Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі icon

Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі




Скачати 88.48 Kb.
НазваОрганізаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі
Дата18.09.2012
Розмір88.48 Kb.
ТипДокументи
1. /Usenko.docОрганізаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі


УДК 343.26

В. Усенко,

кандидат юридичних наук,

С. Гречанюк,

Українсько-Російсь­кий

інститут, м. Чернігів


Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі


Стаття присвячена актуальній і не дослідженій в Україні проблемі організації підприємництва в системі виконання покарань за участю засуджених до позбавлення волі. Пропозиції авторів хоч і носять постановочний характер, але мають чисто прак­тичне спрямування. У статті обґрунтовуються можливості і доцільності організації підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі.


The article is dealing with an actual but not analyzed problem in Ukraine? It is an enterprise foundation in a system of punishment execution with the concert of condemned to custodial penalty. Although, the authors suggestions are of statement nature, but they are of purely practical course. The article aimed to substantiate the possibilities and expediencies of business enterprise organization for condemned to custodial penalty.


Окремими питаннями організації юридичної діяльності, менеджментом установ вико­нання покарань займалися Т.Є. Березкіна, Д.Д. Вачугув, А.О. Галай, А.І. Зубков, Н.А. Кісля­кова, В.А. Льовочкін, О.Р. Петров, Г.О. Радов, О.О. Соломенчук, але організацією під­приємницької діяльності засуджених до позбавлення волі та правовою регламентацією її в Україні ніхто не займався. Питання, визначені в роботі, проблемні, постановочні. У цьому й полягає актуальність роботи.

Однією з ланок державної діяльності, яку необхідно перебудувати, переосмислити та реформувати, є діяльність кримінально-виконавчої системи України. Дійсно, сьогодні ми вже можемо говорити про те, що в Україні значною мірою вирішене питання приведення правового статусу засуджених до світових стандартів пенітенціарної сфери: держава ста­більно притримується шляху гуманізації системи кримінальних покарань (відміна смерт­ної кари, реформування кримінального законодавства, розширення переліку аль­тер­нативних позбавленню волі видів покарання); більшість спеціальних органів та уста­нов виконання покарання відійшли від стереотипів, сформованих у радянські часи; на противагу виправно-трудовому законодавству завершується формування кримінально-виконавчого законодавства України.

У Програмі подальшого реформування та державної підтримки кримінально-виконав­чої системи на 2002–2005 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р., зазначається, що подальше реформування кримінально-виконавчої сис­теми пов’язане з необхідністю виконання у повному обсязі міжнародних зобов’язань Украї­ни щодо умов виконання покарань, гарантування прав і поваги до людської гідності ув’яз­нених, розширення державної підтримки органів і установ виконання покарань [2, с. 2].

Поряд з тим дуже складним залишається питання виробничо-економічної діяльності кри­мінально-виконавчих установ. Однозначної картини щодо економічних показників систе­ми не прослідковується. У першому півріччі 1995 року підприємства кримінально-ви­конавчої системи показали кращі показники порівняно із загальнодержавними [6, с. 3].

Подібні показники продовжуються і в наступні роки, лише у 1997–1998 роках Держав­ний департамент України з питань виконання покарань зазначає зростання обсягів вироб­ництва. Так, у 1998 році обсяги виробництва установ кримінально-виконавчої системи України зросли порівняно з 1997 роком на 6,2 % [3, с. 5]. Проте уже в наступному році Державний департамент України з питань виконання покарань вказує на значне зниження обсягів виробництва підприємствами кримінально-виконавчої системи [4, с. 6], за яким знову були зрушення на краще [5, с. 3].

У зв’зку з частковою зупинкою потужностей, розривом виробничих зв’язків між підприємствами з економічних та інших причин боротьба за план, заробіток для купівлі продуктів харчування і предметів першої необхідності набирає ще більшого розмаху. Одноманітна, сіра праця виснажує людину, тому і спостерігається значна втрата інтересу до праці [7, с. 58].

Такий стан свідчить про те, що необхідне прийняття і здійснення неординарних економі­ко-стабілізуючих рішень з боку керівництва кримінально-виконавчої системи щодо виве­ден­ня її підприємств із кризового стану.

Сучасним кримінально-виконавчим законодавством України не урегульована можли­вість підприємницької діяльності засуджених, оскільки не передбачена і однозначна її заборона. Згідно зі ст. 63 Конституції України „засуджені користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які передбачені законом і вироком суду” [1, с. 26].

Отже, в контексті реформування кримінально-виконавчої системи, запровадження підприємницької діяльності засуджених може бути одним із суттєвих кроків як для подаль­шої гуманізації системи виконання покарання, так і для суттєвого поліпшення економіч­ного стану кримінально-виконавчих установ.

На нашу думку, достатньо припустимою формою організації засуджених для ведення підприємницької діяльності є товариство з обмеженою відповідальністю. Відповідно до Закону України „Про господарські товариства”, товариство з обмеженою відповідаль­ністю (далі – Товариство) – товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, роз­мір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відпо­відальність у межах їх вкладів.

Слід зазначити, що подібні товариства успішно функціонують в установах виконання покарання Росії вже понад 10 років.

Існує ряд умов, обумовлених специфікою кримінально-виконавчої системи, для органі­за­ції та функціонування Товариства засуджених, зокрема:

– бажання засуджених займатися підприємницькою діяльністю;

– покриття засудженими витрат, пов’язаних з організацією і функціонуванням Товариства;

– використання в діяльності Товариства коштів засуджених, а також коштів інших суб’єк­тів (фізичних або юридичних осіб), задекларованих в установленому законом порядку;

– можливість засуджених отримувати прибуток від підприємницької діяльності;

– відповідність і підпорядкованість діяльності Товариства режиму відбування пока­ран­ня;

– матеріально-технічна спроможність кримінально-виконавчої установи організувати діяльність Товариства;

Необхідно коротко зупинитися на основних моментах організації діяльності Товарист­ва засуджених.

Ініціатива щодо створення Товариства повинна надходити безпосередньо від засудже­них. Основні організаційні питання функціонування створюваного Товариства узгод­жують­ся на загальних зборах засуджених, які виявили бажання займатися підприємниць­кою діяльністю, за участю компетентних представників адміністрації кримінально-вико­нав­чої установи.

Засуджені подають на розгляд керівництву кримінально-виконавчої установи розроб­лений бізнес-план, в якому зазначаються вид продукції, що планується виготовляти, потре­ба у виробничих приміщеннях, обладнанні та інструментах, порядок забезпечення сировиною та матеріалами, а також збуту готової продукції, ціну продукції тощо. Персо­нал кримінально-виконавчих установ сприяє засудженим в отриманні вихідних даних для проведення розрахунків та обгрунтувань.

Після узгодження бізнес-плану з фахівцями територіальних управлінь Державного департаменту України з питань виконання покарання та затвердження означеного доку­мен­та начальником кримінально-виконавчої установи, засуджені, які є засновниками Товариства, розробляють установчі документи відповідно до законодавства України.

Форми та порядок внесення вкладів засуджених до уставного фонду Товариства (гро­шові ресурси, майно та майнові права) узгоджуються з керівництвом кримінально-виконавчої установи. При внесенні до уставного фонду вкладів іншими суб’єктами (фізич­ними або юридичними особами), вони зобов’язані надати документи про легальність цих внесків.

Установчі документи затверджуються загальним зібранням засуджених – засновнків Товариства в присутності керівництва кримінально-виконавчої установи. Протокол зібран­ня засновників, узгоджений з начальником кримінально-виконавчої установи, є дозволом на створення Товариства.

Персонал кримінально-виконавчих установ забезпечує організацію платних послуг засудженим щодо реєстрації підприємницької діяльності, сплати обов’язкових платежів у відповідні бюджети, проведення взаєморозрахунків з іншими суб’єктами господарської діяльності та інших послуг, пов’язаних з цією діяльністю.

Після реєстрації Товариства в установленому порядку і набуття ним статусу юридич­ної особи, подальші взаємовідносини з персоналом кримінально-виконавчої установи закріплюються договором.

У договорі між Товариством та кримінально-виконавчою установою визначаються права та обов’язки сторін, кошторис послуг, що надаються кримінально-виконавчою уста­новою Товариству під час його діяльності. Для забезпечення діяльності Товариства керівництво кримінально-виконавчої установи, погодивши з керівництвом Товариства, затверджують коло осіб з-поміж персоналу установи, які представлятимуть інтереси Товариства у взаємовідносинах з партнерами по підпримницькій діяльності, установами, організаціями та органами державного управління.

Документація Товариства, що стосується виробничо-господарської діяльності, ведеть­ся виконавчими органами Товариства. Печатка Товариства та документація, що стосу­єть­ся фінансової діяльності, зберігається в установленому керівництвом місці (бухгалте­рія або частина спеціального обліку кримнально-виконавчої установи). Допуск до цієї документації керівників Товариства здіснюється в присутності керівництва кримінально-виконавчої установи.

Майно кримінально-виконавчої установи, необхідне для здійснення його діяльності, надається на умовах аренди відповідно до договору між Товариством та установою.

Спори, що виникають при створенні Товариства між засудженими-засновниками Това­риства та керівництвом установи, розглядаються територіальним управлінням кри­мінально-виконавчої системи, а після його реєстрації – в устновленому законодавст­вом України порядку. Для зручності ведення розрахунково-касових операцій Товариству може бути відкритий кореспондетський рахунок у банку, який обслуговує установу.

Такими є основні організаційні положення створення та функціонування товариства з обмеженою відповідальністю засуджених до позбавлення волі.

Необхідно також зупинитися на питанні обов’язків суб’єктів підприємницької діяль­ності в кримінально-виконавчих установах.

Отже, кримінально-виконавча установа, на базі якої створено Товариство, зобов’я­зана:

– контролювати дотримання засудженими, засновниками Товариства, вимог режиму відбування покарання;

– забезпечувати комерційну таємницю в інтересах Товариства;

– створювати необхідні умови для забезпечення збереження документів і майна Това­риства, в тому числі шляхом його виокремленого розміщення;

– надавати платні послуги Товариству в порядку та розмірах, передбачених догово­ром.

У свою чергу, товариство зобов’язане:

– здійснювати тільки ті види діяльності, які не заборонені законодавством та передба­че­ні установчими документами Товариства;

– здійснювати діяльність на основі повного господарчого розрахунку;

– оплачувати послуги кримінально-виконавчої установи, які надаються Товариству, в порядку, передбаченому договором;

– забезпечити виконання засновниками Товариства в процесі виробництва правил техніки безпеки та вимог режиму відбування покарання;

– нести матеріальну відповідальність за шкоду, нанесену орендованому майну.

Цей перелік взаємних зобов’язань не є вичерпним і потребує удосконалення.

Функціонування таких Товариств може справедливо розраховувати на державну під­т­римку. Для впровадження в діяльність кримінально-виконавчих установ підприєм­ниць­кої діяльності засуджених необхідно внести відповідні зміни до кримінально-вико­навчого законодавства. Для цього пропонуємо:

– доповнити чинний Кримінально-виконавчий кодекс України статтями, що передба­чають можливість засудженим займатися підприємницькою діяльністю;

– розробити відповідні відомчі правові акти, що детально розкривають організаційні засади підприємницької діяльності засуджених;

– розробити державну програму підтримки підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі;

– розробити гнучку систему оподаткування такої діяльності, яка б сприяла залученню більшої кількості потенційних партнерів.

Гадаємо, що запровадження підприємницької діяльності засуджених позитивно вплине відразу на декілька компонентів діяльності кримінально-виконавчих установ. Така діяль­ність може наблизити трудову діяльність засуджених до умов „звичайної” ринкової діяль­ності і стати відмінною „трудовою школою”; значно поліпшить економічні показни­ки кри­мінально-виконавчої установи, а також матеріальний стан засуджених; носитиме виховний та стимулюючий характер.


Література


1. Конституція України. – К.: Юрінком, 1996. – 112 c.

2. Програма подальшого реформування та державної підтримки кримінально-вико­нав­чої системи на 2002–2005 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 167. – К.: Державний департамент України з питань виконання пока­рань, 2001. – 9 с.

3. Оперативно-службова і виробничо-господарська діяльність органів і установ вико­нання покарань України у 1998 році // Інформаційний бюлетень. – К.: Державний департа­мент України з питань виконання покарань, 1999. – № 2. – 83 с.

4. Оперативно-службова та виробничо-господарська діяльність органів і установ вико­нання покарань України у 1999 році // Інформаційний бюлетень. – К.: Державний депар­тамент України з питань виконання покарань, 2000. – № 4. – 84 с.

5. Оперативно-службова та виробничо-господарська діяльність органів і установ виконання покарань у 2001 році // Інформаційний бюлетень. – К.: Державний депар­та­мент України з питань виконання покарань, 2002. – № 6. – 109 с.

6. Оперативно-службова і виробничо-господарська діяльність установ кримінально-виконавчої системи у І півріччі 1995 року // Інформаційний бюлетень. – К.: Головне управ­ління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України, 1995. – № 15. – 74 с.

7. Актуальні проблеми пенітенціарної системи України в сучасних умовах: Збірн. наук праць. – К.: РВВ КІВС при УАВС, 1996. – 106 с

Схожі:

Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі iconПаспорт cпеціальності 08. 00. 04 Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)
Підприємництво як соціально-економічне явище. Організаційно-правові та економічні форми підприємницької діяльності
Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі iconПаспорт спеціальності 08. 00. 04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) (нова редакція)
Підприємництво як соціально-економічне явище. Організаційно-правові та економічні форми підприємницької діяльності
Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі iconПрезидія вищої атестаційної комісії україни
Підприємництво як соціально-економічне явище. Організаційно-правові та економічні форми підприємницької діяльності
Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі iconПаспорт спеціальності 08. 00. 04 – економіка та управління підприємствами
Підприємництво як соціально-економічне явище. Організаційно-правові та економічні форми підприємницької діяльності
Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі iconПаспорт спеціальності 08. 00. 04 – економіка та управління підприємствами
Підприємництво як соціально-економічне явище. Організаційно-правові та економічні форми підприємницької діяльності
Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі iconПаспорт спеціальності 08. 00. 04 – економіка та управління підприємствами
Підприємництво як соціально-економічне явище. Організаційно-правові та економічні форми підприємницької діяльності
Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі iconПаспорт спеціальності 08. 00. 04 – економіка та управління підприємствами
Підприємництво як соціально-економічне явище. Організаційно-правові та економічні форми підприємницької діяльності
Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі iconТема…Підприємництво. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності
Для вирішення цьо­го питання підприємець має добре орієнтуватися в наявних організаційних формах. Вивчення чинного законодавства...
Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі iconПояснювальна записка метою навчальної дисципліни «Правові І організаційні основи підприємницької діяльності»
Метою навчальної дисципліни «Правові і організаційні основи підприємницької діяльності» є вивчення зазначених явищ з правової сторони...
Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі iconОрганізаційно-правові аспекти судово-бухгалтерської діяльності Організація судово-експертної діяльності
Організація судово-експертної діяльності. Головним нормативно-правом актом, який регламентує порядок призначення, проведення та інші...
Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі iconКонференції "антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку"
Організаційно-правові аспекти подолання кризових явищ в органах державної влади та місцевого самоврядування
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи