Паценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки icon

Паценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки




Скачати 220.15 Kb.
НазваПаценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Дата22.08.2012
Розмір220.15 Kb.
ТипДокументи


Паценко Олег Юрійович


Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків


Інститут економічного прогнозування НАН України

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ І ВАЛЮТНИЙ КУРС: ОЦІНКА ВПЛИВУ, ПРОГНОЗУВАННЯ ДИНАМІКИ


Конкуренція як об'єктивне економічне явище, присутнє в діяльності господарюючих суб'єктів, найчастіше визначається як суперництво між ними з метою успішного просування на ринок своїх товарів. З точки зору теоретичних основ самого явища, конкуренція є відображенням об'єктивних процесів, властивих господарській діяльності: зниження витрат виробництва або задоволення потреб споживачів. Сама ж боротьба, суперництво при цьому є як видимою її частиною, предметом розгляду в економічних доктринах, в рамках яких конкуренція розуміється з точки зору вияву в ціновій і неціновій формі.

Більш дослідженими залишаються при цьому нецінові форми конкуренції, що базуються в сучасній економічній науці на понятті "конкурентних переваг". Загальновідомо, що початковим постулатом теорії конкурентних переваг є наступне: конкурентоспроможність може бути отриманою або втраченою внаслідок дій учасників економічної діяльності [5]. Оскільки явище представляється у вигляді процесу, що має свою природну межу, центр тяжіння в рамках теорії переноситься з сутнісної сфери в більш приземлену, ситуаційну, причому конкуренція ототожнюється зі стратегією і тактикою конкурентної боротьби, яка набуває самодостатнього характеру.

Насправді ж більш обгрунтованим може вважатися положення про номінальну конкурентоспроможність економіки будь-якої країни внаслідок того, що вона просто вимушена виходити на світові ринки зі своїми товарами, і тільки ступінь її може бути різною. У числі недостатньо вивчених в рамках теорії конкурентних переваг проблем знаходиться систематизація чинників, що отримали назву "параметри попиту", "параметри факторів", "стратегія і структура національних фірм", "структура галузей". В якості супутніх, неосновних чинників тут виступають роль уряду і випадкові події. Динаміка самого явища при більш детальному розгляді виявляється недостатньо дослідженою, а саме воно зводиться до фрагментарних описів, властивих швидше області маркетингу. Наприклад, параметри попиту розуміються як сегментна структура внутрішнього ринку, структура і стан попиту з боку національних користувачів, величина попиту і його динаміка на внутрішньому ринку, що в умовах прийнятої в більшості країн світу політики державного регулювання і зростаючої глобалізації світової економіки вже не може грати ролі визначальних характеристик. Місце параметрів факторів в рамках теорії визначене нечітко через те, що сутнісний розподіл їх "за походженням" ("основні" і "розвинені штучно"), "за ступенем спеціалізації" ("загальні" і "спеціалізовані"), "за способом отримання" ("наявні природно" і "створені штучно") є умовним.

Однак головним недоліком теорії є розмитість значної ролі державного регулювання, що утруднює розгляд проблеми конкурентоспроможності передусім в міжнародному аспекті, який передбачає оцінку її з точки зору, по-перше, якісних і цінових характеристик товарів і послуг даної країни на світових ринках, і стабільності зростання її економіки як передумови для утримання або збільшення національних конкурентних переваг, по-друге [1]. У рамках цього підходу конкурентоспроможність країни розуміється з тієї точки зору, що за національними товарами і послугами на світових ринках стоїть орієнтована на їх виробництво національна економіка. При цьому роль державного регулювання економіки зростає в тих країнах, економіки яких втратили, повністю або частково, здатність до конкуренції в неціновій сфері, з одного боку, і не можуть змагатися з ведучими світовими державами і спеціалізованими об'єднаннями в якості і спектрі товарів, з іншого. Країни, що розвиваються, внаслідок об'єктивних причин вимушені підтримувати тих національних виробників, продукція яких номінально конкурентоспроможна на світових ринках.

Термін "конкурентоспроможність" теоретично обгрунтованіше використати для характеристики конкуренції в ціновій формі. Категорією, яка пов'язує національні конкурентні переваги і конкурентоспроможність країни, є державне регулювання економіки. При цьому сама цінова форма робить можливою оцінку стану конкурентоспроможності за допомогою тих чи інших вартісних показників, що отримали назву "індикатори". Назва ця традиційна, але не зовсім вдала, бо не відповідає основним сутнісним особливостям, які повинні бути властиві таким характеристикам, майже виключаючи їх динамічну складову, оскільки індикатор вказує на деякий фактичний стан середи (явища). Навіть сам їх набір [3], що звичайно використовується (порівняння індексів цін, порівняння вартості оплати праці в одиниці продукції, індекси явних порівняльних переваг, різні форми "реальних обмінних курсів" на базі цін, індикатори статистики платіжного балансу, індикатори економічної динаміки, індикатори умов господарювання, індикатори економічних структур і структурних зрушень), являє собою швидше систему показників динаміки зростання національної економіки, яка застосовується, наприклад, для оцінки інвестиційної привабливості країни. Таким чином, більш правильним є використання терміну "показники".

Система показників конкурентоспроможності є неоднорідною і складною у використанні внаслідок того, що включає до себе розподіл по рівнях господарського механізму за допомогою введення допоміжних понять, таких, як конкурентоспроможність товару, підприємства, галузі, національної економіки в цілому. Показниками її для товару вважаються технічний рівень і якість, що практично виключає вартісну оцінку. Конкурентоспроможність підприємства характеризується набором показників (обсяг продажів, частка на внутрішньому і світових ринках, ресурсний потенціал, чистий прибуток на одного зайнятого, кількість конкурентів), які практично не відрізняються від характеристик її для галузі (чистий експорт, чистий прибуток на одного зайнятого, частка імпортованої продукції на внутрішньому ринку, ресурсні і інфраструктурні характеристики). Конкурентоспроможність економіки країни визначається з позицій або ресурсного підходу (технологія, наявність капіталу для інвестування, склад і кваліфікація людських ресурсів, наявність природних ресурсів, економіко-географічне положення країни), або факторного (динаміка зростання національної економіки, що є базою зміни позицій країни на світових ринках), або рейтингового (інтегральне відображення стану економіки за допомогою тієї або іншої системи показників). Так чи інакше система показників конкурентоспроможності країни включає до свого складу і характеристики елементів народногосподарського механізму, і зовнішньоекономічну складову як основу і головну мету їх діяльності.

Звичайно, вартісним показником конкурентоспроможності є баланс зовнішньоторгівельних операцій, динаміка і пропорції якого краще усього виявляються в динаміці курсу валют. Внаслідок вищезгаданих причин величезного значення набуває прийнята в державі політика регулювання валютного ринку, зокрема, практика розрахунку курсів валют як чинника регулювання її зовнішньоторгівельного балансу.

Валютний курс впливає на динаміку цін національних товарів на світових ринках, просування на які забезпечується потужністю держави, підкріпленою і забезпеченою розвитком її економіки [4]. Цілком обгрунтованим тому виглядає теоретичне положення про зв'язки між валютним курсом і макроекономічними чинниками росту, які, будучи вираженими у вартісній формі, самі набувають ролі показників конкурентоспроможності, характеризуючи не стільки стан, скільки динаміку процесу.

Методологічні підходи до аналізу і прогнозування валютного курсу як правило обираються в залежності від того, що ми хочемо охарактеризувати за їх допомогою. Загальновідомо, що в довгостроковій перспективі аналіз курсової динаміки можливий на основі теорії паритету купівельної спроможності, що найбільш чітко відображає сутність валютного курсу як характеристики міжнародної конкурентоспроможності. Теорія базується на зіставленні цін товарів або груп товарів, спільних для всіх країн - торгових партнерів і дозволяє оцінювати відносний рівень розвитку торгівельного балансу країни за допомогою "реальних обмінних курсів". Але теорія ця має цілий ряд недоліків. По-перше, вона добре діє тільки в довгостроковій перспективі, коли розрахунок ефективних (реальних) обмінних курсів передбачається з кроком в десятки років, відображаючи вікову тенденцію відносно його динаміки. По-друге, в рамках теорії слабо пояснюються (або зовсім не пояснюються) державні заходи по підтримці конкурентоспроможності національної економіки, направлені на посилення позицій країни в області цінових факторів конкуренції. По-третє, теорія обходить своєю увагою питання про динаміку обмінного курсу всередині країни, а врахування цього особливо важливе для економік, що знаходяться в процесі трансформації. Нарешті, розрахунки реальних обмінних курсів дають великі розходження з фактичною динамікою курсу в Україні. Тому підбір методології здійснювався з точки зору, по-перше, доступності методів для широкого кола користувачів, а по-друге, можливості врахування в них факторів динаміки національної економіки як головної умови утримання її конкурентоспроможності.

Такі залежності виявляються або за допомогою використання вікових тенденцій (тренди на основі лінійних або експоненціальних залежностей, де параметром є сукупність чинників, що змінюються у часі), або за допомогою множинної регресії (апарат коефіцієнтів частинної кореляції).

Першою було використано методологію дослідження, засновану на побудові рядів динаміки (трендів), коли будь-яке економічне явище розкладається на постійно діючу і випадкову складову , які залежать від інтегрованого показника часу t (він є сукупним відображенням економічних чинників зростання, що змінюються у часі): [2]. Використання такої методології дозволяє з'ясувати, наскільки вікові тенденції в динаміці курсу відповідають його фактичному стану. Отримані в ході дослідження залежності (лінійний тренд і експоненціальний ) дозволили перевірити придатність методу в ретро-періоді на даних 1993 - 1999 року. Зіставлення розрахункового і фактичного валютного курсу давало великі розходження між ними, особливо в період після кризи 1998 року.

Крім того, стандартні помилки по таких трендах, розраховані за загальновідомими формулами, давали дуже великі зони можливого прогнозу. Для лінійного тренду помилка прогнозу становила , для експоненціального - . За таких їх значень верхня межа зони прогнозу відхиляється від лінійного тренду на величину 1,638 грн./дол. США, а вся довірча зона рівна значенню розрахункового курсу за цей період. Про використання в аналізі динаміки курсу експоненціального тренду взагалі не можна говорити.

Отримані результати зайвий раз підтверджували, що застосування трендів до дослідження динаміки валютного курсу можливе тільки на етапах стабільного економічного зростання, що не характерно для України.

Тоді був запропонований новий методологічний підхід, що полягає в тому, щоб замість опосередкованого параметру використати в динамічних рядах один з макроекономічних показників. В якості такого показнику було обрано темп інфляції, формалізований у вигляді індексу споживчих цін (1990=1). Використання рядів динаміки дозволяло отримати математичну залежність між ними, з одного боку, і виявити якісні зв'язки згідно з методом оцінки по окремих показниках, з іншого.

Такий підхід дозволив отримати залежність валютного курсу від індексу споживчих цін у вигляді лінійної функції , де - розрахункове значення курсу, х - індекс споживчих цін. Експоненціальна функція описувала розрахункову динаміку курсу відповідно до рівняння , де - значення курсу, х - індекс споживчих цін.

Етапи стабільної динаміки загалом правильно описувалися як лінійними, так і експоненціальними залежностями, але в період після 3-го кварталу 1998 року відхилення від фактичних значень стають значними. Критерієм правильності отриманих рівнянь виступала середня квадратична помилка, рівна 0,444 і 0,597 відповідно. Використання їх для прогнозу було б можливим, як показали дослідження, тільки за умов використання дуже широких довірчих інтервалів (1,443 грн./дол. США і 1,294 грн./дол.США), відповідних високим імовірностям прогнозування і низькій точності прогнозу.

Таким чином, хоч запропонована методологія дослідження дає значне покращення відображення тенденцій курсової динаміки, її використання не дозволяє досягнути якісного аналізу явища і, особливо, отримання майбутніх значень курсу. Непроясненим залишається і питання про механізми управління курсом з метою підвищення конкурентоспроможності. Односекторна модель не може загалом відобразити курсову динаміку як явище, що складається під впливом багатофакторного процесу її підтримки.

Принциповим висновком в цьому випадку може бути неможливість використання рядів динаміки для вирішення задач, поставлених в дослідженні, і необхідність переходу до методології, що описує багатофакторні моделі, під час побудови яких з’ясовується характер зв'язку між чинниками економічного зростання.

Вибір множинної регресії для отримання розрахункових значень курсу зумовлений ще і тим, що сама методологія дозволяє об'єднувати в таких рівняннях велику кількість неоднорідних показників, приведених до порівнянних часових відрізків, і дослідити в ході побудови моделі залежності між чинниками, використаними в ній.

Чинники економічного зростання, виражені у вартісній формі як показники динаміки і формалізовані у вигляді змінних рівняння множинної регресії, дозволили розрахувати коефіцієнти частинної кореляції, що характеризують ступінь взаємовпливу двох показників за одночасної елімінації впливу інших [7]. Вже результати, отримані з використанням простої кореляції, дозволили виявити малий зв'язок між валютним курсом і реальним споживанням населення, реальними доходами населення і реальним ВВП, і абсолютно чітку обернену залежність динаміки курсу від експорту і імпорту. Було також встановлено, що елімінація впливу всіх інших чинників змінює характер зв'язку між ними на протилежний. Коефіцієнт детермінації по всіх досліджених варіаціях чинників був найбільш високим за елімінації показника реального ВВП, коливаючись в межах від 0,44 до 0,98, а найменш значущим - за елімінації показників ВВП, імпорту товарів і послуг і готівки в обігу - усього в межах від 0,0001 до 0,015. Елімінація впливу всіх чинників на поєднання показників "обмінний курс - індекс споживчих цін", "обмінний курс - індекс цін виробників", "обмінний курс - реальні доходи населення", "обмінний курс - реальне споживання населення" також давала найбільш повне пояснення їх варіації (коефіцієнти детермінації 0,98, 0,98, 0,97 і 0,90 відповідно). Пояснення цього може лежати в області використання в моделі тільки показників, що виражаються у вартісній формі, хоч при коментарі отриманих результатів треба враховувати, по-перше, що помилки в тлумаченні коефіцієнтів частинної кореляції загальновідомі, а по-друге, виявлення і пояснення таких зв'язків між чинниками зростання є предметом окремого дослідження.

Розраховані на базі частинної кореляції коефіцієнти рівняння множинної регресії дали можливість записати рівняння валютного курсу як результуючого показника, залежного від чинників динаміки національної економіки, виступаючих тут в якості незалежних змінних:




де - валютний курс (грн./дол.США); - реальний ВВП (млрд. крб. 1990 р.); - експорт товарів і послуг (млн. дол. США); - імпорт товарів і послуг (млн. дол. США); - готівка в обігу (млн. грн.); - індекс споживчих цін (1990=1); - індекс цін виробників (1990=1); - реальні доходи населення (млрд. крб. 1990 р.); - реальне споживання населення (млрд. крб. 1990 р.) [6].

Як видно з рівняння, найбільшої девальвації курс гривні зазнає з боку реального ВВП, імпорту товарів і послуг, готівки в обігу та індексу цін виробників, всі інші чинники мають зворотній вплив на валютний курс.

Розрахункові значення валютного курсу практично співпадали з фактичними. Розходження отриманої кривої з фактичною не мали стійкої тенденції. Стандартні методи оцінки придатності отриманого рівняння для аналізу і подальшого прогнозу валютного курсу дали наступні результати: середнє значення відносної помилки прогнозу - 0,018 (1,8%); значення за стандартним критерієм Фішера (одностороння імовірність збігу двох рядів даних) - 0,6054.

Таким чином, подібна методологія дає можливість оцінювати конкурентоспроможність національної економіки за одночасного прогнозування динаміки всіх інших її чинників. Крім того, тут з'являється імовірність розширення кількості показників динаміки до будь-якої кількості, єдиною умовою залишається їх співвимірність в періоді дослідження. Подібний підхід дозволяє розглядати девальвацію національної валюти з точки зору різних підходів, в тому числі і відповідності динаміки курсу і показників економічного зростання, характеризуючи таким чином процес підтримки цінової конкурентоспроможності економіки країни.


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



Завьялов П. Проблемы международной конкурентоспособности товаропроизводителей и пути их решения // Маркетинг. – 1997. - № 3. – с.21-32.



Ковалева Л.Н. Многофакторное прогнозирование на основе рядов динамики. - М.: Статистика, 1980. - 340 с.



Липпе П. фон дер. Экономическая статистика / Статистические очерки Европейского центра повышения квалификации. - Stuttgart: Metzler-Poeschel,1995. - Т.1. - 629 с.



Меры поддержки конкурентоспособности продукции национальных экспортеров в США // Деловой мир. – 1998. - № 11. – с.3-8.



Портер М. Международная конкуренция. – М.: Международные отношения, 1993. – 896 с.



Тенденції української економіки / Українсько - Європейський консультативний центр з питань законодавства. - Травень 2000. - 28 с.



Юл Дж.Эдни, Кендэлл М.Дж. Теория статистики. - М.: Госстатиздат ЦСУ СССР, 1960. - 779 с.



Схожі:

Паценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки iconПаценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Цесів, властивих господарській діяльності: зниження витрат виробництва або задоволення потреб споживачів. Сама ж боротьба, суперництво...
Паценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки iconПаценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни індикатори конкурентоспроможності І динаміка росту
Валютний курс. Обгрунтовано положення про валютний курс як найважливіший чинник утримання цінової конкурентоспроможності національної...
Паценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки iconНаціональна академія наук україни інститут економічного прогнозування паценко олег юрійович удк 338. 242. 2 (477) : 339. 743 Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Паценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки iconНаціональна академія наук україни інститут економічного прогнозування паценко олег юрійович удк 338. 242. 2 (477) : 339. 743 Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Паценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки iconМетодологічні проблеми дослідження конкурентоспроможності національної економіки паценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни
Сама ж боротьба, суперництво при цьому виступає в якості видимої її частини, предмету розгляду в економічних доктринах, в рамках...
Паценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки iconІндикатори конкурентоспроможності І динаміка росту compatibility indices and dynamics of grow анотація
Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни
Паценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки iconНаціональна àÊÀÄÅÌ²ß ÍÀÓÊ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Паценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки iconНаціональна àÊÀÄÅÌ²ß ÍÀÓÊ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Паценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки iconМіністерство освіти І науки України сумський державний університет
Метою викладання дисципліни “Економічне прогнозування” є вивчення студентами основ теорії І практики прогнозування І макроекономічного...
Паценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки iconМіністерство освіти І науки України сумський державний університет
Метою викладання дисципліни “Економічне прогнозування” є вивчення студентами основ теорії І практики прогнозування І макроекономічного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи