Посібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету) icon

Посібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету)




НазваПосібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету)
Сторінка2/6
Дата01.01.2013
Розмір0.84 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6
1. /макет методички.docПосібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету)

3. Зміст практики

3.1. Навчальна (ознайомча практика) — III курс

3.1.1. Завдання і зміст практики


Ознайомча педагогічна практика на ІІІ курсі історичного факультету є навчальною практикою. Вона — важлива невід’ємна складова частина підготовки висококваліфікованого вчителя, має сформувати мотивацію для подальшого поглиблення знань з психології, педагогіки й методики, створює фундамент для неформального вивчення дисциплін «Методика викладання історії» та «Основи педагогічної майстерності». Ознайомча педагогічна практика проводиться на ІІІ курсі у п’ятому семестрі протягом 2 тижнів.

Основні завдання ознайомчої педагогічної практики:

  1. виховання у студентів поваги і шанобливого ставлення до важливого й складного фаху педагога;

  2. ознайомлення студентів із діючими програмами, шкільними підручниками та посібниками для учнів;

  3. залучення студентів до вивчення сучасного стану навчально-виховної роботи в школі, передового педагогічного досвіду;

  4. організація взаємодії й спілкування студентів з учнями, дослідження їх індивідуальних та вікових психологічних особливостей для ефективного здійснення виховної роботи в якості класного керівника;

  5. встановлення й зміцнення зв’язку теоретичних знань, отриманих студентами під час вивчення історичних та психолого-педагогічних дисциплін, із практикою;

  6. сформувати уміння вести психолого-педагогічні дослідження, аналізуючи уроки вчителів історії та інших предметників;

  7. студенти внаслідок ознайомчої педагогічної практики мають засвоїти уміння аналізувати результати власної діяльності й відчувати потребу до самовдосконалення й самоосвіти.

Обов’язки студентів-практикантів:

  1. участь в установчій конференції з педагогічної практики на факультеті;

  2. вивчення системи роботи навчально-виховного закладу в цілому;

  3. вивчення методики й техніки проведення уроку, інших форм організації навчання (лабораторні й практичні роботи, практикуми, факультативні заняття, навчальні екскурсії та ін.) шляхом відвідування й аналізу відвіданих уроків учителя історії та інших учителів;

  4. вивчення різноманітних форм і методів позакласної роботи, безпосередня участь у виховному процесі (проведення тематичного вечору, КВК, олімпіади, тижня історії та ін. — залікового заходу);

  5. здійснення дослідження психолого-педагогічної структури колективу учнів, збирання емпіричного матеріалу з метою його використання у роботі з формування й розвитку колективу учнів;

  6. під час педагогічної практики студенти мають дотримуватися правил внутрішнього розпорядку школи, виконувати розпорядження адміністрації та керівників практики;

  7. студент-практикант зобов’язаний кожного робочого дня працювати не менше 4 годин у школі;

  8. протягом перших трьох днів студент повинен скласти індивідуальний план проходження ознайомчої практики і завірити його у методиста, закріпитися за певним класом у якості помічника класного керівника;

  9. під час практики студенти ведуть щоденники психологічних спостережень та особистих роздумів педагогічного характеру, у яких роблять поточні записи виконаної роботи в школі (спостереження і результати аналізу відвіданих уроків, відомості про позакласну і позашкільну роботу, про виховні заходи в закріпленому класі, а також характер висловлених зауважень);

  10. студенти повинні своєчасно виконувати усі види робіт, які передбачає програма практики: відвідати не менше 8 уроків учителя-предметника, не менше 10 уроків з інших предметів у закріпленому класі в якості класного керівника, провести заліковий виховний захід;

  11. по завершенню практики студенти протягом 3-х днів мають здати всю звітну документацію: індивідуальний план, підписаний вчителем-предметником та класним керівником із рецензією про його виконання, завірений підписом директора школи й печаткою; педагогічний щоденник; звіт про проходження ознайомчої педагогічної практики;

  12. участь у підсумковій конференції з педагогічної практики на факультеті (виступ із доповіддю, рефератом, викладення підсумків дослідження та ін.).

3.1.2. Вимоги до оформлення звітної документації


По завершенню практики на кафедру історії України подаються такі документи: 1) індивідуальний план; 2) педагогічний щоденник; 3) звіт про проходження ознайомчої педагогічної практики.

Індивідуальний план складається студентом-практикантом протягом перших трьох днів практики. В індивідуальному плані має бути спланована діяльність практиканта на весь термін проходження практики: розробка й підготовка виховних заходів, відвідування уроків учителів-предметників, ознайомлення з підготовкою вчителя-предметника до уроку, відвідування уроків у закріпленому класі, виготовлення дидактичних матеріалів та ін. На початку практики індивідуальний план завіряється методистом. Студент повинен обов’язково мати при собі індивідуальний план у ході практики. По завершенню терміну практики індивідуальний план мають підписати вчитель-предметник і класний керівник із зазначенням про виконання запланованих заходів, їх підписи завіряються підписом директора школи та печаткою.

Педагогічний щоденник є важливим документом вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду. У щоденнику має бути відбита вся навчальна, виховна та методична робота студента, яка проводилася протягом педагогічної практики. У щоденник занотовуються аналізи відвіданих уроків учителів історії та інших предметників, відомості про виховну роботу, про участь у нарадах і засіданнях, психолого-педагогічні спостереження за окремими учнями й класом у цілому під час уроків і позакласної роботи. Особливе місце повинні займати власні враження і міркування щодо явищ, які спостерігав студент-практикант; аналіз навчально-методичних проблем і шляхів їх розв’язання. Практикант обов’язково повинен мати щоденник із собою під час перебування на базі практики.

Звіт про проходження практики має висвітлювати, аналізувати й узагальнювати проведену під час практики навчальну, позакласну й методичну роботу. Звіт оформлюється на аркушах форматом А-4 у друкованому (машинописному, комп’ютерному варіанті) або рукописному вигляді. Обсяг звіту повинен становити не менше 5 стандартних друкованих сторінок (кегль — 14, інтервал — 1,5). Титульна сторінка звіту оформлюється за зразком (див. додаток 1).

Звіт складається з чотирьох частин: 1) навчальна робота; 2) позакласна робота (виховна); 3) методична робота; 4) висновки.

  1. Навчальна робота. В цьому розділі звіту необхідно зазначити, скільки уроків студент відвідав у вчителів історії, скільки уроків відвідав в інших учителів, що корисного взято з цих відвідувань, якими ефективними прийомами взаємодії з учнями слід навчитися, чого слід уникати в роботі педагога. Також у цій частині звіту необхідно відобразити свою участь в обговоренні уроків учителів, перевірці учнівських зошитів, висвітлити роботу з учнями, що не встигають у навчанні і з тими, що виявили здібності до предмета. Завершуватися ця частина звіту має узагальненнями стосовно методів і форм роботи на уроці, висновками про ефективність різних форм взаємодії учнів і вчителя, висновками про те, що необхідно засвоїти й використовувати у власній роботі в майбутньому.

  2. Позакласна (виховна) робота. У цій частині звіту слід висвітлити роботу студента-практиканта в позаурочний час: тематику бесід, доповідей, диспутів та ін. Необхідно навести сценарій залікового виховного заходу або дати йому розгорнуту характеристику (якщо виховний захід сценарію не передбачає), провести ґрунтовний аналіз задуму, виховного впливу, ефективності й значущості розробленого заходу. Студент має зафіксувати й проаналізувати свою діяльність в організації відвідування театру, музею, змагань, випуску стінної газети та ін. Слід не лише описати проведені заходи, а й зробити ґрунтовний аналіз їх ролі, ефективності, значення для подальшого життя дітей. Необхідно дати оцінку проведеній роботі, спробувати визначити вдалі знахідки й прорахунки у виховній роботі, зробити висновки.

  3. Методична робота. В цій частині звіту слід зазначити, з якими методичними матеріалами ознайомився студент-практикант, що зробив для поліпшення методичної роботи у школі, до роботи яких гуртків був залучений. Необхідно проаналізувати участь у методичних об’єднаннях, методику підготовки й проведення уроків історії, їхню специфіку. У кінці даної частини необхідно зробити висновок про те, яким має бути сучасний урок історії, на що вчитель історії повинен перш за все звертати увагу учнів, якою має бути методика підготовки й проведення сучасного уроку історії.

  4. Висновки. У висновках звіту необхідно зазначити, яке значення мала практика для педагогічної підготовки майбутнього вчителя, які позитивні й негативні сторони спостерігалися в організації практики, зробити висновки про власні здобутки (знання, уміння та навички) у ході виконання завдань практики.

3.1.3. Організація й проведення педагогічної практики


Ознайомча педагогічна практика на історичному факультеті організовується деканатом і кафедрою історії України. Кафедрою історії України завчасно здійснюється розподіл студентів для проходження ознайомчої педагогічної практики. Проходження практики відбувається у групах (з 5-10 студентів), які направляються у базові школи міста й області, що мають усі необхідні умови для здійснення професійної освіти.

Перед початком педагогічної практики деканат і кафедра історії України проводять установчу конференцію, яка присвячується ознайомленню студентів із порядком проходження педагогічної практики, правами й обов’язками студентів, змістом практики. Безпосереднє керівництво групою студентів-практикантів покладається на групового методиста. Методист студентської групи призначається з викладацького складу факультету або з числа найдосвідчених учителів базових шкіл. На період практики в кожній групі призначається староста.

3.1.4. Обов’язки старост студентських груп:


  1. разом із методистом і вчителем-предметником староста планує роботу студентської групи, складає графік відвідання уроків та проведення позакласних заходів;

  2. протягом перших трьох днів після початку практики староста подає керівнику практики розклад дзвінків у школі й графік відвідування уроків, проведення позакласних заходів;

  3. в журналі групи він веде облік відвідування школи й виконання індивідуальних планів кожним студентом;

  4. організовує студентів на відвідування й аналіз уроків та позакласних заходів, на активну участь у житті школи;

  5. раз на тиждень, за узгодженням із факультетським керівником, з’являється на кафедру історії України на старостат для поточних консультацій і звіту про хід педагогічної практики;

  6. за тиждень до закінчення ознайомчої педагогічної практики староста подає заповнену відомість на оплату вчителям-предметникам, що керували практикою;

  7. протягом 3-х днів після завершення практики старости збирають усю документацію студентів своєї групи і подають її факультетському керівникові.

3.1.5. Облік і оцінка роботи студентів-практикантів


  1. Поточний контроль за роботою студентів-практикантів здійснюється старостою групи, методистом, кафедрою історії України й деканатом.

  2. По завершенню ознайомчої практики студенти у зазначений термін подають на кафедру історії України звітну документацію (індивідуальний план, педагогічний щоденник, звіт про проходження педагогічної практики). На підставі аналізу всіх поданих документів, журналу відвідувань і результатів роботи студента із груповим методистом приймається рішення комісії керівників практики про виконання програми практики й виставлення заліку.

  3. Студент, робота якого була визнана незадовільною, вважається таким, що не виконав навчального плану семестру. За рішенням Ради факультету йому може бути призначене повторне проходження практики. Відповідно до «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» (п. 4.4.) студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно. Студент, який в останнє отримав негативну оцінку з практики в комісії, відраховується з вищого навчального закладу.1

3.2. Педагогічна практика — IV курс (освітньо-кваліфікаційний рівень: «бакалавр»)

3.2.1. Завдання і зміст практики


На IV курсі студенти історичного факультету вперше проходять виробничу практику, що складає 35% бюджету навчального часу у восьмому семестрі (6 тижнів). Дана практика передбачає безпосереднє виконання посадових обов’язків учителя історії та класного керівника в середній ланці (5-8 класи) середнього навчального закладу. Педагогічна практика на IV курсі завершує практичну підготовку бакалавра.

Основні завдання педагогічної практики:

  1. опанування студентами-практикантами сучасними технологіями навчання й виховання;

  2. формування уміння складати план-конспект уроку, сценарій виховного заходу;

  3. сформувати уміння формулювати триєдину дидактичну мету, розробляти механізм її досягнення, встановлювати рівень досягнення, проводити корекцію знань, цілей та методики навчання;

  4. засвоєння уміння використовувати проблемні методи навчання, розвивати історичне мислення в учнів;

  5. засвоєння уміння формувати систему наукових понять в учнів середньої школи на уроках історії;

  6. вироблення у майбутніх вчителів педагогічних умінь і навичок (планування й проведення уроків різних типів, підготовка наочності, проведення консультацій щодо написання рефератів, організація індивідуальної роботи з учнями, проведення виховних заходів);

  7. засвоєння методики формування методологічної культури в учнів на уроках історії;

  8. закріплення й вдосконалення уміння аналізувати уроки історії;

  9. формування уміння складати психолого-педагогічну характеристику на учня;

  10. вдосконалення уміння вести щоденник педагогічних спостережень;

  11. засвоєння методики культурно-освітньої роботи із пропаганди історичних та краєзнавчих знань, організації позашкільної роботи;

  12. набуття навичок роботи класного керівника й уміння самостійно вести виховну роботу;

  13. формування уміння готувати методичний матеріал;

  14. вести методичні дослідження.

Обов’язки студентів-практикантів:

  1. участь в установчій конференції з педагогічної практики на факультеті;

  2. вивчення системи роботи навчально-виховного закладу в цілому;

  3. вивчення методики й техніки проведення уроку, інших форм організації навчання (лабораторні й практичні роботи, практикуми, факультативні заняття, навчальні екскурсії та ін.) шляхом відвідування й аналізу відвіданих уроків учителя історії, інших учителів;

  4. вивчення різноманітних форм і методів позакласної роботи, безпосередня участь у виховному процесі (проведення тематичного вечора, КВК, олімпіади, тижня історії та ін. — залікового заходу);

  5. здійснення дослідження психолого-педагогічної структури особистості учня й оформлення у вигляді психолого-педагогічної характеристики, збирання емпіричного матеріалу з метою його використання у роботі з формування й розвитку колективу учнів;

  6. під час педагогічної практики студенти повинні дотримуватися правил внутрішнього розпорядку школи, виконувати розпорядження адміністрації та керівників практики;

  7. студент-практикант зобов’язаний кожного робочого дня працювати не менше 6 годин у закладі освіти;

  8. протягом перших трьох днів студент повинен скласти індивідуальний план проходження педагогічної практики і завірити його у групового методиста, закріпитися за певним класом у якості класного керівника і проводити в подальшому в цьому класі уроки;

  9. за час практики студент повинен провести не менше 8 залікових уроків у закріпленому класі, оцінки за які вчителем історії заносяться до відомості-характеристики;

  10. для ознайомлення з навчальним процесом у закріпленому класі, відвідати не менше 10 уроків учителів різних предметів;

  11. з метою вивчення педагогічного досвіду та системи роботи на уроках історії відвідати не менше 5 уроків учителя-предметника;

  12. з метою опанування уміннями аналізувати уроки, вести методичні дослідження, приймати участь у методичних нарадах, відвідати не менше 10 уроків студентів-практикантів;

  13. під час практики студенти ведуть щоденники психологічних спостережень та особистих роздумів педагогічного характеру, у яких роблять поточні записи виконаної роботи в школі (спостереження і результати аналізу відвіданих уроків, самоаналіз уроків, зміст методичних зауважень вчителя щодо плану-конспекту уроку та його проведення, результати обговорення та характер висловлених зауважень, відомості про позакласну й позашкільну роботу, про виховні заходи у закріпленому класі, а також характер висловлених зауважень);

  14. по завершенню практики студенти протягом 3-х днів мають здати всю звітну документацію: індивідуальний план; відомість-характеристику, завірену підписом директора школи й печаткою; педагогічний щоденник; звіт про проходження педагогічної практики, плани-конспекти уроків та психолого-педагогічну характеристику на учня;

  15. участь у підсумковій конференції з педагогічної практики на факультеті (виступ із доповіддю, рефератом, викладення підсумків дослідження та ін.).

3.2.2. Вимоги до оформлення звітної документації


По завершенню практики на кафедру історії України подаються такі документи: 1) індивідуальний план; 2) педагогічний щоденник; 3) звіт про проходження педагогічної практики; 4) відомість-характеристика; 5) плани-конспекти уроків; 6) психолого-педагогічна характеристика на учня.

Індивідуальний план складається студентом-практикантом протягом перших трьох днів практики. В індивідуальному плані має бути спланована діяльність практиканта на весь термін проходження практики: розробка й підготовка уроків історії та виховних заходів, відвідування уроків учителів-предметників, студентів-практикантів, обговорення з учителем-предметником підготовки до уроку, відвідування уроків у закріпленому класі, виготовлення дидактичних матеріалів та ін. Плануючи проведення уроків у закріпленому класі, слід указувати тему запланованого уроку. Протягом першого тижня індивідуальний план завіряється методистом. Студент повинен обов’язково мати при собі індивідуальний план під час перебування практики. По завершенню терміну практики індивідуальний план подається разом з іншою звітною документацією на кафедру історії України.

Педагогічний щоденник є важливим документом вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду. У щоденнику має бути відбита вся навчальна, виховна та методична робота студента, яка проводилася протягом педагогічної практики. У щоденник занотовуються аналізи відвіданих уроків учителів історії, інших предметників, студентів-практикантів, самоаналіз, характер висловлених зауважень, інформація про підготовку й обговорення плану-конспекту з учителем, участь у методичних нарадах, відомості про виховну роботу, психолого-педагогічні спостереження за окремими учнями й класом у цілому під час уроків і позакласної роботи. Особливе місце мають займати власні враження й міркування щодо явищ, які спостерігав студент-практикант; аналіз навчально-методичних проблем і шляхів їх розв’язання, роздуми щодо власних успіхів і невдач у ході практичної діяльності в якості вчителя історії і класного керівника. Практикант обов’язково повинен мати щоденник із собою під час перебування на базі практики.

Звіт про проходження практики має висвітлювати, аналізувати й узагальнювати проведену під час практики навчальну, позакласну й методичну роботу. Звіт оформлюється на аркушах форматом А-4 у друкованому (машинописному, комп’ютерному варіанті) або рукописному вигляді. Обсяг звіту повинен становити не менше 10 стандартних друкованих сторінок (кегль — 14, інтервал — 1,5). Титульна сторінка звіту оформлюється за зразком (див. додаток 1).

Звіт складається з чотирьох частин: 1) навчальна робота; 2) позакласна робота (виховна); 3) методична робота; 4) висновки.

  1. Навчальна робота. В цьому розділі звіту необхідно зазначити, скільки уроків студент відвідав у вчителів історії, скільки уроків відвідав у інших вчителів, що корисного взято з цих відвідувань, якими ефективними прийомами взаємодії з учнями слід навчитися, чого слід уникати у роботі педагога. Необхідно зазначити кількість проведених уроків, в яких класах вони проводилися, які оцінки були виставлені за проведені уроки, який позитивний досвід був накопичений, що не вдалося вирішити й чому, над чим необхідно працювати у подальшому. Також у цій частині звіту необхідно відобразити свою участь в обговоренні уроків студентів-практикантів, перевірці учнівських зошитів, висвітлити роботу з учнями, що не встигають у навчанні і з тими, що виявили здібності до предмета. Завершуватися ця частина звіту має узагальненнями стосовно методів і форм роботи на уроці, висновками про ефективність різних форм взаємодії учнів і вчителя, висновками про те, що необхідно засвоїти й використовувати у власній роботі в майбутньому, чого слід уникати, яким чином самовдосконалюватися.

  2. Позакласна (виховна) робота. У цій частині звіту слід висвітлити роботу студента-практиканта в позаурочний час: тематику бесід, доповідей, диспутів та ін. Необхідно навести сценарій залікового виховного заходу або дати йому розгорнуту характеристику (якщо виховний захід сценарію не передбачає), провести ґрунтовний аналіз задуму, виховного впливу, ефективності й значущості розробленого заходу. Студент має зафіксувати й проаналізувати свою діяльність в організації відвідування театру, музею, змагань, випуску стінної газети та ін. Слід не лише описати проведені заходи, а й зробити ґрунтовний аналіз їхньої ролі, ефективності, значення для подальшого життя дітей. Слід дати оцінку проведеній роботі, спробувати визначити вдалі знахідки й прорахунки у виховній роботі, намітити шляхи самовдосконалення, зробити висновки.

  3. Методична робота. В цій частині звіту слід зазначити, з якими методичними матеріалами ознайомився студент-практикант, що зробив для поліпшення методичної роботи у школі, до роботи яких гуртків був залучений. Необхідно проаналізувати участь у методичних об’єднаннях, методику підготовки й проведення уроків історії, їхню специфіку; аргументувати методи, методичні прийоми, форми навчально-виховної роботи, що використовувалися студентом під час проходження практики. В кінці даної частини необхідно зробити висновок про те, яким має бути сучасний урок історії, чому слід навчати, на що вчитель історії повинен перш за все звертати увагу учнів, якою має бути методика підготовки й проведення сучасного уроку історії.

  4. Висновки. У висновках звіту необхідно зазначити, яке значення мала практика для педагогічної підготовки майбутнього вчителя, які позитивні й негативні сторони спостерігалися в організації практики, зробити висновки про власні здобутки (знання, уміння та навички) під час виконання завдань практики.

Відомість-характеристика є стандартним бланком, що містить усі необхідні вимоги до його заповнення. Усі графи відомості-характеристики підлягають заповненню. У відомості-характеристиці зазначається кількість проведених залікових уроків, виставляються за них оцінки, вчитель-предметник дає характеристику студенту-практиканту, виставляє загальну оцінку за навчальну роботу на практиці. Класний керівник (куратор) заповнює другу частину відомості-характеристики й виставляє загальну оцінку за виховну роботу. Завіряє відомість-характеристику директор навчального закладу підписом і печаткою.

Психолого-педагогічна характеристика на учня є результатом проведеного психолого-педагогічного дослідження під час проходження практики. Основним методом дослідження особистості учня є спостереження під час уроку, під час позакласних заходів та за межами школи. До спостереження висуваються такі вимоги:

  1. спостереження обов’язково повинно бути цілеспрямованим, тобто необхідно чітко визначити цілі та завдання, що мають вирішуватися у процесі спостереження;

  2. спостереження повинно проводитися у природних умовах, щоб учень не знав про це, інакше результати дослідження можуть виявитися необ’єктивними;

  3. необхідно мати план спостереження;

  4. у педагогічному щоденнику слід фіксувати всі факти, обставини, в яких відбувалося спостереження, що є важливою передумовою для їх узагальнення та обмірковування.

Крім спостереження слід використовувати інші методи дослідження особистості:

  1. соціометрія (див. «Практические занятия по психологии» под ред. Петровского);

  2. вивчення письмових і практичних робіт учня;

  3. дослідження особистої справи учня;

  4. дослідження умов життя й виховання в сім’ї;

  5. бесіди з батьками, товаришами, учнями;

  6. бесіди з учителями, класним керівником.


Психолого-педагогічна характеристика складається за такою схемою:

  1. загальні відомості про учня: прізвище, ім’я, вік, школа, клас, стан фізичного розвитку та здоров’я;

  2. аналіз умов життя в сім’ї;

  3. місце школяра в колективі класу, характеристика класу: успішність, традиції та ін.;

  4. характеристика навчальної діяльності школяра: ставлення до навчання, мотиви до навчання;

  5. характеристика суспільно-корисної та трудової діяльності;

  6. взаємовідносини школяра з оточуючими, ставлення до себе;

  7. загальні висновки та пропозиції щодо перспектив розвитку особистості, рекомендації стосовно проведення індивідуальної роботи.

3.2.3. Організація й проведення педагогічної практики


Педагогічна практика на історичному факультеті організовується деканатом і кафедрою історії України. Кафедрою історії України завчасно здійснюється розподіл студентів для проходження педагогічної практики. Проходження практики відбувається у групах (з 5-10 студентів), які направляються у базові школи міста й області, що мають усі необхідні умови для здійснення професійної освіти.

Перед початком педагогічної практики деканат і кафедра історії України проводять установчу конференцію, яка присвячується ознайомленню студентів із порядком проходження педагогічної практики, правами й обов’язками студентів, змістом практики. Загальне керівництво педагогічною практикою здійснює факультетський керівник. Безпосереднє керівництво групою студентів-практикантів покладається на групового методиста. Методист студентської групи призначається з викладацького складу факультету або з числа найдосвідчених учителів базових шкіл. На період практики в кожній групі призначається староста.

3.2.4. Обов’язки старост студентських груп:


  1. разом із методистом і вчителем-предметником староста планує роботу студентської групи;

  2. протягом першого тижня після початку практики староста подає керівнику розклад дзвінків у школі й графік проведення уроків та позакласних заходів студентами-практикантами;

  3. організовує студентів на відвідання й аналіз уроків та позакласних заходів, на активну участь у житті школи;

  4. раз на тиждень, за узгодженням із факультетським керівником, з’являється на кафедру історії України на старостат для поточних консультацій і звіту про хід педагогічної практики;

  5. за три тижні до закінчення педагогічної практики староста подає заповнену відомість на оплату вчителям-предметникам, що керували практикою;

  6. протягом 3-х днів після завершення практики старости збирають усю документацію студентів своєї групи і подають її факультетському керівникові.

3.2.5. Облік і оцінка роботи студентів-практикантів


  1. Поточний контроль за роботою студентів-практикантів здійснюється старостою групи, методистом, факультетським керівником й деканатом.

  2. Протягом терміну практики методист відвідує уроки студентів, організовує обговорення й аналіз, виставляє поточні оцінки за проведені уроки.

  3. По завершенню педагогічної практики студенти у зазначений термін подають на кафедру історії України звітну документацію (індивідуальний план, педагогічний щоденник, відомість-характеристику, звіт про проходження педагогічної практики, плани-конспекти та психолого-педагогічну характеристику). На підставі аналізу всіх поданих документів, результатів роботи студента із груповим методистом та захисту звіту приймається рішення комісії керівників практики про виконання програми й виставлення оцінки.

  4. Протягом двох тижнів по завершенню практики призначаються захисти звітів студентів-практикантів у комісії керівників практики.

  5. Облік і оцінка результатів роботи завершується на підсумковій конференції з педагогічної практики, що призначається по завершенню захисту звітів студентами.

  6. Студент, робота якого була визнана незадовільною, вважається таким, що не виконав навчального плану семестру. За рішенням Ради факультету йому може бути призначене повторне проходження практики. Відповідно до «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» (п. 4.4.) студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно. Студент, який отримав негативну оцінку з практики в комісії, відраховується з вищого навчального закладу.2

3.3. Педагогічна практика — V курс (освітньо-кваліфікаційний рівень: «спеціаліст»)

3.3.1. Завдання і зміст практики


На V курсі студенти історичного факультету проходять виробничу практику, що складає 61% у бюджеті навчального часу у дев’ятому семестрі (8 тижнів). Дана практика передбачає безпосереднє виконання посадових обов’язків учителя історії та класного керівника у старшій ланці (9-11 класи) загальноосвітніх навчальних закладів або у відповідних групах професійного навчального закладу. Педагогічна практика на V курсі завершує практичну підготовку спеціаліста.

Основні завдання педагогічної практики:

  1. опанування студентами-практикантами сучасними технологіями навчання й виховання у старшій ланці середніх загальноосвітніх та професійних навчальних закладів;

  2. формування уміння складати план-конспект уроку, лекції, семінарського заняття, сценарій виховного заходу;

  3. закріпити й поглибити знання й уміння щодо планування триєдиної дидактичної мети уроку, лекції, семінару, розроблення механізму її досягнення, встановлення рівня досягнення поставлених цілей, проведення корекції знань, цілей та методики навчання;

  4. засвоєння уміння використовувати проблемні методи навчання у різних формах навчально-виховної роботи, планувати систематичний розвиток історичного мислення в учнів;

  5. формування уміння планувати систематичну діяльність учнів по засвоєнню системи наукових понять на уроках історії, проводити корекцію цієї діяльності, створювати нові технології навчання (методичні розробки вивчення певної теми, засвоєння певного питання та ін.);

  6. вироблення у майбутніх вчителів педагогічних умінь і навичок (планування й проведення уроків різних типів, підготовка наочності, проведення консультацій з написання рефератів, організація індивідуальної роботи з учнями, проведення виховних заходів на історичну тематику тощо)

  7. засвоєння методики розвитку методологічної культури в учнів на уроках історії;

  8. закріплення й поглиблення уміння аналізувати уроки історії;

  9. формування уміння складати психолого-педагогічну характеристику класу (групи);

  10. вдосконалення уміння вести щоденник педагогічних спостережень;

  11. удосконалення методики культурно-освітньої роботи із пропаганди історичних та краєзнавчих знань, організації позашкільної роботи;

  12. набуття навичок роботи класного керівника (куратора) і уміння самостійно вести виховну роботу;

  13. формування уміння готувати методичний матеріал, виступати з методичними повідомленнями;

  14. поглиблення методологічних знань методики викладання історії, ведення методичних досліджень.

Обов’язки студентів-практикантів:

  1. участь в установчій конференції з педагогічної практики на факультеті;

  2. вивчення системи роботи навчально-виховного закладу в цілому;

  3. вивчення методики й техніки проведення уроку, інших форм організації навчання (лекційні й семінарські заняття, лабораторні й практичні роботи, практикуми, факультативні заняття, навчальні екскурсії та ін.) шляхом відвідування й аналізу відвіданих уроків учителя історії, інших учителів;

  4. вивчення різноманітних форм і методів позакласної роботи, безпосередня участь у виховному процесі (проведення тематичного вечора, КВК, олімпіади, тижня історії та ін. — залікового заходу);

  5. здійснення дослідження психолого-педагогічної структури класу й оформлення у вигляді психолого-педагогічної характеристики, збирання емпіричного матеріалу з метою його використання у роботі з формування й розвитку колективу учнів;

  6. під час педагогічної практики студенти мають дотримуватися правил внутрішнього розпорядку школи, виконувати розпорядження адміністрації та керівників практики;

  7. студент-практикант зобов’язаний кожного робочого дня працювати не менше 6 годин у закладі освіти;

  8. протягом першого тижня студент повинен скласти індивідуальний план проходження педагогічної практики і завірити його у групового методиста, закріпитися за певним класом у якості класного керівника і проводити в подальшому у цьому класі уроки;

  9. за час практики студент повинен провести не менше 15 залікових уроків у закріпленому класі, оцінки за які вчителем історії заносяться у відомість-характеристику;

  10. відвідати не менше 15 уроків учителів різних предметів для ознайомлення з навчальним процесом у закріпленому класі;

  11. з метою вивчення педагогічного досвіду та системи роботи на уроках історії відвідати не менше 8 уроків учителя предметника;

  12. з метою опанування уміннями аналізувати уроки, вести методичні дослідження практиканти повинні приймати участь у методичних нарадах, відвідати не менше 15 уроків студентів-практикантів;

  13. під час практики студенти ведуть щоденники психологічних спостережень та особистих роздумів педагогічного характеру, у яких роблять поточні записи виконаної роботи в школі (спостереження і результати аналізу відвіданих уроків, самоаналіз уроків, зміст методичних зауважень вчителя щодо плану-конспекту уроку та його проведення, результати обговорення та характер висловлених зауважень, відомості про позакласну й позашкільну роботу, про виховні заходи у закріпленому класі, а також характер висловлених зауважень);

  14. по завершенню практики студенти протягом 3-х днів мають подати всю звітну документацію: індивідуальний план; відомість-характеристику, завірену підписом директора школи й печаткою; педагогічний щоденник; плани-конспекти уроків; звіт про проходження педагогічної практики та психолого-педагогічну характеристику на колектив учнів;

  15. участь у підсумковій конференції з педагогічної практики на факультеті (виступ із доповіддю, рефератом, викладення підсумків дослідження та ін.).

3.3.2. Вимоги до оформлення звітної документації


По завершенню практики на кафедру історії України подаються такі документи: 1) індивідуальний план; 2) педагогічний щоденник; 3) звіт про проходження педагогічної практики; 4) відомість-характеристика; 5) плани-конспекти уроків; 6) психолого-педагогічна характеристика колективу учнів.

Індивідуальний план складається студентом-практикантом протягом першого тижня практики. В індивідуальному плані має бути спланована діяльність практиканта на весь термін проходження практики: розробка й підготовка уроків історії та виховних заходів, відвідування уроків учителів-предметників, студентів-практикантів, обговорення з учителем-предметником підготовки до уроку, відвідування уроків у закріпленому класі, виготовлення дидактичних матеріалів та ін. Плануючи проведення уроків у закріпленому класі, слід указувати тему запланованого уроку. Протягом першого тижня індивідуальний план завіряється методистом. Студент повинен обов’язково мати при собі індивідуальний план під час перебування на базі практики. По завершенню терміну практики індивідуальний план подається разом з іншою звітною документацією на кафедру історії України.

Педагогічний щоденник є важливим документом вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду. У щоденнику має бути відбита вся навчальна, виховна та методична робота студента, яка проводилася протягом педагогічної практики. У щоденник занотовуються аналізи відвіданих уроків учителів історії, інших предметників, студентів-практикантів, самоаналіз, характер висловлених зауважень, інформація про підготовку та обговорення плану-конспекту з учителем, участь у методичних нарадах, відомості про виховну роботу, психолого-педагогічні спостереження за окремими учнями й класом у цілому під час уроків і позакласної роботи. Особливе місце мають займати власні враження й міркування щодо явищ, які спостерігав студент-практикант; аналіз навчально-методичних проблем і шляхів їх розв’язання, роздуми щодо власних успіхів і невдач протягом практичної діяльності в якості вчителя (викладача) історії і класного керівника (куратора). Практикант обов’язково повинен мати щоденник при собі під час перебування на базі практики.

Звіт про проходження практики має висвітлювати, аналізувати й узагальнювати проведену під час практики навчальну, позакласну й методичну роботу. Звіт оформлюється на аркушах форматом А-4 у друкованому (машинописному або комп’ютерному варіанті) або рукописному вигляді. Обсяг звіту повинен становити не менше 12 стандартних друкованих сторінок (кегль — 14, інтервал — 1,5). Титульна сторінка звіту оформлюється за зразком (див. додаток 1).

Звіт складається з чотирьох частин: 1) навчальна робота; 2) позакласна робота (виховна); 3) методична робота; 4) висновки.

  1. Навчальна робота. В цьому розділі звіту необхідно зазначити, скільки уроків студент відвідав у вчителів історії, скільки уроків відвідав у інших вчителів, що корисного взято з цих відвідувань, якими ефективними прийомами взаємодії з учнями слід навчитися, чого слід уникати у роботі педагога. Необхідно зазначити кількість проведених уроків, в яких класах вони проводилися, які оцінки були виставлені за проведені уроки, який позитивний досвід був накопичений, що не вдалося вирішити й чому, над чим необхідно працювати у подальшому. Висвітленню підлягають: проблема засвоєння наукових історичних понять; складнощі, які виникали в учнів у процесі їх засвоєння; типові вади й помилки в роботі над поняттями; яким чином доводилося здійснювати корекцію методики викладання. Важливим напрямком навчальної роботи є формування методологічної культури учнів, тому слід висвітлити свій внесок в цю важливу справу, спробувати оцінити стан обізнаності учнів унаслідок педагогічного впливу, їх здатність виконувати пізнавальні процедури, оцінювати історичні явища та процеси. Також у цій частині звіту необхідно відобразити свою участь в обговоренні уроків студентів-практикантів, перевірці учнівських зошитів, висвітлити роботу з учнями, що не встигають у навчанні і з тими, що виявили здібності до предмета. Завершуватися ця частина звіту має узагальненнями стосовно методів і форм роботи на уроці, висновками про ефективність різних форм взаємодії учнів і вчителя, висновками про те, що необхідно засвоїти й використовувати у власній роботі у майбутньому, чого слід уникати, яким чином самовдосконалюватися.

  2. Позакласна (виховна) робота. У цій частині звіту слід висвітлити роботу студента-практиканта в позаурочний час: тематику бесід, доповідей, диспутів та ін. Необхідно навести сценарій залікового виховного заходу або дати йому розгорнуту характеристику (якщо виховний захід сценарію не передбачає), провести ґрунтовний аналіз задуму, виховного впливу, ефективності й значущості розробленого заходу. Студент має зафіксувати й проаналізувати свою діяльність в організації відвідування театру, музею, змагань, випуску стінної газети та ін. Слід не лише описати проведені заходи, а й зробити ґрунтовний аналіз їх ролі, ефективності, значення для подальшого життя дітей. Найважливішим в аналізі виховної роботи є чітке визначення якостей і психологічних особливостей особистості, формування яких ставилося за мету виховної роботи. Крім того, звіт набуває чіткості й обґрунтованості за умов проведення діагностування ціннісних настанов учнів3 для визначення напрямків виховної роботи, спроби визначити ефективність вжитих виховних заходів, розробки критеріїв оцінки, їх обґрунтування. Слід дати оцінку проведеній роботі, спробувати визначити вдалі знахідки й прорахунки у виховній роботі, зробити висновки.

  3. Методична робота. В цій частині звіту слід зазначити, з якими методичними матеріалами ознайомився студент-практикант, що зробив для поліпшення методичної роботи у школі, до роботи яких гуртків був залучений. Необхідно проаналізувати участь у методичних об’єднаннях, методику підготовки й проведення уроків історії, їх специфіку; аргументувати методи, методичні прийоми, форми навчально-виховної роботи, що використовувалися студентом під час проходження практики. Особливу увагу слід приділити науковій рефлексії своєї діяльності з формування системи наукових понять в учнів, описати технології, що використовувалися, обґрунтувати власні розробки з цього питання, запропонувати певні вдосконалення існуючих методик та ін.; викласти свої доробки і нововведення, обґрунтувати їх, визначити їх ефективність. Важливим напрямком роботи на уроках історії є формування методологічної культури у учнів, що має бути відображено у звіті. Слід зазначити, якими методами історичного пізнання оволодівали учні на уроках, які завдання використовувалися для реалізації цього виду діяльності, яким чином учні підводилися до усвідомлення принципів історичного пізнання: історизму, об’єктивності, соціального підходу та ін. Необхідно викласти основні доробки з цієї проблеми, пропозиції, зазначення наявних проблем, можливі шляхи їх вирішення. Якщо вдалося розв’язати певну проблему, необхідно докладно викласти це у звіті. У кінці даної частини необхідно зробити висновок про те, яким має бути сучасний урок історії, чому слід навчати, на що вчитель історії повинен перш за все звертати увагу учнів, якою має бути методика підготовки й проведення сучасного уроку історії.

  4. Висновки. У висновках звіту необхідно зазначити, яке значення мала практика для педагогічної підготовки майбутнього вчителя, які позитивні й негативні сторони спостерігалися в організації практики, зробити висновки про власні здобутки (знання, уміння та навички) під час виконання завдань практики.

Відомість-характеристика є стандартним бланком, що містить всі необхідні вимоги до його заповнення. Усі графи відомості-характеристики підлягають заповненню. У відомості-характеристиці зазначається кількість проведених залікових уроків, виставляються за них оцінки, вчитель-предметник дає характеристику студенту-практиканту, виставляє загальну оцінку за навчальну роботу на практиці. Класний керівник (куратор) заповнює другу частину відомості-характеристики і також виставляє загальну оцінку за виховну роботу. Завіряє відомість-характеристику директор навчального закладу підписом і печаткою.

Психолого-педагогічна характеристика колективу учнів є результатом психолого-педагогічного дослідження під час практики. Основними методами дослідження колективу учнів є спостереження4, вивчення особистих справ учнів, аналіз результатів їх діяльності, бесіди, метод анкетування, соціометрія. Оформлення психолого-педагогічної характеристики класу відбувається за таким планом:

  1. загальні відомості про клас: склад учнів за віком та статтю;

  2. історія класу, його традиції;

  3. загальна характеристика успішності класу та дисциплінованості;

  4. спрямованість класу як колективу (ідейно-політична, навчальна діяльність, інтереси);

  5. психологічна єдність класу (інтелектуальна єдність, емоційна єдність, вольова єдність);

  6. загальні висновки (рівень розвитку класу як колективу, визначення основних завдань та шляхів формування колективу).

3.3.3. Організація й проведення педагогічної практики


Педагогічна практика на історичному факультеті організовується деканатом і кафедрою історії України. Кафедрою історії України завчасно (наприкінці восьмого семестру) здійснюється розподіл студентів для проходження педагогічної практики. Проходження практики відбувається у групах (по 5—10 студентів), які направляються у базові школи міста й області, що мають всі необхідні умови для здійснення професійної освіти. Як правило, це ті самі школи, у яких студенти проходили практику на IV курсі.

Перед початком педагогічної практики деканат і кафедра історії України проводять установчу конференцію, яка присвячується ознайомленню студентів із порядком проходження педагогічної практики, правами та обов’язками студентів, змістом практики. Загальне керівництво педагогічною практикою здійснює факультетський керівник. Безпосереднє керівництво групою студентів-практикантів покладається на групового методиста. Методист студентської групи призначається з викладацького складу факультету або з числа найдосвідченіших учителів базових шкіл. На період практики в кожній групі призначається староста.

3.3.4. Обов’язки старост студентських груп:


  1. разом із методистом і вчителем-предметником староста планує роботу студентської групи;

  2. протягом першого тижня після початку практики староста подає керівникові і груповому методисту розклад дзвінків у школі й графік проведення уроків та позакласних заходів студентами-практикантами;

  3. організовує студентів на відвідання й аналіз уроків та позакласних заходів, на активну участь у житті школи;

  4. раз на тиждень, за узгодженням із факультетським керівником, з’являється на кафедру історії України на старостат для поточних консультацій і звіту про хід педагогічної практики;

  5. за три тижні до закінчення педагогічної практики староста подає заповнену відомість на оплату вчителям-предметникам, що керували практикою;

  6. протягом 3-х днів після завершення практики старости збирають всю документацію студентів своєї групи і подають її факультетському керівникові.

3.3.5. Облік і оцінка роботи студентів-практикантів


  1. Поточний контроль за роботою студентів-практикантів здійснюється старостою групи, методистом, факультетським керівником і деканатом.

  2. Протягом терміну практики методист відвідує уроки студентів, організовує обговорення й аналіз, виставляє поточні оцінки за проведені уроки.

  3. По завершенню педагогічної практики студенти у зазначений термін (протягом трьох днів) подають на кафедру історії України звітну документацію (індивідуальний план, педагогічний щоденник, відомість-характеристику, плани-конспекти уроків, звіт про проходження педагогічної практики та психолого-педагогічну характеристику). На підставі аналізу всіх поданих документів, результатів роботи студента із груповим методистом та захисту звіту приймається рішення комісії керівників практики про виконання програми практики й виставлення оцінки.

  4. Протягом двох тижнів по завершенню практики призначаються захисти звітів студентів-практикантів у комісії керівників практики.

  5. Облік і оцінка результатів роботи завершується на підсумковій конференції з педагогічної практики, що призначається по завершенню захисту звітів студентами.

  6. Студент, робота якого була визнана незадовільною, вважається таким, що не виконав навчального плану семестру. За рішенням Ради факультету йому може бути призначене повторне проходження практики. Відповідно до «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» (п. 4.4.) студент, який в останнє отримав негативну оцінку з практики в комісії, відраховується з вищого навчального закладу.5
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Посібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету) iconМ. О. Зубрицька 200 р. Програма навчальної історико-краєзнавчої практики освітньо-кваліфікаційного рівня
Практика відбувається на базі кафедри історичного краєзнавства лну, краєзнавчого сектору “Паломник” товариства Св. Володимира. Відповідальними...
Посібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету) iconМ. О. Зубрицька 200 р. Програма навчальної музейної та архівної практики освітньо-кваліфікаційного рівня
України І входить до навчальних планів студентів історичного факультету. Термін проходження практики – липень, тривалість – 21 день...
Посібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету) iconНавчальний посібник для керівників педпрактики І студентів-практикантів. Вінниця: тов ландо лтд, 2012. 137 с
Куц О. С. Методичні рекомендації до організації педагогічної практики в загальноосвітній школі студентів III-IV курсів факультету...
Посібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету) iconЗапорізький національний університет
«Історія». В даній програмі систематизовано викладені цілі, основні завдання, зміст, організація, форми й методи контролю, методичні...
Посібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету) iconПрограма педагогічної практики для студентів магістратури І року навчання
Вимоги до складання та оформлення звіту про проходження педагогічної практики студентами магістратури
Посібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету) iconКиївський національний університет імені тараса шевченка історичний факультет наукове товариство студентів та аспірантів історичного факультету Інформаційний лист №1
Заявки та тези виступу надсилати відповідальному секретарю конференції, голові наукового товариства студентів та аспірантів історичного...
Посібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету) iconЛабораторна робота з англійської мови для студентів IV курсу історичного факультету. Спецкурс «Сучасна Європа»
Лабораторна робота з англійської мови для студентів IV курсу історичного факультету
Посібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету) iconМета педагогічної практики. Завдання студентів під час педагогічної практики
Підготовка до написання бакалаврських робіт з методики викладання іноземної мови
Посібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету) iconМ. О. Зубрицька 200 р. Програма навчальної археологічно-краєзнавчої практики освітньо-кваліфікаційного рівня
Львівського національного університету імені Івана Франка є обов’язковим елементом навчальної програми. Вона має важливе значення...
Посібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету) iconПрограма науково-педагогічної практики
...
Посібник із педагогічної практики (для студентів історичного факультету) iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів історичного факультету
Психологія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів історичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи