Звіт про науково-дослідну роботу дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України (заключний) Керівник ндч к ф. м н. Д. І. Курбатов Керівник ндр канд екон наук, доц. І. М. Кобушко 2011 icon

Звіт про науково-дослідну роботу дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України (заключний) Керівник ндч к ф. м н. Д. І. Курбатов Керівник ндр канд екон наук, доц. І. М. Кобушко 2011




НазваЗвіт про науково-дослідну роботу дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України (заключний) Керівник ндч к ф. м н. Д. І. Курбатов Керівник ндр канд екон наук, доц. І. М. Кобушко 2011
Сторінка1/8
Дата01.01.2013
Розмір1.62 Mb.
ТипЗвіт
  1   2   3   4   5   6   7   8


УДК 330.322 (477)

КП

№ держреєстрації 0111U008162

Інв.№


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

(СумДУ)

40017, м.Суми, вул. Римського-Корсакова, 2; тел. 330172


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор СумДУ

д-р фіз.-мат. наук, проф.

__________ А.М. Чорноус


ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ


Дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України


(заключний)


Керівник НДЧ

к.ф.-м.н. Д. І. Курбатов


Керівник НДР

канд. екон. наук, доц. І. М. Кобушко


2011


Рукопис закінчено ___ _________ 2011р.

Результати цієї роботи розглянуто науковою радою СумДУ,

протокол № __ від ___ _________ 2011р.

Список авторів

Керівник НДР, стар. наук. співроб., канд. екон. наук, доцент




І.М. Кобушко

Відповідальний виконавець, стар. наук. співроб., канд. екон. наук, доцент




О.О. Захаркін

Вед. наук. співроб., канд. екон. наук, професор




В.М. Боронос

Вед. наук. співроб., док. екон. наук, професор




П.В. Тархов

Вед. наук. співроб., док. екон. наук, професор




І.В. Басанцов

Вед. наук. співроб., док. екон. наук, професор




С.М. Фролов

Cтарший наук. співроб., канд. тех. наук, доцент




В.Т. Александров

Cтарший наук. співроб., канд. екон. наук, доцент




К.В. Ілляшенко

Cтарший наук. співроб., канд. екон. наук, доцент




В.Г. Боронос

Cтарший наук. співроб., канд. екон. наук, доцент




О.В. Зайцев

Cтарший наук. співроб., канд. екон. наук, доцент




Т.О. Ілляшенко

Cтарший наук. співроб., канд. екон. наук, доцент




Т.О. Кірсанова

Cтарший наук. співроб., канд. екон. наук, доцент




Е.Г. Козін

Cтарший наук. співроб., канд. екон. наук, доцент




О.І. Мельник

Cтарший наук. співроб., канд. екон. наук, доцент




І.Й. Плікус

Cтарший наук. співроб., канд. екон. наук, доцент




П.М. Рубанов

Старший наук. співроб., канд. екон. наук, доцент




І.Д. Скляр

Cтарший наук. співроб., канд. ф-м. наук, доцент




В.М. Олійник

Cтарший наук. співроб., канд. екон. наук, доцент




К.В. Савченко

Cтарший наук. співроб., канд. екон. наук, ст.викладач




Н.А. Антонюк

Cтарший наук. співроб., канд. екон. наук, ст.викладач




М.В. Костель

Cтарший наук. співроб., канд. екон. наук




М.А. Деркач

Cтарший наук. співроб., канд. екон. наук, асистент




М.Ю. Абрамчук

Молодший наук. співроб., ст. викладач




В.І. Лисиця

Молодший наук. співроб., ст. викладач




Т.В. Касьяненко

Молодший наук. співроб., ст. викладач




Д.Г. Михайленко

Молодший наук. співроб., асистент




І.В. Мамчук

Молодший наук. співроб., асистент




Н.В. Котенко

Молодший наук. співроб., асистент




С.В. Похилько

Молодший наук. співроб., асистент




А.В. Салтикова

Молодший наук. співроб., асистент




Л.С. Захаркіна

Молодший наук. співроб., асистент




Л.С. Малахова

Молодший наук. співроб., асистент




Е.С. Оніщенко

Молодший наук. співроб., аспірант




Ю.М. Шкодкіна

Молодший наук. співроб., аспірант




Ю.Г. Шишова

Молодший наук. співроб., аспірант




Д.В. Боронос

Молодший наук. співроб., аспірант




А.В. Абрютіна

Молодший наук. співроб., аспірант




І.В. Карпенко

Молодший наук. співроб., аспірант




О.О. Білопольська

Молодший наук. співроб., аспірант




Ж.В. Деркач

Молодший наук. співроб., аспірант




Я.В. Кобушко

Молодший наук. співроб., здобувач




І.О. Пригара

Молодший наук. співроб., здобувач




І.В. Баласюкова

Студент




Р.О. Атаманюк

Студент




А.М. Забіяка

Студент




Ю.І. Лещенко

Студент




О.І. Скрипченко

Студент




С.О. Хижняк


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: с. 114, джерел 50

^ Об’єкт дослідження: дослідженні і систематизації теоретичних підходів до структуризації інвестиційного ринку, виокремлення та класифікація істотних особливостей національної схеми його побудови.

^ Мета роботи полягає у дослідженні і систематизації теоретичних концепцій розгляду інвестиційного ринку, розробка власного розуміння економічного змісту категорій “інвестиційний ринок” виявлення тенденцій та перспектив його розвитку.

^ Методи дослідження які використовувалися процесі дослідження та обробки матеріалів системно-структурний та порівняльний аналіз, факторний та коефіцієнтний аналіз, метод критичного аналізу наукової літератури, візуальний та математичні методи

^ Проблема дослідження зумовлена тенденціями сучасного розвитку інвестиційного ринку який є одним із ключових факторів, прискорення та якісного впливу на динаміку капіталу в економіці, характер економічного та соціального зростання, ефективність функціонування національного механізму розширеного відтворення.

Інвестиційний ринок, фінансовий інструмент, фінансова ТА інвестиційна послуга, цінні папери, інститути спільного інвестування, ринок цінних паперів, фондовий ринок.


ЗМІСТ



ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження інвестиційного ринку

7

1.1 Систематизація наукових підходів до розуміння сутності інвестиційного ринку

7

1.2 Роль та місце інвестиційного ринку в структурі фінансового ринку та у просторі міжринкової взаємодії

28

1.3 Структура інвестиційного ринку

50

Розділ 2. Інвестиційний ринок України: проблеми та перспективи розвитку

69

2.1 Стан вітчизняного інвестиційного ринку та його роль у забезпеченні відтворювального процесу.

69

2.2 Розвиток банківського сегменту українського інвестиційного ринку.

81

2.3 Сучасні реалії вітчизняної системи парабанківського посередництва.

92

ВИСНОВКИ

108

^ ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

110


ВСТУП


Актуальність дослідження зумовлена тенденціями сучасного розвитку інвестиційного середовища, яке є одним із ключових факторів, які прискорюють та якісно впливають на динаміку капіталу в економіці, характер економічного та соціального зростання, ефективність функціонування національного механізму розширеного відтворення. На сьогодні темпи зростання вітчизняного інвестиційного ринку значною мірою піддається впливу процесів, пов`язаних з особливостями, по перше, світової фінансової кризи, а по-друге, транзитивним характером власної економіки, що пояснюється, зокрема: відсутністю дієвих інститутів відкритої ринкової економіки, специфікою відносин власності, відсталістю у розумінні перспективних напрямків інвестиційної діяльності, а також сукупністю інших факторів, які перешкоджають розробці та втіленню адекватної державної політики, поліпшенню інвестиційного клімату в цілому та формуванню довгострокових інвестиційних стратегій національних суб`єктів господарювання.

Ефективність виконання інвестиційним ринком своєї основної функції по мобілізації розрізнених інвестиційних ресурсів, їх акумуляції та трансформації у продуктивний капітал значною мірою залежить від впорядкованості інфраструктури цього ринку, окресленості інституційного й правового поля, швидкості та надійності здійснення суб’єктами ринку інвестиційних операцій та функціонування комунікаційних систем, розвитку сучасних форм та методів консолідації ресурсів. Одним з базових факторів, що формують методологічне підґрунтя для вирішення визначених вище завдань, є формалізація сутності економічної категорії “інвестиційний ринок”, що має базуватися на чіткому термінологічному визначенні більш загального поняття – “товар на інвестиційному ринку”.

Результати аналізу науково-методичних підходів до розуміння змісту інвестиційного ринку свідчать про їх значну кількість, розпорошеність, несистемність, наявність протиріч у визначеннях. Аналіз класифікаційних ознак структуриних елементів інвестиційного ринку довів, що більшість класифікацій по ряду позицій перетинаються між собою, межі між їх окремими складовими часто досить умовні, при ідентифікації того або іншого сегменту досліджуваного ринку не завжди спостерігається чітка відповідність класифікаційній ознаці, що вносить певну неузгодженість не тільки у теоретичні дослідження, але й у практичну діяльність суб’єктів інвестиційного ринку. В той же час завдяки науково аргументованій термінології створюються реальні передумови для встановлення місця кожного сегменту інвестиційного ринку в загальній системі, ефективного застосування відповідних методів і прийомів інвестування, виходячи з чого узагальнення науково-методичних підходів до розуміння категоріальної сутності інвестиційного ринку можна вважати першим кроком на шляху до побудови ефективної системи управління ним.

^ Мета роботи полягає у дослідженні і систематизації теоретичних концепцій розгляду інвестиційного ринку, розробка власного розуміння економічного змісту категорій “інвестиційний ринок” виявлення тенденцій та перспектив його розвитку.

Численні теоретичні інтерпретації поняття «інвестиційний ринок» більшості авторів, з одного боку, досить суб`єктивно та обмежено відображають внутрішній зміст даної категорії, а з іншого – свідчать про значний рівень зацікавленості досліджуваною нами проблематикою.

Дослідження теоретичних основ функціонування інвестиційного ринку та його місця у структурі фінансового ринку країни в цілому посідають чільне місце у наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених: В.В. Корнєєва, А.А. Котукова, А.А. Пересади, І.П. Мойсеєнка, Т.А. Васильєвої, О.Д. Вовчак, О.А. Кириченка, С.А. Єрохіна, В.М. Шелудько, В.П. Унинець-Ходаківської, І.О. Бланка, Дж.М. Розенберга та інших.

Більшість фахівців відносять до ключових проблем розвитку інвестиційного ринку України наступні:

  • низький рівень капіталізації національного фондового ринку, обмеженість вторинного ринку цінних паперів, недосконалі лістингові вимоги до розміщення цінних паперів;

  • недостатня пропозиція ефективних інвестиційних інструментів та їх ринкового обігу, недосконалість державного нормативно-правового регулювання біржового сектору фінансової системи;

  • відсутність потужних національних інституційних інвесторів, зацікавленості роздрібних учасників ринку, несприятливий інвестиційний клімат для іноземних інвесторів;

  • стримування впровадження другого рівня пенсійної системи (загальнообов`язкового державного пенсійного страхування), слабке стимулювання участі роботодавців та працівників у третьому рівні пенсійної системи – недержавних пенсійних фондах;

  • використання венчурного інвестування як механізму оптимізації управління активами фінансово-промислових холдингів та зниження податкового навантаження, на відміну від практики зарубіжних країн з використанням венчурних фондів для стимулювання інноваційної діяльності тощо.

Разом з тим, питання оптимізації структурної побудови інвестиційного ринку, ефективності організаційного механізму в різних його сегментах, вибору адекватного портфелю інвестиційних інструментів залишаються недостатньо вивченими, що й зумовило вибір теми, мети і предмету дослідження в даній роботі.


^ РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РИНКУ


1.1 Систематизація наукових підходів до розуміння сутності інвестиційного ринку


Аналіз теоретичних положень вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень у галузі інвестування дозволив виявити суттєві розходження у розумінні сутності інвестиційного ринку як економічної категорії, його взаємозв`язку з такими категоріями, як інвестиційна діяльність, інвестиційний капітал та інвестиційне середовище, а також інвестиційний товар як об`єкт вкладень з боку інвесторів. Таким чином, поняття інвестиційного ринку є багатовимірним та потребує чіткого термінологічного обґрунтування.

Численні теоретичні інтерпретації поняття «інвестиційний ринок» більшості авторів, з одного боку, досить суб`єктивно та обмежено відображають внутрішній зміст даної категорії, а з іншого – свідчать про значний рівень зацікавленості досліджуваною нами проблематикою. Як зазначають деякі дослідники (А.А. Котуков [22]), термін «інвестиційний ринок» неможливо розкрити повністю з огляду на присутність в його основі багатошарової розгалуженої системи різноманітних ринків та сегментів.

В найбільш загальному розумінні інвестиційний ринок представляє собою оточення, призначене для найбільш ефективного проведення суб`єктами ринку інвестиційної діяльності, яку О.Д. Вовчак визначає як «вкладення інвестицій (інвестування) і сукупність практичних дій (комплексу заходів) щодо їх реалізації» [7].

В західних наукових колах виокремлюють два головні підходи до визначення сутності інвестиційного ринку, характерною особливістю яких є виділення переважаючого механізму трансферту капіталу або переважних форм чи напрямків інвестиційної діяльності. Згідно з першим підходом інвестиційний ринок ототожнюється з фінансовим ринком в цілому та належить до так званої європейської моделі його розуміння. Другий підхід (американська модель) передбачає віднесення до одного синонімічного ряду фінансового ринку та ринку цінних паперів (фондового ринку) з огляду на домінування в цих країнах інвестування у цінні папери.

Зокрема, Дж.М. Розенберг, виділяючи два підходи до розуміння інвестиційного ринку (див. табл. 1.1), намагається розглядати інвестиційний ринок з урахуванням багатоманітності форм та інструментів інвестування, значної кількості видів інвестиційних ресурсів, форм існування капіталу, джерел формування, а також наявності різних взаємозв`язків між суб`єктами ринкових відносин [37].

У наукових джерелах (В.В. Биковський [4], Є.Л. Логінов [25]) досить часто відбувається прирівнювання категорії «інвестиційний ринок» до таких понять як «ринок інвестицій» та «ринок інвестиційних товарів». Наприклад, В.В. Бочаров зазначає, що ринок інвестицій (у найбільш широкому його розумінні) представляє собою сферу, в якій відбувається купівля-продаж інвестиційних товарів за рівноважними цінами. До інвестиційних товарів автор зараховує рухоме і нерухоме майно, грошові засоби, цільові банківські вклади, цінні папери, майнові права, ліцензії, патенти, ноу-хау, програмні продукти для ЕВМ, права користування землею та ін.

На думку деяких вітчизняних авторів (Вовчак [7], Дука [11]), ототожнення понять «інвестиційний ринок» та «ринок інвестицій» не є правомірним, так як остання категорія є лише складовою інвестиційного ринку. Таким чином, поняття інвестиційного ринку є ширшим і може розглядатися в трьох аспектах: з точки зору руху інвестицій (інвестиційного капіталу / інвестиційних ресурсів), що розміщуються інвесторами; з позиції руху інвестиційних товарів, під якими розуміються об`єкти вкладення для інвесторів; як сукупність взаємопов`язаних ринків.

В тому ж руслі категорія «інвестиційний ринок» розглядається А.А. Котуковим [22] – у вузькому та широкому розуміннях. У вузькому розумінні це специфічний вид ринку, де об`єктом купівлі виступає інвестиційний товар та послуги. В широкому – це сукупність економічних відносин між суб`єктами інвестиційної діяльності з приводу купівлі-продажу інвестиційного капіталу, інвестиційних ресурсів, інвестиційних товарів та послуг за цінами, що складуються на основі взаємного попиту та пропозиції, під дією механізму конкуренції. Причому автор наголошує, що інвестиційний ринок має бути представлений як діалектична взаємозалежність сукупності ринку інвестиційного капіталу (інвестиційних ресурсів) та ринку інвестиційних товарів і послуг, опосередкований діяльністю інвестиційних інститутів чи безпосередньо його суб`єктами.

Виходячи з цього допущення, автор [22] пропонує відобразити відносини з приводу перетворення інвестиційного капіталу наступним чином (формула 1.1):


Inv(M, G, PR) – Inc, (1.1)


де Inv(M, G, PR) – інвестиції в грошовій, товарній формі чи у формі майнових прав; Inc – дохід від інвестиційної діяльності.

Спробуємо систематизувати існуючі науково-методичні підходи до визначення категорії «інвестиційний ринок» та виокремити головні з них:

  • універсальний підхід (згідно з європейською моделлю), відповідно до якого інвестиційний ринок є сукупністю обмінно-перерозподільних відносин, пов`язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності [35], тобто є тотожним фінансовому ринку країни;

  • спеціалізований підхід (згідно з американською моделлю), відповідно до якого інвестиційний ринок є складною, багатоаспектною системою соціально-економічних відносин, які виникають між суб`єктами господарювання стосовно руху тієї частки суспільного капіталу, що втілена у форму інвестиційних (фондових) цінних паперів [23], тобто ототожнюється з фондовим ринком в цілому;

  • інфраструктурний підхід, згідно з яким інвестиційний ринок є середовищем, призначенням якого є створення відповідних умов для здійснення ефективної інвестиційної діяльності на національному та міжнародному рівнях;

  • кон`юнктурний підхід, у відповідності до якого інвестиційний ринок є відображенням співвідношення попиту і пропозиції на інвестиційні товари (в широкому їх розумінні), цін на такі товари, конкуренції та особливостей встановлення внутрішньоринкової рівноваги;

  • виробничий підхід, за яким об`єктом операцій на інвестиційному ринку виступають, з одного боку, інвестиційні товари у формі всіх видів активної частини основних фондів, а з іншого – сукупність інвестиційних послуг (будівельно-монтажних робіт) [5];

  • узагальнюючий підхід, відповідно до якого до інвестицій належать всі види матеріальних ресурсів та цінностей (у першу чергу – фінансових), що вкладаються в будь-які активи з метою отримання доходу в майбутньому;

  • ресурсний підхід, згідно з яким інвестиційний ринок асоціюється зі сферою пропозиції інвестицій як капіталу з боку інвесторів та попиту на них з боку покупців – виробників або власників інвестиційних товарів [7];

  • об`єктний підхід, де інвестори виступають у ролі покупців інвестиційних товарів, а їх власники – в ролі продавців;

  • сегментний підхід, що передбачає розгляд інвестиційного ринку з точки зору його внутрішньої структури, а саме – як цілісної сукупності взаємопов`язаних ринків, призначених для обслуговування різних аспектів інвестиційного процесу;

  • суб`єктний підхід, відповідно до якого інвестиційний ринок складається з окремих інститутів (груп інститутів), економічних та регулятивних відносин, які складаються у зв`язку з активною взаємодією таких інститутів між собою.

Класифікація теоретичних підходів до визначення інвестиційного ринку виглядатиме наступним чином (рис. 1.1):


Універсальний підхід


За масштабом охоплення

Спеціалізований підхід


За характеристикою середовища

Інфраструктурний підхід


Кон`юнктурний підхід


За природою об`єктів інвестування

Виробничий підхід


Узагальнюючий підхід


За суб`єктно-позиційною характеристикою ринку

Ресурсний підхід


Об`єктний підхід


Сегментний підхід


За організаційною структурою

Суб`єктний підхід

Рисунок 1.1 – Основні критерії класифікації науково-методичних підходів до визначення категорії «інвестиційний ринок»


Масштабність поняття інвестиційного ринку підтверджується в роботах цілої плеяди зарубіжних і вітчизняних науковців [М1, В1, В2, К1] (табл. 1.1). Зокрема, І.О. Бланк у своїй роботі [Б1] фактично наголошує на тому, що певною мірою категорія інвестиційного ринку є ширшою, ніж фінансового, оскільки перший інтегрує в собі значну частину товарного, фінансового ринків та ринку послуг.


Таблиця 1.1 – Науково-методичні підходи до визначення економічної категорії «інвестиційний ринок»

Автор

Розуміння сутності економічної категорії «інвестиційний ринок»

Бланк І.О.[2]

сукупність економічних відносин, які виникають між продавцями та покупцями інвестиційних товарів і послуг, а також об`єктів інвестування в усіх його формах.

Пересада А.А. [36], Мойсеєнко І.П. [34]

економічна категорія, що являє собою збалансованість попиту і пропозиції на інвестиції та інвестиційні товари, а також формується суб`єктом-інвестором.

Москвін С. [33]

сукупність економічних та право­вих відносин, що складаються між інвесторами та/або учасни­ками інвестиційної діяльності щодо інвестиційних активів (кор­поративних прав, фінансових інструментів, основних засобів, нематеріальних активів); мережа інвес­тиційних інститутів, які реалізу­ють контрактні відносини при операціях з інвестиційними ак­тивами через надання інвести­ційних послуг.

Розенберг, Дж. М. [37]

по-перше, місце, де продаються цінні папери та інші інвестиційні інструменти; по-друге, стан торгівлі інвестиційними інструментами.

Котуков А.А. [22]

складна багатогранна, багатошарова та багаторівнева система економічних взаємовідносин між суб`єктами інвестиційної діяльності з приводу купівлі-продажу інвестиційного капіталу (інвестиційних ресурсів) та інвестиційних товарів і послуг, в рамках якої відбувається формування попиту та пропозиції на них, а також їх ціни, з метою фінансового, матеріального, інтелектуального та інших видів забезпечення потреб процесу відтворення капіталу з мінімізацією здійснюваних витрат та оптимізацією строку окупності реалізованих вкладень;

Васильєва Т.А. [5]

складний ринковий механізм функціонування грошових ресурсів, кругообіг яких створює умови для формування і направлення коштів, з метою досягнення ефекту та отримання доходу.

Васильєва ТА., Лєонов С.В., Макарюк О.В. [6]

складний механізм взаємодії суб`єктів інвестиційного процесу (суб`єкти інвестування (інвестори), споживачі інвестицій (об`єкти інвестування), органи адміністративного управління, неформальні органи (кримінальні структури, політичні партії, об`єднання громадян та інші формування, які здатні здійснити певний вплив на перебіг інвестиційних процесів)), регулювання їх діяльності та надання інвестиційних послуг, метою функціонування якого є об`єктивно-ефективний (для учасників інвестиційного процесу) перерозподіл інвестиційного ресурсу між споживачами інвестицій.

Дука А.П. [11],

середовище, що має комплексну структуру та визначену кон`юнктуру, в якому взаємодіють інвестори, виробники та власники інвестиційних товарів, фінансові посередники та органи державної влади та управління.

Вовчак О.Д.[7]

ринок, на якому об`єктами купівлі-продажу є різноманітні інвестиційні товари та інструменти, а також інвестиційні послуги, що забезпечують процес реального і фінансового інвестування.

Логінов Є.Л. [25]

система суб`єктів економіки (джерел та споживачів інвестицій, організаційних та інформаційних посередників) та їх відносин, метою яких є залучення (мобілізація) розпилених інвестиційних ресурсів, акумуляція їх у конкретні інвестиції та вкладення останніх у найбільш ефективні інвестиційні проекти.

Мочерний С.В. [47]

ринок, на якому здійснюється купівля-продаж інвестицій і капіталу учасниками інвестиційної діяльності.

Данилова Т.Н. [9]

складна система економічних відносин купівлі-продажу інвестиційних ресурсів, у межах якої формуються попит і пропозиція, а також ціни на них.

Кондрашова М. В. [21], Ігоніна, Л.Л. [19]

форма взаємодії суб`єктів інвестиційної діяльності, що персоніфікують інвестиційний попит та інвестиційну пропозицію, а також визначене співвідношення рівня цін, конкуренції та обсягів реалізації.

Кириченко О.А., Єрохін С.А. [20]

сукупність окремих ринків об`єктів реального, інноваційного та фінансового інвестування, у складі якого реалізуються економічні відносини, що виникають між продавцями та покупцями інвестиційних товарів і послуг, а також об`єктів інвестування у всіх його формах.

Тумусов Ф.С. [41]

складна система економічних відносин купівлі-продажу інвестиційних ресурсів та інвестиційних товарів, в рамках якої формується їх попит та пропозиція, а також ціни на них з метою фінансового, матеріального та інтелектуального забезпечення відтворення капіталу з мінімальними витратами і досягнення оптимальних строків окупності інвестицій.

Третьяков А.В. [42]

місце, в якому покупці та продавці зустрічаються для здійснення трансферту інвестицій; сукупність фізично існуючих та електронних систем, котрі дозволяють взаємодіяти потенційним інвесторам та особам, що формують попит на інвестиції.

Биковський, В.В. [4]

сукупність інститутів, угод або економічних процесів, в які покупець (пред`явник попиту) та продавець (інвестор) вступають з нагоди купівлі-продажу специфічного особливого товару – інвестицій (капіталовкладень), які придбаються підприємствами та приватними особами з метою збільшення накопиченого капіталу та відрізняються від звичайних споживчих товарів тим, що задовольняють потреби опосередковано, збільшуючи основний капітал фірми та створюючи передумови для випуску нових споживчих товарів.

Морозов В.Ю. [32]

середовище, в якому відбувається реалізація прямих та портфельних інвестицій (капіталовкладень).


Ф. Рейлі та К. Браун, досліджуючи у роботі [48] різні аспекти інвестиційних відносин, замінюють категорію «інвестиційний ринок» поняттям «ринок капіталу / ринок позичкового капіталу», метою існування якого є організація зведення інвесторів, що бажають вкласти свої збереження, з компаніями або урядовими організаціями, які відчувають потребу в капіталі для розширення власної діяльності чи фінансування бюджетного дефіциту відповідно. Між іншим, враховуючи, що значна частина бюджетних асигнувань може направлятися на фінансування розширеного відтворення реальної економіки країни, вживання терміну «інвестиційний ринок» видавалося б цілком доречним. Причому вказаний процес може мати непрямий характер, оскільки навіть за умови стимулювання державою споживчого попиту з боку населення відбувається автоматичне «підштовхування» виробників кінцевої продукції споживання, а отже – розвиток інвестиційних відносин.

О.Ю. Смолянська зазначає, що вся система фінансових ринків може бути представлена як ринок капіталу [40]. Позаяк інша група авторів (В.М. Шелудько, С.М. Еш, С.О. Маслова та О.А. Опалов) надає йому статус лише сегменту фінансового ринку, пов`язаного з оборотом довгострокових цінних паперів та середньо- і довгострокових кредитів [12], корпоративних акцій [11] (інструментів власності). Зокрема, у роботі [30] підкреслюється, що ринок капіталів є найважливішим джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів. Якщо грошовий ринок у першу чергу підтримує ліквідність на фінансовому ринку, то ринок капіталів сприяє рентабельному використанню або алокації фінансових коштів.

Якщо розглядати категорію «капітал» в загальному розумінні: сукупність як матеріальних, так і нематеріальних цінностей, то справедливим є визначення інвестицій як способу вкладення капіталу, що забезпечує його розширене відтворення [32]. У наведеному С.В. Мочерним визначенні інвестиційного ринку одночасно присутні категорії «інвестиції» та «капітал» як рівноправні та взаємодоповнюючі, що засвідчує їх неоднорідність.

За Р.Гільфердінгом 8, підкреслюючи, що фінансовий капітал є поєднанням банківського і промислового капіталів, визначає його як «грошовий капітал, який набирає форму руху останнього (гроші, що приносять гроші)». Аналізуючи дефініції «грошовий» і «фінансовий» капітал, так само як «грошові» і «фінансові» потоки, у роботі 23 підкреслюється, що вони не є синонімами – співвідношення між ними приблизно таке ж, як між частиною і цілим. Окрім грошей елементами фінансового капіталу є й інші види фінансових активів (цінні папери, боргові зобов’язання та права вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів). При розумінні грошей як «стандарту цінностей» (Дж.М. Кейнс [49) чи «загального еквівалента вартості товарів» (К. Маркс 28) не потребує додаткової аргументації зручність обліку зведення множинності фінансових відносин до грошових.

Однак слід наголосити на очевидній відмінності між грошима та фінансовими активами, яку Дж.М. Кейнс розуміє «… в тому, що для грошей їх премія за ліквідність набагато перевищує витрати утримання, тоді як витрати утримання інших активів набагато перевищують їх премію за ліквідність»[ 49].

Характеризуючи середовище урівноваження інвестиційних попиту та пропозиції, А.П. Дука [11] вживає термін «інвестиційна сфера», під якою розуміється «система взаємовідносин, які виникають в результаті взаємодії всіх суб`єктів інвестиційної діяльності з приводу практичної реалізації інвестицій». Разом з тим, автор активно застосовує категорію «інвестиційний ринок» з акцентом на його структурно-інституційний устрій.

Навпаки, О.Д. Вовчак [7] прирівнює інвестиційну сферу до сфери капітального будівництва та, відповідно, ринку об`єктів реального інвестування, на якому відбувається «складний і тривалий процес перетворення авансованого інвестором капіталу у виробничі об`єкти, поступово залучені у процес створення готової продукції інвестиційної сфери – будівель і споруд, які передаються інвестору як засіб погашення авансованого капіталу». Згідно з вітчизняним законодавством капітальні вкладення також асоціюються з інвестиціями у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів, тобто з об`єктами реального інвестування.

До інвестиційних товарів В.В. Биковський [4] відносить засоби виробництва, які придбаються безпосередньо за рахунок попередніх циклів інвестування, причому на інвестиційному ринку гроші та їх еквіваленти самі стають товаром, покупець і продавець міняються місцями, а інвестор стає постачальником пропозиції. Сплачуючи кошти, він одночасно збільшує розмір власного капіталу, придбаваючи право на частку власності тієї фірми, в яку він вкладає інвестиції (капітал) з метою отримання оптимального (максимального) прибутку. Відповідно, поняття інвестицій повністю ототожнюється з виробничими капіталовкладеннями.

До інших важливих категорій, на нашу думку, слід віднести поняття «інвестиційного середовища», представленого, за Б.А. Райзбергом [37]: 1) інвестиційними інструментами, які обертаються на фінансовому ринку, та умовами їх купівлі-продажу; 2) створюваними державою та компаніями умовами вкладення капіталу, гарантованості та привабливості вкладень.

Інвестиційний ринок, як і будь-який інший, потребує визначення безпосереднього товару, що є об`єктом реалізації на такому ринку. Останній, у свою чергу, також підлягає варіативному осмисленню в різних наукових та нормативно-правових джерелах (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 – Варіанти визначення сутності товару на інвестиційному ринку

Варіант

Визначення категорії

Інвестиція

всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект [13].

Інвестиційний капітал

економічна категорія, що характеризує види інвестицій та формується шляхом залучення сукупності інвестиційних ресурсів з наступною їх трансформацією в об`єкти вкладення з метою отримання додаткового доходу [22].

Фінансовий актив

кошти, цінні папери, боргові зобов`язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів [14];

Інвестиційний актив

сукупність фінансових та нефінансових активів – основних фондів, фінансових інструментів, нематеріальних активів та корпоративних прав [33].

Фінансовий інструмент

цінні папери, строкові контракти (ф`ючерси), інструменти грошового обігу, відсоткові строкові контракти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) в разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу чи фондо­вого індексу (відсоткові, курсові чи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та відсоткові опціони) [14].

Фінансова послуга

операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів [15].

Інвестиційна послуга

сукупність операцій з: прийняття та передачі замовлень щодо одного чи більше фінансових інструментів; виконання замовлень від імені клієнтів; здійснення операцій за власний рахунок; управління активами; консультування з інвес­тування; андерайтинг фінансових інструментів та/або розміщення фінансових інструментів на основі твердих зобов'язань; розміщення фінансових інструментів без твердих зобов'язань; управління багатосторон­німи торговельними засобами обслуговування [15].

Інвестиційний ресурс

Фінансові (вкладення, кредити, бюджетні та позабюджетні кошти) та/або матеріальні і матеріально-речові (капітальне майно, ноу-хау, патенти, права, ліцензії, нерухомість та ін.) ресурси [22]

Фінансовий продукт

поєднання матеріальних і нематеріальних вигод, що забезпечують задоволення кінцевих потреб та побажань клієнта. Матеріальними вигодами є товари, оскільки вони належать певному власнику і можлива їх передача, переміщення та заміна. Послуги являють собою продукти нематеріального характеру [31]; певна споживча вартість, що характеризується істотними властивостями фінансів, викликає попит та пропозицію учасників ринку та відповідно призначена як товар для купівлі-продажу [44].

Інвестиційний інструмент

все, у що інвестується капітал (зокрема, цінні папери, сертифікати, страхові поліси, товари та підприємства) [37].
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Звіт про науково-дослідну роботу дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України (заключний) Керівник ндч к ф. м н. Д. І. Курбатов Керівник ндр канд екон наук, доц. І. М. Кобушко 2011 iconЗвіт про науково дослідну роботу управління регіональним розвитком на основі показників економічного потенціалу (проміжний) Керівник ндч к-т фіз мат наук Д.І. Курбатов Керівник ндр
Об’єкт дослідження: принципи, методи, інструменти та економічний механізм управління соціально-економічним розвитком на регіональному...
Звіт про науково-дослідну роботу дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України (заключний) Керівник ндч к ф. м н. Д. І. Курбатов Керівник ндр канд екон наук, доц. І. М. Кобушко 2011 iconЗвіт про науково-дослідну роботу теорія та синтез вентильних двигунів постійного струму ("вент") (проміжний або заключний) Керівник ндр (підпис) зав кафедри ХХХ

Звіт про науково-дослідну роботу дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України (заключний) Керівник ндч к ф. м н. Д. І. Курбатов Керівник ндр канд екон наук, доц. І. М. Кобушко 2011 iconЗвіт про науково дослідну роботу еколого-збалансований розвиток територіальних, соціально-економічних систем (заключний) Начальник ндч к т. н., доцент В. А. Осіпов Керівник ндр
Мета роботи – розвиток науково-методичних основ формування екологічно-збалансованих територіальних соціально-економічних систем
Звіт про науково-дослідну роботу дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України (заключний) Керівник ндч к ф. м н. Д. І. Курбатов Керівник ндр канд екон наук, доц. І. М. Кобушко 2011 iconЗвіт про науково-дослідну роботу феноменологія конституційного, адміністратвиного та фінансового права постсоціалістичної україни (заключний) Керівник ндр докт юрид наук, професор Пацурківський П. С. 2010
Феноменологія конституційного, адміністратвиного та фінансового права постсоціалістичної україни
Звіт про науково-дослідну роботу дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України (заключний) Керівник ндч к ф. м н. Д. І. Курбатов Керівник ндр канд екон наук, доц. І. М. Кобушко 2011 iconЗвіт про науково-дослідну роботу фінансовий механізм управління інноваційним відтворенням (проміжний) Етап 2 розробка фінансового механізму управління інноваційними процесами начальник ндч
В. М. Боронос Відповідальний виконавець, стар наук співроб., канд екон наук, ст викладач
Звіт про науково-дослідну роботу дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України (заключний) Керівник ндч к ф. м н. Д. І. Курбатов Керівник ндр канд екон наук, доц. І. М. Кобушко 2011 iconЗвіт про науково дослідну роботу теоретичні І методичні питання оцінки І прогнозування економічного потенціалу соціально-економічних систем (заключний) Начальник ндч к т. н., доцент В. А. Осіпов
Результати цієї роботи розглянуто науковою радою Сумду протокол №12 від 2010. 06. 24
Звіт про науково-дослідну роботу дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України (заключний) Керівник ндч к ф. м н. Д. І. Курбатов Керівник ндр канд екон наук, доц. І. М. Кобушко 2011 iconМета наукового дослідження – розробити спеціалізований програмний продукт «Фінансово-аналітичний калькулятор»
Звіт про науково-дослідну роботу (заключний): с. 108, рис. 37, 62 літературних джерела
Звіт про науково-дослідну роботу дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України (заключний) Керівник ндч к ф. м н. Д. І. Курбатов Керівник ндр канд екон наук, доц. І. М. Кобушко 2011 iconЗвіт про науково-дослідну роботу патогенетичне обгрунтування вибору тактики та об’єму оперативних втручань при гострій та хронічній хірургічній патології (заключний) Керівник ндр
Патогенетичне обгрунтування вибору тактики та об’єму оперативних втручань при гострій та хронічній хірургічній патології
Звіт про науково-дослідну роботу дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України (заключний) Керівник ндч к ф. м н. Д. І. Курбатов Керівник ндр канд екон наук, доц. І. М. Кобушко 2011 iconЗвіт про наукову роботу кафедри петрографії у 2011 році
України”. Науковий керівник: проф., д б н., Царик Й. В. № державної реєстрації: 0111U001090. Виконавці: штатні 1, сумісники – 7 (доктори...
Звіт про науково-дослідну роботу дослідження кон’юктури інвестиційного ринку України (заключний) Керівник ндч к ф. м н. Д. І. Курбатов Керівник ндр канд екон наук, доц. І. М. Кобушко 2011 iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до виконання розрахункової частини дипломних робіт на тему "Комплексний фінансовий аналіз діяльності підприємства"...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи