№ Назва практики icon

№ Назва практики




Скачати 177.98 Kb.
Назва№ Назва практики
Дата29.12.2012
Розмір177.98 Kb.
ТипКонспект


/№

Назва практики

Семестр

Кількість тижнів

1.

Педагогічна практика

Сьомий

Шість

2.

Педагогічна практика

Десятий

Шість
Педагогічна практика студентів філологічного факультету спеціальності «Українська мова та література»


Зразок звітності
^

Міністерство освіти і науки України


Запорізький національний університет

Кафедра загального і слов’янського мовознавства


Документи з педагогічної практики

студента (ки) ___ курсу групи________

(спеціальність: українська мова та література)

Хмарської Юлії Сергіївни

середня загальноосвітня школа № 94

м.Запоріжжя


Учитель: Солдатенко Оксана Юріївна
Методист: к.п.н., доцент Слижук Олеся Алімівна



Запоріжжя, 2009


^ КОНСПЕКТ УРОКУ

з української мови,

проведеного студенткою (студентом)____ курсу групи______

філологічного факультету (спеціальність – українська мова та література)

Запорізького національного університету

Хмарською Юлією Сергіївною

у 5-Б класі ЗОШ № 94 м.Запоріжжя

Дата

Учитель: Солдатенко Оксана Юріївна
Методист: к.п.н., доцент Слижук Олеся Алімівна



^ Тема уроку: Дієприкметник як особлива форма дієслова. Роль

дієприкметників у мовленні. Відмінювання дієприкметників.

Навчальна мета: ознайомити школярів із дієприкметником як особливою

формою дієслова, його морфологічними ознаками та

синтаксичною роллю.

^ Розвивальна мета: формувати вміння розрізняти дієприкметники та

прикметники з ознаками прикметника і дієслова; правильно

вживати в усному і писемному мовленні різні форми

дієприкметників.

^ Виховна мета: виховувати любов до рідного краю, слова, збагачувати

словниковий запас учнів новими словами.

Повторення: смислові та морфологічні особливості, синтаксична роль

прикметника й дієслова.

^ Методи і прийоми: слово вчителя, бесіда, робота з підручником.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці, кодоскоп, картина В.М.Васнєцова “Оленочка”,

аудіозапис поезії В.Симоненка “Лебеді материнства”.

Література


  1. Шкільник М.М. Проблемний підхід до вивчення частин мови. – К., 1986.

  2. Симоненкова Л.М., Симоненкова Т.П. Матеріали до календарного планування уроків української мови для 6 класу // Укр. мова і літ. в шк. 1988. - № 9. – С.76.

  3. Плющ М.Я. Вивчення морфології в 5-6 класах. – К., 1988.

  4. Олійник І.С., Іваненко В.К., Рожило Л.П., Скорик О.С. Методика викладання української мови в серадній школі. – К.: Вища школа, 1989. – 439 с.

  5. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. М.І.Пентилюк: підручник для студентів-філологів. – К.: Ленвіт, 2000.–264 с.



^

Хід уроку


І.Оргмомент (1-2 хв.).

ІІ. Актуалізація опорних знань (5-7 хв.).

  1. Записати строфу вірша В.Симоненка “Лебеді материнства” з дошки в зошити

^ Вибрать можна друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину

(епіграф уроку)

а) підкреслити дієслово вибратьта прикметник рідну;

б) визначити їх значення, морфологічні ознаки й синтаксичну роль.

  1. Зіставити словосполучення вибрать (ти) друга і вибраний другом; рідна мати і зріднені міста.

а) що спільне і що відмінне в цих словосполученнях? (дія, ознака);

б) якими частинами мови є слова вибрать, рідна? (дієсловом, прикметником);

в) що означають слова вибраний, зріднений? (дію і прикмету).


  1. Повторення (фронтальна бесіда):

  • Дати визначення дієслова як частини мови.

  • Які морфологічні ознаки властиві дієслову?

  • Дати визначення неозначеної форми дієслова.

  • Якого виду бувають дієслова?

  • Як змінюється дієслово?

  • Яка частина мови називається прикметником?

  • Назвати морфологічні ознаки прикметника.

  • Як змінюються прикметники?


ІІІ. Визначення теми і мети уроку (1-2 хв.).

Дієприкметник як особлива форма дієслова, що він означає, які його морфологічні ознаки, синтаксична роль; роль дієприкметника у мовленні, відмінювання, розділові знаки в реченнях з дієприкметниками і дієприкметниковими зворотами.

ІV. Робота над засвоєнням нових знань (10 хв.).

  1. Розповідь учителя.

Дієприкметник не є окремою частиною мови, це лише форма дієслова, причому особлива. Вона відрізняється від інших дієслівних форм.

  1. Пригадайте, які категорії дієслова ви знаєте? (вид, час, стан, керування залежним словом).

  2. Пригадайте основні ознаки прикметника (ознака, рід, число, відмінок, синтаксична роль).

Отже, дієприкметник має властивості дієслова й прикметника: як дієслово він указує на дію, а як прикметник виражає ознаку предмета.

4. Робота з підручником (читання визначення).

5. Робота над таблицею “Дієприкметник”.


Дієприкметник – особлива форма дієслова


Виражає ознаку предмета за дією


Відповідає на питання який?


^ Граматичні ознаки


як у дієслова

як у прикметника

  1. вид (доконаний, недоконаний);




1) відноситься до іменника;

2) час (теперішній, майбутній);

2) змінюється за родами, числами, відмінками

3) однакові залежні слова (іменник, займенник, прислівник)

3) буває означенням і присудком




  1. Слово вчителя.

Ми порівняно рідко вживаємо дієприкметник у своєму усному і писемному мовленні. Тим часом дієприкметник має важливе значення для економного висловлювання думок. І справді, замість довгого речення, такого, наприклад, як: Список тих, хто бажав їхати на екскурсію, швидко виріс, можна сказати й коротше, й динамічніше: Список бажаючих їхати на екскурсію швидко виріс. У дієприкметнику бажаючих визначають ознаки, спільні з дієсловом і прикметником. Користування дієприкметниками є показником володіння літературною мовою.

  1. Відмінювання дієприкметників (самостійна робота з підручником):

а) як відмінюються дієприкметники?

б) що треба знати, щоб правильно визначити відмінкове закінчення дієприкметника?


^ V. Тренувальні вправи (14 хв.).

  1. Пояснювальний диктант.

Знайти дієприкметники, визначити їх граматичні (морфологічні, синтаксичні) ознаки.

Місяць з висоти оглядає заснуле село, мов недремний дозорець (І.Цюпа). До току під’їжджають машини, навантажені зерном (О.Десняк). Своє серце, піснею полите, Тарас до Щепкіна поніс (М.Бажан).


  1. Робота з проекційним екраном.

Вибрати з тексту дієприкметники. Визначити їх граматичні ознаки.

Зал військової слави. Приспущені пурпурові стяги. На стінах золотом написані імена героїв. У цьому залі горить Вічний вогонь. Перед могилою полеглих у бою з ворогом – майдан Скорботи. Мати, схилена над загиблим сином. А на вершині кургану височить вилита з металу скульптура “Батьківщина-мати кличе!” – постать жінки з піднятим у руці мечем.


Пізнавальне завдання № 1 (усно)

Визначити, чим відрізняються ознаки предмета, що виражені словами, поданими у лівій і правій колонці таблиці.


ОЛІВЕЦЬ

довгий затуплений

кольоровий зламаний

гранчастий підструганий

м’який пофарбований

тупий списаний

Яку ознаку предмета означають прикметники? (постійну чи непостійну).

Відповідь: слова зліва означають постійну ознаку – це прикметники; слова справа означають непостійну ознаку – це дієприкметники.


  1. Хто швидше?

Провідміняйте словосполучення:

свіжий пахучий хліб; написаний пером; здобута в боях.

Скласти з ними (на вибір) речення.


  1. Закінчити речення (текст написано на дошці).

^ Трави, зеленіючи після дощу, …

Села, обсаджені садами, …

Лани, що засіяли озиминою, …

Прилад, виготовлений учнями, …

Зобов’язання, яке взяв наш клас, …


  1. Твір за картиною В. М. Васнєцова “Оленочка”.

Бесіда за планом:

Хто зображений на картині?

(бідна селянська дівчинка-сирітка Оленочка).

Що робить дівчинка?

(сидить на лісовій галявинці біля річки на сірому відгоря камені, гірко оплакує свою долю).

Якою є Оленочка?

(худенька, тендітна, із загрубілими босими ногами, одягнута в старенький, місцями вицвілий одяг).

Який душевний стан дівчинки?

(вона ображена, переслідувана злими й недобрими людьми; горе її безутішне. У душі згорьованої дівчинки криється глибокий сум, проглядає і в безсило пониклій фігурці, і в блідому личкові із запеченими губами, і у великих очах, повних безнадії й невиплаканих сліз).

Яка пора року зображена?

(початок осені).

Що на це вказує?

(осички і берізки починають вкриватися багрянцем, у воді плаває жовте опале листя; галявина, вкрита пожовклою травою).

Що можна сказати про оточуючу природу?

(це простий пейзаж, який своєю задумливою, чутливою тишею, порушеною лише неясним шелестом осичок і берізок, тремтячих при кожному порухові вітру берізок, відповідає душевному станові сирітки. Співчуття до бідної дівчинки прозирає в усьому: листочки дерев нагадують сльозинки, зажурені сидять на гілці пташки, все затихло).

Яка погода?

(хмарний день; сонця не видно; заплакане осіннє небо).

Яке почуття викликає картина?

(почуття суму, бажання допомогти дівчинці в її горі).

Який можна використати для цього тип мовлення?

(Опис). Чому?


VІ. Завдання додому (3-4 хв.).

  1. Повторити вивчене на уроці: § 67, 68.

  2. Продовжити роботу над твором: скласти план і написати твір у чорновому варіанті (використати дієприкметники).

VІІ. Підведення попередніх підсумків, засвоєння нових знань (5 хв.).

  1. Про що ви дізналися на уроці?

  2. Чому навчилися?

Підсумовуючи, вчитель аналізує якість набутих учнями знань, рівень їхніх умінь та навичок, оголошує та коментує виставлені оцінки.


^ КОНСПЕКТ УРОКУ

з української літератури,

проведеного студенткою (студентом)____ курсу групи______

філологічного факультету (спеціальність – українська мова та література)

Запорізького національного університету

Хмарською Юлією Сергіївною

у 5-Б класі ЗОШ № 94 м.Запоріжжя

Дата

Учитель: Солдатенко Оксана Юріївна
Методист: к.п.н., доцент Слижук Олеся Алімівна



^ Урок-філософське дослідження

(8 клас – з поглибленим вивченням української літератури)


Тема: “Блакить мою душу обвіяла…” Поезія Павла Тичини.


Мета: дослідити поезію П.Г.Тичини, познайомившись з уривками праць філософів; дослідити внутрішні мотиви написання цих творів; виробити власні позиції з питань, порушених у віршах поета; розвивати вміння співставляти, аналізувати різні думки, узагальнити отриманий досвід, розвивати зв’язне мовлення; виховувати почуття патріотизму, оптимістичний погляд на життя, любов до рідної природи.


^ Методи і прийоми: дослідницький метод, слово вчителя, бесіда, частково-пошуковий метод, робота з картками та додатковою літературою.


Обладнання: картки, додаткова література.


Література

  1. Бандура О., Волошина Н. Українська література: Підручник для 8 класу. – К.: Освіта, 1998. – 384 с.

  2. Бичко І. Феномен української інтеліґенції: спроба екзистенціального дослідження. – Дрогобич, 1997.

  3. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: ВЦ “Академія”, 1997. – 752 с.

  4. Стус В. Феномен доби (сходження на Голгофу слави). – К.: Знання України, 1993. – 96 с.

  5. Фрейд З. Психоаналитические этюды. – Минск: Попурри, 1997. – 606 с.

  6. Юркевич П. Серце та його значення у духовному світі людини, згідно з ученням Слова Божого // Юркевич П. Вибране. – К.: Адрес, 1993.


Хід уроку

  1. Організація класу.

  2. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя

Слухаю мелодій

Хмар, озер та вітру.

Я бриню, як струни

Степу, хмар та вітру.

Всі ми серцем дзвоним,

Сним вином червоним –

Сонцем, хмар та вітру.

Так заявив про себе світові у своїй першій збірці юний Павло Тичина. Ця збірка ніби промовляла до читача: “Твоя найбільша чеснота – та, що ти – людина, що ти наділений здатністю сприймати красу і народжений жити у цій красі. Тож навчися її розуміти, зумій відчути себе в центрі неосяжного космічного храму, дорівнятись своїм життям і баченням до народної мудрості та досконалості”.

Рання творчість поета засвідчила психологічний стан людини, повної сподіваної радості, більше чужої, аніж осмисленої, радості перед зверненням. Його світ сповнений пастельних барв і пастельних зуків. Це різнобарвна світлова музика сонячних кларнетів. Музичність заполонила усе його світосприйняття.

^ Сергій Єфремов відзначив, що Тичина “…поет, мабуть, світового масштабу, формою глибоко національний, бо зумів у своїй творчості використати багате надбання попередніх поколінь. Він наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великим смаком і майстерністю…

Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа.”

Це згодом “…від кларнета… пофарбована дудка зосталась…” Але й те, що створено в перший період творчості поета уже є геніальним і неповторним. Поезію здебільшого саме цього періоду ми і розглянемо. Поринемо у світ світлотіней, барв, звуків. І це не випадково: А.В.Ніковський відзначав, що “Тичина писав дуже чепурно, еластично, музично, граціозно. В йому було знати якусь туманну філософську задуму, якесь поривання до теоретичних високостей…”

Повністю осягнути душу поета неможливо, але, як відомо, читач у якійсь мірі є співавтором твору, бо кожен з нас знаходить у віршах поетах щось своє, особисте. Особливо це характерно для творів поета-символіста, у якого образ замінюється символом, а його кожна людина може розуміти й тлумачити по-своєму.

Що ж таке філософське дослідження? Ми будемо виходити з поняття: “Філософія – це пошук мудрості, котра прагне керувати людським життям і надавати йому єдиного й цілісного образу в усіх аспектах.

Таке філософствування є вільним у тому сенсі, що означає постійний вибір позиції стосовно життя й світу.

Філософія вимагає від людини, щоб вона з’ясувала відносини сама з собою, взяла на себе відповідальність і прийняла власне рішення. Екзистенціальне філософствування – це завжди процес віднайдення свого “я”.

Спробуймо сьогодні віднайти своє “Я” через призму творчості П.Г.Тичини. Вам пропонується віднайти підтект тичинівських символів.


  1. ^ Виконання дослідницьких завдань.

Учитель роздає картки із завданнями. Учнівські дослідницькі групи 15-20 хвилин самостійно працюють над завданнями.


ГРУПА 1

  1. Виразно прочитайте вірш П.Тичини “Блакить мою душу обвіяла…”, намагаючись відчути настрій та думки поета, висловлені в ньому.

  2. З чим у вас асоціюється блакитний колір у цьому вірші? Як ви розумієте перший рядок поезії? Про що це свідчить?

  3. Душа та її “вмістилище” серце (за народними уявленнями) були часто визначальними у світосприйнятті та у життєвих пріоритетах українців. Прочитайте уривок з роботи П.Юркевича “Серце та його значення в духовному житті людини…”. Чому, на вашу думку, П.Тичина так часто використовує ці символи у своїх віршах? Чи є це ознакою національної ментальності українців?

  4. Поет відчуває нерозривний зв’язок з рідною землею (зачитайте рядки). Чому, на вашу думку? (зверніться до праці І. Та А.Бичко “Феномен української інтелігенції…”). Чи можна вважати П.Тичину глибоко національним поетом?

  5. Використовуючи власні погляди та запропоновані джерела, побудуйте зв’язне висловлювання – дослідження глибинного підтексту вірша. Якщо можливо, наведіть інші приклади з творчості поета.


^ ПАМФІЛ ЮРКЕВИЧ “СЕРЦЕ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В ДУХОВНОМУ ЖИТТІ ЛЮДИНИ, ЗГІДНО З УЧЕННЯМ СЛОВА БОЖОГО”

  • Хто читає з належною увагою слово Боже, той легко може помітити, що в усіх священних книгах серце людське розглядається як осердя всього тілесного й духовного життя людини.

  • Серце є хранителем і носієм усіх тілесних сил людини.

  • Серце є центром духовного життя людини. У ньому зароджується рішучість на ті чи інші вчинки, наміри й бажання.

  • Те, що ми добре пам’ятаємо, записуємо в серці своєму.

  • Оскільки слово є реалізацією думки, то й воно (слово) виходить із серця.

  • Серце є джерелом різноманітних душевних почувань, хвилювань і пристрастей в усіх їхніх ступенях.

  • Серце визначає моральне життя людини, з нього виходить все добре і зле у словах, думках і вчинках.

  • Серце – це джерело життя; зовнішні вияви не вичерпують цього джерела.

  • Автори Біблії часто говорять, у переносному розумінні, про серце неба, землі, моря.

  • У нашій душі є глибинне серце, таємниці якого знає тільки божественний розум.

  • Серце людини – основа її особистості, індивідуальності.

  • Світ існує і відкривається передовсім для глибинного серця, а вже потім для розуміючого мислення.

  • Найкращі філософи й великі поети усвідомлювали, що саме серце було місцем народження тих ідей, які вони передали людству у своїх творах: свідомість же (думка й органи чуття) лише дала цим ідеям ясність і визначеність.

  • Наші слова, думки, справи народжуються не із загальної родової сутності людської душі, а з нашого своєрідного відокремленого душевного життя – серця.

  • Серце містить усю безпосередність буття, закладеного Богом.

  • Серце людини любить добро, як око любить споглядати прекрасне.



^ ІГОР ТА АДА БИЧКО “ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ: СПРОБА ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНОГО АНАЛІЗУ


ОСОБЛИВОСТІ МЕНТАЛІТЕТУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. Довідка: менталітет – особливості психічного обличчя, психічний склад народу, нації; психіка, інтелект, характер.

Поляно-руська (праукраїнська) етнічна спільнота, як відомо, сформувалася на ґрунті давньої (ще з трипільських часів) автохтонної землеробської цивілізації. Праця ж на родючих землях українського Степу та Лісостепу сприяла ( на відміну від природних умов північно-східних околиць Київської Русі) сформуванню малих соціальних груп. Дорослі діти не залишались (як це було на північному сході) у батьковій родині, а утворювали свої сім’ї. Звідси властивий ще праукраїнцям індивідуалізм, поєднаний з ідеєю рівності, з повагою до окремого індивіда та його свободи, гостре неприйняття деспотизму, абсолютної монархічної влади. Тому на світоглядно-ментальному рівні український національний характер виявляється у домінуванні в ньому екзистенціальних (орієнтованих на окремішнє людське існування в усьому розмаїтті його емоційно-психологічних виявів) мотивів, у плюрастичному (поліфонічному) баченні навколишнього світу, у діалогічному спілкуванні з природним і людським оточенням. Діалог з природним довкіллям виявляється в емоційно-шанобливому ставленні до землі, рідної природи в цілому і, як наслідок, надзвичайної працездатності і працелюбства української людності. У зв’язку з останнім часто говорять про “антеїзм” (слово походить від імені давньогрецького міфічного персонажа Антея, який черпав свої життєві сили в постійному зв’язку з матір’ю-землею) як специфічну рису українського менталітету. До сказаного слід додати ще одне – тривале (ще з “кімерійських” часів) проживання на межі ворожого кочового степу виробило у наших пращурів специфічне “екзистенціально-межове” світовідчуття – гостроемоційне переживання сьогоденності життя, життєлюбність, поетичне, пісенно-ліричне сприйняття довкілля, пріоритет “серця” над “головою”. Це дало підстави говорити про “кордрцентризм” (від лат. Kordis – серце) українського національного характеру.


ГРУПА 2

Приблизний план дослідження

  1. Виразно прочитайте вірш П.Г.Тичини “Молодий я, молодий”, намагаючись відчути настрій та думки поета.

  2. Для якого періоду творчості поета належить цей твір?

  3. Схарактеризуйте ліричного героя вірша.

  4. Звідки, на вашу думку, черпає герой життєву енергію, натхнення?

  5. Прочитайте дослідження думок філософів про потребу діяльності у людей. З чиєю думкою ви погоджуєтесь? Чи маєте власну думку про джерела активної життєвої позиції автора?

  6. Побудуйте зв’язне висловлювання-судження на цю тему.


ГРУПА 3

Приблизний план дослідження

  1. Виразно прочитайте вірш П.Г.Тичини “Не знаю і сам я, за що так люблю…”, намагаючись відчути думки та почуття автора.

  2. Яке питання винесено в центр роздумів поета? Як ви самі можете дати відповідь на нього?

  3. Прочитайте уривок з праці Ле Бона “Психологія мас”. Визначте, які мотиви відчуття особистістю її зв’язку зі своїм народом, що пов’язує людину зі своєю нацією? Чи повністю розкриває ця теорія, на вашу думку, почуття поета? Що, як ви думаєте, зв’язує людину з рідним народом?

  4. Побудуйте зв’язне висловлювання про це, використовуючи цитати з вірша.


^ ЛЕ БОН “ПСИХОЛОГІЯ МАС”

У психологічній масі найдивніше те, що якого б роду не були індивіди, які складають її, якими б схожими чи несхожими були б їхні спосіб життя, заняття, їх характер і міра інтелігентності, але одним лише фактом свого перетворення в масу вони набувають колективну душу, через що вони зовсім інакше відчувають, думають і діють, ніж кожен з них окремо відчував би, думав та чинив.

Психологічна маса є істотою, яка складається з різнорідних елементів, які на мить об’єдналися, так само клітини організму своїм поєднанням утворюють нову істоту з якостями зовсім іншими, ніж якості окремих клітин.

Щоб пояснити причини того, треба передусім пригадати факт, встановлений сучасною психологією, а саме, що і в інтелектуальному житті переважаючу роль відіграють підсвідомі феномени. Свідоме розумове життя являє собою лише досить незначну частину підсвідомого духовного життя. Наші свідомі дії виходять зі створеного зокрема впливом спадковості підсвідомого субстрату. Він містить у собі численні сліди прабатьків, сліди, з яких створюється расова душа. За нашими вчинками ховаються таємні причини, в яких ми не лише зізнаємося, але й інколи про які самі нічого не знаємо.

У масі індивід відчуває нездоланну міць, а первісні потяги, які наодинці доводилося тамувати, піднімаються на поверхню внаслідок анонімності, а, отже, безвідповідальності мас. Іншою ознакою маси є “заразність”. У натовпі заражає кожна дія, відчуття і в такій великій мірі, що індивід дуже легко жертвує своїми особистими інтересами на користь інтересу спільного. Він фактично знаходиться у гіпнотичному стані. У натовпі навіть освічений індивід стає варваром. Для нього характерні поривчастість, дикість, а також ентузіазм та героїзм примітивних істот.

Маса – слухняна отара, яка не може жити без пастуха. У неї потреба підкорюватися. Однак вождь повинен сам бути захоплений вірою в ідею, щоб пробудити віру в масі; він повинен мати сильну волю, яку перейме від нього безвольна маса. Однак моральне обличчя маси в деяких випадках буває вищим, ніж моральність окремих індивідів і здатна на високу безкорисливість та відданість.


ГРУПА 4

Приблизний план дослідження

  1. Виразно прочитайте вірш П.Г.Тичини “Я утверждаюсь”, визначте, які думки та почуття ліричного героя знайшли в ньому відображення.

  2. Як на вашу думку, які почуття зв’язують людину з її народом? Порівняйте свої думки з твердженнями Ле Бона в “Психології мас”. З чим ви погоджуєтесь, а з чим ні? Чому автор вірить у перемогу свого народу над загарбниками? Чи були подібні моменти в історії нашого народу? Чи має право такий народ на безсмертя?

  3. Прочитайте уривок з праці І. та А.Бичко “Феномен української інтелігенції…”, про яку характерну для українців рису говориться в ньому? Чи може наш народ за необхідності об’єднатися для того, щоб зберегти себе? Чи не вбачаєте ви в тому, що, незважаючи на такі випробування, наш народ живе, знак звище про особливу роль нашого народу в історії людства?

  4. Побудуйте зв’язне висловлювання за вашим дослідженням.




  1. Учнівські доповіді і повідомлення за матеріалами проведених групами філософських досліджень




  1. Творча робота. Написання учнями міні-есе “Моє сприйняття віршів П.Г.Тичини” (Чи вплине нова інформація на моє світосприйняття) за матеріалами учнівських досліджень.




  1. Підсумок уроку. Учитель: Отже, сьогодні ми з вами спробували дослідити глибинний смисл деяких віршів П.Г.Тичини. Чи сподобався вам такий нетрадиційний урок?




  1. Завдання додому. Вдома спробуйте дослідити зображально-виражальні засоби та особливості ритмічної будови того вірша, який розглядали на сьогоднішньому уроці. Дякую за співпрацю.

Схожі:

№ Назва практики iconПро практику (назва практики) студентів інституту (назва інституту) в зв`язку з (вказати причини зміни)
Керівник практики
№ Назва практики iconНаказ № Про практику (назва практики) студентів інституту (назва інституту) Згідно з навчальним планом скерувати. (Прізвище, імя, по-батькові студента)
Угоди № від 20 р. І призначити керівником практики
№ Назва практики iconНаказ № Про практику (назва практики) студентів інституту (назва інституту)
Згідно з навчальними планами скерувати нижчеперелічених студентів форми навчання на проходження практики з
№ Назва практики iconНаказ № Про практику (назва практики) студентів інституту (назва інституту)
Згідно з навчальними планами скерувати нижчеперелічених студентів курсу спеціальності (напряму). (шифр, назва)
№ Назва практики iconНаказ № Про практику (назва практики) студентів інституту (назва інституту)
Згідно з навчальними планами скерувати нижчеперелічених студентів курсу спеціальності (напряму). (шифр, назва)
№ Назва практики iconКурс назва практики

№ Назва практики iconЗвіт про розміщення навчально-методичних матеріалів з практик на web-сайті зну види практик та їх місце у бюджеті часу навчального плану: № Назва практики Семестр
Програма проходженння виробничої практики з дисципліни Основи фінансового обліку” для студентів 3 курсу денної форми навчання спеціальності...
№ Назва практики iconНазва
Програма навчальної (ознайомлювальної) практики для студентів спеціальності “Обробка металів тиском”
№ Назва практики iconЩоденник практики
Студент до відбуття на практику повинен отримати інструктаж керівника практики від вищого навчального закладу про порядок проходження...
№ Назва практики iconЩоденник практики
Студент до відбуття на практику повинен отримати інструктаж керівника практики від вищого навчального закладу про порядок проходження...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи