Протокол № від 2010 року icon

Протокол № від 2010 року




Скачати 199.47 Kb.
НазваПротокол № від 2010 року
Дата27.09.2012
Розмір199.47 Kb.
ТипПротокол


MIHICTEPCTBO ОСВIТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

IMEHI МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО




МЕТОДИЧНI ВКАЗIВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ " ВИЗНАЧЕННЯ ІНТЕНСИВНОГО ФОТОННОГО ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ, В ЖИТЛОВИХ І НЕ ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕННЯХ, БУДІВЛЯХ І СПОРУДАХ, ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБАХ, ПРЕДМЕТАХ ПОБУТУ ЗА ДОПОМОГОЮ РАДІОМЕТРА-ДОЗИМЕТРА РКС-01 «СТОРА»

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ЦИВIЛЬНА ОБОРОНА"

ДЛЯ СТУДЕНТIВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ З УCIX СПЕЦIАЛЬНОСТЕЙ


КРЕМЕНЧУК 2010

Методичнi вказiвки щодо виконання лабораторної роботи "Визначення інтенсивного фотонного іонізуючого випромінювання на місцевості, в житлових і нежитлових приміщеннях, будівлях і спорудах, транспортних засобах, предметах побуту за допомогою радіометра-дозиметра РКС-01 «СТОРА»" з навчальної дисциплiни "Цивiльна оборона" для студентiв денної та заочної форм навчання з ycix спеціальностей


Укладач старш. викл. В.М. Капелько

Рецинзент проф О.М. Андрусенко


Кафедра БЖД


Затверджено методичною радою КДУ імені Михайла Остроградського

Протокол №___від_________2010 року

Заступник голови методичної ради доц. С.А. Сергієнко

Змiст




Вступ………………………………………………………………………………….4

1. Лабораторна робота……………………………………………………………….5

    1. 1.1 Короткі теоретичнi вiдомостi…………………………..……………………….5

    2. 1.2 Хід виконання роботи…………………………….…………………………..…6

    3. 1.3 Застосування радіометра…...………………………………………………..…11

    4. 2. Контрольні питання……………………………………………………………...13

Список літератури………………………………………………………………….13


Вступ


Іонізуюче випромінення - це будь-яке випромінення, яке викликає іонізуюче середовище. Іонізуюче випромінення належить до космічного випромінювання, а його природними джерелами Землі є розподілені в геосфері радіоактивні речовини. Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні реактори, штучні радіоактивні ізотопи, ядерні вибухи, рентгенівське обладнання тощо (ОСП-2000 основні санітарні правила, НРБУ-97 норми радіоактивної безпеки України).

Іонізуючим випроміненням є будь-яке випромінення, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків. Джерелом такого випромінювання можуть бути або радіонукліди (радіонукліди можуть випромінювати альфа-, бета-частинки, гама-фотони і нейтрони), або прилади, устаткування і препарати, здатні випускати іонізуюче випромінювання (наприклад, рентгенівська та телевізійна апаратура). Джерела іонізуючих випромінювань широко використовуються в різних сферах діяльності людини: для дефектоскопії металів, контролю якості зварювання з’єднань, автоматичного контролю технологічних операцій, визначеня рівня агресивного середовища, боротьби зі статичною електрикою та ін.

Штучні випромінювання, навіть у малих дозах, шкідливі для здоров’я людини. Особливо небезпечні для життя людей високо енергоємні (так звані “горячі’’) частинки (наприклад, частинки пального), які потрапляють у навколишне середовище внаслідок недосконалості технологічних процесів, пошкодження устаткування та ін. Так, наприклад, кожний атом плутонію потенціально смертельний, бо, попадаючи в легені, він може викликати захворювання. Період напіврозпаду плутонію 24000 років. Найбільш шкідлива для людства атомна промисловість. У реакторі ВВЕР-440 (водоводяний енергетичний реактор) при повному завантажені в 42 тони палива активність останнього складає 16Ки, а через один рік його активність сягає 10Ки. Водночас виникають понад 1000 штучно утворених радіоактивних речовин.

У результаті Чорнобильської аварії із 4-го реактора, в якому знаходилось 190 т палива, було викинуто назовні більше 50% його, а навколишнє середовище отримало радіоактивность в 1 млрд. Ки. Ця активність, згідно законів фізики, зменшується на один порядок тільки за 100 років. За такий час радіонукліди потрапляють до підземних вод, отже, у наступні тисячоліття, жителі України отримуватимуть їх з продуктами харчування, що можна віднести до вторинного (внутрішнього опромінення) людського організму.


^ Лабораторна робота № 1


ТЕМА: Визначення інтенсивного фотонного іонізуючого випромінювання на місцевості за допомогою приладу РКС-01 “CTOPA”

Мета: Закріплення теоретичних знань і набуття навичок із виміру потужності експозиційної дози іонізуючого випромінювання, а також розрахунку середньостатистичної річної індивідуальної дози опромінення людини.

^ 1.1 Короткі теоретичні відомості


Величиною, що характеризує інтенсивність іонізуючого випромінювання, є експозиційна доза, яка дорівнює повному заряду іонів одного знаку, утворених у результаті іонізації 1кг сухого повітря, Кл/кг. Позасистемна одиниця виміру експозиційної дози – Р (рентген). 1Р = 0,285 Кл/кг.

Експозиційна доза, реалізована за одиницю часу, має назву потужність експозиційної дози (ПЕД), або, частіш за все, γ-фоном, у неаварійних умовах вимірюється в мкР/год (мікрорентген за годину).

Величиною, що характеризує дію іонізуючого випромінювання на речовину або матеріали, є поглинена доза опромінення, яка дорівнює кількості енергії, що виділилась у речовині або матеріалі у результаті іонізації. Одиниця виміру Гр (грей), 1Гр = 1 Дж/кг. Позасистемна одиниця – рад, 1 рад= 0,01 Гр.

Величиною, що характеризує біологічну дію іонізуючого випромінювання на людину, є еквівалентна доза опромінення. Одиниця виміру Зв (зіверт). Позасистемна одиниця – бер (біологічний еквівалент рада або рентгена). 1 бер=0,01 Зв.

Виявлення радіоактивних речовин і іонізуючих (радіоактивних) випромінювань (нейтронів, гама-променів, бета-, альфа-частинок), базується на здатності цих випромінювань іонізувати речовину середовища, в якій вони поширюються.

Під час іонізації відбуваються хімічні та фізичні зміни у речовині, що призводить до: засвічування фотопластинок, зміни кольору фарбування, прозорості, опору деяких хімічних розчинів, зміни електропровідності речовин (газів, рідин, твердих матеріалів).

В основі роботи дозиметричних і радіометричних приладів застосовують такі методи індукції: фотографічний, хімічний, іонізаційний, колориметричний, нейтронно-активізаційний.

В основу роботи дозиметричних приладів покладено принцип іонізації газів.

Як відомо, гази є провідниками електричного струму. Під впливом радіоактивних випромінювань, вони в результаті іонізації починають проводити струм. На цій властивості газів і ґрунтується робота сприймаючого пристрою дозиметричних приладів – іонізаційної камери та газорозрядного лічильника.

^ 1.2 Хід виконання роботи


1.2.1 Ознайомитись з теоретичним обґрунтуванням і порядком виконання даної роботи, будовою та принципом дії радіометра.

1.2.2 Підготувати радіометри до роботи (пункт 1.2.3-1.2.5 методичних указівок), виконуючи заходи безпеки (пункт 1.2.1, 1.2.2 методичних указівок).

1.2.3 Провести вимірювання ПЕД, радіометром РКС-01 «Стора» на місцевості на висоті 1 метру від поверхні (середня висота центру маси дорослої людини) протягом 10 с (5 разів із наступним усередненням результатів) або 70 с (один раз) на кожному об'єкті дослідження, при цьому прилад виконає статистичну обробку випромінювання, і на цифровому індикаторі висвітиться результат вимірювання. Результати Ху мк3в/год фіксуються у табл. 1.

Примітка. Об'єктів дослідження повинно бути не менше п'яти.

Таблиця 1- Результати вимірювань



Об'єкти дослідження

Потужність експозиційної дози ПЕД

Х1

Х2

Х3

Х4

Х5

Хсер

1

Асфальт(як приклад)



















2

Грунт (його поверхня)



















3

Аудиторія



















4

Коридор



















5























Примітка. Якщо радіометр використовується для дослідження інших предметів (наприклад, предмети побуту, будівлі, транспортні засоби). Порядок використання радіометра та обчислення результатів виконується аналогічно пункту 1.2.3. Прилад розташовується якомога ближче до досліджуваної поверхні.

1.2.4 Визначити об'єкт із найбільшою і найменшою ПЕД і запропонувати пояснення причин розходження значень ПЕД на всіх 5-ти об'єктах.

1.2.5 Розрахувати значення середньодобової ефективної дози зовнішнього опромінення за формулою:

, мк3в/добу. (1)

Співвідношення значень річних ефективних доз опромінення від джерел зовнішнього і внутрішнього випромінювання природного походження складає 0,65мк3в/рік/1,34мк3в/рік (частка дози зовнішнього опромінення - 1,3 від сумарного)

Виходячи з данних добового розрахунку, необхідно розраховувати значення середньостатистичної річної індивідуальної ефективної дози опромінення людини від джерел іонізуючого випромінювання природного походження за формулою:

, м3в/рік. (2)

На підставі порівняння отриманного результату з контрольними цифрами, наведеними в табл. 2, зробити висновок про поточну радіаційну ситуаціюна досліджених обьектах.

Таблиця 2 - Основні регламентовані величини по Україні



Вимірюванні радіаційні показники

Одиниці виміру

Норма

1

Природній радіаційний фон по Україні становить

Мр/год


Мкр/год

0,01-0,03

(25)

2

Припустима межа потужності Експозиційної дози в помешканнях

- експлуатованих непромислових будинках (приміщеннях)

- нових і проектованих промислових будинках



Мкр/год


Мкр/год



50


30

3

Нижній поріг дози опромінення, що викликає променеву хворобу

Гр

0,5

4

Доза опромінення при проведенні профілактичного обслідування (флюорографія, рентген і ін.) річна

м3в

мк3в

1

100

5

доза опромінення при авіаперельоті з Киева в Токіо (разова)

Мк3в

100

6

Будівельні матеріали та мінеральна будівельна сировина:


- для промислового і дорожнього будівництва;

- для будівництва за межами населенніх пунктів


Бк/кг


Бк/кг


<370 (використання для всіх видів буд. без обмежень)


370 але не >740


740 але не< 1350

7

Виробів із фарфору, фаянсу, скла та глини




<370

8

Потужність поглинної у повітрі дози гамма-випромінювання у приміщеннях за рахунок природніх радіонуклідів, ураховуючи природній радіаційний фон

Мкр/год

мкрГр/год

<30

(<0,26)



1.2.6 Зміст звіту:

1) Тема, мета завдання, що визначити.

2) Таблицю вимірів.

3) Алгоритм роботи з розрахунками.

4) Висновки.

      1. Заходи безпеки при застосуванні радіометра.

^ Перед початком роботи необхідно ознайомитись із заходами безпеки при застосуванні радіометра, а також з устроєм і порядком роботи радіометра.

У радіометрі відсутні зовнішні деталі, на які могли б потрапити напруги, що не безпечні для життя.

При роботі з джерелами іонізуючих випромінювань повинні дотримуватись вимоги радіаційної безпеки, викладені в таких документах: “Норми радіаційної безпеки України” (НРБУ–97), затверджені Міністром охорони здоров’я України 14 липня 1997 року; “Основні санітарні правила протирадіаційного захисту населення України”, затверджені Головним державним санітарним лікарем України 28 грудня 2000 року.

Безпосереднє застосування радіометра небезпеки для обслуговуючого персоналу та навколишнього середовища не несе.

      1. Будова радіометра та принцип його роботи.

Радіометр використовується для екологічних досліджень; для радіометричного і контролю на промислових підприємствах; для контролю радіаційної чистоти житлових приміщень, будівель і споруд, території, що до них прилягає, транспортних засобів, предметів побуту,одягу, поверхні грунту на присадибних ділянках.

Радіометр виконаний у вигляді моноблоку, в якому розміщені детектор гамма- та бета-випромінювань , друкована плата зі схемою формування анодної напруги, цифрової обробки, управління та індикації, а також елементи живлення.

Детектор гамма- та бета-випромінювань перетворює випромінювання в послідовність імпульсів напруги, кількість яких пропорційна інтенсивності реєстрованого випромінювання.

Схема формування анодної напруги, цифрової обробки, управління та індикації здійснює:

  • масштабування і лінеаризацію лічильної характеристики детектора;

  • вимірювання фотонного іонізуючого випромінювання та поверхневої щільності потоку бета-частинок шляхом вимірювання середньої частоти імпульсів, що надходять з виходу детектора;

  • вимірювання реального часу;

  • формування та стабілізацію анодної напруги детектора;

  • управління режимами роботи радіометра;

  • відображення результатів вимірювань.

Для живлення радіометра застосовується батарея з двох гальванічних елементів.

      1. Опис конструкції радіометра.

Конструкція приладу розміщена у прямокутному пластмасовому корпусі. На передній панелі розміщені наступні органи індикації та керування:

  • цифровий рідкокристалічний індикатор, на якому індикуються результати вимірювань;

  • точкові світлодіодні індикатори, які показують вибраний режим роботи приладу;

  • дві кнопки, якими здійснюється повне управління приладом.

      1. Робота радіометра.

За структурною схемою радіометр складається з детектора іонізуючих випромінювань (ДІВ) ,батареї елементів живлення (БЕЖ), кнопок управління

Режим та поріг, схеми цифрової обробки та управління (СЦО), формувача анодної напруги для детектора іонізуючих випромінювань (ФАН),схеми управління детектором (СУД), енергонезалежної пам'яті (ЕНП), гучномовця (ГМ) та цифрового рідкокристалічного індикатора (ЦРО) .

Кнопки ^ РЕЖИМ і ПОРІГ служать для увімкнення радіометра, завдання відповідного режиму роботи та програмування порогових рівнів, спрацювання звукової сигналізації.





Рисунок 1 - Структурна схема радіометра


Формувач анодної напруги (ФАН) збудований за схемою очікуючого мультивібратора з трансформаторним помноженням напруги і служить для формування анодної напруги +400 В,необхідної для роботи детектора іонізуючих випромірювань.

Детектором іонізуючих випромінювань(ДІВ) служить газорозрядний лічильник Гейгера-Мюллера типу СБМ-20-1.Він призначений для детектування гамма та бета – випромінювань,параметри яких вимірюються радіометром.

^ Радіометр працює наступним чином: у вимкнутому стані схема радіометра знаходиться в мікроспоживаючому режимі, в якому підтримується лише процес відліку реального часу процесором.

При короткочасному натисканні кнопки РЕЖИМ процесор переходить в активний стан і видає сигнали управління для ФАН , який починає формувати напругу +400 В для роботи лічильника СБМ-20-1. Одночасно процесор вмикається в пріоритетний режим вимірювання ПЕД фотонного іонізуючого випромінювання, про що він сигналізує мигаючим світло діодом навпроти відповідних мнемонічних позначень під ЦРІ. Оцінюючи інтенсивність імпульсного потоку з лічильника Гейгера-Мюллера процесор автоматично задає інтервал та піддіапазони вимірювання. Послідовним короткочасним натисканням кнопки РЕЖИМ забезпечуеться вибір відповідних режимів роботи радіометра. При цьому кожен раз процесор ініціює висвічування ознак відповідності ознак інформації у вигляді мигаючих світлодіодів навпроти відповідних мнемонічних позначень під ЦРІ. За допомогою натискання кнопки ПОРУЧ у відповідному режимі вимірювання процесор переводиться в режим програмування значень пороговин рівнів спрацювання звукової сигналізаціїчи корекції показників реального часу.

Вимкнення радіометра здійснюеться за допомогою натискання та утримування в натиснутому стані кнопки РЕЖИМ протягом 4с.

1.2.11 Підготовка радіометра до роботи

Відкрити відсік живлення радіометра і переконатись у наявності у відсіку двох елементів живлення, в надійності контактів і відсутності виділення солей на елементах після довготривалого зберігання радіометра. В разі наявності соляних утворень елементи з відсіку вийняти та, за можливості, почистити або, за необхідності замінити. Після цього елементи встановити на місце і відсік живлення закрити кришкою.

1.2.12 У разі наявності ознаки «РОЗР» - розряду батареї на цифровому індикаторі, що висвічується при ввімкненні радіометра, незалежно від обраного режиму і з`являеться періодично на 0,5 с із інтервалом 2 с, елементи батареї підлягають заміні.

1.2.13 Увімкнути радіометр, короткочасно натиснувши кнопку «РЕЖИМ».

Примітка. При першому підключенні гальванічних елементів радіометр увімкнеться автоматично.

При цьому радіометр повинен відразу працювати в режимі вимірювання ПЕД фотонного іонізуючого випромінювання, про що свідчитимуть мигаючий світлодіод навпроти відповідного мнемічного позначення під цифровим індикатором, а також звукові сигнали при реєстрації кожного гамма-кванта. Після завершення інтервалу вимірювання (припинення мигання цифрових розрядів) на цифровому індикаторі повинен висвітитись результат вимірювання гамма-фону.

1.2.14 Короткочасно натиснути кнопку «РЕЖИМ» і переконатись у переході радіометра в режим вимірювання поверхневої щільності потоку бета-частинок, про що свідчитимуть мигаючий світлодіод навпроти відповідного мнемонічного позначення під цифровим індикатором, а також звукові сигнали при реєстрації кожних бета-частинок чи гамма-кванту. Після завершення інтервалу вимірювання на цифровому індикаторі повинен висвітитись результат вимірювання. Оскільки віднімання гамма-фону детектора відбувається автоматично, то цей результат може бути «0,000».

1.2.15 Короткочасно натиснути кнопку «РЕЖИМ» і переконатись у переході радіометра в режим індикації реального часу, про що свідчитиме кома між двома парами розрядів цифрового індикатора, яка повинна мигати з періодом 1 с.

1.2.16 Для вимкнення радіометра необхідно натиснути та утримувати в натиснутому стані протягом 4 с кнопку «РЕЖИМ».


1.3. Застосування радіометра


1.3.1 Заходи безпеки при застосуванні радіометра

У радіометрі відсутні зовнішні деталі, на які могли б потрапити напруги, небезпечні для життя. При роботі з джерелами іонізуючих випромінювань повинни дотримуватись вимог радіаційної безпеки, викладенні в таких документах:

- «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)», затверджені Міністерством охорони здоров`я України 14 липня 1997 року;

- «Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України» затверджені Головним державним санітарним лікарем України 28 грудня 2000 року. Безпосереднє застосування радіометра небезпеки для обслуговуючого персоналу та навколишнього середовища не становить.

1.3.2 Порядок роботи з радіометром

Для увімкнення радіометра необхідно короткочасно натиснути кнопку «РЕЖИМ». Про ввімкнення радіометра свідчить інформація, що висвічуеться на радіокристалічному цифровому індикаторі, мигання світлодіода під цифровим індикатором та звукова сигналізація зареєстрованних гамма-квантів.

Підсвітка автоматично вмикається на Чс при кожному натисканні будь-якої з кнопок управління.

1.3.3 Вимірювання ПЕД фотонного іонізуючого випромінювання

Режим вимірювання ПЕД фотонного іонізуючого випромінювання вмикається пріоритетно з моменту ввімкнення радіометра. Ознакою цього режиму є мигаючий світло діод навпроти відповідного мнемонічного позначення під цифровим індикатором. При цьому на рідкокристалічному цифровому індикаторі вже через 10 с будуть висвічуватись результати вимірювань, які відразу дають можливість оперативної оцінки рівня випромінювання. До отримання достовірної статистично обробленої інформації цифровий індикатор буде мигати. Час статистичної обробки залежатиме від інтенсивності випромінювання і не буде перевищувати 70 с. Одиниці випромінювання виражені в мк3в /год.

Коли випромінювання ПЕД характеризує фотонне іонізуюче випромінювання, необхідно радіометр орієнтувати метрологічною міткою «+» у напрямку до об'єкту обстеження. Результатом вимірювань ПЕД слід уважати середнє арифметичне з пяти останніх вимірювань після припинення мигання цифрового рідкокристалічного індикатора.

Кожний зареєстрований гамма-квант буде супроводжуватись звуковим сигналом. До завершення інтервалу вимірювання буде спостерігатись мигання цифрових розрядів рідкокристалічного індикатора.

Інтервали та під діапазони вимірювань будуть установлюватись автоматично залежно від інтенсивності випромінювання, що вимірюється.

Примітка. Для оперативної оцінки рівня випромінювання процес статичної обробки зупиняти примусово. Для цього, змінивши об'єкт обстеження, необхідно короткочасно натиснути кнопку «ПОРІГ». У результаті приблизну оцінку рівня гамма-фону кожного нового об'єкта можна буде здійснити протягом 10 с.

На момент увімкнення радіометра у ньому автоматично встановлюється значення порогового рівня за ПЕД - 0,30 мкЗв/год.

1.3.4 Вимірювання та індикація поверхневої щільності потоку бета-частинок

Для вимірювання щільності потоку бета-частинок необхідно короткочасно натиснути кнопку «РЕЖИМ». Цей режим є наступним після режиму індикації вимірюваного значення ПЕД фотонного іонізуючого випромінювання. Ознакою цього режиму є мигаючий світлодіод навпроти відповідного мнемонічного позначення під цифровим індикатором. При цьому, після завершення першого інтервалу вимірювання на рідкористалічному цифровому індикаторі будуть висвічуватись нулі, оскільки в радіометрі відбувається автоматичне віднімання гамма-фону детектора при вимірюванні поверхневої щільності потоку бета-частинок. Одиниці, в яких здійснюється вимірювання, виражені в част./(см2·хв)

Для вимірювання поверхневої щільності потоку бета-частинок необхідно радіометр зорієнтувати вікном, що знаходиться навпроти детектора, паралельно до обстежуваної поверхні і розташувати на мінімальній відстані від неї.

Для автоматичного врахування гамма-фону детектора та поверхні, що обстежуеться, при вімірюванні поверхневої щільності потоку бета-частинок необхідно здійснювати два вимірювання:

  • перше - із закритим за допомогою кришки-фільтра вікном детектора в режимі вимірювання ПЕД фотонного іонізуючого випромінювання;

  • друге - із відкритим вікном детектора в режимі вимірювання поверхневої щільності бета-частинок.

Результатом вимірювань при цьому буде різниця між другим і першим вимірюваннями, що вираховуються автоматично.

Результатом вимірювань поверхневої щільності потоку бета-частинок слід уважати середнє арифметичне з п`яти вимірювань після припинення мигання цифрового рідкокристалічного індикатора.

Кожна зареєстрована бета-частинка та гамма-квант будуть супроводжуватись звуковими сигналами.

Інтервали та піддіапазони вимірювань будуть установлюватись автоматично, залежно від інтенсивності випромінювання, що вимірюється.

Примітка. На моменту вімкнення радіометра у ньому автоматично встановлюеться значення порогового рівня по поверхневій щільності потоку бета-частинок - 0,04*103част/(мс2·хв).

^

1.4 Контрольні питання



1) Назвіть, які ви знаете джерела іонізуючого випромінювання.

2) Дайте визначення термінам і одиницям, які характеризують опромінення речовини та біологічної тканини іонізуючим випроміненням.

3) Назвіть устрій та принцип роботи радіометра РКС-01 «Стора»

4) Дайте пояснення експозиційній дозі іонізуючого опромінення.

5) Дайте пояснення поглинній дозі іонізуючого опромінення.

6) Поясніть заходи безпеки при боротьбі з дозометричними приладами.

7) Що покладено в основу роботи дозометричних приладів.

8) Поясніть послідовність виконання лабораторної роботи.


Список літератури


1. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - Київ, 2006. – 455 с.

2. Франчук В.С.. Цивільна оборона: Підручник. – Львів, 2001. – 333 с.

3. Ниник Л.Р. Цивільна оборона: Навчальний посібник. - Рівне, 1998. -123 с.

4. Банников Ю.Ф. Радиация, дозы, эффекты, риск. -Москва, 1988. – 77 с.

5. Демиденко Г.П. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник. - Киев, 1989. – 282 с.

6. «Норми радіаційної безпеки України» (НРБУ). Затвердженні Міністерством охорони здоров’я України 14 липня 1997 року.

7. «Основні санітарні правила протирадіаційного захисту населення України». Затвердженні Головним державним санітарним Лікарем України 28 грудня 2000 року.


Методичнi вказiвки щодо виконання лабораторної роботи "Визначення інтенсивного фотонного іонізуючого випромінювання на місцевості, в житлових і нежитлових приміщеннях, будівлях і спорудах, транспортних засобах, предметах побуту за допомогою радіометра-дозиметра РКС-01 «СТОРА»" з навчальної дисциплiни "Цивiльна оборона" для студентiв денної та заочної форм навчання з ycix спеціальностей


Укладач ст. викл. Капелько В.М.

Відповідальний за випуск зав.кафедри БЖД Андрусенко О.М.


Підп. до др.____. Формат 60*84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арг.___. Наклад 50 прим. Зам.№_____. Безкоштовно.


Видавничий відділ КДУ імені Михайла Остроградського

39600 м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20


Схожі:

Протокол № від 2010 року iconПротокол № від 2010 р. Голова д е. н., проф. Черніченко Г. О
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри менеджменту, протокол № від 2010 р
Протокол № від 2010 року iconПротокол №75/12… від 22. 12. 2010 року засідання Вченої Ради геологічного факультету

Протокол № від 2010 року iconНаказ №455 Про організаційно-практичне забезпечення підготовки І проведення Всеукраїнського конкурсу „Учитель року 2010 у 2009/2010 навчальному році На виконання Указу Президента України від 29 червня 1995 року
Про Всеукраїнський конкурс „Учитель року”, відповідних Постанов Кабінету Міністрів України від 11серпня 1995 року №638 та від 14...
Протокол № від 2010 року iconМіністерство аграрної політики України Полтавська державна аграрна академія
На підставі Правил прийому до Полтавської державної аграрної академії у 2010 році та рішення приймальної комісії від 25 серпня 2010 року,...
Протокол № від 2010 року iconІнформація про наукову І науково-технічну діяльність Ужгородського національного університету за 2010 рік Схвалено рішенням Вченої ради Ужну від 27 січня 2010 року (протокол №1) Погоджено
Згідно з тематичним планом мон україни за рахунок коштів загального фонду бюджету у 2010 році виконувалося 54 теми (30 фундаментальних,...
Протокол № від 2010 року iconЗатверджено рішення Вченої ради Вінницького національного технічного університету, протокол від 26. 01. 2012, №6 погоджено
Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України від 22. 09. 2011 року №1099, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України...
Протокол № від 2010 року iconСтаном на 08. 07. 2010 року
Бдму від 01. 07. 2010 р. №396-в «Про проведення протиепідемічних заходів» та №397-в «Про створення бригад фахівців для надання організаційної...
Протокол № від 2010 року iconРозпорядження проректора з наукової роботи «Про проведення дослідної експлуатації автоматизованої системи «Держатестація-К» від 21. 09. 2010 року №58/роз, пропоную
«Про затвердження плану-графіку етапів робіт з реалізації проекту «ас держатестація нау» від 31 травня 2010 року №105/од та розпорядження...
Протокол № від 2010 року iconМайбутні випускники виконували три завдання
Тараса Шевченка, який проводиться згідно з Указом Президента України від 30 вересня 2010 року №928 "Про Міжнародний мовно-літературний...
Протокол № від 2010 року iconПро зарахування на навчання]
На підставі Правил прийому до Одеської державної академії холоду та Одеської національної академії харчових технологій у 2012 році,...
Протокол № від 2010 року iconРобоча програма навчальної дисципліни «Пропедевтика внутрішньої медицини» Освітньо-кваліфікаційний рівень
Затверджено на засіданні кафедри внутрішньої медицини з курсом пропедевтики, протокол №1 від серпня 2010 року
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи