Міжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності icon

Міжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності




НазваМіжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності
Дата18.09.2012
Розмір445 b.
ТипДокументи


Міжнародна економічна діяльність


Питання теми

  • 1. Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності.

  • 2. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності, критерії їх класифікації.

  • 3. Міжнародна економічна діяльність підприємств, її сутність, характеристика та форми

  • 4. Сутність та види транснаціональних компаній, основні характеристики їх діяльності.

  • 5. Вільні економічні зони в системі міжнародної економічної діяльності: сутність та види.



Питання на самостійний розгляд

  • Міжнародний менеджмент.

  • Міжнародний маркетинг.

  • Критерії класифікації суб’єктів міжнародної економічної діяльності.

  • Мікрорівень міжнародної економічної діяльності та його характеристики.

  • Макрорівень міжнародної економічної діяльності та його характеристики.

  • Регулювання міжнародної економічної діяльності на наддержавному рівні.

  • Взаємозв'язок форм міжнародної економічної діяльності підприємств.

  • Основні теорії розвитку ТНК.

  • Проблеми відносин країн та ТНК.

  • Види вільних економічних зон, критерії їх виділення.

  • Розвиток вільних економічних зон та основні результати їх діяльності.

  • Офшорні зони та офшорний бізнес.

  • Міжнародна економічна діяльність суб’єктів МЕВ України.



1. Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності

  • Міжнародна економічна діяльність – це цілісна система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, належних до них або утворених ними суб’єктами господарського життя, а також міжнародними організаціями, яка має характерні лише для себе взаємозв’язки, закономірності та реалізує ті специфічні інтереси, які пов'язані з використанням переваг міжнародного співробітництва, поділу праці та факторного розміщення.



Форми міжнародної економічної діяльності

  • міжнародна торгівля товарами;

  • надання міжнародних послуг;

  • транскордонний рух капіталів;

  • міжнародний кредит;

  • міжнародні валютно-фінансові відносини;

  • міжнародна міграція робочої сили;

  • участь в діяльності міжнародних економічних організацій;

  • міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних сферах;

  • спільне розв`язання економічними засобами глобальних проблем розвитку.



Стаття 4. Види зовнішньоекономічної діяльності Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”

  • До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:

  • експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

  • надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

  • наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

  • міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

  • кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

  • спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

  • підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

  • організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;

  • товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

  • орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

  • операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

  • роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

  • інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

  • Посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень.



Міжнародна торгівля товарами та послугами

  • Характеризується експортом та імпортом товарів та послуг країни, а також показником зовнішньоторгівельного обігу країни:

  • ЗТО = Експорт + Імпорт

  • Торгівля зростає швидше за виробництво товарів у секторах та ВВП країни. Кожен 1% приросту експорту забезпечує зростання ВВП на 0,1%



ВВП, ВНП та ВНД

  • В ситуації закритої економіки:

  • ВВП – Y = C (споживання) +I (внутрішні інвестиції) + G (державні витрати)

  • В ситуації відкритої економіки – Y = C + Y + G + NX (чистий експорт)

  • ВНП = ВВП + чистий факторний дохід з-за кордону (різниця доходів від використання факторів виробництва резидентів за кордоном та виплат нерезидентам за використання факторів виробництва в країні)

  • ВНД = ВНП + чисті трансферти (різниця між переказами мігрантів, які вважаються резидентами, з одної країни в іншу)

  • НД = ВНП – амортизація – непрямі податки



Відкрита та закрита економіки

  • Співвідношення торгівлі та ВВП:

  • Експортна квота (критерій – 10%)

  • Імпортна квота

  • Залежність від міжнародної торгівлі (критерій – 25%)



Транскордонний рух капіталів та міжнародний кредит

  • Вивіз капіталів є характерним для країн з відносним (не плутати з абсолютним) надлишком капіталів на території певної країни та можливістю отримувати більші прибутки в іншій державі через:

  • а) більш сприятливе для власників капіталу співвідношення факторів виробництва (що зумовлює більшу умовну ціну капіталу);

  • б) можливість отримання доступу до ринків певних економічних ресурсів (наприклад, сировини);

  • в) можливість отримання маркетингових переваг в комерційній діяльності (наприклад, у формі створення господарських структур, що забезпечуватимуть збут продукції фірми-інвестора, або завдяки перенесенню самого процесу виробництва до цільової країни – країни збуту з метою підвищення ефективності виробництва, наближення його до споживачів).



Міжнародний кредит

  • Крім транскордонних переливів капіталів - використання інструментів міжнародного кредиту.

  • Основна логіка кредитної політики з точки зору боржника – мобілізувати фінансові ресурси.

  • Робиться або у випадках їх гострого дефіциту (наприклад, коли йдеться про невідкладні соціальні потреби або про технічну мету створення фонду підтримки національної валюти), або в розрахунку на кінцеву економічну віддачу.

  • Розрахунок наступний: здійснення запозичень – інвестиції у виробництво – динамічний розвиток виробничого сектору, що здатний забезпечити достатньо привабливий прибуток – повернення кредитів при перевищенні прибутками власне суми іноземних кредитів та відсотків на ці кредити.



Міжнародні валютно-фінансові відносини

  • первісно міжнародні валютно-фінансові відносини становили собою допоміжну систему розрахунків, головною метою якої було обслуговування експортно-імпортних, а пізніше й кредитних та страхових операцій, зараз вони уособилися в окрему сферу підприємництва, а також у впливовий інструмент макроекономічної політики в державі;

  • обслуговують світову торгівлю, міжнародні кредитні відносини, міжнародні розрахунки, трансферти коштів мігрантів, науково-технологічний обмін, біржову торгівлю, ринок цінних паперів;

  • щоденні обсяги торгівлі валютою становлять 1,2 трлн.дол.США на день (деякі автори – 2 трлн.дол.на день);

  • спекулятивні операції з валютою породжують велику масу “гарячих грошей” (фіктивного капіталу, за виразом К.Маркса), який майже ніколи не імплементується до реального сектору – менше 10% цих коштів використовується у реальному секторі



Міжнародна міграція робочої сили

  • форма міжнародної економічної діяльності, яка в економіко-теоретичному плані виступає проявом руху іншого фактора виробництва – праці.

  • Міжнародна міграція робочої сили існує у формі еміграції та іміграції (виїзду з певної країни та в'їзду до неї людей через економічні, політичні та інші причини).

  • Відображає реальні інтереси людей, суб'єктів ринкового життя, формує умови функціонування макроекономічних систем, навіть самі ці системи, сприяє раціоналізації розміщення робочої сили в світовому масштабі.



Участь в діяльності міжнародних економічних організацій



2. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності: мікроекономічний рівень (за В.Новицьким)

  • фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають відповідну правоздатність;

  • юридичні особи зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

  • об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким діючими цивільно-правовими законами не заборонено здійснювати господарську діяльність;

  • структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності (філії, відділеня тощо), які не є юридичними особами, але мають постійне місцезнаходження на території України;

  • спільні підприємства за участю українських та іноземних суб'єктів господарської діяльності, які мають відповідну реєстрацію та мають постійне місцезнаходження на території України;

  • інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.



Суб’єкти міжнародної економічної діяльності: макроекономічний рівень (за В.Новицьким)

  • Україна як держава в особі її органів в межах їх компетенції;

  • недержавні органи управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торговельні палати, асоціації, спілки та інші організації координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів.

  • Отже в структурі державного апарату прийнято виділяти наступні класифікаційні групи органів:

  • загальнодержавні – Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів;

  • координаційні – Міністерство економічного розвитку та торгівлі, НБУ, Міністерство фінансів та інші;

  • галузеві – міністерства та відомства, які відповідають за життєдіяльність окремих секторів, галузей економіки;

  • територіальні – регіональні, місцеві органи влади;

  • спеціалізовані функціональні – інститути, які в своїй діяльності керуються національними інтересами, підтримуючи національних учасників міжнародного співробітництва.



Суб’єкти міжнародної економічної діяльності: між- або наддержавний рівень (за В.Новицьким)

  • ООН

  • СОТ

  • МВФ

  • Група Світового Банку

  • Інтеграційні угруповання (ЄС, НАФТА, АСЕАН тощо) таїх керівні органи (більшою мірою стосується ЄС)

  • Інституції регіональні (Азійський банк розвитку, ЄБРР...)



3. Міжнародна економічна діяльність підприємств

  • Ядром сучасних МЕВ виступає міжнародна економічна діяльність економічних суб’єктів, насамперед, підприємств. Діяльність останніх спрямована на отримання певних економічних результатів, передусім прибутку.

  • Діяльність підприємств на міжнародному ринку здійснюється в таких формах:

  • Експорт та імпорт товарів та послуг.

  • Контрактні, коопераційні угоди (ліцензування, франчайзинг).

  • Господарська діяльність за кордоном (науково-дослідницькі роботі, банківські операції, страхування, підрядне виробництво, оренда).



МЕД підприємств

  • Портфельне і пряме інвестування за кордоном. Інвестиційна діяльність за кордоном може бути пов’язана зі створенням підприємством власної виробничої філії; вкладанням коштів в акції існуючої зарубіжної фірми; інвестуванням у нерухомість, державні цінні папери.

  • На різних етапах розвитку МЕВ одна із форм міжнародної економічної діяльності переважає. На сучасному етапі для багатьох розвинутих країн провідною формою є транснаціональна виробнича діяльність, в основі якої знаходиться закордонна інвестиційна діяльність підприємств.



4. Сутність та види транснаціональних компаній, основні характеристики їх діяльності



Сутнісні ознаки ТНК

  • Основні ознаки:

  • 1) річний оборот, що перевищує 1 млрд. доларів (великі - більш 2 млрд.);

  • 2) філії не менш ніж у шести країнах (великі - більш ніж у 20);

  • 3) величина відсотку продажів її товарів, реалізованих за межами країни-резиденції, не менше 20% (NESTLE - 98%) (великі - більше 35%);

  • 4) структура активів (25% за рубежем): ROYAL DUTCH SHELL, FORD MOTORS, GENERAL MOTORS, IBM;

  • 5) частка персоналу, зайнятого у зарубіжних філіях, складає не менше 25%;

  • 3, 4, 5 – Індекс транснаціональності, у Тор-100 найбільших нефінансових компаній світу перевищує 56%.

  • 6) оперує в рамках системи прийняття рішень, що дозволяють проводити єдину стратегію управління розвитком національних підприємств, що входять у ТНК.



Причини виникнення ТНК

  • Можливості підвищення ефективності та конкурентоспроможності.

  • Недосконалість ринкового механізму в реалізації власності на технології, виробничий досвід та інші "невідчутні" активи, насамперед управлінський і маркетинговий досвід.

  • Додаткові можливості підвищення ефективності та конкурентоспроможності через доступ до ресурсів іноземних держав.

  • Близькість до споживачів продукції іноземної філії фірми і можливість отримання інформації про перспективи ринків і конкурентний потенціал фірм приймаючої країни.

  • Можливість використання у власних інтересах особливостей державної, зокрема податкової, політики в різних країнах, різниці в курсах валют та ін.

  • Здатність продовжувати життєвий цикл своїх технологій і продукції.

  • За допомогою прямих іноземних інвестицій фірма дістає можливість уникати бар'єрів при входженні на ринок певної країни через експорт товарів та/або послуг.







Характеристики ТНК

  • Фінансова складова могутності ТНК:

  • контролюють третину виробничих капіталів приватного сектору усього світу,

  • контролюють до 90% прямих інвестицій за рубежем (прямі інвестиції ТНК за рубежем у підприємства, устаткування й іншу власність у середині 90-х років перевищили 3 трлн. дол.; зараз вартість їх зарубіжних активів складає 77 трлн.дол.США),

  • сукупні валютні резерви ТНК у кілька разів більше, ніж резерви всіх центральних банків світу разом узятих (переміщення 1—2% маси грошей, що знаходяться у приватному секторі, цілком здатне змінити взаємний паритет будь-яких двох національних валют), ТНК ж часто розглядають обмінні валютні операції як найбільш вигідне джерело своїх прибутків,

  • виробляють понад 25% світового ВВП.



Характеристика діяльності ТНК - 2

  • За оцінками Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), у 2010 р. експорт зарубіжних філій (близько 780 000 на приблизно 77 000 ТНК) складав понад 6,2 трлн. дол. США

  • В ТНК працювало біля 100 млн. осіб, з них 70 млн. – поза країною-донором.

  • Сукупний обсяг їх продажів складав майже 30 трлн. дол. США, а сумарний обсяг ПІІ перевищив 16 трлн. дол. США.

  • Більш як 50% активів найпотужніших компаній світу розмішені поза країною розташування материнських компаній

  • Кількість ТНК за останню 25 років зросла більш ніж в 5 разів.

  • 500 найпотужніших ТНК реалізують 80% всієї продукції електроніки та хімії, 95% - фармацевтики, 76% - продукції машинобудування, 85% з них контролюють 70% всіх закордонних інвестицій.

  • У ТОР-100 найбільших ТНК світу нараховується вже 20 компаній сфери послуг.

  • Динамічно зростають ТНК з країн, що розвиваються, зарубіжні активи 10 найбільших сягнули 980 млрд. дол. США у 2006 р.









5. Вільні економічні зони

  • Вільні економічні зони (ВЕЗ)це територія однієї країни, на якій товари не підлягають звичайному митному контролю та відповідному оподаткуванню.

  • Виникли у 30-х роках у США в період виходу країни з “великої депресії”. Інтенсивно почали створюватися в країнах Західної Європи та Америки у 50-х роках ХХ ст.

  • Зараз у світі нараховується близько 500 експортно-виробничих зон у 60 країнах, загальна їх кількість – біля 2000.

  • Обсяг їх експорту становить понад 20 млрд. дол., а зайнятість – близько 4 млн. осіб.

  • Світовий досвід свідчить, що за відсутності експортних зон вивіз із країни товарів та послуг збільшується в середньому за рік на 7%, за наявності їх – на 20%.



Цілі створення ВЕЗ

  • Загальна мета створення ВЕЗ – покращення умов життя населення і створення гідних людини умов життя шляхом прискорення соціально-економічного розвитку країни.

  • Економічна мета: притягнення іноземного і національного капіталу за рахунок стимулювання його активності на певній території, використання переваг міжнародного географічного положення і розподілення труда, ліквідація монополій зовнішньої торгівлі через усунення перешкод для доступу до них;

  • Соціальна мета: задоволення потреб населення у високоякісних товарах і насичення внутрішнього ринку , прискорення розвитку відсталих регіонів за рахунок концентрації в них необхідних для цього ресурсів, підвищення рівня кваліфікації працюючих за рахунок упровадження передового досвіду організації і управління фінансами, культури менеджменту;

  • Науково-технічна мета: підвищення ефективності використання інфраструктури на території ВЕЗ, прискорення інноваційних процесів і упровадження, притягнення передових вітчизняних і іноземних техніки та технологій, вчених і спеціалістів.













Науково-технологічні зони в Україні

  • Відповідно до Закону України від 16.07.1999 р. "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків" (в редакції Закону від 12.01.2006 р.):

  • технопарк "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка" (м. Київ),

  • "Інститут електрозварювання імені Є.О.Патона" (м. Київ),

  • "Інститут монокристалів" (м. Харків),

  • "Вуглемаш" (м. Донецьк),

  • "Інститут технічної теплофізики" (м. Київ),

  • "Київська політехніка" (м. Київ),

  • "Інтелектуальні інформаційні технології" (м. Київ),

  • "Укрінфотех" (м. Київ),

  • "Агротехнопарк" (м. Київ),

  • "Еко-Україна" (м. Донецьк),

  • "Наукові і навчальні прилади" (м. Суми),

  • "Текстиль" (м. Херсон),

  • "Ресурси Донбасу" (м. Донецьк),

  • "Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій" (УМБІЦЕНТ) (м. Одеса),

  • "Яворів" (Львівська область),

  • "Машинобудівні технології" (м. Дніпропетровськ).



СЕЗ в Україні у 2010 р.

  • Спеціальний митний режим у вільних економічних зонах «Азов», «Донецьк», «Закарпаття», «Інтерпорт Ковель», «Миколаїв», «Порт Крим», «Порто-франко», «Яворів», «Рені»:

  • 1) вивезення з території зони товарів та інших предметів, використання їх в межах зони не підлягає сплаченню ПДВ;

  • 2) у разі вивезення товарів і інших предметів з митної території України на територію ВЕЗ вивізне мито не стягується, ставка ПДВ – 0%;

  • 3) для вільних економічних зон «Закарпаття», «Явір», «Інтерпорт Ковель», «Порт Крим», «Миколаїв», «Порто-франко», «Рені»: імпорт товарів для потреб власного виробництва та експорт товарів, повністю вироблених чи оброблених у цій зоні, не підлягає ліцензуванню і квотуванню, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

  • 4) у вільних економічних зонах «Яворів», «Славутич», «Курортополіс Трускавець», «Миколаїв», «Сиваш» фірми строком на 5 років звільняються від сплати ввізного мита і оподаткування ПДВ операцій з ввезенням для потреб власного виробництва сировини, матеріалів, обладнання і комплектуючих до них;



Спеціальні режими оподаткування

  • 4) спеціальний режим оподаткування вільних економічних зон «Азов», «Донецьк», «Закарпаття», «Інтерпорт Ковель», «Рені»:

  • оподаткування прибутку за ставкою 20 % до об'єкта оподаткування;

  • 5) «Славутич», «Курортополіс Трускавець», «Порт Крим», «Миколаїв», «Порто-франко»:

  • на 3 роки звільненя від оподаткування прибутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів, а прибуток, отриманий з четвертого по шостий рік реалізації інвестиційних проектів, оподатковується за ставкою 50 % від діючої ставки оподаткування;



Спеціальні режими інвестиційної діяльності

    • Звільнення від обкладання ввізним митом при ввезенні на митну територію України, але не більше ніж на 5 років, сировини, матеріалів, перелік яких визначається Кабінетом міністрів України.
    • Звільнення від оподаткування на додану вартість обладнання, комплектуючих до нього з метою їх використання для реалізації інвестиційних проектів на період до введення об'єкта інвестування в експлуатацію;
    • звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку, отриманого новоствореними підприємствами від реалізації інвестиційних проектів, а також діючими підприємствами, на яких проведено реконструкцію, реструктуризацію, перепрофілювання або модернізацію в частині, отриманій від освоєння інвестицій (за виключенням інвестицій за рахунок бюджетних коштів всіх рівнів, у тому числі за рахунок Державного інноваційного фонду);
    • у валовий прибуток підприємств з метою оподаткування, як правило, не включаються суми інвестицій, отримані від реалізації інвестиційного проекту у вигляді фінансових коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів (у випадку відчуження інвестицій податок на прибуток платиться в повному обсязі).


Новітні форми СЕЗ в Україні

  • Кластер (електрометалургійний з РФ, плани: транскордонний кластер у Луганській області, Бєлгородській та Воронєжській областях РФ; спеціалізація –транспортне машинобудування, сільскогосподарське виробництво, медицина);

  • Промисловий парк;

  • СПРЕД (спеціальний правовий режим економічної діяльності).





Схожі:

Міжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності iconТема Міжнародна економічна діяльність Питання теми
Міжнародна економічна діяльність підприємств, її сутність, характеристика та форми
Міжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності iconТема Міжнародна економічна діяльність Питання теми
Міжнародна економічна діяльність підприємств, її сутність, характеристика та форми
Міжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності iconТема Міжнародна економічна діяльність Питання теми
Міжнародна економічна діяльність підприємств, її сутність, характеристика та форми
Міжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності iconМіжнародна економічна інтеграція сутність міжнародної економічної інтеграції
...
Міжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності iconМіжнародна економічна інтеграція сутність міжнародної економічної інтеграції
...
Міжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності iconТема Економічна сутність міжнародної безпеки та історичні передумови її формування Предмет курсу «міжнародна безпека». Поняття національної та міжнародної безпеки
Тема Економічна сутність міжнародної безпеки та історичні передумови її формування
Міжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності iconТема Економічна сутність міжнародної безпеки та історичні передумови її формування Предмет курсу «міжнародна безпека». Поняття національної та міжнародної безпеки
Тема Економічна сутність міжнародної безпеки та історичні передумови її формування
Міжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності iconТема Міжнародна економічна система Предмет курсу "міжнародна економіка". Міжнародна економічна система: сутність та структура
Середовище розвитку міжнародних економічних відносин, його структуризація та характеристика
Міжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності iconТема 1 Міжнародна економічна система. Міжнародна економічна діяльність
Елементи і характеристика соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин
Міжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності iconТема 1 Міжнародна економічна система. Міжнародна економічна діяльність
Елементи і характеристика соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи