика системи травлення. Дослідження травлення у ротовій порожнині і шлунку

4

4

4

32

Дослідження травлення в кишках. Роль печінки і підшлункової залози. Всмоктування

в ШКТ

4

4

4


Змістовий модуль 17 «Система виділення»

33

Загальна характеристика системи виділення. Механізми сечоутворення

4

4

4

34

Дослідження регуляції роботи нирок

4

4

2

35

Підсумковий модульний контроль

-

4

8




РАЗОМ

58

142

100
1   2   3   4   5

Схожі:

Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Сальмонельози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) /...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Ешерихіози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) / Укладачі:...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconМ. П. Драгоманова кафедра " затверджую " Директор інституту " " 20 року робоча програма
Робоча програма розроблена на підставі навчальної програми, затвердженої на Вченій раді від 20 р., протокол №
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Шигельози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) / Укладачі:...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Вітряна віспа” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) /...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconПрограма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та Робоча програма навчальної дисципліни “Спецкурс за напрямком магістрської роботи” для студентів...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconПрограма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та Робоча програма навчальної дисципліни “Обробка та утилізація осаду” для студентів 5 курсу денної...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconПрограма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та Робоча програма навчальної дисципліни “Соціологія” для студентів 2 курсу денної форми навчання...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconПрограма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та Робоча програма навчальної дисципліни “Основи екології” для студентів 1 курсу денної І заочної...
Затверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни iconПрограма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та Робоча програма навчальної дисципліни “Водопостачання та водовідведення” для студентів 1 курсу...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи