Національна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин молчанова Еллана Юріївна icon

Національна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин молчанова Еллана Юріївна




Скачати 300.43 Kb.
НазваНаціональна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин молчанова Еллана Юріївна
Дата13.09.2012
Розмір300.43 Kb.
ТипАвтореферат


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН


Молчанова Еллана Юріївна


УДК 332.135




ЕКОНОМІЧНА РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ


Спеціальність 08.05.01 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Київ – 2005




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


^ Актуальність теми дослідження. Глобалізаційні процеси характерні для сучасного етапу розвитку світового господарства, мають всеохоплюючий характер і є наслідком дії нових тенденцій світового значення. Підґрунтям для цих процесів стали глибинні перетворення, які відбувалися під впливом розвитку економічних та політичних взаємовідносин між країнами. Ці взаємовідносини формують сукупність елементів глобального розвитку світового господарства. У їх формуванні беруть участь різні чинники та суб’єкти, проте визначальна роль належить транснаціональним корпораціям та державам – безпосереднім суб’єктам нових процесів. Діяльність ТНК та держав не дозволяє залишитися осторонь жодній із країн. Cтворюється новий тип відносин між країнами, що передбачає їх поступове залучення у світовий економічний простір.

Економічна регіоналізація, як одна з тенденцій утворення глобального економічного простору, сприяє формуванню економічних зв’язків із превалюванням наднаціональних інтересів, вирівнюванню основних характеристик міжнародних ринків, створенню умов для проведення реформ у рамках самого угрупування, взаємовідкритості економік країн-членів об’єднання. Отже, така фундаментальна категорія світоустрою, як держава, втрачає своє значення, навпаки, домінуючого значення набувають великі регіональні простори, які концентрують найбільш економічно розвинені та політично-впливові центри, на базі яких передбачається створення єдиного економічного та військово-політичного міжконтинентального блоку.

Економічна регіоналізація в умовах глобалізації стає важливим фактором для подальшого розвитку країн, причому у трансформаційній економіці України нагальним стає питання виконання послідовних заходів щодо приєднання до європейського інтеграційного об’єднання, що є основною стратегією зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) країни, та умовою реалізації її конкурентних переваг і пріоритетів шляхом встановлення балансу між цілями та показниками економічного і соціального розвитку. Це, зокрема призведе до того, що процес інтеграції в глобальний економічний простір буде виваженим та націленим на взаємопогоджене удосконалення економічного розвитку країн.

Питання регіоналізації та глобалізації посідає чільне місце в економічних дослідженнях як вітчизняних, так й іноземних вчених–економістів. Серед них варто відзначити роботи вітчизняних науковців, зокрема О.Білоруса І.Бураковського, А.Гальчинського, Б.Губського, Д.Лук’яненка, В.Новицького, Ю.Пахомова, В.Рокочої, І.Соколенка, А.Філіпенка, В.Чужикова та ін., а також зарубіжних – Б.Баласса, О.Бейя, Ю. Борко, Ю.Ваннона, М.Згуровського, М.Іванова, В.Іноземцева, П.Кругмана, М.Максимової, Г.Мюрдаля, Дж.Най, Ю.Шишкова, П.Шуканова та ін.

Незважаючи на інтерес вчених-економістів до вивчення проблем глобалізації та пов’язаних з нею процесів, поза увагою дослідників залишалося питання регіоналізації та її ролі у формуванні глобального економічного простору. В економічній та науковій літературі не було проведене цілісне дослідження процесу регіоналізації, як і зрештою, залишилося поза увагою коло питань про його значення у формуванні глобального економічного простору. Отже, актуальність теми дисертації зумовлюється необхідністю дослідження процесів регіоналізації та глобалізації у розрізі розвитку світового господарства та визначення місця України у процесі посилення взаємозалежності економік на шляху до глобалізації.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася у межах планової роботи кафедри міжнародної економіки факультету міжнародних відносин ВНЗ “Університет економіки та права “КРОК”, і стосувалася теми “Глобалізаційні фактори національного і світового економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0103V000066). У розрізі теми кафедри на підставі якісного та кількісного аналізу параметрів економічного регіоналізму, автором обґрунтовані зв’язки між процесом регіоналізації та утворенням глобального економічного простору, визначені основні напрями приєднання України до глобального економічного простору із врахуванням її регіональних конкурентних переваг.

^ Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення місця і ролі економічної регіоналізації у розвитку світових глобалізаційних процесів, виявлення й обґрунтування шляхів та механізмів інтеграції України у глобальний економічний простір. Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:

  • виявити закономірності розвитку світового господарства і формування глобального економічного простору, з’ясувати місце у процесах глобалізації регіональної специфіки економічного розвитку;

  • дослідити та визначити співвідношення процесів глобалізації та регіоналізації;

  • виявити сучасні прояви економічного регіоналізму і визначити кількісні параметри його розвитку;

  • з’ясувати причинно-наслідкові та функціональні зв’язки між наявними конкурентними перевагами України та пріоритетами її інтеграційної політики;

  • визначити домінанту багатовекторності інтеграційних пріоритетів України.

Об’єктом дисертаційної роботи є тенденції світового економічного розвитку в умовах формування глобального економічного простору.

Предметом дослідження виступають інтеграційні об’єднання як форма основних пріоритетів світового економічного розвитку на шляху до глобалізації.

^ Методи дисертаційного дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на загальнотеоретичному та історико-еволюційному методах (розділ І). При розв’язанні зазначених у роботі завдань використовуються методи логічного, системно-структурного аналізу економічних процесів та зв’язків (розділ ІІ пп. 2.1-2.3, розділ ІІІ, п. 3.1), а також статистичного, порівняльного, факторного та структурного, покраїнового (розділ ІІ п. 2.4., розділ ІІІ п. 3.2), математико-економетричного (розділ ІІ п. 2.4.), секторально-галузевого (розділ ІІІ) та діалектичного підходів (розділ ІІ п. 2.4 та розділ ІІІ).

Теоретичну основу роботи складають економічні дослідження вітчизняних та зарубіжних учених. При написанні дисертації автор спиралася на урядові та державні документи, зокрема, Закони України та Укази Президента України, послання Президента до ВРУ, Спільні стратегії Європейського союзу щодо України, Стратегії економічного і соціального розвитку України та Стратегії соціальної та економічної політики України, Угоду про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, а також на матеріали Державного комітету статистики, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції. Фактологічною та статистичною основою дисертаційного дослідження стали щорічні звіти Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Послання Президента України до Верховної ради України про зовнішній та внутрішній стан в Україні у 2003 р., щорічні звіти ЮНКТАД, СОТ, Світового банку та відповідні сайти в Internet.

^ Наукова новизна отриманих результатів полягає у комплексному дослідженні процесів економічної регіоналізації в контексті утворення глобального економічного простору. Наукові положення, здобуті особисто автором, що виносяться на захист полягають у такому:

Вперше:

  • запропоновано авторське тлумачення поняття “глобальний економічний простір, як простір, підґрунтям для утворення якого слугують якісні зміни у розвитку світового господарства: поглиблення міжнародного поділу факторів виробництва (МПФВ), територіальний поділ світу, розвиток світових товарних ринків та ринків капіталів, діяльність ТНК, як носія технологій, рушія розвитку інтелектуального капіталу, зародження нових типів стосунків між суб’єктами МЕВ – ТНК та державами;

  • доведена взаємозумовленість процесів глобалізації та регіоналізації за принципом “відкритого регіоналізму”, згідно з яким заходи по лібералізації внутрірегіональних економічних зв’язків мають поширюватися і на держави, що не належать до регіонального інтеграційного об’єднання;

  • обґрунтовано, що утворення глобального економічного простору можливе вже у ХХІ столітті шляхом континентальної інтеграції країн через об’єднання множинності територіальних утворень країн у великі регіональні простори з високим індексом прискореності регіонально-економічного розвитку, територіальна основа яких об’єднає їх у трансконтинентальний простір та стане підґрунтям для утворення універсальної супердержави, за якою така фундаментальна категорія світоустрою як держава втрачає своє значення і суб’єктами міжнародних економічних відносин виступають регіони на чолі з американським, європейським та тихоокеанським регіонами;

  • на основі економетричної моделі аналізу кількісних параметрів регіонально-економічного розвитку доведено посилення ролі світової тріади у розвитку регіональних та міжрегіональних відносин, притягувані потоків капіталів та товарів до країн тріади, збільшення потоків між країнами тріади та зменшення їх між іншими країнами, що призводить до стрімкого розвитку регіональних відносин у світі та посилення взаємозв’язку між процесами регіоналізації та глобалізації;

^ Отримало подальший розвиток:

  • підходи щодо утворення глобального економічного простору, який зумовлений особливостями розвитку світового господарства, в основі яких лежить інтернаціоналізація обігу, виробництва і капіталу, яка в сучасних умовах реалізується через дію тенденції до транснаціоналізації (інтернаціоналізація міжнародних ринкових трансакцій усередині окремої транснаціональної структури, що характеризується переплетінням національних економік, ліквідацією економічних кордонів між ними, появою розгалужених багатогалузевих комплексів та конгломератів, які не співпадають з національними кордонами, стираючи їх, і перетворюють країни перетворюються в єдиний глобальний ринок) та регіоналізації (через концентрацію найбільших потоків товарів та капіталів, формування економічних регіональних зв’язків із превалюванням наднаціональних інтересів, що сприяє вирівнюванню основних характеристик міжнародних ринків, формуванню умов для розвитку конкуренції між окремими регіонами і континентам та залученні нових країн до інтеграційних процесів);

Удосконалена:

  • багатовекторна модель зовнішньоекономічної діяльності України доповнена поділом вектору “стратегічне партнерство з Росією та країнами СНД” на північно-східний і південно-східний і доведено, що інтеграційним поступом України є євроінтеграційна спрямованість;

  • модель подальшої інтеграції України у світовий глобальний простір, що ґрунтується на стратегічному галузевому партнерстві з країнами Центрально-Східної Європи (ЦСЄ), які утворюють євроінтеграційний підвектор зовнішньоекономічної діяльності нашої країни та суттєво впливатимуть на розвиток енерготранзитного потенціалу нашої країни на шляху до ЄС, сприятимуть створенню додаткових маршрутів транспортування енергоносіїв, що уможливить об’єднання євроазіатського континенту у єдиний транспортний простір.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані наукові результати можуть бути використані при визначенні інтеграційної стратегії України, її конкурентних переваг та механізму їх реалізації в регіональному економічному просторі.

Висновки та положення дисертаційного дослідження використані при розробці проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2005 рік та підготовці відповідних експертних висновків для розгляду її на засіданнях Кабінету Міністрів України (довідка Кабінету Міністрів України від 17 січня 2005 р.). Одержані результати знаходять своє застосування у практиці викладання навчальних курсів “Міжнародні організації”, “Україна в міжнародних інтеграційних процесах”, “Міжнародна економічна діяльність України” на факультеті міжнародних відносин ВНЗ “Університет економіки та права “КРОК” (довідка №93 від 13 січня 2005).

^ Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідалися: на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Украина в 2000 году: трансформации в рыночную экономику” (Кримська академія природоохоронного і курортного будівництва, 2000 рік, м. Сімферополь), ІІ Міжвузівській науково-практичній конференція “Міжнародна економіка і Україна: тенденції розвитку та пріоритети господарської взаємодії” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2000 рік, м. Київ), Всеукраїнській науково-практичній “Региональная экономика и механизмы ее развитием” ” (Кримська академія природоохоронного і курортного будівництва, 2001 рік, м. Сімферополь), ІІІ Міжвузівській науково-практичній конференції “Трансформаційна економіка в глобальному конкурентному середовищі” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2001 рік, м. Київ), Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми розвитку відкритої економіки” (Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002 рік, м. Київ), Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми американознавства” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004 рік, м. Київ).

^ Особистий внесок здобувача полягає у дослідженні зв’язку між процесом регіоналізації та утворенням глобального економічного простору.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,8 др. арк., з яких 6 робіт загальним обсягом 2,3 др. арк. – у наукових фахових виданнях.

^ Структура й обсяги дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків. Її текст викладено на 205 сторінках, містить 6 таблиць та 8 рисунків, 23 додатки на 54 сторінках, список використаних джерел із 186 найменувань на 16 сторінках.

ЗМІСТ


^ Вступ

Розділ І. Концептуальні засади дослідження проблем економічної глобалізації та регіоналізації

1.1. Еволюційний розвиток світового господарства і формування глобального економічного простору

1.2. Тенденції розвитку глобального економічного простору

1.3. Співвідношення тенденцій глобалізації та регіоналізації у світовому економічному розвитку

Висновки до розділу І

Розділ ІІ. Економічний регіоналізм як тенденція глобалізаційного розвитку світової економіки

2.1. Об’єктивна природа та суб’єктивна зумовленість процесів регіоналізації

2.2. Сучасні форми прояву економічного регіоналізму

2.3. Глобалізована інтеграція регіонально-економічного розвитку

2.4. Кількісні параметри економічного регіоналізму

Висновки до розділу ІІ

Розділ ІІІ. Участь України у регіональному економічному просторі

3.1. Конкурентні переваги України та механізм їх використання як передумова регіонального економічного розвитку

3.2. Реалізація конкурентних переваг у регіональному економічному просторі

3.3. Перспективи реалізації регіональних зовнішньоекономічних пріоритетів

Висновки до розділу ІІІ

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

^

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У “Вступі” обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано стан наукової проблеми, її значимість, з’ясовано мету, завдання і методи, визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, представлено форми апробації результатів.

У першому розділі висвітлюються теоретичні засади дослідження процесів глобалізації та регіоналізації у світовій економіці. Спираючись на особливості розвитку світового господарства, автор дає своє визначення поняття “глобальний економічний простір”, розкриває його сутність, визначає особливості зародження тенденції до глобалізації, що ґрунтуються на формах розвитку світового господарства (див. табл. 1).

Таблиця 1.

Співвідношення розвитку світового господарства та глобалізації

етапи розвитку світового господарства

період

форми розвитку світового господарства

якісна оцінка стану розвитку глобалізації

1 етап

початок ХІV ст. – кінець ХVІ ст.

  • відносини колонія-метрополія;

  • інтенсифікація сфери обігу;

  • виникнення ринків;

зародження глобалізації

2 етап

кінець ХVІ ст. – кінець ХІХ ст.

  • ефект вивільнення ресурсів, поява міжкраїнової спеціалізації;

  • виникнення інтернаціоналізації (виробництва та капіталу) світового господарства;

  • інтенсифікація торгівлі

стрімке зростання глобалізації

3 етап

кінець ХІХ ст. – 20 рр. ХХ ст.

  • формування світового господарства;

  • концентрація виробництва, капіталу;

  • завершення територіального поділу світу;

  • утворення монополій;

бурхливий розвиток глобалізації

4 етап

20-50 рр. ХХ ст.

  • торгівельний протекціонізм;

  • обмеження на рух капіталів;

різкий спад розвитку глобалізації

5 етап

50-90 рр. ХХ ст.

  1. регіоналізація:

  • збільшення обсягів торгівлі

  • випереджальний темп росту торгівлі над виробництвом;

  • прискорення темпів розвитку економіки розвинених країн;

  • концентрація виробництва, капіталу та міжнародного обміну;

  1. транснаціоналізація: експорт капіталу

повільне пожвавлення глобалізаційних процесів

6 етап

з кінця 90-х рр. ХХ ст.

  • інтелектуальна та інформаційна економіка;

  • політика “відкритого регіоналізму”

  • утворення континентальних та міжконтинентальних інтеграційних об’єднань

повільний ріст глобалізації


У дисертації доведено, що процес формування глобального економічного простору протікає хвилеподібно під впливом зміни форм розвитку світового господарства, які формують якісну оцінку стану глобалізаційного розвитку. На думку автора, глобалізація є таким якісним станом світової економіки, який виявляє себе через ступінь лібералізації національних товарних та фінансових ринків, проявляється у взаємозалежності національних економік, звуженні автономності та прийняття національними урядами макроекономічних рішень (рис. 1).

Господарські суб’єкти міжнародних економічних відносин набули тенденційних рис глобалізації через транснаціоналізацію та регіоналізацію. Транснаціоналізація як тенденція розвитку глобалізації проявляється в тому, що діяльність ТНК охоплює різні країни, стирає межі національних кордонів, перетворює їх на поле своєї діяльності та приєднує до єдиного глобального ринку. Суть регіоналізації як тенденції полягає у частковому об’єднанні макросуб’єктами галузей економіки та ринків різних країн, синхронізації деяких економічних процесів у міжнародному масштабі. Здійснення регіоналізації стає можливим лише за наявності узгодженого регулювання або втручання урядів відповідних країн у регіональні економічні процеси, оскільки цього потребує переплетення їх економік. Використання міждержавної торгівлі в процесі зближення ринків країн інтеграційного об’єднання породжує новий тип торговельних відносин, які стають невід’ємною складовою виробничого процесу в масштабах регіону, як наслідок, формується регіональна система господарювання. Це стає підґрунтям для посилення міжнародних позицій країн, що об’єдналися, а в межах угрупувань – до перерозподілу ринків, підпорядкування менш розвинених національних економічних структур більш розвиненим, проведення єдиної протекціоністської політики щодо третіх країн, збільшення обсягів виробництва, швидкого розвитку спеціалізації, посилення економічної взаємозалежності країн, взаємопроникнення їх господарських структур.

Розвиток таких взаємовідносин не є новим, але на сучасному етапі відкритість країни спрямована не лише в середину об’єднання, а й на сусідні країни. Політика, спрямована на лібералізацію внутрірегіональних економічних зв’язків, є спільною для всіх країн угрупування стосовно третіх країн, та характеризує сучасний стан розвитку регіональної інтеграції і називається “відкритий регіоналізм”. Передумови проведення такої політики створюють особливості сучасної дії тенденції до об’єднання національних ринків у спільний.

Окрім цього, інтеграція концентрує найбільші потоки товарів та капіталів, створює потужний ринок для діяльності ТНК, впливає на усі інші національні економіки, формує економічні зв’язки з превалюванням наднаціональних інтересів, що сприяє вирівнюванню основних характеристик міжнародних ринків та створює умови для розвитку конкуренції між окремими регіонами і континентами. Це сприяє утворенню єдиної глобальної системи.



Рис. 1. Хвилеподібний розвиток глобалізації в контексті розвитку світового господарства.


Отже, підкреслюється в дисертації, зародження та становлення глобального економічного простору відбувалося безпосередньо під впливом тенденцій транснаціоналізацій та регіоналізації, які є якісною характеристикою нового рівня зрілості глобалізаційних процесів.

Аналіз фактологічного та статистичного матеріалу проведений у ІІ розділі роботи підтвердив авторський висновок про те, що регіоналізація є тенденцією до глобалізації. Дослідження проблеми виникнення інтеграційних об’єднань за історико-еволюційним принципом дозволило виявити специфічні ознаки об’єктивної природи та суб’єктивної зумовленості процесів регіоналізації. Дисертанткою ідентифіковано дві моделі розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції наприкінці ХХ ст.: Західноєвропейську з домінуванням суб’єктивних факторів та Північноамериканську й Азіатсько-Тихоокеанську – з домінуванням об’єктивних складових. Суб’єктивно обумовлений регіональний економічний процес в ЄC характеризується тим, що об’єднання країн з приблизно однаковим рівнем економічного розвитку зумовлене процесом взаємодії транснаціонального капіталу і здійснюється при підтримці та безпосередній участі державних апаратів країн, що інтегруються. За таких умов регіональні об’єднання сприяють підвищенню економічного рівня цілого інтеграційного об’єднання перетворюючись на суб’єкт глобалізації. Об’єктивний характер регіонального економічного розвитку Північної Америки та Азіатсько-Тихоокеанських країн полягає у відсутності “ініціативи згори” і домінуванні “ініціативи знизу”. Це виявляється на мікрорівні, де інтеграційні процеси активізуються шляхом міграції капіталу, регіональної спеціалізації та кооперації компаній. Основним рушієм цих процесів у Північноамериканському та Азіатсько-Тихоокеанському регіонах стали не держави, а ТНК.

Одним із найпотужніших напрямків подальшого розвитку світового глобального простору постає об’єднання трьох економічних інтеграційних угруповань, світової тріади, а саме, Європейського Союзу (ЄС), Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА) та зони Азіатсько-Тихоокеанської економічної співпраці (АТЕС). Дослідження дисертанткою подальшого розвитку інтеграційних об’єднань (зокрема створення Континентального спільного ринку 35 європейських країн, поява інтеграційної моделі “концентричних кіл”, регіональної політики на основі поступового розширення складу ЄС; об’єднання західної півкулі між Північною, Центральною та Латинською Америкою; принцип “відкритого регіоналізму” у країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону) стало логічним продовженням аналізу моделей розвитку міжнародної економічної інтеграції. Проаналізувавши розвиток тріади, автор дійшла висновку, що утворення глобального економічного простору не можливе без континентальної інтеграції, яка стане підґрунтям для створення універсальної супердержави. Територіальною основою такого союзу є трансконтинентальний простір, який об’єднає країни та регіони з інтенсивною інтеграцією, зокрема, американський, європейський та тихоокеанський. Першим кроком на шляху до формування глобального економічного простору став Проект угоди про створення трансатлантичної зони вільної торгівлі (TАФТА). Ратифікація угоди про створення ТАФТА неминуче призведе до приєднання Південноамериканської зони вільної торгівлі (САФТА) і Центральної Америки. Звичайно, не залишиться осторонь цих процесів і Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР), оскільки Чилі є членом АТЕС, то до ТАФТА у майбутньому можливе приєднання всієї Східно-азіатської зони вільної торгівлі (ЕАФТА). Таке об’єднання уможливить утворення єдиної супердержави у світі.

Аналіз статистичних даних ЮНКТАД експорту/імпорту прямих іноземних інвестицій (ПІІ), товарів та руху робочої сили в країнах тріади за допомогою програм Exell та Eviews підтвердив зроблений автором теоретичний висновок про посилення їх ролі на світових ринках.

Транснаціональні корпорації (ТНК) як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності є носіями ПІІ і завдяки своїй діяльності збільшують обсяги їх потоків, які ведуть до лібералізації національних ринків капіталів. ТНК спрямовують свої капіталопотоки у визначеному напрямку, що призводить до збільшення товарообігу та лібералізації товарного ринку. Тому в дисертації проаналізовано потоки ПІІ та товарів між країнами тріади як реалізацію сукупної дії тенденцій транснаціоналізації та регіоналізації до глобального економічного простору. Їх показники засвідчують, що приток ПІІ з НАФТА, АТЕС та ін. країн до ЄС у 1990 та 2001 рр. дозволив виявити суттєві зміни в інвестиційній політиці країн НАФТА та АТЕС: у 1990 р. притік ПІІ з НАФТА в ЄС складав 1,79% від загальних обсягів, а у 2001 р. він зріс до 16,70%. Інвестиційна політика країн АТЕС стосовно до країн ЄС розвивалася у зворотному напрямі: у 1990 р. відповідно 20,21%, а у 2001 р. – 11,89% (рис. 2). У всіх інших країнах відбулося незначне скорочення: у 1990 р. – 78%, а у 2001 р. – 71,4%.



Рис. 2. Показники руху потоків ПІІ між країнами тріади у 1990 р. та 2001 р.


Інвестиційна спрямованість країн ЄС та АТЕС щодо країн НАФТА характеризується тенденцією до росту: відповідно у 1990 р. – 21,02% та 3,14%, а у 2001 р. – 33,45% та 8,87%. Відбулося скорочення обсягу ПІІ з інших країн світу до НАФТА з 75,7% у 1999 р. до 57,68% у 2001 р.

Притік ПІІ в АТЕС з країн ЄС у 1990 р. склав 15,59% і до кінця 1999 р. спостерігалося різке зростання надходжень до 83,8%. Переломним роком у надходженні інвестицій до країн АТЕС став 2000 р., коли вони скоротилися 15,35% у порівнянні з 1999 р., а у 2001 р. вони склали 5,22% від загальних обсягів притоку інвестицій у регіон.

Ситуація в інвестиційних відносинах НАФТА – АТЕС була такою: показники ПІІ з НАФТА у 1990 р. склали 6,35%, а у 2001 р. – 62,11%. Відповідно відбулося скорочення притоку ПІІ із третіх країн: 1990 р. – 78,07%, 2001 р. – 32,67%.

Економетричний аналіз статистичних даних показав скорочення частки надходжень ПІІ у тріаду з боку третіх країн та збільшення частки ПІІ між країнами; збільшення обсягів показників внутрірегіональних ПІІ. Незважаючи на те, що темпи приросту ПІІ в країнах тріади приблизно однакові, за абсолютними обсягами країни ЄС є найбільшими імпортерами ПІІ.

Зменшення ролі держави і лібералізація товарних ринків призвели до того, що країни тріади спрямовують свою експортну та імпортну активність на внутрірегіональний рівень. Співвідношення частки зовнішнього експорту та імпорту торгівлі всередині ТНК стосовно загального експорту та імпорту у країнах ЄС скоротилося; показники внутрішнього експорту до загального збільшилися у 2002 р. у порівнянні до 1990 р. на 64,91%; внутрішнього імпорту до загального – на 64,85%. Частка зовнішнього експорту/імпорту до загального експорту/імпорту збільшилося у 2002 р. у порівнянні до її частки у 1990 р., співвідношення зовнішнього експорту/імпорту до загального експорту/імпорту також збільшилося відповідно на 56,30% та 61,78%. У Північноамериканському та Азіатсько-Тихоокеанському регіонах відбувається скорочення частки зовнішнього експорту/імпорту та збільшення частки внутрішнього експорту/імпорту. Співвідношення внутрішнього експорту/імпорту до загального експорту/імпорту у НАФТА та АТЕС збільшилося відповідно на 32,38% / 38,07% та 44,30% / 42,72%, зовнішнього – на 67,01% / 44,61% та 57,03% / 52,90%. Отже, зроблено висновок у дисертації, який полягає у тому, що характерними рисами розвитку світового господарства є посилення внутрірегіональної торгівлі, збільшення показників ВВП та обсягів виробництва, обсягів та частки експорту між країнами тріади, зменшення частки експорту до третіх країн.

Дослідження руху капіталів та товарів дозволило виявити взаємозалежність між їх напрямками та міграцією робочої сили. ПІІ та заходи зовнішньоторгівельної політики стають нетрадиційними напрямами міграційного контролю країн і стримують ці процеси, попереджуючи появу нових людських потоків. Оскільки ринок робочої сили не є лібералізованим, то значна частина міграційних потоків залишається під контролем державного регулювання.

Таким чином, зроблено висновок у дисертації, розвиток регіональних та міжрегіональних відносин характеризується посиленням ролі провідних інтеграційних об’єднань, що впливає на притягнення потоків капіталів, товарів та їх збільшення між країнами тріади, зменшення між іншими країнами, внаслідок чого регіональних відносин у світі набирають рис глобальності.

У розділі ІІІ “Участь України в регіональному економічному просторі” на основі аналізу товарної та географічної структури зовнішньої торгівлі України виявлено конкурентні переваги країни й обґрунтовано стратегічні напрямки її зовнішньоекономічного розвитку та інтеграційні пріоритети зовнішньоекономічної діяльності.

В дисертації акцентується на тому, що вигідне розташування України на межі двох інтеграційних зон – європейської та євроазіатської, необхідність активізації співробітництва в обох напрямках дозволяє використовувати ефекти взаємодії масштабних, глибоких і потужних інтеграційних процесів та конкурентні переваги. Реалізувати природні конкурентні переваги є можливим через наявність розвиненої транспортної мережі, що створює необхідні умови для транзиту значних обсягів вантажу. У розвитку транспортної мережі України, підвищенні її конкурентоспроможності важливе значення відіграють всі види транспорту як основні напрями роботи в цій сфері автор відзначає (а) створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів відповідно до європейських стандартів, (б) інтеграцію України у транспортні коридори Європи, Азії й Балтійсько-Чорноморського регіону, (в) участь у формуванні транспортно-комунікаційної мережі постачання каспійських енергоносіїв на вітчизняні та міжнародні ринки.

Основою міжнародної конкурентоспроможності слугує реалізація та використання національних конкурентних переваг, які зумовлені наявністю кадрового, науково-технічного та технологічного потенціалів української економіки. Організаційно-інституційною формою реалізації конкурентних переваг України є макротехнології та відповідні міжгалузеві комплекси, що створять каркас сучасної структурно-промислової політики. Макротехнологія “Україна – високотехнологічна, авіакосмічна держава” безпосередньо пов’язана з макротехнологією “Україна – транзитна держава”, оскільки передбачає подальший розвиток повітряного та космічного транспорту України та його засобів.

Ідентифікації конкурентних переваг дозволила автору визначити напрямки співпраці України з іншими країнами та її зовнішньоекономічної пріоритети. Проведений аналіз співробітництво України з країнами ЄС, із США та Росією і країнами СНД, дозволив прийти до таких висновків. Оскільки головною метою економічної політики України є підтримка високих темпів економічного зростання, то інтеграція у світову економіку довела має бути використана як інструмент сприяння економічному росту, передумова зростання рівня життя.

Тому перед Україною в рамках європейського вибору постало завдання створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, набуття статусу асоційованого члена ЄС. Одним з принципових положень, обґрунтованих в дисертації, є виокремлення європейського підвектора, реалізація якого веде до поглиблення економічного та політичного співробітництва з новими членами ЄС, насамперед з країнами Центральної Європи, які утворюють Балтійсько-Чорноморську вісь.

Щодо стратегічного партнерства із США, то наголошується в дисертації, передусім на зміні загального клімату у стосунках із цією країною, наповненні їх взаємною довірою і реальними справами. Першим кроком до їх поліпшення стане зняття поправки «Джексона—Веніка», яка обмежує ввезення в Україну із США нових технологій, сучасного обладнання, інвестицій тощо. Притік ПІІ в Україну означає надходження не лише капіталу, але менеджменту та мережі міжнародних зв’язків. Це, в свою чергу, надасть можливість розвитку національних товаровиробників, зменшити собівартість їх виробничих витрат, отримати вільний доступ на міжнародні ринки.

Третій геополітичний напрямок зовнішньоекономічної діяльності України – стратегічне партнерство з Росією та країнами СНД – повинен, на думку автора, розширитися північно-східним і південно-східним напрямками. Національні інтереси України в Північно-Східному напрямку полягають у збереженні миру і стабільності, у запобіганні будь-якій конфронтації. Країни СНД і, зокрема, Україна, які нині прагнуть, аби діяльність цього об’єднання була спрямована передусім на економічне співробітництво, на створення зони вільної торгівлі. Для України ця мета не може бути досягнута без політичного співробітництва та координації зовнішньої політики щодо третіх країн та реалізації її конкурентних переваг. Відмовитися від реалізації даного вектора Україна не зможе доти, доки існує імпортна залежність від російських енергоносіїв.

Інтереси України у Південно-Східному напрямку уможливлюють взаємовигідну торгівлю та реалізації масштабних технічних проектів, зокрема для забезпечення альтернативними джерелами постачання енергоносіїв та отримання власних ринків збуту товарів продуктової і виробничої сфер. В економічних зв'язках Центрально-Східної Європи зі Сходом Україна виступає посередньою ланкою і отримує додаткові можливості реалізації своїх природних конкурентних переваг як транзитної країни, поліпшить міжнародного іміджу.

На підставі порівняльного статистичного аналізу напрямків зовнішньоекономічної діяльності України обґрунтовано вибір пріоритетного вектора – співробітництво з країнами ЄС.


ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити узагальнюючі висновки теоретичного та практичного характеру щодо проблеми економічної регіоналізації у контексті глобалізації світогосподарських зв’язків, які полягають у такому:

1. Посилення тенденції до формування глобального економічного простору характеризує сучасний стан розвитку світового господарства, де взаємовідносини між країнами відбуваються у формі експорту/імпорту товарів, капіталу та руху робочої сили. На кожному етапі вони набували нових форм і відрізнялися рівнем лібералізації.

2. Формування глобального економічного простору не може відбуватися всупереч розвитку світового господарства, яке пройшло шість етапів. На другому етапі свого розвитку воно набуває форм інтернаціоналізації і виявляється у двох формах – інтернаціоналізації виробництва та інтернаціоналізації капіталу, які реалізуються через дію тенденції транснаціоналізації та регіоналізації. Особливість транснаціоналізації полягає в тому, що на певному етапі розвитку ТНК стираються межі національних кордонів, країни перетворюються в єдиний глобальний ринок, що є цілком логічним продовженням розвитку світового господарства і формування глобального економічного простору.

3. Зв’язок процесів глобалізації, регіоналізації та транснаціоналізації проявляється у тому, що: (а) ТНК відіграють провідну роль у посиленні світогосподарських зв’язків. Вони проводять свої трансакції на основі розроблених глобальних стратегій, пов’язуючи національні та регіональні ринки, забезпечуючи цілісність світового господарства; (б) регіоналізація розвивається під впливом діяльності ТНК і набуває нових характеристик. Зокрема, з ростом оптимальних масштабів виробництва посилюється економічна взаємозалежність країн, спостерігається тенденція до об’єднання національних ринків у спільний господарський простір, який охоплює територію країн певного регіону. Посиленням економічних зв’язків між країнами створюються передумови для розвитку інтеграційних процесів.

4. Сучасні форми прояву економічного регіоналізму ґрунтуються на особливостях регіонального розвитку. Основою формування Західноєвропейського регіону стало об’єднання країн із приблизно однаковим рівнем економічного розвитку, який зумовлений процесом взаємодії транснаціонального капіталу і здійснюється при підтримці та безпосередній участі державних апаратів країн, що інтегруються. Інтеграційні процеси у Північноамериканському та Азіатсько-Тихоокеанському регіонах розгорталися на мікрорівні шляхом активізації міграції капіталу, спеціалізації та кооперації компаній. Основною рушійною силою цього процесу у цих регіонах стали не держави, а ТНК. Отже, ідентифіковано дві моделі розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції, а саме, Західноєвропейська з домінуванням суб’єктивних факторів та Північноамериканська й Азіатсько-Тихоокеанська – з домінуванням об’єктивних складових.

Теоретичними підґрунтям обох моделей розвитку є концепція Континентального спільного ринку 35 європейських країн, об’єднання західної півкулі, формування зони вільної торгівлі в АТЕС тощо.

5. На основі аналізу статистичних даних ЮНКТАД доведено, що ТНК спрямовують свої капіталопотоки у визначених напрямках і збільшують обсяги потоків ПІІ та товарів, що в свою чергу веде до лібералізації ринків капіталів та товарів, зокрема, аналіз даних притоку ПІІ у країни тріади показав скорочення частки надходжень ПІІ у тріаду з боку третіх країн та збільшення частки ПІІ у країни тріади стосовно один одного; на ринку товарів має місце спрямування експортно-імпортної діяльності країн тріади на внутрірегіональну торгівлю та зменшення частки експорту до третіх країн, збільшення обсягів як внутрішнього, так і зовнішнього експорту/імпорту; збільшення показників ВВП та обсягів виробництва в усіх країнах тріади; на ринку робочої сили головною проблемою є лібералізація ринку робочої сили, оскільки міграційні потоки залишається під контролем держав. Серед нетрадиційних напрямів імміграційного контролю все частіше використовуються такі заходи, як регулювання зовнішньоторговельної та інвестиційної політики, які здатні стримувати імміграцію з країн – основних донорів населення.

6. Належність зовнішньої економіки країни до того чи іншого структурного рівня міжнародного поділу факторів виробництва, визначення її якісного стану залежать від чинників внутрішньо-економічного розвитку країни: природно-географічних особливостей; соціально-економічних чинників; масштабів науково-дослідних робіт, мінімальних та оптимальних розмірів підприємств, технологічної диверсифікації тощо, які пов’язані з розвитком науково-технічного прогресу та можливостями реалізації конкурентних переваг. У формуванні товарної структури зовнішньої торгівлі України превалюють природні конкурентні переваги. Актуальним для нашої країни залишається реалізація природних та пошук і реалізація нових набутих конкурентних переваг.

7. Вихідним у визначенні цілей та пріоритетів зовнішньоекономічної політики України став пошук шляхів реалізації своїх конкурентних переваг на світових ринках товарів, капіталу та праці який полягає у збереженні миру, поліпшенні міжнародного іміджу і стабільності країни, запобіганні будь-якій конфронтації.. Тому від країни вимагається проведення зовнішньоекономічної політики з урахуванням національних інтересів, наявних конкурентних переваг та відсутності критеріям доцільності розвитку інтеграційної діяльності. Вигідне географічне розташування дозволяє Україні бути однією із сполучних ланок між Заходом і Сходом, одним з центрів тяжіння нових систем міжнародного спілкування та надає додаткові можливості для взаємовигідної торгівлі. Реалізуючи масштабні технічні проекти, Україна забезпечить себе альтернативними джерелами постачання енергоносіїв та матиме власні ринки збуту товарів продуктової і виробничої сфер. За допомогою здійснення активної торгівельно-економічної експансії на Південний Схід Україна здобуде провідне політичне становище серед країн Чорноморського басейну, а також увійде у коло впливових середземноморських держав.

8. На підставі аналізу зовнішньоторгового балансу України у рамках багатовекторної моделі ЗЕД України було доведено, що на товарному ринку (а) взаємовідносини України з країнами СНД характеризуються скороченням товаропотоку між країнами та частки товаропотоку у загальному українському експорті/імпорті, домінуванням тенденції росту від’ємного сальдо; (б) зниження від’ємного сальдо торговельного балансу з країнами ЄС; (в) збільшення частки та обсягів імпортних товарів зі США в Україну і, відповідно, скорочення експорту українських товарів в США. На ринку капіталів (а) суттєво збільшилися експорт та імпорт обсягів, окрім США; (б) збільшилися частки притоку ПІІ з країн СНД та відтоку ПІІ у країни СНД. Але вони поступаються, незважаючи на скорочення, частці притоку ПІІ з країн ЄС. Країни ЄС та відтоку у країни ЄС, які залишаються лідерами на цьому ринку.

^

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


У наукових фахових виданнях:

  1. Молчанова Е.Ю. Сучасні тенденції розвитку глобальної економіки. Інститут економіки та права “КРОК”. Вчені записки / 2001. – Вип. 5. – С. 215-222.

  2. Молчанова Е.Ю. Україна в процесі глобалізації //Вісник Економіка, Вип. 48 / Відп. ред. доктор економічних наук, професор Д.М. Черваньов. – К.: Видавництво “Київський університет”, 2001. – С. 59-61.

  3. Молчанова Е.Ю. Економічна регіоналізація в Північні Америці / Інститут економіки та права “КРОК”; Відп. ред. І.Ф. Радіонова. – К.: Дорадо, 1997. – Вип. 8 – 2003. – С. 159-164.

  4. Молчанова Е.Ю. Цілі та пріоритети зовнішньоекономічної регіональної політики України // Зб. наук. пр. Вип. 37 – К.: Інститут Світової Економіки та Міжнародних відносин НАН України, 2003. – С. 132-140.

  5. Молчанова Е.Ю. Концепції розвитку Європейського союзу. Вчені записки /Ун-т економіки та права “КРОК”. – К., 1997. – Вип. 11. – 2004. – С. 261-271.

  6. Молчанова Е.Ю. Конкурентні переваги в реалізації зовнішньоекономічної стратегії України // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. Вип. 72 – К.: Вид. Київський університет, 2004. – С. 41-44.

В інших виданнях:

  1. Молчанова Е.Ю. Регіоналізм як вияв глобалізації // Україна у світовому економічному просторі. – К.: Таксон, 2000. – С. 183-198.

  2. Молчанова Е.Ю. Проблеми регіоналізації в контексті глобалізації світогосподарських зв’язків // Всеукраинская научно-практическая конференция: «Украина в 2000 году: трансформации в рыночную экономику». 29 жовтня 2000. – Симферополь. – С. 61-63.

  3. Молчанова Е.Ю. Глобалізм або регіоналізм: тенденції розвитку // Всеукраинская научно-практическая конференция: «Региональная экономика и механизмы ее развития». – Симферополь, 2001. – С. 55-58.


АНОТАЦІЯ


Молчанова Е.Ю. Економічна регіоналізація в контексті глобалізації світогосподарських зв’язків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Вищий навчальний заклад “Університет економіки та права “КРОК”. Київ – 2005.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми економічної регіоналізації у контексті формування глобального економічного простору. У роботі розглянуті особливості розвитку світового господарства і визначене місце глобалізації у ньому. Подано тлумачення глобального економічного простору, охарактеризовані тенденції (транснаціоналізація та регіоналізація), які вплинули на його формування. Розкриті особливості співвідношення між процесами глобалізації, регіоналізації та транснаціоналізації, якісні характеристики розвитку світового господарства та кількісні оцінки формування глобального економічного простору.

Визначені конкурентні переваги і необхідність реалізації нових конкурентних переваг, які ґрунтуються на макротехнологіях. Аргументована доцільність вибору як пріоритетного вектору зовнішньоекономічної діяльності України та запропоновані шляхи його подальшої реалізації.

^ Ключові слова: світове господарство, форми розвитку світового господарства, глобальний економічний простір, міжнародні інтеграційні об’єднання, регіоналізація, транснаціоналізація, глобалізація, рівень розвитку глобалізації, принцип “відкритого регіоналізму”, конкурентні переваги, модель ЗЕД України, пріоритетні вектори.


АННОТАЦИЯ


Молчанова Э.Ю. Экономическая регионализация в контексте глобализации мирохозяйственных связей. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – Мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Высшее учебное заведение «Университет экономики и права «КРОК», Киев – 2005.

Диссертационная работа посвящена исследованию проблемы экономической регионализации в контексте формирования глобального экономического пространства. В роботе рассмотрены особенности развития мирового хозяйства и определено в нем место глобализации. Дано определение глобального экономического пространства, приведена характеристика тенденций глобализации (транснационализация та регионализация), которые оказали существенное влияние на его формирование. Раскрыты особенности соотношения между процессами глобализации, регионализации и транснационализации.

Идентифицированы модели формирования триады через объективную природу и субъективную обусловленности развития регионов мира, новые формы проявления и качественные характеристики мирового развития хозяйства вследствие действия тенденций к глобализации.

Проанализированы потоки основных товаров и инвестиций в мире и триаде, обоснована роль последних в формировании глобального экономического пространства.

Определены конкурентные преимущества Украины на основании внешнеторгового баланса страны, необходимость новых конкурентных преимуществ, которые основываются на макротехнологиях. Агрументирована целесообразность выбора приоритетного вектора внешнеэкономической деятельности Украины – стратегическое партнерство со странами ЕС и предложены пути его дальнейшей реализации.

^ Ключевые слова: мировое хозяйство, формы развития мирового хозяйства, глобальное экономическое пространство, международная экономическая интеграция, транснационализация, глобализация, уровень развития глобализации, принцип «открытого регионализма», конкурентные преимущества, модель внешнеэкономической деятельности Украины, приоритетные векторы.

ANNOTATION

^ Ellana Yu. Molchanova

Economic Regionalisation Within The Context of the World Economic Relationship. – Manuscript

Theses is prepared to obtain the scientific grade of Candidate of Economic Science at major 08.05.01 – The world economy and international economic relationship. – Higher Educational Institution “University of Economics and Low “KROK”. Kyev – 2005/

The work devoted to the research of issue of economic regionalization within the context of global economic environment formation. The peculiarities of the world economy are examined and the place of globalisation in the world economy determined. The notion of global economic environment is specified and the influence of tendencies (transnationalisation and regionalisation) on it is characterised. The features of relationships between the process of globalisation, regionalisation and transnationalisation are revealed.

The models of forming the triade through the objective nature and subjective conditions of regional development; new forms and qualitative characteristics or the wold economy development affected by the tendency toward the regionalisation, are identified.

The flows of major stock and investments in the world and triade are analyzed and the role of the latter in the global economic environment is determined.

The competitive advantages of Ukraine on the basic of the foreign trade balance, the necessity of implementing the new competitive advantages based on the macro – tehnologies, are determined. The reasonability of choosing the priority vector in the Ukraine’s foreign economic activity – strategic partnership within the EU – is substantiated, and the ways of further implementation of such partnership are offered.

Key words: Wold economy, forms of world economy development, global economic environment, international integration unions, transnationalisation, globalisation, level of globalisation development, principles of “the open regionalism”, competitive advantages, vector model of the Ukraine’s foreign economic activity, priority vector.


Схожі:

Національна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин молчанова Еллана Юріївна iconНаціональна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин київський національний університет імені тараса шевченка інститут міжнародних відносин міжвідомча наукова конференція «світові трансформаційні процеси: тенденції,
Нан україни, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за сприяння Національного...
Національна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин молчанова Еллана Юріївна iconНаціональний університет “Острозька академія”
Навчальна дисципліна “Міжнародні відносини” спрямована на вивчення студентами спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність”...
Національна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин молчанова Еллана Юріївна iconНаціональний університет «Острозька академія» Факультет міжнародних відносин Кафедра міжнародних відносин запрошують Вас взяти участь у відкритому конкурсі наукових робіт учнів і слухачів випускних класів шкіл, ліцеїв та гімназій
Актуальні питання історії міжнародних відносин та зовнішньої політики та інтереси України
Національна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин молчанова Еллана Юріївна iconІмені Вадима Гетьмана
Робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Інститут міжнародних відносин Національного авіаційного університету...
Національна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин молчанова Еллана Юріївна iconСписок наукових та навчально-методичних праць Паустовської Т.І
К: Ін-т світової економіки І міжнародних відносин нан укр. 2000. Вип. 26. С. 144-147
Національна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин молчанова Еллана Юріївна iconКиївський національний університет імені тараса шевченка інститут міжнародних відносин укладач: д е. н., професор Філіпенко А. В.
Теоретичні та методологічні проблеми дослідження світового господарство І міжнародних економічних відносин
Національна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин молчанова Еллана Юріївна icon1950 рік Випускники факультету Міжнародних відносин
Симоненко Рем Георгійович – доктор історичних наук, професор, заслужений діяч наук. Працює: Інститут історії України, науковий співробітник....
Національна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин молчанова Еллана Юріївна iconІнститут міжнародних відносин київського національного університету імені тараса шевченка спеціальність міжнародні економічні відносини
Навчальний процес на відділенні здійснюється в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса...
Національна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин молчанова Еллана Юріївна iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Нау, 2011. –...
Національна академія наук україни інститут світової економіки І міжнародних відносин молчанова Еллана Юріївна iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Нау, 2011. –...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи