Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання icon

Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання




Скачати 380.04 Kb.
НазваМетодичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання
Дата26.09.2012
Розмір380.04 Kb.
ТипМетодичні вказівки


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

З НАПРЯМУ

6.030401 – "ПРАВОЗНАВСТВО"

(у тому числі скорочений термін навчання)


КРЕМЕНЧУК 2012

Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання за напрямом 6.030401 – «Правознавство» (у тому числі скорочена форма навчання)


Укладач доцент І.І.Митрофанов

Рецензент к.ю.н., проф. М.І. Галунов


Кафедра кримінального та цивільного права і процесу


Затверджено методичною радою КрНУ імені Михайла Остроградського

Протокол №____ від__________

Голова методичної ради______________ проф. В.В. Костін


ЗМІСТ


Вступ........................................................................................................................... 6

1 Рекомендації щодо написання та оформлення контрольної роботи з навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче право»…………………...........8

2 Варіанти контрольних робіт..................................................................................11

3 Питання до заліку з навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче право»……………………………………………………………………………….22

4 Критерії оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче право».......................................................................................................25

5 Основні поняття та терміни.................................................................................. 27

Список літератури.................................................................................................... 35

Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки

контрольної роботи.................................................................................................. 41

Додаток Б Зразок оформлення списку літератури................................................ 42


Вступ



Кримінально-виконавче право є однією з галузей українського права. Воно значно відокремлюється від інших, у тому числі і суміжних галузей права, маючи при цьому свій власний предмет правового регулювання і метод правового регулювання, свою систему нормативних приписів. Разом з тим, кримінально-виконавче право є складовою частиною системи національного українського права, тому йому притаманні основні принципи, що стосуються права України на сучасному етапі.
^

Мета навчальної дисципліни


Викладання дисципліни спрямовано на опанування студентами теоретичних знань та вироблення правозастосовних навичок у галузі правового регулювання виконання кримінальних покарань, які необхідні для професійного здійснення слідчої й адміністративної діяльності у сфері охорони громадського порядку, забезпечення особистої і суспільної безпеки.
^

Значення та місце дисципліни у навчальному процесі


Навчальна дисципліна «Кримінально-виконавче право» базується на знаннях таких навчальних дисциплін, як кримінальне право, кримінальний процес, адміністративне судочинство.

Навчальним планом передбачено вивчення курсу кримінально-виконавчого права у сьомому семестрі, а для студентів скороченого терміну навчання – у четвертому семестрі.

Знання з кримінально-виконавчого права покликані підвищувати рівень професійної підготовки і правової культури студентів, безпосередньо впливати на формування наукового юридичного світогляду.

^ Види занять з дисципліни

Курс складається з лекційних та практичних занять, які підсумовує залік. Основні розділи та найбільш складні теми розглядаються на лекціях, інші виносяться на практичні заняття та на самостійну роботу студента.

^ Основні задачі вивчення дисципліни:

  • допомогти студентам здобути знання з кримінально-виконавчого права;

  • ознайомити студентів зі змістом, формами реалізації і перспективами розвитку кримінально-виконавчої політики;

  • ознайомити студентів з проблемами кримінально-виконавчого законодавства;

  • сформувати у студентів навички аналізу норм і інститутів.


У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

  • суть кримінально-виконавчої політики в Україні;

  • основні принципи кримінально-виконавчого права;

  • норми та джерела кримінально-виконавчого права;

  • зміст кримінально-виконавчих правовідносин;

  • види установ і органів виконання покарань;

  • призначення і види виправно-трудових установ;

  • види виконання покарань;

  • умови виконання покарань;

  • звільнення від відбування покарань.

уміти:

- застосовувати набуті знання у галузі правового регулювання виконання кримінальних покарань.

^ 1 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО»


Виконану контрольну роботу студент заочної форми навчання здає на кафедру «Кримінального та цивільного права і процесу» не пізніше ніж за місяць до початку екзаменаційної сесії.

Студент може самостійно обрати тему контрольної роботи із запропонованого кафедрою переліку або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її дослідження, для чого не пізніше другого тижня відповідного семестру студент подає на кафедру кримінального та цивільного права і процесу заяву за встановленою формою (додаток № 2).

Контрольна робота виконується і захищається за однією із запропонованих тем за останньою цифрою номера залікової книжки. Наприклад, остання цифра вашої залікової книжки «0». Отже, ви вибираєте варіант № 10. Якщо остання цифра вашої залікової книжки «7», то вибираєте варіант контрольної роботи № 7.

^ Мета виконання контрольної роботи

Контрольна робота має на меті набуття студентами вміння аналізувати дію норм закону, застосовувати керівні роз’яснення пленумів Верховного Суду України, матеріали судової практики, практики діяльності установ та органів виконання покарань.

Студент у контрольній роботі показує своє вміння творчо і самостійно працювати з навчальною літературою, довідниками, науково-допоміжними матеріалами з вибраної проблеми. При цьому важливо не тільки проаналізувати питання, але й визначити своє бачення проблеми, своє ставлення до її розв’язання.

^ Підготовка до написання контрольної роботи

Підготовку до виконання роботи слід зосередити як на теоретичних, так і на практичних питаннях з метою розробки власних рекомендацій щодо їх вирішення. Потрібно повністю розкрити вибрану тему, висвітлити кожне питання плану. Виклад має бути послідовним, логічним із розмежуванням питання.

Контрольна робота виконується самостійно і не передбачає механічного переписування літературних джерел. У разі використання цитат (думок інших авторів) їх слід брати в лапки і робити про це помітки (зноски), які в кінці роботи нумеруються по черзі застосування і подаються за таким стандартом, наприклад: Митрофанов І. І. Сучасні підходи до розв’язання проблем реалізації кримінальної відповідальності / І. І. Митрофанов // Юридична Україна. – 2009. – № 11–12. – С. 102–107; Митрофанов І. І. Кримінально-правові засоби впливу на осіб, які вчинили злочини : монографія / І. І. Митрофанов ; наук. кер. С. А. Шалгунова. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О.В., 2009. – С. 203–210.

Під час викладення спірних концепцій, які є у науковців, студент мусить аргументувати свою позицію щодо їх точок зору і може схилятися до якоїсь із них або відхилити їх, створюючи власну, і наводячи щодо останньої підтвердження.

У роботі обов’язково слід використовувати матеріали практики застосування норм кримінально-виконавчого законодавства. Такі матеріали особливо корисні як аргументи для демонстрації теоретичних положень теми.

Робота повинна бути акуратно виконана на аркушах форматом А4.

Приблизний обсяг роботи – 11-12 сторінок. Для зауважень потрібно залишити поля 2-3 см.

Зразок оформлення титульної сторінки контрольної роботи подано у додатку А.

Робота подається на кафедру не пізніше як за 30 днів до початку наступної сесії. Вона виконується в машинописному варіанті або в рукописному з відповідною каліграфією літер.

У кінці роботи, після переліку використаної літератури та інших інформаційних джерел, студент повинен поставити власний підпис і дату закінчення контрольної роботи.


Виконану контрольну роботу студент заочної форми навчання здає на кафедру «Кримінального та цивільного права і процесу» не пізніше ніж за місяць до початку екзаменаційної сесії. Контрольна робота реєструється на кафедрі й подається науковому керівнику.

Науковий керівник оцінює теоретичний рівень контрольної роботи, використання в ній сучасних методик, дає висновок стосовно реальності практичного впровадження пропозицій та рекомендацій студента, самостійності та ставлення студента при виконанні контрольної роботи; зараховує роботу, або не зараховує і повертає студенту, вказуючи на виявлені недоліки, які потребують доопрацювання. За наявності невеликої кількості зауважень наукового керівника щодо контрольної роботи і, якщо вони не мають такого суттєвого значення, студент вносить зміни та доповнення при можливості прямо до тексту, або використовує за необхідністю зворотну сторону аркуша, що передує аркушеві, до якого вносяться зміни та доповнення.

Захист контрольної роботи студентами заочної форми навчання здійснюється за графіком, затвердженим викладачем, на практичних та консультативних заняттях. Без захисту контрольної роботи студент не допускається до складання заліку.


^ 2 ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ


Варіант 1

Політика у сфері виконання покарань

1. Політика у сфері виконання покарань: поняття та місце у політиці держави.

2. Фактори та суб’єкти формування політики у сфері виконання покарань.

3. Форми і засоби реалізації політики у сфері виконання покарань.

Література: [1, c. 24–29; 3, c. 3–4; 6, c. 13–25; 8; 27; 32].


Варіант 2

Кримінально-виконавче право, його джерела та принципи. Кримінально-виконавчі правовідносини

1. Кримінально-виконавче право: поняття, предмет і метод.

2. Норми та джерела кримінально-виконавчого права.

3. Кримінально-виконавчі правовідносини.

4. Принципи кримінально-виконавчого права.

5. Кримінально-виконавче право як наука та навчальна дисципліна.

Література: [1, c. 21–50; 3, c. 5–13; 6, c. 26–47; 8–45].


Варіант 3

Історія кримінально-виконавчого законодавства України

1. Пенітенціарне законодавство на теренах України в період з кінця XVI-до початку XX ст.

2. Кримінально-виконавче законодавство України у радянський період.

3. Кримінально-виконавче законодавство незалежної України.

Література: [1, c. 50–78; 3, c. 14–19; 6, c. 48–91; 7, c. 5–27; 8].

Варіант 4

Органи та установи виконання покарань

1. Державна кримінально-виконавча служба України. Система органів і установ виконання покарань.

2. Державна пенітенціарна служба України: завдання, функції та структура.

3. Територіальні органи управління Державна пенітенціарна служба України, кримінально-виконавча інспекція та установи виконання покарань.

4. Взаємодія органів і установ виконання покарань з іншими державними органами, які здійснюють протидію злочинності.

Література: [1, c. 50–78; 2, c. 144–190; 3, c. 27–38; 6, c. 92–110; 7, c. 52–71; 8; 27; 32].


Варіант 5

Правове становище персоналу установ виконання покарань

1. Поняття персоналу установ виконання покарань.

2. Вимоги до персоналу установ виконання покарань, їх права та обов’язки.

3. Безпека персоналу та засоби її забезпечення.

Література: [1, c. 50–78; 2, c. 170–186; 3, c. 27–38; 6, c. 92–110; 7, c. 54–57; 27; 32].


Варіант 6

Правовий статус засуджених

1. Поняття правового статусу засуджених.

2. Права та обов’язки засуджених.

3. Правовий статус засуджених до окремих видів покарань.

Література: [1, c. 105–141; 3, c. 20–26; 6, c. 111–132; 7, c. 33–51; 8–13].


Варіант 7

Виправлення засуджених і його основні засоби

1. Поняття виправлення засуджених.

2. Поняття та правове регулювання основних засобів виправлення засуджених.

3. Диференціація та індивідуалізація основних засобів виправлення засуджених.

Література: [1, c. 79–104; 2, c. 30–59; 7, c. 28–33; 22; 24; 29; 27; 32].


Варіант 8

Контроль і нагляд за виконанням кримінальних покарань. Участь громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених

1. Поняття та види контролю за діяльністю органів і установ виконання покарань.

2. Міжнародний контроль.

3. Контроль органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

4. Прокурорський нагляд.

5. Судовий та відомчий контроль.

6. Громадський контроль та участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених.

Література: [3, c. 39–43; 6, c. 133–158; 7, c. 71–84; 27; 30; 32; 40; 42].


Варіант 9

Історія становлення покарання у виді позбавлення волі та зарубіжних пенітенціарних систем

1. Історія становлення покарання у виді позбавлення волі.

2. Становлення та розвиток зарубіжних пенітенціарних систем.

Література: [1, c. 281–301; 6, c. 159–169].


Варіант 10

Міжнародні стандарти поводження із засудженими

1. Поняття та класифікація міжнародних стандартів поводження із засудженими.

2. Універсальні міжнародні стандарти загального характеру.

3. Регіональні міжнародні стандарти загального характеру.

4. Універсальні міжнародні стандарти спеціального характеру.

5. Регіональні міжнародні стандарти спеціального характеру.

6. Міжнародні стандарти щодо певних професійних груп персоналу, окремих видів покарань та окремих категорій правопорушників.

Література: [1, c. 302–334; 3, c. 44–53; 6, c. 170–215; 8].

Варіант 11

Виконання покарань у виді штрафу, конфіскації майна, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу

1. Виконання покарання у виді штрафу.

2. Виконання покарання у виді конфіскації майна.

3. Виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Література: [1, c. 175–194; 3, c. 54–70, 105–112; 6, c. 216–238; 7, c. 85–101; 8].


Варіант 12

Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

1. Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

2. Основні обов’язки кримінально-виконавчої інспекції та органів внутрішніх справ щодо виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

3. Обов’язки засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю і наслідки ухилення від відбування покарання.

Література: [1, c. 196–200; 3, c. 70–77; 6, c. 240–253; 7, c. 102–119; 8].


Варіант 13

Виконання покарання у виді громадських робіт

1. Правова характеристика покарання у виді громадських робіт.

2. Порядок виконання покарання у виді громадських робіт.

3. Умови відбування покарання та відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт.

Література: [1, c. 200–203; 3, c. 78–86; 6, c. 254–265; 7, c. 119–137; 8].


Варіант 14

Виконання покарання у виді виправних робіт

1. Основні положення про покарання у виді виправних робіт.

2. Порядок та умови виконання покарання у виді виправних робіт.

3. Основні обов’язки та функції суб’єктів і учасників процесу виконання покарання у виді виправних робіт.

4. Порядок провадження відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт.

5. Обчислення строку та порядок зняття з обліку засуджених до покарання у виді виправних робіт.

Література: [1, c. 203–207; 3, c. 87–100; 6, c. 266–290; 7, c. 137–168; 8; 24].


Варіант 15

Виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців

1. Правова характеристика покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців.

2. Правове регулювання виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців.

Література: [1, c. 195–196; 3, c. 101–104; 6, c. 291–295; 7, c. 169–173; 8; 17; 44].


Варіант 16

Виконання покарання у виді арешту

1. Загальні положення про порядок виконання покарання у виді арешту.

2. Умови відбування покарання у виді арешту.

3. Особливості порядку виконання (відбування) арешту засудженими військовослужбовцями.

Література: [1, c. 203–207; 3, c. 113–123; 6, c. 296–312; 7, c. 182–200; 8; 17; 44].


Варіант 17

Виконання покарання у виді обмеження волі

1. Загальні положення про покарання у виді обмеження волі.

2. Порядок виконання покарання у виді обмеження волі.

3. Умови відбування покарання у виді обмеження волі.

4. Основні обов’язки адміністрації виправного центру та власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до обмеження волі.

Література: [1, c. 207–210; 3, c. 124–131; 6, c. 313–333; 7, c. 201–233; 8; 22; 24].


Варіант 18

Виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

1. Сутність покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.

2. Порядок виконання покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні.

3. Умови відбування покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні.

Література: [1, c. 213–219; 3, c. 132–144; 6, c. 334–347; 7, c. 233–262; 8; 17; 44].


Варіант 19

Виконання покарання у виді позбавлення волі

1. Поняття та види класифікації засуджених при виконанні покарання у виді позбавлення волі.

2. Первинна класифікація засуджених до позбавлення волі.

3. Визначення виду установи виконання покарань та місця відбування покарання.

4. Порядок направлення та приймання засуджених в установи виконання покарань.

5. Вторинна класифікація засуджених до позбавлення волі та їх розподіл в середині установ виконання покарань. Структурні дільниці колоній.

Література: [1, c. 220–246; 3, c. 145–162; 6, c. 348–385; 7, c. 263–332; 8; 28; 29].


Варіант 20

Правове регулювання режиму в установах виконання покарань

1. Поняття режиму в установах виконання покарань та його основні функції.

2. Зміст режиму в установах виконання покарань.

3. Засоби забезпечення режиму в установах виконання покарань.

4. Зміна умов тримання засуджених в період відбування покарання у виді позбавлення волі.

5. Режим особливих умов в установах виконання покарань.

Література: [2, c. 336–371; 3, c. 171–179; 6, c. 386–422; 7, c. 332–356; 8; 28; 29].


Варіант 21

Умови відбування покарання засудженими до позбавлення волі

1. Загальні положення про умови відбування покарання засудженими до позбавлення волі.

2. Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування та предметів першої потреби, літератури і письмового приладдя.

3. Побачення засуджених до позбавлення волі з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови.

4. Короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній.

5. Одержання засудженими посилок (передач) і бандеролей.

6. Листування засуджених до позбавлення волі, одержання і відправлення грошових переказів.

Література: [1, c. 228–235; 3, c. 180–189; 6, c. 423–443; 7, c. 356–395; 8; 28; 29].


Варіант 22

Матеріально-побутове та медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі

1. Загальні положення про умови матеріально-побутового забезпечення та медико-санітарного обслуговування засуджених до позбавлення волі.

2. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі.

3. Медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі.

Література: [6, c. 444–457; 7, c. 381–395; 8; 29].


Варіант 23

Правове регулювання праці засуджених до позбавлення волі

1. Основні принципи та форми організації праці засуджених.

2. Умови праці засуджених до позбавлення волі.

3. Оплата праці засуджених до позбавлення волі.

4. Пенсійне забезпечення та соціальний захист засуджених.

Література: [3, c. 190–199; 6, c. 458–471; 7, c. 395–411; 8; 29; 33].


Варіант 24

Правове регулювання виховного впливу, загальноосвітнього та професійного навчання засуджених в установах виконання покарань

1. Виховна робота із засудженими до позбавлення волі, самодіяльні організації засуджених.

2. Загальноосвітнє навчання засуджених до позбавлення волі.

3. Професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі.

Література: [3, c. 190–199; 6, c. 458–471; 7, c. 395–411; 8; 29; 33].


Варіант 25

Особливості відбування покарання в колоніях різних видів

1. Особливості відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки.

2. Особливості відбування покарання у виправних колоніях середнього рівня безпеки.

3. Особливості відбування покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки.

Література: [3, c. 200–203; 6, c. 487–490; 7, c. 453–460; 8; 29].


Варіант 26

Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками та неповнолітніми

1. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками.

2. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими неповнолітніми. Застосування до неповнолітніх заходів заохочення та стягнення.

3. Переведення засуджених з виховної колонії до виправної колонії. Залишення у виховних колоніях засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку.

4. Участь громадськості у виправленні і ре соціалізації засуджених неповнолітніх.

Література: [1, c. 258–280; 3, c. 204–217; 6, c. 491–512; 7, c. 460–480; 8; 28; 29].


Варіант 27

Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі

1. Загальна характеристика покарання у виді довічного позбавлення волі.

2. Порядок і умови відбування довічного позбавлення волі.

3. Особливості виправного впливу на засуджених до довічного позбавлення волі.

Література: [3, c. 218–222; 6, c. 513–525; 7, c. 481–486; 8; 29].


Варіант 28

Звільнення від відбування покарання, допомога особам, що звільняються від відбування покарання, та їх соціальна адаптація

1. Правові підстави та порядок звільнення від відбування покарання.

2. Правовий статус осіб, які відбули покарання.

3. Соціальна адаптація та надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання.

Література: [3, c. 223–240; 6, c. 526–566; 7, c. 487–527; 8; 29; 43].


Варіант 29

Контроль та нагляд за особами, звільненими від відбування покарання

1. Адміністративний нагляд за особами, звільненими від відбування покарання.

2. Здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання.

Література: [3, c. 241–252; 6, c. 567–589; 7, c. 528–554; 8; 23].


Варіант 30

Попереднє ув’язнення

1. Підстави та принципи тримання під вартою підозрюваних і обвинувачуваних у вчиненні злочину.

2. Місця тримання під вартою підозрюваних і обвинувачуваних у вчиненні злочину.

3. Правовий статус підозрюваних і обвинувачуваних під час тримання під вартою.

4. Режим у місцях тримання під вартою та основні засоби його забезпечення.

5. Заходи заохочення та заходи стягнення, що застосовуються до підозрюваних і обвинувачуваних.

Література: [6, c. 590–603; 8; 14; 15; 35].

^ 3 ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО»


1. Політика у сфері виконання покарань.

2. Поняття кримінально-виконавчого права, його предмет і метод; система навчального курсу.

3. Діяльність органів та установ виконання покарань як предмет регулювання кримінально-виконавчого права.

4. Джерела кримінально-виконавчого права.

5. Принципи кримінально-виконавчого права.

6. Наука кримінально-виконавчого права.

7. Кримінально-виконавче законодавство України.

8. Правовий статус засуджених.

9. Органи і установи виконання покарань.

10. Загальна характеристика кримінально-виконавчої системи України.

11. Управління кримінально-виконавчою системою. Органи виконання покарань та їх компетенція.

12. Установи виконання покарань.

13. Взаємодія органів та установ виконання покарань з іншими органами держави, підприємствами та установами.

14. Нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізаціі засуджених.

15. Міжнародні стандарти поводження із засудженими.

16. Виконання покарання у виді штрафу.

17. Виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

18. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

19. Виконання покарання у виді громадських робіт.

20. Виконання покарання у виді виправних робіт.

21. Порядок виконання покарання у виді виправних робіт.

22. Умови відбування покарання у виді виправних робіт.

23. Порядок притягнення засуджених до відбування покарання у виді виправних робіт.

24. Обчислення строку відбування покарання у виді виправних робіт.

25. Порядок зняття з обліку осіб, засуджених до виправних робіт.

26. Виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців.

27. Виконання покарання у виді конфіскації майна.

28. Виконання покарання у виді арешту.

29. Загальний порядок виконання покарання у виді арешту.

30. Особливості виконання покарання у виді арешту відносно військовослужбовців.

31. Виконання покарання у виді обмеження волі.

32. Виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

33. Класифікація засуджених до позбавлення волі і їх розподіл за видами установ виконання покарань.

34. Поняття, значення і критерії класифікації засуджених до позбавлення волі.

35. Визначення засудженим виду установи виконання покарання.

36. Загальні положення виконання покарання у виді позбавлення волі.

37. Режим у колоніях та засоби його забезпечення.

38. Умови відбування покарання в колоніях.

39. Праця засуджених до позбавлення волі.

40. Правові підстави та мета залучення засуджених до праці.

41. Умови праці засуджених до позбавлення волі.

42. Пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі.

43. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів.

44. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками і неповнолітніми.

45. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками.

46. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі неповнолітніми.

47. Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.

48. Звільнення від відбування покарання.

49. Загальні положення про звільнення та підстави звільнення засуджених від відбування покарання у виді позбавлення волі.

50. Звільнення у зв'язку з відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду.

51. Звільнення на підставі закону про амністію та акта про помилування.

52. Звільнення у зв'язку з скасуванням вироку і закриттям кримінальної справи.

53. Звільнення у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

54. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

55. Звільнення на підставі хвороби.

56. Інші підстави звільнення від відбування покарання.

57. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання.

58. Здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання.

^ 4 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО»


Основою для визначення оцінки на заліку є рівень засвоєння студентами матеріалу, передбаченого навчальною програмою з відповідної дисципліни. При цьому викладач керується такими критеріями:

- оцінку «відмінно» заслуговує студент, який виявив усебічні, систематичні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, уміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, який засвоїв основну та знайомий з додатковою літературою, що рекомендована програмою. Як правило оцінку «відмінно» ставлять студентам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять дисципліни в їх значенні для отриманої професії, які виявили творчі здібності в розумінні та використанні навчально-програмного матеріалу;

- оцінку «добре» заслуговує студент, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, рекомендовану в програмі. Як правило, оцінка «добре» виставляється студентам, які показали систематичні знання з навчальної дисципліни та здібність до їх самостійного поповнення й оновлення в процесі подальшого навчання та професійної діяльності;

- оцінку «задовільно» заслуговує студент, який виявив знання основного навчально-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та професійної діяльності; який справляється з виконанням завдань, що передбачені програмою, а також знайомий з рекомендованою літературою. Оцінку «задовільно» ставлять студентам, які допустили помилки у відповіді, але володіють необхідними знаннями для їх подолання під керівництвом викладача;

- оцінку «незадовільно» ставлять студентові, який виявив недоліки в знаннях основного навчально-програмного матеріалу та допустив помилки у виконанні передбачених програмою завдань. Як правило, оцінку «незадовільно» ставлять студентам, які не можуть продовжувати навчання та приступити до професійної діяльності без додаткових занять з відповідної дисципліни.

Критерії оцінювання знань студентів розроблено на підставі «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 року № 161, а також «Тимчасового положення про атестацію студентів», затвердженого вченою радою університету 19 листопада 1996 року.


^ 5 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ


Кримінально-виконавча політика – це комплекс заходів державного, громадського, приватного та іншого характеру, спрямованих на виконання та відбування покарань, створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави.

Кримінально-виконавче право – це сукупність юридичних норм, встановлених державою, що закріплюють основні принципи кримінально-виконавчої політики, визначають форми і методи, засоби і порядок діяльності державних органів по виконанню (відбуванню) кримінальних покарань.

Норми кримінально-виконавчого права – це правила поведінки, які містять заборони і дозвіл у сфері виконання покарань.

Регулятивні – це норми, що безпосередньо регулюють суспільні відносини, які складаються на їхній основі в процесі виконання покарання. Це регулювання шляхом встановлення суб’єктивних прав і юридичних обов’язків суб’єктам кримінально-виконавчих пра­вовідносин: органам держави і засудженим. Більшість норм кримінально-виконавчого законодавства належить до регулятивних.

Правоохоронні – це норми, що регламентують норми відповідальності, а також специфічні заходи захисту суб’єктивних прав. У ролі правоохоронних норм кримінально-виконавчого права виступають норми, що передбачають дисциплінарну і матеріальну відповідальність за порушення регулятивних норм.

Спеціальні – це дефінітивні норми, які визначають поняття; декларативні норми, які формулюють принципи, завдання й основні положення кримінально-виконавчого законодавства; темпорально-колізійні норми, які встановлюють правило вибору потрібних норм з числа різночасно діючих; просторово-колізійні норми, які встановлюють правило вибору потрібних норм з числа норм, що мають різну територію дії; оперативні норми, які встановлюють порядок вступу в дію нових нормативних актів.

Джерела кримінально-виконавчого права – це акти органів влади або компетентних органів управління, що мають норми кримінально-виконавчого права.

Склад кримінально-виконавчих правовідносин – це цілісна сукупність (система) взаємозалежних елементів: юридичних фактів, суб’єктів і учасників, юридичного змісту й об’єкта.

Юридичні факти – це ті конкретні життєві обставини, з якими норми права пов’язують певні юридичні наслідки – виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Суб’єкти правовідносин – це сторони, володарі певних прав і обов’язків, встановлених нормами права. У кримінально-виконавчих правовідносинах однією із сторін виступають установи і органи виконання покарань та інші органи держави (суд, прокуратура, органи внутрішніх справ), а також підприємства, де працюють засуджені, і громадські об’єднання. Іншою стороною є особа, яка вчинила злочин і яка стає суб’єктом правовідносин з часу набрання вироком суду законної сили про її засудження і покарання.

Зміст кримінально-виконавчих правовідносин – фактична поведінка суб’єктів і сукупність їхніх прав і обов’язків.

Об’єкт правовідносин – явища і предмети, з приводу яких виникають правовідносини. Ними можуть бути певні блага, інтереси. Як об’єкти кримінально-виконавчих правовідносин виступають різні сторони порядку та умов виконання (відбування) покарань і здійснювані при цьому діяння.

Кримінально-виконавче законодавство у широкому значенні – це система нормативно-правових актів, що містять норми кримінально-виконавчого права: нормативно-правові акти органів влади і управління (джерела), які регулюють весь комплекс суспільних відносин, що виникають з приводу та у процесі виконання та відбування покарань та застосування до засуджених засобів виправлення і ресоціалізації.

Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов’язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.

Принципи кримінально-виконавчого права – це основні ідеї, керівні положення, які визначають стратегію і напрями розвитку інститутів та норм цієї галузі права, забезпечують системність правового регулювання суспільних відносин, що виникають при виконанні покарань.

Міжнародні стандарти поводження із засудженими – це прийняті на міжнародному рівні норми, принципи і рекомендації в галузі виконання покарань і діяльності органів і установ виконання покарань.

Виправлення засудженого – процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Ресоціалізація – свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про амністію та акт помилування.

Виправні центри є кримінально-виконавчими установами відкритого типу, які, згідно зі ст. 16 КВК України, призначені для виконання покарання у виді обмеження волі стосовно осіб, засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджених, яким цей вид покарання призначено відповідно до статей 82, 389 Кримінального кодексу України.

Виправні колонії - це кримінально-виконавчі установи закритого типу, що створюються для виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі. Відповідно до ч. 2 ст. 18 КВК України, засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях:

мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, а також особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК України;

мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. У виправній колонії цього виду можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановленому статтею 147 КВК України. У секторі середнього рівня безпеки виправної колонії цього виду можуть відбувати покарання також жінки, засуджені до довічного позбавлення волі;

середнього рівня безпеки жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії; чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній максимального рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК України. У секторі максимального рівня безпеки виправної колонії цього виду можуть відбувати покарання також чоловіки, засуджені до довічного позбавлення волі;

максимального рівня безпеки чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; чоловіки, котрим покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК України.

Виховні колонії (або спеціальні виховні установи), відповідно до ст. 19 КВК України, виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх і на види за рівнями безпеки не поділяються.

Правовий статус – це юридично закріплене становище особи в державі та суспільстві. В правовій доктрині виділяється декілька видів правового статусу: 1) загальний, або конституційний, статус людини і громадянина; 2) спеціальний, або родовий, статус окремих категорій громадян; 3) індивідуальний статус громадянина; 4) статус іноземців, осіб без громадянства, осіб із подвійним громадянством; 5) галузеві правові статуси особи (кримінально-процесуальний та ін.). Правовий статус засуджених є різновидом спеціального статусу, який, у свою чергу, поділяється на правові статуси осіб, які відбувають різні види покарань (громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі тощо).

Суб’єктивне право засудженого – це закріплена законом і гарантована державою можливість певної поведінки засудженого або користування ним соціальними благами, що забезпечується юридичним обов'язком посадових осіб органів виконання покарання, інших суб'єктів правовідносин, які виникають при цьому.

Юридичні обов’язки засуджених – це встановлена в зобов’язуючих і забороняючих нормах права міра необхідної поведінки засудженого під час відбування покарання, яка забезпечує досягнення цілей покарання, підтримання правопорядку під час його відбування, дотримання прав і законних інтересів як самого засудженого, так і інших осіб.

Законні інтереси засуджених – це закріплені в правових нормах конкретної дії прагнення засуджених до володіння тими чи іншими благами, які задовольняються, як правило, за результатом оцінки посадовими особами органів виконання покарань чи адміністрацією установ виконання покарань, прокуратурою, судом поведінки засудженого під час відбування покарання.

Контроль за діяльністю персоналу установ та органів виконання покарань – це система спостереження і перевірки відповідності діяльності персоналу вимогам нормативних актів з метою виявлення та запобігання порушенням.

Міжнародний контроль – це передбачений міжнародними пактами про права людини, і в першу чергу Загальною декларацією прав людини (1948), Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (1966), Конвенцією про запобігання тортурам і нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (1984).

Покарання – це захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Штраф – це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій Кримінального кодексу.

Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу – це вид покарання за яким засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, позбавляється за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю – це вид покарання за яким особа позбавляється права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне покарання на строк від двох до п’яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.

Громадські роботи – це вид покарання за яким засудженим у вільний від роботи чи навчання час виконуються безоплатні суспільно корисні роботи, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Виправні роботи – це вид покарання за яким виконуються роботи строком від шести місяців до двох років, що відбувається за місцем роботи засудженого, і із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

Службові обмеження для військовослужбовців – це вид покарання за яким засуджений військовослужбовець, крім військовослужбовців строкової служби, строком від шести місяців до двох років у випадках, передбачених Кримінальним кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років обмежується по службі: із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків; під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Конфіскація майна – це вид покарання, що полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Арешт – це вид покарання за яким засуджений тримається в умовах ізоляції в арештному домі строком від одного до шести місяців.

Обмеження волі – це вид покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці.

Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців – це вид покарання, що призначається військовослужбовцям строкової служби на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.

Позбавлення волі на певний строк – це вид покарання, що полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п’ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

Довічне позбавлення волі – це вид покарання, що встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених Кримінальним кодексом України, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк. Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років, і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку.


^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


Основна

1. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавче право України : підручник / І. Г. Богатирьов. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. –352 с.

2. Колб О. Г. Запобігання злочинності в місцях позбавлення волі : навч. посібник / О. Г. Колб. – Луцьк : РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 2005. – 494 с.

3. Кримінально-виконавче право України : пдручник [для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / за ред. проф. А X. Степанюка. – X. : Право, 2006. – 256 с.

4. Кримінально-виконавче право України : навчальний посібник / за заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 304 с.

5. Кримінально-виконавче право України. Загальна та Особлива частини : навч. посіб. / за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 446 с.

6. Кримінально-виконавче право України : навч. посіб. / А. П. Гель, Г. С. Семаков, І. С. Яковець ; за ред. А. X. Степанюка. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 624 с. – Бібліогр. : 604–615.

7. Кримінально-виконавчий кодекс України : науково-практичний коментар / за заг. ред. А. Х. Степанюка. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2005. – 560 с.

8. Кримінально-виконавчий кодекс України : Закон України від 11.07.2003 року № 1129-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 33. – Ст. 1767.

Додаткова

9. Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (Страсбург, 26 листопада 1987 року), ратифікована Законом України від 24.01.97 № 33/97-ВР Про ратифікацію Європейської конвенції про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню : Закон України від 24.01.1997 року № 33/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 11. – Ст. 94.

10. Женевська конвенція про поводження з військовополоненими (укр/рос) вiд 12.08.1949 року // Офіційний вісник України. – 2010. – № 62. – Ст. 2179.

11. Ковганич В. Крок до міжнародних стандартів у сфері виконання кримінальних покарань / В. Ковганич, А. Гель // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 4 (34) квітень. – С. 70–73.

12. Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций в отношении мер, не связанных с тюремным заключением (Токийские правила) приняты 14.12.1990 Резолюцией 14/110 Генеральной Ассамблеи ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua.

13. Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями [резолюція Економічної та Соціальної Ради ООН 663 CI (XXIV) (995_992) від 31 липня 1957 року] [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua.

14. Правила поведінки в слідчих ізоляторах осіб, узятих під варту, і засуджених : затверджені Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 року № 192 : Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20.09.2000 року № 192 261 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 44. – Ст. 1910.

15. Правила тримання осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань : затверджені Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 року № 192 : Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20.09.2000 року № 192 261 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 44. – Ст. 1910.

16. Про виконавче провадження : Закон України від 21.04.1999 року № 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.

17. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України : Закон України від 07.03.2002 року № 3099-III // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 48. – Ст. 263.

18. Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в Україні» та інших законодавчих актів України : Закон України від 02.06.2011 року № 3465-VI // Офіційний вісник України. – 2011. – № 48. – Ст. 1958.

19. Про загальну середню освіту : Закон України від 13.05.1999 року № 651-XIV // Офіційний вісник України. – 1999. – № 23. – С. 4.

20. Про застосування амністії в Україні : Закон України від 01.10.1996 року № 392/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 48. – Ст. 263.

21. Про затвердження Інструкції з організації перегляду кореспонденції осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах : Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.01.2006 року № 13 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 11. – Ст. 782.

22. Про затвердження Інструкції з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі : Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16.02.2005 року № 27 // // Офіційний вісник України. – 2005. – № 10. – Ст. 511.

23. Про затвердження Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі : Наказ МВС України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 4 листопада 2003 р. № 1303/203 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 2. – Том 2. – Ст. 103.

24. Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань : Наказ МВС України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 19.12.2003 року № 270/1560 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 2. – Том 2. – Ст. 90.

25. Про затвердження Інструкції про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців : Наказ Міністра оборони України вiд 16.12.2004 року № 618 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 52. – Том 2. – Ст. 3480.

26. Про затвердження Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про Апеляційну комісію Державного департаменту України з питань виконання покарань з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі : Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16.12.2003 року № 261 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 1. – Ст. 11.

27. Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України : Указ Президента України від 06.04.2011 року № 394/2011 // Офіційний вісник Президента України. – 2011. – № 9. – Ст. 547.

28. Про затвердження Положення про дільницю слідчого ізолятора на території виправної колонії : Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30.12.2003 року № 280 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 3. – Ст. 144.

29. Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань : Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.12.2003 року № 275 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52, том 2. – Ст. 2898.

30. Про звернення громадян : Закон України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.

31. Про державну виконавчу службу : Закон України від 24.03.1998 року № 202/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36. – Ст. 243.

32. Про Державну кримінально-виконавчу службу України : Закон України від 23.06.2005 року № 2713-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 30. – Ст. 409.

33. Про оплату праці : Закон України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 17. – Ст. 121.

34. Про освіту : Закон України від 23.05.1991 року № 1060-XII (в редакції Закону України від 23.03.96 року) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 34. – Ст. 451; ВВР. – 1996. – № 21. – Ст. 84.

35. Про попереднє ув’язнення : Закон України від 30 червня 1993 року № 3352-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 360.

36. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації : Закон України від 23 вересня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 49. – Ст. 299.

37. Про Положення про порядок здійснення помилування : Указ Президента України від 16.09.2010 року № 902/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 71. – Ст. 2554.

38. Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності : Указ Президента України від 10.06.1997 року № 503/97 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 24. – Стор. 11.

39. Про приєднання Української Радянської Соціалістичної Республіки до Віденської конвенції про право міжнародних договорів : Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 14.04.1986 року № 2077-XI // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1986. – № 17. – Ст. 343.

40. Про прокуратуру : Закон України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.

41. Про професійно-технічну освіту : Закон України від 10.02.1998 року № 103/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 32. – Ст. 215.

42. Про свободу совісті та релігійні організації : Закон України від 23.04.1991 року № 987-XII Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 25. – Ст. 283.

43. Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк : Закон України від 10 липня 2003 року № 1104-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 6. – Ст. 39.

44. Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України : Закон України вiд 24.03.1999 року № 550-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22. – Ст. 196.

45. Про судоустрій і статус суддів : Закон України вiд 07.07.2010 року № 2453-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 55 (1 ). – Ст. 1900.

ДОДАТКИ

^ ДОДАТОК А

Зразок титульного аркуша курсової роботи


Міністерство освіти і науки україни

кременчуцький НАЦІОНАЛЬний університет

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО


кафедра

кримінального ТА ЦИВІЛЬНОГО права І процесу


ЗАЛІКОВА КНИЖКА № ______


кОНтрольна робота

з кримінально-виконавчого ПРАВА україни

на тему № 1

«^ ПОЛІТИКА У СФЕРІ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ»


студента ІV курсу заочної форми навчання,

група № ____

Іванченка Івана Петровича


науковий керівник:


кременчук 2012

Додаток Б

^ Зразок заяви

на контрольну роботу з кримінально-виконавчого права на тему, що самостійно вибрав студент


Завідуючому кафедрою кримінального та цивільного права і процесу факультету права і гуманітарних наук КрНУ імені Михайла Остроградського

студента 4-го курсу заочної форми навчання за спеціальністю «Правознавство»

Ющенка Івана Івановича


З А Я В А


Прошу затвердити тему контрольної роботи «Політика у сфері виконання покарань» та призначити науковим керівником П.І. Петренка


Дата Підпис


Методичні вказівки щодо написання контрольної роботи з навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання за напрямом 6.030401 – «Правознавство».


Укладач кандидат юридичних наук, доцент кафедри КЦПП І. І. Митрофанов

Відповідальний за випуск зав. кафедри кримінального та цивільного права і процесу І. І. Митрофанов



Підп. до др.________________. Формат 60х84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арк. ___. Наклад______прим. Зам. №__________. Безкоштовно.


Видавничий відділ КрНУ

імені Михайла Остроградського

39600, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20


Схожі:

Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни "історія вчень про державу та право" для студентів заочної формИ навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни “Історія вчень про державу та право” для студентів заочної...
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни " мікроекономіка" для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни “Мікроекономіка” для студентів заочної форми навчання...
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни " мікроекономіка" для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни “Мікроекономіка” для студентів заочної форми навчання...
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «податкова система» для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «Податкова система» для студентів заочної форми навчання...
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «теорія економічного аналізу» для студентів заочної форм навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «Теорія економічного аналізу» для студентів заочної форми...
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни „ cтратегічний аналіз для студентів заочної форми навчання зі спеціальності
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни „Стратегічний аналіз” для студентів заочної форми навчання...
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни " місцеві фінанси" для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни “Місцеві фінанси” для студентів заочної форми навчання...
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінальний процес» для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінальний процес» для студентів заочної форми навчання...
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни „ управління витратами для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «Управління витратами» для студентів заочної форми навчання...
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право» для студентів заочної форми навчання iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни "податки в системі бухгалтерського обліку" для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни „Податки в системі бухгалтерського обліку” для студентів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи