Управління якістю та сертифікацією продукції icon

Управління якістю та сертифікацією продукції




НазваУправління якістю та сертифікацією продукції
Сторінка2/9
Дата19.08.2012
Розмір0.87 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9
^

Тема 2 Взаємозв'язок ефективності та якості продукції


Перед розробником нового виробу, технології, нового виду послуг обов’язково постає двоєдина задача: з одного боку – підняти рівень якості продукції, а з іншого – досягти бажаного результату найбільш економно, тобто оптимізувати ефективність витрат. Головною альтернативою підвищення якості, її противагою є витрати. Тому разом вони і визначають ефективність оцінюваного об’єкта стосовно базового.

Розглянемо, як чисто економічними методами можна визначити повний ефект у виробництві.

Найбільш повною характеристикою ефекту й у виробництві, і в споживача є сумарний, або інтегральний, ефект за увесь час, поки вигідно провадити й споживати продукцію, тобто за строк морального зношування.

Якщо під час відновлення продукції у споживача з'являється економія витрат, то в основу визначення річного ефекту для оцінки якості можуть бути покладені відомі формули, що враховують різницю зведених витрат у споживача за весь період фізичного зношування. Економію витрат можна представити як «нетотожність» результату, що легко вираховується у вигляді «коефіцієнта нетотожності». Суть його полягає в обліку співвідношення корисності для споживача від використання нових об'єктів техніки в порівнянні з базовими. Коефіцієнт нетотожності – це і є рівень якості.

Річний ефект за співвідношенням зведених витрат з нетотожними результатами може бути розрахований за формулою


Ер = М*(К – Д) , (9.11)

де М – обсяг випуску об'єктів техніки, технології і послуг, що реорганізуються, тобто масштаб виробництва, на яке «впливає» дане науково-технічне досягнення (НТД), спрощено – це добуток кількості об'єктів, що випускаються, на їх ціну;

(К – Д) = Е – порівняльна ефективність рішення, у гривнях на гривню вартості продукції, що випускається;

Д – відношення зведених витрат на виробництво нового й базового об'єкта, тобто подорожчання;

К – співвідношення корисності для споживача об'єктів нової й базової техніки, тобто рівень якості.


Розглянемо економічний зміст формули (9.11). Для будь-якої системи виробництва у разі його стійкого функціонування, коли немає надвиробництва й дефіциту, результат у вартісному вираженні тотожно дорівнює витратам М. Споживач кожного продукту номінально вдоволений тим, що він одержує в обмін на ціну.

Будь-яка реорганізація включає таке. Реорганізатор (НДІ, КБ, винахідник) дає свої пропозиції, які викликають і зміну витрат (у Д раз), і зміну результатів (у К разів).

Ефект за витратами при цьому дорівнює


Ев = (Зб – Зн)*Q, (9.12)

де Зб і Зн – питомі зведені (повні) витрати на одиницю виробу в базовому і новому варіантах;

Q – об’єм випуску.


Перетворимо формулу таким чином:


Ев = Зб*Q*(1–Знб) = М*(1 – Д), (9.13)

де М = Зб*Q – масштаб виробництва.


Таким самим чином ефект за результатами можна визначити за формулою

Ер = М*(К – Д). (9.14)


Тоді сумарний ефект буде мати вигляд формули 9.11.

Величина (К – Д) і за суттю, і за розмірністю – це ефективність. Вона виражається в гривнях, тобто показує, що після впровадження на кожну гривню витрат буде отриманий додатково ефект, що дорівнює (К – Д).


Практика розрахунку рівня якості (К). Рівень якості техніки, технології й послуг можна визначити при їх порівнянні.

Рівень якості продукції (К) можна виразити як пряме співвідношення корисності нового і базового об'єктів для споживача за такою формулою:


К = К кор. н. / К кор. б. , (9.15)

де К кор. н. – корисність нового об’єкта;

К кор. б. – корисність базового об’єкта.


У разі лінійної економічної залежності між зміною параметра й економією у сфері споживання (як це буває, наприклад, при прямому збільшенні обсягу виробництва, зниженні енергоємності й ін.) рівень якості (К) нового об'єкта техніки, технології або послуг щодо базового можна визначити прямим розрахунком – через облік економічного ефекту.

Метод прямого розрахунку – чисто економічний, його не зв'язують із поняттям «якості», хоча він полягає у вимірі економії витрат у споживача і, отже, визначає якість.

Однак сфера дії такого підходу обмежена. Справа в тому, що далеко не завжди підвищення продуктивності (наприклад, верстата) у кілька разів сприймається споживачем як збільшення цінності, корисності такого об'єкта в стільки ж разів. Нерідко істотно підвищена продуктивність тих або інших об'єктів розглядається споживачем як додатковий резерв, і він готовий його оплачувати тільки в малому ступені. Отже, правильніше було б враховувати не просто зміну готових економічних параметрів, а ефект від цієї зміни для середнього споживача. Формула (9.15) може бути приведена до виду


К = 1 + (К кор. н. – К кор. б. ) / К кор. б. = 1 + Е інт. / К кор. б., (9.16)

де Е інт. – інтегральний ефект за термін фізичного зносу


Зробимо декілька зауважень до цієї формули.

Зауваження 1. При визначенні рівня якості методом прямого розрахунку нас цікавить інтегральний ефект (Еінт); який одержить споживач за весь термін роботи об'єкта (а не річний ефект). Якщо строк фізичного зношування відносно невеликий (1-2 роки) і можна знехтувати різницею в часі між моментами виробництва об’єкта (покупки об'єкта) і повного його руйнування, Еінт розраховується простим множенням річного ефекту на час функціонування об'єкта. Якщо різницею знехтувати не можна, необхідно мати на увазі, що майбутня гривня завжди менш коштовна (фактор інфляції), ніж на даний час. Це явище економістам добре відомо, і воно повинно враховуватися за допомогою коефіцієнта αt. Середньорічні значення цього коефіцієнта з точністю до двох значущих цифр наведені нижче:


Тф

1

2

3

4

5

7

10

12

14

16

20

αt

1,1

1,16

1,2

1,24

1,3

1,4

1,6

1,7

1,9

2

2,3


Таким чином, якщо взяти річний ефект Ер сталим у часі (середньорічний ефект), то

Еінт = Тф * Ер / αt (9.17)

де Тф – термін дії об'єкта;

αt ­ – коефіцієнт, що враховує фактор часу.


Зауваження 2. Як уже зазначалося, корисність об'єкта для споживача при стабільному обсязі випуску відповідає його ціні. Причому ціні роздрібноій, а не собівартості, тому що ця ціна є для споживача тим еквівалентом, на який він обмінює даний товар з даними споживчими властивостями. Виходячи із цього і з урахуванням формули (9.17) вираження (9.16) можна записати у вигляді


К = 1 + Еінт / (αtб), (9.18)

де Цб – роздрібна ціна об'єкта базової техніки.


Зауваження 3. Відомо, що встановлення ціни на лише витратній основі призводить до збільшення витрат і зниження стимулів у боротьбі за якість. Витратні методи керування, зокрема ціноутворення, поступово виходять із практики господарювання, переглядається механізм ціноутворення на новій, результатній основі. Ціна на новий виріб повинна визначатися з обліком і результатів, і витрат. При цьому зростання ефекту у споживача завжди повинен бути більшим, ніж зростання ціни. Питання в тому – як це робити?

У міжнародній практиці ціноутворення прийнятий ефект від нововведення й витрати на нього ділити між споживачем і виробником за взаємною згодою сторін. Продавець (виробник) одержує свою частину прибутку у вигляді плати за ризик під час виробництві нової продукції, а покупець – у вигляді плати за ризик під час її покупки.

При цьому, ефект і витрати розподіляються найчастіше в співвідношенні 0,5:0,5. З урахуванням цього можна знайти вираження для «цінового коефіцієнта» (Кц) – коефіцієнта для розрахунку ціни на новий виріб шляхом множення на ціну базового за формулою

Цн = Цб * Кц , (9.19)


Розрахунок значення Кц може бути таким. Використовуючи формулу (9.11),проведемо в ній деякі перетворення: (К – Д)=(К – Кц + + Кц – Д) = (К – Кц) + (Кц – Д), причому перша дужка вказує на ефект для споживача, друга – на ефект для виробника. Прирівняємо їх виходячи з необхідності ділити ефект навпіл: К – Кц = Кц – Д.


Звідси: а) якщо подорожчання враховувати,

Кц = (К + Д) / 2; (9.20)

б) якщо подорожчання не враховувати,

Кц = (К / 2) + 0,5. (9.21)


Зауваження 4. Якщо рівень якості й ефект жорстко зв'язані певною аналітичною залежністю, то виникає запитання: чи потрібні ці два показники для характеристики одного об'єкта? Ми вважаємо, що потрібні. По-перше, дані про ефект безвідносно до ціни об'єкта не можуть сказати, який відносний прогрес був досягнутий у тій або іншій галузі техніки, технології або послузі. Очевидно, ефект в 1 грн для електролампочки означає прогрес набагато більший, ніж для локомотива. По-друге, у ряді випадків рівень якості може бути розрахований навіть тоді, коли визначити прямо ефект у споживача від нового об'єкта не вдається, наприклад, якщо якість розраховується за зміною параметрів об'єкта нової техніки (ОНТ) щодо об'єкта базової техніки (ОБТ).


Розрахунок соціального ефекту з урахуванням рівня якості. Практично будь-яка нова машина, нова технологія, нове науково-технічне досягнення несе в собі не тільки економічний виграш, але нерідко й найрізноманітніші соціальні наслідки. На практиці часто виникають дилеми такого роду: чи ставити на виробництво, скажімо, новий ефективний двигун, але з певними екологічними дефектами, чи трішки поступитися економічними показниками, але дати екологічно «чистий» двигун. І таких прикладів можна навести багато (особливо у сфері послуг). Як же визначити, який соціальний ефект або збиток очікувати від введення нового об'єкта, виробу?

У першу чергу соціальний ефект містить у собі економію коштів і часу населення, а також зміну психофізіологічних і санітарно-гігієнічних умов праці й побуту.

Суть методу соціальної оцінки нововведення при зміні параметрів середовища полягає у визначенні величини соціального ефекту з урахуванням масштабу його застосування або масштабу соціального виробництва (Мс), рівня соціальної якості (Кс) і подорожчання (Дс).

Оскільки, як правило, плату за соціальний ефект той, хто його отримав, не вносить (наприклад, за кращу вентиляцію на дільниці працюючі там не платять), тобто Дс = 1, то формулу для оцінки соціального ефекту можна представити у вигляді


Есоц = Мс*(Кс – 1) = Мсс (9.22)


При розрахунку за даною формулою потрібно виконати розрахунок масштабу соціального виробництва (Мс) і рівень соціальної якості (Кс).

Масштаб соціального виробництва (Мс) повинен враховувати: число людей (Лс), на яких впливає оцінюване нововведення, час впливу (Тс) і швидкість споживання соціальних благ (Кп):

Мс = Кпсс. (9.23)


При цьому коефіцієнт Кп може бути оцінений із двох боків: або через середню заробітну плату, або через середню частку національного доходу на душу населення, що витрачається державою на соціальні цілі, поділену на загальне число годин у рік.

Повернемося знову до формули (9.22). Величина Кс характеризує зміну ступеня впливу на людину (після / до нововведення) факторів середовища, що визначають санітарно-гігієнічні й психофізіологічні умови його праці та побуту, іншими словами, у скільки разів погіршилися або покращилися умови середовища, комфортність (тобто потрібно враховувати співвідношення «ваги» умов праці після і до нововведення).

Дослідження показали, що в загальному випадку величина Ес, може бути представлена у вигляді


Ес = ∆а * γ , (9.24)

де ∆а = ан – аб – зміна величини фактора середовища від аб (до нововведення) до ан (після);

γ – коефіцієнт вагомості фактора.


Коефіцієнт вагомості фактора враховує максимальне число

санітарно-гігієнічних і психофізіологічних факторів: температуру повітря, атмосферний тиск, токсичні речовини, промисловий пил, вібрацію, промисловий шум, ультразвук, інфрачервоне випромінювання, електромагнітні поля, що іонізують випромінювання, біологічні виробничі фактори, фізичне динамічне навантаження й т.д. Значення коефіцієнта вагомості щодо кожного фактора визначається державними соціальними установами.


На основі формул (9.23), (9.24) можна визначити величину соціального ефекту за формулою

Есоц = Кпссс . (9.25)


Особливості визначення якості послуг. Характерним для сфери обслуговування є те, що, крім характеристики послуг потрібно ще врахувати і їхню якість, яка включає власне якість послуги, культуру обслуговування і доступність. Можливість обліку всіх цих факторів буде показана на прикладі галузі побутового обслуговування населення.

Рівень побутового обслуговування визначається корисністю послуги, її споживчою вартістю. Показник споживчої вартості визначається добутком кількості послуг на їх якість. Виходячи із цього абсолютне значення досягнутого рівня обслуговування у сфері послуг можна розрахувати за формулою


Ро = Q*К, (9.26)

де Ро – рівень ослуговування;

Q – обсяг побутових послуг;

К – рівень якості послуг.


Кожна зі складових формул є складним елементом. Так, обсяг (кількість) побутових послуг характеризується обсягом їх реалізації у вартісному вираженні.

Більш складним є показник рівня якості послуг. Це – комплексний показник, що характеризує безліч властивостей, що становлять якість побутового обслуговування, а саме якість виконання замовлення (Квик), культуру обслуговування населення (Кклт) і доступність побутових послуг (Кдост):

К = Квик * Кдост * Кклт . (9.27)


Якість виконання послуги, наприклад відремонтованого приладу, і культура обслуговування можуть бути оцінені об'єктивними критеріями, наприклад, якість відремонтованого телевізора – кваліметричними методами, наведеними вище, якість приймального пункту – балами, які оцінюють естетику, зручності, санітарно-гігієнічний стан та ін.


Доступність ураховує витрати часу й грошей споживача на доступ до одержання послуги.

Коефіцієнт доступності (Кдост)для однієї послуги визначається за формулою:


Кдост = Ц / (Ц + Здост) , (9.28)

де Ц – ціна послуги;

Здост – витрати на доступність послуги.


Цикл одержання споживачем побутової послуги від моменту виникнення потреби в ній до її задоволення умовно можна розділити на кілька етапів, що відповідають реальному процесу: одержання споживачем необхідної інформації; звернення його до підприємства за послугою; оформлення замовлення на виконані послуги; прийом і видача замовлення з виробництва, а також очікування послуги протягом її виробництва. На кожному із цих етапів існують втрати часу й коштів. Їх і враховує коефіцієнт доступності.


1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Управління якістю та сертифікацією продукції iconРобочий регламент модульно-рейтингового контролю І оцінювання з навчальної дисципліни “Управління якістю І сертифікацією продукції”
Структура навчальної дисципліни: загальний обсяг 108 год.; Лк. 30 год./15 занять; пр. – 20 год./10 занять; пмк
Управління якістю та сертифікацією продукції iconІ.І. Мечникова кайдзен стратегія управління якістю продукції як шлях до зростання економіки україни
Кайдзен стратегія управління якістю продукції як шлях до зростання економіки україни
Управління якістю та сертифікацією продукції iconАнотація
А розкрити сутність основних понять І принципів управління якістю продукції та послуг
Управління якістю та сертифікацією продукції iconЛекція Управління якістю, як спеціалізований вид управлінської діяльності
Менеджмент якості являється спеціалізованим видом управлінської діяльності. До таких спеціалізованих видів управлінської діяльності...
Управління якістю та сертифікацією продукції iconТематика рефератів по курсу «Управління якістю»
Сутність якості. Актуальність проблеми управління якістю в умовах ринкової економіки
Управління якістю та сертифікацією продукції iconПитання підсумкового контролю з дисципліни «Економіка підприємства»
Організація управління якістю продукції і забезпечення конкурентоспроможності підприємства
Управління якістю та сертифікацією продукції iconР. С. Ладиженська, О. Ю. Давидова Управління якістю продукції та послуг в готельно-ресторанному господарстві
Гриф надано Міністерством освіти І науки України, рішення № від 2009 р
Управління якістю та сертифікацією продукції iconДля самостійного відпрацьовування тестові завдання по курсу «Управління якістю»
Чи правильне твердження, що служба забезпечення якості відповідає за якість продукції і(або) послуг, запропонованих фірмою?
Управління якістю та сертифікацією продукції iconЄвропейська кредитно-трансферна система як інструмент управління якістю вищої освіти
М. С. Європейська кредитно-трансферна система як інструмент управління якістю вищої освіти у вищому навчальному закладі / М. С. Головань...
Управління якістю та сертифікацією продукції iconКод модуля: пз 6040 С01 Тип модуля: обов’язковий Семестр
Принципи системного підходу до розробки пз. Шаблони проектування. Специфікація та документування вимог. Технології розробки пз. Процеси...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи