Роль контролю знань студентів при вивченні дисциплін математичного циклу в рамках кмсонп icon

Роль контролю знань студентів при вивченні дисциплін математичного циклу в рамках кмсонп




Скачати 236.5 Kb.
НазваРоль контролю знань студентів при вивченні дисциплін математичного циклу в рамках кмсонп
Дата18.09.2012
Розмір236.5 Kb.
ТипДокументи






Шепеленко О.В.

Донецкий національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського


РОЛЬ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІН МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ В РАМКАХ КМСОНП


Навчання вищій математиці в університеті в рамках КМСОНП має ставити за мету підвищення рівня математичної культури майбутніх фахівців до рівня, що дозволяє застосувати математичні методи при вирішенні практичних завдань. Особливе місце в навчальному процесі при вивченні вищої математики займає поточний контроль знань студентів – одна з форм зворотного зв’язку студентів і викладачів. Своєчасний контроль знань дає можливість зосередити увагу студентів на вузлових питаннях. Його результати дозволяють кожному студенту оцінити свої успіхи в оволодінні досліджуваним курсом. Можливість бачити результати своєї праці робить навчальні заняття більш цікавими для студентів, активізує аудиторію. Аналіз результатів контролю дає можливість викладачеві корегувати методику проведення лекційних та практичних занять, вибирати форми навчання студентів, що володіють різним рівнем знань, в позааудиторний час.

Зменшення годин аудиторних занять та збільшення ролі самостійної роботи при вивченні дисциплін математичного циклу, потребувало значного посилення контролю та вдосконалення роботи студентів з метою поліпшення управління процесом навчання. Контроль знань є органічною частиною процесу навчання у вищій школі. При цьому підвищується значимість контролюючої, керуючої, методичної та консультаційної діяльності. Навчальна функція контролю знань виявляється в закріпленні, поглибленні та коригуванні знань, а також їх систематизації. Дані контролю знань необхідні у встановленні рівня та якості знань студентів.

Правильний вибір оптимальної частоти контролю значно підвищує ефективність управління процесом навчання. Ми використовуємо різні види і форми контролю, що пов’язані зі специфікою занять, такі як письмові роботи, диктанти, експрес опитування, індивідуальні бесіди в процесі виконання студентами заданих робіт, індивідуальні завдання з вивченої теми з наступним захистом, перевірка домашніх завдань, написання рефератів тощо.

У процесі викладання дисциплін математичного циклу особливо в рамках КМСОНП перевірку стану знань студентів доцільно проводити в ході всього навчального процесу.

За своїми цілями контроль знань студентів підрозділяється на поточний, тематичний і підсумковий. Основними формами перевірки знань з вищої математики є усне опитування і письмові самостійні та контрольні роботи, колоквіуми.

Метою поточної перевірки є забезпечення оперативного зворотного зв’язку, що дозволяє викладачу регулювати навчальний процес для забезпечення більш повного і глибокого засвоєння навчального матеріалу. Для поточної перевірки знань часто використовуються індивідуальні і фронтальні опитування за основним теоретичним положенням і понять, які дозволяють перевірити не тільки ступінь підготовки студентів до заняття, а й розвивають у них кмітливість, швидкість мислення, допомагають у подальшому усунути можливі помилки при самостійному вирішенні завдань.

Крім усних опитувань для поточного контролю знань проводяться математичні диктанти та невеликі за обсягом письмові самостійні роботи, для яких використовуються як звичайні індивідуалізовані картки із завданнями, так і картки програмованого контролю знань.

Поряд з цими методами проведення поточного контролю знань використовуються тести-завдання, що складаються з ряду питань і декількох варіантів відповідей, серед яких один вірний. Цей вид контролю має свої переваги. Тести зручні для проведення підсумкового контролю знань, оскільки охоплюють великий за обсягом матеріал, роздроблений на окремі питання. Поряд з перевагами, тестовий контроль має і недоліки, що пов’язані з тим, що не всі необхідні характеристики засвоєння студентами навчального матеріалу можна отримати способами тестування. Такі, наприклад, показники як вміння конкретизувати свою відповідь прикладами, вміння складно, логічно і доказово висловлювати свої думки, деякі інші характеристики знань, умінь, навичок оцінювати тестуванням неможливо.

Метою тематичного контролю є визначення рівня знань студентів по кожній темі курсу в цілому. Для такого контролю використовуються письмові контрольні роботи, що містять завдання з усіх вузлових питань теми та індивідуальні завдання, виконання яких дозволяє студентам глибше вивчити теоретичний матеріал і набути навичок його практичного застосування.

Важливим критерієм засвоєння теорії є практика, тобто вміння розв’язувати задачі з пройденої теми. Однак потрібно пам’ятати, що правильне вирішення тієї чи іншої задачі може вийти в результаті застосування завчених формул, без логічного розуміння суті рішення. Уміння вирішувати завдання є необхідним, але не достатньою умовою доброго знання теоретичного матеріалу.

В даний час корисні самостійні заняття студентів з тестуючими комп’ютерними програмами, що допомагають активізувати процес навчання завданням неординарних питань, обмеженням кількості часу для відповіді, можливістю вибору правильної відповіді з декількох запропонованих, отриманням об’єктивної оцінки своїм знанням, необмеженістю числа повторень сеансів роботи з програмою для кращого засвоєння матеріалу певної теми і досягнення бажаного результату. Тестуючі комп’ютерні програми можуть бути складені для кожної теми окремо і для всього курсу в цілому.

Метою підсумкової перевірки знань (форма – іспит чи залік) є виявлення рівня знань студентів за семестр.

Систематична самостійна робота студентів над теоретичним матеріалом має винятково велике значення при вивченні вищої математики. Розумне поєднання планового поточного контролю та контролю без попередження може стимулювати роботу студента як над цілими розділами курсу, так і над кожною лекцією в окремо, підвищуючи ефективність навчального процесу. Контроль за знаннями студентів активізує їх самостійну роботу, сприяє більш глибокому і міцному засвоєнню матеріалу і дозволяє об’єктивно оцінити поточні знання.

Зміст завдань для поточного контролю за самостійною роботою студентів підбирається таким чином, щоб вони інтенсифікували навчальний процес. В основу впорядкування більшості завдань закладаються наступні вимоги: розбивка навчального матеріалу на досить малі блоки; впорядкування достатньої кількості варіантів завдань; максимальне число вирішуваних питань при мінімальній кількості вихідних даних; диференційований підхід.

Освоєння всього навчального матеріалу перевіряється за допомогою комплексного завдання, в якому питання несуть різне смислове навантаження: знання фактичного матеріалу; перевірка розуміння студентами досліджуваного матеріалу; можливість застосування отриманих знань.

Важливе місце в організації контролю самостійної роботи студентів займають засоби контролю. Такі як тести, які можуть мати різні структури побудови (вибіркові, свідомо-помилкові, множинного вибору тощо); письмовий контроль (питання і завдання різного ступеня складності).

Способи, види і форми контролю самостійної роботи студентів пов’язані з етапами навчання у вузі, оскільки цілі контролю на молодших і старших курсах різні. Контроль знань і умінь не є самоціллю. Відомо, що процес навчання включає як викладання, так і навчання студентів, тому проявом пізнавального інтересу студентів є ініціатива пошуку, самостійність пошуку знань, висування і постановка завдань на шляху пізнання, придбання необхідних для цього коштів роботи. Постійне і самостійне придбання наукових знань з дисциплін математичного циклу, використання їх у спеціальних профільних дисциплінах, не може відбуватися без саморегулювання в навчальній роботі.

При навчанні математики ми переважно маємо справу зі студентами, яким не вистачає фактичних знань, а й засобів їх отримання. Поряд з традиційними методами викладання ми знайомимо студентів із засобами саморегуляції в процесі навчання, створюючи відповідні умови: на консультаціях, індивідуальних заняттях вдається поступово пояснити студентам до чого треба прагнути, вивчаючи конкретну тему. Стандарт вирішення завдань по темі є в методичних посібниках, розроблених викладачами, а алгоритмічні схеми і теоретичне обґрунтування розбираються на лекціях та практичних заняттях. Необхідність виправлення виявлених помилок є реальним стимулом для аналітичної роботи з навчальною та методичною літературою. При опитуванні студенти визнали, що до роботи з літературою їх спонукає необхідність виправлення невірних або неповних знань. Стимулом пізнавальних інтересів є довіра між студентом і викладачем.

При викладанні математики реалізується принцип укрупнення дидактичної одиниці в навчанні, одночасно подається інформація на кількох кодах (словесний, символічний, графічний, ілюстративно-подібний). Протиріччя між старим уявленням і новими знаннями студенти виявляють на основі групування, систематизації, узагальнення фактів. У ускладненому, а не в спрощеному викладанні полягає успіх студентів під час іспитів.

Таким чином, що контроль і самоконтроль у навчальній роботі в рамках КМСОНП сприяє підвищенню рівня знань студентів з дисциплін математичного циклу, вмінню трансформувати і застосовувати їх при вивченні спеціальних дисциплін, написанні курсових і дипломних робіт, а також у майбутній роботі.


Мазнєва Г. Г.

Харківський національний технічний університет

сільського господарства імені Петра Василенка


^ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА

ЯК ОДНА ІЗ СКЛАДОВИХ ПРОЦЕСУ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ


В травні 2005 р. Україна приєдналася до Болонського процесу. Особливістю організації навчального процесу відповідно до Болонської угоди є застосування модульної системи навчання, використання перевідних кредитів ECTS підвищення якості освіти, можливість студентів вчитися за кордоном, а також приймати активну участь в освітніх процесах.

Входження до європейського освітнього простору потребує активізації і поглиблення взаємодії освіти, науки та інновацій.

Для підвищення інтелектуального потенціалу випускників в Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка проводиться активна робота по модернізації навчального процесу, послідовне впровадження кредитно-модульної системи.

Кредитно-модульна система:

забезпечує послідовне засвоєння студентами навчального матеріалу;

відображає у широкому діапазоні індивідуальні здібності студентів;

збільшує змагання у навчанні;

більш послідовно і об’єктивно оцінюються знання студентів на протязі семестру;

дає можливість корегувати навчальний процес, враховуючи контингент студентів;

підвищує ефективність навчального процесу;

дає можливість точніше оцінювати аудиторну і позааудиторну роботу студентів.

Кредитно-модульна система представляє новий підхід до самостійної роботи студентів. На самостійну роботу відводиться до 50% часу, відведеного на дисципліну. Це докорінно змінює ставлення студентів до самостійної роботи. Ефективність самостійної роботи значною мірою залежить від системи контролю. Контроль забезпечує обернений зв’язок між студентами і викладачем, сприяє активізації роботи студента, підвищує зацікавленість останнього до навчання.

Види контролю, що застосовуються на кафедрі вищої математики ХНТУСГ:

самостійні роботи до 15 хвилин на практичному занятті;

контрольні роботи по окремим темам;

модульний контроль;

семестровий контроль – заліки, іспити.

На сучасному етапі з’явились нові форми контролю залишкових знань – це ректорські контрольні роботи, комплексні контрольні роботи. Ці види контролю дають можливість об’єктивно оцінити знання студента по дисципліні.

Самостійна робота студентів на кафедрі вищої математики ХНТУСГ імені Петра Василенка повністю забезпечена навчально-методичними посібниками. По всіх розділах вищої математики розроблений методичний матеріал. В посібниках, окрім теоретичного матеріалу, приведені приклади розв’язання задач, які мають прикладний характер, а також питання для самопідготовки студентів, індивідуальні завдання.

Модульно-рейтингова система навчання – це цілий комплекс організаційних, навчально-методичних заходів направлених на активізацію навчального процесу.


Література

  1. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України: головний ред. В.Г. Кремень. – К.: Юрінком інтер, 2008. – 1040 с.

  2. Заборова Т.И., Христян В.И. Некоторые аспекты внедрения кредитно-модульной системы при изучении математических дисциплин в технических вузах / Т.И. Заборова, Т.И. Христян // Материалы пятой Международной конференции: Стратегия качества в промышленности и образовании. – Варна, Болгария, 2009. – Т. 2. – С. 133- 135.

Фомина Т.А., Кононенко А.В.

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского


О методическом обеспечении и формах контроля успеваемости студентов в условиях ECTS


Кредитно-модульная система обучения предполагает контроль знаний студентов после окончания каждого модуля. Такой формой контроля может быть коллоквиум.

Основные вопросы коллоквиума необходимо сообщить студентам в начале каждого модуля (т.е. за три-четыре недели до его проведения). При этом основная часть материала еще не пройдена и неизвестна студентам. Если кто-то из студентов разберется в этих вопросах самостоятельно, опередив остальных – это можно лишь приветствовать.

Полезно одновременно задать ряд задач по теме коллоквиума на длительный срок выполнения – ИЗС (индивидуальные задания студентам). Коллоквиум следует проводить, как правило, на дополнительном занятии, ведь в условиях ECTS количество аудиторных часов сильно уменьшено (хотя при наличии времени возможно проведение его и на занятии по расписанию).

Задания выдаются всем студентам одновременно, они должны включать, как правило один-два теоретических вопроса и одну-две задачи. Коллоквиум, как и экзамен, можно проводить в письменной и устной формах. Достоинством письменного проведения коллоквиума является значительная экономия времени, недостатком – преподаватель не имеет возможности объяснить каждому студенту его ошибки, а студент не имеет возможности исправить огрехи, которые он, может быть, случайно допустил во время письменной работы.

Целесообразно проводить письменную работу с дальнейшим кратким устным собеседованием. При этом выше упомянутые недостатки во многом можно устранить и, кроме того, убедиться, что студент самостоятельно выполнял работу.

Для проверки знаний студентов можно использовать как карточки – задания, так и тесты, составленные самим преподавателем.

Если будут использоваться тестовые задания, то желательно разнообразить ответы к тестам, стремясь тем самим уменьшить вероятность случайного угадывания, предлагать нестандартные ответы. Например такого вида:

вероятность события А равна 0,3. Вероятность события В, при условии, что А уже произошло, равна 0,7. Какое из утверждений верно:

а) А зависимо от В;

б) А независимо от В;

в) В зависимости от А;

г) В независимо от А;

д) Данных недостаточно, чтобы ответить на этот вопрос?

Тесты позволяют сэкономить время преподавателя при проверке ответов, но обычные карточки с заданиями без ответов позволяют более объективно оценить знания студентов.

В задания для коллоквиума наряду с обычными вопросами по важнейшим разделам модуля, следует включать вопросы, требующие для ответа элементов нестандартных подходов. На мой взгляд, в задании должно быть не более одного подобного вопроса. Такие задания должны быть помечены ив более значком, и преподаватель должен предупредить студентов, что ответы на них оцениваются более высоким баллом.

Практика преподавания подобных коллоквиумов показывает, что они положительно воспринимаются студентами, достаточно эффективны и объективны в оценке знаний студентов.


Міронова О.М.

Донецький національний університет


^ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗА САМОСТІЙНОЮ

РОБОТОЮ СТУДЕНТІВ В РАМКАХ КМСОНП


У вищій школі яскравіше виражена ідея педагогіки співробітництва, яка передбачає високу активність самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів; використання інтенсивних технологій, зокрема модульної організації навчання, рейтингової оцінки знань, прикладного спрямування навчання математики.

В рамках КМСОНП самостійну роботу можна класифікувати за такими видами:

самостійна робота на лекціях та по вивченню лекційного матеріалу;

самостійна робота на практичних та лабораторних заняттях;

домашні завдання; підготовка до практичних та лабораторних занять;

вивчення додаткової літератури;

виконання рефератів;

підготовка до підсумків контролів та іспитів.

Тобто самостійна робота студентів – це робота з літературою, виконання практичних та індивідуальних завдань, та інші види діяльності які не можуть зводитись тільки до так званого закріплення того, що почув і записав студент на лекції. Тому виникає необхідність пошуку нових форм організації та контролю самостійної роботи.

Для удосконалення самостійної роботи необхідно знайти шляхи активізації розумової і практичної діяльності студентів, виховувати в них інтереси до майбутньої професії, упорядкувати обсяг і характер матеріалів, що виноситься на самостійне опрацювання. Такими шляхами можуть стати:

резерви науки, що вивчається. З цією метою необхідно постійно оновлювати програму сучасними даними, виносити на самостійну роботу ту частину матеріалу, яка методологічно й педагогічно зорієнтована на аудиторних заняттях, показувати проблеми науки, що вивчається і можливі шляхи їх розв’язання, розв’язувати задачі з економічним змістами, викликаючи таким чином інтерес до дослідницької роботи, показувати роль науки в практиці;

організаційні резерви. Створення умов для продуктивної самостійної роботи в методичних кабінетах факультету, читальних залах, бібліотеках;

резерви особистого виливу викладача, який має бути для студентів яскравою, мудрою, тактовною, справедливою людиною, приклад його наукових досліджень, педагогічна досконалість викладання, уміння спілкуватися.

Крім того, студентам необхідні чіткі завдання, що полегшить керівництво і контроль з боку викладачів. Тобто на відміну від традиційної системи навчання, коли викладач виконував, передовсім, роль найважливішого, а інколи єдиного джерела навчальної інформації та практичного досвіду, а студент виступав як об’єкт сприйняття інформації та її засвоєння, кредитно-модульна система в основу навчання ставить самостійну творчу роботу того, хто навчається. Сучасний стан інформаційного забезпечення суть окремих лекцій зводить до консультативно-оглядового означення проблеми та аналізу можливих напрямків її вирішення, рекомендацій де і що читати, та як підійти до розуміння прочитаного, вирішення ж самої проблеми – за студентом.

Такий підхід дає можливість принципово нового відношення студента до власного навчання, формування самостійності як риси характеру особистості, розвиває пізнавальну активність, здатність до творчого розв’язання сучасних проблем різного характеру, уміння приймати рішення й нести за нього відповідальність. Але оскільки чіткої методики організації самостійної роботи немає, то залишається відкритим питання, наскільки наші студенти й ми готові до такої самостійної роботи, і наскільки вони прагнуть до самостійного пошуку розв’язання проблем, що постійно перед ними виникають і виникатимуть надалі.

Необхідною умовою підвищення ефективності самостійної роботи студентів в рамках КМСОНП є жорсткий контроль і, як наслідок, вдосконалення якості підготовки спеціаліста. Без добре продуманої система контролю жодні передові технології навчання не дадуть бажаний результат. Наша система контролю, як показало дослідження, дозволяє в умовах недостатньої математичної підготовки деякої частини студентів добиватися отримання ними необхідного рівня знань та умінь з математичних дисциплін, що передбачені учбовими програмами, а також привчає студентів до систематичної самостійної роботи.


Фомина Т.А., Кобзистая В.В.

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского


^ О САМОСТОЯТЕЛЬНОМ ИЗУЧЕНИИ СТУДЕНТАМИ НОВОГО УЧЕБНОГО МАТЕРИАЛА В РАМКАХ КМСОУП


Наметившаяся в последние годы тенденция сокращения количества часов аудиторных занятий по высшей математике для очной и даже заочной форм обучения в высших учебных заведениях при сохранении прежнего объёма нормативных программ предполагает вынесение некоторых тем на самостоятельное изучение студентами в рамках КМСОУП. А это, в свою очередь, предполагает, что студенты будут самостоятельно работать с рекомендованной, по указанным темам, литературой. Поэтому формирование у студентов умение самостоятельно работать с учебными текстами является важной составной частью профессиональной подготовки будущего молодого специалиста. Это не только способствует умственному развитию студентов, но и приучает их к самостоятельному приобретению знаний, облегчает впоследствии изучение научной и производственной литературы.

Давно установлено, что сознательное чтение научной литературы без записей прочитанного малоэффективно. Напротив, проработка текстового материала, сопровождающаяся составлением плана, тезисов, конспекта, не только существенно способствует усвоению материала, но и чрезвычайно важна для овладения такими мыслительными операциями, как выделение в тексте наиболее важного, существенного, умение доказывать, сравнивать и т.п.

Поэтому преподаватель обязательно должен требовать от студентов составления конспектов по самостоятельно изучаемому материалу. При этом преподаватель должен дать перечень конкретных вопросов для изучения и конспектирования (а не просто название темы), указать конкретные параграфы учебника и назначить срок исполнения, ознакомить студентов с общими правилами составления планов и конспектов прочитанного.

Умение работать с текстом имеет большое значение для последующего самообразования и повышения квалификации на всех этапах деятельности специалиста.

Особое значение имеет составление плана прочитанного, в том числе составление плана доказательства теорем. Сам процесс составления плана доказательства теоремы играет важную роль в понимании идей, лежащих в основе этого доказательства, и тем самым в развитии логического мышления. Кроме того, как установлено психологами, составление плана играет большую роль не только в усвоении текста, но и в его запоминании. В дальнейшем план существенно поможет восстановить в памяти содержание изученного материала.

Преподаватель должен контролировать правильность составления планов и конспектов. Для этого отдельные планы и фрагменты конспектов зачитывать и комментировать перед всей группой.

При отборе учебного материала для самостоятельного изучения его студентами следует помнить, что студентам в вузе преподают не только высшую математику, но и другие предметы, при изучении которых также предлагается материал для самостоятельной проработки. Следует учитывать, что у студентов дефицит времени, их нельзя перегружать вопросами для самостоятельного изучения.

Одним из основных критериев отбора тем для самостоятельного рассмотрения является возможность самостоятельного осмысления изучаемого материала. Сложные вопросы предлагать нельзя.

Не следует предлагать для самостоятельного изучения принципиальные, важные в идейном отношении темы; нецелесообразно также предлагать и учебный материал, который является основой для изучения других тем.

А вот учебный материал, который уже рассматривался в школе, следует предлагать в обязательном порядке для самостоятельной проработки. Это же относится к тем темам, которые несложно самостоятельно изучать по аналогии с ранее изученным материалом. Не следует в начале первого семестра предлагать материал для самостоятельной работы, так как вчерашним школьникам необходим адаптационный период на то, чтобы стать полноценными студентами.

Сформированное умение студентов самостоятельно работать с научно-учебным текстом может стать заметным вкладом в решение главной задачи высшего учебного заведения – формирование грамотного специалиста, способного творчески мыслить и решать сложные проблемы.


Наумова М.А., Гладкова Л.А.
^

Донецкий национальный университет



ПОВЫШЕНИЯ КАЧЕСТВА ЗНАНИЙ СТУДЕНТОВ В УСЛОВИЯХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ОБУЧЕНИЯ


Присоединение Украины к Болонской декларации предполагает внедрение кредитно-модульной системы организации учебного процесса во все дисциплины, которые преподаются в высших учебных заведениях. Это, в свою очередь, требует модернизации учебных планов, рабочих программ, методического обеспечения учебного процесса для повышения качества подготовки будущих специалистов. В соответствии с этим перед вузами Украины ставятся задачи обновления содержания и совершенствования методов обучения разных дисциплин и специальностей.

Неотъемлемой частью учебного процесса является вопрос контроля знаний студентов на разных этапах процесса обучения. Как известно, с помощью контроля знаний студентов можно установить зависимость между планируемыми и достигнутыми результатами обучения, оценить достижения студентов, выявить пробелы их знаний, дать преподавателю объективную информацию для организации эффективного управления процесса обучения.

Контроль выполняет целый ряд функций в педагогическом процессе: оценочную, стимулирующую, развивающую, обучающую, диагностическую, воспитательную и др. Процесс контроля – это одна из наиболее трудоемких и ответственных операций в обучении, связанная с острыми психологическими ситуациями, как для учащихся, так и для преподавателя. С другой стороны его правильная постановка способствует улучшению качества подготовки специалистов. Систему контроля образуют экзамены и зачеты, устный опрос, контрольные работы, коллоквиумы, рефераты, семинары, лабораторные работы, отчеты по производственной практике. Такие методы контролирования успеваемости студентов в настоящее время используют большинство учебных заведений. Выбор форм контроля зависит от цели, содержания, методов, времени и места.

В последние годы новым направлением совершенствования контроля знаний студентов в вузах стал тестовый метод. Преимуществами этого метода являются возможность детальной проверки каждой темы курса и осуществление оперативной диагностики уровня овладения учебным материалом каждым студентом. Экономия учебного времени при проверке знаний и оценке результатов ставит тестирование на одно из ведущих мест в методах контроля знаний студентов.

Тест – это инструмент, состоящий из системы стандартизированных заданий, стандартизированной процедуры проведения и заранее спроектированной технологии обработки и анализа результатов.

Отметим, что через тесты реализуются все основные функции контроля: обучающая, развивающая, мотивационная, диагностическая и прогностическая.

Самое существенное требование, отличающее тест от экзамена и от остальных методов контроля – это обязательная проверка его качества. Существуют соответствующие научно обоснованные критерии, которые позволяют оценить качество теста:

объективность тестирования достигается путем стандартизации процедуры его проведения и проверки показателей качества заданий и тестов целиком;

под надежностью понимают согласованность результатов проведения теста на одной и той же группе испытуемых, но при изменении условий проведения, чаще всего либо времени, либо набора тестовых заданий.

валидность теста – его пригодность для достижения поставленной цели: пригодность по содержанию, пригодность к применению в конкретных обстоятельствах, пригодность по какому-либо критерию.

трудность теста – это степень сложности в совокупности включенных в тест заданий.

эффективность теста определяется творческим подходом составителей к разработке системы заданий, соответствующих конкретным целям тестирования.

Различия между тестами определяются целями их применения.

Тесты применяются для оценки успешности овладения конкретными знаниями с целью определения эффективности программ, учебников и методов обучения. С помощью тестов диагностируют результат усвоения тех или иных дисциплин или их разделов. Более широко ориентированными являются тесты для изучения умений, которые могут пригодиться при овладении рядом дисциплин; приобретения навыков работы с учебником, математическими формулами, таблицами, справочниками; формирования логического мышления.

Для обеспечения дифференциации обучения применяют различные по уровню сложности тесты: базового, основного, продвинутого, повышенного и углубленного. Различают также тесты открытого и закрытого типов.

По форме проведения тесты могут быть индивидуальными и групповыми, устными и письменными, бланковыми, предметными, аппаратурными и компьютерными, вербальными и невербальными.

Тестирование широко используется в высших учебных заведениях для тренировочного, промежуточного и итогового контроля знаний, а также для обучения и самоподготовки учащихся.

В настоящее время наиболее часто используются следующие варианты тестовых контрольных мероприятий:

автоматический, когда обучаемый выполняет задание в непосредственном диалоге с компьютером, а результаты сразу переносятся в блок обработки;

полуавтоматический, когда задания выполняются письменно, а ответы со специальных бланков вводятся в компьютер (решения не проверяются);

автоматизированный, когда задания выполняются письменно, решения проверяются преподавателем.

Отметим некоторые недостатки оценивания знаний студентов с помощью тестирования. Так, например, при создании тестов возникают определенные трудности в части формирования шкалы оценок выполнения заданий студентами. В закрытых тестовых системах оценивание результатов производится только по факту правильности ответа, т.е. ход решения в задачах не проверяется и не оценивается. Довольно часто встречается значительный субъективизм в формировании содержания самих тестов, в отборе и формулировке тестовых вопросов.

Несмотря на отмеченные недостатки, система тестирования имеет положительные качества, которые во многом говорят о целесообразности использования такой технологии в высших учебных заведениях. К достоинствам можно отнести большую объективность оценивания знаний и, как следствие, большее позитивное стимулирующее воздействие на познавательную деятельность студента; ориентированность на современные технические средства, на использование в среде компьютерных (автоматизированных) обучающих систем; универсальность, охват всех стадий процесса обучения. Исключается воздействие негативного влияния на результаты тестирования таких факторов как настроение, уровень квалификации и других характеристик конкретного преподавателя.

Тестированный опрос многофункционален. Он позволяет быстрее понять, как дальше работать с данным студентом, а также помогает лектору скорректировать курс.

Однако, по нашему мнению, для достижения лучших результатов обучения, целесообразно сочетать тестовые формы контроля знаний с традиционными. Систематическое проведение контрольных мероприятий с помощью составленных на высшем уровне инструментов контроля позволяет высшим учебным заведениям формировать высококвалифицированных специалистов в различных областях знаний, готовых применять накопленный багаж знаний в любую минуту.


^ Возняк А.А., Сабодаха Ю.А., Алтухова О.Л.

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского


^ СТИМУЛИРОВАНИЕ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ В УСЛОВИЯХ КМСОНП


В условиях социально-экономического развития страны возрастают требования к качеству подготовки специалистов. От того, каким выпускник учебного заведения придет в профессиональную деятельность, насколько он окажется готовым к активной творческой деятельности, будут ли у него сформированы потребности самосовершенствования и профессионального роста, зависит успешность и результативность его будущей профессиональной деятельности.

В современных условиях наиболее совершенной формой профессиональной деятельности является преобразовательная, инновационная, творческая деятельность специалиста. Производству сегодня нужны самостоятельные, творческие специалисты, инициативные, предприимчивые, способные приносить прибыль, предлагать и разрабатывать идеи, находить нетрадиционные решения и реализовывать экономически выгодные проекты. А это невозможно выполнить без обращения профессионального образования к личностно-ориентированной технологии обучения и воспитания студентов.

В положениях Болонской декларации говорится о фундаментальности образования, нацеленности на подготовку специалистов, способных заниматься наукой.

В условиях осуществляемой сегодня модернизации образования учебная деятельность обучающихся становится в большей мере исследовательской. Поэтому в настоящее время особое значение приобретает внедрение в учебный процесс научно-исследовательской и экспериментально-конструкторской деятельности студентов.

Непременным условием обеспечения высокого качества подготовки специалистов и непрерывного обновления содержания профессионального образования является повышение статуса вузовской науки, особенностью которой следует считать широкое и эффективное участие студентов в научном творчестве.

В связи с этим определяются задачи преподавателя высший школы: создавать условия для познавательного поиска, вооружив студента методами и приемами не только самостоятельной, но и творческой работы. Необходима организация целостного научно-образовательного и воспитательного процесса в вузе путем использования современных педагогических технологий.

В целях развития научно-исследовательской деятельности студентов необходимо осуществлять следующие мероприятия:

создание учебно-производственных комплексов, которые являются перспективным направлением модернизации высшего образования;

совершенствование нормативно-правовой базы вузовского и послевузовского профессионального образования с целью привлечения талантливой молодежи к научно-исследовательской деятельности;

повышение уровня социальной и педагогической поддержки студентов, активно занимающихся научно-исследовательской деятельностью;

совершенствование системы стимулирования научной деятельности студентов путем установления специальных грантов, проведения конференций и творческих конкурсов на лучшую научную работу с выделением призового фонда;

обновление учебно-лабораторной, экспериментально-исследовательской и материально-технической базы высших учебных заведений.

Исследовательский принцип в обучении предполагает такую организацию учебного процесса, при которой студенты знакомятся с основными методами исследования, применяемыми в изучаемых ими науках, усваивают доступные им элементы исследовательской методики и овладевают умением самостоятельно добывать новые знания путем исследования явлений и процессов. Применение исследовательского принципа способствует развитию познавательных способностей, активности и самостоятельности обучаемых, повышает интерес к овладению знаниями и методами познавательной деятельности. Значимыми для обучающегося становятся способность к проектированию и планированию своей деятельности, контроль и оценка собственных действий, критическое мышление и выработка собственных выводов.

Таким образом, стимулирование исследовательской деятельности студентов будет эффективным, если разработать ее модель, обосновать и реализовать комплекс организационно-педагогических условий, включающий:

выявление и учет факторов, стимулирующих включенность студентов в учебно-исследовательскую и научно-исследовательскую работу;

преемственность и интеграцию педагогических усилий школы и вуза в организации исследовательской деятельности обучающихся;

локальное нормативно-правовое и организационно-методическое обеспечение исследовательской деятельности студентов.


Схожі:

Роль контролю знань студентів при вивченні дисциплін математичного циклу в рамках кмсонп iconРоль контролю знань студентів при вивченні дисциплін математичного циклу в рамках кмсонп

Роль контролю знань студентів при вивченні дисциплін математичного циклу в рамках кмсонп iconСучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін природничо-математичного циклу” (21-22 березня 2012 року)
За підсумками обговорення проблем та перспектив навчання дисциплін природничо-математичного циклу конференція “сучасні проблеми та...
Роль контролю знань студентів при вивченні дисциплін математичного циклу в рамках кмсонп iconПрограма вступного іспиту з культурології освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, спеціальність 02010101 «культурологія» вступ
Курс відіграє важливу роль у системі всієї гуманітарної підготовки. Знання, що отримані студентами при вивченні даної дисципліни,...
Роль контролю знань студентів при вивченні дисциплін математичного циклу в рамках кмсонп iconСпеціаліст (спеціальність 02010101 «культурологія»)/ магістр (спеціальність 02010101 «культурологія»
Курс відіграє важливу роль у системі всієї гуманітарної підготовки. Знання, що отримані студентами при вивченні даної дисципліни,...
Роль контролю знань студентів при вивченні дисциплін математичного циклу в рамках кмсонп iconТематика випускних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавр) по кафедрі алгебри, геометрії та математичного аналізу
Роль дидактичної гри в активізації навчальної діяльності при вивченні математики в основній школі
Роль контролю знань студентів при вивченні дисциплін математичного циклу в рамках кмсонп iconІі всеукраїнська науково-практична конференція «сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін природничо-математичного циклу»
Запрошуємо Вас взяти участь у ІІ всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін...
Роль контролю знань студентів при вивченні дисциплін математичного циклу в рамках кмсонп iconПоложення про систему контролю та оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах кмсонп
З метою забезпечення єдиних підходів щодо організації системи контролю та оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульної...
Роль контролю знань студентів при вивченні дисциплін математичного циклу в рамках кмсонп iconКонкурс на краще шкільне методичне об’єднання вчителів навчальних дисциплін природничо-математичного циклу
Перші місця завоювали методичні об’єднання вчителів навчальних дисциплін природничо-математичного циклу: зош І-ІІІ ст с. Вашківці...
Роль контролю знань студентів при вивченні дисциплін математичного циклу в рамках кмсонп iconПоложення про конкурс з нобелівської тематики загальні положення
Нобелівських лауреатів при вивченні навчальних дисциплін гуманітарного, природничо-математичного та фундаментального циклів підготовки,...
Роль контролю знань студентів при вивченні дисциплін математичного циклу в рамках кмсонп iconМіністерство освіти І науки україни херсонський економічно-правовий інститут кафедра загальноюридичних дисциплін методичні вказівки до самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни «Банківське право»”/ Укл. А. А. Башинський – Херсон: хепі,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи