Шинкарук В. Д. Міністерство освіти І науки України, доц. Бабин І.І icon

Шинкарук В. Д. Міністерство освіти І науки України, доц. Бабин І.І




НазваШинкарук В. Д. Міністерство освіти І науки України, доц. Бабин І.І
Сторінка1/8
Дата04.08.2012
Розмір1.11 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8




Впровадження ECTS в українських університетах: Методичні матеріали. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2006. – 56 с.


Підготовлено робочою групою Темпу-проекту "Впровадження ECTS в українських університетах" в складі:

- проф. Шинкарук В.Д. - Міністерство освіти і науки України,

- доц. Бабин І.І. - Міністерство освіти і науки України,

- проф. Рашкевич Ю.М. - Національний університет "Львівська політехніка",

- проф. ^ Загородній А.Г - Національний університет "Львівська політехніка",

- проф. Павлиш В.А. - Національний університет "Львівська політехніка",

- проф. ^ Алексєєв І.В. - Національний університет "Львівська політехніка",

- доц. Федів Є.В. - Національний університет "Львівська політехніка",

- Федоришин М.С. - Національний університет "Львівська політехніка".


Редактор випуску: ^ Рашкевич Ю.М. проф., д-р техн.наук

Автори висловлюють подяку проф. Г.Кайзеру, А.Земану, П. Габко (Віденський технічний університет)

та проф. К.Борі (Університет Флореції) за консультації та допомогу у збиранні матеріалів для публікації.


Робота виконана в рамках проекту PP_SCM_T024A01-2004, спонсорованого Єв­ропейською Комісією за програмою ТЕМПУС.


Повна відповідальність за зміст лежить на авторах, і Європейська Комісія не відповідає за будь-яке використання матеріалів, що містяться в даній публікації.


© Віденський технічний університет (Австрія), 2006.


  1. ^ ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНО - ТРАНСФЕРНА СИСТЕМА

(European Credit Transfer System -ECTS)


Європейська кредитно-трансферна система (ects) була створена в рамках пілотного проекту, спонсорованого Європейською Комісією протягом 1988-1995 років, для підвищення мобільності студентів та взаємовизнання результатів навчання за кордоном. Необхідно підкреслити, що Європейський Союз традиційно при­діляє особливу увагу розвиткові міжуніверситетської співпраці як засобу покра­щання якості освіти на благо студентів і вищих навчальних закладів, а програма обміну студентами є переважаючим елементом такого співробітництва. Для фі­нансової підтримки міжуніверситетських обмінів викладачами та студентами ЄС фінансує спеціальну програму Erasmus, в рамках якої десятки тисяч студентів щорічно навчаються в університетах інших країн. Досвід програми Erasmus по­казує, що навчання за кордоном може бути особливо цінним досвідом, оскільки це не лише найкращий спосіб дізнатися про інші країни, ідеї, мови і культури; все більше і більше це також стає важливим елементом збільшення можливостей для розвитку навчальної та професійної кар'єри.

ects надає університетам необхідний інструментарій для того, щоб га­рантувати прозорість, збудувати мости між навчальними закладами і розширити можливості вибору для студентів. Система сприяє полегшенню визнання нав­чальних досягнень студентів закладами вищої освіти шляхом використання за­гальнозрозумілої системи оцінювання - кредити і оцінки - а також забезпечує за­собами для інтерпретації національних систем вищої освіти, ects у своїй основі базується на трьох ключових елементах: інформація (стосовно навчальних про­грам і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ects (щоб визначити навчальне навантаження для сту­дентів).

За понад 15 років успішного використання ects (сьогодні в нормативних документах та в спеціалізованій літературі цей період часто окреслюється як реалізація першої фази - ects і) розвинулась від початкової системи комунікації між різними європейськими освітніми програмами і структурами у спільну і широко застосовувану офіційну систему, що є фундаментом для створення спільного європейського освітянського та наукового простору.

Нижче ми детальніше розглянемо характерні особливості, умови ви­користання та інструменти ects, зупинимося на перспективах та проблемах перетворення ects в систему накопичення кредитів.

Повну інформацію про ects можна знайти на сайті Європейської Комісії:

http: //europa. eu. int/cornm/education/prograrnmes/socrates/ ects/index_en. html


^ 1.1. ECTS: особливості, інструменти та основі учасники

Основними завданнями, реалізація яких передбачалася в рамках першої фази розвитку Європейської кредитно-трансферної системи, є:

• забезпечення прозорості навчальних програм;

• створення умов для можливості порівняння навчальних програм в різних університетах та різних країнах Європейського Союзу;

• реалізація ects як базового інструменту для зарахування навчальних дисциплін, опрацьованих студентами в інших університетах, в базовому навчально­му закладі.

ects забезпечує прозорість та можливість порівняння навчальних про­грам наступними засобами:


1. Введенням Кредитів ECTS, які є числовими еквівалентами для окрес­лення обсягу навчального навантаження студентів, необхідного для пов­ного засвоєння відповідної навчальної дисципліни.

2. Створенням Інформаційного пакету, який надає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організації, структуру навчальної програми та окремих дисциплін.

3. Забезпечення кожного студента Описом навчальних досягнень (ака­демічною довідкою), який показує здобутки студентів у навчанні у спо­сіб, який є загальноприйнятим та загальнозрозумілим, і може легко пере­даватися від одного закладу до іншого.

4. Підписанням Академічної угоди, що стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів ECTS, які будуть присвоюватись за успішне її закінчення; навчальний контракт є обов'язковим як для навчального закладу, що скеровує студента на навчання, так і для приймаючого (home and host institutions), а також і для студентів (див. Додаток).




Важливу роль в організації обмінної програми студентів відіграють безпо­середнє спілкування та гнучкість, які необхідні для сприяння взаємовизнанню нав­чання, завершеного чи пройденого за кордоном. У цьому контексті підкреслюється роль Координаторів ects, оскільки їх основними завданнями є вирішення навчальних та адміністративних питань, пов'язаних із відповідними аспектами ects.

^ 1.1.1. Ключові особливості ECTS

В числі ключових особливостей ects є узгодження базових понять, вза­ємне визнання та однакове тлумачення яких є наріжним каменем для успішної

реалізації обмінних програм студентів. Серед цих понять виділяються наступні: "Кредити", "Навчальне навантаження студента", "Результати навчання".

Кредити

Тлумачний словник ects визначає кредит в наступний спосіб: одиниця виміру ("вартість") обсягу роботи, необхідного середньому студенту для оволодіння визначеними результатами навчання (компетенціями). Таким чином, кредит ects є числовим еквівалентом оцінки (від 1 до 60), призначеної для розділів курсу, щоб охарактеризувати обсяг загального навчального навантаження студента, що ви­магається для їх засвоєння. Кредити відображають кількість роботи, якої вимагає кожен блок курсу (навчальна дисципліна) відносно загальної кількості роботи, не­обхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі. Тобто кредит враховує лекції, практичну роботу, семінари, консультації, виробничу прак­тику, самостійну роботу, екзамени та інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. ects, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежу­ється лише аудиторними годинами.


Кредити ECTS - це скоріше відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента. Вони лише визначають, яку частину загального річного навчального навантаження займає навчальна дисципліна в закладі чи факультеті, який призначає кредити.

У ECTS навчальне навантаження на один навчальний рік становить 60 кредитів, і, як правило, 3 0 кредитів на семестр, і 20 кредитів на триместр.





Кредити ects слід призначати всім наявним розділам курсу - обов'яз­ковим або факультативним. Кредити слід також виділяти на дипломний проект, кваліфікаційну роботу і виробничу практику у випадках, де ці розділи є офіційною частиною програми з присвоєнням відповідного кваліфікаційного ступеня, вклю­чаючи вчені ступені.

Необхідно пам'ятати, що не існує жодного зв'язку між кредитами ects та рівнем чи складністю навчальної дисципліни. Рівень дисципліни (розділу курсу) не може визначатися кредитами ects. У ects рівень розділу курсу описується в інформаційному пакеті закладом, що запрошує на навчання. Там ви знайдете інформацію про цілі й завдання курсу, необхідні знання, якими повинен володіти студент, методи, що застосовуються у процесі викладання та навчання, форму оцінювання і опис змісту дисципліни. Ці елементи доповнюються, де необхідно, особистими контактами між викладачами. Все це допомагає студентові і коорди­наторові від закладу, що скеровує на навчання за кордоном, оцінити придатність конкретної навчальної дисципліни (розділу курсу) до перезарахування, і рівня, на якому це буде визнаватися програмою місцевого закладу. До повної компетенції викладачів відноситься оцінювання навчального навантаження, а таким чином - і розподілення кредитів. Однак курс вищого рівня не повинен містити в собі більше кредитів ects, ніж той, що є на нижчому рівні, лише через його рівень.

Кредити ects призначаються для навчальної дисципліни, але присво­юються лише студентам, які успішно завершили курс, задовольняючи всі необхідні вимоги стосовно оцінювання. Іншими словами, студенти не одержують кредитів ects просто за відвідування занять чи проведення часу за кордоном - вони повинні задовольнити всі вимоги щодо оцінювання, визначені у закордонному закладі, щоб продемонструвати, що вони виконали заявлені навчальні завдання для даної дисципліни. Процедура оцінювання може проводитися у різноманітних формах: письмові чи усні екзамени, курсова робота, поєднання цих двох чи інших засобів таких, як презентації на семінарах, інформацію про які слід включити в інформа­ційний пакет.

^ Навчальне навантаження студента

Коректне оцінювання навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння конкретної дисципліни, стає однією із ключових проблем в процесі перетворення ects із системи перезарахування кредитів в загальноєвропейську акумулюючу систему. Якщо на першому етапі використання ects обмінні програми студентів реалізовувалися виключно на основі білатеральних контактів між нав­чальними закладами, то ґрунтовна поінформованість університетів між собою на базі попередньої співпраці в певній мірі гарантувала однаковість чи, принаймні, близькість підходів до оцінювання кредитного виміру навчальних дисциплін. В нових умовах повинні використовуватися більш науково обґрунтовані та об'єктивні підходи. Адже неправильне (як правило - занижене) оцінювання кредитного виміру дисципліни може привести до того, що студент реально повинен витратити наба­гато більше часу для вивчення навчального матеріалу, ніж це заплановано, що в свою чергу приведе до загрози невиконання навчальної програми в цілому в нор­мативний термін (що особливо важливо для студентів, які навчаються в іншому університеті протягом лише одного семестру/навчального року). Для деяких єв­ропейських країн є типовою ситуація, коли 5-річна (згідно із планом та кількістю кредитів) навчальна програма більшістю студентів засвоюється протягом 6-7 і більше років.

Проект tuning, який фінансується Європейською Комісією з метою вза­ємного налаштування навчальних закладів та програм на основі збереження їхньої різноманітності та автономності, рекомендує певну методологію визначення нав­чального навантаження студента на основі того, що в більшості європейських країн нормативно визначено, що протягом року студент зайнятий виконанням всіх видів навчальної роботи 1500-1800 годин. В цьому випадку один кредит (відносне мірило) отримує конкретні часові рамки -25-30 годин роботи студента над вико­нанням навчального навантаження протягом року.

Детальніше про методику оцінювання навчального навантаження сту­дента та досвід університетів Італії та Австрії буде сказано нижче.

^ Результати навчання

Згідно із прийнятим ects тлумаченням результати навчання (Learning Outcomes) - це те, що студент повинен знати, розуміти і/або уміти продемонстру­вати після завершення процесу навчання. Результати навчання повинні супрово­джуватися відповідними критеріями оцінювання, які використовуються для прий­няття рішення про те, що очікувані результати навчання досягнуто. Результати навчання разом із критеріями оцінювання визначають вимоги для присвоєння кре­диту, тоді як оцінки виставляються на основі досягнення (на вищому або нижчому рівнях) вимог для присвоєння кредиту. Наявність чітко сформульованих результатів навчання, які вказують на досягнення, за які буде присуджено кредит, полегшує накопичення та перезарахування кредитів. Як правило, результати навчання фор­мулюються у вигляді компетенцій - знань та умінь, що характеризують здатність студента виконувати, розуміти, відображати та пізнавати те, що вимагається ос­вітньо-кваліфікаційною характеристикою (моделлю) фахівця, після завершення процесу навчання.

В матеріалах Едінбурзького семінару (1-2 липня 2004 р.), присвяченого використанню результатів навчання, відзначається, що вони є категорією, яка чи не найчастіше сьогодні згадується в різноманітних документах стосовно реалізації Болонського процесу. При цьому результати навчання використовується не лише в якості інструменту для розробки навчальних програм, але й відіграють важливу роль в процесах інтеграції професійної та академічної освіти, оцінювання змісту та якості попередньої освіти, розробки програм навчання впродовж життя та, особ­ливо, у вдосконаленні системи трансферу та накопичення кредитів.

Переваги використання результатів навчання проявляються в наступних випадках: при проектуванні навчальних дисциплін / модулів; для оцінювання якості та розроблення стандартів навчальних програм; для підвищення зрозумілості цілей навчання для студентів; для підвищення прозорості програм як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Серед недоліків впровадження системи, основаної на результатах нав­чання, відзначають два: концептуально-філософський та практичний.

Багато представників університетів вважають, що вища освіта не може, на відміну до професійної освіти, зводитися до набору лише результатів навчання, чим звужується саме поняття вищої освіти. Недоліком практичної реалізації вва­жається велика трудомісткість, часові та фінансові затрати на переробку нав­чальних програм, а також проблеми із кадровим забезпеченням цього процесу.

Загальним висновком семінару є підтвердження необхідності реалізації системи, основаної на результатах навчання, та підкреслення необхідності акуратного та науково-педагогічно обґрунтованого підходу до конструювання сис­теми результатів навчання.

В Додатку, як приклад, наведений скорочений опис навчальної програми євробакалавра з хімії, побудованої із використанням компетентнісного підходу та формування навчальної програми (модулів) на основі результатів навчання.

^ 1.1.2. Основні інструменти ЕСТS

Основними інструментами, на основі яких відбувається перезарахування кредитів, отриманих студентом за час навчання в іншому університеті, є: "Інфор­маційний пакет/Каталог навчальних дисциплін", "Аплікаційна форма студента" ("За-ява-анкета студента), "Академічна угода", "Опис навчальних досягнень" ("Акаде­мічна довідка"), "Шкала оцінювання естS" та "Знак естS".

Інформаційний пакет/Каталог навчальних дисциплін

Кожен заклад, що використовує естS, випускає інформаційні пакети як довідники для потенційних партнерів. Призначення інформаційних пакетів полягає у тому, щоб сприяти прозорості навчальної програми, допомагати викладачам орієнтувати студентів на вибір відповідних програм, планувати їхнє навчання за кордоном, забезпечувати практичною інформацією.

Інформаційні пакети можуть бути першим контактом, який має студент чи координатор з іншою установою, а отже, це повинні бути чіткі документи, які описують те, що заклад пропонує, у такий спосіб, щоб студенти за допомогою своїх викладачів змогли реально оцінити, що із запропонованого підходить їм найкраще. Додаткова інформація може бути надана на пізнішій стадії, коли за­кордонний заклад прийме аплікаційну заяву.

Інформаційні пакети повинні систематично (бажано кожного року) онов­люватися і бути легко доступними для користувачів, студентів і викладацького складу у друкованому або електронному виді. Рекомендується, щоб кожен нав­чальний заклад випускав свою інформацію двома мовами - рідною та однією із мов країн Європейського Союзу і вчасно поширював її серед своїх партнерів, щоб дозволити студентам та їх викладачам зробити свій вибір і підготувати про­граму навчання за кордоном.

Очевидно, що інформаційний пакет естS повинен представляти нав­чальні програми і розділи курсу, виражені в кредитах естS, і мусить уникати будь-якої можливості сплутування систем кредитів, якими користуються на рівні нав­чального закладу чи держави, з системами кредитів естS.

Очевидно, що найважливішими для потенційних партнерів є детальний опис розділів кожної із навчальних дисциплін, деталі екзаменаційних процедур і схем виставлення оцінок, кредитні виміри дисциплін.

е
^ ВСТУП - ЩО ТАКЕ естS?

I - НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

А. Назва й адреса

Б. Академічний календар

В. Координатор від закладу

Г. Загальний опис закладу

Д. Процедура реєстрації

^ II - ЗАГАЛЬНА ПРАКТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ

А. Формальності, прийняті у країні, що приймає студентів

Б. Як туди потрапити

В. Вартість проживання

Г. Забезпечення житлом

Д. Здоров'я і страхування

1. Медичне обслуговування

2. Студенти з особливими потребами

3. Страхування

Е. Умови для навчання у закордонному закладі

1. Бібліотеки

2. Умови для навчання

Є. Інша практична інформація

Ж. Позапрограмна діяльність і дозвілля

^ III- ФАКУЛЬТЕТ

А - Загальний опис - Інформація про факультет і характерні особли­вості, що є загальними для всіх навчальних дисциплін.

Б - Ступенева структура

1. Кваліфікація

2. Діаграма структури дисципліни В - Індивідуальні розділи дисципліни

1. Ідентифікація

2. Опис

3. Рівень

4. Обов'язкові чи факультативні розділи дисципліни

5. Викладацький склад

6. Тривалість періоду навчання (1-й семестр, 2-й семестр і т. д.)

7. Методика викладання та методи навчання

8. Оцінювання

9. Мова

10. Розподіл кредитів ECTS

^ IV - СЛОВНИК

стS пропонує наступну, перевірену практикою структуру інформаційного пакету.

Як зазначено вище, дана структура є рекомендованою базовим Довідником для використання системи ects. В Україні згідно із Наказом Міністерства освіти і науки України № 812 від 20.10.2004 р. запропонована відповідна структура Інформаційного пакету, яка повністю охоплює всі аспекти, необхідні для Інфор­маційного пакету ects.

^ Аплікаційна форма студента (Заява-анкета студента)

Після вибору закордонного закладу, уважного ознайомлення з його "Інформаційним пакетом" та консультації із своїм координатором факультету сту­дент заповнює "Аплікаційну форму" ("Заяву-анкету") студента.

Для того, щоб заповнити "Аплікаційну форму", студент повинен бути доб­ре ознайомлений з програмою навчання, яку він(вона) вибирає в закордонному навчальному закладі.

Студент також може за бажанням включити в "Аплікаційну форму" другий і третій навчальний заклади на вибір, якщо його заява щодо першого закладу не буде прийнята. У такому разі студент за згоди координатора повинен буде підго­тувати угоду про навчання для кожного навчального закладу, до якого він подає заяву.

Зразки "Аплікаційних форм" українською та англійською мовами наведені в Додатку.

^ Академічна угода

Коли три залучені сторони - студент, місцевий навчальний заклад і за­кордонний навчальний заклад - домовилися про програму навчання за кордоном, вони підписують "Академічну угоду" (Learning Agreement), яка додається до "Аплікаційної форми" студента. Ця угода, що описує програму навчання за кордо­ном, повинна бути підписана до того, як студент виїде до місця навчання.

Студент погоджується виконувати програму навчання в закордонному навчальному закладі як невід'ємну частину його(її) програми вищої освіти.

Місцевий вищий навчальний заклад гарантує студенту те, що він повністю визнає (зарахує) предмети курсу, перелічені в угоді. Було б добре, щоб навчальний

заклад також забезпечив студента письмовим підтвердженням, точно вказуючи, як буде проведено академічне визнання, наприклад, які з навчальних дисциплін даного закладу будуть вважатися зарахованими у закордонному вищому нав­чальному закладі. Якщо програма навчання повинна виконуватись частково, або якщо місцевий вищий навчальний заклад сам оцінює студента з деяких дисциплін, то це повинно бути чітко відображено в угоді про навчання.

Приймаючий університет підтверджуєте, що програма навчання є прий­нятною і не суперечить його правилам. Копію підписаної "Академічної угоди" потрібно надати всім залученим сторонам: місцевому навчальному закладу, закор­донному закладу і студентові.

Студенти можуть захотіти змінити узгоджену програму навчання після прибуття у закордонний навчальний заклад з ряду причин: розходження в розкладі, невідповідність вибраної навчальної дисципліни (рівень чи зміст). Тому форма угоди дозволяє змінювати попередньо узгоджену програму навчання.

Згоду всіх сторін про зміни потрібно одержати для того, щоб гарантувати повне академічне визнання всіх дисциплін, які вивчаються за кордоном. Важливо, щоб студент знав, що остаточно вибрані дисципліни і програми навчання повинні бути схвалені як приймаючим, так і скеровуючим навчальними закладами для того, щоб вони були повністю визнані. Зміни до початково узгодженої програми навчання будуть відображені на зворотному боці угоди про навчання і вчасно під­писані студентом і координаторами як місцевого, так і закордонного навчального закладів.

Потрібно підкреслити, що зміни до початково узгодженої програми нав­чання потрібно здійснити у відносно короткий час після приїзду студента до за­кордонного університету. Копію нової "Академічної угоди" потрібно представити студенту і координатору обидвох вищих навчальних закладів.

Зразки "Академічних угод" українською та англійською мовами наведені в Додатку.

  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Шинкарук В. Д. Міністерство освіти І науки України, доц. Бабин І.І iconШинкарук В. Д. Міністерство освіти І науки України, доц. Бабин І.І
move to 749-21948
Шинкарук В. Д. Міністерство освіти І науки України, доц. Бабин І.І iconМіністерство освіти І науки україни вища освіта україни І болонський процес навчальний посібник
В55 Вища освіта України І болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,...
Шинкарук В. Д. Міністерство освіти І науки України, доц. Бабин І.І iconМіністерство освіти І науки україни вища освіта україни І болонський процес навчальний посібник
В55 Вища освіта України І болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,...
Шинкарук В. Д. Міністерство освіти І науки України, доц. Бабин І.І iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Програма вступного випробування з історії України / Укладачі: доц. Лахно О. П., доц. Шаповал Л.І., ст викладач Лахач Т. О
Шинкарук В. Д. Міністерство освіти І науки України, доц. Бабин І.І iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Програма вступного випробування з історії України для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» / Укладачі: доц. Лахно...
Шинкарук В. Д. Міністерство освіти І науки України, доц. Бабин І.І iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Програма вступного випробування з історії України для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» / Укладачі: доц. Лахно...
Шинкарук В. Д. Міністерство освіти І науки України, доц. Бабин І.І iconСумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка Бібліотека Інновації в освіті Інформаційний список літератури за 3 квартал Суми
...
Шинкарук В. Д. Міністерство освіти І науки України, доц. Бабин І.І iconМіністерство освіти і науки України Рівненський державний гуманітарний університет
Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст зі спеціальності 03010401 «Політологія»...
Шинкарук В. Д. Міністерство освіти І науки України, доц. Бабин І.І iconСумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка Бібліотека Навчально-виховний процес у вищій школі Інформаційний список літератури за 3 квартал Суми
...
Шинкарук В. Д. Міністерство освіти І науки України, доц. Бабин І.І iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Історико-соціологічний факультет Кафедра політичних наук
Спеціаліст” за напрямом підготовки 0301 «Соціально-політичні науки» зі спеціальності 03010401 «Політологія»/ Укладачі: к політ н.,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи