|
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кафедра фізіології з курсом цивільної оборони
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Проректор з науково-педагогічної роботи
____________________ В.П. Волков
«______» _______________2009 р.
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ НАУКОВА ПРАКТИКА
Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст, магістр Напрям підготовки: 0704 «Біологія»
Спеціальність: 7.070402, 8.070402 “Біологія”
Статус курсу: фаховий
Запоріжжя 2009
Наукова практика: Навчальна програма курсу. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – 14 с
Укладач: Григорова Наталя Володимирівна, кандидат біологічних наук, доцент.
Ухвалено на засіданні
кафедри фізіології
з курсом цивільної оборони
протокол № ___
від “___” ________ 2009 р.
Зав. кафедрою ____________
д.м.н., проф. Єщенко В.А.
^
Програма з курсу “Наукова практика” відповідає навчальному плану підготовки студентів зі спеціальності “Біологія”.
Курс “Наукова практика” є необхідною складовою частиною вивчення актуальних питань фізіології людини та тварин. Він дає можливість майбутнім науковцям на практиці не тільки ознайомитися, але й опанувати сучасні методи фізіологічних досліджень та організацію науково-дослідної роботи.
Курс “Наукова практика” розрахований на студентів 5 і 6 курсу біологічного факультету спеціальності 7.070402 та 8.070402 “Біологія”.
Курс “Наукова практика” складається з 3 навчальних модулів: “Техніка безпеки роботи в лабораторії”, “Методологічні основи біологічного експерименту”, “Статистична обробка експериментальних матеріалів”.
ІІ. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
Мета курсу. Надбання практичних навичок планування та проведення наукових дослідів у наукових лабораторіях фізіології людини та тварин і підготовка майбутнього наукового співробітника науково-дослідних інститутів, де вивчаються фізіологічні проблеми, до наступних видів діяльності:
реалізація професійно-освітніх програм та навчальних планів на рівні, який відповідає прийнятим освітнім стандартам вищої професійної освіти;
проектування, розробка та впровадження типових заходів, пов’язаних з проведенням наукових дослідів;
утворення творчої атмосфери науково-дослідного процесу;
з’ясування науково-дослідницького процесу у вищих навчальних закладах III та IV рівня акредитації, де вивчаються науки природно-наукового профілю та науково-дослідних закладах з проблем загальної і прикладної фізіології;
виховання громадськості, розвитку творчого мислення, системи цінностей, смислової та мотиваційної сфер особистості;
організація проведення досліджень з проблем фізіології людини та тварин.
^
поглиблення зв’язку теоретичних знань на основі практичного навчання з реальним науковим процесом, використання їх в розв’язанні конкретних наукових завдань, формування у студентів психологічної готовності до роботи у науково-дослідних закладах та у вищих навчальних закладах III та IV рівня акредитації, де вивчаються науки природно-наукового профілю;
вироблення у майбутніх наукових співробітників професійних умінь та навичок практичної діяльності в науково-дослідних закладах, потреби в безперервній професійно-науковій самоосвіті;
оволодіння сучасними методами дослідження;
формування творчого дослідницького підходу до наукової діяльності.
^ . Дана програма розрахована для студентів, які навчаються у магістратурі. Наукова практика – це сполучна ланка між теоретичним навчанням і практичним його втіленням, апробацією і використанням на практиці. Вона сприяє адаптації студентів до майбутньої наукової діяльності у наукових фізіологічних лабораторіях і лабораторіях функціональної діагностики і вчить планувати самостійну науково—дослідну роботу та складати звіти по ній. Вона формує їх як науковців, розвиває самостійність та перевіряє готовність студентів бути науковим співробітником.
За підсумками вивчення курсу студент повинен знати:
принципи обладнання наукової лабораторії з фізіологічного напрямку тематики кафедри;
зміст і принципи організації робочого місця наукового співробітника;
сучасне обладнання для виконання конкретних експериментальних робіт магістрів;
основи загальнотеоретичних та спеціальнотеоретичних дисциплін в обсязі необхідному для вирішення науково-дослідних завдань магістрів;
про наукову літературу з напрямку науково-дослідної роботи кафедри;
принципи та прийоми пошуку, систематизації, узагальнення і використання наукової інформації за темами магістерських робіт;
правила роботи з лабораторними та експериментальними тваринами;
техніку безпеки в лабораторії при роботі з конкретним матеріалом.
Студент повинен вміти:
володіти прийомами роботи з науковою літературою;
володіти методами дослідження за темою магістерської роботи;
використовувати сучасні статистичні програми обробки біологічних досліджень;
організувати науково-дослідний процес (планувати дослідницьку роботу, вміти зареєструвати та розшифрувати електрокардіограму, реограму та енцефалограму; засвоїти математичний аналіз серцевого ритму за Р.М. Баєвським; проводити дослідження стану дихальної системи, зорового та слухового аналізаторів; оволодіти методикою визначення типу конституції людини; розрахувати добову витрату енергії; вміти готувати зрізи внутрішніх органів; ставити цитохімічні реакції; оцінити пригодність реактивів для виконання роботи, готувати реактиви, розраховувати концентрації реактивів для розчинів, які готуються; готувати мазки, фіксувати, фарбувати та читати мазки).
узагальнювати матеріал й обговорювати його з урахуванням даних літератури;
вести протоколи експериментальних досліджень;
володіти методами пошуку інформації за темою досліджень в Інтернеті.
працювати з живими об'єктами тваринного походження;
оцінювати вірогідність отриманих результатів;
будувати контрольні карти, для фізіологічних показників, які визначаються.
ІІІ. МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВЯЗКИ
Курс “Наукова практика” є інтегральним і містить в собі елементи як окремих розділів дисципліни “Фізіологія людини і тварин”: “Фізіології нервової системи”, “Фізіології аналізаторів”, “Фізіології серцево-судинної системи”, “Фізіології дихальної системи”, “Фізіології обміну речовин та енергії”, так і дисциплін інших спеціалізацій, як наприклад “Гістологія” та “Цитологія”. Серед навчальних предметів які вийшли за межі виключно фізіологічних і належать більше до медичних, можна назвати “Гематологію” та “Ендокринологію”. Застосування біохімічних методів для проведення фізіологічного експерименту вказує на зв’язки з цією наукою. Окремо слід зазначити “Охорону праці”, “Охорону праці в галузі”, “Статистичні методи досліджень” (“Біометрію”) застосування яких стало основою складання І та ІІІ навчальних модулів.
^
№ теми
|
Теми та їх зміст
|
Література
|
^
|
|
Гарантії прав громадян на працю та їх охорону. Пільги та компенсації за важкі і шкідливі умови праці.
Закон України про охорону праці. Питання охорони праці у колективному договорі ВНЗ. Гарантії прав громадян на працю та їх охорону. Пільги та компенсації за важкі і шкідливі умови праці. Первинний, вторинний, повторний, позаплановий інструктаж. Вимоги до інструктажів , які проводять уповноважені особи. Санітарно-гігієнічні умови праці при роботі у науковій лабораторії.
|
|
|
^
Види електричних травм та причини літальних наслідків від дії електричного струму на організм людини: вплив на внутрішні органи, поверхню шкіри, на життєво важливі органи (серце, легені, головний мозок). Причини електротравм. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом. Джерела небезпек у наукових лабораторіях. Система електрозахисних засобів.
|
|
|
^
Система попередження пожеж. Способи та засоби пожежогасіння (пожежний інвентар, інструмент, вогнегасники, їх типи). Основні причини пожеж. Дії викладача та студентів при виникненні пожежної ситуації у спеціалізованих лабораторіях. Вплив продуктів горіння на життєдіяльність людини.
|
|
|
^
Загальні положення. Виробнича санітарія. Інгаляція шкідливих газів, парів та аерозолів. Проникнення токсичних речовин через неушкоджену шкіру. Правила роботи з концентрованими лугами та основами, органічними розчинами. Сильнодіючі отруйні речовини. Зберігання та розфасовка реактивів.
|
|
|
^
Джерела небезпеки. Термостійкість виробів із скла. Основні правила роботи із склом. Основні міри обережності при митті посуду. Миття гарячою водою, мильними та слабко основними розчинами. Миття органічними розчинами. Техніка готування лабораторного посуду. Правила роботи зі шліфами. Загальні прийоми зборки скляних приборів.
|
|
|
^
Джерела небезпеки. Робота з електричними плитками, рідинними та електричними водяним банями, піщаними банями. Робота із термостатами, сушильними шафами. Теплоносії для рідинних бань.
|
|
|
^
Узяття, зберігання та доставка у лабораторію біологічного матеріалу. Правила роботи з кров’ю. Заходи безпеки взяття крові.
|
|
|
^
Особливості роботи у віварію з лабораторними тваринами. Правила утримання та годування лабораторних тварин, їх використання в експерименті. Фіксація лабораторних тварин. Хвороби лабораторних тварин. Техніка безпеки при отриманні крові у лабораторних тварин та при уведенні їм лікарських засобів.
|
|
|
^
Зупинка серця та дихання: масаж серця, штучне дихання. Термічні опіки. Ураження електричним струмом. Гострі отруєння. Потрапляння отрути через рот, дихальні шляхи, шкіру, хімічні опіки шкіри. Потрапляння агресивних речовин у очі. Перша медична допомога у наукових лабораторіях (біохімічних, імунологічних). Кровотечі їх види та зупинка.
|
|
^
|
|
Основи постановки фізіологічного експерименту.
Піддослідні тварини, методи їх фіксації. Методи знеболювання. Фізіологічні розчини та їх приготування. Інструменти та прилади, які використовують при проведенні фізіологічних експериментів. Система одиниць “СІ”.
|
1, 6-8 осн;
1-7, 16 дод.
|
|
^ .
Спинномозкові та стовбурові клінічні рефлекси. Електроенцефалографія. Стереотаксичне дослідження структур головного мозку. Цитохімічне дослідження гіпокампа. Рефлекси вегетативної нервової системи (око-серцевий рефлекс Даніні-Ашнера та ін.)
|
5-9 осн;
1-7, 16 дод.
|
|
^ .
Визначення вмісту цукру в крові методом Хаггедорна-Йенсена. Визначення вмісту інсуліну в плазмі крові. Визначення вмісту інсуліну в панкреатичних клітинах В підшлункової залози лабораторних тварин (миші, щурі, кролі та ін.)
|
5,10, 11 осн;
11-14 дод.
|
|
^
Визначення кількості еритроцитів та лейкоцитів за допомогою камери Горяєва. Підрахунок лейкоцитарної формули периферійної крові. Визначення кількості гемоглобіну в крові гемометром ГС-3. Розрахунок кольорового показника крові. Визначення вмісту цинку, магнію, міді в плазмі крові за допомогою біохімічних методів. Визначення вмісту цинку, магнію та міді в гранулоцитах і лімфоцитах периферійної крові за
|
5-9 осн;
1-10, 15 дод.
|
|
допомогою цитохімічних методів. Визначення вмісту секреторного матеріалу в гранулоцитах периферійної крові людей і тварин за допомогою цитохімічних реакцій.
|
|
|
^ .
Перкусія серця людини. Аускультація серця людини. Реєстрація та аналіз фонокардіограми. Електрокардіографічне дослідження серця. Математичний аналіз серцевого ритму за Р.М. Баєвським.
|
2-9 осн;
1-7, 16 дод.
|
|
^
Вимірювання артеріального тиску крові у людини методом Ріва-Роччі та Короткова. Вимірювання пульсу та дослідження його властивостей. Реографія. Капіляроскопія.
|
5-9 осн;
1-7, 16 дод.
|
|
^ .
Спірометрія. Спірографія. Вимірювання сили дихання м’язів за допомогою пневмотахометра.
|
5-9 осн;
1-7, 16 дод.
|
|
^
Визначення вмісту мікроелементів у підщелепних залозах кролів. Визначення вмісту цинку, магнію та міді, а також секреторного матеріалу в базальних відділах кишкових крипт (клітинах Панета) піддослідних тварин за допомогою цитохімічних реакцій.
|
11 осн;
11-14 дод.
|
|
^ .
Визначення типу конституції організму людини. Розрахунок основного обміну за таблицями. Обчислення відхилення основного обміну у людини за формулою Ріда.
|
5-9, 11 осн;
1-7, 11-16 дод.
|
|
Вимірювання температури тіла людини за допомогою медичного та електричного термометрів. Дослідження метаболізму внутрішньоклітинних металів (цинку, магнію, міді) за допомогою цитохімічних реакцій на ці метали.
|
|
|
^
Визначення гостроти зору. Визначення поля зору. Визначення короткострокової зорової пам’яті. Визначення порушень кольорового зору. Проба Рінне. Проба Вебера.
|
5-9 осн;
1-7, 16 дод.
|
|
^ .
Визначення типу ВНД у людини. Визначення переваги 1 чи 2 сигнальної системи (типу ВНД) у людини. Визначення терміну умовного рефлексу у людини. Згашування умовного рефлексу у людини. Визначення показників просторово-часової орієнтації у людини за допомогою умовно-рефлекторної фіксації стрілки мілісекундометра.
|
5-9 осн;
1-7, 16 дод.
|
^
|
|
Вивчення параметрів сукупності.
Складання варіаційних рядів та їх графічне зображення. Вирахування середньої арифметичної. Вирахування середньої арифметичної прямим способом у малих вибірках. Вирахування середньої зваженої. Показники різноманітності ознаки в сукупностях. Вирахування середнього квадратичного відхилення в малих вибірках. Вирахування середнього квадратичного відхилення великих вибірках. Визначення показника різноманітності для альтернативних ознак. Вирахування коефіцієнту.
|
|
|
варіації. Вирахування нормованого відхилення
|
|
|
^
Обчислення коефіцієнту фенотипічної кореляції в малих вибірках. Обчислення коефіцієнту фенотипічної кореляції у великих вибірках. Обчислення коефіцієнту прямолінійної регресії. Обчислення коефіцієнту генетичної кореляції.
|
6
|
|
^
Помилка репрезентативності. Обчислення допустимих границь для середньої арифметичної генеральної сукупності. Обчислення достовірності різниці між середніми арифметичними. Обчислення критерію відповідності. Застосування критерію відповідності при визначенні достовірності між двома групами тварин.
|
6
|
|
^
Дисперсійний аналіз. Визначення коефіцієнту спадкування в однофакторному комплексі.
|
6
|
^
Основна:
Положення про практику студентів вищих педагогічних навчальних закладів України / Проект. – К., 2000.
Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях. – К., 2002. – 160 с.
Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. Экспериментальные исследования. Клинические испытания. Анализ фармакологического рынка. – К.: Морион, 2001. – 408 с.
Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. – К., Морион, 2000. – 319 с.
Физиологические системы организма человека, основные показатели: Справочное пособие. / Под ред. Г.И. Козинца. – М.: Триада, 2000. – 336 с.
Грабовський В. Дослідження як життя. – Львів: Меценат, 2001. – 215 с.
Руководство к практическим занятиям по нормальной физиологии: Учебное пособие. / Под ред. К.В. Судакова. – М.: Медицина, 2002. – 703 с.
Малый практикум по физиологии человека и животных. / Под ред.
А.С. Батуева. – СПб, 2001. – 348 с.
Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: МИА, 2002. – 958 с.
Клиническая эндокринология. Руководство. / Под ред. Н.Т. Старковой. – М.: Медицина, 1991.
Волкова О.В., Елецкий Ю.К. Основы гистологии с гистологической техникой. – М.: Медицина, 1982. – 303 с.
Додаткова:
Гуминский А.А., Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Руководство к лабораторным занятиям по общей и возрастной физиологии. – М.: Просвещение. – 2000. – 239 с.
Практикум по физиологии. / Под ред. К.М. Кулланды. – М.: Медицина, 1970. – 368 с.
Яновський І.І., Ужако П.В. Фізіологія людини і тварин: Практикум. – К.: Вища школа, 2001. – 175с.
Руководство к практическим занятиям по физиологии. / Под ред. Г.И. Косицкого.
Практикум по нормальной физиологии. / Под ред. Н.А. Агаджаняна. – М.: Высшая школа, 1983. – 328с.
Руководство к практическим занятиям по курсу нормальной физиологии. / Под ред. А.А. Асратяна, 1963. – 304с.
Экспериментальная физиология. / Под ред. Б.Л. Эндрю (перев. с англ. М.А. Каменской). – М.: Мир, 1974. – 350с.
Руководство по гематологии. Т.1. / Под ред. А.И. Воробьева. – М.: Медицина, 1985.
Руководство по гематологии. Т.2. / Под ред. А.И. Воробьева. – М.: Медицина, 1985.
Павлова М.П. Руководство по гематологическим болезням у детей. – Минск: Высшая школа, 1983.
Античук Ю.П. Практикум з гістології з основами ембріології. – Київ: Вища школа, 1978. – 150с.
Андрес А.Г. Пособие для практических занятий по гистологии и эмбриологии. – М.: Просвещение, 1969. – 168с.
Короленко А.С. Способ окраски гистологических препаратов. Рационализаторские предложения и изобретения в медицине. – Киев, 1976. – 130с.
Кацтельсон З.С., Рихтер И.Д. Практикум по гистологии и эмбриологии. – Л.: Медгиз, 1963.
Хейхоу Ф.Г.Дж., Кваглино Д. Гематологическая цитохимия. – М.: Медицина, 1983. – 320с.
Кабанов А.Н., Каплун Э.Г., Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Руководство к лабораторным занятиям по физиологии человека и животных. – М.: Просвещение, 1966. – 195с.
|
