Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни \"електричні машини\", з розділу \"синхронні машини\" для студентів денної та заочної форм навчання icon

Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "електричні машини", з розділу "синхронні машини" для студентів денної та заочної форм навчання




Скачати 495.05 Kb.
НазваМетодичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "електричні машини", з розділу "синхронні машини" для студентів денної та заочної форм навчання
Сторінка1/2
Дата26.09.2012
Розмір495.05 Kb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

І СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ


З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ”ЕЛЕКТРИЧНІ МАШИНИ”,

З РОЗДІЛУ “СИНХРОННІ МАШИНИ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМАМИ 6.050702 – «ЕЛЕКТРОМЕХАНІКА» І

6.050701 – «ЕЛЕКТРОТЕХНІКА ТА ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЇ»

^ (У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ СКОРОЧЕНОГО ТЕРМІНУ НАВЧАННЯ)


Кременчук 2010


Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни “Електричні машини”, розділ “Синхронні машини” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямами 6.050702 – «Електромеханіка» і 6.050701 – «Електротехніка та електротехнології» (у тому числі для скороченого терміну навчання)


Укладачі: к.т.н., професор В. О. Некрасов,

к.т.н., доцент А. В. Некрасов,

д.т.н., с.н.с., професор А.П. Ращепкін

асист. Р.М. Донченко,

асист. В.В. Ромашина


Рецензент к.т.н., доц. В.В. Прус


Кафедра електричних машин та апаратів


Затверджено методичною радою КНУ імені Михайла Остроградського


Протокол № ____ від _______________2010


Заступник голови методичної ради _____________________ доц. С.А. Сергієнко

ЗМІСТ


Вступ………………………………………………………………………………….4

Загальні відомості щодо виконання лабораторних робіт

та техніка безпеки……………………………………………………………………5

Перелік лабораторних робіт

Лабораторна робота №5 Дослідження трифазного

синхронного генератора…………………………………………………………….8

Лабораторна робота №6 Дослідження трифазного

синхронного двигуна……………………………………………………………….21

Список літератури………………………………………………………………….33


ВСТУП

Курс "Електричні машини" призначений для оволодіння теоретичними та практичними знаннями процесів електромеханічного перетворення енергії, загальними принципами роботи, функціональної та конструкторської побудови електричних машин.

Знання, набуті студентами під час освоєння курсу, використовують під час вивчення наступних професійно-орієнтованих дисциплін.

Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з вивчення навчальної дисципліни „Електричні машини" для студентів за напрямами «електромеханіка» і «електротехніка та електротехнології», мають за мету поглибити знання під час виконання лабораторних робіт.

Для підготовки до захисту після кожної лабораторної роботи наведені питання, на які студент повинен дати вірні відповіді.

Лабораторні роботи з курсу „Електричні машини" є невід'ємною частиною курсу. Даними методичними вказівками передбачено виконання двох лабораторних робіт з розділу: синхронні машини.

Дані лабораторні роботи виконують в обсязі згідно із робочою програмою.


^ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ЩОДО ВИКОНАННЯ
ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ



Виконання лабораторних робіт

  1. Виконання лабораторної роботи складається з роботи студента у лабораторії, а також самостійної роботи.

  2. Самостійно робота студента передбачає:

    1. теоретичну підготовку до наступної роботи;

    2. підготовку відповідей на контрольні запитання, що наведені у роботі;

    3. аналіз результатів дослідів, що виконувались у лабораторії;

    4. оформлення звітів про виконання лабораторних робіт.

  3. Теоретична підготовка до наступної лабораторної роботи передбачає:

    1. проробку розділів теорії, що визначають зміст та методику досліджень;

    2. проробку методичних вказівок до лабораторної роботи з використанням рекомендованих підручників та посібників;

    3. оформлення бланку до звіту про виконання лабораторної роботи.

  4. Робота студента у лабораторії передбачає наступні етапи:

    1. отримання допуску до лабораторної роботи;

    2. отримання дозволу на ввімкнення лабораторної установки (стенда);

    3. проведення дослідів та запис результатів вимірів;

    4. захист звітів про виконання лабораторних робіт.


Оформлення звітів про виконання лабораторних робіт

  1. Звіти про виконання лабораторних робіт складаються окремо для кожної лабораторної роботи.

  2. До складу кожного звіту повинні входити: номер, назва, мета, програма роботи, електрична схема, таблиці, розрахункові формули та висновок.

  3. Після виконання останньої в семестрі лабораторної роботи оформлюється загальна титульна сторінка для всіх робіт.


Захист звітів про виконання лабораторних робіт

  1. Захист звітів про виконання лабораторних робіт здійснюється кожним студентом окремо.

  2. Захист звітів про виконання лабораторних робіт здійснюється як під час проведення лабораторних робіт за розкладом, так і під час додаткових консультацій.

  3. Студенти, які не виконали всі лабораторні роботи або не захистили всі звіти, передбачені навчальним планом, не допускаються до екзамену (заліку).



^ Техніка безпеки

У лабораторії «Електричні машини» використовується напруга змінного і постійного струму до 380 В. При недотриманні правил техніки безпеки така напруга становить серйозну небезпеку.

Опір тіла людини визначається головним чином опором шкірного покриву, що істотно залежить від ступеня зволоження, наявності ушкоджень і т.д. Тому цей опір може змінюватися в дуже широких межах. У розрахунках з техніки безпеки звичайний опір тіла людини беруть рівним 1 кОм.

Електричний струм, проходячи через тіло людини, виконує тепловий, хімічний і біологічний вплив. Хімічна дія струму веде до електролізу крові та інших розчинів, які містяться в організмі, що призводить до зміни їхнього хімічного складу. Біологічна дія електричного струму виявляється в небезпечному порушенні живих клітин організму, що може супроводжуватися судорогами, явищами паралічу.

Ступінь ураження людини і величина електричного удару залежать головним чином від значення струму, який проходить через тіло людини, а також шляху проходження струму в тілі людини і тривалості його проходження.


^ Основні правила з техніки безпеки

1. Перед початком складання схеми необхідно переконатися в тому, що автоматичний вимикач на стенді знаходиться у вимкненому стані.

2. Вимірювальні прилади і досліджувані апарати необхідно розміщати таким чином, щоб у процесі виконання роботи була виключена можливість випадкового дотику до оголених струмоведучих частин.

3. Не допускається використання приладів та апаратів з несправними затискачами, провідників з ушкодженою ізоляцією, несправних реостатів, тумблерів та іншого устаткування.

4. Складання схеми необхідно виконувати за можливості без перехрещування провідників, не можна натягувати і згинати провідники. Використані провідники необхідно прибрати з робочого місця.

5. Категорично забороняється проводити будь-які операції на головних розподільних щитах, а також за межами робочого місця.

6. Напругу на схему подають тільки після дозволу викладача, попередивши про це всіх студентів, які працюють на даному робочому місці. При цьому рукоятки реґуляторів напруги повинні знаходитися на нульовій позначці.

7. У випадку припинення досліду або перерви в роботі схему необхідно відключити від мережі живлення.

8. Під час лабораторної роботи забороняється: робити перекомутації провідників схеми, яка знаходиться під напругою; торкатися до оголених струмоведучих частин; вмикати схему після будь-яких змін у ній до перевірки викладачем; залишати без догляду схему, яка знаходиться під напругою.

10. У всіх випадках виявлення несправного устаткування, вимірювальних приладів, провідників, з появою специфічного запаху, диму, потрібно вимкнути напругу і негайно сказати про це викладачеві.

11. Після закінчення роботи необхідно вимкнути напругу, розібрати схему, упорядкувати робоче місце.

^ Лабораторна робота №5


Дослідження трифазного синхронного генератора

(стенд №3)


Мета роботи - визначення експлуатаційних властивостей трифазного синхронного генератора шляхом експериментального зняття основних характеристик і увімкнення його на паралельну роботу з мережею


5.1 Програма роботи

5.1.1 Вивчити за літературою, що рекомендується, навчальними плакатами, діафільмами і кінофільмами, лабораторними макетними стендами конструкцію, принцип дії трифазного синхронного генератора, його основні характеристики, методику їх зняття, а також порядок увімкнення синхронного генератора на паралельну роботу з мережею.

5.1.2 Здійснити пуск синхронного генератора, зняти експериментальні дані і побудувати його характеристику холостого ходу (ХХ).

5.1.3 Зняти експериментальні дані та побудувати зовнішню (навантажувальну) характеристику синхронного генератора.

5.1.4 Зняти експериментальні дані й побудувати регулювальну характеристику синхронного генератора.

5.1.5 Здійснити увімкнення трифазного синхронного генератора на паралельну роботу з трифазною мережею змінного струму.

5.1.6 Провести аналіз отриманих основних характеристик трифазного синхронного генератора і зробити висновки про його експлуатаційні властивості.


^ 5.2 Опис установки, устаткування і прилади

Електрична схема для дослідження трифазного синхронного генератора наведена на рис.1.

Лабораторний стенд за схемою, наведеною на рис.1, включає механічно з'єднані на одному валі трифазний синхронний генератор, приводний двигун постійного струму (ДПС), тахометр для виміру частоти їх обертання (ТАХ2), а також установлений на окремому фундаменті трифазний синхронний двигун (АД) з розташованим з ним на одному валі електромагнітним гальмом (Г) і тахометром (TAX1).

Трифазний асинхронний двигун служить навантаженням трифазному синхронному генератору. У стенд також входить трифазний ЛАТР, ручкою 1 якого регулюється величина змінної напруги на статорі асинхронного двигуна, що подається з клем А2, В2, С2, а ручкою 2 - величина напруги, що подається з клем А3, В3, С3, випрямленої мостом Ларіонова (В3) постійної напруги на якорі ДПС (ліві крайні положення ручок 1 і 2 відповідають мінімальному, а праві крайні - максимальному значенню напруги трифазного ЛАТРа). Однофазний ЛАТР1 призначений для регулювання випрямленого мостом В1 постійної напруги живлення обмотки збудження (Ш1 Ш2) ДПС, а однофазний ЛАТР2 – для регулювання випрямленої мостом В2 напруги живлення обмотки гальма Г, що служить навантаженням АД. У стенді є щитові вимірювальні прилади, апаратура для пуску і зупинки АД, ДПС і увімкнення синхронного генератора на паралельну роботу з мережею.

Частини схеми, обведені пунктиром, зібрані всередині стенда. Подача і зняття змінної напруги на стенд здійснюється пусковим автоматом (АП), розташованим праворуч на бічній панелі стенда (вправо – ввімкнений, уліво - вимкнений).

Увімкнення синхронного генератора на паралельну роботу з мережею здійснюється пусковим автоматом АПС (вгору - ввімкнений, униз - вимкнений). Ключі S1 і S2 (вгору - увімкнені, униз - вимкнені) служать для комутації первинних ланцюгів відповідно однофазного ЛАТРа1 і однофазного ЛАТРа2, ключ S3 - для комутації ланцюга обмотки збудження синхронного генератора. У нижньому положенні S3 підключає якірний ланцюг збуджувача З (на одному валі із синхронним генератором) для живлення обмотки збудження синхронного генератора постійним струмом, у верхньому положенні S3 замикає обмотку збудження синхронного генератора на пусковий опір RП (для асинхронного пуску синхронного двигуна СД, що розглядається в лабораторній роботі з дослідження СД). Регулювальні реостати RОЗЗ1 і RОЗЗ2 служать для регулювання струму в ланцюзі обмотки збудження збуджувача З і, врешті-решт - струму збудження синхронного генератора.

Лінійні струми, напруга і потужність асинхронного двигуна контролюються відповідно за А12, А3, V6 і кW8; струм в обмотці його гальма - за А5 перемикачем тахометра TAX1 у даній роботі не користуються (він увесь час у правому положенні).

Напруга мережі та напруга синхронного генератора контролюються за V6 і V7. При цьому V6 треба приєднувати на клеми А’с і В’с мережі. V7 має перемикач меж на 150 і 300 В (у роботі його треба встановити на 300В).

Частота струму синхронного генератора і мережі контролюється за частотомірами Hz9 і Hz10, струм збудження синхронного генератора і струм його статора - за А11 і А12. Напруга збудження і струм збудження, напруга якоря і струм якоря ДПС контролюються відповідно за V14 і А4.

Вольтметр V14 має перемикач меж на 150 і 300В (у даній роботі використовується межа 300В). Момент увімкнення синхронного генератора на паралельну роботу з мережею визначається за синхроноскопі С13, увімкнення (вгору) і вимикання (вниз) якого здійснює S4. Характер навантаження синхронного генератора визначається за настільним вимірювачем коефіцієнта потужності (соs) - косинусфіметра. Для дослідження синхронного генератора перемикач на косинусфіметрі необхідно поставити в положення Г (генератора), для дослідження синхронного двигуна перемикач – у положення Д (двигуна). Якщо ж такого перемикача немає, то необхідно перевірити правильність увімкнення косинусфіметра, що повинно відповідати схемі, показаній на рис.2а -для Г (генератора), на рис.26 – для Д (двигуна).

У даній роботі використана схема увімкнення вимірника коефіцієнта потужності тільки для Г (генератора, тобто рис.2а).




Рис.1





^ 5.3 Порядок виконання роботи

5.3.1 Записати паспортні дані синхронного генератора, приводного ДПС і навантажувального асинхронного двигуна за формою, що зазначена на їх заводських табличках.

5.3.2 Зібрати схему згідно із рис.1, вихідне положення апаратури: АП, АПс, S1, S2, S4 вимкнені; ручки трифазного ЛАТРа1 і 2, а також ручки однофазного ЛАТРа1 і однофазного ЛАТРа2 - у крайньому лівому положенні; перемикач TAX1ІІ у правому положенні, S3 - у нижньому положенні; RОЗЗ1 і RОЗЗ2 повернуті вліво до упору, що відповідає максимальному опору обмотки збудження збудника ОЗЗ; косинусфіметр cos підключений відповідно до схеми Г (рис.2а); перемикачі вольтметрів V7 і V14 у правому положенні на 300B.

5.3.3 Здійснити пуск синхронного генератора.

5.3.3.1 Увімкнути АП (вправо) і S1, установити поворотом управо ручки однофазного ЛАТРа1 напругу на ОЗД за V14 U=230В, що відповідає струму збудження за А4 I0,7А.

5.3.3.2 Плавним поворотом ручки 2 трифазного ЛАТРа збільшувати напругу на якорі ДПС, при цьому довести частоту обертання якоря за ТАХ2 nH=1500об/хв (показання тахометра ділити на два), якій відповідає напруга на якорі ДПС за V15 U=185В.

Пуск закінчено.

Записати показання приладів до табл.1 (точка А, рис.3), при цьому перемикач на V7 поставити на 150В.

Таблиця 1

Гілка ХХ

Параметр

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11


Висхідна

Ів, А за А11


































Ег, В за V7



































Спадна

Ів, А за А11


































Ег, В за V7



































5.3.4 Зняти ХХХ синхронного генератора (приблизний вигляд якої показано на рис.3): Ег=f(Iз) при ІГ=0; U=const.

5.3.4.1 Повернути ручку RОЗЗ1 впpaво до упору і записати показання приладів у табл.1. (точка В, рис.3).

5.3.4.2 Плавним поворотом ручки RОЗЗ2 вправо збільшувати за А11 IЗ7А, записуючи щораз показання приладів у табл.1. (точка С, рис.3, висхідна гілка ХХХ). При зашкалюванні V7 його перемикач поставити на 300В.

5.3.4.3 Повертаючи ручку RОЗЗ2 вліво до упору, зняти низхідну вітку ХХХ синхронного генератора, записуючи щораз показання приладів у табл.1. (точка В’, рис.3). При необхідності перемикач на V7 поставити на 150В.

5.3.4.4 Повернути ручку RОЗЗ2 уліво до упору і записати показання приладів у табл.1 (точка А’ рис.3).

Характеристику холостого ходу синхронного генератора знято.


Масштаби, що рекомендуються:

MI=1А/см; MU=20B/см

Рис.3

5.3.5 Здійснити зупинку синхронного генератора.

5.3.5.1 Плавним поворотом ручки 2 трифазного ЛАТРа вліво до упору зняти напругу з якоря ДПС за V15 до U=0.

5.3.5.2 Поворотом ручки однофазного JIATPal уліво до упору зняти напругу збудження на обмотці ОЗЗ за V14 U=0, при цьому за А4 IЗ=0.

5.3.5.3 Вимкнути АП і S1.

Синхронний генератор зупинено.

5.3.6 Зняти дані для побудови зовнішньої (навантажувальної) характеристики синхронного генератора, приблизний вигляд якої наведено на рис.4: UГ=f(ІГ) при n2=const, IЗГ=const.

5.3.6.1 Від’єднати струмові й напружні затискачі навантажувального асинхронного двигуна (А2, В2, С2) і приєднати їх відповідно на затискачі синхронного генератора (А’Г, В’Г, С’Г).

5.3.6.2 Здійснити пуск синхронного генератора згідно із п.5.3.3. При цьому ручкою RОЗЗ2 збільшувати струм збудження синхронного генератора за А11 до І=67А, але щоб за V6 і V7 напруга U не перевищувала 220В, а струми за А1, А2, А3 при розгоні асинхронного двигуна не перевищували 5А. Пуск закінчено, про що свідчать наступні показання приладів: за TAX1 n11475 об/хв, за ТАХ2 n21500 об/хв, за А1, А2, А3 І1,9А; за А4 ІВ0,65А; за V6 і V7 напруга U220В; за кW8 Р0,2кВт; за Нz10 f49,5Гц; за Нz10 f49,7 Гц; за А11 І7А; А12 І12А; за V14 U230В; за V15 U190В; за А16 І5А.

Цей режим відповідає роботі синхронного генератора на асинхронний двигун при ХХ

5.3.6.3 Увімкнути S2 і плавним поворотом ручки однофазного ЛАТРа2 збільшувати за А5 струм гальма асинхронного двигуна до І2А (5-6 вимірів), тобто навантажувати асинхронний двигун, а значить, і синхронний генератор. Сталість n2=1500об/хв досягається ослабленням поля ДПС поворотом ручки однофазного ЛАТРа1 уліво. При цьому слід стежити, щоб показання моментоміра асинхронного двигуна не перевищували 7Нм, а струм за А1, А2, А3 не перевищував 5А. Показання приладів слід записувати до табл.2.




Масштаби, що рекомендуються:

MI=0,5А/см; MU=20B/см

Рис.4


5.3.6.4 Розвантажувати синхронний генератор необхідно, розвантажуючи асинхронний двигун поворотом ручки однофазного ЛАТРа2, одночасно підтримуючи n2=1500об/хв поворот ручки однофазного ЛАТРа1 вправо (посиленням поля ДПС).

Таблиця 2

№ п/п

Uг за V7, В

ІГ за А12, А

М, Нм

сos 

n1, об/хв

n2, об/хв

РАД за кW8, кВт

UЗДПС за V14, B

IЗ ДПС за А4, А

IА АД за А1, А

IЗГ за А11, А

IЯ ДПС за А16, А

UЯ ДПС за V15, B

, %















































5.3.6.5 Зупинити синхронний генератор, для цього вивести ручки RОЗЗ1, RОЗЗ2, pучку трифазного ЛАТРа і ручку однофазного ЛАТРа1 у ліві крайні положення; вимкнути S1, S2 і АП.

5.3.7 Зняти дані для побудови регулювальної характеристики синхронного генератора

ІЗ=f(IГ) при n2=const; UГ=соnst приблизний вигляд якої наведений на рис.5.


Масштаби, що рекомендуються:

MIзг=1А/см; M=0,5А/см

Рис.5


Для її зняття необхідно:

5.3.7.1 Здійснити пуск синхронного генератора згідно із п.5.3.6.2.

5.3.7.2 Навантажувати синхронний генератор згідно із п.5.3.6.3. При цьому щораз відновлювати UГ=220В поворотом ручки RОЗЗ2 управо і записувати показання приладів до табл.3.

5.3.7.3 Розвантажити синхронний генератор згідно із п.5.3.6.4. При цьому підтримувати UГ=220В поворотом ручки RОЗЗ2 щоразу вліво.

5.3.7.4 Зупинити синхронний генератор згідно із п. 5.3.6.5.

5.3.7.5 Від’єднати струмові та напругові затискачі асинхронного двигуна з затискачів А’Г, В’Г, С’Г на затискачі А2, В2, С2.


Таблиця 3

№ п/п

Uг за V7, В

ІГ за А12, А

М, Нм

сos 

n1, об/хв

n2, об/хв

РАД за кW8, кВт

UЗДПС за V14, B

IЗДПС за А4, А

IА АД за А1, А

IЗГ за А11, А

IЯ ДПС за А16, А

UЯ ДПС за V15, B

, %















































5.3.8 Здійснити увімкнення трифазного синхронного генератора на паралельну роботу з трифазною мережею змінного струму.

5.3.8.1 Переєднати V6 з клем AB (на АД) на клеми А’СВ’С(мережа).

5.3.8.2 Здійснити пуск синхронного генератора згідно із п.5.3.3.

5.3.8.3 Ручкою RОЗЗ2 домогтися рівності напруги синхронного генератора (по V7) з напругою мережі (по V6), ручкою трифазного ЛАТРа - рівності частоти синхронного генератора (по Hz9 ) частоті мережі (по Нz10).

5.3.8.4 Увімкнути ключ S4 синхроноскопа (вгору). Його стрілка повинна як можна повільніше обертатися. Її швидкість регулюють ручками RОЗЗ2 і трифазним ЛАТРом.

УВАГА! Як тільки стрілка синхроноскопа набуде вертикального положення, увімкнути синхронний генератор на паралельну роботу з мережею за допомогою АПс (угору). Це увімкнення робити тільки за присутності викладача.

5.3.8.5 Доказом того, що синхронний генератор ввімкнено на паралельну роботу з мережею, служить сталість UГ no V7 при зміні ІЗГ за А11 за допомогою ручки RОЗЗ2(уліво, вправо). Пpocлідити при цьому, як змінюється cоs при перезбудженні й недозбудженні синхронного генератора. Встановити за А11 такий IГ, при якому cоs=1, чому за А12 відповідає мінімальний ІГ.

5.3.8.6 Відключити трифазний синхронний генератор від трифазної мережі, для цього вимкнути АПс, S4 і зупинити синхронний генератор згідно із п.5.3.6.5.

5.3.8.7 Відімкнути клеми V6 з АСВС на АВ обмоток асинхронного двигуна.

  1   2

Схожі:

Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни \"електричні машини\", з розділу \"синхронні машини\" для студентів денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "електричні машини", з розділу "асинхронні машини" для студентів денної та заочної форм навчання
Електричні машини” з розділу “Асинхронні машини” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямами 050702 – «Електромеханіка»...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни \"електричні машини\", з розділу \"синхронні машини\" для студентів денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "електричні машини", з розділу "трансформатори" для студентів денної та заочної форм навчання
Електричні машини”, розділ “Трансформатори” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямами 050702 – «Електромеханіка»...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни \"електричні машини\", з розділу \"синхронні машини\" для студентів денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "електричні машини", з розділу "двигуни постійного струму" для студентів денної та заочної форм навчання
Електричні машини”, розділ “Двигуни постійного струму” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямами 050702 – «Електромеханіка»...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни \"електричні машини\", з розділу \"синхронні машини\" для студентів денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання самостійних робіт з навчальної дисципліни "електричні машини" для студентів денної та заочної форм навчання
Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни “Електричні машини” для студентів денної та заочної...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни \"електричні машини\", з розділу \"синхронні машини\" для студентів денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання практичних робіт з навчальної дисципліни „ електричні машини для студентів денної та заочної форм навчання
Методичні вказівки щодо виконання практичних робіт з навчальної дисципліни „Електричні машини” для студентів денної та заочної форм...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни \"електричні машини\", з розділу \"синхронні машини\" для студентів денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «електричні машини» (розділ «машини постійного струму») для студентів денної та заочної форм навчання
«Електричні машини» (розділ «Машини постійного струму») для студентів денної та заочної форм навчання за напрямами 050702 – «Електромеханіка»...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни \"електричні машини\", з розділу \"синхронні машини\" для студентів денної та заочної форм навчання iconО. В. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Спеціальні електричні машини"
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Спеціальні електричні машини" (для студентів 4 курсу денної І заочної форм...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни \"електричні машини\", з розділу \"синхронні машини\" для студентів денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «електричні машини» (розділ «трансформатори») для студентів денної та заочної форм навчання
«Електричні машини» (розділ «Трансформатори») для студентів денної та заочної форм навчання за напрямами 050702 – «Електромеханіка»...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни \"електричні машини\", з розділу \"синхронні машини\" для студентів денної та заочної форм навчання iconРозрахунок робочих характеристик
Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Електричні машини» (розділ «Асинхронні машини») для студентів...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни \"електричні машини\", з розділу \"синхронні машини\" для студентів денної та заочної форм навчання iconМіністерство освіти І науки україни
Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Електричні машини» (розділ «Асинхронні машини») для студентів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи