Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми icon

Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми




НазваМетодичні рекомендації щодо укладання робочої програми
Сторінка1/5
Дата18.08.2012
Розмір0.58 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО УКЛАДАННЯ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ

ТА РЕГЛАМЕНТУ

МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮ

І ОЦІНЮВАННЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Суми

Видавництво Сумського державного університету

2007


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО УКЛАДАННЯ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ

^ ТА РЕГЛАМЕНТУ

МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮ

І ОЦІНЮВАННЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Методичний посібник для викладачів СумДУ


ЗАТВЕРДЖЕНО

Науково-методичною

радою університету.

Протокол № __

від ___________ 2007 р.


Суми

Видавництво Сумського державного університету

2007


Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми та регламенту модульно-рейтингового контролю і оцінювання з навчальної дисципліни: Методичний посібник для викладачів СумДУ/ Укл. В.Л.Коротченко.- Суми: Вид-во СумДУ, 2007.- 25 с.


Затверджено науково-методичною радою СумДУ, протокол

№ ___ від ____________2007 р.


Р
Розділ І
^ ЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УКЛАДАННЯ

РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Робоча навчальна програма з дисципліни є основним документом, що визначає зміст та методи навчання. Вона повинна містити інформацію:

  • обсяги дисципліни за видами аудиторної і самостійної роботи, форми контролю;

  • місце навчальної дисципліни у навчальному процесі і безпосередній зв`язок з іншими навчальними дисциплінами, мета та завдання навчальної дисципліни, рівні сформованості знань і вмінь з дисципліни;

  • зміст дисципліни за видами навчальної роботи студента та види і зміст завдань для самостійної роботи;

  • науково-методичне забезпечення навчальної дисципліни для всіх видів навчальної роботи (для вивчення теоретичного матеріалу, проведення практичних, семінарських, лабораторних занять, виконання індивідуальних завдань та курсових робіт і проектів та ін.).

Робоча програма розробляється на підставі навчального плану з напряму (спеціальності), для студентів якого (якої) викладається дисципліна. Якщо навчальна дисципліна за змістом і обсягами викладання є єдиною або несуттєво відрізняється за окремими складовими для різних напрямів (спеціальностей), то може розроблятись єдина робоча програма із зазначенням у її змісті наявних відмінностей. Для багатосеместрових навчальних дисциплін також розробляється єдина робоча програма із розплануванням її складових по семестрах викладання.

Робоча програма розробляється викладачем або декількома викладачами кафедри, якій доручена навчальна дисципліна. Вона розглядається на засіданні кафедри та затверджується деканом факультету (директором інституту), який здійснює підготовку з напряму (спеціальності), погоджується з начальником навчально-методичного відділу та випусковою кафедрою. Якщо робоча програма укладена для підготовки з напрямів різних факультетів, то її затверджує заступник першого проректора – начальник навчально-організаційного управління і з випусковими кафедрами вона не погоджується. Перегляд навчальної програми на відповідність навчальному плану здійснюється щорічно, за необхідності вносяться зміни та доповнення.

Робоча навчальна програма використовується викладачами, що викладають дисципліну, для планування аудиторної та самостійної роботи студентів; іншими викладачами – для узгодження робочих програм своїх дисциплін, пов’язаних з даною; деканатами факультетів – для контролю відповідності змісту навчання і рівня наданих компетенцій кваліфікаційним вимогам, для контролю щодо організації навчального процесу і його науково-методичного забезпечення. Студентам робоча програма надається як методичний матеріал для планування навчальної роботи. Оформляється робоча програма як мінімум у трьох примірниках (для деканату, кафедри викладання, методичного кабінету). До НМВ (методичного кабінету) також подається електронна версія робочої програми. Зразок оформлення наведений нижче. Курсивом даються пояснення до змісту розділів робочої програми або приклади.

До робочої програми додається Регламент модульно-рейтингового контролю з навчальної дисципліни.

^

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО РОЗДІЛІВ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ




1. ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ТА ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ


Цей розділ є ключовим, що висвітлює розуміння викладачем (кафедрою викладання) місця навчальної дисципліни в системі підготовки фахівця, її зв’язок з іншими дисциплінами програми підготовки. Він повинен дати основу для правильного формування вимог щодо навченості студента і, як наслідок, у подальшому визначення критеріїв оцінювання. Він укладається на основі ґрунтовного вивчення Освітньо-кваліфікаційної характеристики та Освітньо-професійної програми підготовки фахівця, в яких викладені вимоги до системи знань та вмінь і рівня їх сформованості і надана інформація щодо дисциплін, які забезпечують набуття студентом цих кваліфікаційних якостей.

Спочатку надається загальна характеристика кола питань, що вирішуються при вивченні навчальної дисципліни, тобто її завдання. Потім більш детально характеризуються компетенції, що забезпечуються викладанням дисципліни (знання, вміння, навички). Викладаючи вимоги до знань потрібно визначити рівні їх сформованості, тобто зазначити, що студент повинен знати на рівні загального знайомства для оперування поняттями і їх тлумачення, а що більш досконало, щоб на базі цих знань набути вмінь аналізувати явища, закони тощо. Вміння теж можуть характеризуватися різними рівнями досконалості (див. примітку). Вимоги щодо рівнів сформованості знань та вмінь випливають із їх значення в системі підготовки фахівця. Крім цього потрібно ще враховувати й обсяги навчальної роботи, призначені на дисципліну, чи дозволяють вони вимагати того чи іншого рівня сформованості компетенцій.

Докладне і аргументоване викладення цього розділу робочої програми дозволить викладачеві правильно визначити структуру дисципліни за видами навчальної роботи, сформулювати вимоги щодо критеріїв оцінювання при поточному та підсумковому контролі, а науково-методичній комісії факультету і випусковій кафедрі проаналізувати місце дисципліни у системі підготовки фахівця.

Завершується розділ вимогами щодо вихідних компетенцій (знань та вмінь, якими повинен володіти студент для вивчення дисципліни) або зазначаються розділи навчальних дисциплін (змістовних модулів) за навчальним планом, які повинні передувати вивченню дисципліни. Надається інформація про наступні навчальні дисципліни, які безпосередньо забезпечуються даною. Цією інформацією викладач повинен показати, що зміст його навчальної дисципліни узгоджений у певній системі підготовки фахівця.




Примітки:

1) Рівні сформованості знань:

  • ознайомчо-орієнтований – особа має загальне уявлення щодо понять, які вивчаються, здатна відтворювати формулювання визначень, законів тощо; на базі цих знань вміє вирішувати типові завдання, наприклад, шляхом підставлення числових даних.

  • понятійно-аналітичний – особа має чітке уявлення та поняття щодо навчального об’єкту, здатна здійснювати смислове виділення, пояснення, аналіз, перенесення засвоєних знань на типові ситуації;

  • продуктивно-синтетичний (евристичний) – особа має глибоке розуміння щодо навчального об’єкту, здатна здійснювати синтез, генерувати нові уявлення, переносити засвоєні знання на нетипові, нестандартні ситуації.

Навчальний об’єкт – об’єм навчальної інформації, яка має самостійну логічну структуру і зміст та дає можливість оперувати цією інформацією у процесі розумової діяльності.

^ 2) Рівні сформованості умінь:

  • стереотипне уміння, що забезпечує виконання стереотипних задач і характеризується однозначним набором добре відомих, наперед визначених операцій;

  • діагностичне уміння – передбачає діяльність відповідно до заданого алгоритму із частковим конструюванням рішення на основі відомих операцій;

  • евристичне уміння, яке забезпечує виконання задач за складним алгоритмом і містить процедуру конструювання рішення із створюваних на основі засвоєних знань операцій.




2. ПРОГРАМА



Навчальний матеріал групується за ознакою його вивчення у певному модульному циклі (з урахуванням всіх видів навчальної роботи студента, що застосовуються). Такий навчальний матеріал буде являти собою певний заліковий кредит з навчальної дисципліни, що підлягає контролю при вивченні студентом і оцінюванню. При цьому слід мати на увазі, що доцільно виділяти у заліковий кредит логічно завершений обсяг матеріалу, що відповідає ознакам змістовного модуля або блоку змістовних модулів. Викладається зміст цього навчального матеріалу за розділами або темами, розділи та теми розкриваються докладним переліком питань, що розглядаються. Опис кожного розділу (теми) завершується посиланнями на основну рекомендовану літературу (із зазначенням сторінок основного підручника або посібника), крім цього можна надати інформацію про додаткову літературу, нормативні документи, довідники тощо.


^ 3. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Цей розділ надає інформацію щодо організації навчального процесу з опрацювання матеріалу, визначеного програмою дисципліни, з урахуванням всіх видів навчальної роботи студента, що використовуються. При цьому зберігається визначена у розділі 2 структура навчального матеріалу: заліковий кредит / змістовний модуль / тема / вид навчальної роботи (лекція, практична робота (семінар), лабораторна робота, самостійна робота, індивідуальне завдання). Подання такої інформації доцільно здійснювати у табличній формі (див. нижче наведену таблицю). Розподіляючи навчальний матеріал за видами навчальної роботи потрібно виходити із виділених на дисципліну та на кожний модульний цикл обсягів:

  • загальний обсяг (год.) на модульний цикл (заліковий кредит) визначається як добуток обсягу кредитів модульного циклу та ціни кредиту (36 годин). Він розподіляється за темами;

  • осяг аудиторної роботи на модульний цикл розподіляється за видами занять. Години, виділені на кожне навчальне заняття узгоджуються викладачем із його змістом та методикою проведення;

  • обсяг самостійної роботи студента з опрацювання кожної теми не повинен, як правило, бути меншим 50...30% від загального обсягу. А у межах залікового кредиту це співвідношення повинно витримуватись (± 5%) обов’язково.

  • обсяги навчальної роботи на виконання індивідуальних завдань і контрольні заходи виділяються із обсягів самостійної роботи студента.




Тема

Загальний обсяг,

годин

Лекції,

годин

Практичні

заняття,

годин

Лабораторні роботи, годин

Самостійне опрацювання матеріалу,

годин

Індивід. завдання,

годин

^ Заліковий кредит 1 (модульний цикл ІІ) – 1 кредит

Змістовний модуль 1 “(назва змістовного модуля)



















Тема1. (назва теми)

__

__

__

__

__

__

Тема 2. (назва теми)

__

__




__

__




...



















^ Контрольний захід зі змістовного модуля (за необхідності):

тестовий контроль, колоквіум тощо

__










__




Змістовний модуль 2 “(назва змістовного модуля)



















Тема 3. (назва теми)



















...



















^ Контрольний захід із залікового кредиту: тестовий контроль, колоквіум тощо

__










__




Всього із залікового кредиту

__

__

__

__

__

__






















^ Заліковий кредит 2 (модульний цикл ІІІ) – 1,5 кредиту

Змістовний модуль 3 “(назва змістовного модуля)



















Тема1. (назва теми)

__

__

__

__

__

__

...



















^ Захист індивідуальних завдань



















^ Контрольний захід із залікового кредиту: тестовий контроль, колоквіум тощо

__










__




Всього із залікового кредиту

__

__

__

__

__

__

Всього з навчальної дисципліни

__

__

__

__

__

__




  1. ^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ


В цьому розділи надається інформація щодо тем та питань, що розглядаються на кожному лекційному занятті. Розділ не є обовязковим і використовується у разі бажання укладача програми надати детальну інформацію, яка, загалом, міститься у розділах 2 та 3, стосовно змісту кожної лекції. У цьому випадку зміст лекційних занять доцільно надавати в таблиці:


Розділ

Номер лекційного заняття

Тема та основні питання, що розглядаються на лекції

Обсяг лекційних занять, годин

Посилання на основний підручник (посібник)

Заліковий кредит І (модульний цикл ІІ)

Змістовний модуль 1




1

Вступ.

Тема 1. (назва теми, перелік питань теми, що розглядаються на лекції)

2

[1, стор. 3 - 27]




...










Змістовний модуль N-1




n-1













n
















Всього за модульний цикл







Заліковий кредит ІІ (модульний цикл ІІІ)

Змістовний модуль N






















Всього за модульний цикл










...

...













Всього за семестр










  1. ^ ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Надається інформація щодо змісту та обсягів кожної з виконуваних практичних робіт із посиланням на літературу, що використовується для їх виконання. Якщо всі практичні роботи (заняття) проводяться із використанням одних методичних матеріалів, то посилання на них можна дати у заголовку розділу (як у прикладі); література, що використовується на певних заняттях крім вказаної, наводиться після запису теми (змісту практичного заняття). Якщо всі практичні заняття (або їх частина) проводяться за однією темою, то можна спочатку вказати тему цих практичних робіт, а потім вказати зміст її розділів і обсяги навчальних занять, що на них відводяться (як у прикладі).



  1. ^ ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ


Послідовно викладається інформація щодо виконуваних лабораторних робіт. Після назви кожної з них вказується обсяг (аудиторних годин), викладається коротко зміст та зазначається лабораторне обладнання, що використовується для її проведення. Завершується опис лабораторної роботи посиланням на основну літературу, що забезпечує підготовку до неї та виконання.



  1. ^ ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ


Зазначається вид виконуваного студентом індивідуального завдання (реферат, аналітичний огляд, розрахункова, розрахунково-графічна або курсова робота (проект).

Дається стисла характеристика виконуваного індивідуального завдання (назва, перелік основних розділів або видів виконуваних робіт), посилання на літературу, що рекомендується для його виконання. Якщо необхідно, можна зазначити певні особливості роботи над індивідуальним завданням та його захисту.



  1. ^ МЕТОДИ НАВЧАННЯ


Надається інформація щодо методики і особливостей проведення навчальних занять і організації самостійної роботи студентів. Потрібно охарактеризувати всі види навчальної роботи студентів:

  • лекції (оглядові чи з докладним викладенням навчального матеріалу, розв’язанням типових задач тощо; використання методів активного навчання, технічних засобів та таке інше);

  • практичні заняття (групові заняття із розгляду типових задач з опитуванням студентів або виконання завдань за індивідуальними варіантами під керівництвом викладача тощо);

  • самостійна робота студента (СРС). ЇЇ форми, обсяги та види безпосередньо пов’язані із методикою і організацією аудиторної роботи, із станом забезпечення студента дидактичними і навчально-методичними матеріалами і може передбачати опрацювання теоретичного матеріалу, викладеного на лекціях, самостійне вивчення певного теоретичного матеріалу, підготовку до практичних та лабораторних робіт, тестування і самоаналіз навчальної роботи та виконання індивідуальних завдань;

  • індивідуальна робота студента під керівництвом викладача (ІРС) – це є один із видів самостійної роботи студента, який планується (у навчальному плані, розкладі занять) як робота в аудиторії, але є допоміжним і не обов’язковим для відвідування студентом. Ці заняття викладач може присвятити додатковому розгляду певних питань з теоретичного матеріалу, складного для самостійного опрацювання, або використовувати для здійснення консультацій (в тому числі з тематики індивідуальних завдань), або для проведення заходів поточного контролю (колоквіумів, контрольних робіт, тестування тощо).




  1. ^ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ


Основна інформація щодо системи контролю і оцінювання надається в Регламенті МРС (для денної форми навчання). Якщо викладач не вважає за доцільне надавати додаткову інформацію щодо критеріїв оцінювання, особливостей проведення контрольних заходів, уточнень або обґрунтувань Регламенту, то можна просто дати посилання на нього.

В робочих програмах для заочної форми навчання потрібно обов’язково визначити критерії оцінювання, вимоги щодо складання заходів підсумкового контролю, вплив оцінювання індивідуальних завдань або тестування на підсумкову оцінку тощо.



  1. ^ МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


Надається перелік навчальної і навчально-методичної літератури для забезпечення всіх видів навчальної роботи студентів. Перелік основної літератури наводиться у таблиці із зазначенням виду та наявної кількості примірників в бібліотеці СумДУ та (або) в методичному кабінеті кафедри, призначеної для використання студентами.

До основної літератури відносять навчальну літературу: підручники, навчальні посібники, збірники задач, конспекти (тексти) лекцій, тобто літературу, що педагогічно адаптована для навчальних цілей. Не є основною навчальною літературою довідники, енциклопедії, монографії, нормативні матеріали (закони, стандарти тощо), хоча вони використовуються як носії певної інформації для навчальних цілей.

Матеріал основної навчальної літератури повинен бути узгоджений із змістом навчальної дисципліни, що викладається. Викладач повинен його визначити і вказати студентові шляхом переліку певних сторінок, інколи навіть посиланням на таблиці, графіки тощо.

При визначенні основної навчальної літератури викладач повинен виходити із того, що вона повинна найповніше відображати зміст навчальної дисципліни, викладення навчального матеріалу повинно бути адаптованим для навчальних цілей, кількість назв такою, щоб студент міг працювати з нею без самостійного пошуку і аналізу інформації. Інколи викладачі вказують декілька назв основного підручника (посібника) у зв’язку з недостатньою кількістю для контингенту студентів одного з них. Це припустимо, але при цьому у колонці “вид” потрібно зазначити “підручник (основний)” та “підручник (рівноцінний)” , щоб студент знав, що використання обох підручників не є обов’язковим.


^ 9.1 ОСНОВНА НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА


№ п/п

Назва навчально-методичних матеріалів

Вид

Наявність

Примірників




1. Навчальна література (підручники, навчальні посібники)







1










...













2. Навчально-методичні матеріали для забезпечення практичних занять






















3. Навчально-методичні матеріали для забезпечення лабораторних занять


































4. Навчально-методичні матеріали для забезпечення самостійної роботи (в т.ч. для виконання індивідуальних завдань)



















n













  1. Методичні матеріали для поточного і підсумкового

контролю







n+1
























^ 9.2 ДОДАТКОВА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


Перелік додаткової літератури можна наводити загальним списком (нумерація списку продовжується з урахуванням списку основної літератури) із детальним бібліографічним описом джерел інформації.

До додаткової літератури можна віднести всі джерела, що забезпечують отримання студентом інформації стосовно навчального об’єкта. Це може бути будь-яка література, навіть не призначена для навчальних цілей, від монографій до web-сторінок в мережі Internet, при використанні якої студент самостійно може здійснювати пошук інформації.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри ______________________.

(назва кафедри)

Протокол № від “____” ______________200_ року.


Завідувач кафедри



  1. ^ РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕГЛЯДУ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ


Робоча програма перезатверджена на 200_/200_ навчальний рік (без змін).

Протокол № від “____” ______________200_ року.


Завідувач кафедри


Робоча програма перезатверджена на 200_/200_ навчальний рік (зі змінами, Додаток __ ).

Протокол № від “____” ______________200_ року.


Завідувач кафедри




Пояснення:

Робоча програма з навчальної дисципліни повинна щорічно переглядатися укладачем і допускатися до використання у навчальному році рішенням кафедри. Якщо в наслідок перегляду навчальної програми не встановлена необхідність її коригування, то робиться запис про допуск (перезатвердження) на навчальний рік без змін; якщо вносяться зміни до робочої програми, то вони повинні відображатися у листку-додатку до робочої програми і запис про це робиться як наведено вище.

Робоча програма з дисциплін може використовуватись не більше 5 років. Якщо внесені до неї зміни настільки суттєві, що не можуть бути відображені додатком, або накопичилось багато змін і користування додатками є незручним, то робочу програму потрібно переробити.


^ ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

К
ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан _____________________________

___________________________________

(назва факультету, на якому викладається дисципліна)


_____________________(прізвище та ініціали)

(підпис)

“____” ____________ 2006 р.
афедра__________________________ __­­­­­­­____________________________


  1   2   3   4   5

Схожі:

Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми iconМетодичні рекомендації щодо укладання робочої програми
Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми та регламенту модульно-рейтингового контролю І оцінювання з навчальної дисципліни:...
Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми iconМетодичні рекомендації щодо укладання робочої програми
move to 0-16453464
Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми iconНауково-методичний семінар кафедри бібліотекознавства І бібліографії: Вересень: доцент Крохмальний Р. О. виступив із доповіддю «Про методичні посібники І підручники»
Жовтень: відбулось обговорення робочої програми старшого викладача Біловус Г. Г. з Наукового семінару «методика укладання бібліографічних...
Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми iconМетодичні рекомендації для проходження практики з клінічної фармації для студентів фармацевтичного факультету
Методичні рекомендації складено на підставі робочої програми з клінічної фармації
Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми iconСемінар відбуватиметься в середу о 14. 00 год., ауд. 20
Обговорення робочої програми з Наукового семінару «Методика укладання бібліографічних покажчиків»
Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми iconМетодичні рекомендації до складання. Форми № н 03, н 04 дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в. Лазаряна
України від 29 березня 2012 року №384» оновлені додатки в «Методичні рекомендації до складання та зразок оформлення робочої програми...
Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми iconМетодичні рекомендації до складання. Форми № н 03, н 04 дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в. Лазаряна
України від 29 березня 2012 року №384» оновлені додатки в «Методичні рекомендації до складання та зразок оформлення робочої програми...
Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми iconМетодичні рекомендації щодо вивчення тем
Методичні рекомендації щодо самостійної роботи з вивчення навчальної дисципліни „Функціонально-вартісний аналіз” для студентів денної...
Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми iconМетодичні рекомендації щодо самостійного опрацювання окремих розділів програми та виконання індивідуальних завдань
move to 0-902293
Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми iconМетодичні рекомендації щодо самостійної роботи
Методичні рекомендації щодо самостійної роботи з дисципліни „Кредитна система” для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи