Маркетинг-дайджест 24-25 листопада 2011 р icon

Маркетинг-дайджест 24-25 листопада 2011 р




НазваМаркетинг-дайджест 24-25 листопада 2011 р
Сторінка1/37
Дата04.03.2013
Розмір5.65 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Українська асоціація маркетингу

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського


Міжнародна науково-практична інтернет-конференція викладачів, аспірантів і студентів


«МАРКЕТИНГ-ДАЙДЖЕСТ»


24-25 листопада 2011 р.


ТОМ І


Донецьк

2011р.

© Колектив авторів, 2011 рік


У збірнику опубліковані тези доповідей викладачів, аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції викладачів, аспірантів та студентів «МАРКЕТИНГ-ДАЙДЖЕСТ».


Тематика тез доповідей присвячена вирішенню широкого кола питань, що стосуються маркетингової діяльності у кризових та посткризових умовах, визначення стану та тенденцій розвитку сучасного підприємництва, новітніх маркетингових комунікаційних систем, інноваційних та інформаційних маркетингових технологій, а також проблемам міжнародного, соціально-відповідального та туристичного маркетингу.


Збірник тез доповідей призначено для викладачів, аспірантів та студентів всіх ВНЗ, у тому числі, економічного, гуманітарного, технічного профілів, широких кіл громадськості.


© Донецький національний університет економіки і

торгівлі імені Михайла Туган –Барановського, 2011 рік


СЕКЦІЯ 1


^ МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ В СИСТЕМІ ІННОВАЦІЙНОГО МАРКЕТИНГУ


Кривоніс А.О., аспірант

Науковий керівник: Шубін О.О., д.е.н., професор

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського


^ СУЧАСНИЙ БРЕНДІНГ В УКРАЇНI


Кількість визначень терміну "бренд" може позмагатися лише із кількістю визначень терміну "маркетинг". Конкретні визначення “бренду” дати дуже складно. Брендом може бути практично все те, що може споживатися - товари, послуги, хобі, захоплення, стиль життя та багато іншого. Бренд є те, за що споживач готовий переплачувати. Бренд - не просто товар під маркою, що володіє певним співвідношенням ціна-якість. Бренд - носій певної ідеї, за яку споживач готовий платити.

Слова «бренд» і «брендiнг» - однi з найбiльш популярних у сучасному бізнес-світі. Вони також є складовими найбiльш вживаних словосполучень: створення бренду, розвиток бренду, сила бренду, розширення бренду, портфель брендів, аналіз бренду, управління брендом, вартість бренду і інших.

Бренд – не лише торгова марка, що складається з назви, графічного зображення і звукових символів компанії або товару. Поняття бренду ширше, оскільки до нього ще додатково входять:

• сам товар або послуга з усіма його характеристиками;

• набір очікувань та асоціацій, що сприймаються і приписуються користувачем товару;

• інформація про споживача;

• обіцянки будь-яких переваг, дані автором бренда споживачам;

У розвинутих країнах бренд дозволяє найшвидшим і простим способом виділитися з натовпу, показати, що ти чогось домігся, що ти можеш купувати дорогі речі, що ти кращий за інших.

Сучасний брендiнг - це досконала розробка і здійснення комплексу заходів, що сприяють: ідентифікації того або іншого продукту; виділення цього продукту з ряду аналогічних конкуруючих продуктів; створення довгострокової переваги споживачів до бренду.

Головним завданням брендiнгу є комплекс послідовних заходів, спрямованих на формування єдиного образу торгової марки у споживачів.
Маркетингові дослідження, які спрямовані на виявлення ключових аспектів позиціонування, дозволяють випустити продукцію, що йде на хвилі із споживчими очiкуваннями. Якщо йдеться про інноваційний напрямок, вони дадуть уявлення про привабливість концепції нової продукції для потенційних споживачів, а також дозволять скорегувати стратегію і мінімізувати можливі ризики.

Сам процес брендінгу умовно можна уявити у вигляді декількох етапів:

1. Процес створення концепції бренду, під час якого детально визначається маркетинговий комплекс бренду і відбувається встановлення ключових аспектів позиціонування нової лінії продукції.

2. Розробка бренду. Креативний і маркетинговий аналіз дозволяє сформулювати індивідуальний образ бренду, який потім відбивається в ефективному імені, візуальних атрибутах нового бренду та комунікаційної стратегії.

3. Процес управління життям бренду (бренд-менеджмент). Після розробки бренду починається більш тривала і складна стадія, пов'язана з управлінням брендом і корекцією життєвого циклу бренду на кожній стадії його розвитку на ринку.

Отже, сучасний брендінг - це цілеспрямована діяльність по створенню бренд-іміджу, образу та репутації фірмовості товарів і послуг. Брендінг прагне зробити продукт першокласним, престижним і легко впізнаваним споживачем. Успiх забезпечують якість товару, репутація компанії-виробника, сила рекламних впливів та інших маркетингових заходiв. Важливо зрозуміти, що конкурентоспроможним на сучасних ринках товарів масового попиту зможе бути тільки той, хто відповість на питання про те, чому споживач повинен віддати перевагу його марці тієї, що конкурує. Стратегія бренду дозволяє зберегти особливий імідж товару при будь-яких його модифікаціях і кон'юнктурних змін ринку.


^ Тітова К.В., аспірант

Науковий керівник: Шубін О.О., д.е.н., професор

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган – Барановського


^ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕДСТАВЛЕННОСТІ ЗАМОРОЖЕНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ В ТОРГОВІЙ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ


Галузь з виробництва заморожених напівфабрикатів грає значну роль у розвитку економіки країни: галузь забезпечую продуктами харчування споживачів, які ведуть активний спосіб життя та не мають часу на приготування їжі, підприємства галузі переробляють вітчизняну сировину, забезпечують додаткові робочі місця та беруть участь у соціальних програмах.

Ринок заморожених продуктів представлений цілим рядом сегментів, основними з яких є: пельмені, вареники, м'ясні й рибні напівфабрикати, морозиво, заморожені овочі й фрукти, тестові напівфабрикати, заморожена риба й морепродукти, вершкове масло.

Важливим етапом аналізу ринку заморожених напівфабрикатів є дослідження представленості продукції в торговій мережі країни, продукції виробників заморожених напівфабрикатів.

Для цього обраний метод сенсус торгових точок. Сенсус торгових точок – повний опис асортименту (в даному випадку – категорії заморожені напівфабрикати) з фіксуванням виду продукції, виробника, торгової марки, роздрібної ціни [4].

Географія дослідження - чотири міста України: Донецьк, Київ, Одеса, Львів.

Об'єкт дослідження: заморожені напівфабрикати (пельмені, вареники, котлети, голубці, манти, фрикадельки, биточки, тефтельки, млинці, бендерики, піца, тісто, чебуреки).

Сукупна кількість досліджених торгових точок складає 280 одиниць, що є достатнім для описання стану пропозиції ринку заморожених напівфабрикатів.

Розподіл торгових точок за категоріями побудований наступним чином:

VIP – мережі супермаркетів (площа магазину більша ніж 300м2);

А – великі традиційні магазини з торговою площею більш ніж 300м 2 та продовольчі магазина площею 101-300 м2;

B – продовольчі магазини площею 41 – 100 м2;

C – продовольчі магазини площею до 40 м2, продовольчі кіоски [3].

Серед досліджених міст 97% точок мають в асортименті заморожені напівфабрикати. 94% магазинів мають у асортименті пельмені, 72% - вареники, 66% - котлети. Ці види заморожених напівфабрикатів є найбільш розповсюдженими в торговій мережі міст України.

Розглянувши ситуацію відносно кожної категорії магазинів, можна сказати наступне: всі магазини категорії А мають у своєму асортименті пельмені – 100%, 75% - вареники, 74% - котлети. Далі за рівнем розповсюдження йдуть млинці – 38%, тісто - 37%, биточки – 36%. 82% магазинів категорії В мають у асортименті пельмені та вареники, 79% - котлети. Ці види є найбільш розповсюдженими в магазинах категорії В. Далі за рівнем представленості йдуть: млинці – 45% та тісто 44%. Інші заморожені напівфабрикати мають представленість в магазинах категорії В менш, ніж 13%. Всі магазини категорії С мають у асортиментному портфелі пельмені, 67% - вареники, 51% - котлети. Далі за рівнем представленості види заморожених напівфабрикатів розподіляються таким чином: 25% - млинці, 16% - тісто. Бендерики, тісто, чебуреки в магазинах категорії С не мають представленості.

Магазини категорії VIP працюють зі всіма видами заморожених напівфабрикатів. Пельмені, вареники, котлети, голубці, млинці, тісто, піца мають представленість 100%.

На ринку м. Києва представленість більше, ніж 50% мають пельмені - 99%, вареники - 83%, котлети - 72%, млинці - 62%. Далі йдуть тісто – 48%, голубці – 24%, биточки – 23%. Манти, тефтельки, чебуреки мають представленість менш, ніж 15%.

На ринку м. Донецька пельмені мають представленість 94%, вареники – 78%, котлети – 66%. Голубці, фрикадельки, манти, биточки, тефтельки, бендерики, піца, чебуреки мають представленість менш, ніж 15%, що свідчить про схильність донецьких споживачів до традиційних заморожених напівфабрикатів та млинців і тіста (36% та 33% відповідно).

На ринку м. Одеси пельмені мають представленість 93%, вареники – 69%, котлети – 54%. Більш високий рівень представленості, ніж по Україні, в Одесі мають биточки (28%) та фрикадельки (12%).

На ринку м. Львова пельмені мають представленість 88%, вареники – 74%, млинці – 56%, котлети 42%. Популярність мають також голубці (28%), биточки (33%), бендерики (18%).

Таким чином, найбільш популярними продовжують бути традиційні напівфабрикати: пельмені, вареники, котлети. Лише у Львові млинці входять до складу трійки лідерів.

На ринку м. Києва представлені 36 торгових марок заморожених напівфабрикатів, на ринку м. Донецька представлена продукція не менше як 22 торговими марками, в Одесі зафіксовані в роздрібній мережі 17 торгових марок, у Львові – 15 торгових марок [1].

Таким чином, виявлені основні тенденції ринку заморожених напівфабрикатів дуже виражений ріст частки продукції, виробленої під приватними марками мереж, поступове зменшення частки вагової продукції, споживач готовий платити більше за якість продукту.

Література:

  1. Галина Шубина http://meatbusiness.ua/№2 (77) февраль 2011. Обзор рынка замороженных полуфабрикатов;

  2. А. Кусарова. Пельмени наступают//Мир продуктов.- №4, 2011.- с.24-32;

  3. http://www.produktgoda.by/ru/research/ Классификация торговых точек. Компания ACNielsen.

  4. http://ru.wikipedia.org/wiki/



Баранова Ю. А.

Научный руководитель: Азарян Е.М., д.э.н., профессор

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского


^ БЕСПЛАТНАЯ РЕКЛАМА


В большинстве случаев, рекламодатель считает телевизионную рекламу более результативной по сравнению с другими. Это заблуждение сложилось из стереотипного представления о любой аудитории как о совокупности зрителей, а не читателей.

     Инструмент рекламы - деньги, поэтому способы и методы, гарантирующие результат, не только вторичны по отношению к основному инструменту - они полностью зависят от него. И хотя это утверждение спорно с точки зрения тех рекламодателей, которые ищут и успешно находят возможности размещать свою рекламу в периодической печати бесплатно, их нетрудно переубедить. 

Реклама - это стратегия, процесс, от длительности и слаженности которого зависит конечная цель - прибыль рекламодателя. Этот комплексный подход не может быть бесплатным: как ни один образ не формируется без тщательной проработки деталей, так и его внедрение в сознание целевой аудитории - дело долгое и затратное. Брендинг, создание имиджа продукта или компании без финансовых вложений невозможны. 

     Бесплатная реклама систематической быть не может, ведь платная реклама имеет приоритетное значение для любого издания. Это значит, что чересчур экономные рекламодатели заранее согласны с тем, что публиковать их объявления будут в соответствии с видением редактора издания, то есть с нарушением основных принципов - актуальности и целесообразности.

 Податель бесплатной рекламы крайне редко тратится на специалистов, поэтому новый товар практически всегда бывает представлен односторонне и без учета потребностей целевой аудитории. Хаотические публикации и непродуманный имидж создадут в сознании потенциального покупателя такой образ продукта, который в лучшем случае вызовет недоумение, в худшем - полное игнорирование. Если у компании нет денег на рекламу, значит, у нее их не хватит и на создание качественного товара. Такие выводы отпечатываются в памяти покупателей мгновенно, а для любого нового продукта это окончательный приговор.

 Пускать рекламную компанию на самотек - порочная практика, и вредит она обоим заинтересованным участникам процесса. Конечно, рекламодатель заинтересован в экономии средств, но это тот нередкий в бизнесе случай, когда снижение затрат прямо влечет за собой снижение доходов. Вкладывать немалые деньги в создание нового, предлагать это новое на рынке - и в результате с трудом перекрыть затраты. К тому же поиск бесплатной рекламы развращает и персонал. Реклама из рычага продаж превращается в фикцию. Периодические издания очень быстро понимают, что конечная цель рекламы для компании уже не важна, и формируют свое отношение, вытекающее из ситуации. 
     При этом второй участник процесса - пресса - проигрывает не меньше. Деньги обеспечивают независимость. Если же финансовая независимость отсутствует, то издание вынуждено находится в постоянном поиске рекламодателя. Это ведет к искажению его основополагающих целей, подмене их случайными, сиюминутными интересами - и вот уже целевая аудитория, не находящая в издании того, что привлекало ее раньше, ищет себе другой источник информации. Не стоит считать, что рекламодателей это не касается, ведь читатели, с удовольствием, находившие одну и ту же рекламу на одном и том же месте в привычном издании, в другом издании реагируют на нее иначе. Соответственно, снижаются и эффективность рекламы, и доходы компании. 
     Из этого следует, что чересчур экономный рекламодатель не желает признать, что пресса - полноправный и полезный участник рынка, своего рода производитель, устанавливающий с помощью информации взаимосвязь между продавцом и покупателем. Каждый искатель бесплатного обращения разрушает этот отлаженный механизм, снижая доверие и к изданию, и к объекту рекламы. Потерянное доверие - это в конечном итоге потерянные деньги, так как бесплатная реклама получению стабильной, достойной прибыли не способствует.

Баркалова А. І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім.

^ М. Туган-Барановського


FEAR-РЕКЛАМА


Організація рекламної кампанії передбачає забезпечення високого рівня трьох параметрів: частоти появи реклами, широти охоплення, сили впливу. При цьому виникає протиріччя, чим більшим є обсяг реклами і високими показники частоти появи та широти охоплення, тим важче забезпечити силу впливу. Як результат: сучасний інформаційний простір перевантажений рекламними повідомленнями, а ефективність традиційних методів впливу на споживачів знижується.

За даними Міжнародної асоціації реклами людина щоденно відчуває вплив приблизно 2000 рекламних звернень в різноманітних формах, але поміченими будуть лише 10-20% з них. Таким чином маркетологам потрібно прикладати багато зусиль для доведення звернення до потенційних покупців. Тому актуальною проблемою маркетингової комунікативної політики є пошук раціональних і ефективних інструментів впливу на цільову аудиторію.

Відомо, що побоювання є одним із найсильніших спонукальних мотивів. Разом з тим, у фаховій літературі з маркетингу недостатньо обґрунтований механізм впливу відчуття побоювання на поведінку споживачів.

Емоціями (афектами, душевними хвилюваннями) називають стани побоювання, гніву, туги, радості, любові, надії, смутку, відрази, гордості тощо. Зовнішнє подразнення, що є причиною виникнення афекту, викликає рефлекторні зміни в діяльності серця, дихання, в кровообігу, в тонусі м'язів. Внаслідок чого у всьому тілі при емоціях відчуваються різні відчуття, з яких і складається переживання емоцій. Побоювання, тобто побоювання за власне благополуччя є одним з найбільш сильних подразників.

Побоювання ґрунтується на принципі дуалізму: у ньому одночасно закладені протидія та стимулювання. У рекламній діяльності, він може бути стимулом для здійснення купівлі чи дії. Емоції, викликані у потенційного споживача, спонукають його здійснити купівлю, інакше з ним може статися щось неприємне (реклама зубної пасти, прального порошку, жувальної гумки).

Побоювання є пасивно-оборонною реакцією, якщо загроза надходить від когось сильнішого, на небезпеку, якої потрібно уникнути, від якої потрібно усунутися. Якщо загроза надходить від когось слабшого, то це викликає активно-оборонну реакцію - гнів. Виділяють побоювання предметний (названий людиною чи об'єктом) і безпредметний (неусвідомлений, не пов'язаний з чимось конкретним).

Побоювання в усі часи було найкращим мотиватором і з виникненням маркетингу він не міг не стати однією з його складових, рекламна індустрія не змогла пройти повз такого потужного стимулу. Перші рекламні кампанії, що використовували побоювання потенційних покупців як мотиватор для купівлі з'явились давно. Для багатьох товарів та послуг використання побоювання у рекламі стало незамінним. Фармацевтичні препарати, страхування, шампунь від лупи, антибактеріальні миючі засоби, екологія тощо. Ці товари вже звично асоціюються з позбавленням від небезпеки. Споживачу пояснюють, що якщо він не зробить того, що йому радять, може виникнути загроза здоров'ю (фізичний ризик), соціальному статусу та почуттю самоповаги (психологічний ризик), гаманцю (фінансовий ризик), особистій безпеці (екологічний ризик).

Дослідницька практика показує, що при створенні повідомлень, метою яких є спонукання до дії, і якщо воно містить зрозумілі, конкретні, оптимістичні інструкції, призводить до виникнення у аудиторії відчуття, що вони здатні протистояти своєму побоюванню і впоратися з небезпекою самостійно, не користуючись іншими засобами. Таким чином, найкращі результати дає комбінація збудження побоювання і конкретних інструкцій.

Увагу глядача привертає конкретний побоювання і з'являється бажання позбавитися від нього. Споживачеві пропонується спосіб позбавлення від побоювання - проста, здійснима реакція, яка може бути виконана за допомогою об'єкту, що рекламується цільовій аудиторії як товар чи рекомендована дія.

Однак споживач повинен концентруватися не на самому побоюванні, а на його подоланні за допомогою рекламованої продукції. До того ж такий підхід може бути ефективним лише за умови, що побоювання є достатньо інтенсивним; запропоновано спосіб подолання побоювання; рекомендована дія сприймається як засіб знизити загрозу і споживач може виконати рекомендовану дію. Особливо важливим є те, що така реклама повинна підказувати реальний вихід із загрозливого становища.


Белоусов В. А.

Научный руководитель: Пархаева Н.В., к.т.н., доцент

Донецкий национальный университет экономики и

торговли имени Михаила Туган-Барановского


^ КОРПОРАТИВНЫЙ ИМИДЖ – КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ УСПЕШНОГО БИЗНЕСА


Все чаще на улицах города, в СМИ, Интернете, можно встретить такое словосочетание как корпоративный имидж. Но мало кто знает его значение и сферу применения. Именно поэтому, целью данной работы является изучение корпоративного имиджа, как составляющей успеха ведения бизнеса.

Корпоративный, или организационный имидж — это образ организации в представлении групп общественности. Позитивный имидж повышает конкурентоспособность коммерческой организации на рынке. Он привлекает потребителей и партнеров, ускоряет продажи и увеличивает их объем. Он облегчает доступ организации к ресурсам (финансовым, информационным, человеческим, материальным) и ведение операций.

Позитивный имидж значим не только для коммерческих организаций. Госструктурам он обеспечивает поддержку населения, бизнеса, средств массовой информации. Университетам, больницам, фондам — помогает вести сбор средств/пожертвований, а также привлекать лучшие ресурсы из возможных. Так, широкая позитивная известность МГУ во всем мире — один из факторов развитой глобальной телекоммуникационной системы, которой он располагает.

Корпоративный имидж создается специалистами, посредством маркетинговых коммуникаций: Public Relations, сейлз-промоушен, реклама, личные продажи и др. Создание имиджа всегда связано с какой-либо социальной стратой нашего общества и рассчитано на определенный ценовой сегмент.

Работа со СМИ одна из важных задач, которая при правильном решении всегда дает положительный результат. Ведь СМИ может погубить компанию или помочь ей достигнуть вершин бизнеса, потому что они непосредственно влияют на общественное мнение. Региональные и столичные компании постоянно пользуются данными услугами, но спектр используемых средств различен. Редко можно встретить региональную компанию, которая использует рекламную статью или пользуется нестандартным распространением информации.

Каждое из средств маркетинговых коммуникаций имеет свои сильные и слабые стороны. Использование этих средств обеспечивает усиление или ослабление преимуществ каждого из средств и скрывает их недостатки. В зависимости от того, как компания использует финансовые, информационные, человеческие ресурсы, постепенно создается организационный стиль. Финансирование различные проектов, проведение социально-ориентированных программ, развитие той или иной области, связанной с деятельностью компании все это способы создания благоприятного имиджа.

После формирования определенных маркетинговых решений, взаимодействия с общественностью, следующим этапом становиться решение о применении возможных каналов донесения информации до определенной целевой группы. Теперь в действие вступает корпоративная идентичность, когда имидж компании, непосредственно ассоциируется с производимыми ею услугами и/или товарами. Именно корпоративная идентичность отражает миссию, структуру и возможности компании. Данный этап является очень сложным и не ограничивается некой кратковременной системой мер. Факт существования понятия стратегической корпоративной индивидуальности свидетельствует о значимости для успеха компании. В результате непрерывной работы над корпоративной идентичностью возникает корпоративный имидж.

Корпоративная идентичность должна отражать миссию, структуру, бизнес и притязания компании.

Работа над корпоративной идентичностью важна настолько, что нередко ведет к структурным изменениям, к смене управляющих или репозиционированию организации, стремящейся обслуживать другие рынки. Эти изменения более значимы и существенны для позитивного имиджа организации, чем косметический макияж интерьеров и раскраска фасадов потемкинских деревень. Cам факт существования понятий стратегической корпоративной идентичности, стратегической корпоративной индивидуальности свидетельствует об их стратегической значимости для успеха компании. Только в результате работы над корпоративной идентичностью – и использования корпоративных коммуникаций (маркетинговых, в т.ч.), возникает корпоративный имидж.

На основе вышеизложенного можно сделать вывод, что создание корпоративного имиджа - это сложная работа, которая требует систематизированных и фундаментальных знаний, в области маркетинга, рекламы, PR и менеджмента дипломированных специалистов. От их работы зависит уровень, на котором будет работать компания, ее устойчивость и долговечность. Чем качественней корпоративный имидж, тем больше клиентов будет у компании, а если у компании есть своя клиентура, которая постоянно пользуется продукцией или услугами данной организации и приносит стабильный доход – это и есть успех в ведении бизнеса.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

Схожі:

Маркетинг-дайджест 24-25 листопада 2011 р iconМаркетинг-дайджест 24-25 листопада 2011 р
Міжнародна науково-практична інтернет-конференція викладачів, аспірантів І студентів
Маркетинг-дайджест 24-25 листопада 2011 р iconН аціональний університет кораблебудування
Текст] : дайджест / уклад.: О. В. Бєлодєд, К. С. Диндеренко. – Миколаїв : нук, 2011. – 6 с
Маркетинг-дайджест 24-25 листопада 2011 р iconЗатверджено: В. О. проректора з навчальної роботи
«Міжнародна економіка», 030507«Маркетинг», 030504«Економіка підприємства» 030505«Управління персоналом І економіка праці», галузь...
Маркетинг-дайджест 24-25 листопада 2011 р iconКо-маркетинг ко-маркетинг
Ко-маркетинг (від англ. Co-marketing) або спільний маркетинг це спільне управління створенням послуг І товарів, а також механізмами...
Маркетинг-дайджест 24-25 листопада 2011 р iconРозклад установочно-екзаменаційної сесії студентів заочної форми за скороченим терміном навчання 1 курс окр «Бакалавр» (2 р навчання) з 14 листопада 2011р по 27 листопада 2011 р. Дата

Маркетинг-дайджест 24-25 листопада 2011 р icon«Наука: Люди, Финансы, Технологии и События» Дайджест новостей от Scientific Social Community
В этом выпуске, вы узнаете о грантах, чьи сроки подачи заканчиваются в декабре 2011 январе 2012 года
Маркетинг-дайджест 24-25 листопада 2011 р icon«Наука: Люди, Финансы, Технологии и События» Дайджест новостей от Scientific Social Community
Из этого выпуска Вы узнаете о тех конференциях, сроки подачи тезисов на которые заканчиваются в декабре 2011 года
Маркетинг-дайджест 24-25 листопада 2011 р iconРозклад установочно-екзаменаційної сесії студентів заочної форми за скороченим терміном навчання 1 курс окр «Бакалавр» (3 роки навчання) з 12 листопада 2011р по 26 листопада 2011 р. Дата 030601 "Менеджмент І адміністрування" (ауд. 105 )

Маркетинг-дайджест 24-25 листопада 2011 р iconДонецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган барановського інформаційний лист міжнародна науково – практична інтернет-конференція викладачів, аспірантів та студентів маркетинг-дайджест
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган барановського
Маркетинг-дайджест 24-25 листопада 2011 р iconПояснювальна записка до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних
Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392, наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 19. 01...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи