Управління якістю та сертифікацією продукції icon

Управління якістю та сертифікацією продукції




НазваУправління якістю та сертифікацією продукції
Сторінка3/9
Дата19.08.2012
Розмір0.87 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9
^

Тема 3 Стандартизація в системі керування якістю


Важливим елементом у системах керування якістю є


стандартизація – нормотворча діяльність, що знаходить найбільш раціональні норми, а потім закріплює їх у нормативних документах типу стандарту, інструкції, методики й вимог до розроблення, тобто це комплекс коштів, що встановлюють відповідність стандартам.

Стандартизація є одним із найважливіших елементів сучасного механізму керування якістю продукції (робіт, послуг). За визначенню Міжнародної організації зі стандартизації (ІСО) стандартизація – встановлення й застосування правил з метою впорядкування діяльності в певних галузях на користь і за участі всіх зацікавлених сторін, зокрема для досягнення загальної оптимальної економії при дотриманні функціональних умов і вимог техніки безпеки.

^ Об'єктами стандартизації можуть бути продукція, послуги й процеси, що мають перспективу багаторазового відтворення й (або) використання.


Загальною метою стандартизації є захист інтересів споживачів і держави з питань якості продукції, процесів, послуг, забезпечуючи:

  • реалізацію єдиної технічної політики у сфері стандартизації, метрології та сертифікації продукції;

  • безпеку продукції, робіт і послуг для навколишнього середовища, життя, здоров'я й майна;

  • безпеку суб'єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

  • якість продукції, робіт і послуг відповідно до рівня науки, техніки й технології;

  • економію всіх видів ресурсів.


Сучасна стандартизація базується на таких принципах: системності; повторюваності; варіантності; взаємозамінності; обов’язковості.

^ Принцип системності визначає стандарт як елемент системи й забезпечує створення систем стандартів, взаємозалежних між собою сутністю конкретних об'єктів стандартизації. Системність – одна з вимог до діяльності за стандартизації, що припускає забезпечення


взаємної погодженості, несуперечності, уніфікації й виключення дублювання вимог стандартів.

^ Принцип повторюваності означає визначення кола об'єктів, до яких застосовні речі, процеси, відносини, що володіють однією загальною властивістю – повторюваністю в часі або просторі.

^ Принцип варіантності в стандартизації означає створення раціонального різноманіття (забезпечення мінімуму раціональних різновидів) стандартних елементів, що входять у об'єкт, що стандартизується.

^ Принцип взаємозамінності передбачає (стосовно до техніки) можливість складання або заміни однакових деталей, виготовлених у різний час і в різних місцях.

^ Принцип обов’язковості передбачає визначення законодавчого характеру стандартизації.

На основі даних принципів були впроваджені такі методи стандартизації:

  • метод симплікації – зменшення кількості типів та інших різновидів виробів до числа, достатнього, щоб задовольними існуючі в даний час потреби в них;

  • метод уніфікації – об’єднання двох і більше документів у одному з таким розрахунком, щоб регламентовані цим документом вироби можна було взаємозамінювати під експлуатації;

  • метод типізації – розроблення типових конструкцій або технологічних процесів повинна проводитися на основі загальних для ряду виробів технічних характеристик;

  • метод специфікації – складання одного з основних документів, конструкторської та технологічної документації;

  • метод агрегатування – компонування машин та механізмів проводити із стандартних та уніфікованих агрегатів.

Залежно від стадій та етапів розроблення нових виробів розрізняють поняття прогресивної та комплексної стандартизації.

Прогресивна стандартизація заклечається у встановленні підвищених стосовно до вже досягнутого на практиці рівня норм, вимог до об’єктів стандартизації, які згідно з прогнозам будуть

оптимальними в подальшому . Прогресивна стандартизація базується на правильному відборі сировини та матеріалів, техоснастки та техпроцесів, раціональних методів організації виробництва, способів упакування, транспортування та збереження.

Зміст комплексної стандартизації полягає в системному підході при визначенні вимог до всіх елементів, які входять у стандартизований виріб і знаходяться на різних етапах виробничого процесу стосовно до готового виробу.

Механізм дій стандартизації складається із чотирьох етапів:

  1. відбору об'єкта стандартизації (систематичні, повторювані об'єкти);

  2. моделювання об'єкта стандартизації (абстрактна модель реального об'єкта);

  3. оптимізації моделі (оптимальна модель об'єкта, що стандартизується);

  4. стандартизації моделі (розроблення нормативного документа на базі уніфікованої моделі).

Безпосереднім результатом стандартизації є насамперед нормативний документ (НД). ^ Нормативний документ – документ, що встановлює правила, загальні принципи або характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їхніх результатів. Термін «нормативний документ» є родовим, що охоплює такі поняття, як стандарти й інші НД зі стандартизації – правила, рекомендації, кодекси сталої практики, регламенти, загальноукраїнські класифікатори. Застосування НД – спосіб упорядкування в певній галузі, тому нормативний документ – спосіб стандартизації.

Стандарти поєднують технічні, економічні й правові вимоги.

Технічні вимоги полягають у тому, що стандарти регламентують науково-технічну підготовку, технологію, організацію та процес праці.

Економічні вимоги:

  1. стандарти є нормативом і масштабом виміру якості послуги;

  2. стандарти є коштами організації, а також керують її діяльністю;




  1. стандарти забезпечують взаємозв'язок між різними ланками народного господарства;

  2. стандарти мінімізують витрати на роботи, тому що однотипні роботи обходяться завжди дешевше.

Правові вимоги: стандарт – нормативний акт, який затверджується державними органами у встановленому законом порядку, містить виклад норм, обов'язкових для дотримання. За порушення стандартів установлені санкції в цивільному, трудовому, карному й адміністративному законодавстві.

Об’єктами стандартизації є продукція, послуги, процеси, системи, правила та функції.


Залежно від об'єкта стандартизації, положень, які містить документ, та процедур надання йому чинності, розрізняють такі нормативні документи:

  • стандарти;

  • технічні умови.

Стандарт – це нормативно-технічний документ зі стандартизації, що встановлює комплекс правил, норм, вимог до об'єкта стандартизації й затверджений компетентним органом. Стандарти подаються у вигляді документів, що містять певні вимоги, правила або норми, обов'язкові до виконання.

Технічні умови – документи, які встановлюють вимоги до конкретних виробів.

Законодавством України встановлено такі суб’єкти стандартизації:

  • центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;

  • рада стандартизації;

  • технічні комітети стандартизації;

  • інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.

Замовниками робіт зі стандартизації за кошти Державного бюджету України є центральні органи виконавчої влади, на які законодавством покладено відповідальність за технічне регулювання у виз­начених сферах діяльності.

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації у межах своїх повноважень:

  • забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації;

  • вживає заходів щодо гармонізації розроблюваних національних стандартів з відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;

  • бере участь у розробленні й узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;

  • встановлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національних стандартів, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реє­страції;

  • вживає заходів щодо виконання зобов'язань, зумовлених участю в міжнародних (регіональ­них) організаціях стандартизації;

  • співпрацює у сфері стандартизації з відповідними органами інших держав;

  • формує програму робіт зі стандартизації та координує її реалізацію;

  • приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандарти­зації, визначає їх повноваження та порядок створення;

  • організовує створення і ведення Національного фонду нормативних документів та Національно­го центру міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO;

  • організовує надання інформаційних послуг з питань стандартизації.


Залежно від сфери дії змісту та рівня затвердження стандарти поділяються на категорії та види. За категоріями розрізняють державні стандарти, галузеві стандарти та стандарти підприємств.

Державні стандарти розробляються на групи однорідної продукції, що характеризується загальністю функціонального призначення, сфери використання та номенклатурою показників якості, а також на конкретну продукцію, що має важливе народногосподарське значення.


Дія ДСТів поширюється по всій території держави, на всі підприємства незалежно від форм власності.

Галузеві стандарти – стандарти, що встановлюються на продукцію виробничо-технічного призначення, її запчастини, а також на технологічну оснастку, інструмент, типові технологічні процеси галузевого використання та на деякі види товарів народного споживання. Порядок розроблення, розгляду та затвердження галузевих ГаСТів встановлюється відповідними міністерствами. Галузеві стандарти є обов’язковими для всіх підприємств, що випускають дану продукцію, незалежно від їх галузевої підпорядкованості.

Стандарти підприємств – стандарти, сфера дії яких поширюється тільки на сферу діяльності підприємства, тому розробляються і затверджуються вони на самому підприємстві.

Стандарти поділяються на такі види:

а) стандарти на продукцію;

б) стандарти на правила;

в) загальнотехнічні стандарти;

г) організаційно-методичні стандарти.

Щоб організувати й координувати розроблення стандартів та підготування їх до впровадження установлено такі етапи робіт:

  • організація розроблення НД;

  • розроблення першої редакції проекту;

  • розроблення другої редакції проекту;

  • розроблення остаточної редакції проекту та підготовлення справи НД;

  • державна експертиза проекту;

  • прийняття та надання чинності НД;

  • державна реєстрація та видання НД.


В обґрунтованих випадках дозволено перші чотири етапи об'єднувати або вводити додаткові.

Стандарти, замовником яких є Держспоживстандарт України, розробляють на підставі договорів, правила укладання яких установлюють ці органи відпо­відно до чинного законодавства.


До переліку організацій, з якими проект НД треба погодити, у загальному випадку вносять:

  • замовника (або за його дорученням науково-дослідну організацію) і (або) основного користувача НД;

  • центральний орган виконавчої влади, сфери діяльності якого стосуються НД;

  • науково-дослідну організацію Держспоживстандарту України чи Держбуду України;

  • органи державного нагляду, якщо положення НД стосуються сфери їх діяльності згідно з чин­ними технічними регламентами, законодавством та положеннями про ці органи.


До переліку організацій (підприємств), яким проект НД надсилають на відгук, залежно від об'єкта стандартизації та виду НД, вносять:

  • організації, з якими проект НД потрібно погодити;

  • технічний комітет суміжних сфер діяльності;

  • підприємства, що надають послуги чи виконують про­цеси, які визначено об'єктом стандартизації, за умови, якщо вони не є розробниками проекту НД.



1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Управління якістю та сертифікацією продукції iconРобочий регламент модульно-рейтингового контролю І оцінювання з навчальної дисципліни “Управління якістю І сертифікацією продукції”
Структура навчальної дисципліни: загальний обсяг 108 год.; Лк. 30 год./15 занять; пр. – 20 год./10 занять; пмк
Управління якістю та сертифікацією продукції iconІ.І. Мечникова кайдзен стратегія управління якістю продукції як шлях до зростання економіки україни
Кайдзен стратегія управління якістю продукції як шлях до зростання економіки україни
Управління якістю та сертифікацією продукції iconАнотація
А розкрити сутність основних понять І принципів управління якістю продукції та послуг
Управління якістю та сертифікацією продукції iconЛекція Управління якістю, як спеціалізований вид управлінської діяльності
Менеджмент якості являється спеціалізованим видом управлінської діяльності. До таких спеціалізованих видів управлінської діяльності...
Управління якістю та сертифікацією продукції iconТематика рефератів по курсу «Управління якістю»
Сутність якості. Актуальність проблеми управління якістю в умовах ринкової економіки
Управління якістю та сертифікацією продукції iconПитання підсумкового контролю з дисципліни «Економіка підприємства»
Організація управління якістю продукції і забезпечення конкурентоспроможності підприємства
Управління якістю та сертифікацією продукції iconР. С. Ладиженська, О. Ю. Давидова Управління якістю продукції та послуг в готельно-ресторанному господарстві
Гриф надано Міністерством освіти І науки України, рішення № від 2009 р
Управління якістю та сертифікацією продукції iconДля самостійного відпрацьовування тестові завдання по курсу «Управління якістю»
Чи правильне твердження, що служба забезпечення якості відповідає за якість продукції і(або) послуг, запропонованих фірмою?
Управління якістю та сертифікацією продукції iconЄвропейська кредитно-трансферна система як інструмент управління якістю вищої освіти
М. С. Європейська кредитно-трансферна система як інструмент управління якістю вищої освіти у вищому навчальному закладі / М. С. Головань...
Управління якістю та сертифікацією продукції iconКод модуля: пз 6040 С01 Тип модуля: обов’язковий Семестр
Принципи системного підходу до розробки пз. Шаблони проектування. Специфікація та документування вимог. Технології розробки пз. Процеси...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи