Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"дослідження електростатичних полів методом зонда\" icon

Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "дослідження електростатичних полів методом зонда"




Скачати 195.21 Kb.
НазваМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "дослідження електростатичних полів методом зонда"
Дата27.09.2012
Розмір195.21 Kb.
ТипМетодичні вказівки


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ФІЗИКА

“ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОСТАТИЧНИХ ПОЛІВ МЕТОДОМ ЗОНДА”

(РОЗДІЛ “ЕЛЕКТРИКА І МАГНЕТИЗМ”)

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ





КРЕМНЧУК 2011

Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Дослідження електростатичних полів методом зонда” ( розділ “Електрика і магнетизм”) для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форм навчання.


Укладачі: старш. викл. В.І.Скобель, старш. викл. Н.І. Мотрій ,

доц. О.В. Сукачов.

Рецензент доц. Ю.Г. Мичковський


Кафедра фізики


Затверджено методичною радою КНУ імені Михайла Остроградського

Протокол №____ від «____» ____________ 2011р.


Заступник голови методичної ради __________________ доц. С. А. Сергієнко


ВСТУП


Дані методичні вказівки розроблені з метою допомогти студентам у комплексному засвоєні певної теми курсу фізики. З цією метою перш за все наведено досить розгорнуті теоретичні відомості з даної теми курсу. Ефективне засвоєння теоретичних відомостей неможливе без набуття практичних навичок засвоєних при розв’язанні задач. Для цього розглянуто достатню кількість прикладів розв’язання задач, а також задачі для самостійної роботи, що дозволяє студентам контролювати якість засвоєння учбового матеріалу.

Фізика є експериментальна наука. Тому невід’ємним елементом курсу фізики є лабораторний практикум. В методичних вказівках детально описано принципові основи того експериментального методу, який застосовується в даній роботі, на основі чого студент зможе зрозуміти зміст своїх дій при виконанні лабораторної роботи. Значна увага приділяється також правильній обробці результатів вимірювань.

Обробка даних сучасного фізичного експерименту базується на широкому використанні комп’ютерів. Тому в методичних вказівках наведено інструкцію щодо оформлення звіту про виконання лабораторної роботи із застосуванням табличного редактора Excel для Windows.


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОСТАТИЧНИХ ПОЛІВ МЕТОДОМ ЗОНДА
^

ТЕМА: ”ЕЛЕКТРОСТАТИЧНЕ ПОЛЕ”

Мета:вивчення електростатичних полів. Експериментальне визначення форми

еквіпотенціальних поверхонь і ліній напруженості полів між

електродами різної форми.

технічне обладнання


Кювета з електролітом, випрямляч ВС 4-12, реостат на 5000 Ом, нуль-

гальванометр, набір електродів, щуп, з'єднувальні провідники.
^

КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ відомості


Електричні заряди взаємодіють між собою за допомогою електричного поля. Це поле виявляє себе в тому, що вміщений в яку-небудь його точку електричний заряд опиняється під дією сили. Силовою характеристикою електричного поля є його напруженість, тобто величина, що вимірюється відношенням сили, діючої на позитивний заряд, що перебуває в даній точці поля, до величини цього заряду



Вимірюється напруженість поля у В/м. Напруженість поля точкового заряду в точці, віддаленій від заряду на відстань ,



Напруженість поля системи зарядів підлягає дії принципу суперпозиції, тобто результуюча напруженість дорівнює векторній сумі напруженостей полів, яку створював би кожний із зарядів системи окремо,

.

Лінією напруженості електричного поля (силовою лінією) є лінія, дотична до якої в кожній точці збігається з напрямком вектора напруженості.

Щільність ліній вибирається так, щоб кількість ліній, що пронизують одиницю поверхні, перпендикулярної до ліній площини креслення, дорівнювала числовому значенню вектора напруженості.

За своїм характером електричні поля можуть бути двох видів: потенціальними і вихровими. Характер поля визначається відмінністю від нуля або рівністю нулю циркуляції вектора напруженості поля.

Циркуляція вектора напруженості поля за довільно вибраним замкнутим контуром - це величина, що вимірюється відношенням роботи сил поля, яке виконується при переміщенні заряду за замкнутим контуром, до величини цього заряду.

Робота, що виконується силами поля нерухомих зарядів при переміщенні заряду Q за замкнутим контуром , може бути виражена через циркуляцію вектора напруженості



а також через різницю потенціалів точок поля, між якими переміщається заряд



При перемещенні заряду за замкнутим контуром , й робота сил поля A=0, отже, циркуляція вектора напруженості поля нерухомих зарядів за довільно вибраним замкненим контуром дорівнює нулю

.

Для розрахунку електростатичних полів, що створюються зарядженими провідниками різної форми, застосовується теорема Гауса:

потік вектора напруженості поля нерухомих зарядів через довільно вибрану замкнену поверхню дорівнює алґебраїчній сумі зарядів, що охоплюються поверхнею, поділеною на  0



Застосування теореми Ґаусса для розрахунку напруженості поля нескінченної площини з поверхневою густиною заряду дає наступний результат:



Для двох паралельних нескінченних поверхонь з поверхневою густиною заряду

,

для сферичної поверхні радіусом R0 у точках, віддалених від центра поверхні на відстані r>R0,



для нескінченної нитки (циліндра) з лінійною густиною заряду на відстані r від нитки .

Заряд, вміщений в електричне поле, володіє потенційною енергією. Потенціал точки поля вимірюється відношенням потенціальної енергії до величини заряду:

.

Потенціал поля, що створюється системою зарядів, дорівнює алґебраїчній сумі потенціалів, що створюються кожним зарядом нарізно,

.


Між потенціалом і напруженістю електричного поля існує залежність

.
^

метод вимірювання


Для графічного зображення полів, а також для їх експериментального дослідження, поряд з лініями напруженості можна користуватися еквіпотенціальними поверхнями, тобто уявними поверхнями, усі точки яких мають однаковий потенціал. Напрямок нормалі до еквіпотенціальної поверхні буде збігатися з напрямом вектора напруженості в тій самій точці (рис. 1). Щоб упевнитися в цьому, проведемо в деякій точці дотичну до поверхні. При зміщенні вздовж на нескінченно малу величину dp потенціал не змінюється, оскільки d/dp дорівнює нулю. Та d/dp дорівнює проекції вектора на напрям р (згідно з формулою ). Отже, тангенціальна складова дорівнює нулю, звідки випливає, що вектор направлений нормально до поверхні.

На рис. 2 пунктиром показані еквіпотенціальні поверхні (вірніше, їх перетин з площею креслення) і суцільними лініями - лінії напруженості для поля точкового заряду. Відповідно до характеру зміни напруженості еквіпотенціальні поверхні при наближенні до заряду показані більш конкретно.




Для дослідження електростатичних полів у даній роботі застосовується установка, схема якої наведена на рис. 3. Установка складається з наступних вузлів: кювети з електролітом, на дні якої нанесена координатна сітка; джерела постійного струму ВС 4-12; нуль-гальванометра; реостата і щупа з електродом, вміщеним у електроліт. На кюветі укріплені тримачі для змінних електродів.




Розподіл потенціалів досліджують методом зондів. Суть методу полягає в тому, що в точку досліджуваного поля вводиться спеціальний електрод - зонд (щуп), виготовлений так, щоб він мінімально порушував поле, що досліджується. Зонд сполучається провідником з вимірювальним приладом. Оскільки опір електрода порівняно великий, між електродами проходить слабкий струм, і розподіл потенціалів у електроліті є тотожним до розподілу потенціалів між тими самими електродами, між якими є електростатичне поле у вакуумі або в однорідному діелектрику. Помістивши щуп у будь-яку точку поля, переміщенням ручки реостата можна добитися того, що струм через гальванометр йти не буде. Зміщуючи щуп по кюветі (при даному положенні движка реостата), можна знайти інші точки з таким самим потенціалом, для яких струм через гальванометр також буде дорівнювати нулю. Нанісши ці точки за їх координатами на розмічений аркуш паперу і з'єднавши їх плавною лінією, можна отримати еквіпотенціальну лінію.


^

порядок виконання роботи


1. Скласти електричне коло за схемою, наведеною на рис. 3. Закріпити електроди, вказані викладачем, у тримачах.

2. На двох аркушах паперу в клітинку нанести вісі координат аналогічно розмітці на дні кювети. На одному з аркушів зобразити електроди відповідно до їх положення та форми.

3. Увімкнувши джерело струму, встановити щуп вертикально поблизу одного з електродів. За допомогою реостата встановити стрілку гальванометра на нуль. Координати щупа відмітити точкою на розміченому аркуші.

4. При тому самому положенні движка реостата переміщують щуп по кюветі й знаходять ще 10-12 точок, для яких струм через гальванометр дорівнює нулю.

Нанести ці точки на аркуші паперу. З'єднавши отримані точки плавною пунктирною лінією, отримують першу еквіпотенціальну лінію.

5. Переміщуючи щуп між електродами, знайти першу точку другої еквіпотенціальної лінії за допомогою реостата, інші точки - переміщенням щупа по кюветі. Побудувати другу еквіпотенціальну криву.

6. Аналогічно будують третю еквіпотенціальну лінію поблизу іншого електрода.

7. Суцільними лініями зобразити на аркуші паперу лінії напруженості, пам'ятаючи, що вони завжди перпендикулярні еквіпотенціальним лініям і поверхням електродів.

8. Вимкнувши джерело струму, замінити електроди на інші, зобразити їх на другому аркуші й повторити для цієї пари електродів вимірювання, описані в пп. 4-7. Вимкнути джерело струму і зняти електроди з тримачів.


^

зміст звіту


Назва і номер лабораторної роботи, робоча схема, зображення двох електростатичних полів за допомогою еквіпотенціальних ліній і ліній напруженості.
^

контрольні запитання


  1. Дайте визначення напруженості електричного поля.

  2. Що називається лініями напруженості електричного поля і потоком вектора напруженості через поверхню?

  3. Запишіть і поясніть формули напруженості й потенціалу поля, що створюється точковим зарядом.

  4. Дайте визначення циркуляції вектора напруженості електричного поля.

  5. Доведіть, що циркуляція вектора напруженості поля нерухомих зарядів дорівнює нулю.

  6. Сформулюйте теорему Ґаусса для потоку вектора напруженості (або вектора електричного зміщення).

  7. Доведіть теорему Ґаусса для потоку вектора напруженості (або вектора електричного зміщення) точкового заряду.

  8. Застосуйте теорему Ґаусса для розрахунку напруженості (або вектора електричного зміщення) поля, що створюється однією нескінченною площиною, двома паралельними нескінченними площинами, сферичною поверхнею і нескінченною ниткою.

  9. Що називається потенціалом електричного поля?

  10. Дайте визначення еквіпотенціальних поверхонь. Як розташовані лінії напруженості відносно еквіпотенціальних поверхонь?

  11. Який зв'язок існує між потенціалом і напруженістю електричного поля?

  12. Яке електричне поле називається однорідним?



^

приклади розв’язання задач


Приклад № 1.1

Два точкові електричні заряди Q1=1нКл і Q2=-2нКл знаходяться в повітрі на відстані d=10 см один від одного. Знайти напруженість і потенціал  поля, створюваного цими зарядами в точці А, віддаленій від заряду Q1 на відстань r1=9см і від заряду Q2 на r2=7 см..




Q1=1 нКл=1010 Кл

Q2=-2 нКл=-2010 Кл

d=10 см=0.1 м

r1=9 см=0.09 м

r2=7 см=0, 07 м


Визначити: -? -?


Розв’язання

Згідно з принципом суперпозиції електричних полів, кожний заряд створює поле незалежно від наявності в просторі інших зарядів. Тому напруженість електричного поля в заданій точці визначається як геометрична сума напруженостей і полів, створюванних кожним зарядом окремо:

.

Напруженість електричного поля, створюваного в повітрі (=1) зарядами Q1 і Q2: ; .

Вектор (див. рис.1.1) направлений по силовій лінії від заряду Q1, оскільки цей заряд позитивний; вектор направлений також по силовій лінії, але до заряду Q2, оскільки цей заряд негативний.

Модуль вектора знайдемо за теоремою косинусів:

,

де -кут між векторами і , який визначається із трикутника зі сторонами r1 , r2 і d.

.

У даному випадку. щоб уникнути громіздких записів зручно, значення cos обчислити окремо: .

Підставляючи Е1 і Е2, знайдемо:

.

Згідно з принципом суперпозиції електричних полів потенціал  результуючого поля, створеного двома зарядами Q1 і Q2 . дорівнює алґебраїчній сумі потенціалів: = 1+2.

Потенціал електричного поля, створеного у вакуумі точковим зарядом Q на відстані r від нього. виражається формулою:

.

У цьому випадку:



Виконаємо обчислення:






Приклад № 1.2

Електричне поле створене двома нескінченними зарядженими площинами з поверхневими густинами зарядів: 1=0,4 мкКл/м і 2=0,1 мкКл/м. Знайти напруженість електричного поля, створеного цими зарядженими площинами.








1=0,4 мкКл/м =0,410 Кл/м

2=0,1 мкКл/м =0,110 Кл/м


Визначити: -?


Розв’язання

Згідно із принципом суперпозиції, поля, створені кожною зарядженою площиною окремо, накладаються одне на одне, причому кожна заряджена площина створює електричне поле незалежно від наявності другої зарядженої площини.

Напруженості однорідних електричних полів, створюваних першою та другою площинами, відповідно дорівнюють:



Площини розділяють увесь простір на три області:, , . Як видно із рис.1.2, у першій і третій областях електричні силові лінії направлені в один бік, отже, напруженості сумарних полів E і E у першій і третій областях однакові і дорівнюють сумі напруженостей полів, створюваних першою і другою площинами:

або

У другій області (між площинами) електричні силові лінії направлені у протилежних напрямках і, отже, напруженість поля Едорівнює різниці напруженостей полів, створюваних першою і другою площинами.

, або

Після підстановки даних і виконуючи обчислення, одержимо:




Приклад № 1.3

Електричне поле створене довгим циліндром радіусом R=1 см, рівномірно зарядженим, з лінійною густиною =20 нКл/м. Знайти різницю потенціалів двох точок, які знаходяться на відстані а1=0,5 см і а2=2 см від поверхні циліндра, в середній його частині.

R=1см =0,01 м


=20 нКл/м

a1=0.5 см=0.005 м=

a2=2см=0,02м=


Визначити: Δ -?


Розв’язання

Для знаходження різниці потенціалів скористуємося співвідношенням між напруженістю і зміною потенціалу:

,

Для поля з осьовою симетрією, яким є поле циліндра, це співвідношення можна записати у вигляді:

або

Інтегруючи цей вираз, знайдемо різницю потенціалів двох точок, що знаходяться на відстанях і від осі циліндра:



Оскільки циліндр довгий і точки знаходяться поблизу середньої частини, то для виразу напруженості поля можна скористуватися формулою напруженості поля, створюваного довгим циліндром:




Після підстановки Е одержимо:



або


Приклад № 1.4

На пластинках плоского повітряного конденсатора знаходиться заряд Q=10 нКл. Площа S кожної пластини дорівнює 100 см2. Знайти силу F, з якою притягуються пластинки. Поле між пластинками вважається однорідним.

Q=10 нКл=1010Кл

S= 100 см=10м


^

Визначити: F-?




Розв’язання:

Заряд однієї пластинки знаходиться у колі, створеному зарядом другої пластинки конденсатора. Отже, на перший заряд діє сила:

F=E1Q1 ,

де Е1- напруженість поля, створеного зарядом однієї пластини.

Але:



де - поверхнева густина заряду пластинки.

Тоді:

Підставивши значення величин Q, 0, і S і виконавши обчислення, одержимо:




Приклад №1.5

Електричне поле створюється безкінчено довгим циліндром радіусом R=7 мм, рівномірно зарядженим з лінійною густиною =15 нкл/м. Знайти напруженість поля в точках, віддалених від осі циліндра на відстанях r1=5 мм і r2=10 см.



R=7мм=710м

=15нКл/м=1510Кл/м

r=5мм=510м

r=10см=0,1м

Визначити: -?

Рис.1.5

Розв’язання:
^

Скористаємося теоремою Ґаусса:




Візьмемо для прикладу замкнутої поверхні коаксіальний із зарядженим циліндр радіусом r і висотою l. Якщо r=0.

Потік вектора через торець коаксіального циліндра дорівнює полю (торці паралельні лініям напруженості), а через бокову поверхню - .

За теоремою Ґаусса, при r2>R , звідки





Приклад №1.6

Електричне поле створено тонкою, некінченно довгою ниткою, рівномірно зарядженою, з лінійною густиною =30 нкл/м. На відстані а=20 см від нитки знаходиться плоска, кругла площадка радіусом r=1 см. Визначити потік вектора напруженості крізь цю площадку, якщо площина її створює кут =30 з лінією напруженості, що проходить через середину площадки.

=30 нКл/м =3*10 Кл/м +

а=20 см=0,2 м +


r=1 см=10 м +

=30 +

Визначити: ФЕ-? +

Розв'язання:


Поле, створене нескінченно рівномірно зарядженою ниткою, буде не однорідним. Потік вектора напруженості в цьому випадку виражається інтеґралом:

ФE=EndS,

де Еn -проекція вектора на нормаль до поверхні площадки dS.

Інтеґрування здійснюється по всій площині площадки, яку проходять лінії

напруженості.

Проекція Еn вектора напруженості дорівнює

Еn=E cos,

де - кут між напрямком вектора і нормаллю .

Тоді:

ФЕ = cos dS.

Оскільки розміри поверхні площадки малі, порівняно з відстаню до нитки (r<<a), то електричне поле в межах площадки можна вважати практично однорідним. Отже, вектор напруженості дуже мало змінюється в межах площадки, що дозволяє замінити під знаком інтеґрала значення Е і cos їх середніми значеннями <Е> і > і винести за знак інтеґрала:


ФЕ= dS=  dS.

Виконуючи інтеґрування і замінюючи і їх приблизними значеннями ЕА і cosA, обчисленими для середньої точки площадки, маємо:

ФЕ=ЕА cosA S =  rEAcosA.

Напруженість ЕА обчислюється за формулою:



Із рисунка 1.6:


Отже:






задачі


1.1 Відстань L між двома точковими позитивними зарядами Q1=9Q і Q2=Q дорівнює 8см. На якій відстані r від першого заряду знаходиться точка, в якій напруженість E поля зарядів дорівнює нулю? Де знаходилася б ця точка, якщо другий заряд був би неґативним?

    1. На металевій сфері радіусом R=15 см знаходиться заряд Q=2 нКл. Визначити напруженість E електричного поля: 1) на відстані r1=10 см від центру сфери; 2) на поверхні сфери; 3) на відстані r2=20 см від центру сфери. Побудувати ґрафік залежності E(r).

    2. На тонкому стержні довжиною L=0,2 м знаходиться рівномірно розподілений електричний заряд. На продовженні вісі стержня на відстані а=0,1 м від ближнього кінця знаходиться точковий заряд Q1=40 нКл, який взаємодіє з стержнем з силою F=6 мкН. Знайти лінійну густину  заряду на стрижні.

    3. Визначити потік ФЕ вектора напруженості електричного поля через сферичну поверхню, яка охоплює точкові заряди Q1=5 нКл і Q2= -2 нКл.

    4. Кільце радіусом r=5 см із тонкого дроту рівномірно заряджене з лінійною густиною =14 нКл/м. Знайти напруженість поля на осі, що проходить через центр кільця, в точці А, віддаленій на відстані а=10 см від центра кільця.

    5. Дві нескінченні паралельні площини знаходяться на відстані d=1 см одна від одної. Площини несуть рівномірно розподілені по поверхні заряди з густинами 1=0,2 мкКл/м і 2=0,5 мкКл/м. Знайти різницю потенціалів U площин.

    6. Визначити потенціальну енергію системи двох точкових зарядів Q1=100 нКл і Q2=10 нКл, які знаходяться на відстані d=10 см один від одного.

    7. Сто однакових крапель ртуті, заряджених до потенціалу =20 В зливаються в одну велику краплину. Який потенціал створеної краплини?




    1. Точкові заряди Q1=1 мкКл і Q2=0,1 мкКл знаходяться на відстані r1=10 см один від одного. Яку роботу А здійснюють сили поля, якщо другий заряд, відштовхнувшись від першого, віддаляється від нього на відстань 1) r2=10 м; 2) r3=∞.

    2. Заряджена частинка , яка пройшла прискорюючу різницю потенціалів 600 кВ, набула швидкості =5,4 Мм/с. Знайти питомий заряд частинки (відношення заряду до маси).



^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Трофимова Т. И. Курс физики.-М.:Высшая школа, 1999 – 542 с.

2. Савельєв И.В. Курс общей физики в 3 томах: - М.: Наука, 1978. - Т.2- 345с

3. Детлаф А.А. Курс фізики у 2 томах. - М.: Вища школа, 1977. - Т.2- 431с.

4. Кухлінг Х. Довідник з фізики. - М.: Наука, 1982- 348с.

додаток


Інструкція щодо оформлення звіту

про виконання лабораторної роботи з фізики

із застосуванням табличного редактора Excel для Windows

  1. Після виконання лабораторної роботи і вивчення інструкції щодо оформлення звіту в присутності викладача або лаборанта ввімкнути персональний комп’ютер.

  2. На диску "D" у папці "Студенти" знайти папку своєї групи, (наприклад, шляхом D:\Студент\СУ-07-1), у цій папці знайти файл табличного редактора Excel із зразками звітів* (наприклад, "Зразок лаб.") і відкрити його за допомогою команди „Открыть” в меню „Файл” або за допомогою комбінації клавіш „Ctrl+O(лат.)”.

  3. У книзі (файлі) "Зразок лаб" у вікні редактора Excel знайти ярлик відповідного листка (наприклад, "Лаб. 2-10") і перейти на цей листок.

  4. Внести в комірки таблиць, які виділені кольоровою заливкою, результати вимірів.

  5. У результаті відбудеться обчислення даних за відповідними формулами і побудова відповідних графіків.

  6. Внизу сторінки листа заповнити комірки: "номер групи", "П.І.П", "дата", які виділені кольоровою заливкою. Для цього потрібно виділити відповідну комірку і після завершення введення даних натиснути клавішу „Tab” або „Enter”.

  7. Після цього в меню „Файл” виконати команду „Сoхранить как.”, увести ім'я файла (наприклад, "Іванов-лаб") і зберегти файл у відповідній папці групи (наприклад, у папці "СУ-07-1" шляхом D:\Студент\СУ-07-1\Іванов-лаб).

  8. За необхідності увімкнути принтер, вставити в нього аркуш паперу і роздрукувати сторінку з результатами вимірювань і графіком за допомогою команди 'Печать' в меню 'Файл'.

  9. Завершити роботу в редакторі Excel через меню „Файл”, виконавши команду „Выход”, або за допомогою комбінації клавіш „Alt+F4”.

  10. Вимкнути комп'ютер через меню „ПУСК”, „Завершение работы”, „Выключить компьютер”, „Да”.

*Примітка: в подальшій роботі відкривати файл під своїм прізвищем.


Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Дослідження електростатичних полів методом зонда“ (розділ “Електрика і магнетизм“) для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форм навчання


Укладачі: старш. викл. В.І. Скобель, старш. викл. Н.І. Мотрій,

доц. О.В. Сукачов


Відповідальний за випуск зав. кафедри фізики проф. О.І. Єлізаров


Підп. до др. _________ . Формат 60x84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арк.__1__. Наклад _ 50 _ прим. Зам. № . Безкоштовно


Видавничий відділ КНУ

39614, м. Кременчук вул. Першотравнева, 20



Схожі:

Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"дослідження електростатичних полів методом зонда\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " " дослідження дифракції світла на вузькій щілині "
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Дослідження дифракції світла на вузькій щілині”...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"дослідження електростатичних полів методом зонда\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "дослідження дисперсії світла у склі за допомогою гоніометра"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Дослідження дисперсії світла у склі за допомогою...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"дослідження електростатичних полів методом зонда\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " " визначення роботи виходу електрона"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Визначення роботи виходу електрона” ( розділ...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"дослідження електростатичних полів методом зонда\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "вивчення електричних властивостей сегнетоелектриків"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Вивчення електричних властивостей сегнетоелектриків...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"дослідження електростатичних полів методом зонда\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "вивчення магнітних властивостей феромагнетиків"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Вивчення магнітних властивостей феромагнетиків”...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"дослідження електростатичних полів методом зонда\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "визначення ємності конденсатора мостовою схемою"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика “ “Визначення ємності конденсатора мостовою...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"дослідження електростатичних полів методом зонда\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "визначення показника заломлення рідини рефрактометром"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Визначення показника заломлення рідини рефрактометром”...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"дослідження електростатичних полів методом зонда\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "визначення кута повороту площини поляризації світла"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Визначення кута повороту площини поляризації...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"дослідження електростатичних полів методом зонда\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "визначення радіуса кривини лінзи за кільцями ньютона"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Визначення радіуса кривини лінзи за кільцями...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"дослідження електростатичних полів методом зонда\" iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Визначення питомого заряду електрона методом...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи