Затверджено: Голова приймальної комісії icon

Затверджено: Голова приймальної комісії




Скачати 360.56 Kb.
НазваЗатверджено: Голова приймальної комісії
Дата31.07.2012
Розмір360.56 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТІ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


ДВНЗ ”Донецький національний технічний університет”


Затверджено:


Голова приймальної комісії


___________________О.А.Мінаєв


“____”______________2012р.


ПРОГРАМА


фахового вступного випробування для вступу на навчання

за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр»


Спеціальність: 7.05030104, 8.05030104 Маркшейдерська справа


Донецьк, ДонНТУ, 2012р.

ВСТУП



Науковий зміст, теоретичні питання і практичні задачі викладено в питаннях. При цьому охоплено основні частини фахових дисциплін, які студенти повинні засвоїти на 1, 2, 3, 4 курсах а саме:

  • Загальний курс маркшейдерської справи та геодезія;

  • Маркшейдерське та топографічне креслення;

  • Маркшейдерсько-геодезичні прилади;

  • Математична обробка маркшейдерсько-геодезичних вимірювань;

  • Математична статистика в гірництві;

  • Аналіз та порівнювання маркшейдерських мереж;

  • Гіроскопічне орієнтування в маркшейдерській справі;

  • Гірнича геометрія;

  • Забезпечення спеціальних маркшейдерських робіт;

  • Маркшейдерське забезпечення охорони підроблюваних об'єктів;

  • Технологія комп'ютерних робіт;

  • Проектування та експлуатація геоінформаційних систем;

  • Загальні питання геометризації родовищ корисних копалин;

  • Основи земле – та надрокористування.

Перелік питань містить в собі, як теоретичну частину вказаних дисциплін так і практичне виконання маркшейдерських задач. Відображено також історію розвитку маркшейдерської справи, нормативні документи, відповідність маркшейдерського забезпечення етапам освоєння родовищ корисних копалин.


^ ЗМІСТ ПРОГРАМИ


МАРКШЕЙДЕРСЬКІ ДИСЦИПЛІНИ:


1. ЗАГАЛЬНИЙ КУРС МАРКШЕЙДЕРСЬКОЇ СПРАВИ . Зміст курсу: Маркшейдерські роботи при проектуванні, будівництві й реконструкції кар'єрів. Об'єкти маркшейдерських зйомок на кар'єрах. Маркшейдерські опорні й знімальні мережі. Маркшейдерське забезпечення БВР. Маркшейдерські роботи при проведенні траншів. Маркшейдерські роботи при розробці родовищ транспортно-відвальними мостами. Маркшейдерські роботи при розробці родовищ. Маркшейдерська графічна документація відкритих гірничих робіт.

Література: [1-6]

^ 2. АНАЛІЗ МАРКШЕЙДЕРСЬКИХ ЗЙОМОК. Зміст курсу: Аналіз похибок кутових вимірів у підземних полігонометричних ходах. Складові похибки виміру кута. Похибки візування й відлічування, їхній вплив на вимір кута способом круго­вих прийомів. Похибки виміру кута, обумовлені неточніс­тю центрування теодоліта й сигналів. Вплив не вертика­льності вісі теодоліта на точність виміру кута. Інструментальні похибки теодо­літа. Нормативні вимоги до методики центрування теодоліта й точності кутових вимірів. Практичні рекомендації зі зниження похибок кутових вимірів і оцінці їхньої від­повідності нормативним вимогам. Аналіз похибок лінійних вимірів у підземних полігонометричних ходах. Складові загальної похибки виміру довжини рулеткою , обумовлені неточністю компарування, відліку температури, натягу, провішування , виміру кута нахилу, відлічування. Вимоги до велічини кожної складової й обгрунтування методичних рекомендацій, які забезпечують вико­нання цих вимог. Закономірності похибок при вимірах рулеткою. Коефі­цієнти випадкового й систематичного впливу. Закономірності похибок при світлодалекомірних вимі­рах. Аналіз накопичення похибок у підземних полігонометричних ходах. Похибки координат кінцевого пункту вільного полігонометричного ходу, обумовлені погрішностями виміру його кутів, довжин сторін і дирекційного кута початкової сторони. Похибки координат кінцевого пункту ходу, за­мкнутого в дирекційних кутах і розділеного на секції. Нормативні вимоги до точності пунктів підземних по­лігонометричних ходів. Аналіз накопичення похибок у підземних поліго-нометричних ходах. Похибку кінцевого пункту витягнутого рівностороннього ходу різних видів. Практичне використання отрима­них формул. Аналіз точності геометричного орієнтування че­рез 2 вертикальних ствола. Сутність задачі по орієнтуванню, виконувальні вимі­ри і виникаючі при цьому похибки. Нормативні вимоги до точності. Похибка проектування. Ступінь її впливу на загальну похибку орієнтування. Похибка примикання на поверхні. Геометричний зміст, причини виникнення, формула для розрахунку, вибір раці­ональної методики примикання. Похибка примикання в шахті. Геометричний зміст, причини виникнення, формула розрахунку, вибір раціона­льної методики примикання. Аналіз точності геометричного орієнтування че­рез вертикальний ствол. Сутність задачі і складові загальної похибки орієн­тування при примиканні сполучним трикутником. Нормати­вні вимоги до точності орієнтування. Похибка проектування. Ступінь її впливу на загальну похибку орієнтування. Способи зменшення похибки проек­тування .Похибка примикання методом сполучного трикутника і її складові частини. Похибка визначення кутів при схи­лах. Похибка виміру кута є, у т.ч. вплив на неї похиб­ки центрування теодоліта. Вибір раціональної схеми при­микання. Аналіз точності гіроскопічного орієнтування. Сутність задачі по гіроскопічному орієнтуванню. Ос­новні джерела похибок гіроскопічного визначення дирекційного кута. Вибір початкової сторони для визначення виправлення гірокомпаса. Визначення точності гірокомпаса по відхи­леннях від середнього і по різницям подвійних визначень гіроскопічного азимута. Визначення похибки орієнтуван­ня. Контроль вимірів. Методика гіроскопічних вимірів при необхідності за­безпечити більш точне визначення виправлення гірокомпа­са. Відлік температури при гіроскопічних вимірах. Нормативні вимоги до точності гіроскопічних вимі­рів. Аналіз точності й трудомісткості гіроскопічного хо­ду. Аналіз накопичення похибок у ходах геометричного й тригонометричного нівелювання. Висотна мережа шахти, методика її створення. Вимо­ги до точності. необхідність аналізу точності висотних зйомок. Джерела похибок при геометричному і тригонометрич­ному нівелюванні. Предрахунок похибок кінцевих пунктів ходів геометричного й тригонометричного нівелювання.

Література: [3]

^ 3. ГІРНИЧА ГЕОМЕТРІЯ. 3.1. Зміст курсу: Значення гірничої геометрії, як галузі гірничої науки. Історія розвитку. Загальні відомості про способи проецювання і види проекцій. Основні вимоги до гірничо-графічних креслень (графіків). Суть проекцій з числовими позначками (відмітками). Зображення основних геометричних елементів в проекції з числовими позначками (відмітками). Точка, пряма в проекції з числовими позначками (відмітками). Способи задання прямої. Елементи залягання. Градуювання прямої. Взаємне положення прямої і точки, двох прямих. Зображення площини в проекції з числовими позначками (відмітками). Горизонталі, елементи залягання площини. Способи побудови горизонталей площини. Взаємне положення прямої і площини, двох площин. Визначення неспотворених (неперекручених) величин геометричних елементів Спосіб зміни площин проекцій, спосіб суміщень. Розв’язування деяких гірничо-геометричних задач на визначення неспотворених величин геометричних елементів. Аксонометричні проекції. Суть аксонометричних проекцій. Термінологія. Показники спотворення (перекручення). Основні властивості. Аксонометричний масштаб. Види аксонометричних проекцій. Залежність між показниками спотворення. Побудова гірничих виробок в аксонометричних проекціях. Рішення задач на аксонометричних зображеннях. Способи побудови аксонометричних зображень. Побудова блок-діаграм. Знаходження довжини виробок, кутів, площ. Масштабний еліпс. Рішення задач за його допомогою. Афінні проекції. Суть афінного проеціювання та його основні властивості. Системи координат. Види афінних проекцій. Умови, за яких афінне зображення буде найбільш наочним. Побудова гірничих виробок в афінних проекціях. Афінне зображення виробок. Масштабний еліпс та його використання при рішенні задач. Визначення довжини виробки, дирекційного кута, площі. Стереографічні проекції. Суть проекцій. Зображення точки, прямої, площини. Співвідношення між геометричними елементами. Основні властивості стереографічних проекцій. Практичні задачі, що розв’язуються в стереографічних проекціях Визначення елементів залягання покладу. Побудова стереографічних сіток. Зображення тріщинуватості масиву. Рішення гірничо-геометричних задач. Топографічні поверхні. Застосування топографічних поверхонь для геометризації структурних і якісних особливостей родовищ корисних копалин. Поняття про топографічну поверхню. Реальні і нереальні поверхні, їх задання в проекції з числовими позначками. Властивості топографічних поверхонь. Математичні дії з топографічними поверхнями. Способи побудови топографічних поверхонь.

3.2. Зміст курсу: Суть геометризації родовищ корисних копалин. Геометризації структури і якості. Регіональна, детально-розвідувальна і експлуатаційна геометризації. Параметри покладу та способи їх визначення. Безпосередні способи. Непрямі способи: за даними трьох точок (аналітичний і графічний), за двома видимими напрямами (аналітичний і графічний), за даними зарисовок стінок гірничих виробок. Потужність покладу, її види, способи визначення та зображення. Свердловини, їх класифікація за призначенням і документація. Вимірювання викривлення свердловин. Визначення координат точки зустрічі свердловини з пластом чи покладом. Каротаж свердловин, його використання. Структурні графіки. Побудова карти виходів пластів на поверхню або під наноси, практичні прийоми. Значення геологічної карти. Геологічні розрізи і профілі. Напрями для побудови розрізів, послідовність їх побудови. Використання дані розвідки, що не попали в площину розрізу. Розрізи за "косим" напрямом, особливості їх побудови, використання правила нормалей, геологічних особливостей товщі, даних викривлених свердловин і ін. Значення геологічних розрізів. Гіпсометричні плани, способи побудови та їх оцінка, прямі і непрямі способи. Масштаб, площина проекції. висота перерізу при побудові гіпсометричного плану. Гіпсометричні плани при постійній та мінливій потужностях покладу. Побудова гіпсометричного плану недостатньо розвіданого пласта. Роль гіпсометричних планів у гірничому виробництві. Геометризація розривних структур. Ознаки та способи виявлення тектонічних порушень. Параметри зміщень. Розподіл зміщень за амплітудою. Класифікація зміщень. Види класифікацій. Класифікація зміщень проф. П.К.Соболевського, проф. І.М. Ушакова. Зображення розривних тектонічних порушень на графічній документації з дотриманням державних стандартів. Моделювання зміщень; їх зображення на вертикальних і горизонтальних розрізах та в проекції з числовими позначками. Пошуки зміщеної частини пласта. Побудова ізоліній поверхні пласта в проекції на вертикальну та похилу площини проекцій різними способами. Рішення задач на одержаних графіках. Глибина залягання покладу; побудова графіка ізоглибин безпосереднім та непрямим способами. Використання даних похилих та викривлених свердловин. Потужність покладу. Побудова графіків ізопотужностей покладу в проекції на горизонтальну та вертикальну площину різними способами. Геометризація якості (властивостей) корисних копалин. Побудова емпіричних кривих розподілу показників корисних копалин; згладжування кривих. Задачі, що вирішуються за допомогою згладженої кривої (обчислення середнього вмісту корисного компоненту, визначення границі між промисловим та непромисловим вмістами корисної копалини, побудова графіків якості по горизонту та на всю потужність покладу). Побудова графіків продуктивності пласта, добутків потужності на вміст компоненту, добутків кількох параметрів тощо. Геометризація складчастої форми залягання покладу. Геометричні елементи та форми складок. Визначення окремих параметрів складок в проекції з числовими позначками.

3.3^ . Зміст курсу: Загальні відомості про підрахунок запасів корисних копалин. Запаси КК, як потенціал держави. Характеристика вугілля, як корисної копалини. Вимоги щодо вивченості родовищ. Генеральний та оперативний підрахунки запасів КК. Роботи, що передують підрахункові запасів КК. Класифікації запасів за господарчим значенням та за ступенем вивченості. Оконтурювання родовищ при підрахунку запасів. Внутрішній, нульовий, промисловий, сортовий контури, міжконтурна полоса. Визначення площ оконтурених ділянок запасів КК. Аналітичний, геометричний, механічний способи. Визначення об’ємів тіл корисних копалин при підрахунку запасів. Способи обчислення об’ємів. Обчислення за формулою В.І. Баумана, способами зрізаного конуса, паралельних перерізів, об’ємної палетки П.К. Соболевського, призматоїда. Параметри підрахунків запасів корисних копалин. Визначення середньої потужності при підрахунках запасів КК. Визначення уявної густини та вологості корисної копалини при підрахунку запасів КК. Спосіб пробної вирубки, лабораторний та аналітичний способи. Точність визначення уявної густини та вологості різними способами. Залежність між уявною густиною і вологістю корисної копалини. Визначення середніх вмістів корисних та шкідливих компонентів при підрахунку запасів корисних копалин. Одиниці вимірювання. Основні та контрольні аналізи. Знаходження середніх вмістів компонентів по окремій виробці, окремому перерізу та по блоку в цілому. Визначення і врахування проб з виключно високим значенням вмісту компоненту. Коефіцієнти до даних про вміст компонента. Способи підрахунку запасів корисних копалин. Вибір способу підрахунку. Спосіб середнього арифметичного. Спосіб ізогіпси проф. В.І. Баумана. Спосіб геологічних блоків. Спосіб многокутників. Спосіб трикутників. Спосіб експлуатаційних блоків та його різновидності. Спосіб ізоліній П.К. Соболевського. Спосіб розрізів при паралельних та непаралельних розрізах. Спосіб Прокоф’єва. Комбіновані способи. Точність підрахунку запасів. Характеристика похибок, що його супроводжують.

Література: [9-17]

^ 4. СПЕЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ ГЕОМЕТРИЗАЦІЇ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН. Зміст курсу: Загальні відомості про стан і рух запасів корисних копалин діючого гірничого підприємства (шахти, кар’єра).Управління запасами. Доцільність, мета, задачі обліку стану запасів КК. Маркшейдерська документація для ведення обліку. Класифікація запасів КК в границях гірничого підприємства за господарським призначенням та за ступенем підготовки до промислового освоєння. Балансові, промислові, розкриті, готові до виймання запаси вугледобувного підприємства. Розрахунок промислових запасів вугільного підприємства. Промислові запаси для експлуатаційних горизонтів (поверхів) і для загального залишку балансових запасів підприємства Проектні втрати, їх види і прогнозний розрахунок. Запаси, недоцільні до виймання за техніко-економічними причинами. Їх прогнозування. Класифікація запасів рудо добувного підприємства за ступенем підготовки до промислового освоєння. Облік стану і руху балансових та промислових запасів вугільного гірничого підприємства. Загальні принципи. Видобуток запасів, втрати, списання, змінення, перевід з нижчої категорії розвіданності до вищої. Заповнення форм (журналів) первинного обліку. Заповнення звітних форм 5-гр, М-1-ПЗ, 11-шрп. Нормування підготовлених і готових до виймання запасів КК. Визначення кількості блоків для забезпечення нормативів запасів. Облік фактичних втрат і зубожіння корисних копалин при їх видобутку. Класифікація втрат. Класифікація зубожіння. Основні положення щодо обліку втрат на вугільних родовищах. Безпосередній і непрямий способи обліку втрат. Облік втрат і зубожіння на рудних родовищах. Нормування втрат і зубожіння КК. Загальні відомості про облік видобутку корисної копалини. Задачі обліку. Види обліків і їх характеристика. Статистичний спосіб обліку видобутку. Варіанти способу. Визначення безбракованої норми неповноти вагонетки. Виробнича норма засмічення вугілля видимою породою. Контроль недогрузу й засміченості. Точність статистичного способу обліку. Маркшейдерсько-бухгалтерський спосіб обліку видобутку корисної копалини. Суть способу. Роль маркшейдера. Точність способу. Зйомка складів корисної копалини. Поділ складів на категорії за складнісю. Способи зйомки складів, їх загальна характеристика. Рулетковий спосіб заміру складів. Можливі форми та конфігурації штабелів складів. Формули для визначення об’єму. Застосування простих пристроїв при рулетковому замірі. Зйомка складів за способом паралельних профільних ліній. Формули об’єму при прямому і викривленому складі. Тахеометричний та мензульний способи зйомки складів великих розмірів і складної форми. Напівавтоматизований варіант тахеометричного способу. Обчислення об’ємів складів. Застосування ЕОМ. Похибка визначення об’єму склада. Контроль видобутку за даними «залишку вугілля по книжковим даним». Визначення уявної густини корисної копалини на складах. Маркшейдерський спосіб обліку видобутку корисної копалини. Маркшейдерські заміри підготовчих та очисних виробок. Види порожнеч при гірничих роботах і способи їх зйомок. Перерахунок «чистого» вугілля в товарне. Коефіцієнти засмічення для вугілля і для руди. Похибка площі виїмки при замірі очисної виїмки і нанесенні її на план. Точність визначення видобутку товарної корисної копалини. Визначення параметрів для планування видобутку корисної копалини. Нанесення програми ведення гірничих робіт на план.

Література: [9-17]

^ 5. МАРКШЕЙДЕРСЬКЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ВЕДЕННЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ. Зміст курсу: Місце і роль маркшейдерської служби по забез­печенню безпечного ведення гірничих робіт. Зміст дисципліни та її практичне значення. Класифікація небезпечних зон. Роль та за­дачі маркшейдерської служби в організації безпечного веден­ня гірничих робіт. Газодинамічні явища в вугільних шахтах. Класи­фікація динамічних явищ та гірничо-геологічні умови їх про­яви. Поняття газодинамічних явищ в вугільних шахтах. Кла­сифікація динамічних явищ. Гірничо-геологічні умови прояви раптових викидів вугілля, породи і газу та гірничих ударів. Основні засоби боротьби з небезпечними проявами газо­динамічних явищ в вугільних шахтах. Фізична сутність меха­нізму захищеної дії ціх засобів. Геомеханічні основи розрахунка і побудування захистних зон (33) та зон підвищенного гірничого тиску (ЗПГТ). Компоненти напруг недоторкнутого масиву гірничих по­рід. Закономірності зміни стану масива гірничих порід в зо­нах впливу очисних виробок. Основні фактори, які впливають на напружений стан масиву гірничих порід в зонах дії очис­них виробок. Закономірності розподілу границь зон ПГТ і зон разг­рузки в підробленій і надробленій товщині гірничих порід. Розрахунок і побудова захистних зон та зон ПГТ на пластах, небезпечних по раптовим викидам вугілля, породи і газу. Фізична сутність механізму захищеної дії попереджуючої розробки защитних пластів для попередження раптових викидів вугілля, породи та газу. Вихідні дані для розрахунку і по­будови захищених зон та зон ПГТ. Методика побудови захище­них зон при різних способах відробки вугільних пластів. Ме­тодика побудови зон ПГТ від ціликів та краєвих частин плас­та при різних способах відробки вугільних пластів. Визна­чення ступеню небезпеки зон ПГТ. Визначення параметрів ло­кальної попереджуючої захисної виємки пластів. Розрахунок і побудова захистних зон та зон ПГТ на пластах, схильних до гірничих ударів. Вихідні дані для розрахунку і побудови захищених зон та зон ПГТ. Методика побудови захищених зон при різних спо­собах відробки вугільних пластів. Методика побудови зон ПГТ від ціликів та краєвих частин пласта при різних способах відробки вугільних пластів. Розрахунок і побудова зон ПГТ на пластах, не­безпечних до прояви гірничого тиску. Вихідні дані для розрахунку і побудови зон ПГТ на пла­стах, небезпечних до прояви гірничого тиску. Методика побу­дови зон ПГТ від ціликів та краєвих частин пласта при різ­них углах падіння вугільних пластів. Визначення ступеню небезпеки зон ПГТ. Побудова границь зон ПГТ у випадках на­кладу зон впливу ціликів (краєвих частин) від різноманітних пластів. Розрахунок і побудова зонг небезпечних по про­риву води. Причини прориву води в гірничі виробки. Побудова запо­біжних ціликів під водними об'єктами на земної поверхні. Побудова границь небезпечної зони на пласті із затопленими виробками. Побудова границь небезпечної зони на пласті, який знаходиться під (над) затопленими виробками. Побудова границь небезпечної зони у затоплених виробках із недосто­вірним контуром. Побудова границь небезпечної зони: у зато­пленого щахтного стовбура; у незатампонованої скважини при наявності (відсутності) даних про її іскривлення. Маркшейдерське забезпечення безпечного веден­ня гірничих робіт в зонах, небезпечних по прориву води. Обов'язки маркшейдерської служби при розробці і ре­алізації дій по безпечному веденню гірничих робіт в зонах, небезпечних по прориву води. Планування гірничих робіт в опасних зонах. Вибір раціонального розташування гірничих виробок. Планування гірничих робіт в опасних зонах. Основні принципи і схеми ефективного використання захищених пластів для боротьби з раптовими викидами та горними ударами. Групірування пластів вугільної світи та визначення черговості їх відробки. Вибір раціонального розташування гірничих ви­робок відносно границь очисних робіт сусідних пластів.

Література: [3, 7, 8]

^ 6. МАРКШЕЙДЕРСЬКЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПІДРОБЛЯЄМИХ ОБ’ЕКТІВ. Зміст курсу: Зміст та значення проблеми. Форми зрушення підробленої товщі. Зміст дисципліни та її практичне значення. Задачі марк­шейдерської служби при розробці корисних копалин під забу­дованими теріторіями. Загальна характеристика процесу зру­шення гірських порід. Схема зрушення товщі гірських порід та земної поверхні. Розподіл підробленоі товщі за ступенем порушення гірських порід. Напружно-деформований стан масиву гірських порід до і після підробки. Мульда зрушення та її основні параметри. Зако­номірності розподілу зрушення та деформацій. Розташування мульди зрушення відповідно кордонів очис­них робіт. Повна та неповна підробка земної поверхні. Види та деформації земної поверхні. Кордонні кути, кути зрушення і кути розривов, кути максимального осідання і кути по­вних зсунень. Коефіцієнти підробленості зрушення на земній поверхні в залежності від коефіцієнтів підробленості. Зако­номірності розподілу зрушення і деформацій земної поверхні в точках головних перерізів мульди зближення. Основні фактори, що мають вплив на процес зближення гірських порід та земної поверхні. Тривалість та швидкість процесу зближення земної поверхні. Вплив виймаємої потужності пластів, глибини розробки, кута падіння пластів, розмірів виробленого простіру, фізико-механичних властивостей товщі гірських порід, потужності рихлих відложень (наносів), тектонічної порушності товщі порід, обводненості товщі порід, порушності товщі порід старими гірничими виробками, систем розробки, способів керування кровлею в лавах, швидкісті посуву очисних ви­боїв та рельєфа місцевості на зближення та деформації зем­ної поверхні. Загальна тривалість процесу зближення земної поверхні. Тривалість початкової, інтенсивної і стадії затухання про­цесу зближення. Швидкість процесу зближення у періоди поча­ткової, інтенсивної і стадії затухання. Період небезпечних деформацій земної поверхні. Методи вивчання процесу зрушення товщі гірсь­ких порід і земної поверхні. Теоретичні дослідження. Лабораторні дослідження шляхом моделювання на еквівалентних матеріалах. Мета, задачі марк­шейдерських натурних спостережень за зближенням і деформа­ціями земної поверхні. Типи спостереджувальних станцій і вимоги до їх закладки. Розрахунок профільних ліній спосте­реджувальних станцій. Прив'язка спостереджувальних станцій до пунктів опорної маркшейдерсько-геодезичної мережі та ви­робництво інструментальних спостережень на станціях. Мате­матична обробка результатів спостережень і побудова графі­ків зближення деформацій земної поверхні. Знаходження осно­вних параметрів процесу зближення земної поверхні. Спеціальні спостереження і станції при підробці грома­дянських, промислових споруд і природних об'єктів. Методи розрахунку зрушення і деформацій земної поверхні. Ісходні параметри для розрахунку очікуваних зрушень та деформацій земної поверхні. Розрахунок максимального осідання земної поверхні. Сутність методу типових кривих для розрахунку зрушень і деформацій земної поверхні у точ­ках головних перерызах мульди зрушення. Розрахунок очікуваних зрушень та деформацій земної поверхні в точках перерізів мульди зрушення паралельних головним перерізам. Розрахунок очікуваних зрушень та деформацій в точках земної поверхні по напрямкам, не паралельним головним перерізам мульди зрушень. Розрахунок очікуваних зрушень та деформацій земної поверхні від декілька очисних виробіток. Розрахунок очіку­ваних зрушень і деформацій земної поверхні з використанням ЕОМ. Оцінка точності розрахунків очікуваних зрушень і де­формацій земної поверхні. Розрахунок імовірних зрушень і деформації земної поверхні при відсутності календарних пла­нів розвитку гірничих робіт, находження розрахункових зрушень і деформацій земної поверхні за допомогою коефіцієнтів перегрузки. Засоби охорони підроблюємих будівель і споруд. Знаходження допустимих і критичних деформацій земної поверхні для підроблюємих будівель і споруд. Безпечна і критична глибина розробки. Існуючи засоби охорони будівель і споруд від шкідливого впливу гірничих розробок. Вимоги правил охорони при підробці різноманітних об'­єктів. Порядок затвердження засобів охорони будівель і споруд від шкідливого впливу гірничих робіт. Особливості зрушення та деформацій товщі порід та земної поверхні в складних умовах залягання вугільних пластів. Особливості зближення гірських порід при складчастом заляганні вугільних пластів та при виємці світ крутих плас­тів. Закономірності з'явлення уступів на земної поверхні при виємці світ крутих пластів. Розрахунок очікуваної висоти уступів. Особливості зближення та деформацій земної поверхні в зонах впливу роз­ривних порушень.

Література: [3, 7, 8]

^ 7. ГІРОСКОПІЧНЕ ОРІЄНТУВАННЯ В МАРКШЕЙДЕРСЬКОЇ СПРАВІ Зміст курсу: Загальні відомості про гіроскопи. Загальні відомості про гіроскопи. Свободний гіроскоп. Свойства швидковращающегося гіроскопа. Класифікація гірокомпасів. Види гірокомпасів. Маркшейдерський вибохобезпечний торсіонний гірокомпас МВТ-2. Призначення. Основні частини конструкції. Схема автоколіматора. Геометричні елементи МВТ-2. Визначення дирекціоного кута. Пуск гірокомпаса. Визначення гіроскопічного азимута сторони. Визначення поправки гірокомпасу. Виробництво гіроскопічного орієнтування. Обробка гіроскопічних вимірювань. Область застосування гірокомпаса. Застосування гірокомпаса при будівництві та реконструкції шахтної підземної мережі. Комбінований засіб прокладки світловимірювачно-гіроскопічного ходу. Перевірка технічного стану гірокомпаса МВТ-2. Проведення регламентних робіт для гірокомпасу МВТ-2. Найменування та періодичність робіт.

^ 8. АНАЛІЗ ТА ПОРІВНЯННЯ МАРКШЕЙДЕРСЬКИХ МЕРЕЖ. Зміст курсу: Основні поняття теорії матриць. Матриця, види матриць. Додавання і множення матриць. Основні відомості з теорії визначателів. Визначники і їхні властивості. Формули Крамера. Зворотна матриця і її використання при рішенні систем рівнянь. Теорія корелатного порівнювання у матричному викладі. Матриця коефіцієнтів умовних рівнянь виправлень. Столбцова матриця шуканих виправлень в обмірювані величини. Столбцова матриця вільних умовних рівнянь виправлень. Принцип найменших квадратів. Пошук єкстремума функції Лагранжа. Зворотна вагова матриця. Матриця коефіцієнтів нормальних рівнянь. Перебування корелат. Одержання шуканих виправлень до обмірюваних величин. Оцінка точності при порівнюванні корелатним способом. Погрішність одиниці ваги. Визначення зворотної ваги функції зрівняних величин. Теорія параметричного порівнювання в матричному викладі. Матриця коефіцієнтів параметричних рівнянь виправлень. Столбцова матриця виправлень до наближених значень параметрів. Столбцова матриця виправлень до безпосередньо обмірюваних величин. Столбцова матриця вільних членів рівнянь виправлень. Матриця коефіцієнтів нормальних рівнянь. Вектор виправлень в обмірювані величини. Оцінка точності при порівнюванні параметричним способом. Матриця зворотних ваг. Матриця виправлень до попередніх значень параметрів. Матриця часток похідних. Середня квадратична погрішність функції зрівняних параметрів.

Література: [3]

^ 9. МАТЕМАТИЧНА ОБРОБКА МАРКШЕЙДЕРСЬКО-ГЕОДЕЗИЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ.

9.1. Зміст курсу: Предмет і завдання курсу. Теорія ймовірностей: випробування, події, теореми ймовірностей. Випадкові величини, закон розподілу, числові характеристики. Розподіл функції випадкових величин. Нормальний розподіл Центральна гранична теорема. Закон більших чисел. Математична статистика. Генеральна сукупність, метод вибірок. Статистики вибірки. Метод моментів. Статистичний аналіз результатів вимірів. Перевірка статистичних гіпотез. Критерії Пирсона, Колмогорова й ін. Помилки першого й другого роду. Теорія випадкових помилок геодезичних вимірів. Критерії точності: середня квадратическая й гранична помилки. Метод довірчих інтервалів. Оцінка точності функцій обмірюваних величин.

9.2. ^ Зміст курсу: Обробка багаторазових вимірів однієї величини. Математична обробка неравноточних вимірів однієї величини. Ваги коррелированних і некоррелированних вимірів. Оцінка точності за допомогою подвійних равноточных і неравноточных вимірів: облік систематичних помилок, порядок обробки ряду подвійних вимірів. Визначення допусків для багаторазових вимірів, визначення припустимих величин нев'язань функцій геодезичних вимірів. Метод найменших квадратів. Корелатний метод уравнивания: умовні рівняння, лінеаризація рівнянь, нормальні рівняння, метод Гауса, оцінка точності. Параметричний метод уравнивания: вибір параметрів, рівняння зв'язку, рівняння виправлень у лінійному виді, нормальні рівняння і їхнє рішення по методу Гаусса. Оцінка точності: обчислення помилки одиниці ваги, матриця вагових коефіцієнтів, обчислення зворотної ваги функції. Уравнивание геодезичних мереж параметричним методом. Комбіновані методи уравнивания. Інтерполяція й апроксимація функцій методом найменших квадратів. Основи теорії кореляції.

^ 10. МАРКШЕЙДЕРСЬКО-ГЕОДЕЗИЧНІ ПРИБОРИ. Зміст курсу: Класифікація та стандартизація маркшейдерсько-геодезичних приладів (МГП). Основи геометричної оптики. Оптичні системи МГП. Маркшейдерські прилади для зйомки лав та камер. Лазерні МГП. Гірокомпаси та гіробусові. Фізичні основи вимірювання відстані за допомогою електромагнитних коливань (ЕМК). Сучасні засоби лінійних вимірювань. Вимірювання відстаней за допомогою ЕМК. Імпульсний та фазовий засоби вимірювання відстані електронними далекомірами. Вирішування багатозначності у фазових далекомірах. Швидкість електромагнітних хвиль в вакуумі та атмосфері. Основні вузли світлодалекомірів. Функціональні схеми світлодалекомірів 1 та 2 покоінь. Способи модуляції світла. Системи модулятор – демодулятор. Способи вімірювання різності фаз та частот в світлодалекомірах. Оптичні системи світлодалекомірів. Світлодалекоміри. Призначення та класифікація сучасних світлодалекомірів. Світлодалекоміри МСД-1М та 2СМ-2: призначення та технічні характеристики пристроїв, блок – схеми світлодалекомірів, методика вимірювань, обробка результатів вимірювань. Метрологічне забезпечення світло-радіодалекомірів (СРД). Метрологічні параметри світло – радіодалекомірів. Способи та засоби метрологічної атестації СРД. Дослідження СРД. Аналіз джерел помилок фазових СРД. Використання світло-радіодалекомірів в маркшейдерсько-геодезичних роботах. Використання СРД при побудові: державної геодезичної мережі, опорної та зйомочної мережі на поверхні кар’єрів та шахт. Використання СРД при побудові опорної мережі у підземних виробках.

Література: [1-5]

^ 11. МАРКШЕЙДЕРСЬКЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ВЕДЕННЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ. Зміст курсу: Місце і роль маркшейдерської служби по забез­печенню безпечного ведення гірничих робіт. Зміст дисципліни та її практичне значення. Класифікація небезпечних зон. Роль та за­дачі маркшейдерської служби в організації безпечного веден­ня гірничих робіт. Газодинамічні явища в вугільних шахтах. Класи­фікація динамічних явищ та гірничо-геологічні умови їх про­яви. Поняття газодинамічних явищ в вугільних шахтах. Кла­сифікація динамічних явищ. Гірничо-геологічні умови прояви раптових викидів вугілля, породи і газу та гірничих ударів. Основні засоби боротьби з небезпечними проявами газо­динамічних явищ в вугільних шахтах. Фізична сутність меха­нізму захищеної дії ціх засобів. Геомеханічні основи розрахунка і побудування захистних зон (33) та зон підвищенного гірничого тиску (ЗПГТ). Компоненти напруг недоторкнутого масиву гірничих по­рід. Закономірності зміни стану масива гірничих порід в зо­нах впливу очисних виробок. Основні фактори, які впливають на напружений стан масиву гірничих порід в зонах дії очис­них виробок. Закономірності розподілу границь зон ПГТ і зон разг­рузки в підробленій і надробленій товщині гірничих порід. Розрахунок і побудова захистних зон та зон ПГТ на пластах, небезпечних по раптовим викидам вугілля, породи і газу. Фізична сутність механізму захищеної дії попереджуючої розробки защитних пластів для попередження раптових викидів вугілля, породи та газу. Вихідні дані для розрахунку і по­будови захищених зон та зон ПГТ. Методика побудови захище­них зон при різних способах відробки вугільних пластів. Ме­тодика побудови зон ПГТ від ціликів та краєвих частин плас­та при різних способах відробки вугільних пластів. Визна­чення ступеню небезпеки зон ПГТ. Визначення параметрів ло­кальної попереджуючої захисної виємки пластів. Розрахунок і побудова захистних зон та зон ПГТ на пластах, схильних до гірничих ударів. Вихідні дані для розрахунку і побудови захищених зон та зон ПГТ. Методика побудови захищених зон при різних спо­собах відробки вугільних пластів. Методика побудови зон ПГТ від ціликів та краєвих частин пласта при різних способах відробки вугільних пластів. Розрахунок і побудова зон ПГТ на пластах, не­безпечних до прояви гірничого тиску. Вихідні дані для розрахунку і побудови зон ПГТ на пла­стах, небезпечних до прояви гірничого тиску. Методика побу­дови зон ПГТ від ціликів та краєвих частин пласта при різ­них углах падіння вугільних пластів. Визначення ступеню небезпеки зон ПГТ. Побудова границь зон ПГТ у випадках на­кладу зон впливу ціликів (краєвих частин) від різноманітних пластів. Розрахунок і побудова зонг небезпечних по про­риву води. Причини прориву води в гірничі виробки. Побудова запо­біжних ціликів під водними об'єктами на земної поверхні. Побудова границь небезпечної зони на пласті із затопленими виробками. Побудова границь небезпечної зони на пласті, який знаходиться під (над) затопленими виробками. Побудова границь небезпечної зони у затоплених виробках із недосто­вірним контуром. Побудова границь небезпечної зони: у зато­пленого щахтного стовбура; у незатампонованої скважини при наявності (відсутності) даних про її іскривлення. Маркшейдерське забезпечення безпечного веден­ня гірничих робіт в зонах, небезпечних по прориву води. Обов'язки маркшейдерської служби при розробці і ре­алізації дій по безпечному веденню гірничих робіт в зонах, небезпечних по прориву води. Планування гірничих робіт в опасних зонах. Вибір раціонального розташування гірничих виробок. Планування гірничих робіт в опасних зонах. Основні принципи і схеми ефективного використання захищених пластів для боротьби з раптовими викидами та горними ударами. Групірування пластів вугільної світи та визначення черговості їх відробки. Вибір раціонального розташування гірничих ви­робок відносно границь очисних робіт сусідних пластів.

Література: [3, 8]


^ 12. МАРКШЕЙДЕРСЬКІ РОБОТИ ПРИ ТУНЕЛЕБУДУВАННІ. Зміст курсу: Предмет та задачі курсу. Зв`язок з суміжними дисциплінами. Стислі відомості про історії тонеле- та метробудування. Головні тенденції і перспективи метробудування включаючи метро в Донецьку, та роль маркшейдерської служби в метробуді. Предмет, зміст, ціль та задачі маркшейдерської служби при тонеле- та метробудуванні. Зв`язок геодизично-маркшейдерського забезпечення метробуду з іншими дисциплінами. Роль і значення маркшейдерської служби в забезпеченні найбільш ефективного і безпечного внесення гірничих робіт та контроль за їх веденням. Види підземних інженерних споруд та способи їх спорудження. Підземні спорудження – гідротехнічні, тунелі (водопроводи, каналізаційні спорудження, водостоки, теплотраси та інші), тунелі, метро. Стислі відомості про будівництво тунелів відкритим способом будівництва в котлованах і закритим способом спорудження без порушення земної поверхні. Поняття про габарити і форми поперечних перерізів. Способи проектування траси тунелю. Геодезичні роботи при проектуванні та будівництві тунелів. Склад основної проектної документації. Нормативна технічна документація. Топографічні плани для возведення підземних споруд. Відомості про нормативно-технічну базу будівництва та виконання найбільш важливого його розділу – геодезично – маркшейдерського, що включає в себе: Закони (Закон про надра, Устави та положення організацій виконуючих будівництво, Державні та отраслеві стандарти та інше.) Перелік положень, регламентуючих діяльність геодезично - маркшейдерської служби в будівництві(головні задачі маркшейдерської служби). Планово – висотні геодезично – маркшейдерські мережі, тунельна тріангуляція та полігонометрія. Підземна маркшейдерська основа. Основні принципи розвитку при будівництві тунелів. Схема розвиту висотного геодезичного обґрунтування. Розрахунок точності геодезичного обґрунтування на поверхні. Аналітичне обчислення проекту тунелю. Обчислення даних для виносу траси тунелю в натуру. Основні теоретичні положення. Розрахунок основних елементів кривих, пікетів на прямих ланках розбивчої осі та на кривих. Геометрична схема траси. Способи обчислення координат пікетів на кривих та координат кінців перехидних кривих. Способів розбивки кругових кривих по хордам і січним. Зрівняння способів розбивки кругових кривих. Геодезичні роботи на шахтних та будівничих площадках. Перевірка проектної маркшейдерської документації. Винос в натуру геометричних елементів запроектованих будівель та споруджень. Перевірка співвідношень геометричних елементів та поповнення маркшейдерської документації. Розбивка траси тунелю на поверхні і перенесення на поверхню траси тунелю та зв`язані з цим розбивки в городських умовах. Перенесення в натуру траси тунелю за межами города. Підземна полігонометрія. Орієнтування підземних теодолітних ходів через одну шахту, дві шахти та гіроскопічне орієнтування. Загальні положення про підземні теодолітні ходи. Збійка зустрічних виробок. Розрахунок точності маркшейдерсько-геодезичних вимірювань при збійці тунелів. Види не збійок при проходці тунелів зустрічними вибоями. Составляючі не збійок в осях підземних гірничих виробок. Розрахунок похибок окремих видів геодезичних робіт на точність збійки. Розрахунок необхідної точності вимірів. Вимоги до сторін підземної полігонометрії та методики углових та лінійних вимірів. Міри, яку можуть бути прийняті для поменьшень углових та лінійних вимірів. Маркшейдерські роботи під час проходки тунелю шитовим способом. Геодезичні роботи при монтажу шита. Визначення положення шита та його регулювання в плані під час проходки тунелю. Допуски під час монтажу шита.

Література: [3]

^ 13. МАРКШЕЙДЕРСЬКІ РОБОТИ ПРИ БУДІВНИЦТВІ ПІДЗЕМНИХ СПОРУД ТА ШАХТ. Зміст курсу: Загальні відомості про маркшейдерські роботи при будівництві шахт. Проектна документація. Винесення в натуру геометричних елементів. План промислового майданчика. Винесення будов, споруд, під’їзних шляхів. Геометричні елементи одноканатного шахтного підйому. Маркшейдерські роботи при споруд. підйому та метал. копра. Контроль співвідношень. Маркшейдерські роботи при будівництві баштових копрів та монтажі підйомних установок. Контроль співвідношень геометричних елементів. Розмір елементів. Методики контролю. Маркшейдерські роботи при проходці та армуванні шахтного стволу (стволу Ванні, проходка устя, прохідницькі виски, контроль проходки і кріплення, журнал проходки, профіль, зйомка стінок, шаблони (шаблони СИ, профілювання). Маркшейдерські роботи при розсічці і проведенні біля ствольного двору (розсічка, зісічка, зіпряження зі стволом, з’єднувальна зйомка, проектні полігон та профіль, задання напряму, профіль, задання напрямів). Маркшейдерські роботи при поглибленні стволу. Відновлення осі стволу на проммайданчику. Визначення центру та вісей стволу на діючому горизонті, Маркшейдерські роботи при різних способах поглиблення стволу. Маркшейдерські роб. При проходці стволу заморожуванням порід та бурінням. Контроль вертикальності. Документація при передачі шахти до експлуатації.

Література: [3]


^ ПИТАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ФАХОВИХ ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ


1. Які задачі вирішує маркшейдер при ліквідації гірничого підприємства?

2. Як здійснюється орієнтирно-сполучна зйомка через похилий стовбур?

3. Що таке допустима похибка замикання зустрічних вибоїв? Як вона визначається і використовується?

4. Загальна характеристика графіка, що зображує поверхню пласта в проекції на вертикальну площину.

5. Види зон, небезпечних по прориву води.

6. Які підземні об'єкти підлягають маркшейдерській зйомці?

7. Як здійснюється висотна зйомка транспортних шляхів відкаточних виробок?

8. Як визначається середня квадратична похибка вимірювання по відхиленням від середнього арифметичного. Переваги та недоліки цього способу.

9. Поясніть і проілюструйте різницю в зображенні за допомогою горизонталей горба і воронки.

10. Намалюйте та поясніть зони, котрі утворюються у поясі зрушення гірських порід внаслідок очисних робіт в лаві.

11. Опишіть, як створюється система координат маркшейдерських планів.

12. Кут необхідно виміряти з середньою квадратичною похибкою 10''. У розпорядженні маркшейдера є теодоліт, який забезпечує середню квадратичну похибку вимірювання 20''. Як одержати значення кута з необхідною точністю?

13. Що забезпечує використання при порівнянні принципу найменших квадратів?

14. Показники перекручення при побудові зображення в проекції на вертикальну площину.

15. Назвіть та поясніть параметри процесу зрушення гірських порід та земної поверхні під впливом підземних розробок.

16. Як здійснюється вимірювання довжин сторін в підземних полігонах?

17. В замкнутому полігоні із 23 пунктів вимірювання кутів проводилось з середньою квадратичною похибкою 20''. Визначити імовірність того, що нев'язка не перевищить 3'.

18. Як будують стратиграфічну колонку для умов Донбасу?

19. Поясніть методи маркшейдерських інструментальних спостережень за зсуненням гірських порід і земної поверхні під впливом підземних розробок.

20. Побудова межі зон ПГД від крайових частин пластів, небезпечних до раптового викиду вугiлля та газу.

21. Поясніть геометричну суттєвість поправки за розтяг рулетки при обробці лінійних вимірювань.

22. Що таке систематична похибка? Якими методами виключається вплив систематичних похибок на остаточні результати вимірювань?

23. Що таке змішувач тектонічного порушення?

24. Розробіть формуляр для обчислення координат точки і її точності при винесенні полярним способом.

25. Дайте пояснення величинам зрушення земної поверхні під впливом очисних робіт.

26. Поясніть геометричну суттєвість поправки за нахил лінії до горизонту при обробці лінійних вимірювань.

27. Що таке похибка візування? Як вона визначається для теодоліта?

28. Принцип визначення найкоротшої відстані між точкою і площиною, що задана в проекції з числовими позначками.

29. Розробіть формуляр для обчислення координат точки та її точності при винесенні її способом лінійної засічки.

30. Назвіть та поясніть деформації земної поверхні під впливом очисних робіт.

31. Приведіть формули для камеральної обробки лінійних вимірювань.

32. Напишіть у загальному вигляді систему трьох нормальних рівнянь і поясніть звідки беруться величини для їх складання.

33. Як визначити глибину свердловини?

34. Поясніть призначення первинних сторожових і періодичних спостережень на профільних лініях при визначенні характеру і величини зсунення товщі масиву та земної поверхні.

35. Обов'язкові маркшейдерські служби за безпечне ведення гірничих робіт на пластах небезпечних до раптового викиду вугiлля та газу.

36. Як здійснюється вимірювання горизонтальних кутів засобом повторювань?

37. Що таке необхідні та надмірні вимірювання? Яку роль грають надмірні вимірювання у маркшейдерській практиці? Покажіть, як надмірне вимірювання приводить до виникнення умовного рівняння.

38. Принцип класифікації тектонічних порушень проф. П. К.Соболевського.

39. Побудова ліній схрещення на гіпсометричних планах.

40. Дайте пояснення граничним деформаціям земної поверхні під впливом підземних розробок. Залежно від чого вони визначаються?

41. Опишіть стінний компаратор.

42. Багаторазові вимірювання гіроскопічного азимуту однієї сторони дали результати, наведені у таблиці




Значення гіроскопічного азимуту

1

144º27'29''

2

144º27'11''

3

144º27'02''

4

144º27'38''

5

144º27'20''

6

144º27'57''



Визначте точність гірокомпасу та середню квадратичну похибку орієнтування цим гірокомпасом, якщо на поверхні і в шахті виконується відповідно 4 і 2 пуски.

43. Наведіть формули для похибки кінцевого пункту полігонометричного ходу, зумовленої похибками кутових вимірювань для випадків вільного ходу та ходу, в якому додатково орієнтована остання сторона. Що дає орієнтування останньої сторони і із чого це видно ?

44. Принцип одержання горизонтальних потужностей. Схема.

45. Призначення маркшейдерських інструментальних спостережень за зсуненням гірничих порід і земної поверхні під впливом підземних розробок.

46. Як здійснюється вирівнювання кутових вимірювань розімкнутих полігонів?

47. Координата Z вузлового репера визначалась прокладкою ходів геометричного нівелювання від трьох вихідних реперів . Одержані результати та довжини ходів наведені в таблиці




Координата

Довжини ходів, км

1

154.821

2.7

2

154.862

4.1

3

154.839

1.9



Знайти найбільш надійне значення координати Z вузлового репера та його середню квадратичну похибку.

48. Які практичні рекомендації слід дотримувати при вимірюванні кутів, щоб зменшити вплив похибок центрування теодоліта і сигналів на результати вимірювань?

49. При яких умовах пряма і площина, які зображено в проекціях з числовими позначками, будуть паралельними.

50. Обов'язкові маркшейдерської служби за безпечне ведення гірничих робіт на пластах, небезпечних до прояви гірничого тиску.

51. Приведіть порядок камеральної обробки польових вимірювань при утворенні полігонометричних ходів.

52. Довжина сторони, виміряна рівно точно 5 разів. Результати вимірювання наведені у таблиці.

Знайти середню квадратичну відносну похибку найбільш надійного значення.


№ вимірювання


Значення довжини

1

47.199

2

191

3

175

4

203

5

187

53. Покажіть на прикладі, як із умовних рівнянь одержуються рівняння поправок.

54. Прилади для вимірювання викривлення свердловин.

55. Поясніть на чому базуються умови безпечної підробки будівель і споруд та вибір заходів іх охорони.

56. Наведіть приклад побудови профілю відкаточних виробок.

57. Що таке похибка проектування при геометричному орієнтуванні ?

58. Один і той же кут вимірявся двома теодолітами різної точності. При цьому одержані наступні результати.

1=175º12'38'' з m1=20''; 2=175º12'06'' з m2=15''.

Що слід прийняти за остаточне значення кута та чому дорівнює його середня квадратична похибка?

59. Як визначити координати устя свердловини?

60. Побудувати в М 1:5000 вертикальний розріз по простяганню пласта і знайти розміри напівмульд для наступних умов: масив порід був раніш підроблений повністю, марка вугілля ПА, кут падіння пласта – 20, товщина наносів – 15м, середня глибина розробки від земної поверхні – 500м, довжина лави по простяганню – 580м.

61. Які задачі вирішує маркшейдер при будівництві гірничого підприємства?

62. Як здійснюються орієнтирно-сполучна зйомка через один вертикальний стовбур з застосуванням гірокомпасу?

63. З яких похибок складається загальна похибка гіроскопічного орієнтування? Яка із складових похибок має найбільший вплив на точність пунктів полігонометричних ходів.

64. Спосіб призматоїда для визначення об'єму.

65. Визначення елементів залягання пласта за даними зарисовок стінок стволу прямокутного перерізу.

66. Як здійснюється орієнтирно-сполучна зйомка через два вертикальних стовбури?

67. Покажіть на прикладі умови виникнення та вигляд рівняння сторін.

68. Кондиції для підрахунку запасів.

69. Визначення елементів залягання пласта за даними квершлагу, пройденого навхрест простягання.

70. Види небезпечних зон, виникаючих під впливом гірничотехнічних факторів.

71. Як здійснюється орієнтирно-сполучна зйомка через один вертикальний стовбур без застосування гірокомпасу?

72. Які складові частини включає загальна похибка змикання вибоїв по висоті при проведенні збійки квершлагу між двома шахтами. Як визначаються складові загальної похибки?

73. Зображення зкидо-зсуву.

74. Види небезпечних зон, виникаючих під впливом геомеханічних процесів.

75. Побудова межі зон ПГД від ціликів пластів, схильних до прояви гірничого тиску(кут падіння пластів до 35)

76. Які типи маркшейдерських знаків існують для закріплення пунктів?

77. Приведіть основні види гірничо-графічної документації гірничого підприємства.

78. Для визначення висоти об‘єкта виміряні горизонтальна відстань до нього, d = 78.45 м з похибкою  = 0.04 м і вертикальний кут  = 12º54' з похибкою =45''. Визначити відносну похибку знаходження висоти h .

79. Порядок побудови вертикального розрізу для Донбасу.

80. Дайте пояснення допустимим деформаціям земної поверхні під впливом підземних розробок, залежно від чого вони визначаються?

81. Наведіть приклади видів підземних полігонів.

82. Як здійснюється завдання напряму криволінійній гірничій виробці в горизонтальній площині?

83. Назвіть основні етапи порівняння корелатним методом? Як контролюються обчислення на кожному етапі?

84. Принцип побудови стереографічної проекції площини.

85. Намалюйте в плані розташування мульди зсунення відносно межі очисної виїмки та поясніть зони, котрі в ній виділяють.

86. Опишіть види маркшейдерських з'йомок.

87. Наведіть правила обчислення суми округлених величин і продемонструйте на прикладі їх застосування. Як знаходиться похибка суми округлених величин?

88. Складіть ілюстрацію і формулу для переобчислення координат точки з умовної системи координат в державну.

89. Як і параметри тектонічного порушення Вам відомі?

90. Поясніть метод вивчення процесу зсунення гірських порід під впливом підземних розробок.

91. Викладіть основні положення при буду3ванні з'йомочних підземних мереж.

92. Поясніть геометричну суттєвість поправки за приведення виміряної довжини до рівневої поверхні.

93. Як здійснюється завдання напряму гірничим виробіткам у вертикальній площині(кут похилу більше 5-8 ) ?

94. Що таке показники спотворення в аксонометричній проекції?

95. Як здійснюється завдання напряму прямолінійній гірничій виробці в горизонтальній площині?

96. Горизонтальна проекція сторони полігона визначається по формулі

97. Охарактеризуйте на прикладах умови виникнення, вид та кількість рівнянь полюса.

98. За допомогою яких програм здійснюється обробка підземних маркшейдерських опірних мереж. Що виконує кожна програма?

99. Спосіб профілів для побудови ізолінії потужності покладу?

100. Назвіть та поясніть стадії процесу зсунення гірських порід та земної поверхні під впливом підземних розробок.


ЛIТЕРАТУРА


  1. Бизов В.Ф. Маркшейдерська справа: Пiдручник для ВНЗ / В.Ф. Бизов, П.Й. Федоренко. – Кривий Рiг: Мiнерал, 2001. – 211 с.

  2. Борщ-Компониец В.И. Геодезия. Маркшейдерское дело: [Учеб. для горн. и геол.-развед. спец. вузов]. – М.: Недра, 1989. – 311 с.

  3. Маркшейдерское дело: Учебник для вузов / Д.Н. Оглоблин, Г.И. Герасименко, А.Г. Акимов и др. – 3-е изд., перераб и доп. – М.: Недра, 1981. – 704 с.

  4. Основы геодезии и маркшейдерского дела: [Учеб. для иностр. ст-тов по горнотехн. спец. / В.А. Букринский, Г.В. Орлов, Е.И. Самошкин и др.]; Под ред. В.А. Букринского. – М.: Недра, 1989. – 381 с.

  5. Синанян Р.Р. Маркшейдерское дело: [Учеб. дл горно-геол. спец. вузов]. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Недра, 1988. – 311 с.

  6. КД 12.06.203 – 2000. Маркшейдерські роботи на вугільних шахтах та розрізах: Введ. 01.07.2002. – Київ, 2001. – 132 с.

  7. Инструкция по наблюдениям за сдвижением горных пород, земной поверхности и подрабатываемыми сооружениями на угольных и сланцевых месторождениях: Утв. Минуглепром СССР 30.12.87. – М.: Недра, 1989. – 96 с.

  8. ДСТУ 101.00159226.001 – 2003. Правила підробки будівель, споруд і природних об'єктів при видобуванні вугілля підземним способом: Введ. 01.01.2004. – Київ, 2004. – 128 с.

  9. Методические рекомендации по производству замеров и учёту добычи угля по их результатам. - Донецк, 1988.

  10. Ушаков И.Н. Горная геометрия. - Недра, 1979.

  11. Букринский В.А. Геометрия недр. - 1985.

  12. Кузьмин В.И. Геометризация и подсчёт запасов твёрдых полезных ископаемых. – М.: Недра, 1972.

  13.  Кудряшов П.И. Кузьмин В.И. Геометризация и подсчёт запасов месторождений твёрдых полезных ископаемых. - М.: Недра, 1981.

  14.  Рыжов П.А. Геометрия недр. М.,Углетехиздат, 1952.

  15.  Боев В.А. Основы учёта добычи угля на шахтах. М.:Недра, 1975.-192 с.

  16.  Отраслевая инструкция по учёту балансовых и расчёту промышленных запасов, определению, нормированию, учёту и экономической оценке потерь угля (сланца) при добыче. М., 1974.

  17.  ДСТУ 3472-96.Вугілля буре,кам'яне та антрацит. Класифікація. Держстандарт України,Київ, 1997. - 5с.

Голова фахової атестаційної комісії М.М.Грищенков


Схожі:

Затверджено: Голова приймальної комісії icon«затверджено» на засіданні Приймальної комісії нпу імені М. П. Драгоманова Протокол №7 від «3» березня 2014 р. Голова Приймальної комісії Андрущенко В. П. «Рекомендовано»
Фахове випробування проводиться за білетами, затвердженими на спільному засіданні кафедр теоретичних основ інформатики та інформаційних...
Затверджено: Голова приймальної комісії iconЗатверджено: Голова приймальної комісії
move to 281-8129
Затверджено: Голова приймальної комісії iconЗатверджено: Голова приймальної комісії
move to 281-8125
Затверджено: Голова приймальної комісії iconЗатверджено: Голова приймальної комісії
move to 281-8126
Затверджено: Голова приймальної комісії iconЗатверджено: Голова приймальної комісії
move to 281-8127
Затверджено: Голова приймальної комісії iconЗатверджено: Голова приймальної комісії
move to 281-8128
Затверджено: Голова приймальної комісії iconЗатверджено: Голова приймальної комісії
move to 281-8130
Затверджено: Голова приймальної комісії iconЗатверджено: Голова приймальної комісії
Програма розроблена кафедрою "Збагачення корисних копалин" Донецького національного технічного університету
Затверджено: Голова приймальної комісії iconЗатверджено: Голова приймальної комісії
Комплексна програма фахового вступного випробування розроблена для магістрів спеціальності 18010013 «Управління проектами»
Затверджено: Голова приймальної комісії iconЗатверджено: Голова приймальної комісії
Спеціальність: 05130108, 05130108 Хімічна технологія високомолекулярних сполук
Затверджено: Голова приймальної комісії iconЗатверджено: Голова приймальної комісії
Спеціальність: 05050205, 05050205 Гідравлічні машини, гідроприводи та гідропневмоавтоматика
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи