Після затяжного І хворобливого періоду ринкової трансформації планової еко­номіки уряді пострадянських країн намітилися тенденції до відродження промис­ловості та до загального економічного зростання icon

Після затяжного І хворобливого періоду ринкової трансформації планової еко­номіки уряді пострадянських країн намітилися тенденції до відродження промис­ловості та до загального економічного зростання




Скачати 62.48 Kb.
НазваПісля затяжного І хворобливого періоду ринкової трансформації планової еко­номіки уряді пострадянських країн намітилися тенденції до відродження промис­ловості та до загального економічного зростання
Дата13.09.2012
Розмір62.48 Kb.
ТипДокументи

Після затяжного і хворобливого періоду ринкової трансформації планової еко­номіки уряді пострадянських країн намітилися тенденції до відродження промис­ловості та до загального економічного зростання. Проте, по-перше, ці процеси не мали сталого характеру, і під впливом світової фінансової кризи на зміну економіч­ному зростанню прийшов спад. Наприклад, в Україні у 2007 р. індекс промислово­го виробництва становив 110,2% (порівняно з попереднім періодом), за підсумка­ми 2008 р. - відповідно, 96,9%, а в І півріччі 2009 р. - 68,9%. І по-друге, економіка продовжувала працювати, в основному, на старій технологічній платформі, що ха­рактеризується високою ресурсо- і енергомісткістю виробництва. В цілому це при­звело до подальшого посилення антропогенного навантаження на навколишнє при­родне середовище, до погіршення і без того несприятливої екологічної ситуації. Особливо актуальною така проблема є для старопромислових регіонів (Донбасу, Уралу, Кузбасу та ін.), у яких нинішню структуру економіки було сформовано ще в період індустріального розвитку (кінець XIX — середина XX ст.).

Характерним прикладом щодо цього може слугувати Донецьк, який є адмі­ністративним і економічним центром Донбасу — найбільшого старопромислового регіону України.

За 2001—2008 рр. обсяг виробництва продукції в місті зріс більш як у 2 рази, а прибуток господарюючих суб'єктів — у 3 рази. При цьому більша частина виготовлюваної продукції припадає на підприємства важких, екологічно найне­безпечніших, галузей промисловості: вугільної, металургійної, важкого машино­будування. Як наслідок, посилюється антропогенне навантаження на одини­цю території. Так, за вказаний період викиди шкідливих забруднюючих речовин збільшились у 1,5 раза, токсичні відходи у сховищах організованого складуван­ня і на територіях підприємств - в 1,6 раза, а щорічні скиди стічних вод до по­верхневих водних об'єктів сягнули 170 млн. м.3 Коефіцієнт смертності населення щороку зростає на 3 %, у тому числі внаслідок новоутворень — на 1 % і хвороб

органів дихання — на 0,8%.

Якщо з часом нинішню кризу буде подолано, а економічне зростання відновлено, то збереження існуючих тенденцій в екології може призвести до депопуляції та деградації території в цілому. В таких умовах стає необхідним кардинально змінити підходи до управління регіональним розвитком і спряму­вати його у нове, екологічно менш небезпечне русло. Важливими інструмента­ми вирішення цього завдання можуть стати формування сценаріїв розвитку економіки території з урахуванням екологічного фактора, а також обгрунтування вибору найкращого з них.

Регіон являє собою складну систему, в якій у просторі та часі взаємодіють соціальні, економічні, екологічні та інші фактори. Як правило, для формування сценаріїв його розвитку використовують метод системної динаміки, вперше роз­роблений Дж. Форрестером. На основі цього методу було створено велику кількість економіко-математичних моделей, які пройшли теоретичну та експе­риментальну перевірку і в цілому довели свою спроможність.

Щодо врахування екологічного фактора, то він уже дістав відображення у системно-динамічних моделях зміни клімату, "ядерної зими", світового еко­номічного розвитку. Проте на регіональному рівні в економічних моделях еко­логія або не враховується, або розглядається окремо від економічного зростання.

Отже, завдання полягає в тому, щоб розробити інструментарій для форму­вання сценаріїв розвитку старопромислового регіону з урахуванням екології як фактора економічного зростання і обґрунтувати методологію вибору найкра­щого з них.

Для цього передбачається розв'язати такі завдання:

  1. побудувати системно-динамічну модель розвитку економіки старопро­мислового регіону, в якій екологія виступає одним з факторів економічного зростання;

  2. на основі використання такої моделі оцінити наслідки від реалізації інер­ційного (тобто такого, що передбачає збереження існуючих тенденцій) сцена­рію розвитку економіки регіону;

3) сформувати інші сценарії розвитку економіки регіону шляхом оптимізації за різними критеріями, а потім, на основі оцінки можливих наслідків від реалізації цих сценаріїв, обґрунтувати найкращий критерій.

У системній динаміці модельовані об'єкти подано як динамічні інфор­маційні системи із зворотним зв'язком. Вони складаються з резервуарів (накопичувачів), зв'язаних між собою керованими потоками. Кількісно кожний резервуар описується рівнем його вмісту, а кожний потік—темпом (швидкістю) переміщення. Темпи переміщення обчислюються на основі інформації про рівні вмісту резервуарів з урахуванням впливу регулюючих змінних.

Пропонована модель призначена для оцінки наслідків від економічної діяльності людини у регіоні та базується на ідеї "моделі світу" Дж. Форрестера, тобто юна враховує вплив забруднення навколишнього природного середови­ща (атмосфери, води й землі) на захворюваність населення, а через неї — на тривалість життя і людський капітал, який є одним з основних факторів еконо­мічного зростання. Крім того, враховується, що забруднення утилізується не тільки за рахунок природного розкладання (як у Дж. Форрестера), але й з ви­користанням природоохоронного капіталу (як у В. Леонтьева — Д. Форда і В. Єгорова). Це дозволяє впливати на динаміку забруднення через капітал.

Одним із соціальних показників здоров'я є захворюваність на туберкульоз. У зіставленні з країнами ЄС динаміка цього показника різноспрямована з різницею більш ніж у чотири рази не на користь Україні. Коефіцієнт смертності від усіх форм туберкульозу в розрахунку на 100000 населення в Україні та країнах ЄС становлять 21 і 2, тобто в Україні захворюваність на туберкульоз в десять разів вище, ніж у країнах ЄС. При такому традиційно більш високому рівні захворюваності на туберкульоз в Україні, у ЄС проти туберкульозу імунізується тільки 62% новонароджених, а в України - 94%. Так може бути не в щепленнях справу? 
Цілком закономірно, що число нових випадків ВІЛ інфекції в розрахунку на 100000 населення в Україні та країнах ЄС становить відповідно 28 та 5, тобто більш ніж у п'ять разів вище в Україну, а захворюваність на СНІД відповідно складає 10 і 1 на. на 100000 населення, тобто в десять разів вище в Україну. 
Одним з найважливіших показників охорони здоров'я є здоров'я дітей. 
Аналіз порушень психіки та поведінки за період 2000-2005рр (в тому числі пов'язаних з алкоголізмом наркоманією, токсикоманією) показав, що порушення психіки та поведінки найбільш висока у підлітків, і в 2005 році склала 623,0 на 100 тис. підліткового населення, у той час як серед працездатного населення цей показник становив 530,4 на 100 тис.. 
Моніторинг показників стану здоров'я дітей показує збільшення захворюваності (на 11,4%) і поширеності хвороб (на 13,2%) протягом останніх п'яти років. Причому, дослідники вбачають основну причину інвалідизації підлітків в захворюваннях нервової системи і розладах психіки та поведінки через інформаційних перевантажень, участі в сімейних конфліктах, внаслідок постійного емоційного напруження і порушення регуляції основних фізіологічних функцій. 
При оцінці здоров'я основного трудового резерву майбутніх десятиліть країни - допризовників у 41,7% міських допризовників і у 39,7% юнаків сільській місцевості виявлено стійке порушення функціонального стану організму. 
Неонатальна смертність в Україні становить 6 на 1000 живонароджених, а в ЄС 3 на 1000 живонароджених, дитяча смертність - 10 і 4 відповідно. 
Захворювання серцево судинної системи давно вийшли в лідери з причин смертності у всіх країнах. За останні 15 років захворюваність цереброваскулярною патологією зросла в 4 рази . У структурі смертності основне місце займає ішемічна хвороба серця (65,5%) і цереброваскулярна патологія (23,1%). Судинні ураження мозку в розрахунку на 100000 в ЄС становлять 60, в України 110. 
Відомо, що коронарне шунтування збільшує якість життя, але не збільшує її тривалість. Захворювання серцево-судинної системи багато в чому обумовлені способом життя і не завжди успішно управляються медичними заходами. На відміну від захворювань серцево судинної системи на кількість смертей від зовнішніх причин можна впливати збільшенням якості надання медичної допомоги. 
У спеціальному дослідженні причин смерті показано, що смертність населення України від зовнішніх причин перебуває на третьому місці серед основних причин смерті і перше в структурі смертності чоловіків у працездатному віці. Смертність населення України від травм, отруєнь та деяких інших зовнішніх причин грає важливу роль у втратах суспільства. З цих причин щорічно гине близько 70 тисяч осіб. За даними ВООЗ (2003) України за показником смертності від зовнішніх причин займає шосте місце серед 46 країн Європейського регіону після Російської Федерації, Білорусії, Естонії, Литви та Казахстану.

Схожі:

Після затяжного І хворобливого періоду ринкової трансформації планової еко­номіки уряді пострадянських країн намітилися тенденції до відродження промис­ловості та до загального економічного зростання iconМакаренко М.І., к е. н, доцент
Відновлення економічного зростання поточного року в Україні потребує закріплення цієї сприятливої тенденції
Після затяжного І хворобливого періоду ринкової трансформації планової еко­номіки уряді пострадянських країн намітилися тенденції до відродження промис­ловості та до загального економічного зростання iconМакроекономіка ● Мікроекономіка ● Економіка зарубіжних країн
Особливості економічного розвитку нових індустріальних країн. Економіка країн – експортерів нафти. Економіка Індії. Економіка країн...
Після затяжного І хворобливого періоду ринкової трансформації планової еко­номіки уряді пострадянських країн намітилися тенденції до відродження промис­ловості та до загального економічного зростання iconМакроекономіка ● Мікроекономіка ● Економіка зарубіжних країн
Особливості економічного розвитку нових індустріальних країн. Економіка країн – експортерів нафти. Економіка Індії. Економіка країн...
Після затяжного І хворобливого періоду ринкової трансформації планової еко­номіки уряді пострадянських країн намітилися тенденції до відродження промис­ловості та до загального економічного зростання iconМакроекономіка ● Мікроекономіка ● Економіка зарубіжних країн
Особливості економічного розвитку нових індустріальних країн. Економіка країн – експортерів нафти. Економіка Індії. Економіка країн...
Після затяжного І хворобливого періоду ринкової трансформації планової еко­номіки уряді пострадянських країн намітилися тенденції до відродження промис­ловості та до загального економічного зростання iconПродуктивність праці на сучасному етапі: методика вимірювання та комплексна оцінка
Підвищення продуктивності праці є головним чинником подолання економічного спаду, забезпечення стійкого і потужного економічного...
Після затяжного І хворобливого періоду ринкової трансформації планової еко­номіки уряді пострадянських країн намітилися тенденції до відродження промис­ловості та до загального економічного зростання icon"Історія зарубіжної літератури (античного періоду, Середньовіччя та Відродження)"
Дисципліни „Історія зарубіжної літератури (античного періоду, Середньовіччя та Відродження)”
Після затяжного І хворобливого періоду ринкової трансформації планової еко­номіки уряді пострадянських країн намітилися тенденції до відродження промис­ловості та до загального економічного зростання icon"Історія зарубіжної літератури (античного періоду, Середньовіччя та Відродження)"
Дисципліни „Історія зарубіжної літератури (античного періоду, Середньовіччя та Відродження)”
Після затяжного І хворобливого періоду ринкової трансформації планової еко­номіки уряді пострадянських країн намітилися тенденції до відродження промис­ловості та до загального економічного зростання icon"Історія зарубіжної літератури (античного періоду, Середньовіччя та Відродження)"
Дисципліни „Історія зарубіжної літератури (античного періоду, Середньовіччя та Відродження)”
Після затяжного І хворобливого періоду ринкової трансформації планової еко­номіки уряді пострадянських країн намітилися тенденції до відродження промис­ловості та до загального економічного зростання icon«Історія зарубіжної літератури (античного періоду, Середньовіччя та Відродження)»
Дисципліни „Історія зарубіжної літератури (античного періоду, Середньовіччя та Відродження)”
Після затяжного І хворобливого періоду ринкової трансформації планової еко­номіки уряді пострадянських країн намітилися тенденції до відродження промис­ловості та до загального економічного зростання icon"Історія зарубіжної літератури (античного періоду, Середньовіччя та Відродження)"
Дисципліни „Історія зарубіжної літератури (античного періоду, Середньовіччя та Відродження)”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи