Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни \"Поведінка споживачів\" для студентів заочної формИ навчання icon

Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни "Поведінка споживачів" для студентів заочної формИ навчання




НазваМетодичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни "Поведінка споживачів" для студентів заочної формИ навчання
Сторінка1/4
Дата26.09.2012
Розмір0.93 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




Методичні вказівки




щодо ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

З навчальної дисципліни “Поведінка споживачів”


для студентів заочної формИ навчання

зі спеціальності 7.050108 – „Маркетинг”


Кременчук 2006

Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни “Поведінка споживачів” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 7.050108 – „Маркетинґ”




Укладач старш. викл. Л.М. Сокур


Рецензент к.е.н., доцент Т.Є. Циба


Кафедра маркетинґу


Затверджено методичною радою КДПУ


Протокол № ____ від _________ 200__ року


Голова методради _____________________ професор В.В. Костін


Кременчук 2006

ЗМІСТ


Вступ ............................................................................................................................4

  1. Мета та завдання дисципліни ......................................................................... 5

  2. Методичні рекомендації студентам-заочникам щодо виконання контрольної роботи ......................................................................................... 6

  3. Основні терміни та поняття ........................................................................... 9

  4. Варіанти контрольних робіт ......................................................................... 25

  5. Практичні завдання ....................................................................................... 30

  6. Розрахунково-графічна робота „Моделювання поведінки споживача”.. 79

  7. Питання до іспиту ........................................................................................ 84

Список літератури ............................................................................................ 86


Ринок – це споживачі, їх купівельна спроможність і схильність до обміну. Споживачі є одним з найбільш важливих елементів маркетинґового середовища. Мета маркетинґу – спробувати знайти методи впливу на думки споживачів про організацію та на їх ставлення до неї, а також до її маркетинґових пропозицій. Для того, щоб впливати на поведінку покупців, маркетологам перш за все потрібно зрозуміти причини, якими керується споживач.

Маркетинґовий аналіз поведінки споживачів базується на мотиваційній концепції – бажання людини задовольнити свої потреби. Задоволення потреб покупців – серцевина маркетинґу і ринкової економіки. Відповідно до маркетинґової філософії управління бізнесом саме споживач, його потреби визначають стратегію організації і є відправним пунктом у процесі розроблення маркетинґового комплексу.

Предметом вивчення дисципліни є маркетинґова система управління поведінкою споживачів.

Зміст дисципліни безпосередньо пов’язаний з основними методологічними та організаційно-економічними положеннями маркетинґу, менеджменту, макро- і мікроекономіки, психології, соціології, а також із комплексом дисциплін, що формують профіль підготовки спеціалістів з маркетинґу.


1 Мета та завдання дисципліни „ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧІВ”


Метою вивчення даної дисципліни є розширення знань з маркетинґу в дослідженні механізмів поведінки споживачів і використання цих механізмів для досягнення мети організації, підприємства.

Основними завданнями, що має бути розв’язано у процесі вивчення дисципліни, є:

  • вивчення складу і напрямів дії зовнішніх і внутрішніх чинників поведінки споживачів;

  • вивчення можливостей їх використання в маркетинґовій діяльності;

  • набуття навичок роботи зі споживачем і управління його поведінкою.

У результаті вивчення дисципліни „Поведінка споживачів” студент повинен

знати:

  • підходи й етапи аналізу поведінки споживачів;

  • етапи прийняття рішення про купівлю;

уміти:

  • охарактеризувати споживчий ринок та основні чинники, що впливають на поведінку споживачів;

  • описати процес прийняття нових товарів споживачами;

  • дати характеристику ринку товарів виробничого призначення та вміти розповісти про основні чинники, що впливають на поведінку організованих споживачів;

  • описувати процес прийняття рішення про купівлю, яку проводить компанія-споживач.



2 методичні рекомендації студентам-заочникам

щодо виконання контрольної роботи

З навчальної дисципліни “Поведінка споживачів”


Мета виконання контрольної роботи – розширення і закріплення теоретичних знань з дисципліни, вивчення індивідуально-психологічних чинників, які впливають на поведінку споживача, а також мотиваційні чинники. Навчитися моделювати поведінку споживача на ринку товарів.

Студент повинен навчитися самостійно працювати з науковою літературою, підручниками та посібниками, і стисло викладати зміст вибраної проблеми. При цьому важливо не тільки проаналізувати питання, але й визначити своє бачення проблеми, своє ставлення до її розв’язання.

Контрольна складається з теоретичних запитань і практичного завдання.

Варіант контрольної роботи вибирають згідно з останньою цифрою номера залікової книжки.

Роботу виконують на комп’ютері.

Обсяг роботи: розкрити питання.

За необхідності теоретичний матеріал супроводжують рисунками, схемами, графіками, які нумерують і розміщують по тексту відповіді на теоретичні запитання або виносять у додаток.

У відповідях на теоретичні запитання необхідно вказувати використані при підготовці джерела (закони, підручники, навчальні посібники, журнали, статті та ін.) за принципом (5, С. 17-18), тобто під час підготовки до відповіді використано джерело, яке наведено у списку літератури у кінці контрольної роботи під № 5.

Контрольна робота виконується на одному боці сторінки форматом А-4 (210х297). Текст розміщують по вертикалі сторінки з дотриманням полів: зліва – 25мм (місце для підшивки), справа – 10мм, зверху та знизу – 15мм. Сторінки роботи нумерують у правому верхньому кутку у квадраті 10х10мм.

Підготовлена робота висилається або здається на кафедру маркетинґу (39614, м. Кременчук, бульвар Пушкіна, 3, КДПУ, V корпус, кімната 5401) не пізніш, ніж за два тижні до початку екзаменаційної сесії.

Захисти контрольних робіт проводять за графіком, затвердженим деканатом. Без захисту контрольної роботи студент не допускається до здачі іспиту.


Зразок титульної сторінки


^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Залікова книжка № ________________


Контрольна робота


з дисципліни „Поведінка споживача”

Тема


Факультет управління

Кафедра маркетинґу

Спеціальність „Маркетинґ”

Група __________________

Студента _______________

Керівник _______________

Домашня адреса:___________________

________________________________________

________________________________________

телефон: _______________________________


Кременчук 2006

^ 3 ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ


Метою споживання товарів і послуг є задоволення потреб людини.

Потреба – це стан незадоволення, з якого людина прагне вийти, збільшуючи споживання благ.

Корисність – це задоволення, яке отримує людина від споживання.

Мета споживача полягає в отриманні якомога більшого задоволення від споживання певного набору благ, тобто у максимізації корисності.

У мікроекономіці склалися два підходи до пояснення поведінки споживача: кардиналістський, або кількісний, та ординалістський, або порядковий.

Кардиналістська версія поведінки споживача ґрунтується на теорії граничної корисності й виходить з припущення, що корисність може мати кількісний вимір, визначатися функціонально.

Сукупна корисність (TU) — це загальна сума задоволення від споживання благ. Може бути зображена функцією, що показує залежність корисності від кількості споживаних благ: TU=f(X,Y) або TU=f(X) для випадку споживання одного блага.

Гранична корисність (MU) – це додаткова корисність, одержана від споживання додаткової одиниці блага, або приріст сукупної корисності:

Граничні корисності благ є частковими похідними функції сукупної корисності:



або для випадку одного блага: MUх=TUх/АХ.

Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) стверджує, що величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення у точці повного насичення потреби.

Закон спадної граничної корисності стосується абсолютної більшості (шаг. Лиспіп має винятки: деякі блага (антикваріат, колекціонування), а також аптиблага (алкоголь і наркотики для залежних від них осіб) зі збільшенням споживання мають зростаючу граничну корисність.

Закон зростаючої сукупної корисності полягає у тому, що з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зростає. Динаміка сукупної корисності визначається динамікою граничної корисності, тому сукупна корисність зі збільшенням споживання зростає, але спадним темпом. Сукупна корисність досягає максимуму за нульового значення граничної корисності. Кут нахилу кривої сукупної корисності показує величину граничної корисності.

Набір товарів, який купує споживач, називається ринковим споживчим кошиком. Сукупна корисність ринкового кошика утворюється додаванням значень граничної корисності кожної одиниці товарів.

Крива ізокорисності – це крива однакової корисності, яка відображає всі комбінації товарів у ринкових кошиках з однаковим числовим показником рівня сукупної корисності, що забезпечує їх кількісне ранжирування.

Вибравши споживчий кошик певного рівня корисності, споживач може змінювати набір товарів у ньому, не змінюючи рівня сукупної корисності. Пропорції заміни одного товару іншим показує гранична норма заміни благ:

MRSxr=-MUx/MUY.


Ординалістська версія поведінки споживача відкидає необхідність кількісного вимірювання корисності й передбачає лише порядкове ранжирування споживачем множини споживчих наборів.

Ординальною корисністю або порядковою вимірністю корисності називають упорядкованість наборів благ за ступенем їх привабливості для споживача.

У основі ординалістського підходу лежать наступні припущення (аксіоми уподобань):

  • аксіома порівнянності: людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший;

  • аксіома транзитивності: споживач встановлює певний порядок уподобань, - якщо набір благ А привабливіший, ніж набір В , а набір В привабливіший, ніж набір С , то набір А буде привабливішим також і за набір С; .

  • аксіома ненасичуваності: споживач завжди надає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.

Припущення щодо уподобань завжди стосуються однієї особи. Парадокс Ерроу полягає у тому, що за транзитивності уподобань кожного з індивідів може виникати нетранзитивність колективних уподобань.

Модель бажаного описує поведінку споживача без врахування видатків на будь-який споживчий кошик.

Набір байдужості – це набір споживчих кошиків вибору з однаковим рівнем корисності.

Поверхні байдужості – це множина еквівалентних з точки зору споживача наборів благ. Окремим випадком поверхонь байдужості є двопродуктові набори товарів, для яких поверхні байдужості зображають кривими байдужості або індиферентності.

Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той самий рівень корисності.

Карта байдужості це сукупність кривих байдужості, кожна з яких зображує інший рівень корисності.

Гранична норма заміни – це кількість одного блага, від якої споживач змушений відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого блага. Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:

^ MRSXY =-Y/Х=-MUX /MUY.

Визначення граничної норми заміни у кардиналістській та ординалістській теоріях аналогічні.

Зона субституції (заміни) – це відрізок кривої байдужості, де можлива заміна товарів у кошику.

Властивості кривих байдужості:

  • криві байдужості не можуть перетинатися;

  • криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам благ з вищим рівнем корисності;

  • криві байдужості для абсолютної більшості благ мають від'ємний нахил, є спадними;

  • у міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється, а значення граничної норми заміни зменшується.

Форма кривих байдужості визначається уподобаннями споживача і залежить від ступеня замінності благ у споживанні. Для абсолютної більшості благ криві байдужості є монотонно спадними.

Проте якщо за умови абсолютної необхідності двох благ споживач усе ж таки надає перевагу одному з них і готовий за додаткову його одиницю відмовитись від значної кількості іншого блага, криві байдужості будуть спадними, але більш стрімкими відносно вісі менш бажаного блага. Особливості споживчих уподобань відображає мультиплікативна функція корисності, яка враховує схильність споживача до споживання того чи іншого блага.

Якщо блага є абсолютними замінниками, гранична норма заміни є сталою, а криві байдужості мають вигляд прямих ліній.

Якщо блага є абсолютними взаємодоповнюваними, гранична норма заміни є нескінченною або такою, що дорівнює нулю, а криві байдужості мають вигляд прямого кута.

Якщо споживач абсолютно байдужий до одного з благ, криві байдужості будуть прямими горизонтальними або вертикальними лініями, а гранична норма заміни дорівнюватиме нулю або ж прямуватиме до нескінченності. Рівень сукупної корисності визначатиме тільки корисність одного з благ, інше виступатиме для споживача як нейтральне. Для випадку одного нейтрального блага не справджується аксіома ненасичуваності (чим більше благ, тим краще).

У випадку, коли одне з пари споживаних благ є для споживача антиблагом, криві байдужості є висхідними, а гранична норма заміни благ - додатною і зростаючою.

^ Дохід споживача, а також ціни товарів і послуг формують бюджетне обмеження споживача.

Мікроекономічна модель бюджетного обмеження - "модель можливого" - визначає множину наборів товарів, доступних споживачеві.

Рівняння бюджетного обмеження визначає сукупні видатки споживача на придбання двох товарів (X, Y) в межах певного доходу (І) :

І=Рх*X+Рy*Y .

Множину можливого вибору споживчих кошиків, доступних споживачеві, графічно відображає бюджетна лінія.

Бюджетна лінія – це лінія рівних видатків. Вона є межею між можливим і неможливим. Усі споживчі кошики, які відповідають точкам на бюджетній лінії або під нею, доступні для споживача, всі точки над бюджетною лінією відповідають недоступним споживчим кошикам. Точки на бюджетній лінії характеризують множину комбінацій двох товарів, видатки на які не перевищують у сумі доходу споживача.

Бюджетна лінія має від'ємний нахил і показує компроміс, на який повинен піти споживач у виборі між двома товарами: щоб одержати додаткову одиницю одного товару, він повинен відмовитись від певної кількості іншого. Пропорції можливої заміни (кут нахилу бюджетної лінії) визначають співвідношенням цін товарів xу) або відносною ціною товару.

Зміна доходу споживача зміщує бюджетну лінію паралельно вгору або вниз, відповідно збільшуючи або зменшуючи купівельну спроможність споживача.

^ Зміна ціни одного з товарів змінює кут нахилу бюджетної лінії, що також впливає на купівельну спроможність споживача.

Звичайно бюджетне обмеження мас вигляд прямої лінії. Але у випадках раціонування споживання, зміни ціни залежно від кількості товару, що купуєть, бюджетні лінії можуть бути ламаними.

Вибір споживача полягає у прийнятті та реалізації рішення щодо обсягу і структури оптимального споживчого набору за даних обмежень, який дозволив би максимізувати задоволення потреб.

Кардиналістський підхід до проблеми споживчого вибору і пошуку рівноваги споживача полягає у порівнянні співвідношень між граничними корисностями і цінами товарів.

Правило максимізації корисності: споживач максимізує корисність, якщо розподіляє бюджет так, що гранична корисність на останню грошову одиницю видатків є однаковою для кожного з видів товарів. Або: корисність максимізусться вибором такого кошика в межах бюджетного обмеження, для якого відношення граничних корисностей останніх одиниць колісного виду благ до їх цін однакове для всіх благ:

MUX/PX=MUY/PY=…=MUn/Pn.

Це співвідношення є принципом однакової корисності або еквімаржинальним принципом у визначенні оптимуму споживача.

Загальне правило оптимізації вибору споживача: вибір є оптимальним, якщо в межах бюджетного обмеження відношення граничних корисностей будь-якого виду благ дорівнює відношенню їх цін:

^ MUх/MU уХY.

Ціни вимірюють граничні корисності благ винятково індивідуально для кожного споживача, оскільки оцінка граничної корисності грошової одиниці, так само, як і граничної корисності благ, у різних споживачів неоднакова. Проте оптимальне співвідношення між граничними корисностями різних благ є однаковим для всіх споживачів, оскільки однаковою для всіх є ціна будь-якого блага на конкурентному ринку.

Прийнявши оптимальне рішення, споживач знаходиться у стані рівноваги. Рівновагу споживача описує другий закон Госсена: для максимального задоволення потреб в умовах обмеженості благ необхідно припинити споживання всіх благ у точках, де інтенсивність задоволення від споживання кожного блага стає однаковою. Рівновага у споживанні максимізує добробут споживача.

Якщо умова рівноваги не виконується, споживач цілеспрямовано змінює структуру споживання, переключає попит з одного товару на інший, послідовно рухається до оптимального стану, в якому змінювати структуру споживання стає невигідно.

Ординалістській підхід до визначення споживчого вибору ґрунтується на поєднанні графічних моделей бажаного і можливого.

^ Оптимальний кошик повинен знаходитись на поверхні байдужості найвищого рівня корисності й мати спільну точку з множиною досяжних наборів. Він відповідає точці дотику бюджетної лінії та кривої байдужості, в якій їх нахил є однаковим. Ця точка є точкою рівноваги споживача, вона задовольняє умові максимізації корисності.

Нахил кривої байдужості (Y/X) відображає граничну норму заміни MRSХY=MUx/MUу, а нахил бюджетної лінії – співвідношення цін (Px/Py).

У точці рівноваги справджується принцип рівної граничної корисності на останню грошову одиницю, витрачену на придбання благ:

MUX /MUYх/PY, або MUXX=MUYРY.

Ця рівність є рівнянням рівноваги споживача.

Обидві моделі поведінки споживача, – і кардиналістська, і ординалістська, - дають один і той самий результат – еквімаржинальний принцип оптимізації споживчого вибору:

^ MUX /MUу=Рху.

Цей принцип застосовують до ситуацій вибору як мінімум з двох абсолютно необхідних благ.

Існують і особливі випадки рівноваги, пов'язані з різними функціями корисності. У випадку, коли людина зовсім не споживає деяких благ виникає, кутове рішення. Якщо споживач купує тільки один товар, гранична норма заміни або прямує до нескінченності й перевищує значення кута нахилу бюджетної лінії на всіх рівнях споживання (MRS>Рху , або є меншою за нахил бюджетної лінії (MRS<Рx/Py), оптимальний вибір для таких випадків — витратити весь дохід на покупку одного товару. Навіть якщо інший товар також є бажаним для споживача, ринкові ціни можуть визначити доцільність витрачання всього доходу лише на одне з благ. Кутова рівновага матиме місце і у випадку вибору з двох абсолютних замінників, споживач купуватиме той з них, ціна якого є нижчою.

^ Мультипікативна функція корисності відображає різні смаки споживачів відносно до абсолютно необхідних благ:

U(X,Y)=XaYx-a, 0<а<1,

де а відображає схильність до споживання блага X,

(1-а) – схильність до споживання блага Y.

Споживання певного блага пропорційне схильності до споживання цього блага та бюджету і обернено пропорційне ціні. Рівняння рівноваги для такої функції має вигляд:



Функція корисності Р. Стоуна застосовується до ситуацій вибору за умови забезпечення певного рівня добробуту споживача і відображає необхідність абсолютних надлишків кожного блага понад мінімальну їх кількість у споживанні:

U(X,Y)=(X-a)a(Y-b)1-. 0<а<1,

За даними цінами товарів дохід споживача повинен забезпечувати не тільки споживання мінімальної кількості (а,b) благ X, Y , але й утворення певного запасу благ. У випадку, коли споживач спроможний забезпечити себе необхідним мінімумом благ (Рх+Ру*b<I), X>a, Y>b, Рх*X+Ру*Y=І, рівняння рівноваги для функції Стоуна має вигляд:



У випадку а=0, b=0 функція корисності Стоуна переходить у мультиплікативну функцію корисності.

Узагальнена модель вибору споживача дозволяє охарактеризувати вибір множини благ за ординалістським підходом і пов'язати споживання окремого блага з доходом споживача. Видрізняється аналізом специфічного кошика "благо X+ видатки на всі інші блага (Е) ".

Бюджетне обмеження набуває специфічного вигляду розширеного бюджетного обмеження, яке відображає видатки споживача на множину товарів у межах його доходу і має вигляд:

I=Px*X+PY*Y+...+PN*N,

або: І=РХ*Х+Е, тобто Е=І-Рх*X .

Графічно лінія розширеного бюджетного обмеження не відрізняється від простої бюджетної лінії, але її побудова має відміни: на горизонтальній осі відкладається кількість блага X в натуральному виразі (Qx ) , а на вертикальній - споживчі видатки на інші блага (Е) в грошовому виразі.

Трансформується також гранична норма заміни благ MRSXY . У даній моделі MRSXE означає готовність споживача відмовитись від певної кількості грошей заради придбання додаткової одиниці блага X. Абсолютну величину цього показника можна розглядати як граничну корисність блага Х у грошовій формі: MRSXE=E/X=MUX/MUE. Тут MUE дорівнює граничній корисності однієї грошової одиниці, а тоді MRSXE =MUX у грошовому виразі.

Нахил лінії розширеного бюджетного обмеження визначає ціна блага ^ X , тому він дорівнює Рх .

За умови рівноваги MRSXE=х. З врахуванням граничної корисності класичне рівняння рівноваги матиме вигляд:

.

Оптимальна кількість даного блага, яку споживач бажає придбати, характеризується рівністю граничної корисності блага і його ціни.

Узагальнена модель споживчого вибору найповніше відображає психологію споживача, який на ринку щоразу вирішує: чи використати дохід на купівлю даного товару, чи залишити його для придбання інших благ. У цій моделі також знайшло відображення фундаментальне припущення прихильників теорії граничної корисності про те, що пропорції обміну товарів і ринкове ціноутворення ґрунтуються на корисності.

Умова оптимізації споживчого вибору має й значно ширший вимір, вона відображає умову оптимізації в ринковій економіці в цілому: оптимальний стан досягається, коли гранична норма заміни (MRS) для всіх споживачів стає рівною співвідношенню цін товарів ху) .

На рішення споживача щодо вибору оптимального споживчого кошика впливають зміни у доході та цінах товарів.

^ Зміна доходу споживача призводить до паралельного зміщення бюджетної лінії та переміщення споживача на іншу криву байдужості в нову точку рівноваги.

Крива "дохід - споживання" сполучає всі точки рівноваги споживача, пов'язані з різними рівнями доходу, і показує співвідношення між доходом споживача і кількістю товарів, що купують.

Траєкторія кривої "дохід - споживання" залежить від типу благ: для нормальних благ вона є монотонно зростаючою, - зі зростанням доходу споживання всіх товарів збільшується; для нижчих благ вона набуває від'ємного нахилу, відхиляється ліворуч, відображаючи скорочення споживання зі зростанням доходу; для нейтральних благ вона має вигляд вертикальної лінії, — споживання блага не залежить від рівня доходу.

Модель "дохід – споживання" характеризує зміни в індивідуальному попиті на благо: зміна доходу споживача спричиняє зміни у попиті на товар і зміщує криву попиту.

На основі кривої "дохід - споживання" або безпосередньо в узагальненій моделі "дохід – споживання" на підставі розширеного бюджетного обмеження можуть бути побудовані криві Енгеля.

Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу споживача. Вони мають однаковий з кривими "дохід - споживання" характер залежності від доходу.

Криві Торнквіста описують залежність видатків споживачів від доходу для трьох груп благ: благ першої необхідності, благ другої необхідності та предметів розкоші. Вони показують, що потреба у предметах першої необхідності задовольняється в першу чергу, але зі зростанням доходу їх частка у бюджеті споживача скорочується, а рівень споживання стабілізується. Споживання благ другої необхідності починається за досягнення певного рівня доходу, видатки споживачів на ці товари спочатку зростають, згодом дещо стабілізуються, після чого починається новий етап стрімкого зростання цих видатків з наступною їх стабілізацією. Видатки на предмети розкоші з'являються за досить високого рівня доходу, але зі зростанням доходу вони зростають безперервно та стрімко.

Між споживчим вибором і ціною існує складний, прямий і обернений зв'язок: ціна визначається суб'єктивною оцінкою корисності товару споживачем, а вибір оптимального кошика залежить від рівня ринкових цін.

Крива "ціна - споживання" показує функціональну залежність між обсягом споживання кожного блага та його ціною; вона сполучає всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною ціни одного з товарів. На її основі будується крива індивідуального попиту.

^ Властивості кривої попиту:

  • оскільки зі зниженням ціни одного з благ споживач переміщується на все вищі криві байдужості, крива попиту відображає зміну рівня корисності споживача: чим нижчою є ціна, тим вищий рівень добробуту вона забезпечує споживачеві;

  • у кожній точці кривої попиту споживач максимізує корисність, оскільки кожна точка кривої попиту є точкою оптимуму споживача на певному рівні корисності;

  • у міру зниження ціни товару гранична норма заміни благ зменшується. Зменшення MRS відповідає інтуїтивному відчуттю споживача, що відносна цінність блага зменшується в міру нарощування його споживання, тобто тут справджується закон спадної граничної корисності.

^ Зміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик, викликаючи два ефекти - ефект заміни та ефект доходу.

Ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача. Зі зниженням ціни ефект заміни обов'язково зумовлює збільшення споживання блага, тобто має додатне значення.

Ефект доходу полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінності відносних цін товарів.

Концепція розмежування ефектів заміни та доходу була розроблена українським економістом і математиком Є. Слуцьким (1915 р.) та англійським економістом Дж. Хіксом (у середині 30-х років).

У моделі Слуцького розмежування дії ефектів здійснюється на підставі добудови допоміжної компенсуючої бюджетної лінії, яка дозволяє визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінились лише відносні ціни благ. Після чого, залишаючи незмінними відносні ціни (новий кут нахилу бюджетної лінії незмінний), досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно відображається паралельним зміщенням бюджетної лінії. У моделі Слуцького компенсуюча бюджетна лінія проходить через точку початкової рівноваги за умови незмінної купівельної спроможності споживача, а ефект заміни супроводжується деяким покращенням добробуту, оскільки споживач переміщується на вищу криву байдужості.

Дж. Хікс запозичив у Слуцького прийом допоміжної лінії, але змінив її геометричне місце. У моделі Хікса компенсуюча бюджетна лінія дотична до початкової кривої байдужості, проте купівельна спроможність споживача змінюється. Під дією ефекту заміни споживач залишається на тому самому рівні корисності, але змінює набір товарів у кошику.

Обидві моделі виявляють однакові тенденції: зі зниженням ціни блага ефект заміни обов'язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. На відміну від ефекту заміни, ефект доходу діє в різних напрямах, — залежно від того, до якого типу належить товар.

Для нормальних благ ефект доходу діє в тому самому напрямі, що і ефект заміни, є величиною додатною. Для нижчих благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від'ємне значення, проте ефект зміни для нижчих товарів значно більший, ніж ефект доходу, тому загальний ефект дає збільшення споживання нижчого блага за умови зниження його ціни.

У випадку підвищення ціни ефект заміни завжди є від'ємним, а ефект доходу для нормальних товарів - від'ємним, для нижчих - додатним. Великі показники доходу ефекту доходу пов'язані частіше з нормальними, аніж з нижчими товарами.

Нормальні блага, а також нижчі блага, для яких ефект заміни перевищує ефект доходу, так що споживання їх збільшується, називаються звичайними благами. Для звичайних благ справджується закон попиту: зі зростанням ціни попит на звичайні блага скорочується, а зі зниженням ціни попит на них зростає, крива попиту має від'ємний нахил.

^ Товар Гіффена - це нижчий товар, який займає значне місце у видатках споживача і для якого не виконується закон попиту; ефекти доходу і заміни різноспрямовані, при цьому ефект доходу перевищує ефект заміни, а крива попиту має висхідний характер.

У моделі Хікса для випадку досконалих доповнювачів зі зміною відносних цін благ оптимальний споживчий кошик не змінюється, ефект заміни відсутній, а зміна обсягу попиту відбувається винятково за рахунок ефекту доходу. У випадку досконалих замінників, навпаки, відсутній ефект доходу, а зміна рівноваги і зміна обсягу попиту відбувається лише за рахунок ефекту заміни.

^ Спадний характер кривої попиту визначають три детермінанти: спадна гранична корисність, ефект доходу і ефект заміни.

Ефекти заміни та доходу мають не тільки важливе теоретичне, але й практичне значення для прогнозування змін індивідуального, отже, і ринкового попиту, а також впливу на нього різноманітних заходів економічної політики держави. Вони дозволяють визначити більш прийнятні варіанти оподаткування, виявити, який спосіб стягнення податку (акордний податок, відсотковий податок чи інші) або який спосіб компенсації підвищення ціни внаслідок запровадження податку (прямі грошові трансфертні виплати споживачам, зниження податків на інші товари) є найменш вразливими для добробуту споживача.

Для оцінювання ефективності такої політики застосовується крива попиту з компенсацією доходу, яка показує кількість товару, яку придбали б споживачі за кожної ціни, якби їм цілком компенсували ефект доходу від її зміни. Крива відрізняється від звичайної кривої індивідуального попиту тим, що під час її побудови з загального ефекту зміни обсягу попиту виключається ефект доходу, для нормальних благ вона завжди більш стрімка, ніж звичайна, для нижчих є більш пологою. Відмінність між кривими є суттєвою для благ, які мають значну питому вагу у видатках споживача (значний ефект доходу) і незначною для решти благ.

Ринковий попит обчислюють додаванням показників величини індивідуального попиту всіх покупців даного товару за кожного значення ціни.

Звичайно криві індивідуального попиту утворюються винятково на основі смаків і уподобань певних споживачів, а попит інших покупців ніяк не впливає на попит окремого споживача. Проте попит на деякі товари однієї особи іноді залежить від того, скільки ще людей придбали цей товар, що в свою чергу чинить вплив на величину та еластичність ринкового попиту.

^ Позитивні сіткові зовнішні впливи виникають, коли типовий споживач збільшує свій попит, якщо товар купує багато людей. Це - ланцюговий ефект, який з'являється при бажанні споживача дотримувати моди, придбати товар, який мають інші. Крива індивідуального попиту зміщується праворуч, а ринковий попит стає більш еластичним.

^ Негативні сіткові зовнішні впливи виникають тоді, коли люди прагнуть володіти рідкісними, унікальними товарами; чим менша кількість людей володіє даним товаром, тим вищим буде попит на нього. Це - ефект снобізму, внаслідок якого крива індивідуального попиту зі зростанням споживання інших осіб зміщується ліворуч, крива ринкового попиту стає більш стрімкою, а ринковий - попит менш еластичним.

^ Товари Веблена — це предмети розкоші, попит на які споживачів з високим рівнем доходу зростає, незважаючи на підвищення їх цін. Ці товари виявляють ефект снобізму (ефект Веблена): зниження цін на них розцінюється споживачами як падіння їх престижності, тому попит скорочується. Крива попиту на товари Веблена є висхідною.

Максимальна сума грошей, яку заплатив би кожний споживач за бажаний товар, називається готовністю платити і є показником сприйняття цінності товару споживачем. Крива попиту визначає ціну, яка відображає готовність заплатити граничного споживача, тобто готового першим залишити ринок за найменшого підвищення ціни.

Споживчий надлишок - це різниця між максимальною сумою, яку споживач був готовий заплатити за кількість товару, на яку він пред'являє попит, і фактично заплаченою сумою.

Величина сукупного надлишку вимірюють площею фіґури, обмеженої кривою попиту, лінією ринкової ціни та віссю ординат. Споживчий надлишок вимірює сукупну вигоду споживачів від придбання товарів на конкурентному ринку, є показником їх добробуту. Концепцію споживчого надлишку включають до теорії економіки добробуту як доказ переваг ринкової системи, котра максимізує загальний добробут як споживачів, так і виробників.

Невизначеність умов споживчого вибору є джерелом ризику. Під ризиком розуміють можливість відхилення від мети, яку ставила перед собою людина, можливість відсутності позитивного результату. За ставленням до ризику всіх людей поділяють на схильних до ризику, нейтральних і не схильних до ризику. Схильність до ризику пов'язана з майновим станом індивіда. Більшість людей не схильна до ризику сумами, які вважає значними для свого рівня достатку. І навпаки, ризик може стати привабливим, якщо суми, якими ризикують, невеликі порівняно з виграшем.

Для людини, не схильної до ризику, справджується закон спадної граничної корисності грошового доходу. Для людей, схильних до ризику, кожна додаткова одиниця багатства стає все більш корисною. Тому приріст корисності від виграшу для них більший, ніж втрата корисності від невдачі.

У ризикових операціях рішення приймають на основі порівняння очікуваного доходу з антиблагом ризику: чим вищим є ступінь ризику, тим меншою є корисність очікуваного доходу.

Основне правило зменшення ризику - "не кладіть всі яйця до одного кошика", - вимагає розподілу портфеля фінансових активів між різними проектами, більш і менш ризиковими.


^ 4 ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

  1   2   3   4

Схожі:

Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни \"Поведінка споживачів\" для студентів заочної формИ навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни " статистика" для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни “Статистика” для студентів заочної форми навчання за...
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни \"Поведінка споживачів\" для студентів заочної формИ навчання iconМетодичні рекомендації студентам-заочникам щодо виконання контрольної роботи з дисципліни
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни “Маркетинг” для студентів заочної форми навчання з напряму...
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни \"Поведінка споживачів\" для студентів заочної формИ навчання iconМіністерство освіти І науки україни кременчуцький державний політехнічний університет методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни “вступ до спеціальності” для студентів заочної форми навчання зі спеціальності
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни “Вступ до спеціальності” для студентів заочної форми...
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни \"Поведінка споживачів\" для студентів заочної формИ навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної д и сципліни „логістика для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни „Логістика” для студентів заочної форми навчання зі...
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни \"Поведінка споживачів\" для студентів заочної формИ навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни „вступ до спеціальності для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни „Вступ до спеціальності” для студентів заочної форми...
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни \"Поведінка споживачів\" для студентів заочної формИ навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни „ фірмове обслуговування транспортних засобів для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни „Фірмове обслуговування транспортних засобів” для студентів...
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни \"Поведінка споживачів\" для студентів заочної формИ навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни " економічна діагностика " для студентів заочної форми навчання зі
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни Економічна діагностика” для студентів заочної форми...
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни \"Поведінка споживачів\" для студентів заочної формИ навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни " дослідження операцій" для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни „Дослідження операцій” для студентів заочної форми навчання...
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни \"Поведінка споживачів\" для студентів заочної формИ навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни «основи експлуатації та ремонту автомобілів» для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни «Основи експлуатації та ремонту автомобілів» для студентів...
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни \"Поведінка споживачів\" для студентів заочної формИ навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни "прикладне програмне забезпечення фінансової діяльності" для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни “ Прикладне програмне забезпечення фінансової діяльності”...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи