Нейростоматологічні захворювання Проф. Лисенюк Віктор Павлович icon

Нейростоматологічні захворювання Проф. Лисенюк Віктор Павлович




НазваНейростоматологічні захворювання Проф. Лисенюк Віктор Павлович
Дата19.09.2012
Розмір445 b.
ТипДокументи


Нейростоматологічні захворювання

  • Проф. Лисенюк Віктор Павлович

  • Кафедра неврології та реабілітаційної медицини

  • Національний медичний університет


План лекції:

  • 1. Систематизація нейростоматологічних захворювань. 2. Ураження тригемінальної системи. 3. Прозопалгії різного генезу. 4. Обстеження хворих з прозопалгіями та та принципи протибольового менеджменту. 5. Приклади неврогенного, соматичного, міогенного, судинного та психогенного лицевого болю.



НЕЙРОСТОМАТОЛОГІЯ

  • – це розділ медицини, який займається вивченням та лікуванням неврогенної патології ротової порожнини та щелепно-лицевої ділянки.



^ СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НЕЙРОСТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

  • Ураження трійчастого нерва – G 50:

  • Ураження лицевого нерва – G 51:

  • Ураження інших черепних нервів – G 52:

  • Прозопалгії різного генезу:

  • Гіперкінези і дискінезії обличчя:



Ураження трійчастого нерва – G 50: Невралгія трійчастого нерва (G 50.0) Атипова невралгія трійчастого нерва (G 50.1) Невропатія трійчастого нерва та його гілок (G 50.8) Постгерпетичне ураження трійчастого нерва (G 53.0)

  • Ураження інших черепних нервів – G 52:

  • Невралгія язикоглоткового нерва (G 52.1)



Прозопалгії різного генезу: Одонтогенний лицевий біль (G 50.1 або G 50.8) Міофасціальний больовий синдром обличчя (M 79.1) Пучковий (кластерний) головний біль, хронічна пароксизмальна гемікранія (G 44.0) Скроневий (гігантоклітинний) артеріїт (M 31.6) Лицевий біль при офтальмологічних та ЛОР-захворюваннях Стомалгія, глосалгія (К 14.6) Атиповий (психогенний) лицевий біль (F 45.4)



Генез лицевого болю:

  • Неврогенний:

  • Соматичний:

  • Міогенний:

  • Судинний:

  • Психогенний:



Обстеження хворих з прозопалгіями

  • анамнез

  • фізикальне обстеження

  • інструментальні дослідження



Щоденник лицевого болю

  • 1)локалізація;

  • 2)характер;

  • 3)інтенсивність;

  • 4)перебіг;

  • 5)тривалість і періодичність нападів;

  • 6)супутні симптоми;

  • 7)поведінка під час нападу;

  • 8)провокуючі та полегшуючі фактори;

  • 9)початок захворювання;

  • 10)супутні захворювання і стани.



NB! В результаті такого обстеження треба вирішити:

  • Локалізація джерела болю (1).

  • Виявлення деаферентаційного (невропатичного) болю (2).

  • Аналіз актуального психоемоційного стану٭(3).

  • _________

  • ٭- висока персональна значимість обличчя в схемі тіла людини визначає психогенний компонент прозопалгій



Принципи протибольового менеджменту

  • Усунення джерела болю й відновлення ушкоджених тканин.

  • Гальмування активності ноцицептивної системи.

  • Активація антиноцицептивної системи.

  • Вплив на процеси взаємодії ноцицептивної та антиноцицептивної систем (ворітний контроль болю).

  • Вплив на психоемоційні компоненти болю.



^ G 50.0. НЕВРАЛГІЯ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА (tic dolorosus) – це типовий приклад неврогенного лицевого болю. Серед інших видів головного і лицевого болю зустрічається в 5-7%. Хворіють частіше жінки (5:3) старше 40 років. Відрізняється тяжким перебігом.



T R I G E M I N A L S Y S T E M



^ Тригемінальна невралгія переважно центрального генезу − компресія корінця V нерва в мосто-мозочковому куті аномально розташованою судиною (артерією або веною), судинною аневризмою або мальформацією, рідше пухлиною (невринома слухового нерва).



^ Тригемінальна невралгія переважно периферичного генезу



Незалежно від генезу, при тригемінальній невралгії формується патологічна функціональна система (алгогенна) – у стовбурі мозку виникає так званий “генератор патологічно підсиленого збудження”, а на периферії з’являються тригерні пункти. Тому ефективні протиепілептичні препарати, а не аналгетики.



^ G 50.0. КЛІНІКА І ДІАГНОСТИКА

  • Тригемінальна тріада:

  • Больові пароксизми – больові простріли в зоні іннервації гілок трійчастого нерва, тривалість нападів від секунд до 1-2хв.

  • Больові тики – гіперкінези м’язів обличчя (на ЕМГ виявляються завжди)

  • Тригерні пункти – на шкірі обличчя частіше в ділянці губ, підборіддя, носа, а також в ротовій порожнині



^ RED FLAGS!!

  • У випадках “невралгії трійчастого нерва”, коли:



G 50.0. ЛІКУВАННЯ

  • Блокатори натрієвих каналів:

  • Сarbamazepine старт 100мг х 2-3р/д до 300мг х 5р/д;

  • Phenytoin (Dilantin) 100мг х 2р/д до 100мг х 4р/д;

  • Lamotrigine (Lamictal) 25мг х 2р/д до 200мг х 2р/д.

  • ГАМК-ергічні:

  • Gabapentin (Нейралгін) 300мг х 3р/д до 900мг х 4р/д;

  • Baclofen (Lioresal) 10мг х 2р/д до 20мг х 4р/д;

  • Clonazepam 0,5мг х 2р/д до 2мг х 4р/д.

  • Антидепресанти:

  • Amitriptyline 25-150мг/добу (активація моноамінергічних механізмів антиноцицепції).

  • В резистентних випадках вдаються до радіочастотної терморізотомії або мікроваскулярної декомпресії корінця трійчастого нерва.



G 50.8. НЕВРОПАТІЯ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА ТА ЙОГО ГІЛОК – на відміну від невралгії супроводжується мієлінопатією, аксонопатією або судинними порушеннями стовбура нерва. Як результат виникають невральні порушення чутливості, моторно-рефлекторні та вегетативно-трофічні розлади. Біль тупий і постійний, часто супроводжується парестезіями і відчуттям затерплості.



Найчастіші причини травматичних невропатій гілок трійчастого нерва

  • стоматологічні маніпуляції з ускладненями (травматичне видалення зубів, проштовхування пломбувального матеріалу за верхівку кореня, травмування нервів під час анастезії та щелепно-лицевих операцій);

  • травма щелепно-лицевої ділянки із залученням нерва;

  • операції на приносових пазухах та підочноямковому каналі.



G 50.8. Клінічні форми:

  • Невропатія нижнього альвеолярного нерва.

  • Невропатія підборідного нерва.

  • Невропатія щічного нерва.

  • Невропатія язикового нерва.

  • Невропатія верхнього альвеолярного нерва.

  • Найчастіше травмується нижньоальвеолярний нерв при екстракції третього моляра, підборідний – екстракція другого премоляра.



^ RED FLAGS!!

  • Гострі токсико-травматичні невропатії під час стоматологічних маніпуляцій.

  • Клініка: Дуже сильний біль і затерпання.

  • Заходи невідкладної допомоги

  • 1. Негайно припинити введення пломбувального матеріалу або іншу маніпуляцію.

  • 2. Для декомпресії нерва: преднізолону 40мг + еуфіліну 2,4% - 5,0 + глюкози 40% - 20,0 внутрішньовенно, димедролу 1% - 1,0 та лазиксу 2,0 внутрішньомязово.



G 53.0. ПОСТГЕРПЕТИЧНА ТРИГЕМІНАЛЬНА НЕВРАЛГІЯ – це лицевий біль невропатичного типу, котрий продовжується більше 3 місяців після завершення герпетичних висипань. Загалом частота виникнення після перенесеного Herpes zoster – 9-14%, у хворих старше 70 років – 70%.



У разі герпетичного гангліоневриту трійчастого нерва, як правило, уражується перша гілка.

  • Така вибірковість пояснюється тим, що у людини трійчастий нерв утворився в результаті злиття двох нервів тварин – n.ophthalmicus profundus і n.maxillomandibularis. Тому у людини трійчастий вузол часто буває подвійним.



^ G 53.0. КЛІНІКА І ДІАГНОСТИКА

  • Біль у зоні ураження певної гілки V нерва

  • Порушення чутливості

  • Зниження рефлексів (рогівковий, надбрівний)

  • Вегетативно-трофічні розлади (ангіотрофо-алгічний синдром)

  • Можуть утворюватись ерозії рогівки за рахунок порушення мигального рефлексу



^ G 53.0. ЛІКУВАННЯ

  • В гострому періоді показаний Acyclovir 800мг х 5р/д протягом 7-10 днів. Це може запобігти розвиткові постгерпетичної невралгії.

  • Антиконвульсанти: Сarbamazepine старт 100мг х 2-3р/д до 300мг х 5р/д; Phenytoin 100мг х 2р/д до 100мг х 4р/д.

  • ГАМК-ергічні: Gabapentin (Нейралгін) старт 300мг х 3р/д до 900мг х 4р/д.

  • Антидепресанти: Amitriptyline 25-150мг/добу (активація моноамінергічних механізмів антиноцицепції).

  • Аплікації локальних анестетиків: 2,5% Lidocaine мазь тощо.

  • Крем з Capsaicin (виснаження запасів субстанції Р в сенсорних волокнах).

  • В резистентних випадках вдаються до щотижневого ендолюмбального уведення метилпреднізолону.



ОДОНТОГЕННИЙ ЛИЦЕВИЙ БІЛЬ – тобто обумовлений патологією зубо-щелепної системи

  • Якщо виключені діагнози “G 50.1. Атипова невралгія трійчастого нерва” або “G 50.8. Невропатія трійчастого нерва та його гілок”, мова йде про

  • ^ СИМПТОМАТИЧНИЙ ОДОНТОГЕННИЙ БОЛЬОВИЙ СИНДРОМ

  • NB! Завдяки багатству іннервації зубів, участі соматичних і вегетативних волокон, зубний біль один з найбільш тяжких і нестерпних.



Зони лицевого болю у разі захворювання зубів



^ КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ ОДОНТОГЕННОЇ ПРОЗОПАЛГІЇ

  • Тригемінальна тріада відсутня.

  • Постійний біль, часто пульсівний, продовжується годинами, провокується температурними подразненнями, переходом в горизонтальне положення, настанням ночі. Больові напади не обриваються, а стихають поступово.

  • У більшості випадків хворі вказують місце, з якого біль поширюється.

  • Зміна характеру болю залежно від загострення патологічного процесу в зубо-щелепній системі.

  • Відсутність ефекту від антиконвульсантів.



Як лікувати одонтогенну прозопалгію?



M 79.1. МІОФАСЦІАЛЬНИЙ БОЛЬОВИЙ СИНДРОМ ОБЛИЧЧЯ (Больова дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба, синдром Кóстена, artralgia mandibularis) – проявляється ниючим однобічним болем в передвушній ділянці, підсилюється під час жування, відкривання рота, може іррадіювати у вухо, скроневу, підщелепну ділянку, шию.



^ James Costen (американський ЛОР-лікар) вважав, що це артралгічний і невралгічний синдром (artralgia mandibularis) внаслідок неправильного прикусу. Пізніше була підтверджена причина цієї патології, але больовий синдром виявився м’язового походження. На боці передчасного контакту зубів вражаються крилоподібні м’язи, а на протилежному – жувальний і скроневий.



В залежності від локалізації МФТП біль може бути у різних ділянках обличчя







^ M 79.1. ДІАГНОСТИКА

  • Локалізація болю залежить від уражених м’язів.

  • Біль підсилюється при рухах нижньої щелепи.

  • Відкривання рота обмежене, хоча сам хворий про це може і не знати (трьохфаланговий тест)

  • При пальпації жувальних м’язів виявляються МФТП, які дають локальний біль, судомну реакцію (тризм), а також типовий відбитий біль.



Сучасні методи інактивації МФТП

  • Кріотерапія + розтягування м’яза

  • Ін’єкція анестетика + розтягування м’яза

  • Ішемічна компресія

  • Лінійно-точковий масаж

  • ПІРМ

  • Акупунктура

  • Ультрасонопунктура



  • ПІР м’язів, які піднімають

  • нижню щелепу

  • (m.masseter, m.temporalis,

  • m.pterygoideus med.).



  • ПІР латерального

  • крилоподібного м’яза.



M 31.6. СКРОНЕВИЙ (ГІГАНТОКЛІТИННИЙ) АРТЕРІЇТ – це системне захворювання, яке виникає у старшому віці та характеризується запальними інфільтратами з лімфоцитів і гігантських клітин в стінках артерій голови. Як результат може виникати їх стенозування або навіть оклюзія.



^ M 31.6. КЛІНІКА

  • Варіабельність клінічних проявів: швидка стомлюваність, зниження апетиту, підвищення температури тіла, міалгії, артралгії тощо.

  • Можливий біль у скроневій ділянці.

  • Погіршення зору.

  • Часто єдина скарга – біль під час жування (pain on mastication) – це ішемічний біль жувальних м’язів за типом “переміжної кульгавості”.



^ RED FLAGS!!

  • Найбільш небезпечні ускладнення:

  • – сліпота (ураження а.ophthalmica);

  • – інсульт.

  • Виникають в 10-40% нелікованих

  • випадків.



^ M 31.6. КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ

  • Дебют хвороби у віці 50 років і старше.

  • Локалізований головний біль іншого характеру ніж той, що був раніше.

  • Аномальна скронева артерія:

  • болюча, звивиста, ущільнена,

  • пульсація знижена.

  • ШОЕ ≥ 50мм/год.

  • Діагноз повинен підтверджуватись біопсією скроневої артерії.



^ M 31.6. ЛІКУВАННЯ

  • Для попередження втрати зору негайно призначають великі дози кортикостероїдів:

  • преднізолон 60мг/добу протягом

  • в середньому 4 тижнів з поступовим зменшенням до 5-10мг/добу.



F 45.4. АТИПОВИЙ (ПСИХОГЕННИЙ) ЛИЦЕВИЙ БІЛЬ – це різновид психогенного болю, у разі якого відсутні периферичні механізми його реалізації, основне значення набувають центральні механізми болю, котрі тісно пов’язані з депресією. Депресія може бути як невротичного генезу, так і при ендогенній психічній патології.



^ F 45.4. ПАТОГЕНЕЗ

  • Остаточно не з’ясований. Припускають,

  • що депресія обумовлює зниження

  • активності антиноцицептивних систем

  • мозку за рахунок змін нейротрансмітерної

  • регуляції в ЦНС.



^ F 45.4. КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ.

  • Відсутні клінічні прояви характерні для інших видів прозопалгій (тригемінальна тріада, порушення чутливості, міофасціальні, судинні розлади тощо).

  • Невідповідність ділянок болю анатомічним зонам іннервації.

  • Незвичайність скарг і примхливість характеру болю.

  • Виражені емоційні прояви, особливо депресивної спрямованості.

  • Фіксація на неприємних і больових відчуттях.



F 45.4. ЛІКУВАННЯ

  • Психотерапія.

  • Антидепресанти.





Схожі:

Нейростоматологічні захворювання Проф. Лисенюк Віктор Павлович iconНейростоматологічні захворювання Проф. Лисенюк Віктор Павлович
Систематизація нейростоматологічних захворювань. Ураження тригемінальної системи. Прозопалгії різного генезу. Обстеження хворих з...
Нейростоматологічні захворювання Проф. Лисенюк Віктор Павлович icon«Затверджую» Декан 3 медичного факультету проф. Герасименко О.І
Доброякісні патологічні процеси легенів. Системні захворювання з ураженням органів дихання. Захворювання стравоходу
Нейростоматологічні захворювання Проф. Лисенюк Віктор Павлович iconАнтон Павлович Чехов (1860 1904)
Антон Павлович Чехов: До 150-річчя від дня народження: рекомендаційний список. Суми: Вид-во СумДУ. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний...
Нейростоматологічні захворювання Проф. Лисенюк Віктор Павлович iconАнтон Павлович Чехов (1860 1904)
Антон Павлович Чехов: До 150-річчя від дня народження: рекомендаційний список. Суми: Вид-во СумДУ. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний...
Нейростоматологічні захворювання Проф. Лисенюк Віктор Павлович iconЗаступник голови – Шпачук Володимир Петрович
Голова ради – Доля Віктор Костянтинович, д т н., проф., завідувач кафедри Харківської національної академії міського господарства,...
Нейростоматологічні захворювання Проф. Лисенюк Віктор Павлович iconБвк 56. 8 А 92
Ц, канд мед наук Н. С. Дмитриев, проф С. Н. Лапченко, проф. В. Т. Пальчун, проф. О. К. Патякина, проф. В. С. Погосов, акад. Амн СССР...
Нейростоматологічні захворювання Проф. Лисенюк Віктор Павлович iconРішення щодо присвоєння вченого звання доцента: к е. н. Пащенко ОлексіюВікторовичу доцента по кафедрі фінансів
Доп.: директори ін-тів проф. Нук. Король Ю. М., проф. Сербін, проф. Кошкін К. В., проф. Павлов Г. В., доц. Бобіна О. В., декан ф-ту...
Нейростоматологічні захворювання Проф. Лисенюк Віктор Павлович iconМіжнародна науково-технічна конференція, присвячена 80-річчю Дніпропетровської області та 90-річчю
В. а д-р техн наук, проф.; Перегудов В. В., д-р техн наук, проф.; Рудь Ю. С., д-р техн наук, проф.; Сидоренко В. Д., д-р техн наук,...
Нейростоматологічні захворювання Проф. Лисенюк Віктор Павлович iconПрограма XIV наукової конференції
М. Приймак, к т н., проф. Я. Проць, д т н., проф. Т. Рибак, д т н., проф. П. Стухляк, д.іст н., доц. Я. Стоцький, к е н проф. Р....
Нейростоматологічні захворювання Проф. Лисенюк Віктор Павлович iconПочаток відробки 9 00
Доброякісні патологічні процеси легенів. Системні захворювання з ураженням органів дихання. Захворювання стравоходу
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи