Тема 3 Cвітовий ринок товарів і послуг icon

Тема 3 Cвітовий ринок товарів і послуг




НазваТема 3 Cвітовий ринок товарів і послуг
Дата05.10.2014
Розмір445 b.
ТипДокументи


Тема 3

  • Cвітовий ринок товарів і послуг




1. Сутність міжнародної торгівлі та її роль у системі світогосподарських зв'язків

  • Зовнішня торгівля (ЗТ) є являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами, складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів та послуг.

  • В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.

  • Місце міжнародної торгівлі:

  • Реалізація всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва.

  • Паралельний розвитку торгівлі товарами розвиток торгівлі послугами.

  • Виступає одним з головних чинників і передумов міжнародної економічної інтеграції.

  • Сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.





Тенденції розвитку світової торгівлі

  • високий рівень динаміки міжнародної торгівлі, що випереджає зростання промислового та сільськогосподарського виробництва, з більш значною волатильністю; 

  • значне розширення номенклатури та зміна характеру продукції;

  • ускладнення продукції (комплектні підприємства, суднове обладнання, літаки тощо);

  • значно виріс обмін виробами проміжного характеру (вузлами, деталями, компонентами), що виготовлені на підприємствах різних країн;

  • зниження енерго- та матеріалоємності виробництва;



Темпи зростання торгівлі товарами, виробництва та ВВП, 2005-2011 рр., % на рік - дані СОТ



Тенденції зростання світової торгівлі 2

  • зміна характеру та масштабів зовнішньоторговельних угод (комплекс «товар плюс послуга», розширення практики поставок «під ключ»), збільшення масштабів внутрішньофірмової торгівлі;

  • зростання питомої ваги «невидимої торгівлі» – обміну послугами;

  • зміни у співвідношенні сил між провідними суб’єктами міжнародної торгівлі: розвинені країни припадало більше 70 % світового експорту, на країни, що розвиваються » 25 %, на колишні соціалістичні країни » 4 %;

  • зростання в міжнародному товарообігу питомої ваги зустрічної торгівлі.





Зміни в темпах зростання торгівлі товарами, 2000-2010 рр.



Торгівля в межах інтеграційних угруповань, 2010 р.



Торгівля в межах окремих регіонів, 2011 р.



Світові лідери в торгівлі товарами, 2008-2009 рр. млрд.дол.США, www.wto.gov



Світові лідери в торгівлі товарами, 2010 р., млрд.дол.США, www.wto.org



Світові лідери в торгівлі товарами, 2011 р., млрд.дол.США, www.wto.org



Торгівля товарами та послугами (СОТ)





Світовий експорт за групами товарів, 2000-2010 рр., %



Світовий імпорт за групами товарів, 2000-2010 рр., %



Світовий експорт за групами товарів, зростання по роках, %



Специфічні риси міжнародної торгівлі послугами можна визначити наступним чином:

  • Специфічні риси міжнародної торгівлі послугами можна визначити наступним чином:

  • місце виробництва і споживання послуг співпадає — експорт послуг обов’язково передбачає їх виробництво за кордоном;

  • тісний зв’язок ринку послуг з ринком товарів, капіталів і робочої сили;

  • ступінь концентрації на ринку сучасних послуг значно більша, ніж на ринку товарів;

  • національна сфера послуг захищена більш сильно;

  • ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу.







Торгівля послугами, ТОП-10, 2010



Торгівля послугами, ТОП-10, 2011







Теорія меркантилізму

  • Ранній меркантилізм ( У.Стаффорд (Англія), Г.Скаруффі (Італія)) - доктрина “грошового балансу”

  • — нагромадження грошей внаслідок вивезення товарів при забороні (або суб’єктивному обмеженні) вивезення грошей.

  • Теорія пізнього меркантилізму (Т.Мен (Англія), А.Серра (Італія), А.Монкрет’єн (Франція)) - доктрина “активного торговельного балансу”

  • – шляхом активізації зовнішньої торгівлі при перевищенні доходів від експорту порівняно із витратами на імпорт, а також у результаті розвитку посередницької торгівлі (перепродаж іноземних товарів, надання транспортних послуг, кредитів з метою одержання додаткових надходжень від операцій на зовнішніх ринках).



^ Теорія абсолютних переваг (Адам Сміт), трудову теорія вартості, “Дослідження про природу та причини багатства народів” (1776 р.)

  • Теорія абсолютних переваг (Адам Сміт), трудову теорія вартості, “Дослідження про природу та причини багатства народів” (1776 р.)

  • - Вигідна й купівля товарів на зовнішньому ринку за умов вільної торгівлі

  • Теорія відносних переваг (Давід Рікардо), “Початки політичної економії та оподаткування” (1817 р.), трудова теорія вартості, вільна торгівля

  • - принцип взаємовигідної торгівлі та міжнародної спеціалізації: країна повинна спеціалізуватися на експорті товарів, у виробництві яких вона має найбільшу абсолютну перевагу (тобто абсолютні переваги щодо кількох товарів) або найменшу абсолютну неперевагу (тобто абсолютні непереваги щодо жодного з товарів).



Теорія абсолютних і відносних переваг



Елі Хекшер та Бертіль Олін (1933р.): Фактороінтенсивність

  • Елі Хекшер та Бертіль Олін (1933р.): Фактороінтенсивність

  • Товар 2 більш капіталоємний, якщо співвідношення витрат капіталу та праці на його виробництво більше, ніж таке ж співвідношення у товару 1

  • Капітал використовується у виробництві товару 2 більш інтенсивно



Теорія факторів виробництва



Спроба пояснення реалій і перспектив міжнародної торгівлі динамічними порівняльними перевагами, що виникають або створюються, використовуються і з часом зникають. До теорій і моделей неотехнічного напряму належать: модель наукомісткої спеціалізації, теорія технологічного розриву, теорія життєвого циклу продукту на світовому ринку, модель економії на масштабах виробництва, концепція внутрішньогалузевої торгівлі.

  • Спроба пояснення реалій і перспектив міжнародної торгівлі динамічними порівняльними перевагами, що виникають або створюються, використовуються і з часом зникають. До теорій і моделей неотехнічного напряму належать: модель наукомісткої спеціалізації, теорія технологічного розриву, теорія життєвого циклу продукту на світовому ринку, модель економії на масштабах виробництва, концепція внутрішньогалузевої торгівлі.







Особливості конкуренції в галузі залежать від п’яти факторів (або сил, за М.Портером):

  • Особливості конкуренції в галузі залежать від п’яти факторів (або сил, за М.Портером):

  • можливість появи нових конкурентів;

  • вірогідність появи або ступінь впливу товарів-замінників;

  • поведінка постачальників;

  • поведінка споживачів;

  • суперництво існуючих конкурентів між собою.









Постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.

  • Постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.

  • Функції:

  • обслуговують конкретний діючий світовий товарний ринок;

  • залучають до біржових операцій контрагентів з різних країн світу;

  • забезпечують вільний переказ прибутків, які одержують контрагенти по біржових операціях;

  • здійснюють так звані арбітражні операції, тобто спекулятивні угоди для одержання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн.





Біржова торгівля (продовження)





Міжнародні тендери:

  • Міжнародні тендери:

  • Формування умов, запропонованих замовником,

  • До певної дати, чітке дотримання умов виконання замовлення та надання документації,

  • Власне проведення конкурсу (порівняння) представлених проектів (умов),

  • Укладання контракту.



Множинність міжнародних цін обумовлена наступними факторами:

  • Множинність міжнародних цін обумовлена наступними факторами:

  • відмінностями торгової політики по відношенню як до конкретних ринків, так і до тих чи інших імпортерів;

  • валютною державною та міждержавною політикою;

  • політикою протекціонізму;

  • відмінностями в методології та методиці розрахунку цін;

  • іншими факторами.



Систематизація цін у світовій торгівлі



Систематизація цін у світовій торгівлі



За умовами розрахунків:

  • За умовами розрахунків:

  • Ціна комерційних угод - відображає інтернаціональну ціну виробництва при звичайному порядку здійснення угоди купівлі-продажу.

  • Ціна клірингових розрахунків – ціна товару, в якій враховані умови і особливості взаємозаліків та взаєморозрахунків.

  • Ціна програм допомоги.

  • Трансфертна ціна – ціна товару, за якою проводять внутрішньокорпоративні операції.



За мірою фіксації:

  • За мірою фіксації:

  • Контрактна ціна – ціна, яка встановлюється в контракті і виражається у валюті країни експортера, імпортера або третьої країни.

  • Тверда (firm, fixed price)– встановлюється в момент підписання контракту та не підлягає ніякому коригуванню впродовж терміну його дії. Тверда ціна використовується, в основному, при негайних поставках (від 1 до 14 днів), рідше при поставках на більш тривалі терміни. В контракті в цьому випадку робиться запис: “ціна тверда, зміні не підлягає”.

  • Рухома – фіксується в момент укладання контракту і може бути переглянута в подальшому, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його поставки зміниться.

  • Змінна (sliding price) – ціна, що встановлюється в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни з урахуванням змін в виробництві, в період виконання тривалого термінового контракту (велике промислове обладнання, будівельні об’єкти, суднобудування і т. ін.).

  • З наступною фіксацією (price to be fixed) – ціна за якою в контракті обговорюються умови фіксації та принципи визначення її рівня.



Ціноутворення в міжнародній торгівлі ІV

  • Ціна, яка публікується – ціна, яка повідомляється в спеціальних та фірмових джерелах інформації.

  • Довідкова ціна – ціна товару у внутрішній оптовій чи зовнішній торгівлі промислово розвинутих країн, що опубліковується в різних виданнях.

  • Біржове котирування – ціна товару, що є предметом біржової торгівлі.

  • Аукціонна ціна – ціна товару, що є предметом аукціонної торгівлі і відображає реальні угоди.

  • Статистична ціна – середня експортна ціна, на основі даних зовнішньоторговельної статистики шляхом ділення вартості товару на його кількість.

  • Ціни фактичних угод – зафіксовані при здійсненні окремих фактичних комерційних операцій.

  • Ціни пропозицій великих фірм.







Розподіл доходів при міжнародній торгівлі



Одностороннє регулювання полягає у застосуванні методів впливу урядами країн в односторонньому порядку без погодження або консультацій з торговими партнерами. Такі заходи вживають здебільшого під час загострення політичних відносин.

  • Одностороннє регулювання полягає у застосуванні методів впливу урядами країн в односторонньому порядку без погодження або консультацій з торговими партнерами. Такі заходи вживають здебільшого під час загострення політичних відносин.

  • Двостороннє регулювання передбачає, що заходи торгової політики попередньо узгоджуються країнами – торговими партнерами. Кожна зі сторін попереджує свого торгового партнера про вживання будь-яких заходів, які, як правило, не вносять суттєвих змін у торгові відносини, а лише сприяють їм.

  • Багатостороннє регулювання передбачає узгодження і регулювання торгової політики багатосторонніми угодами (найважливіше – ГАТТ\СОТ).



Існує 4 рівня і 2 групи інструментів у міжнародній торгівлі



Митний тариф (customs tariff) у залежності від контексту може визначатися як:

  • Митний тариф (customs tariff) у залежності від контексту може визначатися як:

  • інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком;

  • перелік ставок мита, що застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;

  • конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.









За способом стягування мита:

  • адвалорні – нараховуються у % до митної вартості товарів, що обкладаються митом (наприклад, 13% від митної вартості – мито на імпортні автомобілі в Україні);

  • специфічні – нараховуються у встановленому розмірі за одиницю товару

  • (наприклад, 384 дол. за 1 тонну сирої нафти, російський експортний тариф);

  • комбіновані – містять обидва названих види митного стягнення (наприклад, 20% від митної вартості, але не більше 10 дол. за одиницю товару).



Нетарифні інструменти



Квотування (контингентування) – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період. Квоти поділяються:

  • Квотування (контингентування) – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період. Квоти поділяються:

  • За напрямком їх дії:

  • експортні – вводяться у відповідності з міжнародними стабілізаційними угодами, що встановлюють частку кожної країни в загальному експорті певного товару (експорт нафти з країн ОПЕК), чи урядом країни для попередження вивозу товарів, дефіцитних на внутрішньому ринку;

  • імпортні – вводяться національним урядом для захисту місцевих виробників, досягнення збалансованості торговельного балансу, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торговельну політику інших держав.

  • За обсягом дії:

  • глобальні – встановлюються на імпорт або експорт певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується чи в яку країну він експортується;

  • індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар.





Нетарифне регулювання: ліцензування

  • Ліцензування (licensing) – регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволу, який видається державними органами на експорт або імпорт товару в певній кількості за певний проміжок часу:

  • разові – письмовий дозвіл терміном до 1 року на імпорт (експорт), що видається урядом, певній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної угоди;

  • генеральні – дозвіл імпорт (експорт) певного товару протягом року без обмеження кількості угод;

  • глобальні – дозвіл на експорт (імпорт) певного товару в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості;

  • автоматичні – дозвіл, що видається негайно після отримання від експортера (імпортера) заявки, яка не може бути відхилена державним органом.



“Добровільне” обмеження експорту (voluntary export restraint) – це кількісне обмеження експорту, що базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі добровільно обмежити або не збільшити обсяг експорту товару, що прийнятий в рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.

  • “Добровільне” обмеження експорту (voluntary export restraint) – це кількісне обмеження експорту, що базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі добровільно обмежити або не збільшити обсяг експорту товару, що прийнятий в рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.



постійний демпінг – постійний експорт товарів за цінами нижче справедливої;

  • постійний демпінг – постійний експорт товарів за цінами нижче справедливої;

  • зворотній демпінг – завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку. Зустрічається вкрай рідко, зазвичай в результаті непередбачених різких коливань курсів валют;

  • взаємний демпінг – зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами. Зустрічається також рідко в умовах високої монополізації внутрішнього ринку певного товару в кожній з країн.



Перелік розслідувань, які проводяться щодо української продукції (9 – триває, 33 – чинні, 6 – в процесі перегляду





Перелік розслідувань, що проводяться щодо імпорту в Україну



1 січня 1995 року почала свою діяльність Всесвітня торговельна організація (World Trade Organization), враховуючи норми діючої до 1994 року Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

  • 1 січня 1995 року почала свою діяльність Всесвітня торговельна організація (World Trade Organization), враховуючи норми діючої до 1994 року Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

  • Генеральна угода з тарифів і торгівлі грала ведучу роль в регулюванні міжнародної торгівлі. Вона являла собою багатосторонню міжнародну угоду, що містила зведення правових норм, на яких базувались торговельні відносини між країнами-учасницями. Угода була підписана в Женеві 30 жовтня 1947 року і вступила в силу 1 січня 1948 року для 23 країн, які її підписали.



Керівні органи СОТ

  • Найвищим керівним органом СОТ є Конференція міністрів, скликана не рідше за один раз на два роки. Вона ухвалює рішення з найважливіших питань: здійснює прийом нових членів в Організацію, початок нового раунду багатосторонніх торгівельних переговорів, затвердження їх повістки.

  • У період між конференціями діяльністю СОТ керує Генеральна рада, що складається з послів і глав делегацій членів СОТ. Генеральна рада проводить огляди торгівельної політики країн-членів і займається дозволом торгівельних суперечок між ними. Ці функції вона делегує двом спеціальним органам – з аналізу торгівельної політики і з розв’язання суперечок. Генеральній раді підлеглі також три ради - Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами, Рада з інтелектуальної власності, а також три комітети - з торгівлі і розвитку; з обмежень, пов'язаних з торгівельним балансом; з бюджету, фінансів і адміністративних питань.



Основу правової системи СОТ складає пакет документів, головним з яких є Угода про СОТ, а також чотири додатки до нього.

  • Основу правової системи СОТ складає пакет документів, головним з яких є Угода про СОТ, а також чотири додатки до нього.

  • У Додаток 1 входять три основоположні угоди СОТ:

  • Генеральна угода про тарифи і торгівлю 1994 р. (включаючи положення Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1947 р. з урахуванням змін, внесених з моменту підписання),

  • Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС) і

  • Угода по торгівельних аспектах прав інтелектуальної власності (ТРІПС).

  • Крім того, в Додаток 1 включені дві угоди, які встановлюють права та зобов’язання урядів по регулюванню торгівлі окремими категоріями товарів:

  • Угода з сільського господарства і

  • Угода з текстилю і одягу.



Ряд угод регламентує застосування основних інструментів зовнішньоторговельної політики:

  • Ряд угод регламентує застосування основних інструментів зовнішньоторговельної політики:

  • Угода по субсидіях і компенсаційних заходах,

  • Угода по застосуванню ст. VI ГАТТ-94 (Угода по антидемпінгових заходах),

  • Угода по захисних заходах,

  • Угода по технічних бар'єрах в торгівлі,

  • Угода по застосуванню санітарних та фітосанітарних норм,

  • Угода по застосуванню ст. VII ГАТТ-94 (Угода з митної оцінки товарів),

  • Угода з передвідвантажувальної інспекції,

  • Угода з правил походження товарів,

  • Угода за процедурами імпортного ліцензування,

  • Угода по інвестиційних заходах, пов'язаних з торгівлею.

  • До Додатку 2 увійшло Розуміння про правила і процедури розв’язання суперечок; у

  • Додаток 3 - Механізм оглядів торгівельної політики, в

  • Додаток 4 - декілька багатосторонніх торгівельних угод, обов'язкових не для всіх, а тільки для зацікавлених членів СОТ, що підписали їх:

  • Угода з торгівлі цивільною авіатехнікою,

  • Угода по урядових закупівлях,

  • Угода з молочних продуктів і

  • Домовленість з яловичини



Принципи діяльності СОТ

  • Принцип недискримінації має подвійне значення.

  • Перше – недискримінація торгівельних партнерів по відношенню один до одного. Кожна країна надає всім партнерам умови торгівлі, не менш сприятливі, ніж ті, які вона надала хоча б одній з них. Даний аспект принципу недискримінації знайшов свій вираз в обов'язковому застосуванні режиму найбільшого сприяння (РНС) до всіх членів СОТ.

  • Інший аспект підкреслює неприпустимість дискримінації іноземних товарів по відношенню до вітчизняних після проходження митниці. Дотримання цієї вимоги забезпечується наданням національного режиму іноземним товарам, що поступили на внутрішній ринок.

  • Принцип гласності полягає у тому, що всі країни зобов'язуються регулярно і в повному обсязі інформувати інших членів СОТ про застосування засобів торгівельної політики, а також завчасно доводити до їх відома заходи, які готуються до введення.

  • У документах СОТ міститься список інструментів, про застосування яких вимагається обов'язково попереджати інші країни, і вказані терміни повідомлення.



Застосування механізму зв’язаних тарифів

  • Доля імпорту країн, що розвиваються, які зв’язали свої тарифи, збільшилася з 13% до 61% протягом Уругвайського раунду

  • Майже 100% своїх тарифів зв’язали країни Південної Америки

  • За окремими категоріями товарів тарифи фактично залишаються незв’язаними (транспортне обладнання, деревообробка, рибопродукти, метали)





Діючі та зв’язані тарифні ставки після Уругвайського раунду



Середньозважені рівні діючих тарифів після Уругвайського раунду



Процес приєднання України до системи ГАТТ-СОТ розпочався 17 грудня 1993 р., коли до Секретаріату ГАТТ було подано офіційну заяву Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ. Наступним кроком відповідно до процедури приєднання стало подання 28 червня 1994 р. Меморандуму про зовнішньоторговельний режим України на розгляд Робочої комісії з питань розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ. Відтоді відбулося вже кілька засідань Робочої комісії. У 1997 р. розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами членами СОТ.

  • Процес приєднання України до системи ГАТТ-СОТ розпочався 17 грудня 1993 р., коли до Секретаріату ГАТТ було подано офіційну заяву Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ. Наступним кроком відповідно до процедури приєднання стало подання 28 червня 1994 р. Меморандуму про зовнішньоторговельний режим України на розгляд Робочої комісії з питань розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ. Відтоді відбулося вже кілька засідань Робочої комісії. У 1997 р. розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами членами СОТ.

  • На 24/08/2012 р. членами СОТ були 157 держави, а 16 травня 2008 р. Україна стала 152 країною-членом СОТ (РФ – з 22 серпня 2012 р.).







Тарифи в торгівлі України у 2010 р.





Географічна структура експорту







Географічна структура імпорту



Товарна структура імпорту



Одна з основних проблем – структура собівартості українських товарів



Інша значуща проблема – низька технологічність українського експорту



Схожі:

Тема 3 Cвітовий ринок товарів і послуг iconТема Світовий ринок товарів та послуг Блок І-ІІ. Включає теоретичне опитування
Демпінг як засіб торгівельної політики, його види. Антидемпінгові мита та їх роль у розвитку міжнародної торгівлі
Тема 3 Cвітовий ринок товарів і послуг iconТема Світовий ринок товарів та послуг Блок І-ІІ. Включає теоретичне опитування
Демпінг як засіб торгівельної політики, його види. Антидемпінгові мита та їх роль у розвитку міжнародної торгівлі
Тема 3 Cвітовий ринок товарів і послуг iconТема 23. Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів (робіт, послуг). Право інтелектуальної власності на комерційне найменування.
Право інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів І послуг)
Тема 3 Cвітовий ринок товарів і послуг iconТема „Світовий ринок товарів та послуг
Види та методи міжнародної торгівлі. Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі. Біржова торгівля. Види І цілі біржових угод. Торги...
Тема 3 Cвітовий ринок товарів і послуг iconТема „Світовий ринок товарів та послуг
Види та методи міжнародної торгівлі. Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі. Біржова торгівля. Види І цілі біржових угод. Торги...
Тема 3 Cвітовий ринок товарів і послуг iconТема „Світовий ринок товарів та послуг
Види та методи міжнародної торгівлі. Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі. Біржова торгівля. Види і цілі біржових угод. Торги...
Тема 3 Cвітовий ринок товарів і послуг iconТема „Світовий ринок товарів та послуг
Види та методи міжнародної торгівлі. Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі. Біржова торгівля. Види і цілі біржових угод. Торги...
Тема 3 Cвітовий ринок товарів і послуг iconТема Конкуренція в системі ринкової економіки Тема Конкурентоспроможність товарів і послуг на світовому ринку
Тема Система управління конкурентоспроможністю підприємства на світовому ринку
Тема 3 Cвітовий ринок товарів і послуг iconТема Конкуренція в системі ринкової економіки Тема Конкурентоспроможність товарів І послуг на світовому ринку
Тема Система управління конкурентоспроможністю підприємства на світовому ринку
Тема 3 Cвітовий ринок товарів і послуг iconАнотація Дисципліни „ринок фінансових послуг” 1й семестр, магістратура викладач: к е. н., доцент Кужелєв М. О
«Ринок фінансових послуг» як навчальна дисципліна тісно пов'язана з іншими навчальними курсами: фінансовим ринком, економічною теорією,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи