Управління якістю та сертифікацією продукції icon

Управління якістю та сертифікацією продукції




НазваУправління якістю та сертифікацією продукції
Сторінка1/9
Дата19.08.2012
Розмір0.87 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3   4   5   6   7   8   9



Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


Управління якістю та сертифікацією продукції


Конспект лекцій


Суми

Вид-во СумДУ

2008


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


Управління якістю та сертифікацією продукції


Конспект лекцій

для студентів спеціальності

6.050201 «Менеджмент організацій»

усіх форм навчання


Затверджено

на засіданні кафедри управління

як конспект лекцій з дисципліни

«Управління якістю та сертифікацією продукції».

Протокол № _ від _____


Суми

Вид-во СумДУ

2008


Управління якістю та сертифікацією продукції: Конспект лекцій

/ Укладач О.Г. Дегтяренко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 79с.


Кафедра управління


ЗМІСТ

ВСТУП 4

Тема 1 Поняття, показники та методи визначення якості продукції 5

Тема 2 Взаємозв'язок ефективності та якості продукції 15

Тема 3 Стандартизація в системі керування якістю 24

Тема 4 Система сертифікації УкрСЕПРО 32

Тема 5 Якість продукції як об`єкт управління 43

Тема 6 Основні напрямки вдосконалювання діяльності 49

Тема 7 Колективна участь працівників у підвищенні якості функціонування організації 58

Тема 8 Залучення постачальників до процесу підвищення якості виробництва 70

Тема 9 Форми і методи заохочення персоналу 75

^ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 82

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 83

ВСТУП


Метою вивчення дисципліни «Управління якістю та сертифікацією продукції» є надання теоретичних знань і практичних рекомендацій з організації процесу управління якістю продукції на підприємствах, оволодіння теоретичними основами в галузі забезпечення і управління якістю продукції.

Предмет вивчення: методи оцінки та процеси управління якістю продукції на підприємстві.

Змістовні модулі: поняття якості продукції, показники якості та їх характеристика. Розрахунки основних показників якості продукції. Методи вимірювання якості продукції та їх розрахунки. Взаємозв’язок ефективності та якості продукції. Розподіл пайового внеску організацій при розрахунку економічного ефекту на етапах розроблення та впровадження науково-технічних рішень. Розрахунки цін на нову продукцію з урахуванням рівня якості. Оцінка соціального ефекту з урахуванням якості виробу. Стандартизація та її значення в підвищенні якості продукції. Стандартизація продукції та ефективність виробництва. Система сертифікації УкрСЕПРО та її характеристика. Основні напрямки системного управління якістю. Огляд розвитку системного підходу до управління якістю у світі. Системи управління якістю виробництва. Урахування матеріальних стимулів підвищення якості.

^

Тема 1 Поняття, показники та методи визначення якості продукції


Якість продукції – це сукупна характеристика основних властивостей, що визначають здатність задовольняти відповідні потреби найбільш прийнятним і економічним способом відповідно до призначення.

Властивості, які визначають якість продукції, можуть характеризуватися:

  • параметрами якості (кількісна характеристика якості);

  • ознаками якості (якісні характеристики).

Параметри та ознаки якості об’єднані в показники якості.

Для оцінки рівня якості продукції всі показники якості згруповані. Класифікація груп показників якості така:

1. Показники призначення.

2. Показники надійності.

3. Показники економічного використання сировини, матеріалів, палива й енергії.

4. Показники технологічності.

5. Показники транспортабельності.

6. Ергономічні показники.

7. Екологічні показники.

8. Показники безпеки.

9. Естетичні показники.

10. Показники стандартизації й уніфікації.

11. Патентно-правові показники.

12. Економічні показники.

Показники призначення. Група показників призначення характеризує ступінь відповідності виробу його цільовому призначенню, а також властивості, що визначають основні функції, для виконання яких виріб призначений. Показники призначення визначають і сферу застосування даного виробу. Крім того, показники призначення виробів, наприклад, машинобудування й деяких інших галузей, характеризують корисну роботу, чинену виробом.

Група показників призначення складається з таких підгруп:

  • класифікаційних;

  • функціональних;

  • конструктивних;

  • складу та структури.

Класифікаційні показники характеризують належність даної продукції до відповідної класифікаційної групи, оскільки будь-яка сукупність однорідної продукції має свою класифікацію.

Функціональні показники характеризують корисний ефект від експлуатації або вживання продукції, а також прогресивність технічних рішень, які були реалізовані в даній продукції. До функціональних показників можна віднести: питому потужність, продуктивність машин, точність виконання операцій та інші.

Конструктивні показники характеризують основні проектно-конструкторські рішення, зручність монтажу та установки, можливість агрегатування та взаємозамінності продукції. До конструктивних показників відносять: коефіцієнт блочності, рівень механізації та автоматизації роботи виробу, питомі розміри та інші.

Показники складу та структури характеризують в оброблених матеріалах кількість домішок хімічних елементів та структурний стан цих матеріалів. До показників складу матеріалу можна віднести відсотковий вміст компонентів.

^ Показники надійності. Надійність – це властивість виробу зберігати в установлених часом межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виробу виконувати відповідні функції в заданих режимах і умовах використання, технічного обслуговування, ремонтів, зберігання, транспортування і інших дій.

До показників надійності відносять:

Безвідмовність – властивість виробу безупинно зберігати працездатність протягом заданого часу або наробітку в певних умовах експлуатації.

Довговічність – властивість виробу зберігати в часі працездатність, із необхідними перервами для технічного обслуговування і ремонту, до його граничного стану, застереженого технічною документацією.

Ремонтопридатність – властивість виробу, що полягає в його пристосованості до підтримки і відновлення працездатного стану шляхом виявлення та усунення дефекту й несправності технічною діагностикою, обслуговуванням або ремонтом.

Збереженість – властивість виробів безупинно зберігати значення встановлених показників його якості в заданих межах протягом тривалого зберігання і транспортування.

^ Показники технологічності характеризують властивості виробів, що спричиняють оптимальний розподіл витрат матеріалів, коштів, праці й часу під час підготовки виробництва й виготовлення, а також під час експлуатації, ремонтів та утилізації. Тому варто розрізняти й оцінювати роздільно технологічність створення виробів, технологічність їхнього експлуатаційного періоду життєвого циклу й технологічність утилізації. Одиничними показниками технологічності можуть бути різні характеристики процесу виробничого виготовлення виробу. У машинобудуванні, наприклад, до одиничних показників технологічності відносять коефіцієнт складності форми виробу, показники точності обробки, коефіцієнт оброблюваності матеріалу, взаємозамінність деталей та інші.

^ Узагальненими показниками технологічності виробів служать: трудомісткість, матеріалоємність, енергоємність і собівартість виготовлення.

Ергономічні показники характеризують машину в системі "людина-машина" і враховують її пристосованість до антропометричних, біомеханічних, фізіологічних і психологічних властивостей людини, що проявляється у виробничих процесах. Групу ергономічних показників технічних виробів розподіляють на чотири підгрупи:

а) гігієнічні й біомеханічні – показники, використовувані під час визначення відповідності виробу гігієнічним умовам роботи людини з виробом;

б) антропометричні – показники, використовувані при ' визначенні відповідності виробу розмірам, формі й вазі людини, що працює із цим виробом;


в) фізіологічні й психофізіологічні – показники відповідності виробу фізіологічним властивостям людини й особливостям функціонування його органів почуттів (силові й швидкісні можливості людини; пороги слуху, зору, тактильного відчуття й т.п.);

г) психологічні – показники відповідності виробу психологічним особливостям людей відповідної професії, відбитим в інженерно-психологічних вимогах, вимогах психології праці.

До підгрупи гігієнічних і біомеханічних показників входять кількісні характеристики: освітленості, температури, вологості, напруженості магнітного й електричного полів, випромінювання, токсичності, шуму, вібрації, перевантажень від прискорень та ін.

До підгрупи антропометричних показників входять показники відповідності конструкції розмірам тіла людини, формі тіла і його окремих частин, ваги людини й ін.

До підгрупи фізіологічних і психофізіологічних показників входять показники відповідності конструкції виробу силовим, зоровим, слуховим, дотикальним та іншим можливостям людини.

До підгрупи психологічних показників входять показники відповідності виробу можливостям сприйняття й переробки інформації, закріпленим і новоформованим навичкам роботи людини з виробом.

^ Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання й стабільність товарного вигляду виробу. Відповідність виробу вимогам технічної естетики характеризується такими показниками: інформаційною виразність, раціональністю форми, цілісністю композиції, досконалістю виготовлення, стабільністю товарного вигляду.

^ Методи визначення значень показників якості продукції. Методи визначення числових значень показників якості промислової продукції підрозділяються на дві групи:

• за способами одержання інформації;

• за джерелами одержання інформації.

Залежно від способу одержання інформації методи визначення числових значень показників якості продукції поділяються на

вимірювальний, реєстраційний, органолептичний і розрахунковий. Залежно від джерела інформації методи визначення значень показників якості продукції розподіляються на традиційний, експертний, соціологічний (маркетинговий).

^ Вимірювальний метод визначення числових значень показників якості продукції заснований на інформації, одержуваній під час використанні технічних засобів виміру. Вимірювальним методом визначають більшість показників якості. Наприклад, масу виробу, форму й розміри, механічні й електричні напруги, число обертів двигуна, швидкість транспортних засобів та інші одиничні показники якості.

^ Реєстраційний метод заснований на використанні інформації, одержуваної шляхом підрахунку певних подій, предметів або витрат. Цим методом визначають, наприклад, число відмов під час експлуатації виробів, заданий час, витрати на створення та експлуатацію виробів, число різних частин складного виробу (усього, стандартними, уніфікованими, оригінальними, захищеними патентами й т.п.). Реєстраційним методом визначають, наприклад, показники довговічності, безвідмовності і збереженості, а також показники стандартизації й уніфікації, патентно-правові показники й ін.

^ Органолептичний метод використовує інформацію, одержану в результаті аналізу відчуттів від органів відчуття людини: зору, слуху, нюху, болючих відчуттів, дотику й смаку. При цьому методі значення показників знаходять шляхом аналізу отриманих відчуттів і образних сприйняттів з урахуванням наявного досвіду, і виражаються вони в балах. Очевидно, що точність і вірогідність значень показників якості, обумовлених даним методом, залежать від здатностей, кваліфікації й навичок осіб, які визначають відповідні параметри властивостей, що входять до складу характерних властивостей продукції. При цьому методі не виключається використання деяких технічних засобів (крім вимірювальних і реєстраційних), що підвищують можливості органів відчуттів людини, наприклад, лупи, мікроскопа, мікрофона з підсилювачем гучності й т.п. Органолептичним методом визначають такі показники якості, як ергономічні й естетичні.

^ Розрахунковий метод характерний тим, що він ґрунтується на використанні теоретичних або емпіричних залежностей для визначення числових значень показників якості виробів. Цим методом користуються під час проектування й конструювання техніки, коли розроблюваний виріб ще не може бути об'єктом експериментальних досліджень. Як правило, розрахунковий метод використовують для прогнозування або визначення оптимальних (нормативних) значень, наприклад, показників продуктивності, трудомісткості, надійності й ін.

^ Експертний метод визначення значень показників якості продукції використовують тільки у разі , коли ті або інші показники якості не можуть бути визначені іншими, більш об'єктивними методами. Експертний метод рішення завдань заснований на використанні узагальненого досвіду й інтуїції фахівців-експертів. Експертний метод оцінки рівня якості технічної продукції використовується в тих випадках, коли неможливо або дуже важко застосувати методи об'єктивного визначення значень одиничних або комплексних показників якості такими методами, як інструментальний, емпіричний або розрахунковий.

^ Рівень якості. Під час оцінки рівня якості, тобто технічного рівня однорідних виробів, варто використовувати диференціальний, комплексний, змішаний або інтегральний методи. Для оцінки технічного рівня (рівня якості) різнорідних виробів застосовують метод на основі індексації якості. Іноді у відношенні оцінки однорідних або різнорідних виробів використовують метод експертних оцінок якості.

^ Диференціальний метод оцінки якості виробів складається в зіставленні одиничних показників якості оцінюваних виробів з відповідними показниками базового зразка.

У той же час при диференціальному методі оцінки технічного рівня (якості) промислової продукції кількісно оцінюються окремі властивості виробу, що дозволяє приймати конкретні рішення з керування якістю даної продукції.

При диференціальному методі оцінки якості машинобудівної продукції розраховують окремі відносні показники рівня якості


оцінюваної продукції за формулами:

, (9.1)

або

, при і = 1, 2, …, n, (9.2)


де Рі – значення i-го показника якості оцінюваної продукції;

Pібаз – значення i-го показника якості базового зразка;

п – кількість прийнятих для оцінки показників якості.

Формулу (9.1) використовують тоді, коли збільшенню абсолютного значення показника якості відповідає поліпшення якості виробів. Так, наприклад, відносні показники продуктивності, потужності, коефіцієнта корисної дії, терміну служби обчислюють за формулою (9.1), тому що збільшення такого одиничного показника свідчить про поліпшення якості виробу.

В інших випадках, коли збільшення абсолютного значення показника характеризує погіршення якості продукції, для розрахунку відносного значення показника використовують формулу (9.2). За цією формулою, як правило, обчислюють відносні значення таких показників, як матеріалоємність; видаток матеріалів, палива, енергії; вміст шкідливих домішок у відходах; трудомісткості; параметра потоку відмов та ін.

^ Комплексна оцінка рівня якості передбачає використання комплексного показника якості. Цей метод застосовують у тих випадках, коли найбільш доцільно оцінювати якість складних виробів тільки одним числом.

Рівень якості за комплексним методом визначається відношенням комплексного показника якості оцінюваного виробу Qоц до комплексного показника базового зразка Q6aз, тобто

. (9.3)

Комплексну оцінку (технічного рівня машин) за


середньозваженими показниками якості продукції застосовують у тих випадках, коли важко або неможливо визначити головний, комплексний показник якості і його функціональну залежність від вихідних показників якості. Звичайно використовують середньозважений арифметичний або середньозважений геометричний показник якості.

Середньозважений арифметичний показник якості обчислюють за формулою

. (9.4)

Середньозважений геометричний показник якості обчислюють за формулою


, (9.5)


де:

Pi – значення і-го показника якості продукції;

aі – коефіцієнт вагомості і-го показника якості продукції;

n – число показників якості продукції.


Сума всіх коефіцієнтів вагомості дорівнює одиниці, тобто

. (9.6)

Існує таке поняття, як бажаність та небажаність одиничних показників якості. Одиничний показник є бажаним якщо при його збільшенні збільшується і комплексний показник, тобто якість покращується (наприклад, потужність двигуна, швидкість автомобіля, стійкість свердла). Зі збільшенням небажаного показника комплексний показник зменшується, тобто якість погіршується (наприклад, вага верстата, похибка виміру тощо).

Бажаність та небажаність одиничних показників визначають вибір статистичної залежності при розрахунках комплексного показника якості.

Середньозважений арифметичний показник використовується тільки тоді, коли всі одиничні показники, за якими оцінюється якість виробу, є або бажаними, або небажаними.

Середньозважений геометричний показник використовується у випадках, коли для оцінки якості виробу використовуються як бажані, так і небажані показники, при цьому значення небажаного показника знаходиться в знаменнику формули.

Для визначення значень коефіцієнтів вагомості використовують такі методи.

1 ^ Метод вартісних залежностей. При цьому методі визначаються витрати на зміну кожного одиничного показника на одну і ту саму величину (наприклад, на 1%). Чим більші витрати на досягнення цієї зміни, тим більше і значення відповідного коефіцієнта вагомості.

2 ^ Метод граничних і номінальних значень. Якщо значення одиничних показників якості мають допуски на відхилення від номінальних значень, коефіцієнти вагомості визначаються обернено пропорційною залежністю від розміру цих відхилень.

3 ^ Експертний метод заклечається у встановленні значень коефіцієнтів вагомості експертною комісією. Існує три різновиди цього методу: експрес-метод, метод ранжування та метод попарного порівняння.


Для оцінки рівня якості різнорідної продукції використовуються індекси якості. Під індексом якості продукції розуміють комплексний показник рівня якості різнорідної продукції, що дорівнює відносному значенню середньозважених показників якості оцінюваної й базової продукції.

Основним показником, що застосовується при комплексній оцінці рівня якості різнорідної продукції, є відносний середньозважений арифметичний індекс якості – Ія

(9.7)

де m – число різних видів оцінюваної й базової продукції;

aj – коефіцієнти вагомості j-го виду продукції;

Pjоц і Pjбаз – комплексні показники якості відповідних зразків оцінюваної й базової продукції.


Інтегральний метод оцінки якості використовують як відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації до сумарних витрат на його створення, придбання, монтаж у споживача й налагодження і т.п. Або - як відношення сумарного корисного ефекту, вираженого в натуральних одиницях виміру, W від експлуатації машини (або іншого виробу) до витрат на її створення й експлуатацію за весь термін служби

, (9.8)


де W – корисний ефект, тобто кількість одиниць продукції або виконаної виробом роботи за весь строк експлуатації виробу, наприклад, число зроблених заготівель або деталей, тонн або кубометрів переробленої сировини й т.д.;

Кссумарні капіталовкладення, що включають оптову ціну, а також витрати на установку, налагодження й інші роботи;

Зеексплуатаційні витрати за весь термін служби виробу.


Наведена вище формула придатна для визначення інтегрального показника якості виробу з терміном служби до одного року. При терміну служби виробу більше одного року інтегральний показник


якості Рін обчислюють за формулою:

, (9.9)

де φ(t) – поправочний коефіцієнт, що залежить від терміну служби виробу, t років.


Коефіцієнт φ(t) обчислюють за формулою:

, (9.10)

де Еннормативний коефіцієнт окупності капіталовкладень; як правило, він дорівнює 0,15.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Управління якістю та сертифікацією продукції iconРобочий регламент модульно-рейтингового контролю І оцінювання з навчальної дисципліни “Управління якістю І сертифікацією продукції”
Структура навчальної дисципліни: загальний обсяг 108 год.; Лк. 30 год./15 занять; пр. – 20 год./10 занять; пмк
Управління якістю та сертифікацією продукції iconІ.І. Мечникова кайдзен стратегія управління якістю продукції як шлях до зростання економіки україни
Кайдзен стратегія управління якістю продукції як шлях до зростання економіки україни
Управління якістю та сертифікацією продукції iconАнотація
А розкрити сутність основних понять І принципів управління якістю продукції та послуг
Управління якістю та сертифікацією продукції iconЛекція Управління якістю, як спеціалізований вид управлінської діяльності
Менеджмент якості являється спеціалізованим видом управлінської діяльності. До таких спеціалізованих видів управлінської діяльності...
Управління якістю та сертифікацією продукції iconТематика рефератів по курсу «Управління якістю»
Сутність якості. Актуальність проблеми управління якістю в умовах ринкової економіки
Управління якістю та сертифікацією продукції iconПитання підсумкового контролю з дисципліни «Економіка підприємства»
Організація управління якістю продукції і забезпечення конкурентоспроможності підприємства
Управління якістю та сертифікацією продукції iconР. С. Ладиженська, О. Ю. Давидова Управління якістю продукції та послуг в готельно-ресторанному господарстві
Гриф надано Міністерством освіти І науки України, рішення № від 2009 р
Управління якістю та сертифікацією продукції iconДля самостійного відпрацьовування тестові завдання по курсу «Управління якістю»
Чи правильне твердження, що служба забезпечення якості відповідає за якість продукції і(або) послуг, запропонованих фірмою?
Управління якістю та сертифікацією продукції iconЄвропейська кредитно-трансферна система як інструмент управління якістю вищої освіти
М. С. Європейська кредитно-трансферна система як інструмент управління якістю вищої освіти у вищому навчальному закладі / М. С. Головань...
Управління якістю та сертифікацією продукції iconКод модуля: пз 6040 С01 Тип модуля: обов’язковий Семестр
Принципи системного підходу до розробки пз. Шаблони проектування. Специфікація та документування вимог. Технології розробки пз. Процеси...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи