Удк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет icon

Удк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет




Скачати 102.49 Kb.
НазваУдк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет
Дата18.09.2012
Розмір102.49 Kb.
ТипДокументи
1. /gridasov.rtfУдк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет



УДК 347.132

Ю.В. Гридасов,

Національний університет

ДПС України


Особливості адміністративно-господарської відповідальності у сфері охорони права власності суб’єктів господарювання


У статті автором досліджені проблемні аспекти адміністративно-господарської відповідальності суб’єктів господарювання.


In the article by an author the research problem aspects of administrativno-gospodarscoi responsibility of subjects of menage.


Ключові слова: адміністративно-господарська відповідальність, право власності, суб’єкти господарювання, адміністративно-господарські санкції.


Корінна реформа економіки України, розвиток підприємств різної форми власності, правове й організаційне забезпечення їх безпечної діяльності набувають все більшого значення та вимагають адекватного економіко-правового впливу й установлення відповідальності за порушення законодавства у сфері господарювання. Значущість цієї проблеми підтверд­жується інтенсивним розвитком нормативно-правової бази адміністративної, господарської відповідальності у вигляді заходів адміністративного примусу.

Проблему адміністративно-господарської відповідальності суб’єктів господарювання досліджували провідні вітчизняні вчені у галузі адміністративного та господарського права Ю.П. Битяк, І.П. Голосніченко, Т.М. Кравцова, С.О. Теньков, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюк, В.В. Овсієнко, В.К. Мамутов, Н.А. Саніахметова, Н.В. Хорощак, В.С. Щербина та ін. Разом з тим безпосередньо аспектів адміністративно-господарської відповідальності у сфері охорони права власності вони торкалися лише епізодично, досліджуючи більш широкі суспільні відносини.

Таким чином, тема статті щодо дослідження особливостей адміністративно-правової відповідальності у сфері охорони права власності суб’єктів господарювання є актуальною.

Метою статті є розкриття деяких аспектів застосування адміністративно-господарської відповідальності у сфері охорони права власності суб’єктів господарювання.

Наукова новизна статті полягає у тому, що автор сформував власне наповнення сутності напрямів адміністративно-правової охорони права власності суб’єктів господарювання.

До основних державних завдань у цій сфері провідні адміністративісти відносять захист прав і свобод своїх громадян, коли на перший план виступає завдання побудови демократичної правової держави з соціальною орієнтованою економікою, в якій органи влади спрямовують свою діяльність на припинення та захист окремих груп інтересів у господарській сфері суспільства [1].

У сфері охорони права власності суб’єктів господарювання засобами адміністративного права наявні три основні напрями – охорона від свавілля органів державної влади; від посягань на право власності суб’єктів господарювання інших осіб і захист усіх осіб від майна підвищеної небезпеки [2].

Останні роки відбувається динамічний розвиток правотворчого процесу в цьому напрямі: встановлено адміністративну відповідальність за обман покупця або замовника, порушення законодавства про захист прав споживачів; недобросовісну конкуренцію; порушення законодавства про бюджетну систему України; зловживання монопольним положенням на ринку; неправомірні операції між підприємцями; дискримінацію підприємців органами влади й управління; порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності і найголовніше – приватна власність стала об’єктом захисту засобами адміністративного права (внесені зміни до ст. 51 КпАП, яка тепер має назву „Дрібне викрадення чужого майна” [3]. Новим Господарсь­ким кодексом України передбачено штрафні, оперативно-господарські й адміністративно-господарські санкції, вживані у разі порушення законодавства у сфері господарювання [4].

Таким чином, характер правопорушень у сфері адміністративної та господарської відповідальності відзначається ширшим обсягом за уявлення, що склалися в минулому столітті.

У галузі адміністративного права одним з основних невирішених законодавчо питань є відсутність згадки в діючому КУпАП про юридичну особу як суб’єкта правопорушення. Пошук істини щодо особливостей адміністративно-господарської відповідальності у сфері охорони права власності суб’єктів господарювання робить це питання принциповим. Залежно від того, визначається чи заперечується юридична особа як суб’єкт адміністративного правопору­шення, і буде полягати подальший пошук істини у зазначеній сфері.

Велика кількість вітчизняних адміністративістів вважає, що відповідальність юридичних осіб, встановлена відповідно до Законів України, в яких органами виконавчої влади і місцевого самоврядування застосовуються до них державний примус, є з теоретичного погляду різновидом адміністративної [5].

Підтримуючи такі погляди, дослідимо більш ґрунтовно гіпотезу, за якою суб’єктом адміністративного правопорушення можуть бути юридичні особи.

Перше, на що необхідно звернути увагу, це те, що розрізняється адміністративна відповідальність фізичних осіб, встановлена діючим КупАП, та зазначена вище адміністративна відповідальність юридичних осіб.

ГК стверджує, що разом із відшкодуванням збитків у сфері господарювання, штрафними й оперативно-господарськими санкціями встановлені особливі види санкцій, які від імені держави застосовуються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, – адміністративно-господарські санкції [6].

Проаналізуємо більш детально зазначені положення ГК. Встановлюючи адміністративно-господарські санкції, законодавець перш за все переслідував мету забезпечити публічний адміністративний вплив на економічні відносини; по-друге, створити певну систему правових засобів адміністративно-господарської відповідальності, які б характеризували і формою, і змістом новий вигляд юридичної відповідальності.

Проте ч. 2 ст. 238 ГК закріплює, що адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені законами. У зв’язку з цим нормативні підзаконні акти – укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, акти Національного банку України, Державної податкової адміністрації, інших органів влади, що передбачають встановлення штрафних, фінансових й інших санкцій за порушення порядку і правил господарювання, підлягають негайній переробці. У разі потреби врегулювання цих суспільних відносин необхідно приймати відповідні закони.

Адміністративно-господарські санкції застосовуються за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Адміністративно-господарськими санкціями визнаються не тільки заходи майнового характеру (штраф, стягнення зборів), але й заходи організаційно-правового характеру (анулювання ліцензії, обмеження діяльності суб’єкта та ін.), направлені на запобігання і припинення правопорушень у сфері господарювання, а за потреби – і застосування певних стягнень у вигляді негативних наслідків для правопорушника.

Без сумніву, адміністративно-господарські санкції за своїми матеріальними й процесуаль­ними властивостями мають спільні риси з адміністративною відповідальністю. Вони, як і адміністративна відповідальність, не мають компенсаційного характеру, не відновлюють початкового майнового стану, їх стягнення здійснюється не на користь іншої сторони або особи господарсько-правових відносин, а зараховуються (фінансові, штрафні санкції), як і адміністративні штрафи, повністю або частково до державного бюджету і частково – до цільових позабюджетних фондів. Логічна структура норм адміністративно-господарських санкцій допускає наявність гіпотези, диспозиції і санкції, які за змістом тотожні адміністратив­но-деліктним нормам з їх імперативним, державно-владним характером. Складання актів про порушення вимог нормативних актів у сфері підприємницької та господарської діяльності і розгляд справ про порушення здійснюється контрольно-наглядовими органами виконавчої влади (в окремих випадках – судами) або органами місцевого самоврядування за правилами відповідних нормативних актів, але на принципах і умовах, аналогічних тим, які застосовуються при розгляді справ про адміністративні правопорушення. Ухвала у справі про порушення у сфері економіки і накладення стягнення у вигляді адміністративно-господарських санкцій за змістом оголошення подібна до ухвали у справі про адміністративні правопорушення. Порядок оскарження й опротестовування адміністративно-господарських санкцій (хоча ГК він і не визначений) у справі про порушення у сфері економіки, за деякими винятками, майже такий же, як і порядок оскарження ухвали у справі про адміністративне правопорушення.

Ці спільні риси й ознаки та розгляд справи про порушення у сфері господарювання і залучення до відповідальності в адміністративному порядку підтверджують, що адміністра­тивно-господарські санкції відносяться до різновиду адміністративної відповідальності юридичних осіб.

Крім того, використання законодавцем уже напрацьованих механізмів і юридичних режимів, випробуваних практикою при застосуванні адміністративно-господарських санкцій, є правомірним та економічно виправданим.

Проте, незважаючи на схожість загальних рис і ознак адміністративної відповідальності та адміністративно-господарських санкцій, існує значна їх відмінність: за термінами застосування адміністративних стягнень – два місяці (ст. 38 КУпАП), адміністративно-господарських – шість місяців із дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через рік з дня порушення (ст. 250 ГК|); при здійсненні адміністративної провини обов’язково складається протокол про адміністративне правопорушення, а порушення у сфері підприємницької та господарської діяльності оформляються в більшості випадків актами, постановами тощо; залучення до адміністративної відповідальності може мати певні юридичні наслідки – застосування повторності та стягнення вважається дійсним протягом року. Останнє є обтяжливою обстави­ною відповідальності у разі здійснення нового правопорушення та кваліфікуючою ознакою при залученні до адміністративної відповідальності фізичних осіб за правопорушення у сфері господарювання, що для адміністративно-господарських санкцій подібних наслідків юридичного характеру не спричиняє.

Ці та інші відмінності відмежовують господарську відповідальність від адміністративно-господарської. Звідси логічно зробити висновок, що відповідальність підприємств, організацій і установ у вигляді фінансових, штрафних санкцій, передбачена законами й іншими нормативними актами, є різновидом адміністративної.

Все викладене вище дозволяє сформувати узагальнюючі, притаманні саме адміністра­тивній відповідальності юридичних осіб у сфері господарювання ознаки:

– її підставою є адміністративний проступок юридичної особи;

– вона накладається на суб’єктів господарювання, як юридичних осіб так і приватних підприємців, які працюють без створення юридичної особи;

– врегульована нормами господарського кодексу інших законів України, в яких передбачені санкції суб’єктам господарювання;

– передбачає особливий порядок притягнення до адміністративно-господарської відповідальності;

– притягнення до адміністративно-господарської відповідальності здійснюється переважно в адміністративному (позасудовому порядку).

Можна виділити три взаємопов’язані підстави адміністративно-господарської відповідаль­ності – нормативну (система норм, що регулюють її); фактичну (адміністративний проступок) і процесуальну (акт компетентного органу про накладення адміністративно-господарського стягнення).

Таким чином, адміністративна відповідальність юридичних осіб у сфері господарювання – це спеціальний вид адміністративної відповідальності, що накладається суб’єктами владних повноважень на суб’єктів господарювання за порушення норм ГК та інших Законів України шляхом застосування до них адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ст. 239 ГК встановлено адміністративно-господарські санкції. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов’язкових платежів); зупинення операцій за рахунками суб’єктів господарювання; застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинен­ня дії ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб’єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб’єкта господарю­вання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені ГК та іншими законами [7, с. 144].

Серед зазначеного різноманіття адміністративно-господарських санкцій нам необхідно виділити ті, за допомогою яких здійснюється адміністративно-правова охорона суб’єктів господарювання.

Практично усі із зазначених адміністративно-господарських санкцій можуть опосередко­вано застосовуватися для охорони суб’єктів господарювання від посягань інших (не органів державної влади та їх посадових) осіб. Так, у випадку здійснення такими особами дій, які порушують права інших суб’єктів господарювання (підпадають під ознаки узгоджених антиконкурентних чи зловживання монопольним становищем на ринку дій), органи Антимонопольного комітету України можуть накласти на суб’єктів господарювання штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік [7].

З метою забезпечення безпеки усіх осіб від майна підвищеної небезпеки, що перебуває у володінні чи користуванні суб’єктів господарювання, суб’єкти владних повноважень можуть застосовувати до перших такі адміністративно-господарські санкції: адміністративно-господарський штраф; зупинення дії ліцензії (патенту); анулювання ліцензії (патенту); обмеження або зупинення діяльності суб’єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідацію суб’єкта господарювання тощо.

Захист суб’єктів господарювання від свавілля органів державної влади є невід’ємною складовою механізму охорони права власності суб’єктів господарювання. Він здійснюється засобами адміністративного права, адміністративної юстиції, цивільного та кримінального права.

Отже, визначені ГК України адміністративно-господарські санкції є одним із складових механізму забезпечення адміністративно-правової охорони права власності суб’єктів господарювання.


Література

1. Кравцова Т.М. Адміністративно-правові засади здійснення державної політики у сфері господарювання: Автореф. дис… докт. юрид. наук. – 12.00.07. – Харків: НУВС, 2004. – С. 9.

2. Галунько В.В. Адміністративно-правова охорона суб’єктів права власності в Україні: Монографія: – ВАТ ХМТ, 2006. – С. 179–208.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – № 51. – С. 1122.

4. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, 19–20, № 21–22. – С. 144.

5. Галунько В.В. Застосування адміністративно-господарських санкцій до суб’єктів господарювання: Навч. посіб. – Херсон: МУБіП, 2006. – С. 76–81.

6. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, 19–20, № 21–22. – С. 144.

7. Про захист економічної конкуренції: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – С. 64.

Схожі:

Удк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет iconУдк 340. 1: 347. 965. 41 Букалов Сергій Науковий керівник доц. Єщук О. М. Херсонський державний університет Проблемні питання діяльності юридичних клінік в Україні
Анотація: у статті розглядаються проблеми діяльності юридичних клінік в Україні та пропонуються шляхи їх подолання. Також аналізується...
Удк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет iconУдк 371. 132: 009 Г. М. Удовіченко
Дидактичні умови формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей
Удк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет iconУдк 371. 132: 009 І. Ю. Сіняговська
Організаційно-дидактичні умови формування пізнавальної самостійності студентів педагогічного університету
Удк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет iconDobos László (112)
Ащеулов А. А. (133), (132), (132), (29), (30), (32), (32), (32), (32), (50), (66), (66), (79), (92)
Удк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет iconНаказ №385-5-05 Про заміну членів у складі комісії кандидатського іспиту зі спеціальності 05. 24. 01 в осінню сесію 2011 р. На часткову зміну наказу по університету №347-5-03 від 10.
На часткову зміну наказу по університету №347-5-03 від 10. 10. 2011р. “Про організацію прийому кандидатських іспитів в осінню сесію...
Удк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет iconХарківський національний медичний університет робак Всеволод Ігорович удк 616. 37 – 002 – 036. 11 – 036. 17 – 089 хірургічне лікування важких форм гострого панкреатиту: оцінка результатів та критерії прогнозу
Державної премії України, доктор медичних наук, професор Сипливий Василь Олексійович, Харківський національний медичний університет...
Удк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет iconНаціональний університет “Острозька академія” Поліський державний університет (Республіка Білорусь) Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана Національний університет державної податкової служби України
Актуальні питання економіко-математичного моделювання та інформаційних технологій у фінансах
Удк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет iconКонституційний процес та поділ влади в Україні в період з 16 липня 1990 р по 28 червня 1996 р
Конституційний процес та поділ влади в Україні в період з 16 липня 1990 р по 28 червня 1996 р. // Національний університет “Острозька...
Удк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет iconЗразок структури статті: удк: дума І. Я. Національний університет „Львівська політехніка”
Проблеми реалізації конкурентної політики на товарних ринках національної економіки
Удк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Марчишинець Ольга Володимирівна удк 334. 732. 3 (477)
Робота виконана на кафедрі економічної теорії внз укоопспілки «Полтавський університет економіки І торгівлі»
Удк 347. 132 Ю. В. Гридасов, Національний університет iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя Вінницький національний аграрний університет Жешувський університет Інформаційний лист Вельмишановні колеги,
На конференції планується обговорення проблем та розробка рекомендацій за такими напрямами
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи