Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони icon

Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони




Скачати 142.86 Kb.
НазваДержавний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони
Дата29.12.2012
Розмір142.86 Kb.
ТипПрограма

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кафедра фізіології з курсом цивільної оборони


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-педагогічної роботи

____________________ В.П. Волков

«______» _______________2009 р.


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ

НАУКОВА ПРАКТИКА




Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст, магістр

Напрям підготовки: 0704 «Біологія»

Спеціальність: 7.070402, 8.070402 “Біологія”

Статус курсу: фаховий


Запоріжжя 2009



Наукова практика: Навчальна програма курсу. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – 14 с

Укладач: Григорова Наталя Володимирівна, кандидат біологічних наук, доцент.


Ухвалено на засіданні

кафедри фізіології

з курсом цивільної оборони

протокол № ___

від “___” ________ 2009 р.

Зав. кафедрою ____________

д.м.н., проф. Єщенко В.А.


^

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Програма з курсу “Наукова практика” відповідає навчальному плану підготовки студентів зі спеціальності “Біологія”.

Курс “Наукова практика” є необхідною складовою частиною вивчення актуальних питань фізіології людини та тварин. Він дає можливість майбутнім науковцям на практиці не тільки ознайомитися, але й опанувати сучасні методи фізіологічних досліджень та організацію науково-дослідної роботи.

Курс “Наукова практика” розрахований на студентів 5 і 6 курсу біологічного факультету спеціальності 7.070402 та 8.070402 “Біологія”.

Курс “Наукова практика” складається з 3 навчальних модулів: “Техніка безпеки роботи в лабораторії”, “Методологічні основи біологічного експерименту”, “Статистична обробка експериментальних матеріалів”.


ІІ. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

Мета курсу. Надбання практичних навичок планування та проведення наукових дослідів у наукових лабораторіях фізіології людини та тварин і підготовка майбутнього наукового співробітника науково-дослідних інститутів, де вивчаються фізіологічні проблеми, до наступних видів діяльності:

  • реалізація професійно-освітніх програм та навчальних планів на рівні, який відповідає прийнятим освітнім стандартам вищої професійної освіти;

  • проектування, розробка та впровадження типових заходів, пов’язаних з проведенням наукових дослідів;

  • утворення творчої атмосфери науково-дослідного процесу;

  • з’ясування науково-дослідницького процесу у вищих навчальних закладах III та IV рівня акредитації, де вивчаються науки природно-наукового профілю та науково-дослідних закладах з проблем загальної і прикладної фізіології;

  • виховання громадськості, розвитку творчого мислення, системи цінностей, смислової та мотиваційної сфер особистості;

організація проведення досліджень з проблем фізіології людини та тварин.

^ Завдання курсу.

  • поглиблення зв’язку теоретичних знань на основі практичного навчання з реальним науковим процесом, використання їх в розв’язанні конкретних наукових завдань, формування у студентів психологічної готовності до роботи у науково-дослідних закладах та у вищих навчальних закладах III та IV рівня акредитації, де вивчаються науки природно-наукового профілю;

  • вироблення у майбутніх наукових співробітників професійних умінь та навичок практичної діяльності в науково-дослідних закладах, потреби в безперервній професійно-науковій самоосвіті;

  • оволодіння сучасними методами дослідження;

  • формування творчого дослідницького підходу до наукової діяльності.

^ Значення курсу. Дана програма розрахована для студентів, які навчаються у магістратурі. Наукова практика – це сполучна ланка між теоретичним навчанням і практичним його втіленням, апробацією і використанням на практиці. Вона сприяє адаптації студентів до майбутньої наукової діяльності у наукових фізіологічних лабораторіях і лабораторіях функціональної діагностики і вчить планувати самостійну науково—дослідну роботу та складати звіти по ній. Вона формує їх як науковців, розвиває самостійність та перевіряє готовність студентів бути науковим співробітником.

  • За підсумками вивчення курсу студент повинен знати:

  • принципи обладнання наукової лабораторії з фізіологічного напрямку тематики кафедри;

  • зміст і принципи організації робочого місця наукового співробітника;

  • сучасне обладнання для виконання конкретних експериментальних робіт магістрів;

  • основи загальнотеоретичних та спеціальнотеоретичних дисциплін в обсязі необхідному для вирішення науково-дослідних завдань магістрів;

  • про наукову літературу з напрямку науково-дослідної роботи кафедри;

  • принципи та прийоми пошуку, систематизації, узагальнення і використання наукової інформації за темами магістерських робіт;

  • правила роботи з лабораторними та експериментальними тваринами;

  • техніку безпеки в лабораторії при роботі з конкретним матеріалом.

Студент повинен вміти:

  • володіти прийомами роботи з науковою літературою;

  • володіти методами дослідження за темою магістерської роботи;

  • використовувати сучасні статистичні програми обробки біологічних досліджень;

  • організувати науково-дослідний процес (планувати дослідницьку роботу, вміти зареєструвати та розшифрувати електрокардіограму, реограму та енцефалограму; засвоїти математичний аналіз серцевого ритму за Р.М. Баєвським; проводити дослідження стану дихальної системи, зорового та слухового аналізаторів; оволодіти методикою визначення типу конституції людини; розрахувати добову витрату енергії; вміти готувати зрізи внутрішніх органів; ставити цитохімічні реакції; оцінити пригодність реактивів для виконання роботи, готувати реактиви, розраховувати концентрації реактивів для розчинів, які готуються; готувати мазки, фіксувати, фарбувати та читати мазки).

  • узагальнювати матеріал й обговорювати його з урахуванням даних літератури;

  • вести протоколи експериментальних досліджень;

  • володіти методами пошуку інформації за темою досліджень в Інтернеті.

  • працювати з живими об'єктами тваринного походження;

  • оцінювати вірогідність отриманих результатів;

  • будувати контрольні карти, для фізіологічних показників, які визначаються.



ІІІ. МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВЯЗКИ

Курс “Наукова практика” є інтегральним і містить в собі елементи як окремих розділів дисципліни “Фізіологія людини і тварин”: “Фізіології нервової системи”, “Фізіології аналізаторів”, “Фізіології серцево-судинної системи”, “Фізіології дихальної системи”, “Фізіології обміну речовин та енергії”, так і дисциплін інших спеціалізацій, як наприклад “Гістологія” та “Цитологія”. Серед навчальних предметів які вийшли за межі виключно фізіологічних і належать більше до медичних, можна назвати “Гематологію” та “Ендокринологію”. Застосування біохімічних методів для проведення фізіологічного експерименту вказує на зв’язки з цією наукою. Окремо слід зазначити “Охорону праці”, “Охорону праці в галузі”, “Статистичні методи досліджень” (“Біометрію”) застосування яких стало основою складання І та ІІІ навчальних модулів.


^ IV. ЗМІСТ КУРСУ

№ теми

Теми та їх зміст

Література

^ Модуль 1. Техніка безпеки при роботі в лабораторії.



Гарантії прав громадян на працю та їх охорону. Пільги та компенсації за важкі і шкідливі умови праці.

Закон України про охорону праці. Питання охорони праці у колективному договорі ВНЗ. Гарантії прав громадян на працю та їх охорону. Пільги та компенсації за важкі і шкідливі умови праці. Первинний, вторинний, повторний, позаплановий інструктаж. Вимоги до інструктажів , які проводять уповноважені особи. Санітарно-гігієнічні умови праці при роботі у науковій лабораторії.






^ Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.

Види електричних травм та причини літальних наслідків від дії електричного струму на організм людини: вплив на внутрішні органи, поверхню шкіри, на життєво важливі органи (серце, легені, головний мозок). Причини електротравм. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом. Джерела небезпек у наукових лабораторіях. Система електрозахисних засобів.






^ Основи протипожежної безпеки у спеціалізованих лабораторіях.

Система попередження пожеж. Способи та засоби пожежогасіння (пожежний інвентар, інструмент, вогнегасники, їх типи). Основні причини пожеж. Дії викладача та студентів при виникненні пожежної ситуації у спеціалізованих лабораторіях. Вплив продуктів горіння на життєдіяльність людини.






^ Правила роботи в лабораторіях.

Загальні положення. Виробнича санітарія. Інгаляція шкідливих газів, парів та аерозолів. Проникнення токсичних речовин через неушкоджену шкіру. Правила роботи з концентрованими лугами та основами, органічними розчинами. Сильнодіючі отруйні речовини. Зберігання та розфасовка реактивів.









^ Робота із скляним посудом та приборами.

Джерела небезпеки. Термостійкість виробів із скла. Основні правила роботи із склом. Основні міри обережності при митті посуду. Миття гарячою водою, мильними та слабко основними розчинами. Миття органічними розчинами. Техніка готування лабораторного посуду. Правила роботи зі шліфами. Загальні прийоми зборки скляних приборів.






^ Робота з електронагрівальними приладами.

Джерела небезпеки. Робота з електричними плитками, рідинними та електричними водяним банями, піщаними банями. Робота із термостатами, сушильними шафами. Теплоносії для рідинних бань.






^ Техніка безпеки при роботі із біологічним матеріалом.

Узяття, зберігання та доставка у лабораторію біологічного матеріалу. Правила роботи з кров’ю. Заходи безпеки взяття крові.






^ Техніка безпеки при роботі із лабораторними тваринами.

Особливості роботи у віварію з лабораторними тваринами. Правила утримання та годування лабораторних тварин, їх використання в експерименті. Фіксація лабораторних тварин. Хвороби лабораторних тварин. Техніка безпеки при отриманні крові у лабораторних тварин та при уведенні їм лікарських засобів.






^ Перша (долікарняна) допомога при ураженнях.

Зупинка серця та дихання: масаж серця, штучне дихання. Термічні опіки. Ураження електричним струмом. Гострі отруєння. Потрапляння отрути через рот, дихальні шляхи, шкіру, хімічні опіки шкіри. Потрапляння агресивних речовин у очі. Перша медична допомога у наукових лабораторіях (біохімічних, імунологічних). Кровотечі їх види та зупинка.







^ Модуль 2. Методологічні основи біологічного експерименту






Основи постановки фізіологічного експерименту.

Піддослідні тварини, методи їх фіксації. Методи знеболювання. Фізіологічні розчини та їх приготування. Інструменти та прилади, які використовують при проведенні фізіологічних експериментів. Система одиниць “СІ”.

1, 6-8 осн;

1-7, 16 дод.




^ Дослідження функціонального стану нервової системи.

Спинномозкові та стовбурові клінічні рефлекси. Електроенцефалографія. Стереотаксичне дослідження структур головного мозку. Цитохімічне дослідження гіпокампа. Рефлекси вегетативної нервової системи (око-серцевий рефлекс Даніні-Ашнера та ін.)

5-9 осн;

1-7, 16 дод.



^ Дослідження функціонального стану ендокринної системи.

Визначення вмісту цукру в крові методом Хаггедорна-Йенсена. Визначення вмісту інсуліну в плазмі крові. Визначення вмісту інсуліну в панкреатичних клітинах В підшлункової залози лабораторних тварин (миші, щурі, кролі та ін.)

5,10, 11 осн;

11-14 дод.



^ Дослідження функціонального стану системи крові.

Визначення кількості еритроцитів та лейкоцитів за допомогою камери Горяєва. Підрахунок лейкоцитарної формули периферійної крові. Визначення кількості гемоглобіну в крові гемометром ГС-3. Розрахунок кольорового показника крові. Визначення вмісту цинку, магнію, міді в плазмі крові за допомогою біохімічних методів. Визначення вмісту цинку, магнію та міді в гранулоцитах і лімфоцитах периферійної крові за

5-9 осн;

1-10, 15 дод.







допомогою цитохімічних методів. Визначення вмісту секреторного матеріалу в гранулоцитах периферійної крові людей і тварин за допомогою цитохімічних реакцій.






^ Дослідження функціонального стану серця.

Перкусія серця людини. Аускультація серця людини. Реєстрація та аналіз фонокардіограми. Електрокардіографічне дослідження серця. Математичний аналіз серцевого ритму за Р.М. Баєвським.

2-9 осн;

1-7, 16 дод.



^ Дослідження функціонального стану судинної системи.

Вимірювання артеріального тиску крові у людини методом Ріва-Роччі та Короткова. Вимірювання пульсу та дослідження його властивостей. Реографія. Капіляроскопія.

5-9 осн;

1-7, 16 дод.



^ Дослідження функціонального стану дихальної системи.

Спірометрія. Спірографія. Вимірювання сили дихання м’язів за допомогою пневмотахометра.

5-9 осн;

1-7, 16 дод.



^ Дослідження функціонального стану органів травної системи.

Визначення вмісту мікроелементів у підщелепних залозах кролів. Визначення вмісту цинку, магнію та міді, а також секреторного матеріалу в базальних відділах кишкових крипт (клітинах Панета) піддослідних тварин за допомогою цитохімічних реакцій.

11 осн;

11-14 дод.



^ Дослідження функціонального стану обміну речовин та енергії.

Визначення типу конституції організму людини. Розрахунок основного обміну за таблицями. Обчислення відхилення основного обміну у людини за формулою Ріда.

5-9, 11 осн;

1-7, 11-16 дод.







Вимірювання температури тіла людини за допомогою медичного та електричного термометрів. Дослідження метаболізму внутрішньоклітинних металів (цинку, магнію, міді) за допомогою цитохімічних реакцій на ці метали.






^ Дослідження функціонального стану аналізаторів.

Визначення гостроти зору. Визначення поля зору. Визначення короткострокової зорової пам’яті. Визначення порушень кольорового зору. Проба Рінне. Проба Вебера.


5-9 осн;

1-7, 16 дод.



^ Дослідження індивідуальних особливостей вищої нервової діяльності.

Визначення типу ВНД у людини. Визначення переваги 1 чи 2 сигнальної системи (типу ВНД) у людини. Визначення терміну умовного рефлексу у людини. Згашування умовного рефлексу у людини. Визначення показників просторово-часової орієнтації у людини за допомогою умовно-рефлекторної фіксації стрілки мілісекундометра.

5-9 осн;

1-7, 16 дод.

^ Модуль 3. Основи статистичної обробки експериментальних даних у біологічних дослідженнях.



Вивчення параметрів сукупності.

Складання варіаційних рядів та їх графічне зображення. Вирахування середньої арифметичної. Вирахування середньої арифметичної прямим способом у малих вибірках. Вирахування середньої зваженої. Показники різноманітності ознаки в сукупностях. Вирахування середнього квадратичного відхилення в малих вибірках. Вирахування середнього квадратичного відхилення великих вибірках. Визначення показника різноманітності для альтернативних ознак. Вирахування коефіцієнту.










варіації. Вирахування нормованого відхилення






^ Методи вивчення зв’язків між ознаками.

Обчислення коефіцієнту фенотипічної кореляції в малих вибірках. Обчислення коефіцієнту фенотипічної кореляції у великих вибірках. Обчислення коефіцієнту прямолінійної регресії. Обчислення коефіцієнту генетичної кореляції.

6



^ Визначення оцінки достовірності вибіркових показників.

Помилка репрезентативності. Обчислення допустимих границь для середньої арифметичної генеральної сукупності. Обчислення достовірності різниці між середніми арифметичними. Обчислення критерію відповідності. Застосування критерію відповідності при визначенні достовірності між двома групами тварин.

6



^ Вивчення ступеня впливу біотичних та біотичних факторів.

Дисперсійний аналіз. Визначення коефіцієнту спадкування в однофакторному комплексі.

6


^ V. ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1. Положення про практику студентів вищих педагогічних навчальних закладів України / Проект. – К., 2000.

  2. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях. – К., 2002. – 160 с.

  3. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. Экспериментальные исследования. Клинические испытания. Анализ фармакологического рынка. – К.: Морион, 2001. – 408 с.

  4. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. – К., Морион, 2000. – 319 с.

  5. Физиологические системы организма человека, основные показатели: Справочное пособие. / Под ред. Г.И. Козинца. – М.: Триада, 2000. – 336 с.

  6. Грабовський В. Дослідження як життя. – Львів: Меценат, 2001. – 215 с.

  7. Руководство к практическим занятиям по нормальной физиологии: Учебное пособие. / Под ред. К.В. Судакова. – М.: Медицина, 2002. – 703 с.

  8. Малый практикум по физиологии человека и животных. / Под ред.

А.С. Батуева. – СПб, 2001. – 348 с.

  1. Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: МИА, 2002. – 958 с.

  2. Клиническая эндокринология. Руководство. / Под ред. Н.Т. Старковой. – М.: Медицина, 1991.

  3. Волкова О.В., Елецкий Ю.К. Основы гистологии с гистологической техникой. – М.: Медицина, 1982. – 303 с.

Додаткова:

  1. Гуминский А.А., Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Руководство к лабораторным занятиям по общей и возрастной физиологии. – М.: Просвещение. – 2000. – 239 с.

  2. Практикум по физиологии. / Под ред. К.М. Кулланды. – М.: Медицина, 1970. – 368 с.

  3. Яновський І.І., Ужако П.В. Фізіологія людини і тварин: Практикум. – К.: Вища школа, 2001. – 175с.

  4. Руководство к практическим занятиям по физиологии. / Под ред. Г.И. Косицкого.

  5. Практикум по нормальной физиологии. / Под ред. Н.А. Агаджаняна. – М.: Высшая школа, 1983. – 328с.

  6. Руководство к практическим занятиям по курсу нормальной физиологии. / Под ред. А.А. Асратяна, 1963. – 304с.

  7. Экспериментальная физиология. / Под ред. Б.Л. Эндрю (перев. с англ. М.А. Каменской). – М.: Мир, 1974. – 350с.

  8. Руководство по гематологии. Т.1. / Под ред. А.И. Воробьева. – М.: Медицина, 1985.

  9. Руководство по гематологии. Т.2. / Под ред. А.И. Воробьева. – М.: Медицина, 1985.

  10. Павлова М.П. Руководство по гематологическим болезням у детей. – Минск: Высшая школа, 1983.

  11. Античук Ю.П. Практикум з гістології з основами ембріології. – Київ: Вища школа, 1978. – 150с.

  12. Андрес А.Г. Пособие для практических занятий по гистологии и эмбриологии. – М.: Просвещение, 1969. – 168с.

  13. Короленко А.С. Способ окраски гистологических препаратов. Рационализаторские предложения и изобретения в медицине. – Киев, 1976. – 130с.

  14. Кацтельсон З.С., Рихтер И.Д. Практикум по гистологии и эмбриологии. – Л.: Медгиз, 1963.

  15. Хейхоу Ф.Г.Дж., Кваглино Д. Гематологическая цитохимия. – М.: Медицина, 1983. – 320с.

  16. Кабанов А.Н., Каплун Э.Г., Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Руководство к лабораторным занятиям по физиологии человека и животных. – М.: Просвещение, 1966. – 195с.

Схожі:

Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони iconЗ наукової практики державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони
Програма з курсу “Наукова практика” відповідає навчальному плану підготовки студентів зі спеціальності “Біологія”
Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони iconДержавний вищий навчальний заклад „запорізький національний університет” міністерства освіти та науки україни
Бази практики – кафедра садово-паркового господарства та генетики рослин зну, Запорізький міський дитячий ботанічний сад
Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони iconДержавний вищий навчальний заклад „запорізький національний університет” міністерства освіти та науки україни
Бази практики – кафедра садово-паркового господарства та генетики рослин зну, Запорізький міський дитячий ботанічний сад
Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони iconНавчальний посібник Київ 2007 ббк
Державний вищий навчальний заклад „запорізький національний університет міністерства освіти І науки україни
Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони iconДержавний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни кафедра практичної психології
Сучасна психологія декількома різноманітними шляхами впливає на практичну діяльність людини. Одним з таких шляхів є безпосередня...
Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони iconДержавний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни кафедра практичної психології
Сучасна психологія декількома різноманітними шляхами впливає на практичну діяльність людини. Одним з таких шляхів є безпосередня...
Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони iconДержавний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни кафедра проблем керування та соціальної педагогіки
Нині спостерігається суттєве підвищення інтересу, формування принципово нового підходу не лише до культури в цілому, а й до її прикладної...
Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони iconДержавний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства освіти І науки україни кафедра практичної психології
Реалізація практичним психологом цих форм роботи передбачає певний рівень професійних вмінь та навичок, формуванню яких має сприяти...
Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони iconДержавний вищий навчальний заклад запорізький національний університет міністерства освіти І науки україни кафедра теорії та методики фізичної культури І туризму
Одним із таких є емоційно насичена програма табірного збору – оволодіння необхідними для майбутнього фахівця з фізичного виховання...
Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра фізіології з курсом цивільної оборони iconДержавний вищий навчальний заклад “Запорізький національний університет” Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Фізичні основи формування квазікристалічних структур в сплавах на основі алюмінію при лазерному легуванні
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи