Сумський державний університет скрипчук петро михайлович icon

Сумський державний університет скрипчук петро михайлович




НазваСумський державний університет скрипчук петро михайлович
Сторінка1/4
Дата31.07.2012
Розмір0.68 Mb.
ТипАвтореферат
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


СКРИПЧУК ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ


УДК 001.8:330.15:006.063


ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ СЕРТИФІКАЦІЇ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ


08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища


Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук


Суми – 2012


Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Національному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Рівне).


^ Науковий консультант: доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту Кожушко Леонід Федорович, Національний університет водного господарства та природокористування


^ Офіційні опоненти:







доктор економічних наук, професор,

Александров Іван Олександрович,

Донецький національний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри менеджменту (м. Донецьк)





доктор економічних наук, професор

^ Кравців Василь Степанович,

директор Інституту регіональних досліджень НАН України (м. Львів)




доктор економічних наук, професор,

^ Прокопенко Ольга Володимирівна,

Сумський державний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, декан факультету економіки та менеджменту (м. Суми)





Захист відбудеться « » квітня 2012 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 55.051.01 у Сумському державному університеті за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.


Автореферат розісланий « » березня 2012 р.


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. На початку нового тисячоріччя розвиток економіки України відбувається під впливом глобалізації світових економічних відносин, характеризується зростанням темпів використання природного капіталу, збільшенням антропогенного забруднення об’єктів навколишнього природного середовища (НПС). В той же час спостерігається збільшення запитів суспільства щодо екологічно безпечних територій, технологій, продукції, послуг, які реалізуються через впровадження положень екологічних стандартизації і сертифікації. Зазначені об’єктивні передумови засвідчують актуальність розроблення принципово нових організаційно-економічних засад екологічної сертифікації як інструменту управління природокористуванням.

Дослідження наукових основ управління та економіки природокористування знайшли своє відображення у наукових працях вітчизняних учених: І.О. Александрова, О.Ф. Балацького, Б.В. Буркинського, Т.А. Васильєвої, Т.П. Галушкіної, Л.С. Гринів, В.В. Дергачової, С.М. Ілляшенка, Л.Ф. Кожушка, В.С. Кравціва, Л.В. Кривенко, Є.В. Лапіна, Л.Г. Мельника, Є.В. Мішеніна, П.В. Тархова, Ю.Ю. Туниці, О.С. Тєлєтова, О.М. Теліженка, В.І. Павлова, О.В. Прокопенко, І.М. Синякевича, М.А. Хвесика, Є.В. Хлобистова та інших вітчизняних вчених. Зазначені питання також вирішують такі відомі західні вчені, як Р. Костанза, С. Ель Серафі, З. Гул, М. Джам­­пет­ро, Г. Дейлі, Дж. Кобб, М. Лазарович та інші.

Розроблені вченими теоретико-методологічні засади управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю є підґрунтям переходу економіки країни та її регіонів на шлях сталого розвитку. В цих умовах набуває подальшого розвитку сертифікація систем управління якістю та екологічно спрямованого управління підприємствами.

Проте на теперішній час в Україні та світі не існує цілісної, теоретично і методологічно обґрунтованої концепції екологічної сертифікації, яка б включала організаційно-економічний механізм, еколого-економічне обґрунтування, законодавчо-нормативні основи та інституціональні передумови стимулювання і розвитку екологічної сертифікації в системі управління природокористуванням. Особливої уваги вимагає вирішення проблем щодо використання природного капіталу, інноваційно-інвестиційного розвитку та забезпечення екологізації економіки на всіх рівнях. Екологічно збалансована економіка має використовувати організаційно-економічні засади екологічної сертифікації з метою стабілізації стану НПС.

Зокрема вступ України до СОТ, розвиток економіки та екологічні негаразди спричиняють необхідність вирішення зазначених методологічних проблем щодо екологічної сертифікації в системі управління природокористуванням. Актуальність зазначених питань, їх теоретична важливість і практична значущість обумовили вибір теми дисертаційної роботи та окреслили коло завдань.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до положень Стратегії державної екологічної політики України на період до 2020 р., державних, регіональних програм і тем досліджень. Зокрема, тема та зміст дослідження відповідають тематиці науково-дослідницьких робіт Національного університету водного господарства та природокористування: „Розробка і обґрунтування методології менеджменту якості довкілля” (державна реєстрація за № 0210U001215, де здобувачем розроблено науково-методичний підхід до формування системи екологічної сертифікації у сфері природокористування та обґрунтовано практичні засади моделювання в процедурі екологічного аудиту природно-господарських систем; „Актуальні проблеми теорії і практики виробничого та екологічного менеджменту” (державна реєстрація за № 0107U004184 де здобувачем доведено доцільність використання системного підходу в екологічному аудиті і сертифікації продукції, послуг та у сфері природокористування; „Обґрунтування та розробка системи екологічного менеджменту при реконструкції і експлуатації меліоративних систем зони Полісся України” (державна реєстрація за № 0207U002826, де здобувачем розроблено організаційні основи і методичні підходи до розробки стандартів органічного виробництва, методологічні засади екологічного менеджменту в системі управління природокористуванням згідно директив ЄС.

Теоретичні і методологічні положення дисертації розроблені згідно з планами науково-дослідних робіт Державного підприємства „Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (підкомітету (ПК 2) „Системи управління довкіллям” щодо розроблення економічного обґрунтування розвитку екологічної стандартизації і сертифікації).

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних та методологічних основ організаційно-економічного забезпечення екологічної сертифікації в системі управління природокористуванням. Для досягнення мети поставлено такі наукові завдання:

– розвинути понятійний апарат щодо екологічної стандартизації і сертифікації в сфері управління природокористуванням;

– розробити концепцію розвитку екологічної сертифікації продукції, послуг, технологій та у сфері природокористування в контексті задач реалізації національної екологічної політики;

– науково обґрунтувати формування системи екологічної сертифікації у сфері природокористування;

– обґрунтувати теоретичні та науково-методичні підходи щодо економічної оцінки ефективності впровадження екологічної сертифікації;

– розробити критерії щодо проведення екологічної сертифікації природно-господарських систем;

– розвинути теоретичні та практичні підходи до проведення екологічного аудиту природно-господарських систем як інструменту екологічної сертифікації;

– обґрунтувати організаційно-економічні засади і методичні підходи до оцінки ефективності впровадження стандартизації в галузі екологічної сертифікації;

– розвинути науково-методичні підходи до визначення вартості проведення екологічної сертифікації у сфері природокористування;

– розробити теоретичні та методичні положення щодо формування економічного механізму стимулювання розвитку екологічної сертифікації у сфері природокористування;

– розробити еколого-економічні інструменти, інформаційні та інституційні чинники, обґрунтувати джерела фінансування для запровадження екологічної сертифікації у сфері природокористування;

– розробити науково-методичні засади щодо проведення маркування продукції в системі екологічної сертифікації;

– розробити науково-методичні положення щодо організаційно-економічного механізму впровадження екологічної сертифікації у сфері управління природокористуванням;

– забезпечити впровадження теоретичних і науково-методичних положень екологічної сертифікації в системі агропромислового комплексу України.

^ Об’єктом дослідження є процеси формування та розвитку екологічної сертифікації у системі управління природокористуванням в Україні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та науково-методичні засади екологічної сертифікації як основи формування системи управління природокористуванням.

^ Методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційної роботи використаний міждисциплінарний методологічний інструментарій, який ґрунтується на аналізі результатів новітніх теоретичних і прикладних розробок вітчизняних і закордонних вчених про оптимізацію управління соціо-еколого-економічними системами. У процесі дослідження використано такі наукові методи логіко-структурні – для розроблення концепції екологічної сертифікації у сфері природокористування, розроблення інструментарію екологічної політики та стимулювання розвитку екологічної сертифікації; аналізу і синтезу – при визначенні соціо-еколого-економічного ефекту від запровадження екологічної сертифікації продукції, послуг, технологій та у сфері природокористування а також для розробки методології формування організаційного механізму запровадження екологічної сертифікації; математичного моделювання – при дослідженні стану і тенденцій розвитку природно-господарських систем; статистичного та порівняльного аналізу – для обґрунтування економічної ефективності органічного виробництва; експертних оцінок та порівняння – для обґрунтування переваг екологічно маркованої продукції та організаційних передумов просування екологічно безпечної продукції; розрахунково-аналітичний при обґрунтуванні економічної ефективності економічних основ стандартизації нормативних документів із екологічної сертифікації; сценаріїв – для оцінки динаміки і стану основних економічних, соціальних та екологічних показників; кореляційно-регресійного аналізу та прогнозування – для прийняття виважених рішень в системі управління природокористуванням.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні документи України, директиви ЄС, стандарти Міжнародної Організації зі Стандартизації і Державної Служби Технічного Регулювання України, статистичні джерела та інформація органів екологічного контролю, дані регіональних інформаційно-аналітичних центрів моніторингу різного відомчого підпорядкування, монографії та наукові статті. Опрацювання та моделювання наукових розробок здійснено з використанням пакетів MS Exсel та Statistica for Windows.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні нових, удосконаленні існуючих теоретичних і методологічних засад формування екологічної сертифікації та обґрунтування організаційно-економічного механізму її реалізації в системі управління природокористуванням.

У дисертаційній роботі:

вперше:

– розроблено концепцію екологічної сертифікації, яка включає комплекс організаційно-економічних засад: податкові і фінансові інструменти, інституційні заходи, науково-методичне забезпечення та механізм запровадження екологічної сертифікації. Вона спрямована на реалізацію державного управління в системі природокористування;

– запропоновано і обґрунтовано науково-методичний підхід до формування системи екологічної сертифікації природно-господарських об’єктів, який передбачає проведення екологічного аудиту, кластерне моделювання, механізм прийняття управлінських рішень завдяки розв’язанню оптимізаційних задач за соціальними, економічними, екологічними показниками і розробленими критеріями, інституційному забезпеченні та організаційному механізмові запровадження екологічної сертифікації;

– розкриті теоретичні основи і науково-методичні положення щодо стимулювання розвитку екологічної сертифікації в системі управління природокористуванням, які включають три блоки: а) економічні стимули, що забезпечують мотивацію до екологічної сертифікації (податок за забруднення і використання природних ресурсів, податкові пільги, екологічна декларація, гарантування позики, гранти, реклама тощо); б) економічні санкції до суб’єктів природокористування (штрафи, відшкодування збитків, заміна неякісної продукції на якісну тощо); в) організаційно-правові заходи проведення екологічної сертифікації, а саме: інструменти екологічної політики (обов’язкові і добровільні), дозволи на використання природних ресурсів, ціноутворення на екологічно сертифіковану продукцію, екологічне страхування, екологічне управління, сертифікація систем управління, стандарти екологічної сертифікації;

– розроблено системи добровільної екологічної сертифікації у сфері природокористування: декларація щодо відповідності поданим документам підприємства як природокористувача з контролювання роботи сертифікованої системи (систем) управління; декларація щодо відповідності поданим документам підприємства як природокористувача з проведенням процедури екологічного аудиту; декларація суб’єкта природокористування щодо відповідності поданим документам про екологічно безпечний стан НПС в територіальному аспекті з проведенням процедури екологічного аудиту. Системи екологічної сертифікації реалізують алгоритм управління в системі природокористування;

– запропоновано науково-методологічний підхід до оцінювання економічного ефекту для держави від експорту сільськогосподарської продукції та сертифікованої біомаси, які будуть отримані після використання запропонованих проектів стандартів, розроблених систем екологічної сертифікації сільськогосподарських земель, врахування вартості її проведення й витрат на відновлення родючості ґрунтів. Запропонований підхід узгоджується із директивами та програми („зеленої скриньки”) щодо екологізації продовольчого та енергетичного секторів економіки ЄС;

удосконалено:

– принципи формування екологічної сертифікації, які одночасно із існуючими передбачають такі: превентивності, функціональності, цілісності, структурованості, ієрархічності, що в комплексі забезпечують досконале інформаційне середовище та відповідність національної системи екологічної сертифікації міжнародним вимогам;

– науково-методичні положення щодо оцінки економічної ефективності впровадження екологічної сертифікації в сфері управління природокористуванням, які на відміну від існуючих, передбачають співставлення економічних переваг в частині створення передумов стабілізації економічної, екологічної, соціальної ситуації в певному регіоні, вигод від додаткових надходжень до державного бюджету в різних галузях економіки та витрат на проведення екологічної сертифікації щодо розробки і гармонізації законодавчо-нормативної бази, очікуваних і додаткових суспільних витрат на реалізацію управлінських впливів із покращання параметрів стану природно-господарських систем тощо та відвернених еколого-економічних збитків внаслідок її реалізації;

– методичні підходи до оцінювання ефективності стандартизації у галузі екологічної сертифікації за коефіцієнтами вагомості об’єктів і видів стандартів, на підставі доходів та витрат, за системою балів, що дає змогу визначити пріоритетність їх розробки й гармонізації з міжнародними;

– науково-методичні положення Закону України „Про Стратегію національної екологічної політики України на період до 2020 року”, у яких відображено запропоновані пропозиції еколого-економічних інструментів, інформаційні та інституційні чинники, джерела фінансування, напрями реалізації державної екологічної політики для запровадження екологічної сертифікації у сфері природокористування;

– науково-методологічний підхід до удосконалення системи управління природокористуванням, який на відміну від існуючих, передбачає розвиток виробничих відносин за логістичною моделлю забезпечення безпеки природно-господарських систем на різних рівнях відповідно до еволюції стратегій економічного розвитку;

дістали подальшого розвитку:

– науково-методичний підхід до розподілу екологічних ризиків за рівнями в процедурі екологічної сертифікації, який на відміну від існуючих, базується на ранжуванні ризиків стану природно-господарських систем (від найнижчого до найвищого) та використанні коефіцієнта перевищення ГДК, що забезпечує прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень в системі природокористування;

– науково-методичні засади екологічного маркування в системі екологічної сертифікації, які на відміну від існуючих: враховують переваги від участі України в Глобальній мережі екологічного маркування (GEN) і глобалізацію економічного простору; полягають у визначенні напрямів його розвитку щодо задоволення вимог споживачів на якісну продукцію і послуги, оцінки існуючого рівня запровадження екологічного маркування в Україні і світі, положень інформаційного суспільства; надають можливість реалізувати державну протекціоністську політику та соціальну відповідальність бізнесу в інноваційно-інвестиційній моделі розвитку економіки;

– науково-методологічний підхід до формування організаційно-економічного механізму впровадження екологічної сертифікації, який на відміну від існуючих, включає цілі інвестування, призначення і ступінь дієвості економічних інструментів, інституційне забезпечення її функціонування, алгоритм визначення ефективності для запровадження екологічної сертифікації, що дозволяє зменшувати витрати на впровадження національної системи екологічної сертифікації та системно поєднує ключові вектори соціо-еколого-економічного розвитку держави;

– методичний підхід до оцінки ефекту від запровадження екологічної сертифікації з використанням даних про „вигоди”, „затрати” і чистої приведеної вартості вирощування органічних зернових в екологічно безпечних умовах, який на відміну від існуючих передбачає проведення розрахунків за запропонованим оптимістичним та песимістичним сценаріями, визначення співвідношення коефіцієнтів вигоди-затрати, що засвідчує доцільність скорочення перехідного періоду для органічного виробництва й утворення системного еколого-економічного ефекту в аграрному природокористуванні;

– науково-методичний підхід до оцінювання рентабельності вирощування органічної пшениці в Україні із врахуванням залежності рентабельності від валового збору всіх зернових та реверсивно-циклічного характеру її врожайності;

– структурно-логічна побудова понять: „екологічна стандартизація” і „система екологічної сертифікації” в частині сучасних особливостей природокористування та „екологічна сертифікація в системі управління природокористуванням” під якою, на відміну від існуючих визначень, розуміється системна діяльність третьої сторони з метою встановлення відповідності природно-господарських об’єктів до соціальних, економічних та екологічних критеріїв і потреб суспільства згідно законодавчо-нормативних документів України та світу з використанням процедури екологічного аудиту, що забезпечує економічно доцільне та екологічно виважене управління природокористуванням.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони дають змогу реалізувати стратегічні положення державного регулювання у системі управління природокористуванням як якісну і кількісну характеристику життєзабезпечення населення та превентивний механізм збереження природного капіталу.

Концепція, понятійний апарат, методичний підхід до оцінки очікуваного економічного ефекту від запровадження екологічної сертифікації, науковий метод управління природокористуванням використовуються в роботі Міністерства екології та природних ресурсів України (довідка № 863/08/10-12 від 18.01.2012 р.), при підготовці і перепідготовці фахівців у Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів України (довідка № 526 від 06.07.2010 р.), для гармонізації національних стандартів України (ДСТУ ISO 14040:2006, ДСТУ ISO 14044:2006, ДСТУ ISO 14048:2002; ISO 14064-1:2006; ISO 14064-2:2006 та інші) у Державному підприємстві „Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (довідка № 4-10/4-2862 від 16.04.2010 р.).

Методика екологічного аудиту і сертифікації у сфері управління природокористуванням, методичні підходи до обґрунтування органічного виробництва дають змогу вдосконалювати наукову, виробничу практику у сфері природокористування, безпеки харчової сировини і продукції та використовуються Рівненським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції „Облдержродючість” з метою формування системи екологічної сертифікації сільськогосподарських земель (довідка № 313 від 14.10.2010 р.). Положення організаційно-економічного механізму стимулювання і розвитку екологічної сертифікації були використані для процедури підтвердження відповідності сільських садиб у галузі „зеленого” туризму Управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації (довідка № 624/01.14 від 23.06.2011 р.) та в інших організаціях.

Теоретичні та методичні розробки дисертації використовуються у навчальному процесі Національного університету водного господарства та природокористування при викладанні дисциплін: „Екологічний менеджмент”, „Стандартизація та сертифікація в екологічних системах”, „Товарознавство”, (акт № 1 від 23. 09. 2010 р.) та дисциплін „Метрологія і стандартизація в екології” (акт № 2 від 26. 09. 2010 р.).

Результати дослідження увійшли до 7-ми монографій, 5-ти підручників, 4-х навчальних посібників, що дозволяє використовувати їх для широкого загалу користувачів.

^ Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача. У даній роботі матеріали і висновки кандидатської дисертації автора не використовувались.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані й отримали позитивну оцінку на 30-ти міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях, основними з яких є: Друга міжнародна науково-практична конференція „Еnvironmental – довкілля – окружающая среда – 2004. Екологічний менеджмент. Сертифікація. Аудит” (м. Одеса, 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища” (м. Львів, 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції”, (м. Суми, 2005 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 45-ій річниці Полтавського університету споживчої кооперації України „Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: Загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти”, (м. Полтава, 2006 р.); 6-та щорічна Всеукраїнська наукова конференція „Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, 2006 р.); International scientific conference „Management and engineering'07” (Созополь, Болгарія, 2007); Міжнародна науково-практична конференція „Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м. Харків, 2007 р.); Международная научно-практическая конференция «Устойчивое социально-экономическое развитие региона» (м. Гродно, Білорусь, 2008 г.); 8-ма Міжнародна науково-практична конференція „Сучасні інформаційні технології управління екологічною безпекою, природокористуванням, заходами в надзвичайних ситуаціях” (Київ - Харків, 2009 р.); The fourth international scientific conference. Rural development – 2009 (Kаунас, Литва, 2009); Міжнародна наукова конференція „Глобальні зміни клімату: загрози людству та механізми відвернення” (м. Львів, 2009 р.); „Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теоретичні і практичні аспекти” (м. Хмельницький, 2010 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція „Міжнародна стратегія економічного розвитку регіону” (м. Суми, 2011 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Екологічна безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві” (м. Київ, 2011 р.) та ін.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 4 індивідуальні та 3 монографії у співавторстві, 29 статей у наукових виданнях, зареєстрованих ВАК України як фахові, 47 публікацій в матеріалах конференцій та інших виданнях. Загальний обсяг публікацій – 105 друкованих аркушів, з яких особисто автору належить 102 друковані аркуші.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел із 308 найменувань на 33 сторінках і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 498 сторінок (в т. ч. основний обсяг – на 367 сторінках). Дисертація містить 44 таблиці на 56 сторінках, 82 рисунки на 52 сторінках, 17 додатків на 41 сторінці.

  1   2   3   4

Схожі:

Сумський державний університет скрипчук петро михайлович iconСумський державний університет скрипчук петро михайлович
Організаційно-економічні засади екологічної сертифікації в системі управління природокористуванням
Сумський державний університет скрипчук петро михайлович iconКонспект лекцій Суми Сумський державний університет 2012 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Сумський державний університет
Внутрішній економічний механізм підприємства: конспект лекцій / укладач Н. В. Мішеніна.– Суми : Сумський державний університет, 2012....
Сумський державний університет скрипчук петро михайлович iconСумський державний університет. Бібліотека. Довідково-інформаційний відділ
Дні відкритих дверей Сумський державний університет// Данкор. 2007. №45. 7 ноября. С. Б49
Сумський державний університет скрипчук петро михайлович iconОголошення про проведення відкритих торгів Замовник: Найменування Сумський державний університет Ідентифікаційний код за єдрпоу 05408289
Положій Анатолій Михайлович, проректор з агр, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, корпус “Г”, каб. 505
Сумський державний університет скрипчук петро михайлович iconОголошення про проведення відкритих торгів Замовник: Найменування Сумський державний університет Ідентифікаційний код за єдрпоу 05408289
Положій Анатолій Михайлович, проректор з агр, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, корпус “Г”, каб. 505
Сумський державний університет скрипчук петро михайлович iconОголошення про проведення відкритих торгів Замовник: Найменування Сумський державний університет Ідентифікаційний код за єдрпоу 05408289
Положій Анатолій Михайлович, проректор з агр, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, корпус “Г”, каб. 505
Сумський державний університет скрипчук петро михайлович iconОголошення про проведення відкритих торгів Замовник: Найменування Сумський державний університет Ідентифікаційний код за єдрпоу 05408289
Положій Анатолій Михайлович, проректор з агр, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, корпус “Г”, каб. 505
Сумський державний університет скрипчук петро михайлович iconОголошення про проведення відкритих торгів Замовник: Найменування Сумський державний університет Ідентифікаційний код за єдрпоу 05408289
Положій Анатолій Михайлович, проректор з агр, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, корпус “Г”, каб. 505
Сумський державний університет скрипчук петро михайлович iconОголошення про проведення відкритих торгів Замовник: Найменування Сумський державний університет Ідентифікаційний код за єдрпоу 05408289
Положій Анатолій Михайлович, проректор з агр, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, корпус “Г”, каб. 505
Сумський державний університет скрипчук петро михайлович iconСумський державний університет 3492 методичнi вказiвки
Методичні вказівки до виконання курсового та дипломного проектування зі спеціальності 05050205 «Гідравлічні машини, гідроприводи...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи