Професійні компетенції та компетентності вчителя матеріали регіонального науково-практичного семінару icon

Професійні компетенції та компетентності вчителя матеріали регіонального науково-практичного семінару




НазваПрофесійні компетенції та компетентності вчителя матеріали регіонального науково-практичного семінару
Сторінка1/27
Дата04.08.2012
Розмір4.91 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27


Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка


ПРОФЕСІЙНІ КОМПЕТЕНЦІЇ ТА КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ


матеріали регіонального науково-практичного семінару

28 – 29 листопада 2006 р.


Тернопіль 2006


ББК 74.20.421

П 84


ПРОФЕСІЙНІ КОМПЕТЕНЦІЇ ТА КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ. (Матеріали регіонального науково-практичного семінару). – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім.В.Гнатюка, 2006. – 188 с.


Рекомендовано до друку вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

протокол № 4 від 28 листопада 2006 р.


© ТНПУ ім.В.Гнатюка, 2006

ЗМІСТ


^ ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ


Компетентнісний підхід як фактор зближення освітніх систем

Терещук Г.В. 7

Компетентнісний підхід у підготовці майбутніх педагогів як пріоритет модернізації вищої освіти україни

Кодлюк Я.П. 10

Розвиток компетентнісно-орієнтованого навчання за кордоном

Сень Л.В. 14

Формування компетентності здоров’язбереження у майбутніх педагогів

Мешко Г.М.  17

Психологічна підготовка майбутнього вчителя в контексті компетентнісного підходу

Мешко О.І. 21

Компетентність у спілкуванні як важлива складова психологічної культури майбутніх вчителів

Дідора М.І.  25

Художньо-естетична складова формування суспільно-політичних і професійних

компетенцій вчителя

Ревуцький М.П. 27

Проблема формування ґендерної компетенції майбутніх педагогів

(з досвіду роботи Центру ґендерних студій ТНПУ ім. В. Гнатюка )

^ Кікінежді О.М., Кізь О.Б., Вихор С.Т. 29

Компетентність та ключові компетенції викладача ВНЗ

Гаврищак Г.Р. 31

Деякі аспекти професійної компетентності вчителя

Колінець Г.Г. 33

Ключові компетентності в педагогічній науці і практиці.

Садівник О.Є. 34

Професійна компетентність вчителя як загальна умова педагогічної діяльності

Митник М.М. 37

До проблеми забезпечення ефективності тестових технологій як засобу контролю професійної підготовки майбутніх спеціалістів

Фігурська Л.В. 40


^ МЕТОДИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ


Вплив ікт-компетентності педагога на використання інноваційних технологій у

навчальному процесі

Цідило І.М. 44

Структура методичних компетенцій майбутніх вчителів хімії

^ Гладюк М.М., Грищук Б.Д. 47

До питання організації, проведення й оцінювання профілактичної практики

Парфанович І.І. 50

Використання дидактичних ігор як засобів формування компетентного педагога

(на заняттях з педагогіки)

Груць Г.М.  54

Ігрове моделювання як засіб формування професійних компетенцій вчителя історії

Ігнатенко Н. В. 56

Методичні компетентності майбутнього вчителя трудового навчання

Туранов Ю. О. 60


^ КОМПЕТЕЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ФІЛОЛОГА


Формування професійної компетенції студентів мовного факультету

Лісійчук Т.П. 62

Професійно-педагогічна компетентність студентів-філологів у вивченні курсу „Морфологія»

Панцьо С.Є. 64

Самостійність і креативність – основні принципи навчання за кредитно-трансферною системою

Ломакович В.Я. 67

Реалізація компетентнісного підходу в навчальному процесі на перекладацькому відділенні факультету іноземних мов ТНПУ ім. В. Гнатюка

Олійник Т.С. 68

Формування організаційно-управлінської компетенції майбутнього вчителя іноземної мови

Серняк О.М. 71

Формування мовно-мовленнєвих компетентностей у майбутніх учителів початкових класів

у процесі вивчення курсуУкраїнська мова за професійним спрямуванням

Одинцова Г.С. 75

Вплив міжмовної інтерференції на формування професійної компетенції студентів ІІІ курсу

Петруша І.Д. 67

Особливості формування іншомовної компетенції студентів

Закордонець Н.І. 79

Вироблення умінь і навичок морфемного аналізу у студентів-філологів

Свистун Н.О. 82

Методи інтерактивного навчання як засоби формування загальних компетенцій у навчанні англійської мови

Кузьма О.Л. 85

Формування професійної англомовної комунікативної компетенції студентів економічного університету факультету комп’ютерних інформаційних технологій (ФКІТ)

Шилінська І.Ф.  88


^ ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО

ТА ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЗМІСТУ


Формування компетенцій педагога-історика

Гонтар Т. М. 90

Формування політичної компетентності в студентів-істориків у процесі викладання політології

Шепетюк В.Д. 93

Значення курсу „основи економічної теоріїу формуванні компетентності сучасного вчителя

^ Григорук А.А., Литвин Л.М.  94

Організація і проведення тестового контролю в процесі вивчення курсу „Нова історія країн

Європи й Америки 1640–1870 рр.

Валіон О.П.  98

Шляхи досягнення компетенції з соціології у процесі її вивчення у вищій школі

^ Грушко В.С. 101

Впровадженя кредитно-модульної технології при викладанні курсу „Етнографія”

Ковалишин Л.В. 103

Сутність і структура міжкультурної компетенції

^ Семенів О.В. 106

До проблеми формування компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва

Стельмащук З.М. 110

Формування професійної компетентності майбутнього вчителя музики в контексті завдань

сучасної мистецької освіти

^ Проців Л.Й 113

Сучасна естрадна музика як засіб формування професійних компетенцій майбутнього

вчителя музики на заняттях із музично-теоретичних дисциплін

Шеремета І.В. 114

^ КОМПЕТЕНЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ


Теоретичні основи компетентнісного підходу щодо підготовки вчителя фізичної культури

Омельяненко І.О. 117

Формування інформаційної готовності майбутнього фахівця з фізичної культури і спорту

^ Шандригось В.І., Шандригось Г.А. 119

Формування знань, вмінь і навичок майбутніх вчителів фізичної культури в процесі

вивчення дисципліни «Гімнастика з методикою викладання»

^ Лящук Р.П., Шандригось Г.А., Ференчук І.М., Власюк Р.А. 121

До питання компетенції вчителя фізичного виховання сучасної школи

Мушкета З. (Вища школа педагогіки і адміністрації в Познані), Скалій О.В. 122

Особливості планування фізичного виховання студентів вищих педагогічних навчальних

закладів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу

^ Огнистий А.В., Огниста К.М. 124

Здоров’язберігаюча компетентність вчителя фізичної культури

Омельяненко В.Г. 127

Реалізація компетентнісного підходу в навчальному процесі на кафедрі фізичної реабілітації і валеології ТНПУ ім. В.Гнатюка як засобу підвищення компетентності студентів і викладачів

^ Олійник А.М., Грушко В.С., Вакуленко Л.О., Барладин О.Р., Лопатка Г.Ф., Янковська Н.М.,

Храбра С.З., Горбатюк Г.Л. 131

Сучасні завдання підготовки фахівців з фізичної культури і спорту на заняттях зі спортивних єдиноборств

^ Шандригось В.І. 132

Організація індивідуальної та самостійної роботи студентів і курсу факультету фізичного

виховання з дисципліни „Анатомія людини”

^ Грубар І.Я. 133

Навчальна дисциплінаСпортивні споруди та обладнання” у формуванні професійної

компетенції фахівця з фізичної культури

^ Шандригось В.І. 135

Підвищення спортивної майстерності як складова спеціальної компетентності майбутнього

вчителя фізичної культури

Єднак В.Д. 136

Особливості формування компетентності з „психології спорту” в майбутніх психологів:

практичний досвід

^ Сіткар В.І. 138

Викладання дисципліни „фізичне виховання” для студентів факультету підготовки вчителів початкових класів в умовах кредитно–модульної системи організації навчального процесу

Степанко А.В. 141

Зміст інформації як складова компетенції у побудові рухових дій

Кучеренко В.М., Васірук М.С., Данилюк І.С. 143


^ ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ вчителів природничо-

математичного циклу


Підготовка вчителів біології: компетентнісний підхід

Барна Л.С., Барна М.М., Степанюк А.В. 145

Компетентністий підхід до підготовки майбутнього вчителя біології

^ Степанюк А.В., Ягенська Г.В. 147

Природничо-наукова компетентність майбутніх вчителів початкових класів

Гладюк Т.В. 152

Фізіологія рослин в системі підготовки професійно компетентних вчителів біології

^ Бутницький І.М.  155

Біоцентричний підхід до формування фахової компетентності сучасного вчителя біології

Шевчик Л.О.  156

Формування дослідницької компетентності майбутніх вчителів біології у вищих педагогічних закладах освіти

^ Москалюк Н.В. 157

Досвід створення та застосування тестових завдань для поточного та підсумкового знань

студентів з теоретичної фізики

Дідора Т.Д., Лісняк П.Г. 159

Про місце і значення курсу математичного аналізу при підготовці вчителя математики

сучасної школи

Лотоцький В.А. 161

Компететність фахівця в галузі туризму

Мариняк Я.О. 164


^ ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

майбутніх ВИХОВАТЕЛІВ (офіцерів)


Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Рекомендації щодо формування позитивного соціально-психологічного клімату у колективах підрозділів охорони кордону

^ Денісов В.М. 168

Визначення компонентів, критеріїв та показників готовності офіцерів до виховної роботи в умовах нестандартних ситуацій

Михайлишин О.О. 169

Шляхи оптимізації підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня до професійно – управлінської діяльності

Царьов Ю.О. 170

Психологічні особливості формування професійної майстерності майбутніх офіцерів – кінологів

Яковенко А.П. 171


^ ІНШІ ПИТАННЯ ЗБЛИЖЕННЯ ОСВІТНІХ СИСТЕМ КОМПЕТЕНТНІСТЬ


Аксіологічні вектори вищої педагогічної освіти

Радчук Г.К. 173

Формування професійної компетентності керівника через діяльність в органах студентського самоврядування

Главацька О.Л.  177

До питання прийняття дворівневої системи освіти у загальноєвропейському контексті

Стецюк О. А. 183


^ ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ

КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ


Компетентнісний підхід як фактор зближення освітніх систем

Г. В. Терещук

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка


Якщо протягом історії людства головною рисою, яка забезпечувала життєздатність соціально-економічних систем (підприємств і структур національної економіки), була їх адаптивна здатність, то із входженням в інформаційне суспільство основним, навпаки, стає уміння швидкої трансформації.

Необхідність трансформації освітніх систем обумовлена потребою країн у знятті перешкод для вільного переміщення товарів, людей, послуг в європейському і світовому просторі. Це, відповідно, неминуче вимагає формування у громадян навичок переходу від життя в локальному (регіональному, національному) середовищі до життя і співробітництва в глобальному просторі. У цих умовах на провідні позиції будуть виходити країни, що зможуть опановувати мистецтво швидких трансформаційних змін.

Постійне поповнення і відновлення знань є необхідною умовою високої кваліфікації і компетентності кадрів. Система підготовки кадрів повинна враховувати ті умови, в яких буде жити і працювати майбутній фахівець. Зміни, що входять у наше життя, повинні бути сигналом і для відповідної адаптації системи навчання і тренінгу людей.

Трансформації в освіті призвели до зміни її базової парадигми, а саме: необхідності переходу від навчання знань, умінь, навичок до навчання здатності навчатися і самовдосконалюватися. Чим раніше почнемо учня, студента навчати вчитися, тим успішніше він у майбутньому набуде необхідних компетенцій. У ВНЗ це стосується насамперед першокурсників, які, на жаль після школи не готові до самостійності. Тому можливо замість того, щоб з перших днів „натаскувати” першокурсників фундаментальними науками, доцільно навчати їх самостійності, навчати умінню вчитися самостійно. Мова йде про мінімізацію навчальних планів, змісту та інтеграцію передусім гуманітарно-суспільних предметів, які у нас надмірно об’ємні (всі кроки з мінімізації змісту освіти фактично здійснюються за рахунок фахових дисциплін, суспільно-політичні ж залишаються, як і в радянські часи, недоторканими).

Мінімізація стосується також і змісту інших навчальних дисциплін. Потрібно відійти від традиційної формули навчання: „Чим більший обсяг змісту навчального матеріалу студент засвоїть, тим вищим буде рівень його підготовки”. На нашу думку, розпочинати мінімізацію змісту доцільно із виокремлення в навчальних планах обов’язкового для вивчення у різних країнах змістового ядра. Лише у цьому разі можна забезпечити безпроблемне взаємне зарахування базового, спільного компоненту освіти. Крім нього у кожній країні до навчальних планів входили б ще два компоненти: національний та регіональний. Застосовуючи термін „мінімізація”, маємо на увазі і навчальні плани, і навчальні дисципліни. Мова йде про необхідність суттєвого зменшення обсягу академічного навантаження як викладачів, так і студентів, зменшення кількості навчальних курсів, екзаменів і заліків, про перенесення частини навчального матеріалу на самостійне опрацювання, особливо щодо засвоєння знань теоретичного характеру, які не вимагають безпосереднього застосування у професійній діяльності.

Сучасні роботодавці з більшості країн не мають претензій до рівня технічних знань випускників ВНЗ, проте вони часто відзначають як ваду сучасної освіти невпевненість випускників, брак досвіду при інтеграції і застосуванні знань у процесі прийняття рішень. Зазначимо, що згідно зі статистикою більшість людей приймає протягом дня близько 1000 рішень, більшість з яких тривіальні й лише деякі – вельми важливі [5]. Стає очевидним, що чим більше компанія заснована на знаннях, тим більше вразливим стає її становище, тому що все більша частина цінностей компанії буде „йти додому” наприкінці робочого дня [7, 12].

У зв’язку з цим перегляд змісту освіти, його оновлення повинні бути спрямовані сьогодні на якісно інший характер результатів навчання: підвищення функціональної і загальнокультурної компетентності, формування пізнавальної самостійності [8, 13]. Компетентнісний підхід варто розглядати як методологічну основу забезпечення цілей, змісту і якості вищої освіти. Це один із напрямків досліджень педагогіки вищої школи.

Деякі зарубіжні дослідники (Р. Хайгерті, А. Мейхью та ін.) розглядають будь-якого професіонала як носія шести типів професійних компетенцій, що сукупно становлять ядро (інваріант) професійної кваліфікації. Це:

  • технічні компетенція;

  • комунікативна компетенція;

  • контекстуальна компетенція (володіння соціальним контекстом, в якому існує професія);

  • адаптивна компетенція (здатність передбачати і перетворювати зміни в професії, пристосовуватись до професійних контекстів, що змінюються);

  • концептуальна компетенція;

  • інтегративна компетенція (уміння мислити в логіці професії, розставляти пріоритети і вирішувати проблеми у відповідному професійному стилі і т.ін. ) [2, 30].

Нині системи освіти різних країн Європи при всій їх культурно-національній різноманітності і специфіці економічного розвитку характеризують дві тенденції. Це: 1) перехід до професійних стандартів, що ґрунтуються на результатах; 2) системний опис кваліфікацій в термінах професійних компетенцій. Створюються європейські організаційні структур з впровадження своєрідного „євро­паспорта” – сертифіката, в якому будуть означені засвоєнні студентом компетенції і кваліфікації, що пройшли процедуру взаємовизнання, а також доповнення європейського резюме спеціальним додатком з переліком освоєних спеціальних професійних і ключових компетенцій [6, 59].

Навчальний план повинен створювати можливості для розвитку цих компетенцій, охоплювати предмети, в яких учні можуть продемонструвати докази (свідчення) володіння компетенціями. У теперішній час володіння ключовими компетенціями (хоча б на найнижчому рівні) враховується при вступі у Кембріджський університет. Інші університети можуть давати додаткові бали за їх прояв, коледжі також заохочують до їх використання. Проводиться робота щодо впровадження ключових компетенцій в освіту дітей у вікових групах від 2 до 18 років. [2, 36–37].

Актуальність ключових компетенцій обумовлена й тими функціями, які вони виконують у життєдіяльності кожної людини. Це:

  • формування у людини здібності навчатись і самонавчатись;

  • забезпечення випускникам, майбутнім працівникам більшої гнучкості у взаємовідносинах з працедавцями;

  • закріплення репрезентативності, а, отже, зростаючої успішності (стійкості) в конкурентному середовищі існування.

Ці основні функції професійних компетенцій закріплюють за ними статус основи загальноосвітнього процесу на всіх рівнях системи неперервної освіти [2, 31].

Національні системи освіти розвинутих країн вже з середини 80-х років минулого століття перейшли на нову систему стандартів загальної середньої освіти, основними відмінностями є :

  • домінування інтегрованих (надпредметних) цілей навчання над предметними;

  • витіснення елементарних умінь і навичок діяльнісним підходом у навчанні;

  • реалізація компетентнісного підходу;

  • перехід на нов6у оцінку якості освіти (компетенції як освітні результати) [2, 39].

У Великобританії, наприклад, у бізнесових колах, урядових структурах, профспілках, освітній громадськості, релігійних конфесіях, серед батьків і студентів ведеться дискусії щодо набору ключових компетенцій, а також наступності між загальною і професійною освітою в їх розвитку. Поступово суспільство цієї країни прийшло до усвідомлення, що і загальна освіта повинна бути доповнена метою розвитку ключових компетенцій. У 2000 р. уряд настояв, щоб у всіх освітніх курсах були посилання на ключові компетенції.

Водночас у загальноосвітніх школах України, як і раніше, прямим освітнім результатом залишаються предметні знання та уміння. Такий підхід в оцінюванні якості освіти перенесено і на ВНЗ. Ми хоч і стверджуємо про впровадження в університетах ECTS (Європейської кредитно-трансферної системи), суть контролю якості освіти не змінилася. Ми оцінюємо і далі лише предметні знання та уміння. А це означає, що у запровадженні ECTS перебуваємо лише на початковій (формальній) стадії. Називаємо модулями розділи змісту окремих предметів, контрольні роботи представляємо як тестову перевірку, хоч вона не вимірює якості освіти у європейському трактуванні, а залишається контролем предметних досягнень, не виводить нас на ключові і спеціальні професійні компетенції. Чи не тому й досі актуальним залишається анекдот про прийом на роботу молодого інженера: „забудьте про те, чого вас вчили у вузі, тут у нас все піде по-іншому”. Це засвідчує, що у нас була і залишається вища освіта академічного характеру, орієнтована на засвоєння знань і то не зовсім тих, які потрібні у трудовій діяльності для компетентного вирішення виробничих завдань.

Формування компетенцій відбуваються під час вивчення окремих предметів і позапредметних видів діяльності (наприклад, практик, виконання надпредметних завдань), але компетенції не сформульовані у ВНЗ України як цілі і як результати навчання. Чому? Одна з технологічних причин індивідуальна робота викладачів щодо компетенцій з окремих дисциплін. Відсутня взаємодія викладачів, яка б спрямовувала спільну роботу щодо надпредметних компетенцій. Має бути вироблений перелік компетенцій і їх опис, а потім кожен викладач-предметник повинен визначити специфіку свого предмета в їх формуванні.

Впровадження ECTS варто розглядати з урахуванням суспільних потреб людини як гуманної та моральної особистості і як висококомпетентного професіонала, здатного самостійно розвиватись і витримувати конкуренцію на ринку робочої сили. Такий підхід розширить методологічні рамки проблеми і полегшить її осмислення щодо необхідності самостійно вчитися у ВНЗ, посилить мотивацію самостійної роботи та індивідуальних занять. Нові реалії в суспільстві вимагають нового стилю в навчанні, заснованого на позитивній мотивації. Саме вона спонукає до розвитку самостійного мислення і становлення навичок самонавчання.

Визначальним засобом формування ключових компетенцій є педагогічні технології (тобто питання стоїть у площині не стільки, чому навчати, скільки як навчати). Це спонукає нас до необхідності відбору педагогічних технологій, релевантних розглядуваним освітнім результатам.

В основі педагогічної технології лежать механізми управління навчальним процесом, що забезпечує гарантоване отримання запланованих освітніх результатів, проектування і відтворення навчального циклу. Ці специфічні риси педагогічної технології (діагностично поставлені цілі, орієнтація усіх навчальних процедур на гарантоване досягнення цілей, постійний зворотній зв’язок у вигляді біжучої і підсумкової оцінки проміжних і кінцевих результатів, відтворюваність навчального циклу, тобто його інваріантність стосовно суб’єктів освітнього процесу) дозволили визначити критерії технологічності навчання як виду соціальної взаємодії: концептуальність, системність, керованість, ефективність, відтворюваність [1, 164].

Якщо розглядати педагогічну технологію як сукупність методів навчання, то можна редуціювати аналіз педагогічних технологій до систематизації і класифікації методів навчання. У більшості випадків метод навчання визначається як спосіб взаємопов’язаної діяльності педагогів і тих, котрі навчаються, для досягнення певних навчально-виховних цілей [1, 47].

Інвентаризація технологічних ресурсів сучасної педагогічної практики дозволяє констатувати, що в інтерактивному режимі можуть використовуватися більшість відомих методів навчання, якщо вони реалізують суб’єктні позиції викладача і студента. Навчання в інтерактивному режимі характеризується різким зниженням зовнішньої (поведінкової) активності педагога, своєрідним „перерозподілом активності” від викладача до студента” [2, 48].

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

Схожі:

Професійні компетенції та компетентності вчителя матеріали регіонального науково-практичного семінару iconПрофесійні компетенції та компетентності вчителя матеріали регіонального науково-практичного семінару
move to 749-21926
Професійні компетенції та компетентності вчителя матеріали регіонального науково-практичного семінару iconМатеріали XVІІ регіонального науково-методичного семінару
Реалізація комплексу міжпредметних зв’язків при навчанні математиці студентів-економістів
Професійні компетенції та компетентності вчителя матеріали регіонального науково-практичного семінару iconМатеріали XVІІ регіонального науково-методичного семінару
Реалізація комплексу міжпредметних зв’язків при навчанні математиці студентів-економістів
Професійні компетенції та компетентності вчителя матеріали регіонального науково-практичного семінару iconРівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти програма всеукраїнського науково-практичного семінару
Інноваційні підходи до формування та розвитку професійної компетентності педагогічних працівників
Професійні компетенції та компетентності вчителя матеріали регіонального науково-практичного семінару iconЗ в І т про проведення регіонального науково-практичного семінару
Семінар організовано на базі психолого-педагогічного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г....
Професійні компетенції та компетентності вчителя матеріали регіонального науково-практичного семінару iconНаказ №170 Про проведення в Чернівецькій області Всеукраїнського науково-практичного семінару з іноземних мов
Відповідно до листа Міністерства освіти І науки України від 10. 04. 09 №1/9-252 «Про проведення у рамках проекту Ради Європи «Мовна...
Професійні компетенції та компетентності вчителя матеріали регіонального науково-практичного семінару iconМiнiстерство освiти І науки україни херсонський державний університет
Факультет дошкільної та початкової освіти запрошує науковців, практичних працівників системи освіти та охорони здоров’я, аспірантів...
Професійні компетенції та компетентності вчителя матеріали регіонального науково-практичного семінару iconФісанов Володимир Петрович
Українські реалії І нато // Проблеми прикордонних регіонів у контексті розширення нато / Матеріали науково-практичного семінару,...
Професійні компетенції та компетентності вчителя матеріали регіонального науково-практичного семінару iconАкадемія муніципального управління антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку матеріали міжнародної науково-практичної конференції (9 квітня 2010 р.)
Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (09. 04. 2010)...
Професійні компетенції та компетентності вчителя матеріали регіонального науково-практичного семінару iconАкадемія муніципального управління антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку матеріали міжнародної науково-практичної конференції (9 квітня 2010 р.)
Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (09. 04. 2010)...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи