Доклад за темою: моделі І інформаційні технології icon

Доклад за темою: моделі І інформаційні технології




Скачати 344.94 Kb.
НазваДоклад за темою: моделі І інформаційні технології
Сторінка1/3
Дата14.09.2012
Розмір344.94 Kb.
ТипДоклад
  1   2   3

Доклад за темою: МОДЕЛІ І ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧОЮ СИСТЕМОЮ В НЕСТАБІЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Студентки 3 курсу напрямку економічна кібернетика

Міхно Інеси

Сучасний етап суспільного і соціально-економічного розвитку України характеризується не лише серйозними економічними катаклізмами, але і складною техногенно-екологічною кризою. Рівень екологічного стану в країні став небезпечним не лише для нинішнього, а більшою мірою для майбутніх поколінь. У зв'язку з цим виникла щонайгостріша необхідність у спільних конкретних діях всіх країн планети, направлених на захист екосистеми всієї Землі. В Україні здійснюється розробка ефективної екологічної політики і вже на державному рівні прийнятий ряд найважливіших документів: "Державна програма охорони навколишнього природного середовища (НПС) і раціонального використання ресурсів", «Державна цільова екологічна програма проведення моніторингу навколишнього природного середовища» від 5 грудня 2007 р. № 1376, «Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 року» від 17 жовтня 2007 р. N 880-р, Закон України “Про Концепцію Національної програми інформатизації” від 4.02.98 № 75/98-ВР, Стратегія економічного та соціального розвитку Луганської області на період до 2015 р. та ін. Успіх реалізації цих і інших заходів багато в чому залежить не лише від створення і практичного використання нових технічних засобів і технологій очищення забрудненого навколишнього природного середовища і утилізації відходів, але й від розробки та впровадження принципово нових підходів до створення багаторівневих інтегрованих автоматизованих систем екологічного і економічного моніторингу, управління і прийняття еколого-економічних рішень для виробничих систем (ВС) в умовах нестабільного зовнішньоекономічного середовища, на базі сучасних теорій, методів і засобів синтезу інформаційних систем і технологій, теорії систем управління і системного аналізу, а також інженерно-інноваційних методів і концепцій сучасного комп’ютеризованого менеджменту. Такий підхід ґрунтується на принципі важливості екологічного та економічного моніторингу та управління самим джерелом забруднення, а не тільки наслідків забруднення НПС. Оскільки дана проблема в цілому є багатоаспектною і міждисциплінарною, необхідно застосовувати для її вирішення результати багатьох науково-технічних напрямів.

У розвиток і широке застосування цих напрямів великий внесок зробили як вітчизняні, так і зарубіжні відомі вчені: Михалевич В.С., Михалевич М.В.,
Моїсеєв М.М., Сергієнко І.В., Шор Н.З., Юдін Д.Б., Ястремський О.І. та ін. Фундаментальний внесок у розвиток методології застосування кількісних методів в економіці належить ученим: Алієву Р.А., Арнольду В.І., Буркову В.М., Вітлінському В.В., Геєцю В.М., Заде Л.А., Зарубі В.Я., Зангу В.Б., Гузю М.Г., Згуровському М.З., Кунцевичу В.М., Красовському А.А., Красовському Н.Н., Куржанському А.Б., Лисенку Ю.Г., Малінецькому Г.Г., Петренку В.Л., Поспелову Д.А., Пригожину І., Пушкарю О.І., Растригіну Л.А., Садєкову А.А., Самарському А.А., Сергєєвій Л.Н., Черняку О.І., Ульшину В.О., Хакену Г. і багатьом іншим. Окремі аспекти зазначених напрямів досліджень розглядалися в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених: Александрова І.О., Ансофа І., Біра Ст., Лоскутова О.Ю., Алімова О.М., Амоши О.І., Берсуцького Я.Г., Вовка В.М., Галіцина В.К., Забродського В.А., Клебанової Т.С., Ковальчука К.Ф., Ляшенка І.М., Порохні В.М., Румянцева М.В., Чумаченка М.Г. та ін.

Розробка і дослідження економіко-математичних моделей (ЕММ) і використання інформаційних технологій в еколого-економічному управлінні (ЕЕУ) виробничими системами в сучасних умовах нестабільностей і ризиків є досить актуальною проблемою. Ще в першій половині XX століття В.І. Вернадським було висунуто концепцію про ноосферу, про «обов'язкову узгодженість економічного, екологічного і людського розвитку так, щоб від покоління до покоління не зменшувалися якість і безпека життя людей, не погіршувався стан навколишнього середовища і відбувався соціальний прогрес, що враховує потреби кожної людини». На рубежі століть учення В.І. Вернадського виявилося необхідною платформою для розробки триєдиної концепції стійкого еколого-соціально-економічного розвитку і побудови інтегральної моделі «екологічної економіки» і «економіки знань», тобто моделі «розумного суспільства», що є вищою формою розвитку суспільства, заснованого на знаннях. При цьому для зниження шкідливої дії виробничої діяльності підприємств на навколишнє природне середовище в умовах реформування економіки необхідна розробка інтегрованої інтелектуальної комп'ютерної системи еколого-економічного моніторингу, управління і прийняття еколого-економічних рішень.

Значної шкоди сільському господарству завдала аварія на Чорнобільській АЕС. Вона призвела до забруднення радіонуклідами 3,5 млн.га угідь , з яких 70 тис.га виведено з сільськогосподарського використання.

Великі проблеми виникли із використанням природних ресурсів. Якість навколишнього середовища, його відтворювальний і відновлюваний потенціал значно зменшується з нарощуванням масштабів ресурсовикористання і обсягів забрюднюючих речовин та відходів.

І все це аж ніяк не пов’язане із збільшенням населення або підвищенням його життєвого рівня. Навпаки, приріст населення падає, а життєвий рівень погіршується. Кризовий стан, що склався в аграрному секторі, та використання природніх ресурсів вимагають концептуального визначення основних напрямів та змісту аграрної реформи, взаємоузгодження експлуатації природніх ресурсів, сфер вкладення капіталу з урахуванням чисельності населення та майбутніми потребами людей.

З розвитком продуктивних сил суспільства великого значення у збільшені виробництва продукції рослинництва і тваринництва набувають використання досягнень науково-технічного прогресу, розробка та впровадження високоефективних науково обгрунтованих систем ведення сільського господарства, спеціалізація та раціональне використання матеріальних, фінансових і трудових расурсів. Процес відтворення в сільському господарстві досить складний і залежить від природних, науково-технічних, біологічних, соціальних та економічних факторів. Все це вимагає глибоких економічних знань, постійного аналізу, застосування економічних законів.

Визначальною проблемою для України нині є відсутність чітких стратегічних та тактичних пріорітетів розвитку галузей АПК. Проблема формування стратегії і тактики надто об’ємна та дискусійна і наводить на думку, що вона не може обмежуватись лише науковим аналізом міжнародніх стандартів та поглядів,а ще гірше – копіюванням неадаптованих механізмів. Слід зауважити що успішний розвиток зовнішньоекономічної діяльності будь-якої країни без науково обгрунтованої соціально-економічної політики, тобто стратегічних ітактичних дій держави неможливий. Свідомий вибір механізму економічного регулювання з властивою йому структурою і динамізмом, внутрішні та зовнішні чинники якого стають могутньою рушійною силою процесу – важлива складова зовнішньоекономічної ситуації.

Спад валового національного продукту, руйнація системи, загострення дефіциту платіжного балансу і державного бюджету, суттєве зниження рівня життя переважної більшості соціальних верств населення – найбільш характерні ознаки критеріальної оцінки наслідків зовнішньої політики та невиважених рішень щодо перспектив розвитку зовнішньоекономічної діяльності в галузі. Вона не наближається, а навпаки, віддаляється від сучасного світового ринку з властивою йому системою відносин, конкуренції та активним бізнесом під регулюючим правовим і економічним впливом держави.

Штучно прискорити зовнішньоекономічну діяльність, сформувати стратегію і тактику через перехідні стадії – спроба, як довів досвід регулювання імпорту товарів в Україну, безнадійна і згубна для розвитку експортно-імпортних відносин.

Динамізм перетворень, які протікають в економіці України, відображує зростання основних показників соціально-економічного розвитку. Так обсяг реалізованої продукції промисловості у 2006 р. порівняно з 2004 р. збільшився на 37,7 %, а основні виробничі фонди за відповідний період – на 19 %. При цьому спостерігалося зниження частки збиткових підприємств у цілому на 16,6 % за 2000-2006 рр. Потреба у працівниках у 2006 р. порівняно з 2002 р. зросла в цілому на 37 % - на 12,5 % у промисловості і майже на 58 % у сфері послуг, що характеризує тенденцію підвищення ділової активності. Між тим, коливання середнього рівня рентабельності операційної діяльності у промисловості складали від 2,6 % у 2002 р. до 5,8 % у 2006 р., що характеризує наявність нерегулярності в тенденціях економічного розвитку. Такі темпи розвитку сучасної економіки, яка є складною динамічною системою, не дозволяють своєчасно одержувати досконале уявлення про неї, як про систему, яке б відповідало вимогам актуальності. Ці специфічні умови функціонування економіки України характеризуються високим рівнем невизначеності, що впливає на збільшення ризиків і втрат при прийнятті управлінських рішень.

Цілком природно, що складність економічних процесів, яка каскадно зростає, ставить нові, більш високі вимоги до управління економічними системами всіх рівнів. В теперішніх умовах найбільш продуктивним напрямком у розробці ефективних управлінських рішень є застосування апарату економіко-математичних методів і моделей, що реалізуються за допомогою високошвидкісних інформаційних технологій.

Але дослідження в економіці проявів хаотичної динаміки, а також виявлення подій катастрофічної природи, пов'язаних із різкими стрибкоподібними змінами змінних стану економічних систем, вплив невизначеностей і нерегулярності, що вагомо відбиваються на формування економічних умов, доводять, що застосування класичних методів й моделей у цій ситуації є малоефективним. Це диктує необхідність переорієнтації методології моделювання з досліджень процесів стабілізації на вивчення особливостей самоорганізації, з дослідження умов стабільності на функціонування за умов нестабільності й нерівновагової поведінки, з безперервності поведінки на стрибки й катастрофи, з детермінізму на вивчення невизначеностей. Постановкою й вирішенням завдань економічної динаміки займалися колективи під керівництвом В.М. Глушкова, В.В. Леонтьєва, Ю.Г. Лисенка, В.Л. Петренка, Л.Н. Сергеєвої, проблемами моделювання процесів адаптації в економіці - наукові школи В.А. Забродського, Т.С. Клебанової, 
В.Л. Петренка.

Загальну характеристику еколого-економічної стану динаміки функціонування техногенних промислових підприємств (ТПП) Луганської області за останні 10 років наведено на рис. 1, 2, 3, а обсяги викидів забруднень в НПС стаціонарними джерелами зокрема в 2007р. наведено на рис. 4 (Експрес-випуск., №10/2-08/2858 від 26.03.2008 р. – Головне управління статистики у Луганській області.). При цьому відзначимо, що на виконання природоохоронних заходів було використано 47,7 млн. грн. В середньому на виконання одного заходу було витрачено 2,5 млн. грн. Зниження викидів в навколишнє середовище на 1 т. коштувало підприємствам в середньому 1,9 тис. грн.

В умовах трансформації економіки і переходу до ринкових стосунків функціонування і розвиток виробничих систем (ВС, підприємств) характеризуються нестабільністю, нелінійністю і динамічністю основних показників і параметрів, а також тяжкими впливами техногенних промислових підприємств на НПС. Все це зумовлює застосування для управління підприємством нових еколого-економічних моделей і інформаційних технологій, які мають бути реалізовані з обліком «НІ – » і «БАГАТО - » чинників. При високій динамічності і нестабільності зовнішнього середовища виникає необхідність вживання методів і підходів нової науки управління, що концентрує свою увагу на теорії складних систем і нелінійної динаміки, за допомогою якої складні системи управління можуть ефективно справлятися з невизначеністю і швидкими змінами.




Рис. 1. Індекс валового продукту ТПП Луганської області





Рис. 2. Структура викидів ТПП по Луганській області



Рис. 3. Індекси валових викидів ТПП в атмосферу




Рис. 4. Обсяг викидів забруднень в НПС

стаціонарними джерелами в 2007р. (відсотків).


Концептуальну модель еколого-економічного управління ВС в умовах наявності множини «НІ - і БАГАТО - факторів» можливо представити у вигляді теоретико-множинної моделі як кортеж , де - спільний вихід ВС, причому - продуктивна множина (тобто «корисний вихід»), а - множина забруднень (тобто «шкідливий вихід»); - множина можливих станів ВС; - модельне відображення ВС; - спільний оператор спостережень (вимірів); - цільова множина; - узагальнений ЕЕК; - множина обмежень; - ресурсна множина (тобто основний вхід ВС); - множина ЕЕУ (дій, що управляють); - множина невизначених збурень (як зовнішніх, так і внутрішніх, тобто як адитивних, так і мультиплікативних), зокрема це стохастична, нечітка, множинна або змішана невизначеність в моделі ЕЕУ; - інтервал часу. Позначення «екн» і «екл» означають економічну і екологічну змінні відповідно.

Таким чином, завдання ЕЕУ ВС полягає у визначенні ефективного узагальненого вектора управління на підставі динамічної еколого-економічної моделі ВС, який забезпечує виконання мети при заданому узагальненому еколого-економічному критерії і обмеженнях з урахуванням умов невизначеностей і ризиків. Це створює об'єктивну основу для аналізу стану і розробки нових методів і моделей управління виробничо-економічною і транспортною системою як єдиною еколого-економічною системою. При створенні систем еколого-економічного моніторингу важливим є також широке впровадження сучасних інформаційних технологій і систем. В основі економічного розвитку ВС лежать три чинники економічного зростання: трудові ресурси, штучно створені засоби виробництва (капітал або штучний капітал), природні ресурси. Техногенний тип економічного розвитку трактується як природовмисний (природоруйнівний) тип розвитку, що базується на використанні штучних засобів виробництва, створених без урахування логічних обмежень. Узагальнена синергетична модель управління динамікою нелінійної ЕЕС з урахуванням стохастичности і хаотичності поведінки може бути представлена у вигляді системи диференціальних рівнянь:

, , (1)


де – стохастичні збурюючі складові моделі, що встановлено (як внутрішні, так і зовнішні, тобто мультиплікативно-аддитивна суміш збурень); – нестаціонарні складові моделі; - дифузійні (розподільні) коефіцієнти; - граничні значення; - параметри, що обумовлюють хаотичність поведінки системи.

Така узагальнена модель дозволяє також урахувати той факт, що як ризик, так і рівень безпеки мають свою динаміку і є стохастичними процесами.

Зокрема, узагальнену еколого-економічну динамічну модель можна представити також у вигляді:


; ; ; ;

(2)


де x(t) – вектор стану ВС, причому ; – вектор виходу (продукція – корисний вихід); – вектор вхідних змінних; – вектор кількісних змінних; - вектор монетарних змінних; - інформаційний потік (у тому числі знання); – вектор технологій (знань); – вектор забруднень (шкідливий вихід); = - природні ресурси; - набір параметрів зовнішнього середовища або власні параметри системи, причому деякі з компонентів можуть служити як дії, що управляють: . При цьому схему розподілу i – го кінцевого продукту підприємства (або продукту i–го підприємства) в спрощеній формі можна представити як функцію:


, ,


де – загальний обсяг випуску (у грошовому виразі), – інвестиційний потік, - потік споживання, - обсяг витрат на моніторинг забруднень і природоохоронні заходи, - обсяг витрат на систему забезпечення безпеки ВС, - інші витрати. Вектор виходує набором корисних продуктів і забруднюючих продуктів.

Використовуючи методику системного підходу до аналізу ВС з урахуванням основних чинників детермінованої, стохастичної і нечіткої природи, що визначають еволюції системи, запишемо рівняння виходу і полягання в наступному вигляді:

рівняння виходу:


,


де - загальний вектор потоків продуктів (корисних і таких, що забруднюють), характерних для заданих технологій ВС, - обсяг основних фондів, - праця, - потік інвестицій, банк технологій (знань), СС – потік соціальних чинників, U - потік управлінських рішень, - стохастичні збурюючі дії зовнішнього середовища, - потік природних ресурсів;

рівняння стану основного і допоміжного виробництва:


; ;

; ;

,

(3)


де - потік погроз, небезпек і ризиків (зовнішніх і внутрішніх ).

Рівняння шкідливого виходу можна представити як , де - потік виділених в основному виробництві забруднень, - ВФ вектора забруднень. Тоді узагальнена інтегральна еколого-економічна динамічна модель може бути представлена в вигляді: деоб'єднаний вектор станів еколого-економічної системи (ЕЕС), наприклад, ВС, причому вектор економічних змінних;вектор екологічних змінних (змінних забруднення); - сукупний вектор параметрів ЕЕС (внутрішньосистемних і зовнішніх). Очевидно, що , де - вектор деяких змінних споживань (витрат), причому - «чисте» споживання (тобто на зарплату і тому подібне), - споживання на екологію, - споживання на безпеку, - обсяг інвестицій на інноваційні і інформаційні технології.

Рівняння обсягу випуску (виходу) «корисного» продукту можна записати як , причому необхідно, щоб та .

Відмітимо при цьому, що , , , ,

Для основних техніко-економічних змінних вектора можна записати , де - коефіцієнт амортизації, залежний від використовуваних технологій і рішень, що приймаються; - темпи впровадження нових фондів, який визначається оператором Н, залежним від рангу виділених інвестицій, - функція розподілу виділених інвестицій за часом впровадження і соціально-економічною ситуацією, що склалася на підприємстві. При цьому для опису динаміки розвитку робочого потенціалу можна скористатися рівнянням , де Q – темпи зміни масштабу виробництва при технології, що склалася, і соціально-економічних обставинах на підприємстві , де - темпи вдосконалення технології, які визначаються використаним рівнем інтелектуалізації, тобто . Відмітимо, що коефіцієнти , у залежності від цілей і спрямованості використовуваних засобів банку знань і технологій. Параметри і відображають стохастичність зовнішнього середовища і керуючих дій.

Динаміку зміни потоку вектора інвестицій можна представити як


,


де - нормативи відрахувань капіталу на інвестиції, які визначаються не тільки управлінням, але і потоком погроз, небезпек і ризиків; - виробничі функції, значення яких визначаються обсягом задіяних виробничих ресурсів.

Для формування рівняння, що описує динаміку потоку забруднень, необхідно у фондах виділити ту їх частину, яка працює на зниження забруднень -. Тоді можна записати, що:, де - коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні можливості щодо зниження обсягів забруднень існуючими технологіями. Слід зазначити, що має суто нелінійний характер, а досягши критичних співвідношень між параметрами К і , вони будуть біфуркаційними параметрами, - темпи впровадження новітніх технологій, які залежать від інвестиційних процесів в природоохоронних технологіях, впроваджуваних нових виробничих процесів і потоку нових технологій і знань, коефіцієнт

Відзначимо, що в аналізованих рівняннях переважна більшість коефіцієнтів, функцій і операторів є принципово нелінійними типу стрибка (які зазвичай можуть привести до нестійкого або хаотичного характеру еволюції системи).

Оскільки приріст (зростання) забруднення дорівнює різниці між обсягом здійсненого забруднення і обсягом знищеного забруднення за рахунок безпосередньої боротьби (охорони) з ним, так і в результаті природного спаду (асиміляції), динаміку забруднення в загальному вигляді можна описати наступним диференціальним рівнянням системної динаміки: де для однієї ВС , а для регіональної економіки в цілому (в разі взаємної незалежності ВС) - При цьому «чиста» модель економічної динаміки для ої ВС, можна представити у вигляді: .

До основних методологічних принципів дослідження управління можна віднести такі: єдність теорії і практики, конкретності, причинності та розвитку. В економіці України принцип єдності теорії та практики не знайшов застосування, адекватного своїй значущості. Застосування методологічного принципу конкретності, який передбачає нагромадження і використання попереднього досвіду, через недостатність досвіду і відповідної статистики можна оцінити як відсутнє. Аналіз рівня застосування принципу розвитку свідчить про те, що він є низьким. Реалізація принципу розвитку може бути досягнуто за допомогою елементного, структурного, функціонального та інтеграційного розвитку управління. Елементний аспект полягає у виявленні елементів, які входять у досліджувану систему управління, визначенні рівня їх розвитку і спільності. Структурний аспект розвитку управління припускає уточнення структурних характеристик, кількісно-якісних взаємозалежностей.Функціональний аспект розвитку управління припускає поглиблену спеціалізацію управлінської діяльності. Інтегративний аспект управління проявляє себе через спрямованість векторів дій окремих елементів комплексного управління у напрямі досягнення загальної мети.

Суперечності, викликані недотриманням методологічних принципів управління, певною мірою можуть бути вирішені за допомогою запропонованих підходів до розвитку управління.

Перший з них – перетворюючий підхід. Він передбачає акцент на адаптації елементів системи управління до інших елементів і систем за рахунок перетворення елементів системи управління та організації виробництва. Він базується на двох началах: природній діалектичній здатності будь-якої системи до розвитку та штучних перетворень, які є діями системи управління. Перетворюючий підхід здійснюється в межах понять “динамізму” та “змінності”, на які робиться наголос при дослідженні економічних систем. Проте він володіє відносною самостійністю і може розглядатися як науковий метод. З позиції перетворюючого підходу, завдання управління полягає в досягненні проміжної стійкості системи. В основу перетворюючого підходу до управління закладені три методологічні складові: а) усвідомлення потреби в перетвореннях управління підприємствами як в неминучих змінах стану системи, б) створення умов для інноваційного бачення проблем, в) здійснення інституціалізації системних перетворень.

Другий підхід – інтегративний. Він враховує системні ознаки за спрямованістю елементів комплексного управління, і, відповідно до цього, розвиває управління за допомогою орієнтації векторів окремих елементів системи у напрямі загальної мети. Суть інтегративного підходу полягає в розвитку комплексного управління таким чином, що дозволяє за рахунок зміни спрямованості векторів руху складових частин управління (адаптації, логістики, зворотного зв’язку й інтеграції) забезпечувати цілісність і проявлення синергії в управлінському процесі (рис.1).

Розвиток управління на основі інтегративності припускає низку дій. По-перше, посилення стратегічної спрямованості управлінського процесу, що дозволяє адаптувати промислові підприємства до ринкових умов, що змінюються. По-друге, застосування логістичного підходу, що забезпечує динамічну рівновагу системи управління за рахунок взаємодії всіх видів ресурсів. По-третє, активізацію виробничого управління, покликаного реалізовувати зворотні зв’язки системних змін. По-четверте, підвищення інтегруючої ролі загального управління.

Третій підхід – інноваційний. Він забезпечує інноваційний розвиток, який є головним напрямом перетворень у системі управління промисловими підприємствами. В даній роботі інноваційний підхід розуміє управління за допомогою впливу на інновативність підприємства, як його здатність до реалізації інновацій. Актуальність цього підходу обумовлена негативною динамікою ключових показників інноваційної діяльності (табл.1). У першому півріччі 2007 року впровадження інновацій відбулось тільки на 7,5 % підприємств України. Це обумовлює необхідність розвитку управління інновативністю. В управлінні інновативністю підприємств можна виділити такі характерні підходи:

a) на основі спеціальних інноваційних стратегій;

b) на основі використання планово-прогнозних методів за формулою: плануй – виконуй – перевіряй (контролюй) – впливай (PDCA -Pen -Do Check – Action);

c) на основі процесу бенчмаркінгуяк процесу пошуку і впровадження як найкращих досягнень при виробництві товарів.

В умовах невизначеностей, ризиків і трансформації всієї економіки проблема управління ВС з метою переводу її в стан соціально і екологічно орієнтованої ринкової економічної системи (СЕОРЕС) є актуальною. Дане завдання математично можна сформулювати таким чином. Нехай – фазовий вектор мікроекономічних (або соціально-економічних) змінних, який описує стан ВС у момент часу t. Вектор задовольняє нелінійному диференціальному рівнянню:


. (4)


Тут – вектор управління (елементи ухвалення рішень), координати якого характеризують режим економічної діяльності у момент часу t; – вектор зовнішніх збурюючих чинників, елементи якого характеризують різні невизначені дії (або дії протилежної сторони), тобто це може бути, зокрема, і вектор перешкод; t0 – початковий момент часу; . Вирішення рівняння (4) є траєкторією розвитку ВС до СЕОРЕС. Передбачається, що вектори управління і перешкод задовольняють заданим обмеженням , де і . Відображення визначено економічними законами і/або балансовими співвідношеннями і відповідає реальному стану економіки, причому


при ,

(5)


де - фазовий простір припустимих (бажаних) станів СЕOРЕС; – область безпечного (безризикового) переходу; – момент попадання в бажане полягання в множині .

Задача вирішується в умовах невизначеності по вектору , причому або програмним шляхом у вигляді визначення управління в початковий момент t0 як фіксованої функції часу, визначеної на всьому подальшому проміжку часу, або за принципом зворотного зв'язку (і є адаптивною за інформацією), коли управління формується в процесі переходу залежно від інформації, що поступає, і нових знань у вигляді , тобто завдання управління полягає в побудові стратегії , яка гарантує виконання наступних умов: для будь-якої перешкоди і початкового стану для траєкторії керованої ВС: за умов (5). Таким чином, вирішується задача визначення стратегії , яка задовольняє умові: ; якщо мінімум не досягається, то для довільно малого визначається стратегія :


.


В умовах нестабільного еколого-економічного зовнішнього середовища (ЗС) спільне функціонування підприємства можна представити як стохастичну функцію виробничої діяльності (СФВД) у вигляді , де - оператор виробничої діяльності підприємства; - вектор ресурсів («чистий» вхід); а(t) - вектор параметрів виробничої функції; - випадкова зовнішня дія, тобто процес характеризує вплив ЗС на виробничо-економічну систему. Варіанти опису СФВД можуть бути як:


1) або ;

2) або

Модель процесу може бути представлена як стохастичне диференціальне рівняння , що описує динаміку поведінки ЗС.

Зазвичай діючі ВФ мають тільки статичний характер, тобто вони не відповідають реальній динаміці функціонування ВС в умовах нестабільної перехідної економіки. СФВД доцільно задавати у вигляді нелінійного інтегрального або диференціального оператора, тобто у вигляді:


а);

б) або


При цьому деякі компоненти вектора можуть змінюватися по логістичному рівнянню, тобто у вигляді: де можливе граничне значення (максимальна ємність або гранична можливість ринку ресурсів). Таким чином, є необхідність розгляду моделі виробничої діяльності підприємства з врахуванням ефекту «насичення» по ресурсах у вигляді наступних рівнянь , . На основі цього у роботі отримана нелінійна динамічна модель ВС у вигляді:





Відзначимо при цьому, що та параметр є параметром хаотичності на ринку праці.
  1   2   3

Схожі:

Доклад за темою: моделі І інформаційні технології iconІнформаційні технології в будівництві І бази даних «Інформаційні технології autocad в будівництві»
«Інформаційні технології autocad в будівництві» (для студентів спеціальності 092100 – «Промислове І цивільне будівництво» денної...
Доклад за темою: моделі І інформаційні технології iconІнформаційні технології в будівництві І бази даних «Інформаційні технології MathCad в будівництві»
«Інформаційні технології MathCad в будівництві» (для студентів спеціальності 092100 – «Промислове І цивільне будівництво» денної...
Доклад за темою: моделі І інформаційні технології iconІнформаційні технології проектування «Інформаційні технології системного проектування в будівництві»
«Інформаційні технології системного проектування в будівництві» (для студентів спеціальності 092100 – «Промислове І цивільне будівництво»...
Доклад за темою: моделі І інформаційні технології icon1. Математичні методи, моделі та інформаційні технології Прикладні методи Soft Computing та еконофізики
Використання гібридних інтелектуальних технологій для управління соціально-економічними системами
Доклад за темою: моделі І інформаційні технології icon«Інформаційні технології» Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, магістр Спеціальність
Матеріал базується на знанні курсів: моделювання і прогнозування стану довкілля, інформаційні технології та основи програмування,...
Доклад за темою: моделі І інформаційні технології iconФормат опису модуля
Предмет вивчення комп’ютерної графіки (КГ). Історія розвитку кг. Апаратне забезпечення кг. Інформаційні моделі зображень. Комп’ютерні...
Доклад за темою: моделі І інформаційні технології iconМетодичні вказівки по складанню робочої програми навчальної дисципліни
Психологія”, “Інформатика”, з курсу “Комп’ютерні інформаційні технології”, “Екологія землекористування”, “Комп’ютерні інформаційні...
Доклад за темою: моделі І інформаційні технології icon4 курсу “інформаційні системи й технології у фінансах
Поняття інформації, інформація й система. Економічна інформація. Структура управління підприємством. Етапи розвитку інформаційних...
Доклад за темою: моделі І інформаційні технології iconПрограма З курсу інформаційні системи й технології у фінансах
Поняття інформації, інформація й система. Економічна інформація. Структура управління підприємством. Етапи розвитку інформаційних...
Доклад за темою: моделі І інформаційні технології iconПрограма фахового вступного екзамену з «менеджмент організацій І адміністрування» для спеціалістів вступ
«Публічне адміністрування», «Маркетинг», «Сучасні інформаційні технології», «Управління іт-проектами», «Моделювання діяльності підприємств»,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи