Паценко О. Ю icon

Паценко О. Ю




Скачати 93.75 Kb.
НазваПаценко О. Ю
Дата22.08.2012
Розмір93.75 Kb.
ТипДокументи

Паценко О.Ю.,

к.е.н., доцент, кафедра міжнародної економіки КНЕУ

ЗМІНИ у ВІДНОСИНАХ Україна - єс ПІСЛЯ розширення


Приєднання нових країн – членів до ЄС з новою гостротою поставило на порядок денний питання про перспективи членства України в ньому. Проголошений курс на євроінтеграцію України протягом останніх років зазнавав відчутних коливань, на думку багатьох авторів, перетворившись на фрагмент зовнішньополітичної доктрини, що, зокрема, знайшло своє відображення в Посланні Президента Верховній Раді “Європейський вибір” (2002 р.), інших програмних документах, які мали би наблизити Україну до ЄС [14]. Але вказані вище коливання спричинювалися явною недостатністю зусиль по створенню внутрішніх факторів наближення України до країн Європи, коли, наприклад, зростання ВВП протягом останніх років на 8-10% не знаходило відображення у рівні життя українців, що складало на кінець 2001 р. лише 15% від середньоєвропейського, зберігалися тенденції до недофінансування програм інтеграції України до ЄС (20% від передбачених бюджетом видатків 2002 р.) [10], спостерігалися систематичні порушення Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, причому особливо ураженими були сфера торгівлі та інвестицій. Зокрема, серед нерозв’язаних питань лишилися обмеження на імпорт фармацевтичної продукції з ЄС, захист інтелектуальної власності та пільги окремим виробникам українського автомобілебудування.

Нарешті, найбільше питань викликає сьогодні формування Єдиного економічного простору Росії, України, Білорусі і Казахстану з його концепцією різношвидкісної інтеграції [11]. Оскільки зрозуміло, що конкуренція на пострадянському просторі загострюється, то найбільш ефективним для України було би утворення на основі укладених договорів зони вільної торгівлі для полегшеного доступу на ринки країн ЄЕП конкурентоспроможної української продукції сільськогосподарського сектору, виробів чорної металургії, оборонної промисловості. З іншого боку, виходячи з гіпотези Д.Міропольського [7] про існування центро-периферичних угруповань країн з плановим та ринковим господарствами, які внаслідок недостатності ресурсів ідуть до поступового зближення, та його висновку про те, що Росія не може бути центром світового господарства, слід визначити її інтереси як максимальне збереження свого високотехнологічного сектору для утримання найбільш високого місця в світовій ієрархії. Для цього їй потрібні масштабні інвестиції, перспективи яких залишаються проблематичними. В цих умовах найбільш простим рішенням є якнайскоріше зближення з іншими пострадянськими країнами, подібними за рівнем економічного розвитку, поступове зняття протиріч та бар’єрів у правовому регулюванні податкової, валютної, митної та фінансової сфер, що уже протирічить УПС, оскільки країна не може бути одночасно у двох митних союзах.

Класичні постулати теорії асиметричних відносин [13] між країнами свідчать про те, що малі країни, які є сусідами великих, або угруповань великих країн, мають чітко усвідомлювати стратегію взаємовідносини з цими центрами тяжіння їхньої економіки. Основою таких відносин можуть стати мультилатеральні відносини, уникання двосторонніх договорів, розширення співробітництва з основними торгівельними партнерами на основі довгострокових угод, збільшення обсягів та покращання структури прикордонної та транзитної торгівлі [13]. В цих умовах відсутність чіткого плану дій по приєднанню до мультилатеральних угод НАТО та ЄС, постійне пробуксовування з питань членства в СОТ створює певну загрозу для України залишитися “відокремленою” від Європи [14]. Звичайно, треба зважати тут на те, що у відносинах Росія - Україна друга лишається більш слабким гравцем в області торгівлі, військової промисловості, енергії та транспортної інфраструктури, і тому і надалі буде перебувати в стані асиметричних відносин з Росією під її впливом. Зауважимо і на певні загрози поглиблення інтеграції з набагато могутнішим сусідом, серед яких:

  • консервація технологічної відсталості українських підприємств;

  • недосконалість та провальний характер інтеграційних процесів на пострадянському просторі;

  • недокапіталізований та слабкий фондовий ринок країни.

Очевидною є й інша проблема, а саме, вартість та основні результати приєднання до ЄС нових країн, утворення, по суті, трьохрівневого ЄС: ЄС-12, ЄС-15 та ЄС-25. Таке безпрецедентне розширення ЄС поставило на порядок денний кілька важливих питань, які, на нашу думку, будуть впливати на формування відносин з країнами – сусідами.

По-перше, рівень економічного розвитку цих країн дуже нерівномірний, що знаходить відображення у показнику ВВП на душу населення. Тільки по чотирьох з 10 нових країн-членів він більший 50% (рис.1).

ДДжерела: Bulletin Quotidien Europe. Selected Statistics. #1267 (2003), #1299 (2002); European Economy, #73 (2002); [11]

Рис.1. ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення нових країн – членів ЄС та кандидатів на членство, % до ЄС-15 (2002 р.).

Нагадаємо принагідно про те, що свого часу подібний показник по Ірландії складав 58,5%, Греції – 64,5%, Португалії – 51,2% [1]. Економічні наслідки від розширення авторами розцінюються по-різному. За Baldwin, Francois та Portes [12] зростання доходів громадян нових країн-членів виражатиметься цифрою 18% за 3 наступні роки, тоді як для нинішніх членів ЄС – лише 0,2%. Звичайно, результати такої екстраполяції старих тенденцій розвитку на абсолютно нову ситуацію розширення дають вкрай ненадійні результати, але можна з великою долею імовірності передбачати, що стимулюючого впливу на економічне зростання країн ЄС не буде, як це, зрештою, і було під час попередніх хвиль розширення. Зауваження, що ці країни, не ставши членами ЄС, вже досягли в торгівлі рівня країн-членів (61% в імпорті, що припадав на ЄС-15, та 70% в експорті), виглядає надто слабким на фоні зростання від’ємного торговельного сальдо цих країн, що досягло в 2000 р. 89 млрд.євро [4]. Зростаючий потік інвестицій з ЄС, звичайно, стимулював структурну перебудову в цих країнах, але у восьми з 10 країн (крім Мальти та Кіпру) торгівельний дефіцит перевищував потік капіталів з ЄС [1].

Нових торгових потоків (trade creating effect) створено уже не буде, можна очікувати лише пожвавлення торгівлі сільськогосподарською продукцією та споживчими товарами через різницю в цінах в ЄС-15 та нових країнах-членах. Це змусить нових членів ЄС шукати торгівельних партнерів серед “нових сусідів”, переважно, в Україні, що, одночасно із зменшенням митного навантаження внаслідок спільної торгівельної політики ЄС сприятиме посиленню інтеграційних зв’язків України та Європейського Союзу.

Нарешті, до ЄС вступають країни, які не завершили до кінця процеси формування ефективного ринкового господарства, правової держави та громадянського суспільства [2]. Це дозволяє зробити висновок про те, що наслідки такого вступу не були добре прорахованими, сам вступ продиктований скоріше політичними чинниками, ніж міркуваннями зростання економічної ефективності господарювання. Подальше ж посилення співпраці ЄС-15 з новими країнами-членами в напрямку вирішення завдань завершення формування Економічного та Валютного Союзу буде вступати в протиріччя як з економічними реаліями цих країн, так і з інтересами стійкого “анти-євро” блоку Швеція – Велика Британія – Данія [9]. Загалом розвиток інтеграції в Європі буде, на наш погляд, виглядати як різношвидкісний процес, наслідками якого стануть приєднання Угорщини, Мальти, Словенії, Чехії та, можливо, Великої Британії та Данії, до ЕВС приблизно в період до 2010-2012 рр.; приєднання до ЕВС інших країн десятки - в період до 2015-2017 рр.; протягом періоду до 2025 р. - вступ до ЕВС Болгарії і Румунії, завершення Туреччиною перехідного періоду та вступ до ЄС Хорватії, Сербії і Монтенегро, Македонії, Боснії та Герцеговини й, можливо, Албанії. Ціна конвергенції, політика якої стане, і це очевидно, основною на найближчі 25-30 років, буде вимірюватися сотнями мільярдів євро. Вочевидь, такий сценарій передбачатиме лідирування нових країн-членів в ЄС за темпами економічного розвитку і одночасне погіршення положення старих країн-членів в світовій ієрархії.

Така тенденція за 20 останніх років, до речі, виражалася цифрами, які свідчать про відставання країн ЄС від США в темпах економічного зростання протягом 1980-х рр. (відповідно 2,4% проти 3,2%) та 1990-х рр. (2% проти 3,4%) [1]. Останніми роками економічне зростання в Європі виражалося цифрами в 0,4% проти 3,1% у США (2003 р.); за прогнозами, наступні 2 роки тенденція збережеться на рівні 1,7% та 2,3% для ЄС проти 4,6% та 3,9% для США [15].

Зростає з часом і відставання у конкурентоспроможності “локомотивів” європейської інтеграції – Німеччини, Франції, Великої Британії – від США [3]. За Global Competitiveness Report Світового Економічного Форуму за 2003 р. ці країни посіли за окремими позиціями місця далеко не в десятці найбільш вдалих економік світу (табл.1). На цей факт також треба зважати при переході питання про поглиблення інтеграційної взаємодії з ЄС.

Табл.1.

Країни ЄС та США у Global Competitiveness Report (2003 р.) [5]

Показник

Індекс технологій

Якість національного економічного середовища

США

1

2

Фінляндія

2

1

Швеція

4

5

Данія

8

3

Нідерланди

18

11

Німеччина

14

9

Велика Британія

16

6

Ірландія

-

22

Австрія

27

18

Мальта

17

42

Люксембург

42

-

Естонія

10

27

Португалія

22

33

Іспанія

25

26

Франція

28

14

Бельгія

19

17

Словенія

24

34

Угорщина

32

37

Греція

30

40

Латвія

36

31

Чеська Республіка

21

38

Литва

36

41

Італія

44

23

Словацька Республіка

33

43

Польща

34

45

Очевидно, що складність процесів, які проходять зараз в ЄС, не дозволить європейським структурам приділяти багато уваги питанням саме європейської інтеграції «нових сусідів», до складу яких входить Україна. Основний тягар по завершенню процесів європейської інтеграції країни ляже при цьому на її власні плечі. З огляду на це, першочерговими завданнями для України виглядають наступні:

  • обережне формування Зони вільної торгівлі з Росією, Білоруссю та Казахстаном в рамках договору про утворення ЄЕП з максимальним наближенням його до концепції Спільного Європейського Економічного Простору;

  • розвиток торгівельних взаємовідносин з новими країнами-членами;

  • надбання статусу країни з ринковою економікою;

  • розвиток транскордонного співробітництва з ЄС, транзит товарів, співпраця в галузі енергетики, політики безпеки;

  • посилення інвестиційної взаємодії з ЄС, особливо в таких галузях як хімічна промисловість, транспортне машинобудування, фармацевтика, залізнична техніка, електронно-обчислювальна техніка;

  • вступ до СОТ;

  • визначення зі вступом країни до НАТО.

На наш погляд, ці напрямки внутрішньої економічної політики дозволять забезпечити зближення України з ЄС та сприятимуть процесу остаточного вирішення питання про формат взаємодії України з Європейськими Співтовариствами.

Перелік використаних джерел:

  1. Борко Ю. Расширение и углубление европейской интеграции // МЭ и МО. – 2004. – № 7. – С.15-29.

  2. Десять лет системной трансформации в странах ЦВЕ и в России: итоги и уроки // МЭ и МО. – 2000. – № 5. – С.3-14.

  3. Губанов С. Промышленная политика и государство // Экономист. – 2004. – № 7. – С.5-14.

  4. Злоказова Н. Расширение ЕС: за и против с позиций его членов // МЭ и МО. – 2004. – № 1. – С.62-69.

  5. Конкурентоспособность стран мира за 2003 год // Журнал европейской экономики. – 2003. – Том 3 (№ 4). – С.539-548.

  6. Максимова М. Проблемы стабильности мировой экономики // МЭ и МО. – 2004. – № 9. – С.3-18.

  7. Миропольский Д. Будущее мировой экономики: соотношение рыночных и плановых основ // Экономист. – 2004. – № 8. – С.59-66.

  8. Паньков В. Общеевропейское экономическое пространство: проблемы и перспективы // МЭ и МО. – 2003. – № 3. – С.24-30.

  9. Пищик В. Евро и макроэкономическая сбалансированность в ЕС // МЭ и МО. – 2003. – № 5. – С.26-34.

  10. Тиммерман Х. Украина и Белоруссия: «новые соседи» Европейского Союза // МЭ и МО. – 2004. – № 6. – С.49-60.

  11. Шумский Н. Общее экономическое пространство государств Содружества: оптимальный формат // МЭ и МО. – 2004. – № 2. – С.91-97.

  12. Baldwin R.E., Francois J.F., Portes R. The Costs and Benefits of Eastern Enlargement: the Impact of the EU and Central Europe // Economic Policy. – # 24. – April 1997.

  13. Dewitt, David B. and David Leyton-Brown (eds.), Canada's International Security Policy, Scarborough: Prentice Hall Canada Inc., 1995.

  14. Taras Kuzio, “EU and Ukraine: A Turning Point in 2004?”, Conflict Studies Research Centre, Occasional Paper No. 47, November, 2003.

  15. World Bank. World Development Indicators. – Washington, 2003. – P.187.

Схожі:

Паценко О. Ю iconУвага: всі презентації до лекцій, плани семінарських занять та файли з завданнями розміщено на сторінці к е. н., доцента Паценко О. Ю. на кафедрі міжнародної економіки факультету меіМ. Для допомоги у розв’ язанні задач там же розміщено файл iecalculus ppt
Увага: всі презентації до лекцій, плани семінарських занять та файли з завданнями розміщено на сторінці к е н., доцента Паценко О....
Паценко О. Ю iconУвага: всі презентації до лекцій, плани семінарських занять та файли з завданнями розміщено на сторінці к е. н., доцента Паценко О. Ю. на кафедрі міжнародної економіки факультету меіМ. Для допомоги у розв’язанні задач там же розміщено файл iecalculus ppt

Паценко О. Ю iconПаценко О. Ю., к е. н., доцент, кафедра міжнародної економіки кнеу
Україною та єс, причому особливо ураженими були сфера торгівлі та інвестицій. Зокрема, серед нерозв’язаних питань лишилися обмеження...
Паценко О. Ю iconПередумови та фактори інноваційного розвитку національної економіки в умовах глобалізації Паценко О. Ю. К. е н., доцент кафедри міжнародної економіки двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
С. 27-32], підтримувати високий рівень стійкості до зовнішніх шоків в умовах, коли доступ до фінансування розвитку погіршується
Паценко О. Ю iconПередумови та фактори інноваційного розвитку національної економіки в умовах глобалізації Паценко О. Ю. К. е н., доцент кафедри міжнародної економіки двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
С. 27-32], підтримувати високий рівень стійкості до зовнішніх шоків в умовах, коли доступ до фінансування розвитку погіршується
Паценко О. Ю iconМетодологічні проблеми дослідження конкурентоспроможності національної економіки паценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни
Сама ж боротьба, суперництво при цьому виступає в якості видимої її частини, предмету розгляду в економічних доктринах, в рамках...
Паценко О. Ю iconПаценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни індикатори конкурентоспроможності І динаміка росту
Валютний курс. Обгрунтовано положення про валютний курс як найважливіший чинник утримання цінової конкурентоспроможності національної...
Паценко О. Ю iconНаціональна академія наук україни інститут економічного прогнозування паценко олег юрійович удк 338. 242. 2 (477) : 339. 743 Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Паценко О. Ю iconНаціональна академія наук україни інститут економічного прогнозування паценко олег юрійович удк 338. 242. 2 (477) : 339. 743 Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Паценко О. Ю iconПаценко Олег Юрійович Аспірант відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інститут економічного прогнозування нан україни конкурентоспроможність національної економіки І валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
Цесів, властивих господарській діяльності: зниження витрат виробництва або задоволення потреб споживачів. Сама ж боротьба, суперництво...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи