С. К. Бостан «24» лютого 2 011 р. Концепція icon

С. К. Бостан «24» лютого 2 011 р. Концепція




Скачати 427.82 Kb.
НазваС. К. Бостан «24» лютого 2 011 р. Концепція
Сторінка1/2
С.К. Бостан<> <> « 24»<><> <>лютого 2<>011<><> <>р.<><><><>КОНЦ
Дата02.08.2012
Розмір427.82 Kb.
ТипКонцепція
  1   2


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з наукової роботи С.К. Бостан

«24» лютого 2011 р.


КОНЦЕПЦІЯ наукової діяльності

Запорізького національного університету

на 2011 – 2020 роки


Запоріжжя

2011

ЗМІСТ


Вступ 3

  1. Загальні положення 3

    1. Мета, основні завдання і принципи наукової діяльності 4

    2. Напрямки реалізації Концепції 6

    3. Кадрове забезпечення наукової діяльності 7

    4. Науково-інформаційне забезпечення наукових досліджень 9

    5. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення науково-дослідної діяльності університету 10

    6. Механізм впровадження у практику наукових розробок 11

    7. Соціальний захист наукових та науково-педагогічних працівників 12

2 Наукова робота в університеті 13

2.1 Організація наукової роботи 13

2.2 Організація студентської наукової роботи 16

2.3 Патентно-ліцензійна діяльність 18

2.4 Міжнародне наукове співробітництво 18

2.5 Інноваційна діяльність 19

3 Перспективи розвитку наукових структурних підрозділів 19

3.1 Науково-дослідний сектор 20

3.1.1 Науково-дослідний інститут козацтва 20

3.1.2 Регіональний навчально-науково–виробничий центр «Екологія» 22

3.1.2.1 Навчально-науково-дослідна лабораторія біоіндикації та біоекології 23

3.1.2.2 Навчально-науково-виробнича лабораторія біоресурсів навколишнього природного середовища 24

3.1.3 Навчально-науково-дослідні лабораторії 25

3.1.3.1 Навчально-науково-дослідна лабораторія клітинної та організменої біотехнології 25

3.1.3.2. Навчально-науково-дослідна лабораторія біотехнології фізіологічно активних речовин 26

3.1.3.3 Навчально-наукова лабораторія археологічних досліджень 26
^

3.1.3.4 Наукова лабораторія історичної інформатики 27

3.1.3.5. Наукова лабораторія інтерактивних технологій навчання гуманітарним дисциплінам 27


3.1.3.6 Навчально-наукова лабораторія українознавчих студій 28

3.1.3.7 Навчально-науково-дослідна лабораторія науковоємних технологій та наноматеріалів 29

3.1.3.8 Навчально-наукова лабораторія біохімії та фармакології спорту 30

3.1.3.9 Навчально-наукова лабораторія енергоефективності

та енергозбереження 30

4 Очікувані результати реалізації Концепції 31

Вступ

Освіта і наука є показниками розвитку держави, суспільства, економіки та вагомими чинниками інтеграції України у світову спільноту. Розвиток держави залежить від професійного рівня наукових кадрів, підготовка яких є одним з головних завдань Університету.

Стан розбудови науки наразі характеризується формуванням наукових шкіл, наявністю зв'язків між національними та зарубіжними науково-освітніми закладами, підвищенням якості наукових досліджень. Наукова діяльність в Університеті є інтелектуальною творчою роботою, що здійснюється у формі фундаментальних і прикладних наукових досліджень та спрямовується на одержання і використання нових знань.

Сучасні особливості зумовлюють зміни концептуальних засад наукової діяльності Університету, це пов’язано із необхідністю підвищення конкурентоспроможності наукових досліджень у світовий науковий процес.

^ Загальні положення

Нормативно-правовою основою Концепції є Конституція України, Національна доктрина розвитку освіти, Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХ1 століття”), Закони України "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про вищу освіту", Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», Концепція державної цільової програми „Наука в університетах” на 2008-2012 рр., рішення колегії Міністерства освіти і науки України «Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи», Статут Університету, Перспективний план Запорізького національного університету на 2008-2012 роки та інші нормативно-правові акти з питань наукової і науково-технічної діяльності, освіти, захисту авторських і суміжних прав та інші нормативні акти і положення з питань діяльності ЗНУ; наукові здобутки Запорізького національного університету; кращий вітчизняний і світовий досвід, провідні тенденції в розвитку наукової думки щодо підготовки фахівців, проведення наукових досліджень; рішення вченої ради університету.

Концепція науково – дослідної діяльності Запорізького національного університету є основою для розроблення планів наукових досліджень, організації науково-дослідної діяльності, розробки перспективи наукової діяльності Університету на 2010 – 2020 роки та визначає мету, принципи, завдання та механізми розвитку науково-дослідної діяльності ЗНУ. За умови курсу України на євроінтеграцію при розробці концептуальних підходів організації науково-дослідної роботи необхідно дотримуватися загальноприйнятих у світовій практиці визначень щодо кінцевого результату наукових досліджень та розробок, а саме:

Фундаментальні дослідження – це експериментальні або теоретичні дослідження, що спрямовані на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку. Результатом їх виконання є гіпотези, теорії, методи тощо. Фундаментальні дослідження можуть закінчуватися рекомендаціями щодо проведення прикладних досліджень для визначення можливостей практичного використання одержаних наукових результатів, науковими публікаціями тощо.

Прикладні дослідження - це оригінальні дослідження, які здійснюються для отримання нових знань, але призначені головним чином для здійснення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше.

Розробки та впровадження – це знання та результати фундаментальних та прикладних досліджень, застосовані в економіці країни.

  1. ^ Мета, основні завдання і принципи наукової діяльності

Метою розвитку науково - дослідної діяльності ЗНУ є:

  • оптимізація нерозривного зв’язку передових методів навчання та наукових досліджень для забезпечення повноправної участі Університету в Болонському процесі;

  • інтеграція Університету в систему європейської науки;

  • зміцнення наукового потенціалу Університету;

  • залучення до наукових досліджень талановитої молоді;

  • забезпечення випереджаючого розвитку науки в Університеті, що випливає з потреб підготовки фахівців майбутнього;

  • забезпечення виконання теоретичних розробок на світовому рівні та ефективності прикладних досліджень працівників Університету;

  • забезпечення спрямованості наукової та інноваційної діяльності в університеті на пріоритетні для держави напрями науки і техніки, інноваційний розвиток економіки, на участь у проведенні наукових Національних програм та задоволення потреб навчального процесу;

  • забезпечення відповідності тематичних планів НДР пріоритетним напрямкам соціально-економічного розвитку України та фаховій спрямованості факультетів і кафедр університету;

  • досягнення рівня світових кваліфікаційних вимог;

  • забезпечення ефективного використання наукового потенціалу університету для вирішення завдань соціально-економічного розвитку України і Запоріжжя.

Основними завданнями науково–дослідної діяльності ЗНУ на перспективу є:

  • реалізація державної політики в галузі науково – дослідної діяльності та концептуальних завдань щодо формування наукової сфери України;

  • організація науково-дослідної діяльності згідно з державними стандартами стосовно вищої освіти;

  • проведення прикладних і фундаментальних наукових досліджень і розробок, спрямованих на вирішення завдань, що визначені як пріоритетні в України;

  • розширення наукового міжнародного співробітництва, спрямованого на інтеграцію ЗНУ в міжнародні науково-дослідні структури;

  • підготовка наукової, навчально–методичної літератури для адаптації навчального процесу входження до єдиного європейського освітнього та наукового простору;

  • інноваційний розвиток фахової освіти в контексті положень Болонської декларації;

  • запровадження та дотримання європейських стандартів взаємодії ЗНУ з суб’єктами господарювання щодо проведення прикладних наукових досліджень та впровадження їх результатів;

  • удосконалення студентської науково – дослідної діяльності та її стимулювання;

  • організація та проведення міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських науково–практичних конференцій;

  • моніторинг потреб Запорізького регіону в наукових дослідженнях;

  • реклама результатів науково-дослідної роботи та наукових розробок Університету в засобах масової інформації, на нарадах, симпозіумах, конференціях усіх рівнів.


Концептуальними принципами, на яких ґрунтується науково–дослідна діяльність Університету, є:

    • безперервність, актуальність та інноваційність наукових досліджень;

    • єдність навчального процесу і наукових досліджень та їх спрямованість на забезпечення потреб практики;

    • спрямованість наукових досліджень до загальносвітових тенденцій;

    • багатогранність, всебічність та практична спрямованість науково-дослідної роботи;

    • логічна структурованість та системність наукових досліджень;

    • динамічність процесу проведення наукових досліджень;

    • доступність змісту, форми та засобів проведення наукових досліджень;

    • достатня інформативність проведення наукових досліджень;

    • апробованість результатів наукових досліджень на різних рівнях.


1.2 Напрямки реалізації Концепції

Концепція спрямована на підвищення рівня науково-дослідної діяльності в ЗНУ, як вагомого чинника забезпечення високої якості вищої освіти, підвищення конкурентоздатності університетської освіти України в процесі реалізації Болонської конвенції, створення необхідних умов для інтеграції вищої школи України до світового освітянського і наукового простору шляхом активізації процесів інтеграції науки та освіти, впровадження досвіду передових університетів світу в науково-дослідну діяльність ЗНУ.

Концепція передбачає:

  • проведення власними силами викладачів і науковців Університету фундаментальних наукових досліджень і прикладних розробок;

  • забезпечення тісної інтеграції освіти та наукових досліджень, у тому числі використання досліджень у навчанні студентів, а також поступове зменшення педагогічного навантаження для викладачів, що безпосередньо ефективно виконують наукові дослідження і результативно ведуть підготовку наукових кадрів;

  • удосконалення системи підготовки наукових кадрів через магістратуру, аспірантуру та докторантуру;

  • удосконалення системи організації наукових шкіл Університету, поглиблення їх спеціалізації, формування нових, виходячи з перспективи інноваційного розвитку України;

  • забезпечення високого рівня інформаційної відкритості та інтеграції до світової системи освіти і науки, здатності до сприйняття світового досвіду, нових напрямів наукових досліджень та методології навчання;

  • забезпечення захисту інтелектуальної власності Університету, її своєчасне виявлення та оформлення; забезпечення науковців інформацією щодо законодавчої бази у сфері інтелектуальної власності;

  • укладання науково-дослідних договорів та контрактів, що дозволить вести моніторинг ефективності науково-дослідної роботи Університету;

  • інформатизацію наукових досліджень.


Основою стратегії Концепції до 2020 року має стати:

  • пріоритетний розвиток науки;

  • інтеграція освіти і науки;

  • забезпечення наукових потреб регіону;

  • розширення наукових контактів із НАН та АПН України, університетами України та інших країн;

  • налагодження співпраці з провідними навчально-науковими комплексами;

  • інформатизація наукового простору Університету;

  • проведення університетських конкурсів «Кращий науковець», «Кращий молодий науковець»;

  • розширення спектру платних наукових послуг.




    1. Кадрове забезпечення наукової діяльності


Підвищення рівня науково-дослідної діяльності та наукового потенціалу ЗНУ, відповідно до даної Концепції, передбачає:

  • активізацію наукової діяльності кафедри, як основного базового структурного підрозділу університету з метою забезпечення ступеневої підготовки науковців;

  • залучення до проведення наукових досліджень фахівців з практичним досвідом наукової діяльності, які мають наукові ступені, а також науково – педагогічних кадрів з інших вищих навчальних закладів;

  • надання допомоги працівникам ЗНУ у підготовці та захисті дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора наук;

  • економічні та соціальні гарантії щодо створення відповідних умов проведення науково – дослідної діяльності та підвищення професійної кваліфікації науково - педагогічного складу ЗНУ, створення проблемних науково-дослідних лабораторій на факультетах, що виконують перспективні бюджетні науково-дослідні роботи;

  • формування комплексної ефективної системи стимулювання науково-педагогічних, методичних інновацій, підготовки підручників і монографій (матеріальні і моральні заохочення, оптимізація навчального навантаження, фінансування стажувань у провідних українських та зарубіжних закладах освіти і наукових центрах);

  • дотримання принципів ступеневої підготовки майбутніх науковців у системі студент - бакалавр – магістр – аспірант – кандидат наук – доктор наук, забезпечення її ефективності;

  • організацію ефективної діяльності наукових шкіл Університету, розробки програм їх розвитку, реструктуризацію напрямку науково-дослідної діяльності наукових шкіл за пріоритетними напрямками;

  • активізацію науково-дослідної роботи студентів та магістрів Університету шляхом посилення ролі наукових груп, наукову спрямованість бакалаврських, дипломних та магістерських робіт, залучення кращих студентів до участі в роботі наукових шкіл;

  • поновлення діяльності ради молодих вчених;

  • всебічна підтримка Наукового товариства студентів та аспірантів.

Кадрова політика у сфері наукового забезпечення діяльності Університету базується на таких основних принципах:

    • цілісність системи кадрового забезпечення;

    • перспективність та випереджувальний характер, що ґрунтується на прогнозуванні кадрової ситуації;

    • стимулювання наукової діяльності з метою збереження наукових кадрів;

    • відповідальність кафедр за систему підготовки молодих науковців;

    • відповідальність наукових керівників за науково-дослідну діяльність аспірантів з підготовки та захисту наукових робіт;

    • чітке визначення критеріїв добору науково-дослідницького персоналу;

    • оптимальне співвідношення наукового та науково-допоміжного персоналу;

    • здійснення правового і соціального захисту науковців, який забезпечує законність та соціальну справедливість вирішення кадрових питань.

Наукові кадри для наукових шкіл університету будуть поповнюватися за рахунок підготовки фахівців на базі Університету, а також шляхом залучення фахівців відповідного профілю з інших вузів, науково-дослідних установ та зарубіжжя. В ЗНУ існує база даних про наукових працівників.

Пріоритет надається формуванню наукових шкіл, створенню відповідних умов для якісної та вчасної підготовки та захисту дисертаційних робіт, підвищенню рівня кваліфікації та авторитету наукових працівників Університету.

Для впровадження сучасних наукових розробок і результатів наукових досліджень будуть вноситися необхідні корективи та доповнення у навчальні плани і програми для Університету та його структурних підрозділів, буде послідовно удосконалюватися система підготовки та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.

    1. ^ Науково-інформаційне забезпечення наукових досліджень


Процеси розподілу наукової праці потребують інтенсифікації інформаційного обміну. Одним з основних напрямів удосконалення організації наукових досліджень, передбачених даною концепцією, визначено інформатизацію, що дозволить забезпечити ефективну координацію наукових досліджень та оптимізувати використання інформації в структурі Університету для забезпечення концентрації наукових ресурсів на пріоритетних напрямах наукової діяльності, активізацію діяльності наукових шкіл.

Основними напрямами розвитку інформаційного забезпечення наукової діяльності Університету є:

  • уніфікація правових, методичних, програмно-технічних і технологічних підходів, пріоритетність забезпечення наукових підрозділів сучасною комп'ютерною технікою, розвиток і вдосконалення інформаційного обліку та системи гарантування інформаційної безпеки;

  • розроблення інформаційних технологій для їх впровадження під час формування інтегрованих баз даних колективного користування та локальних інформаційних мереж структурних підрозділів Університету;

  • використання можливостей глобальної мережі Інтернет з метою апробації наукових досліджень (розміщення на веб-сторінках результатів наукових досліджень для широкого обговорення їх фахівцями);

  • підтримка новітніх форм наукової діяльності, які використовують сучасні інформаційні технології - електронні журнали, телеконференції, лекції з віддаленим доступом.

Використання сучасних інформаційних технологій дозволить проводити моніторинг процесу організації розвитку науки, включаючи такі аспекти, як статистика у сфері науки та інновацій, реструктуризація системи наукових шкіл Університету, їх фінансування, інтеграція вищої освіти і науки у світову, оцінка результатів науково-дослідної діяльності тощо.

Застосування сучасних інформаційних технологій в Університеті буде спрямовуватися на забезпечення взаємозв'язку між наукою, освітою та практикою, а також на підвищення якості і прискорення реалізації наукоємних проектів.


    1. ^ Фінансове і матеріально-технічне забезпечення науково-дослідної діяльності університету

Джерелами фінансування наукової та науково-технічної діяльності в Університеті є кошти загального і спеціального фондів державного бюджету та кошти, одержані на виконання науково-дослідних робіт, надання освітніх і наукових послуг на замовлення юридичних та фізичних осіб, гранти та інші джерела відповідно до чинного законодавства.

Бюджетне фінансування здійснюється за базовим і програмно-цільовим напрямками.

Базове фінансування здійснюється на конкурсній основі для забезпечення проведення фундаментальних і прикладних наукових та науково-технічних робіт за пріоритетними напрямами наукових досліджень.

Програмно-цільове фінансування здійснюється на конкурсній основі для забезпечення виконання науково-технічних програм, спрямованих на реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, проведення найважливіших прикладних науково-технічних розробок на замовлення Міністерства освіти і науки України, органів місцевої влади, а також проектів у рамках міжнародного науково-технічного співробітництва.

Система фінансового забезпечення науково-дослідної роботи спрямована на створення умов для розвитку науки з метою підвищення ефективності використання їх досягнень як у регіоні, так і в Україні в цілому.

Подальше удосконалення системи фінансового забезпечення наукової діяльності Університету включатиме:

  • оптимізацію і збільшення бюджетних асигнувань на наукові розробки та інші витрати, пов'язані з проведенням науково-дослідних робіт за рахунок активної участі науковців Університету в конкурсах Міністерства освіти і науки України щодо бюджетного фінансування пріоритетних напрямків наукових досліджень;

  • впровадження в практику проведення науково-пошукових робіт, які виконуються в рамках діяльності на госпрозрахунковій основі;

  • удосконалення системи стимулювання діяльності науковців університету;

  • забезпечення ефективності використання коштів для функціонування і розвитку науки;

  • створення фонду фінансування наукових досліджень за рахунок позабюджетних коштів університету;

  • залучення нових джерел фінансування.


У сфері матеріально-технічного забезпечення передбачається розроблення практичних заходів щодо розвитку матеріально-технічної бази науково-технічної діяльності університету, спрямованих на:

  • науково-технічне забезпечення потреб Університету;

  • створення умов для використання сучасних інформаційних технологій;

  • оснащення сучасним лабораторним обладнанням та іншими засобами для проведення наукових досліджень;

  • підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази.


^ 1.6 Механізм впровадження у практику наукових розробок

Планування наукових досліджень здійснюється за умови чіткого визначення кінцевих результатів та шляхів їх подальшого використання з попереднім прогнозом економічної ефективності на підставі маркетингових досліджень.

Для удосконалення впровадження наукових розробок необхідно передбачити такі заходи:

    • оновлення бази даних щодо завершених наукових розробок, впровадження яких потребує інвестицій;

    • підготовка каталогу «Наукові розробки ЗНУ», який буде використовуватися на інвестиційних форумах, презентаціях, виставках, конференціях, семінарах тощо;

    • організацію наукових конференцій, семінарів і т. ін., на яких будуть демонструватися наукові розробки ЗНУ;

    • рекламування результатів досліджень шляхом їх публікації у наукових виданнях, висвітлення на сайті університету і в засобах масової інформації та участі у виставках різного рівня;

    • організацію виставок власних наукових розробок на факультетах;

    • використання результатів наукових досліджень у навчальному процесі.

Впровадження наукових розробок у практику здійснюють на планових засадах. План впровадження повинен передбачати конкретні організаційні, навчальні, методичні, практичні заходи, а також їх авторський супровід. Результати наукових розробок впроваджуються в практику на основі укладених між замовниками і виконавцями угод щодо проведення конкретних досліджень, а також шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів, управлінських рішень, надання методичних рекомендацій.

^ 1.7 Соціальний захист наукових та науково-педагогічних працівників

Пріоритетними завданнями у справі соціального захисту науковців відповідно до даної концепції є:

  • удосконалення правового регулювання системи соціального захисту, матеріального і морального стимулювання та заохочення наукового і науково-педагогічного складу працівників Університету з урахуванням кваліфікаційного рівня, особливих умов та стажу професійної діяльності;

  • застосування системи творчих відпусток, наукових відряджень та стажування, у тому числі за кордоном;

  • створення спеціальних фондів підтримки наукових та науково-педагогічних кадрів, у тому числі аспірантів та здобувачів, що працюють в Університеті.

  1. ^ Наукова робота в університеті


Наукова діяльність є невід’ємною складовою діяльності Університету, що забезпечує інтеграцію освіти і науки, яка здійснюється через комплекс організаційних та науково-дослідних заходів.

Основними завданнями наукової та науково-технічної діяльності в Університеті є:

  • проведення фундаментальних, прикладних наукових досліджень, госпдоговірних НДР та таких, що виконуються в межах робочого часу викладачів, на високому науково-методичному та технічному рівні, створення наукоємної продукції та новітніх технологій;

  • розроблення правових, організаційних, економічних, інформаційно-аналітичних, фінансових та інших методів управління;

  • пошук нових форм організації наукової та науково-технічної діяльності, сприяння впровадженню її результатів у практику;

  • удосконалення системи підготовки та перепідготовки наукових і науково-педагогічних кадрів;

  • використання сучасних інформаційних технологій.

З метою успішного розв'язання поставлених завдань наука в Університеті повинна виконувати такі основні функції:

  • науковий супровід та інформаційно-аналітичне і науково-технічне забезпечення процесу навчання;

  • спрямування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт на розв'язання актуальних проблем практичної діяльності;

  • підготовку висококваліфікованих фахівців;

  • впровадження сучасних вітчизняних та зарубіжних науково-дослідних методик і технологій.


^ 2.1 Організація наукової роботи

Наукова інфраструктура Запорізького національного університету представлена на рис.

Наукова робота в університеті організовується та координується проректором з наукової роботи, якому підпорядковуються науково-дослідний сектор, відділ міжнародних зв’язків та роботи з іноземними студентами, відділ аспірантури та докторантури, редакційно-видавнича служба. Наукові дослідження в Університеті проводяться на кафедрах та в науково-дослідних лабораторіях відповідно до їх спеціалізації, а також шляхом залучення



практичних працівників науково-дослідних установ регіону.

Науково-дослідний сектор університету забезпечує роботу структурних наукових підрозділів відповідно до чинного законодавства згідно з програмами і планами виконання науково-дослідних робіт, організовує підготовку науково-технічної документації.

Науково-дослідний сектору ЗНУ включає:

  • відділ організації науково-технічної інформації, який здійснює

  • організаційне забезпечення НДР;

  • економічне забезпечення НДР;

  • патентно-ліцензійне забезпечення НДР;

  • інформаційне забезпечення НДР;

  • метрологічне забезпечення;

  • забезпечення наукової роботи студентів та аспірантів;

  • забезпечення радіаційної безпеки;

    • науково–дослідний інститут козацтва;

    • регіональний навчально - науково – виробничий центр «Екологія», у складі якого функціонують:

  • навчально-науково-дослідна лабораторія біоіндикції та біоекології;

  • навчально-науково-виробнича лабораторія біоресурсів навколишнього природного середовища;

    • навчально-науково-дослідні лабораторії:

  • навчально-науково-дослідна лабораторія клітинної та організменої біотехнології;

  • навчально-науково-дослідна лабораторія біотехнології фізіологічно-активних речовин;

  • навчально-наукова лабораторія археологічних досліджень;

  • наукова лабораторія історичної інформатики;

  • наукова лабораторія інтерактивних технологій навчання гуманітарних дисциплін;

  • навчально-наукова лабораторія українознавчих студій;

  • навчально-науково-дослідна лабораторія науковоємних технологій та наноматеріалів;

  • навчально-наукова лабораторія біохімії та фармакології спорту;

  • навчально-наукова лабораторія енергоефективності та енергозбереження.

^ 2.2 Організація студентської наукової роботи


Науково-дослідна та інноваційна робота студентів є найважливішим аспектом формування особистості майбутнього вченого та фахівця високої кваліфікації, слугує потужним засобом якісного відбору кадрів для підготовки молодих учених, збереження і відновлення наукових шкіл.

У Запорізькому національному університеті студенти мають можливість не лише набувати знання та високу професійну кваліфікацію, але й розвивати свої інтелектуальні здібності та лідерські якості.

Концепція передбачає вихід системи організації науково-дослідної роботи студентів у Запорізькому національному університеті на новий, більш обґрутований та концептуально підкріплений рівень.

У плані організації студентської наукової роботи концепція передбачає:

  • розвиток пріоритетних напрямків університету і забезпечення їх кадрами;

  • залучення студентів до роботи на держбюджетних і госпдоговірних темах, у грантових програмах;

  • залучення студентів до роботи в наукових лабораторіях;

  • виявлення найбільш здібних студентів і забезпечення їм умов для їх наукового зростання;

  • інформування та залучення студентів до участі в конкурсах студентських наукових робіт;

  • інформування та залучення студентів до участі у міжнародних, всеукраїнських, регіональних, вузівських конференціях, семінарах;

  • відбір та підготовку найкращих студентів для участі у Всеукраїнській студентській олімпіаді;

  • виявлення та подальше залучення найкращих студентів для опублікування статей, написання тез-доповідей на конференції;

  • розвиток творчого потенціалу студентів шляхом поглиблення їх теоретичних пізнань та одержання навичок практичної роботи зі спеціальності, що набувають;

  • відбір і рекомендацію кращих студентів для вступу в магістратуру, аспірантуру здійснювати з урахуванням результатів наукової діяльності.

Система організації науково-дослідної роботи може бути результативною за таких умов:

  • позитивної мотивації та пізнавального інтересу;

  • поступового переходу від прямого управління з боку викладача до співуправління та самоуправління, що забезпечить підвищення якості знань студентів (повноти, глибини, усвідомленості);

  • стимулювання пізнавальної активності студентів та індивідуального планування самостійної роботи у процесі освіти;

  • залучення до науково-дослідної роботи студентів, починаючи з першого курсу;

  • комплексного характеру залучення всіх кафедр, наукових підрозділів університету до наукової діяльності.


Важливим є те, що система організації науково-дослідної роботи студентів повинна реалізуватися за органічно поєднаними напрямами: науково-дослідницька робота студентів у навчальному процесі та науково-дослідна робота студентів у позанавчальний період, які в комплексі забезпечують підготовку спеціалістів-дослідників і фахівців своє справи.

Важливою складовою подальшого розвитку студентської науково-дослідної роботи є Наукове товариство студентів та аспірантів Запорізького національного університету, яке діє в університеті вже п’ять років, щорічно проводячи понад 100 наукових заходів.

Перспективними напрямками подальшої діяльності наукового товариства студентів та аспірантів ЗНУ є:

  • залучення до складу товариства всіх бажаючих студентів та аспірантів університету;

  • розширення електронної бази даних з метою оперативного розповсюдження інформації про наукові заходи;

  • подальша активна співпраця з такими організаціями: Харківською асоціацією студентських наукових товариств; СНТ Харківського національного університету імені Каразіна; Фондом В.Пінчука «Завтра.UA»; «Освітнім порталом»; Всеукраїнською асоціацією студентського самоврядування; Союзом обдарованої молоді; Студентською радою ЗНУ; Науковим товариством учнівської молоді «Молодий університет»;

  • входження до Всеукраїнської асоціації наукових товариств провідних ВНЗ України.

^ 2.3 Патентно-ліцензійна діяльність


Патентно-ліцензійна робота є невід’ємною частиною наукової діяльності, вона суттєво впливає на формування основ конкурентоспроможності університету.

У плані організації патентно-ліцензійної роботи концепція передбачає:

    • застосування сучасних методів управління у сфері інтелектуальної власності;

    • спрямованість на комерціалізацію результатів наукової та науково-технічної діяльності ЗНУ;

    • співробітництво з підприємствами і суб'єктами наукової та науково-технічної діяльності з метою використання результатів цієї діяльності;

    • забезпечення захисту і правомірного використання об'єктів права інтелектуальної власності;

    • проведення експертизи комерційного потенціалу результатів наукової, науково-технічної та науково-дослідної діяльності з метою визначення серед них найбільш перспективних;

    • забезпечення набуття ЗНУ майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що будуть створені в результаті його наукової, науково-технічної та науково-дослідної діяльності;

    • інформаційно-аналітичне забезпечення робіт зі створення, охорони, захисту та комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності;

    • захист прав і законних інтересів ЗНУ та його працівників-творців об'єктів права інтелектуальної власності.


^ 2.4 Міжнародне наукове співробітництво

Основними напрямами міжнародного співробітництва у сфері наукової діяльності в Університеті є:

  • проведення спільних наукових досліджень із провідними зарубіжними фахівцями;

  • участь у міжнародних наукових програмах та конкурсах на здобуття грантів щодо цільового фінансування наукових досліджень;

  • взаємний обмін науковою і науково-технічною інформацією, використання міжнародних інформаційних фондів та систем;

  • підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів на основі відповідних міждержавних угод;

  • участь у програмах двостороннього та багатостороннього обміну науковими, науково-педагогічними працівниками і здобувачами з метою їх стажування та підвищення кваліфікації;

  • проведення міжнародних конгресів, симпозіумів, конференцій та виставкових заходів;

  • провадження спільної видавничої діяльності та обмін науковою друкованою та іншою продукцією;

  • налагодження прямих багатосторонніх зв'язків між науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами.


^ 2.5 Інноваційна діяльність


У плані організації інноваційної діяльності концепція передбачає:

  • активізацію співпраці університету з Державним агентством України з інвестицій та розвитку, Запорізькою обласною державною адміністрацією, Дніпровським регіональним центром інноваційного розвитку;

  • приєднання університету як партнера до Національної мережі трансферу технологій та комерціалізації науково-технічних розробок;

  • залучення професорсько-викладацького складу, науково-педагогічних кадрів, студентів, аспірантів і докторантів до інноваційної діяльності і підвищення на її основі освітньої діяльності вищого навчального закладу;

  • створення умов для розвитку науково-технічного підприємництва, освоєння наукових знань і наукомістких високих технологій;

  • проведення повного циклу досліджень і розробок, що закінчуються створенням наукомісткої продукції, реалізацією новітніх технологій і трансферу їх в економіку регіону;

  • забезпечення комерціалізації результатів наукових досліджень і підвищення технічного рівня й конкурентоспроможності виробництва;

  • підвищення ролі університету як центра розвитку інноваційних процесів у регіоні;

  • організацію й проведення виставок, конференцій, семінарів, симпозіумів, конгресів, зустрічей, обмін делегаціями вчених, стажування фахівців;

  • постійне розширення інформаційної бази, створення банків даних інноваційних проектів.


^ 3 Перспективи розвитку наукових структурних підрозділів


Зростання ролі науки в університеті потребує змін в організації наукової діяльності. Організаційні заходи спрямовуються на удосконалення структури, форм та змісту організації наукової діяльності, на розроблення науково обґрунтованих шляхів підвищення якості, удосконалення, планування та організації наукових досліджень та науково-дослідної діяльності.

Реформування наукової діяльності в Університеті здійснюється на таких принципах:

  • органічна єдність науки, освіти і практики;

  • збалансованість співвідношення фундаментальних і прикладних наукових досліджень;

  • комплексність підходу до розв'язання наукових проблем;

  • плановість проведення наукових досліджень;

  • економічна доцільність та ефективність наукових досліджень і впровадження їх результатів.


^ 3.1 Науково-дослідний сектор


На базі науково-дослідного сектору планується створення науково-дослідної частини, до складу якої будуть входити:

  • відділ організації наукових досліджень;

  • відділ економічного забезпечення;

  • інформаційно-аналітичний відділ;

  • відділ метрології, стандартизації та радіаційної безпеки;

  • науково–дослідні інститути;

  • регіональні навчально-науково–виробничі центри;

  • навчально-науково-дослідні лабораторії.


^ 3.1.1 Науково-дослідний інститут козацтва


Головною метою діяльності НДІ козацтва є всебічне і ґрунтовне дослідження історії козацтва, пошук і наукова обробка джерел з історії козацтва, систематизація результатів досліджень з метою їх введення до наукового обігу і подальшої апробації шляхом виступів на конференціях і публікацій статей та монографій, науково-довідкових видань.

Для досягнення цієї мети співробітники інституту здійснюють евристичну роботу в бібліотеках, архівних установах і музеях України і Російської Федерації. Для обміну досвідом співробітники інституту беруть активну участь у наукових конференціях, семінарах і круглих столах, а також в організації подібних заходів.

Діяльність лабораторії буде спрямована на:

  • проведення досліджень з політичної, військової, соціально-економічної історії Українського козацтва XV-XXІ ст., з особливою увагою на історію Запорізької Січі;

  • збирання та систематизація джерел до історії козацтва в архівосховищах України та зарубіжних країн;

  • збирання та підготовку до публікації наукових досліджень з історії козацтва науковців України та зарубіжжя, які раніше не були опубліковані або стали бібліографічними раритетами;

  • підготовку та публікацію бібліографічних покажчиків літератури з історії Українського та Запорозького козацтва, які зберігаються в книгосховищах України та зарубіжжя;

  • науково-методичне забезпечення діяльності сучасних козацьких організацій, а також органів державної влади та місцевого самоврядування з питань відродження Українського козацтва;

  • науково-методичне забезпечення викладання історії Українського козацтва в курсах «Історія України» та «Історія рідного краю» в загальноосвітніх навчальних закладах;

  • науково-методичне забезпечення викладання історії Українського козацтва у ВНЗ І-ІV рівнів акредитації, щодо обов’язкового курсу для всіх спеціальностей;

  • підготовку та публікацію науково-довідкової, науково-популярної літератури з історії Українського козацтва для учнів загальноосвітніх шкіл, студентів ВНЗ, викладачів та всіх, хто цікавиться вітчизняною історією;

  • створення та підтримання в інтернет-мережі сайту НДІ козацтва, на якому будуть публікуватися результати наукової діяльності співробітників інституту, статті, доповіді, корисна інформація і повідомлення;

  • створення електронних інтерактивних карт з історії козацтва;

  • створення електронного наукового видання, яке входитиме до переліку фахових видань ВАК, і в якому будуть публікуватися статті, доповіді, результати наукової діяльності співробітників інституту, а також інших передових козакознавців України і світу;

  • створення електронної енциклопедії «Українське козацтво», в якій би були систематизовані і сконцентровані всі сучасні знання про козацтво;

  • створення електронної бібліотеки НДІ козацтва, в якій будуть представлені джерела, рідкісні видання, монографії, статті, картографічні та ілюстративні матеріали, аудіо-книги з історії козацтва;

  • регулярну евристичну роботу в internet-мережі, з метою виявлення, копіювання і збереження цінних матеріалів, джерел, наукових монографій, статей, повідомлень, картографічних та ілюстративних матеріалів, дисертацій та авторефератів дисертацій з історії козацтва, з метою подальшого їх використання в наукових дослідженнях, а також для користування широкого загалу всіх небайдужих до історії козацтва;

  • налагодження обміну науковою інформацією, літературою, ідеями та робота над спільними проектами і дослідженнями з науковими інститутами, установами й організаціями;

  • організацію спільних конференцій, круглих столів з провідними фахівцями-козакознавцями та установами, які досліджують козацтво;

  • залучення обдарованої молоді до досліджень історії козацтва.


Очікувані наукові результати:

  • видання наукових монографії, навчальних посібників, енциклопедій, збірників документів, рекомендацій, методичних посібників, довідників, збірників нормативно-правових актів, статей, збірників документів, хрестоматій, науково-популярних видань;

  • створення архівних покажчиків, каталогів;

  • функціонування сайту НДІ козацтва;

  • видання на цифрових носіях збірки інтерактивних карт з історії козацтва;

  • видання електронної енциклопедії «Українське козацтво» на цифрових носіях;

  • регулярне видання електронного наукового фахового збірника НДІ козацтва;

  • функціонування на базі інституту електронної бібліотеки;

  • поповнення електронних фондів НДІ козацтва цінними джерелами, рідкісними виданнями і матеріалами з історії козацтва.


^ 3.1.2 Регіональний навчально-науково–виробничий центр «Екологія»

Регіональний навчально-науково–виробничий центр «Екологія» є структурою, яка на практиці об’єднує науку, освіту та виробництво. Запоріжжя є техногенно навантаженим містом, тому значення центру «Екологія» важко переоцінити.

У плані удосконалення діяльності центру концепція передбачає:

  • розвиток міжнародного співробітництва, участь у міжнародних

проектах;

  • зміцнення матеріально-технічної бази центру;

  • відкриття науково-дослідних лабораторій з нових напрямків;

  • розширення переліку послуг;

  • збільшення спектра проведення атестованих показників для вимірювання якості води та харчових продуктів.


Діяльність центру буде спрямована на:

  • загальну еколого-санітарну оцінку водойм за комплексом гідробіологічних, гідрохімічних, токсикологічних та бактеріологічних показників;

  • оцінку якості харчових продуктів торговельної мережі м. Запоріжжя;

  • розробку технічних умов національного стандарту на хутрову сировину об’єктів мисливської фауни;

  • створення автоматизованих систем управління об’єктами мисливської фауни;

  • наукове співробітництво з ВАТ «Запоріжсталь», Запорізьким обласним державним проектно-технологічним центром родючості ґрунтів та екології продукції міністерства АПУ, Центральним інститутом механізації тваринництва УААН, з Держкомлісгоспом України та Українським науково-дослідним інститутом лісового господарства агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, класичними університетами, ВНЗ медичного, сільськогосподарського профілю;

  • міжнародне наукове співробітництво з Університетом дю Мен, Університетом Валенсія, Інститутом паразитології Польської АН, Російськими навчальними закладами;

  • організація та участь у роботі виставок, експозицій, проведення масових заходів екологічного спрямування.


Очікувані наукові результати:

  • систематизація знань про еколого-санітарний стан якості водойм;

  • рекомендації щодо поліпшення стану водних об’єктів та шляхів оптимізації їх стану;

  • створення інформаційної системи якості харчових продуктів;

  • розробка стандарту на хутрову сировину;

  • створення автоматизованої системи управління об’єктів мисливської фауни;

  • розробка інформаційних буклетів щодо роботи РННВЦ «Екологія»;

  • впровадження відеолабораторних робіт з визначення вмісту нітратів у зразках ранньої овочевої продукції та визначення якості питної води.




        1. Навчально-науково-дослідна лабораторія біоіндикації та біоекології


Діяльність лабораторії буде спрямована на:

  • комплексну оцінку екологічного стану і якості води малих річок міста Запоріжжя за структурними та функціональними показниками донних безхребетних;

  • еколого-біологічне обґрунтування застосування хімічних і біологічних препаратів;

  • розробку безпечних технологій підвищення продуктивності, якості і безпеки сільськогосподарських культур з мінімальним пестицидним навантаженням;

  • моніторинг ґрунтів;

  • генетичний контроль рослинницької та тваринницької продукції;

  • оцінку якості продукції;

  • визначення фальсифікації продуктів харчування;

  • створення харчових ароматизаторів на основі природних полісахаридів.


Очікувані наукові результати:

  • вивчення макрозообентосу малих річок в умовах антропогенного забруднення і непорушених водотоків;

  • установлення гідрохімічного та гідрологічного режимів малих річок;

  • визначення ступеня антропогенного впливу на річки;

  • прогнозування наслідків антропогенного впливу на річки;

  • оцінка сапробіологічного стану та якості води малих річок;

  • розробка заходів щодо відновлення стану малих річок;

  • визначення якості води шляхом біотестування за допомогою пігментсинтезуючих бактерій та гіллястовусих ракоподібних;

  • розробка технології виробництва харчових ароматизаторів;

  • визначення якості харчової продукції.


^ 3.1.2.2 Навчально- науково-виробнича лабораторія

біоресурсів навколишнього природного середовища


Діяльність лабораторії буде спрямована на:

  • розробку технічних умов національного стандарту на хутрову сировину об’єктів мисливської фауни: білки, єнотоподібного собаки, лисиці звичайної, вовка (вовкособачих гібридів), лісової і кам’яної куниці, байбака, бобра, борсука, ондатри;

  • участь у створенні автоматизованих систем управління природними ресурсами (мисливськими та лісовими) шляхом видання довідників природно-пізнавального значення на основі ГІС технологій;

  • розробку технічних умов національного стандарту на хутрову сировину.


Очікувані наукові результати:

  • розробка інструкції з обліку чисельності основних видів мисливської фауни України;

  • розробка методик про порядок відшкодування збитків, нанесених дикими тваринами лісовому і сільському господарствам України;

  • розробка методики визначення розміру, порядку внесення плати за користування мисливськими угіддями;

  • розробка інструкції про порядок ведення моніторингу та державного кадастру мисливських тварин, що перебувають на території України;

видання довідників природно-пізнавального значення на основі ГІС технологій.


^ 3.1.3 Навчально-науково-дослідні лабораторії

3.1.3.1 Навчально-науково-дослідна лабораторія клітинної та організменої біотехнології


Діяльність лабораторії буде спрямована на:

  • розробку біотехнологій перспективних кільчеців (медичної п’явки, червоного каліфорнійського хробака) – продуцентів біологічно активних речовин (БАР);

  • вивчення культур імунокомпетентних клітин;

  • розробку імуногенезних методів лабораторної імунології із залученням досягнень клітинної інженерії (моноклональних антитіл);

  • фауністичні дослідження динаміки чисельності популяцій медичної п’явки в природних водоймищах;

  • вивчення впливу ендогенних БАР медичної п’явки в умовах клінічної гірудотерапії та в експериментах in vitro;

  • вивчення впливу БАР медичної п’явки у тваринництві;

  • вивчення впливу екзогенних БАР медичної п’явки на екоценозні організми: сапрофітні та умовно патогенні мікроорганізми, нижчих грибів, найпростіших, нижчих ракоподібних, окремих видів комах.


Очікувані наукові результати:

  • підвищення рентабельності розведення медичної п’явки на біофабриках;

  • розробка методів застосування БАР у лікарській справі та при очищенні екосистем;

  • оптимізація гірудотерапії;

  • застосування гірудотерапії у тваринництві;

  • розробка новітніх технологій гірудотерапії з потенціювання лікарської дії лікарських засобів;

  • розробка новітніх імуногенезних методів оцінки стану імунної системи.

^ 3.1.3.2 Навчально-науково-дослідна лабораторія

біотехнології фізіологічно активних речовин


Діяльність лабораторії буде спрямована на:

  • синтез біологічно активних речовин на основі сполук синтетичного та природного походження і розробку ефективних біорегуляторів;

  • мікробіологічне виробництво біологічно активних речовин і препаратів.


Очікувані наукові результати:

    • розробка нових методів синтезу високоефективних і нетоксичних біорегуляторів широкого спектру дії та вивчення їх хімічних і біологічних властивостей;

    • розробка технології хімічної модифікації існуючих біологічно активних сполук;

    • вивчення механізмів пігментоутворювання бактерій;

    • використання індикаторних особливостей мікроорганізмів;

    • підвищення продуктивності мікробіологічного виробництва пігментів та інших корисних сполук, що продукують бактерії;

    • використання природних і синтетичних антиоксидантів для регулювання перекисного окислювання ліпідів;

    • розробка електронних бібліотек хімічних сполук.


^ 3.1.3.3 Навчально-наукова лабораторія археологічних досліджень

Діяльність лабораторії буде спрямована на:

  • організацію охоронних археологічних робіт на курганному могильнику Мамай-Гора доби енеоліту-середньовіччя. Проведення археологічної практики студентів 1 курсу історичного факультету в рамках діяльності експедиції;

  • виконання госпдоговірних тем за замовленням обласного управління культури та інших організацій;

  • розвиток та підтримку наукових зв’язків з міжнародними науковими установами та товариствами;

  • наукову співпрацю з Керченським історико-культурним заповідником та Вищою антропологічною школою (Кишинеу, Молдова);

  • виконання на базі лабораторії кандидатських і докторських дисертацій;

  • організацію та участь у роботі реґіональних, республіканських та міжнародних конференцій;

  • популяризацію знань про історично-культурну спадщину серед населення України.



Очікувані наукові результати:

  • Написання та видання монографій, методичних посібників, бібліографічного покажчика, збірок праць, наукових статей, видання серії буклетів про видатні пам’ятки Запорізького краю (Мамай-Гора, Мамай-Сурка, Солоха тощо);

  • дослідження теми “Запорізький край у скіфський період»;

  • підготовка кандидатів та докторів наук.
  1   2

Схожі:

С. К. Бостан «24» лютого 2 011 р. Концепція iconНавчальний рік 2011/2012
Огляд концептуальних засад взаємодії природи і суспільства з позицій ландшафтно-геохімічної екології. Концепція “природа-населення-господарство”....
С. К. Бостан «24» лютого 2 011 р. Концепція iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо–кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Міжнародна інформація»
Модерністські концепції аналізу зовнішньої політики. Концепція Ч. Маккеланда. Концепція Дж. Розенау. Модерністські концепції зовнішньої...
С. К. Бостан «24» лютого 2 011 р. Концепція iconПроект концепція розвитку наукової сфери України Завданням часу є
Концепція розвитку наукової сфери України (далі Концепція) визначає передумови, мету, принципи, завдання та механізми розвитку наукової...
С. К. Бостан «24» лютого 2 011 р. Концепція iconВ. М. Буйвол, д-р фіз мат наук концепція
Концепція гіпотетичної течії може бути використана для дослідження руху як тонких каверн, так І порожнин в рідині, наділеній властивостями...
С. К. Бостан «24» лютого 2 011 р. Концепція iconС. В. Маркова Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Кам’янець-Подільський (Україна) концепція
Концепція «нової людини» в теорії І практиці радянського будівництва у 1920–1930-х роках
С. К. Бостан «24» лютого 2 011 р. Концепція iconПсихологія особистості
«індивід», «особистість», «індивідуальність». Структура особистості. я-концепція, її складові, формування та вплив на поведінку особистості....
С. К. Бостан «24» лютого 2 011 р. Концепція iconГ в Доннту під егідою Міжуніверситетської агенції франкофонії (auf) проведений міжнародний семінар Концепція
Концепція, розробка І використання курсу онлайн”. Координатори проекту: від auf – Liliana Luposor (Antenne de l’auf, Université d'État...
С. К. Бостан «24» лютого 2 011 р. Концепція iconВ. В. Гуменна, фам, 2 курс Л. В. Галаєва, к е. н., доц. Національний університет Біоресурсів І природокористування України в роботі розглядається концепція
В роботі розглядається концепція управління економічними ризиками. Наведено загальну логічну схема управління ризиками незалежно...
С. К. Бостан «24» лютого 2 011 р. Концепція iconРозклад установочно-екзаменаційної сесії студентів заочної форми за скороченим терміном навчання (3р.) 1 курс окр «Бакалавр» з 06 лютого 2012р по 18 лютого 2012 р. Дата 030601 «Менеджмент І адміністрування» 205 ауд

С. К. Бостан «24» лютого 2 011 р. Концепція iconРозклад установочно-екзаменаційної сесії студентів заочної форми навчання з нормативним терміном навчання 1 курс окр «Бакалавр» з 7 лютого 2011р по 14 лютого 2011 р. Дата

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи