Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"вивчення магнітних властивостей феромагнетиків\" icon

Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "вивчення магнітних властивостей феромагнетиків"




Скачати 198.97 Kb.
НазваМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "вивчення магнітних властивостей феромагнетиків"
Дата27.09.2012
Розмір198.97 Kb.
ТипМетодичні вказівки


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ФІЗИКА

“ВИВЧЕННЯ МАГНІТНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ФЕРОМАГНЕТИКІВ”

(РОЗДІЛ “ЕЛЕКТРИКА І МАГНЕТИЗМ”)

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ


КРЕМЕНЧУК 2011

Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Вивчення магнітних властивостей феромагнетиків” (розділ “Електрика і магнетизм”) для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форм навчання


Укладачі: старш. викл. В.І. Скобель, старш. викл Н. І.Мотрій,

доц.. О.В. Сукачов

Рецензент доц. Ю.Г. Мичковський


Кафедра фізики


Затверджено методичною радою КНУ імені Михайла Остроградського

Протокол № ______ від _____________

Заступник голови методичної ради ________________ доц. С.А. Сергієнко


ВСТУП


Дані методичні вказівки розроблені з метою допомогти студентам у комплексному засвоєні певної теми курсу фізики. З цією метою перш за все наведено досить розгорнуті теоретичні відомості з даної теми курсу. Ефективне засвоєння теоретичних відомостей неможливе без набуття практичних навичок засвоєних при розв’язанні задач. Для цього розглянуто достатню кількість прикладів розв’язання задач, а також задачі для самостійної роботи, що дозволяє студентам контролювати якість засвоєння учбового матеріалу.

Фізика є експериментальна наука. Тому невід’ємним елементом курсу фізики є лабораторний практикум. В методичних вказівках детально описано принципові основи того експериментального методу, який застосовується в даній роботі, на основі чого студент зможе зрозуміти зміст своїх дій при виконанні лабораторної роботи. Значна увага приділяється також правильній обробці результатів вимірювань.

Обробка даних сучасного фізичного експерименту базується на широкому використанні комп’ютерів. Тому в методичних вказівках наведено інструкцію щодо оформлення звіту про виконання лабораторної роботи із застосуванням табличного редактора Excel для Windows.


^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2-9

ВИВЧЕННЯ МАГНІТНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ФЕРОМАГНЕТИКІВ

ТЕМА: ”МАГНІТНІ ВЛАСТИВОСТІ РЕЧОВИНИ”

МЕТА: вивчення магнітних властивостей речовин.

Дослідження магнітного гістерезису, визначення магнітної

проникності, залишкової намагніченості й коерцитивної сили

феромагнетику.

^ ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ

Електронний осцилограф, автотрансформатор з вольтметром, реостат на 520 Ом, магазин опорів Р-33, батарея конденсаторів, трансформатор, з'єднувальні провідники, інженерний калькулятор.

^ КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Магнітні властивості речовин зумовлені магнітними моментами електронів. Для вимірювання магнітних моментів електронів і атомів застосовується одиниця (магнетон Бора), яка визначається за формулою:

А·м2,

де е - заряд електрона;

m - маса електрона;

h - стала Планка.

Кожний електрон в атомі має два магнітних моменти: орбітальний і спіновий (власний). Поза атомом електрон має тільки спіновий магнітний момент. Орбітальний магнітний момент електрона зумовлений його орбітальним рухом

,

де - орбітальне число, яке при даному значенні головного квантового числа n може набувати значень:

= 0, 1, 2, 3, ... n-1,

причому наведеним числовим значенням відповідають букви s, p, d, f, .... Спіновий магнітний момент електрона . У кожній конфігурації електронів атома, які характеризуються одними й тими самими значеннями квантових чисел n та , відбувається векторне додавання магнітних моментів електронів. Магнітні моменти електронних конфігурацій ns2, np6, nd10, ... дорівнюють нулю, тому що всі магнітні моменти електронів взаємно компенсуються.

Магнітний момент атома дорівнює векторній сумі магнітних моментів усіх його електронів. У діамагнетиків магнітні моменти атомів (або молекул) речовини поза магнітним полем дорівнюють нулю, у парамагнетиків - не дорівнюють нулю. При накладенні на речовину зовнішнього магнітного поля відбуваються два явища.

1. В атомах і молекулах усіх речовин індукуються слабкі магнітні моменти, направлені протилежно вектору напруженості зовнішнього поля (діамагнітний ефект).

2. Магнітні моменти атомів парамагнетиків орієнтуються у напрямку зовнішнього магнітного поля (парамагнітний ефект). У парамагнетиків другий ефект домінує над першим. Намагніченість одиниці об'єму речовини

,

де Pam - магнітні моменти атомів (або молекул) об’єму речовини.

Вектор спрямований однаково з вектором напруженості зовнішнього магнітного поля , причому

,

де - магнітна сприйнятливість речовини.

Для діамагнетиків , для парамагнетиків .

Індукція магнітного поля в речовині

,

де  - відносна магнітна проникність речовини.

.

Для всіх діамагнетиків і більшості парамагнетиків числове значення  мало відрізняється від одиниці, ці речовини слабко намагнічуються. Для особливої групи парамагнетиків, тобто феромагнетиків 1 і залежить від напруженості поля, що намагнічується. Феромагнетики: кобальт, нікель, залізо і деякі сплави цих речовин з іншими речовинами.

Феромагнетизм зумовлений не скомпенсованими спіновими магнітними моментами електронів і характером взаємодії атомів у кристалах. Необхідна умова феромагнетизму - наявність у внутрішніх шарах атомів некомпенсованих спінових магнітних моментів. Наприклад, в атомі заліза конфігурація електронів

1s2 2S2 2p6 3s2 3p6 3d6 4s2 .

Достатня умова феромагнетизму - такий характер взаємодії атомів у кристалах, при якому вектори некомпенсованих спінових магнітних моментів електронів взаємодіючих атомів орієнтуються паралельно.

Формально ця умова виражається нерівністю

,

де ra - лінійний розмір атома;

rd - лінійний розмір орбіталі з некомпенсованими спіновими магнітними моментами електронів.

Для Co, Ni і Fe - це співвідношення складає 1,63, 1,82 і 1,98; для Ti, Mn і Cr - 1,12, 1,47 і 1,18, три останні речовини не є феромагнетиками. Унаслідок взаємодії між атомами в феромагнетиках виникають домени - області речовини,

у межах яких магнітні моменти атомів орієнтовані однаково. Лінійні розміри доменів не перевищують 10-3 та 10-2 см. Кожен домен можна розглядати як елементарний магніт. Якщо феромагнетик не піддавався намагнічуванню, то магнітні поля всіх доменів будуть орієнтовані хаотично (рис. 1). Якщо накласти на феромагнетик зовнішнє магнітне поле, то магнітні поля доменів частково або повністю орієнтуються за напрямком зовнішнього поля. Магнітне насичення феромагнетика відповідає орієнтації полів усіх доменів за напрямком зовнішнього поля. Графік залежності від для феромагнетизму показаний на рис. 2. Коерцитивна сила Нс=ОXC1 та Нс=ОХC2, а залишкова намагніченість B0=OYO1 і B0=OYO2.

М
етод вимірювання


Якщо помістити феромагнетик у змінне магнітне поле, то залежність В від Н за кожний період зміни поля буде зображатися кривою магнітного гістерезису. Площа петлі гістерезису прямо пропорційна енергії, що витрачається на нагрівання феромагнетика.

У даній роботі досліджуються магнітні властивості електротехнічної сталі (осердя трансформатора). Для електротехнічних сталей петля гістерезису має малу площу, а магнітне насичення наступає при великих значеннях напруженості електричного поля. Осердя трансформатора працює в режимі, далекому від магнітного насичення, де залежність В від Н практично лінійна. Схема установки, що застосовується для дослідження магнітних властивостей сталі, наведена на рис. 3. У схемі прийняті позначення: R1=520 Ом; R2 - магазин опорів; Tp - трансформатор. Первинна обмотка трансформатора підключена до джерела змінного струму з циклічною частотою . Змінний струм первинної обмотки створює в сердечнику магнітне поле напруженістю

,

де N1- кількість витків первинної обмотки.

Напруга UX спричиняє зміщення променя осцилографа на Х (мм), причому

,

де х - чутливість горизонтально відхиляючих пластин, мм/В.

Отже,

. (1)


Потік магнітної індукції поля в осерді трансформатора

,

де S - переріз сердечника.

Змінний магнітний потік наводить у вторинній обмотці трансформатора, що містить N2 витків, змінну електрорушійну силу, величина якої

.

Для інтегруючої R2C - ділянки R2>>1/С і струм у колі вторинної обмотки:

.

На "вход Y" осцилографа подається напруга:

;

,

а індукція магнітного поля в осерді

.

Напруга UY, що подається на осцилограф через його підсилювач, зумовлює зміщення електронного променя (мм) на Y, причому

,

де y - чутливість вертикально відхиляючих пластин без підсилювача;

kY=90 - коефіцієнт підсилення, що відповідає одній поділці шкали вертикального підсилювача;

nY – кількість поділок шкали вертикального підсилювача.

Отже, індукція магнітного поля в осерді трансформатора

. (2)

Якщо до формул (1) і (2) підставити виміряні максимальні значення Xm і Ym (координати вершини кривої), то обчислені значення Hm і Bm також будуть максимальними. Будемо вважати, що всі, крім тих, що безпосередньо вимірюються, величини, які входять до формул (1) і (2), задані з точністю, що знаходиться за межами похибок вимірювання. Тоді відносні похибки вимірювання Hm і Bm складуть:

, (3)

, (4)

причому Xm=Ym=1 мм - номінальні похибки шкали осцилографа.

За визначеними з досліду значеннями Hm і Bm можна визначити абсолютну * і відносну магнітні проникності електротехнічної сталі, коерцитивну силу Hc і залишкову намагніченість. Магнітна проникність

= , (5)

, (6)

де 0 =410-7 - магнітна стала, Гн/м.

Відносні похибки визначення * і

. (7)

Коерцитивна сила і залишкова намагніченість визначаються за формулами:

(8)


, (9)

відносні помилки визначення цих величин:

, (10)

, (11)

де XC=Y0=1 мм - номінальні похибки шкали осцилографа.

^ ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Експериментальна установка, що застосовується в даній роботі, дозволяє дослідити магнітні властивості осердя трансформатора при різних параметрах кола. У табл. 1 наведено набір розв’язуваних у лабораторній роботі завдань для різних значень напруги U джерела живлення. Номер завдання визначає викладач.

Таблиця 1

Номер

завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

U, В

110

100

90

110

100

90

110

100

90

С, Ф

8·10-6

8·10-6

8·10-6

6·10-6

6·10-6

6·10-6

4·10-6

4·10-6

4·10-6

R, Ом

9·103

9·103

9·103

8·103

8·103

8·103

7·103

7·103

7·103


1. Складають коло за схемою, наведеною на рис. 3, не підключаючи її до осцилографа. Клеми первинної обмотки трансформатора - "127 В", клеми вторинної обмотки - "12 В". Реостат R1 вводять повністю, магазином опорів набирають значення R2 відповідно до розв’язуваного завдання. Регулятор трансформатора повинен знаходиться в положенні ”нуль ”.

2. Вмикають осцилограф і на його екрані спостерігають за зображенням електронного променя у вигляді світлової точки. Рукоятка "диапазоны частот" осцилографа повинна знаходитися в положенні "нуль", рукоятка "синхронизация" - в крайньому лівому положенні. У разі необхідності зображення фокусують рукояткою "фокус" і рукоятками "смещение X" і "смещение Y" суміщають з початком відліку координатної сітки.

3. Підключають до схеми "вход X" осцилографа на його задній панелі, ”вход Y” – на передній панелі (через вертикальний підсилювач осцилографа). Рукоятки "усиление Х" та "усиление Y" ставлять у положення max. Тумблер ”Чувств.” на “0 – 220 В”

4. Вмикають джерело живлення і подають на первинну обмотку трансформатора напругу відповідно до номера розв’язуваного завдання. Спостерігають на екрані криву гістерезису. Збільшують або зменшують розміри кривої рукояткою "усиление Y" до максимальних розмірів, що містяться на екрані. Зчитують за шкалою "усиление Y" кількість поділок nY. Роблять зарисовку кривої з дотриманням масштабу.

5. Зчитують за шкалою координати Xm і Ym, що відповідають вершині кривої в першій чверті шкали, а також абсолютні значення координат Xс1, Xс2, Y01, Y02 (див. рис. 2).

6. Повільно зменшують напругу джерела живлення до нуля і спостерігають зміну форми і розмірів кривої гістерезису. Вимикають апаратуру.

7. За формулами (1) і (2) обчислюють значення Нm і Вm, відповідні значенням Х і У. Відносні похибки вимірювання знаходять за формулами (3) і (4). Для розрахунку взяти:

N1=300; R1=22 Ом; 0=0,314 м;

N2=130; S=2.7510-3 м2; X=30мм/В =0,20 мм/В.

8. За знайденими з досліду значеннями Нm і Вm визначають абсолютну (5) і відносну (6) магнітну проникність і похибки їх вимірювання (7).

9. Обчислюють значення координат відповідних Нс і Y

, ,


коерцитивну силу (8), залишкову намагніченість (9) і помилки визначення цих величин (10), (11).

10. Результати роботи наводять у табл. 2 і 3.

Таблиця 2

R2,

Ом

Ç,

Ф

Xm,

мм

Hm,

А/м

E1,

%

Ym,

мм

Bm,

Т

2,

%

*,

Г/м



3,4

%




































Таблиця 3

Xc1,

мм

Xc2,

мм

Xc,

мм

E5,

%

Y01,

мм

Y02,

мм

Y0,

мм

B0,

Т

5,

%

6,

%
































^ Зміст звіту

Назва і номер лабораторної роботи, схема установки, розрахункові формули, зарисовка кривої гістерезису, табл. 2 і 3.

Контрольні питання

1. У чому відмінність магнітних станів електрона в атомі й поза атомом?

2. Від яких чинників залежить орбітальний магнітний момент електрона?

3. Чи залежить магнітний момент шару (конфігурації) електронів в атомі від їх кількості в цьому шарі?

4. Дайте визначення діамагнітних і парамагнітних речовин. У чому полягає намагнічення цих речовин?

5. Що називається намагніченістю одиниці об'єму речовини і як залежить вона від напруженості намагнічуючого поля?

6. Виведіть співвідношення між векторами напруженості й індукції магнітного поля.

7. Які речовини називаються феромагнітними і чим зумовлений феромагнетизм?

8. Що називається доменами феромагнетика? Проаналізуйте стан доменів феромагнетика за один період зміни напруженості намагнічуючого поля.

9. Чим зумовлені теплові втрати енергії в сердечникові трансформатора і як вони залежать від магнітних властивостей речовини сердечника?

10. Виведіть формули, що застосовуються для обчислення Нm і Вm у даній роботі.


^ ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗКУ ЗАДАЧ


Приклад №9.1

Соленоїд завдовжки l=20 см, площею поперечного перерізу S=10 см, та з загальною кількістю витків N=400 знаходиться в діамагнітному середовищі. Визначити силу струму в обмотці соленоїда, якщо його індуктивність L=1 мГн, і намагніченість J всередині соленоїда рівна 20 А/м.

l=20см=0,2м Розв’язання.

S=10см=10м Намагніченість усередині соленоїда:

N=400 J=XH,

L=1мГн=10Гн де X- магнітна проникність речовини;

J=20А/м H- напруженість магнітного поля.

Визначити: І-?

Оскільки магнітна проникність речовини =1+X , то

J = (-1)H . (1)

Циркуляція вектора напруженості магнітного поля:



тобто, дорівнює алгебраїчній сумі струмів, охоплюючих контурів.

Для соленоїда , тоді Підставляючи значення  та H до формули (1), отримаємо:



Звідси сила струму:

.

Обчисливши та враховуючи, що для діамагнетиків X<0, отримаємо I=2,09A.


Приклад №9.2

Визначити індукцію і напруженість Н магнітного поля на осі тороїда без

осердя, по обмотці якого, що має кількість витків N=200, тече струм силою І=5 А. Зовнішній діаметр d1 тороїда дорівнює 30см, внутрішній d2=20см.

N=200 Розв’язування:

I=5A Для визначення напруженості магнітного поля в

d1=30см=м середині тороїда обчислимо циркуляцію вектору

d2=20см=м вздовж лінії магнітної індукції поля: .


Визначити: Із умови симетрії маємо, що лінії магнітної індукції

тороїда являють собою кола в усіх точках якого напруженості магнітного поля однакові. Тому у виразі циркуляції напруженості можна винести за знак інтеграла, а інтегрування проводить у проміжку від нуля до 2r, де r - радіус кола, який співпадає з лінією індукції, вздовж якої обчислюється циркуляція, тобто:

(1)

З іншого боку, відповідно до закону повного струму циркуляція вектора напруженості магнітного поля дорівнює сумі струмів, охоплених контуром, уздовж якого обчислюється циркуляція:

{2}

Прирівнявши праві частини рівнянь (1) та (2), одержимо:

. {3}

Лінія, яка проходить вздовж тороїда, охоплює кількість струмів, яка дорівнює кількості витків тороїда. Сила струму в усіх витках однакова. Тому формула (3) набуде вигляду:

,

звідки:

(4)

Для середньої лінії тороїда Підставивши цей вираз до формули (4), знайдемо:

(5)

Магнітна індукція В0 у вакуумі пов’язана з напруженістю поля співвідношенням

Тому:

. (6)

Підставивши значення величин до виразів (5) і (6), отримаємо:




Приклад № 9.3

Чавунне кільце має повітряний зазор завдовжки l0=5 мм. Довжина l середньої лінії кільця дорівнює 1 м. Скільки витків N має обмотка на кільці якщо при силі струму I=4 A індукція В магнітного поля в повітряному зазорі дорівнює 0,5 Тл? Розсіюванням магнітного потоку в повітряному зазорі можна знехтувати. Явище гістерезису не враховувати.


l0=5 мм=м Розв’язання.

l=1 м Нехтуючи розсіюванням магнітного потоку, ми можемо

І=4 А вважати, що індукція поля в повітряному зазорі дорівнює

В=0.5Т л індукції поля в чавуні. На основі закону повного струму

_________________________ запишемо:

Визначити: N-? .

За графіком знаходимо що при В=0,5 Тл напруженість Н магнітного поля в чавуні дорівнює 1,2 кА/м. Оскільки для повітря =1, то напруженість поля в повітряному зазорі:



Шукана кількість витків:




ЗАДАЧІ


9.1 Довести, що відношення числового значення орбітального магнітного моменту Pm електрона до числового значення його орбітального механічного моменту Le (гіромагнітне відношення орбітальних моментів) однакове для будь- якої орбіти, по якій рухається електрон.

9.2 Взявши, що електрон у не збудженому атомі водню рухається по коловій орбіті радіусом r=52,8 мм, визначити: 1) магнітний момент Pm еквівалентного кругового струму; 2) орбітальний механічний момент Le електрона; 3) виходячи з отриманих числових значень, гіромагнітне відношення орбітальних моментів, довівши, що воно збігається із значенням, яке визначаємо універсальними сталими.

9.3 У простір між полюсами електромагніта підвішуються по черзі вісмутовий та алюмінієвий стрижні. Вияснилось, що при вмиканні електромагніта алюмінієвий стрижень розміщується вздовж магнітного поля, а вісмутовий - впоперек магнітного поля. Пояснити різницю в їх поведінці.

9.4 В однорідне магнітне поле вноситься довгий вольфрамовий стрижень (магнітна проникність вольфраму (=1,0176). Визначити, яка частка сумарного магнітного поля в цьому стрижні визначається молекулярними струмами.

9.5 По обмотці соленоїда індуктивністю L=3 мГн, який знаходиться в діамагнітному середовищі, тече струм I=0,4 A. Соленоїд має довжину l=45 см, площа поперечного перерізу S=10 мм, кількість витків N=1000. Визначити всередині соленоїда : 1) магнітну індукцію ; 2) намагніченість.

9.6 Соленоїд, який знаходиться в діамагнітному середовищі, має довжину l=30 см, площу поперечного перерізу S=15 см та кількість витків N=500. Індуктивність соленоїда L=1,5 мГн, а сила струму, що тече по ньому, I=1 A. Визначити: 1) магнітну індукцію всередині соленоїда; 2) намагніченість всередині соленоїда.


^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Трофимова Т. И. Курс физики.-М.:Высшая школа, 1999 – 542 с.

2. Савельєв И.В. Курс общей физики в 3 томах: - М.: Наука, 1978. - Т.2- 345с

3. Детлаф А.А. Курс фізики у 2 томах. - М.: Вищ.школа, 1977. - Т.2- 431с.

4. Кухлінг Х. Довідник з фізики. - М.: Наука, 1982- 348с.

Додаток


Інструкція щодо оформлення звіту

про виконання лабораторної роботи з фізики

із застосуванням табличного редактора Excel для Windows


  1. Після виконання лабораторної роботи і вивчення інструкції щодо оформлення звіту в присутності викладача або лаборанта ввімкнути персональний комп’ютер.

  2. На диску "D", у папці "Студенти" знайти папку своєї групи, (наприклад, шляхом D:\Студент\СУ-07-1), в цій папці знайти файл табличного редактора Excel із зразками звітів* (наприклад, "Зразок лаб") і відкрити його за допомогою команди „Открыть” в меню „Файл” або за допомогою комбінації клавіш „Ctrl+O(лат.)”.

  3. У книзі (файлі) "Зразок лаб" у вікні редактора Excel знайти ярлик відповідного листка (наприклад, "Лаб 2-10") і перейти на цей листок.

  4. Внести в комірки таблиць, які виділені кольоровою заливкою, результати вимірів.

  5. У результаті відбудеться обчислення даних за відповідними формулами і побудова відповідних графіків.

  6. Внизу сторінки листа заповнити комірки: "номер групи", "П.І.П", "дата", які виділені кольоровою заливкою. Для цього потрібно виділити відповідну комірку і після завершення уведення даних натиснути клавішу „Tab” або „Enter”.

  7. Після цього в меню „Файл” виконати команду „Сoхранить как.”, увести ім'я файла (наприклад, "Іванов-лаб") і зберегти файл у відповідній папці групи (наприклад, у папці "СУ-07-1" шляхом D:\Студент\СУ-07-1\Іванов-лаб).

  8. За необхідності увімкнути принтер, вставити в нього аркуш паперу і роздрукувати сторінку з результатами вимірювань і графіком за допомогою команди 'Печать..' в меню 'Файл'.

  9. Завершити роботу в редакторі Excel через меню „Файл”, виконавши команду „Выход”, або за допомогою комбінації клавіш „Alt+F4”.

  10. Вимкнути комп'ютер через меню „ПУСК”, „Завершение работы”, „Выключить компьютер”, „Да”.

*Примітка: в подальшій роботі відкривати файл під своїм прізвищем.


Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” Вивчення магнітних властивостей феромагнетиків (розділ “Електрика і магнетизм “) для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форм навчання


Укладачі: старш. викл. В.І. Скобель, старш. викл. Н.І. Мотрій,

доц. О.В. Сукачов


Відповідальний за випуск зав. кафедри фізики проф. О.І. Єлізаров


Підп. до др. _________ . Формат 60x84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арк.__1__. Наклад _ 50 _ прим. Зам. № . Безкоштовно.


Видавничий відділ КНУ

39614, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20



Схожі:

Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"вивчення магнітних властивостей феромагнетиків\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "вивчення електричних властивостей сегнетоелектриків"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Вивчення електричних властивостей сегнетоелектриків...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"вивчення магнітних властивостей феромагнетиків\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " " визначення роботи виходу електрона"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Визначення роботи виходу електрона” ( розділ...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"вивчення магнітних властивостей феромагнетиків\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " " дослідження дифракції світла на вузькій щілині "
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Дослідження дифракції світла на вузькій щілині”...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"вивчення магнітних властивостей феромагнетиків\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "визначення ємності конденсатора мостовою схемою"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика “ “Визначення ємності конденсатора мостовою...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"вивчення магнітних властивостей феромагнетиків\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "дослідження електростатичних полів методом зонда"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Дослідження електростатичних полів методом...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"вивчення магнітних властивостей феромагнетиків\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "визначення показника заломлення рідини рефрактометром"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Визначення показника заломлення рідини рефрактометром”...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"вивчення магнітних властивостей феромагнетиків\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "визначення радіуса кривини лінзи за кільцями ньютона"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Визначення радіуса кривини лінзи за кільцями...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"вивчення магнітних властивостей феромагнетиків\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "визначення кута повороту площини поляризації світла"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Визначення кута повороту площини поляризації...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"вивчення магнітних властивостей феромагнетиків\" iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "дослідження дисперсії світла у склі за допомогою гоніометра"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Дослідження дисперсії світла у склі за допомогою...
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни \" фізика \" \"вивчення магнітних властивостей феромагнетиків\" iconРоботи
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Визначення періоду дифракційної ґратки” (розділ...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи