Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни затверджую icon

Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни затверджую




Скачати 259.08 Kb.
НазваДержавний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни затверджую
Дата02.08.2012
Розмір259.08 Kb.
ТипДокументи


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Затверджую

Ректор ЗНУ

_______________ С.М. Тимченко

“___” __________ 2006 р.


ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Запорізькому національному університеті


Протокол вченої ради № 10 від 30.05.2006 р.


ЗАПОРІЖЖЯ

2006


ВСТУП

Проведення структурної реформи національної системи вищої освіти України зумовлено соціально-економічними та політичними змінами в українському суспільстві, необхідністю входження до єдиного європейського та світового освітнього й наукового простору згідно з основними ідеями Болонської декларації.

Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі - КМСОНП) у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації має на меті забезпечення конкурентоспроможності випускників, підвищення якості та престижу національної системи вищої освіти України через реалізацію кредитно-модульної технології організації навчального процесу й застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі - ECTS).

Основними завданнями КМСОНП є:

• адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, ураховуючи швидкозмінні вимоги національного й міжнародного ринків праці;

• забезпечення можливості навчання студента за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників і побажаннями студента, сприяє його саморозвитку та підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

• стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

• унормування порядку надання можливості студенту отримати професійні кваліфікації відповідно до ринку праці.

Наказом МОН України № 48 від 23.01.2004 р. встановлено термін проведення педагогічного експерименту - 2004-2008 роки, перелік експериментальних і реґіональних базових вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації, де планується розробити й експериментально перевірити змістовні, організаційні, технологічні аспекти системи ECTS.

Запорізький національний університет не є учасником експерименту, однак створення умов для запровадження системи ECTS виступає нагальною потребою його розвитку.

Цим положенням реґламентується поступовий перехід до реалізації кредитно-модульної системи організації навчального процесу та застосування елементів Європейської кредитно-трансферної системи в діяльності ЗНУ.
^

1 ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ



Кредитно-модульна система організації навчального процесу - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння модуля; один із критеріїв порівняння якості ви­щої освіти в різних навчальних закладах, який забезпечує право вільного вибору студентами навчальних дисциплін відповідно до структурно-логічних схем з метою вчасного та якісного їхнього засвоєння, крім того, він є числовим виміром повного навчального наван­таження студента.

^ Заліковий кредит - відображає кількість навчальної роботи студента, необхідної для успішного завершення навчання, і включає всі види занять (аудиторні заняття, консультації, самостійну роботу, екзамени та інші види навчальної діяльності). Загальне навчальне навантаження кредиту ("вартість кредиту") складає 36 академічних годин; протягом навчального року для успішного завершення навчання кожен студент має відпрацювати 60 кредитів (за чотири роки бакалаврату - 240 кредитів).

Модуль - це задокументована логічно-завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується відповідними формами навчального процесу.

^ Змістовий модуль - це частина професійної підготовки студентів (теоретичного і практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, практики, державної атестації), яка передбачена робочою навчальною програмою та протягом відпрацювання якої здійснюється оволодіння певним навчальним об'єктом і формування певного вміння. Показником навчального навантаження студента, яке необхідне для відпрацювання навчального матеріалу модуля, є кредит.

^ Модульний контроль (поточний, підсумковий) - це діагностика засвоєння студентом навчального матеріалу, що складає завершений навчальний модуль за визначеними навчальними показниками і параметрами.

Поточний контроль – орієнтований на визначення рівня оперативного засвоєння студентами тематичного модуля - розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу; перевіряється під час семінарських, лабораторних занять, виконання творчих завдань, модульних контрольних зрізів тощо.

^ Підсумковий контроль – це контрольний захід, що визначає рівень повного засвоєння студентами компонентів змістового модуля (дисципліни) за семестр, рік (залік, екзамен, захист наукової роботи).

^ Максимальний рейтинговий бал – це максимально можлива сума балів за всі види робіт з певної дисципліни.

Поточний рейтинговий бал – це сума балів з навчальної дисципліни, отриманих протягом семестру, яка не перевищує максимально допустиму.

^ Підсумковий рейтинговий бал – це сума балів з навчальної дисципліни, яка складається з поточного рейтингового балу та балів, отриманих за результатами підсумкового контролю.

^ Рейтинг студента - порядкова позиція студента групи (курсу) за результатами навчання, визначається на основі сумарних модульних балів. Види рейтингу: підсумковий, семестровий, річний, загальний.

^ Підсумковий рейтинг студента з дисципліни (використовується, як правило, для порівняння рівня підготовки студентів різних спеціальностей та напрямів) - числова величина, яка дорівнює відсотковому відношенню суми балів, отриманих за змістовий модуль () до суми максимально можливих балів () і обчислюється за формулою:





^ Семестровий рейтинг студента - це інтегральна чисельна оцінка роботи студента за семестр, яка визначається як середньо зважений показник його рейтингу з кожної опанованої за семестр дисципліни і обчислюється за формулою:





де - кількість балів, отриманих студентом з i-ї навчальної дисципліни,

– кількість кредитів навчального часу, виділених для вивчення n-ї навчальної дисципліни (трудомісткість дисципліни).


^ Загальний (річний рейтинг) студента () - визначається як середньоарифметичне всіх попередніх семестрових рейтингів:





де - семестрові рейтингові бали студента; N – кількість семестрів.

^ Навчальний рейтинг студента — це порядкова позиція студента серед студентів певного курсу (спеціальності, напряму підготовки, факультету) за ре­зультатами навчання з усіх дисциплін за семестр, рік, повний курс навчання, що також визначається на підставі його середньоарифметичного показника рейтингу за кожний семестр.

Запропонована методика реалізується за допомогою автоматизованої системи “Деканат” ЗНУ, розрахунки рейтингу відбуваються автоматично.


^ 2 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Положення про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу Запорізького національного університету (далі - Положення) розроблено відповідно до Закону України від 23.05.91 р. № 1060 – ХІІ зі змінами та доповненнями “Про освіту”, Закону України від 17.01.2002 р. № 2984 – ІІІ зі змінами та доповненнями “Про освіту”, Постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.96 р. № 1074 “Про затвердження Положення про державний вищий заклад освіти” , наказу Міністра освіти України від 02.06.93 р. № 161 “Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, наказу Міністра освіти і науки України від 23.01.2004 р. № 48 “Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, наказу Міністра освіти і науки України від 23.01.2004 р. “Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004 – 2005 роки”, наказу Міністерства освіти і науки України від 20.10.2001 р. № 812 , наказу Міністерства освіти і науки України від 30.12.2005 р. № 774 “Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу”.

Кредитно-модульна технологія навчання — цілісний алгоритм повного засвоєння знань та умінь майбутніми фахівцями за структурно-інтегрованими освітньо-професійними програмами в кредитних вимірах і модульним принципом, свідомим самостійним вибором студентами навчальних дисциплін з метою докладання максимальних інтелектуальних зусиль для їхнього вчасного засвоєння.

Для впровадження КМСОНП слід дотримуватися таких принципів:

модульності — передбачає організацію засвоєння на­вчального матеріалу за наперед заданою модульною програмою, яка складається з логічно завершених обсягів навчального матеріалу (модулів) зі структурованим змістом кожного модуля та системою оцінювально-контрольних параметрів.

порівняльної трудомісткості кредитів: досягнення кожним студентом встановлених ЕСТS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів навчання на конкретних етапах виконання індивідуального навчального плану.

кредитності: декомпозиція змісту освіти на відносно самостійні за на­вчальним навантаженням студентів сегменти, які забезпечують:

  • на рівні індивідуального навчального плану - набір (акумулювання) відпо­відної кількості кредитів, які узгоджені з установленою нормою виконан­ня студентом навчального навантаження;

  • на рівні вивчення навчальної дисципліни - набір (акумуляція) відповід­ної для даної дисципліни кількості кредитів, що включає в себе вико­нання необхідних видів діяльності, передбачених програмою вивчення
    навчальної дисципліни.

методичного консультування: наукове та навчально-методичне забез­печення діяльності учасників навчального процесу.

організаційної динамічності: забезпечення можливості корекції змісту освіти з урахуванням динаміки соціального замовлення й потреб Європейсько­го ринку праці.

гнучкості та партнерства: побудова системи освіти таким чином, щоб зміст і шляхи досягнення цілей професійної підготовки відповідали індивідуа­льним потребам і можливостям студента, сприяли розвитку його особистості.

науковості та прогностичності: полягає у створенні стійких зв'язків змісту освіти з результатами наукових досліджень.

технологічності та інноваційності: потребує використання ефектив­них педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців.

діагностичності: забезпечення об'єктивності оцінювання рівня досяг­нення сформульованих цілей професійної підготовки фахівця.

^ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


3.1 Для впровадження КМСОНП вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи ECTS:

  • інформаційний пакет загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових і вибіркових курсів, методики та технології викладання, залікових кредитів, форми та умови проведення контрольних заходів, системи оцінювання якості освіти тощо;

  • договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

  • академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні, і за системою ECTS.

3.2 Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється відповідно до:

- робочого навчального плану та графіку навчального процесу на рік з певного напряму та спеціальності;

  • модульних навчальних і робочих програм дисциплін.

3.3 На підставі вищезазначених документів з кожної навчальної дисципліни викладачами розробляється та затверджується кафедрою навчально-методичний комплекс забезпечення дисципліни, що містить навчальну програму, робочу програму, порядок і критерії поточного й підсумкового оцінювання знань, перелік завдань, які виносяться на самостійне вивчення, та порядок їх контролю, методичні рекомендації для самостійної роботи студентів, список рекомендованої літератури.

Решта навчально-методичних документів з навчальної дисципліни, які входять до її навчально-методичного комплексу, розробляються на загальних підставах, але з урахуванням особливостей кредитно-модульної технології. Основними формами організації навчального процесу є: лекційні, прак­тичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик і консультацій, виконання студентами самостійних завдань та інші форми й види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

3.4 Формування та контроль виконання індивідуального навчаль­ного плану студента.

Індивідуальний навчальний план студента згідно з вимогами ЕСТS і «Тимчасового положення про впровадження кредитно-модульної системи підго­товки фахівців», затвердженого наказом Міністерства науки і освіти України від 23. 01. 2004 р. №48, є робочим документом студента, що містить інформацію про перелік і послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального нава­нтаження студента (усі види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань, систему оцінювання (поточний та підсумковий контроль знань, державну атеста­цію випускника).

В індивідуальному навчальному плані студента зазначаються нор­мативні навчальні дисципліни, навчальні дисципліни за вибором у межах нор­мативно встановлених термінів підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня та навчальні дисципліни, що вивчаються додатково.

^ Нормативні (обов'язкові) навчальні дисципліни становлять базову частину вимог до освітньо-кваліфікаційної характеристики певного напряму (спеціальнос­ті). Сукупність нормативних дисциплін визначає обов'язкову складову інди­відуального навчального плану студента.

^ Навчальні дисципліни за вибором забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Їх формування студент здійс­нює з урахуванням власних потреб та інтересів щодо майбутньої фахової діяльно­сті. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності.

Індивідуальний навчальний план студента формується за відповід­ною освітньо-професійною програмою (бакалавр, магістр) і склада­ється студентом на кожний рік навчання (на наступний навчальний рік склада­ється в кінці поточного) і затверджується в установленому порядку (деканом факультету тощо).

Зміни до індивідуального навчального плану студента можуть вноситися не пізніше перших 2-х тижнів навчання поточного навчального року (семестру) і за­тверджуються деканом факультету.

Реалізація індивідуального навчального плану студента здійсню­ється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Норма­тивний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої
освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний, але він не фі­нансується з державного бюджету.

При формуванні індивідуального навчального плану студента на
наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом ін­дивідуальних навчальних планів поточного й попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним на­прямом передбачає можливість індивідуального вибору навчальних дисцип­лін з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов'язкових і вибіркових навчальних дисциплін, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 залікових кредитів.

Використання кредитно-модульної системи дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

3.5 Індивідуальний навчальний план студента формується
студентом під керівництвом академічного куратора. На академічного куратора
покладається надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом всього періоду навчання.

Куратором може бути науково-педагогічний працівник випускаючої
кафедри, як правило, професор або доцент, ґрунтовно ознайомлений з вимога-­
ми відповідних галузевих стандартів вищої освіти.

Куратор призначається наказом ректора університету за поданням декана факультету. У рамках виконання своїх функцій куратор підпорядкований координатору (заступнику декана факультету), який відповідає за формування індивідуального навчально­го плану студента.

На куратора покладається виконання таких основних завдань:

  • ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріала­ми (інформаційним пакетом тощо), які реґламентують організацію
    навчального процесу за кредитно-модульною системою;

  • надання рекомендацій студентам щодо формування їх індивідуаль­ного навчального плану з урахуванням засвоєних змістових модулів
    (навчальних дисциплін) за час перебування в інших вищих навча­льних закладах України або за кордоном;

  • погодження індивідуального навчального плану студента та подан­ня його на затвердження декану факульте­ту;

  • контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студе­нта на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити
    з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання
    студента або про його відрахування.

Куратор має право:

  • відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним
    навчальним планом;

  • подавати пропозиції декану факультету щодо переведення на наступний курс, відрахування та заохочення студента;

  • брати участь у засіданнях кафедри та вчених рад факультетів;

  • подавати пропозиції щодо вдосконалення організації навчального
    процесу та поліпшення роботи кураторів.

3.6 Перед початком вивчення змістового модулю (навчальної дисципліни) під час вступної лекції викладачем має бути доведена вся необхідна студентові інформації, яка стосується термінів, порядку й умов здійснення модульного контролю та дозволяє їм планувати свій навчальний час для своєчасної та якісної підготовки до модульного контролю. Ця інформація повинна мати мотивуючий характер - вирішувати завдання заохочення та стимулювання студентів до відповідального вибору варіантів навчальної діяльності, самостійного, регулярного й безперервного відпрацювання навчального матеріалу.


^ 4 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ МОДУЛЬНОГО І СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ


4.1 Модульний контроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи елементів знань того чи іншого модуля, до якої включаються елементи знань з планового повторення попередніх мо­дулів. Матеріали модульного контрольного зрізу зберігаються на кафедрі протягом двох семестрів від дня його про­ведення (тести, контрольні роботи тощо).

4.2 Для проведення модульного контролю викладач готує індивідуальні варіанти контрольних завдань, виходячи з окресленої структури навчального матеріалу. Критерії оцінювання результату виконання контрольних завдань доводяться до відома студентів перед початком вивчення модуля і дублюються напередодні проведення мо­дульного контролю.

4.3 Перший (другий) модульний контроль враховує суму балів за поточне оцінювання, відвідування занять, підсумкову контрольну роботу, а також науково-дослідну роботу, участь в олімпіадах, конкурсах тощо.

4.4 Вивчення модуля обов'язково включає завдання для са­мостійної роботи студентів, результати якої враховуються під час мо­дульного контролю.

4.5 Результати перевірки письмових контрольних робіт (у балах) оголошуються студентам не пізніше, ніж за п'ять робочих днів після проведеного модульного контролю і виставляються в журналах ака­демічної групи та викладачів.

4.6 Студенти безпосередньо знайомляться з перевіреними робота­ми під час аналізу результатів викладачем. З усіх незрозумілих питань студент має право отримати від викладача обґрунтовані пояснення.

4.7 Якщо студент не погоджується з результатами перевірки, він має право протягом двох днів звернутися з апеляцією до завідувача ка­федри, який зобов'язаний разом з викладачем розглянути апеляцію та прийняти остаточне рішення в триденний термін.

У результаті апеляції кількість виставлених балів не може бути зменшеною, а тільки залишена без зміни або збільшена.

Результати апеляції фіксуються на сторінках контрольної роботи з відповідними підписами.

Семестровий курс дисципліни розбито на 2 модулі. Кожний модуль має ряд поточних контрольних заходів і закінчується підсумковим модульним контролем, обов‘язковим для студента. Підсумковий модульний контроль проводиться під час контрольних тижнів за розкладом, складеним деканатом на підставі пропозицій кафедри, яка викладає дану дисципліну.

За кожний вид поточного і модульного контролю студент отримує бальні оцінки, які сумуються в межах модуля і виступатимуть надалі складовою загальної бальної оцінки за всі модулі дисципліни. Одержання студентом необхідної прохідної бальної оцінки за кожний з двох модулів є обов’язковою умовою його допуску до заліку (екзамену) з дисципліни. Студентам, які склали всі модульні контролі протягом семестру, залік (екзамен) проставляється на останньому занятті (якщо студенти погоджуються з отриманими балами). Для підвищення рейтингового балу (та оцінки за національною шкалою) студент повинен скласти підсумковий семестровий контроль (залік або екзамен).

4.8 Поточний контроль успішності студентів.

4.8.1 Виконання студентом завдань поточного контролю є обов'язковим етапом вивчення навчальної дисципліни. Об'єктом поточного контролю знань студента є:

  • виконання студентом модульних завдань;

  • систематичність та активність роботи студента протягом семестру
    над вивченням програмного матеріалу дисципліни.

4.8.2 Модульний контроль проводиться на останньому занятті модуля з метою діагностики досягнення цілей навчання.

4.8.3 При проведені модульного контролю оці­нюються: результати тестування, виконання письмових завдань під час про-­
ведення контрольних робіт, захист опорних конспектів, звітів та оглядів, виконання індивідуальних завдань, розв'язання практич­них ситуацій (кейсів), інші завдання.


Завдання, за якими здійснюється модульний контроль, порядок і час їх складання визначаються кафедрою, включаються до робочої програми й доводяться до студентів на почат­ку семестру.

4.8.4 Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв, а також відповідно до прийнятої рейтингової шкали з ура­хуванням складності видів навчальної роботи.

4.8.5 Форма й порядок повторного складання модульного контролю про­тягом поточного семестру визначається кафедрою та узгоджується з деканатом.

Під час контролю систематичності та активності навчальної діяль­ності студентів оцінюється: участь в обговоренні питань на семінарах, резуль­тати виконання лабораторних і розрахункових робіт, якість опрацювання за­вдань для самостійного вивчення, підготовка рефератів та їх презентація, участь у студентських конференціях, гуртках, наукових конкурсах та олімпіа­дах, інші форми робіт.

4.8.6 За результатами поточного контролю знань, умінь і навичок сту­дентів (з урахуванням систематичності й активності роботи та виконання моду­льних завдань) визначається поточний рейтинговий бал, який складається з суми прохідного рейтингового балу та балу, отриманого за індивідуальне завдання.

4.8.7 Прохідний рейтинговий бал – мінімальна бальна оцінка із суми балів за два модулі, яка є обов'язковою умовою допуску студента до підсумкового семестрового контролю, що складає 60 балів.

4.8.8 У разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних при­чин, студент має право скласти їх за дозволом декана факультету. По­рядок складання визначає викладач.

За бажанням студент може складати підсумковий екзамен з метою підвищення оцінки, отриманої за результатами поточного рейтингового контролю.

4.9 Підсумковий контроль успішності студентів у формі заліку

4.9.1 Студенту «зараховано» вивчення дисципліни, якщо за ре­зультатами поточного контролю знань він отримав 60 і більше балів (за 100-бальною шкалою).

4.9.2 Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримає менше 60 балів, дана дисципліна йому не зараховується й роз­глядається як академічна заборгованість.

4.9.3 Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомос­ті обліку успішності в графу «Поточн», у графу «Оцінка заліку» виставляється традиційна оцінка (за двобальною шкалою) — «зара­ховано» або «не зараховано». У залікову книжку записується лише позитивна оцін­ка - «зараховано».

4.9.4 За бажанням студент може складати підсумковий залік з метою підвищення рейтингового балу, отриманого за результатами поточного рейтингового контролю.

4.9.5 Результати контролю систематичності та активності роботи студентів протягом семестру реєструються в журналі академічної групи. Після закінчення кожного модуля викладач записує результати мо­дульного контролю у відомості модульного контролю студентів групи.

4.10 Підсумковий контроль успішності студентів у формі екзамену

4.10.1 Метою проведення екзамену є підсумкове оцінювання знань і вмінь студента, розуміння ним змісту й структури програмного матеріалу як системи знань і взаємозв'язків між змістовими модулями. Об'єктом контролю знань, умінь і навичок студентів у формі екзамену є результати виконання екзаменаційних завдань.

Екзамен може проводитися для покращання оцінки, отриманої за результатами поточного рейтингового контролю.

4.10.2 Перелік і зміст екзаменаційних завдань, критерії їх оцінювання визначаються кафедрою та включаються до робочої програми дисципліни й до­водяться до студентів на початку семестру.

4.10.3 Відповідь студента на екзамені оцінюється, виходячи з максимальних 20 балів. Розподіл балів за питаннями екзаменаційного білету робить викладач.

4.10.4 До екзаменаційної відомості обліку успішності в графу «Поточн» виставляються рейтингові бали всіх студентів. У графу «Оцінка екзамену» виставляється традиційна оцінка. До залікової книжки записується пози­тивна оцінка: «відмінно», «добре», «задовільно». У графу “Підсум” виставляється сума балів поточного рейтингового балу та балів, отриманих за екзамен.

4.10.5 Студентам, які повністю виконали навчальний план, позитивно ате­стовані з даної дисципліни за результатами поточного контролю, на останньо­му тижні теоретичного навчання за їх згодою в екзаменаційній відомості лектором проставляється екзаменаційна оцінка на підставі прохідного рейтингового балу “60 балів” = “задовільно” = “3”(за національною шкалою). Якщо студент виконав індивідуальні завдання та успішно їх захистив, він отримує додатково 20 балів. Таким чином, прохідний бал збільшується до 80 балів =“добре” = “4” (за національною шкалою).

4.10.6 Студент може підвищити оцінку «задовільно», “добре”, яку він отримав за результатами модульного контролю, склавши семестровий ек­замен в період сесії.

4.10.7 Студентам, які виконали всі види робіт, але набрали 35-59 балів, у відомості обліку успішності проставляється оцінка «незадовільно» чи «не зараховано», яку вони можуть перескласти на загальних підставах з дозволу декана факультету.

4.10.8 У тому випадку, коли студент на екзамені (диференційованому за­ліку) не отримав балів (наприклад, “0”), у відо­мості обліку успішності виставляється підсумкова оцінка на підставі прохідного рейтингового балу.

4.11 Критерії оцінювання

Комплексна діагностика знань, умінь і навичок студентів з кожної дисци­пліни здійснюється на основі результатів проведення поточного та підсумкового контролю знань (екзамену чи заліку).

Об'єктом рейтингового оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час контролю.

Завданням поточного контролю є систематична перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу, виконання практичних, лабораторних робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, складання конспекту, написання звіту, реферату, здатності публічно чи письмово представляти певний матеріал.

Завданням підсумкового контролю (екзамену) є підсумкова перевірка глибини засвоєння студентом програмного матеріалу дисципліни, логіки та взаємозв'язків між окремими її розділами, здатність творчо використовувати набуті знання, умін­ня сформулювати своє ставлення до певної проблеми, що випливає зі змісту дисцип­ліни тощо.

При комплексній оцінці успішності викладач визначає види робіт і критерії оцінювання з урахуванням особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин, відведених навчальним планом, контингенту студентів.

Критеріями оцінювання можуть бути:

а) при усних відповідях:

  • повнота розкриття питання;

  • логіка викладення, культура мови;

  • впевненість, емоційність та аргументованість;

  • використання основної та додаткової літератури (підручників,
    навчальних посібників, журналів, інших періодичних видань
    тощо);

  • аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.

б) при виконанні письмових завдань:

  • повнота розкриття питання;

  • цілісність, систематичність, логічна послідовність, уміння
    формулювати висновки;

  • акуратність оформлення письмової роботи;

  • підготовка матеріалу за допомогою комп'ютерної техніки, рі­зних технічних засобів (плівок, слайдів, приладів, схем тощо).

Критерії комплексного оцінювання повинні доводитися до студентів на початку викладання навчальної дисципліни.

Встановлюється порядок перерахунку рейтингових показників нормова­ної 100-бальної університетської шкали оцінювання в традиційну 4-бальну шкалу та європейську шкалу ЕСТS.

Інтервальна шкала оцінок встановлює взаємозв’язки між рейтинговими показниками і шкалами оцінок.

^

За шкалою

ECTS
За шкалою

університету

За національною шкалою

Екзамен

Залік


A

90 – 100

(відмінно)

5 (відмінно)

Зараховано


B

80 – 89

(дуже добре)

4 (добре)

C

70 – 79

(добре)

D

65 – 69

(задовільно)

3 (задовільно)

E

60 – 64

(достатньо)

FX

35 – 59

(незадовільно – з можливістю повторного складання)

2 (незадовільно)

Не зараховано

F

1 – 34

(незадовільно – з обов’язковим повторним курсом)



Примітка. Для правильної реалізації розрахунку рейтингу у відомостях ( електронної системи “Деканат” та паперового варіанту) необхідно внести оцінки як за національною шкалою, так і за шкалою університету.


^ 5 ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ І ПЕРЕРИВАННЯ ЇХНЬОГО НАВЧАННЯ

5.1 Академічна заборгованість

5.1.1. Якщо за результатами виконання усіх видів робіт, завдань, передбачених робочою програмою та робочим навчальним планом, студент отримав менше 60 балів із 100 можливих, дана дисципліна йому не зараховується й розглядається як академічна заборгованість.

5.1.2. У випадках подання студентом мотивованої заяви
деканом факультету створюється комісія для приймання екзамену, до складу якої входять: завідувач кафедри (провідний викладач), викладачі відповідної кафедри, представник деканату.

5.1.3. Перескладання екзамену для підвищення позитивної оцінки допускається у виняткових випадках, за дозволом ректора на підставі заяви студента після погодження з деканом факультету та завідувачем відповідної кафедри.

5.1.4. За розпорядженням декана факультету до семес­трового екзамену або заліку не допускаються студенти, що не виконали обов'язкових завдань поточного контролю з відповідної дисципліни. Недопущення студента до семестрового екзамену або заліку вважається академічною заборго­ваністю. У цьому випадку декан факультету проставляє в запіково-екзаменаційну відомість підсумкову оцінку «незадовільно» із даної навчальної дисципліни.

5.1.5. Студент, який за підсумком екзаменаційної сесії отримав більше двох незадовільних оцінок, підлягає відрахуванню з вищого закладу освіти. Студенти, які під час сесії не склали екзамени, заліки з однієї або двох дисциплін, повинні ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Як виняток, керівник вищого навчального закладу може продовжити термін ліквідації академзаборгованості.

      1. Академічна заборгованість студента з навчальної дисципліни вини­кає, якщо студент атестований з навчальної дисципліни з підсумковою оцін­кою «незадовільно», “незараховано”.

5.1.7. Відраховані студенти за їх бажанням можуть бути переведені
на повторне навчання за кошти фізичних і юридичних осіб. На звільнені держбюджетні місця переводяться студенти, які мають вищі рейтингові показники.

6. Переведення, надання академічної відпустки та зарахування для повторного навчання

6.1.Загальний порядок надання студентам академічної відпустки та за-­
рахування на повторне навчання реґламентується «Положенням про академічні
відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти», затвердженим нака­зом Міністерства освіти України та Міністерством охорони здоров'я України №
191/153 від 6 червня 1996 р.

6.2. Загальний порядок переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців на інший у межах університету та відрахування з університету реґламентується «Положенням про переведення, відрахування та поновлення студентів ви­щих навчальних закладів», затвердженим наказом Міністерства освіти України №245 від 15 липня 1996 р.

6.3. Переведення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рів­нями «спеціаліст» або «магістр», з однієї спеціальності на іншу не дозволяється.

6.4. Академічна відпустка надається студенту у зв'язку із хворобою,
якщо він не має академзаборгованостей, на підставі заяви та висновку лікарсь­ко-консультативної комісії (ЛКК) у встановленому порядку.

6.5. Студенти першого курсу не мають права на повторне навчання.

6.6. Студент, який з поважної причини пропустив навчальні заняття чи
семестрові екзамени, зобов'язаний зареєструвати в деканаті відповідний документ протягом тижня після закінчення дії по­важної причини або дати видачі відповідного документа. У разі хвороби, студе­нти денної форми навчання подають бюлетень непрацездатності, виданий сту­дентською поліклінікою.

6.7. Деканат не розглядає питання про надання студенту від-­
повідних пільг при поданні документів, які своєчасно не зареєстровані в деканаті.

6.8. При переведенні студент додає до заяви на ім'я ректора копію до­говору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку
за весь період навчання з обов'язковим зазначенням назв дисциплін, кількості
нарахованих залікових кредитів та успішність за національною шкалою й шка­лою ЕСТS.

6.9. При позитивному розгляді ректором заяви у де­канаті факультету перезараховують результати навчання з дисциплін шляхом
порівняння кількості залікових кредитів та визначають академічну різницю, яка
не повинна перевищувати десяти навчальних дисциплін.

6.10. Студент може взяти перерву в навчанні згідно з порядком надання
академічної відпустки, що реґламентується Положенням про академічні відпус­тки та повторне навчання у вищих закладах освіти (затвердженим МОН Украї­ни 06.06.96 р. № 191) як за станом здоров'я, сімейними обставинами, так і у
зв'язку з тимчасовим переходом на навчання в інший вітчизняний чи зарубіж-­
ний ВНЗ (мобільність).

7. Стипендіальне забезпечення студентів.

7.1.Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками
виконання індивідуального навчального плану та реґламентується постановою
№882, затвердженою 12.07.2004 р. Кабінетом Міністрів України «Порядок
призначення і виплати стипендій» та “Положенням про порядок призначення і виплати стипендій у державному вищому навчальному закладі “Запорізький національний університет” міністерства освіти і науки України” від 29 березня 2006р.

8. Використання рейтингу студента.

8.1.Семестровий рейтинговий бал враховується при визначенні розміру стипендії студента та встановленні надбавок до стипендії, інших заохо­чень.

8.2. Навчальний рейтинг студента є підставою для:

  • визначення пріоритету для подальшої магістерської підготовки та
    вступу до аспірантури;

  • призначення іменних стипендій, надбавок до стипендій, ґрантів;

  • призначення премій із фонду заохочення студентів;

  • участь у роботі міжнародних делегацій, виїзд на стажування за
    кордон.

  • перехід до навчання за індивідуальним графіком;

  • залучення в наукові структури;

  • визначення пріоритету на отримання путівок для відпочинку;

  • вибору місця практики;

  • першочергового працевлаштування за замовленням організацій,
    підприємств, фірм тощо.

9. Планування навчального навантаження

При плануванні навчального навантаження професорсько-викладацького складу в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу використовуються норми часу, реґламентовані наказом Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 року № 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних праців­ників ВНЗ».

Максимальне навчальне навантаження на одну ставку не повинно переви­щувати 900 годин на навчальний рік.


Схожі:

Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни затверджую iconНавчальний посібник Київ 2007 ббк
Державний вищий навчальний заклад „запорізький національний університет міністерства освіти І науки україни
Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни затверджую iconДержавний вищий навчальний заклад „запорізький національний університет” міністерства освіти та науки україни
Бази практики – кафедра садово-паркового господарства та генетики рослин зну, Запорізький міський дитячий ботанічний сад
Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни затверджую iconДержавний вищий навчальний заклад „запорізький національний університет” міністерства освіти та науки україни
Бази практики – кафедра садово-паркового господарства та генетики рослин зну, Запорізький міський дитячий ботанічний сад
Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни затверджую iconДержавний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки, молоді та спорту україни повна назва кафедри «затверджую»
Курс (назва) розрахований на студентів курс факультет напрям підготовки
Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни затверджую iconДержавний вищий навчальний заклад “Запорізький національний університет” Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Фізичні основи формування квазікристалічних структур в сплавах на основі алюмінію при лазерному легуванні
Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни затверджую iconДержавний вищий навчальний заклад «Запорізький національний університет» Міністерства освіти І науки України Затверджую
«Мета реформ у вищій школі – якість І доступність освіти» (2009 р.) та з врахуванням основних принципів Болонського процесу умовою...
Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни затверджую iconУгода про підготовку аспіранта (докторанта) за рахунок державного замовлення № 20 р. Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет»
Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет» Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України...
Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни затверджую iconДержавний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони
Програма з курсу “Наукова практика” відповідає навчальному плану підготовки студентів зі спеціальності “Біологія”
Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни затверджую iconЗ наукової практики державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони
Програма з курсу “Наукова практика” відповідає навчальному плану підготовки студентів зі спеціальності “Біологія”
Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни затверджую iconМІнІстерство освіти І науки украЇни запорізький національний технічний університет державний вищий навчальний заклад «ДонецЬкий національний технІчний унІверситет»
move to 0-22565859
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи