Особливості техніко-економічного обҐрунтування проектів диверсифікації в сучасних умовах icon

Особливості техніко-економічного обҐрунтування проектів диверсифікації в сучасних умовах




Скачати 42.26 Kb.
НазваОсобливості техніко-економічного обҐрунтування проектів диверсифікації в сучасних умовах
Дата06.10.2014
Розмір42.26 Kb.
ТипОбґрунтування

Павленко О.С., (ФЕтаУ, магістрант)

Особливості техніко-економічного обҐрунтування проектів диверсифікації в сучасних умовах



Здійснення диверсифікації обумовлено підвищенням динамічності ринкової економіки, швидкими змінами попиту, виникненням великої кількості нових галузей та ринків. В таких умовах диверсифікація діяльності дозволяє компенсувати падіння збуту на одному ринку за рахунок збільшення його на інших ринках. Завдяки цьому диверсифіковані підприємства в цілому більш стійкі та конкурентоспроможні в порівнянні з вузькоспеціалізованими, так як вони проникають в нові для себе сфери діяльності, розширюють асортимент товарів.

Обґрунтування необхідності і можливості диверсифікації діяльності підприємства на перспективу відбувається за допомогою відповідної стратегії диверсифікації. Фахівцями стратегічного планування доведено, що для її впровадження необхідно провести стратегічний аналіз, а також пройти декілька етапів для поступового переходу від концепцій до конкретних організаційно-технічних заходів. Для впровадження стратегії диверсифікації на підприємстві, можна запропонувати етапи її реалізації в певній послідовності, представленій у вигляді укрупненого алгоритму управління стратегіями диверсифікації діяльності підприємств.

1. Аналіз ситуацій на ринку та визначення позицій аналізованого підприємства на ньому.

2. Визначення доцільності диверсифікації діяльності на основі аналізу проблем, які вона допоможе розв’язати. Відповідно до цього формулювання мети і завдань диверсифікації.

3. Визначення найбільш прийнятних стратегій диверсифікації та їх укрупнений аналіз.

4. Вибір методики детального аналізу, критеріїв та їх показників для оцінки стратегій диверсифікації з метою оптимізації їх вибору.

5. Формування інформаційної бази аналізу.

6. Вибір найбільш раціональної для конкретного підприємства у конкретних ринкових умовах (з урахуванням перспектив їх розвитку) стратегії диверсифікації.

7. Деталізація стратегії по цілям, етапам, термінам, результатам.

8. Розробка системи заходів щодо контролю і оцінки результатів.

З урахуванням принципів та видів диверсифікації краще всього використовувати дві групи стратегій: внутрішнього та зовнішнього зростання. Внутрішнє передбачає диверсифікацію існуючого підприємства за рахунок використання наявних і залучених ресурсів. До даної групи відносяться стратегії конгломеративної та концентричної диверсифікацій, а в межах останньої виділяють горизонтальну та вертикальну диверсифікації. Освоєння випуску нових продуктів, які не співпадають з традиційним профілем організації – цільове призначення конгломеративної диверсифікації, яка застосовується за таких умов: коли в базовій галузі відбувається зниження обсягів реалізації та коли існуючі ринки для продукту організації є вже дуже насиченими. Що до концентричної диверсифікації, то вона являє собою освоєння основних видів діяльності, які співпадають з профілем організації. Її застосування має сенс, коли: або нові профільні продукти можуть пропонуватися на ринку за досить високими конкурентними цінами, або традиційні продукти знаходяться на стадії завершення їх життєвого циклу, крім того організація має володіти сильною управлінською командою.

Типовими ситуаціями для застосування горизонтальної диверсифікації є: коли доповнення нових, але водночас непрофільних продуктів могло би істотно покращити реалізацію традиційних; коли організація функціонує у високо конкурентному і/або нерозвинутому бізнесі та коли традиційні канали збуту можуть бути використані для просування на ринок нових продуктів. Вертикальна, в свою чергу, реалізовується у випадках, коли: по-перше, фірма має намір звернутися до більш ранніх стадій діяльності; по-друге, конкурує в галузі, яка швидко зростає (очікується розширення ринків збуту) і, по-третє, коли фірма має намір звернутися до наступних стадій діяльності.

Зовнішнє зростання передбачає об'єднання підприємств, пов'язаних або непов'язаних технологічним ланцюжком. Даній групі відповідає стратегія спільного підприємства, яка полягає в об’єднанні з іншою компанією для проведення робіт над спеціальним проектом. Вона застосовується, коли дві або більше компанії, що спеціалізуються в різних бізнесах, об’єднуються, щоб доповнити одна одну, або коли існує потреба швидкого виходу на світовий ринок чи ринок нової технології.

У якості оціночних критеріїв, за якими приймають рішення про раціональність (нераціональність) і, відповідно, доцільність (недоцільність) відбору конкретної стратегії, застосовують:

- рівень платоспроможного попиту на товари (вироби чи послуги) підприємства (більше значення краще);

- рівень рентабельності діяльності (більше значення краще);

- рівень ризику (менше значення краще);

- зростання адаптаційних можливостей підприємства до змін ситуації на ринку (більше значення краще);

- рівень конкурентоспроможності (більше значення краще);

- рівень використання стратегічного потенціалу підприємства (більше значення краще).

Отже, підприємство повинно здійснювати диверсифікацію з найбільшою для себе користю і найменшим ризиком, тобто вибрати оптимальний варіант вкладення капіталу із максимально можливим прибутком і забезпеченням фінансової стійкості підприємства.
Література

1. Багорка М. О. Диверсифікація як фактор підвищення ефективності діяльності підприємств в сучасних умовах / М. О. Багорка, І. А. Білоткач // Інвестиції: практика та досвід. — 2009. — №10. — с. 17-21.

2. Корінько М.Д. Організаційно-економічний механізм диверсифікації діяльності суб’єктів господарювання// Актуальні проблеми економіки - 2008.- №6.- С. 135-142

3. Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми: Монографія/ Н. В. Куденко. – К.: КНЕУ, 2002. – 245 с.

4. Пересадько Г. О. Управління стратегіями диверсифікації промислових підприємств : дис. канд. економ. наук : 08.00.04 / Пересадько Галина Олександрівна. – Суми, 2008. 254 с.

5. Скоробогатов М. М., Диверсифікація як один із шляхів підвищення ефективності діяльності підприємств у сучасних умовах// Актуальні проблеми економіки - 2011.- №6.- С. 126-138.

6. Цогла О.О. Переваги та недоліки стратегії диверсифікації діяльності підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №5. - С. 149-152.

Схожі:

Особливості техніко-економічного обҐрунтування проектів диверсифікації в сучасних умовах iconПитання на модуль 2 з дисципліни «особливості енерговикористання у галузях господарства (світлотехнічній галузі)»
Особливості, які виникають з вибором системи освітлення при проведенні техніко-економічного аналізу
Особливості техніко-економічного обҐрунтування проектів диверсифікації в сучасних умовах iconВ. О. Касьянов, д-р техн наук А. В. Гончаренко параметричні дослідження комплексного техніко-економічного критерію безпеки
Розглянуто загальний вплив вагових коефіцієнтів на величину комплексного техніко-економічного критерію безпеки. Наведено формули...
Особливості техніко-економічного обҐрунтування проектів диверсифікації в сучасних умовах iconПрограма кандидатського іспиту зі спеціальності 05. 22. 11 Автомобільні шляхи та аеродроми проектування автомобільних доріг
Шляхи науково-технічного прогресу при розвідуванні та проектуванні автомобільних доріг І техніко-економічного обґрунтування проектних...
Особливості техніко-економічного обҐрунтування проектів диверсифікації в сучасних умовах iconКонспект лекцій з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин» для студентів факультету економіки та менеджменту спеціальності 050100 «Маркетинг»
Конспект лекцій з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин» / Укладачі: О. М. Суміна, О. В. Черняков. — Суми: Вид-во...
Особливості техніко-економічного обҐрунтування проектів диверсифікації в сучасних умовах iconФормування критеріальної бази управління вибором стратегій диверсифікації
Його метою є виявлення проблем, які вирішуються шляхом диверсифікації. Для попереднього вибору видів диверсифікації нами запропоновано...
Особливості техніко-економічного обҐрунтування проектів диверсифікації в сучасних умовах iconБогоявленська Ю. В. Держава як організація: інституціональна специфіка управління
Розглянуто особливості функціонування держави як організації у сучасних умовах. Визначено основні інституціональні особливості, компетенції...
Особливості техніко-економічного обҐрунтування проектів диверсифікації в сучасних умовах iconІ.І. Рекуненко, к е. н., доцент двнз «Українська академія банківської справи нбу»
Особливості правового регулювання інфраструктури фінансового ринку україни в сучасних умовах
Особливості техніко-економічного обҐрунтування проектів диверсифікації в сучасних умовах iconІ. факультет спортивних ігор та складно-координаційних видів спорту
«Особливості багаторічної підготовки футболістів та арбітрів різної кваліфікації в сучасних умовах розвитку футболу»
Особливості техніко-економічного обҐрунтування проектів диверсифікації в сучасних умовах iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Принципи здійснення, форми типи І моделі підприємницької діяльності. Нормативне забезпечення підприємництва. Франчайзинг як особлива...
Особливості техніко-економічного обҐрунтування проектів диверсифікації в сучасних умовах iconВсеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «стан бжд, оп та цз в сучасних умовах соціально-економічного розвитку україни»
Касьяненко Микола Мифодійович – проректор з навчальної та методичної роботи, к с г н., доцент
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи