Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького у 2012 році icon

Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького у 2012 році




Скачати 185.53 Kb.
НазваЗвіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького у 2012 році
Дата30.05.2013
Розмір185.53 Kb.
ТипЗвіт



Міністерство охорони здоров'я України

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

СПЕЦІАЛІЗОВАНА ВЧЕНА РАДА Д 11.600.03

83114, Україна, м. Донецьк, пр. Панфілова, 3,

Донецький регіональний центр охорони материнства та дитинства

Тел.: (062) 305-60-71, факс: (062) 305-69-79




_______________№_____________


на №_____від ____”________20___р.

ЗВІТ

ПРО РОБОТУ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ВЧЕНОЇ РАДИ Д 11.600.03

ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. М. ГОРЬКОГО

У 2012 РОЦІ


1. Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29.11.2011 р. № 1380 спеціалізованій вченій раді Д 11.600.03 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України надано право на період з 29.11.2011 р. до 29.11.2013 р. проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями: 14.01.01 – „акушерство та гінекологія” та 14.01.10 – „педіатрія”.

2. За звітний період спеціалізована вчена рада провела 11 засідань, на яких проведено захист 1 докторської дисертації за спеціальністю 14.01.01 – „акушерство та гінекологія”; 8 кандидатських дисертацій за спеціальністю 14.01.01 – „акушерство та гінекологія” та 3 кандидатських дисертацій за спеціальністю 14.01.10 – „педіатрія”, усі дисертації написані українською мовою.

Апеляції не розглядались, колективне рецензування не проводилось, разові захисти не проводились.

Прийнято до захисту 1 докторську і 7 кандидатських дисертацій за спеціальністю 14.01.01 – „акушерство та гінекологія” і 3 кандидатські дисертації за спеціальністю 14.01.10 – „педіатрія”.

3. За звітний період відхилених дисертацій не було.

4. З усіх членів спеціалізованої вченої ради не було таких, хто відвідав менше половини засідань.

5. Протягом 2012 року спеціалізованою вченою радою Д 11.600.03 було розглянуто: 1 дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – „акушерство та гінекологія”:

1. Чермних С.В. «Акушерські ускладнення, що супроводжуються синдромом ендогенної інтоксикації (діагностика, клініка, патогенез, еферентна терапія)»

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФІПО. Науковий консультант – член-кореспондент НАМНУ, д. мед. н., професор Чайка В.К., завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми – зниженню материнської та перинатальної захворюваності й смертності при акушерських ускладненнях, які супроводжуються СЕІ, шляхом включення екстракорпоральних методів гемокорекції до системи організаційних та лікувальних заходів. На підставі ретроспективного аналізу встановлено, що найбільш частими причинами СЕІ у вагітних та породіль в даний час є прееклампсія, пієлонефрит, післяпологовий сепсис. Вперше здійснено комплексний підхід до діагностики, вибору методу лікування акушерських ускладнень різної етіології з єдиних позицій первинності СЕІ в їх розвитку. Доповнені й розширені дані про патогенез порушень гомеостазу при ПЕ та ГЗЗ в акушерстві, підтверджена провідна роль транслокації ЕТ грам-негативних бактерій в судинне русло, дисбалансу в системі ендогенних та екзогенних імуномодуляторів, плацентарних факторів. Доведено високу інформативність методу кристалографії як критерія для визначення показань до плазмаферезу та контроля за ефективністю проведеного лікування. Показано, що включення до комплексу інтенсивної терапії акушерських ускладнень, які супроводжуються СЕІ, лікувального ПА є патогенетично обгрунтованим, сприяючи швидшому зниженню маркерів ЕІ, нормалізації показників гомеостазу, профілактиці розвитку СПОН, а внаслідок цього призводить до вираженого поліпшення клінічного перебігу захворювання, пролонгування вагітності, сприяє зниженню перинатальної захворюваності в 1,5-2 рази, перинатальної смертності – в 2,8 рази, ускладнень в післяпологовому періоді – в 4 рази, тривалості лікування хворих у відділенні реанімації та інтенсивної терапії – в 2,2-2,7 рази.

Результати дослідження використанi для створення двох методичних рекомендацiй, які впроваджено в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства (ДРЦОМД), відділеннях реанімації та інтенсивної терапії родопомічних закладів міста Донецька і області, а також в Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Харківській, Вінницькій, Одеській, Миколаївській областях, АР Крим. Результати наукових досліджень за матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького при подготовці лікарів-інтернів і лікарів-курсантів.


Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – „акушерство та гінекологія”:


1. Шеріф Вассеф « Диференційований підхід до профілактики розвитку прееклампсії у жінок з гіпертензією, індукованою вагітністю»

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФІПО. Науковий керівник – член-кореспондент НАМНУ, д. мед. н., професор Чайка В.К., завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України.

В роботі вирішене питання профілактики розвитку прееклампсії у жінок з гестаційною гіпертензією шляхом розробки і впровадження науково-обґрунтованих профілактичних заходів. В дослідженні проведено вивчення особливостей анамнезу, клінічного статусу, добового профілю АТ, вуглеводного та ліпідного обміну у вагітних з гестаційною гіпертензією з та без протеїнурії, запропонована схема патогенезу розвитку прееклампсії у жінок з гестаційною гіпертензією, підтверджено ефективність запропонованих заходів. Оцінена ефективність запропонованої методики профілактики прееклампсії у жінок з гестаційною гіпертензією. Вона дозволила знизити абсолютний ризик прееклампсії на 22,98 %, а її частоту – в 3,41 рази (p<0,05). Запропонований профілактичний комплекс достовірно в 5 разів (p<0,05) знижує відносний ризик розвитку прееклампсії у жінок з гестаційною гіпертензією.

Теоретичні положення і практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури і післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького при підготовці лікарів-інтернів і лікарів-курсантів. Запропонована автором методика впроваджена в роботу Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства, пологових будинків м. Львів, Харків та Одеса.


2. Лоскутова О.В. «Сучасні підходи до лікування та профілактики передменструального синдрому у підлітків»

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФІПО. Науковий керівник – д. мед. н., професор Яковлева Е.Б., професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної задачі гінекології – зниженню частоти передменструального синдрому і покращенню якості життя у дівчат-підлітків шляхом розробки науково обґрунтованої схеми прогнозування, профілактики та лікування даної патології. На підставі вивчення епідеміології передменструального синдрому та факторів ризику його виникнення, гормонального фону, показників електролітів крові та біохімічних показників у пацієнток 13-18 років з ПМС були розроблені та впроваджені алгоритм індивідуального прогнозування передменструального синдрому і комплексна тактика ведення дівчат-підлітків з ПМС. Доведено, що ПМС виникає у 87,01 % 11-13-річних дівчат-підлітків, які належать до групи ризику з виникнення цього синдрому, і у 12,90 % їх одноліток, які, згідно прогностичної моделі, не мають ризику виникнення ПМС. Вперше простежені віддалені результати прогнозування, профілактики, фіто-вітамінотерапії у пацієнток з ПМС протягом двох років і доведено, що використання запропонованого комплексу профілактики та лікування сприяє зниженню проявів ПМС у 84,21 % і покращенню якості життя у 80,26 % пацієнток і забезпечує довготривалий кумулятивний ефект.

Результати дослідження впроваджено в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства, НДІ медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, міських лікарнях №№ 3, 6, 9, 24 м. Донецька та лікарнях міст Єнакієве, Горлівки, Макіївки Донецької області, а також в жіночих консультаціях міст Запоріжжя, Дніпропетровська та Луганська, що підтверджено актами впровадження. Результати наукових досліджень за матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Практичні результати були оформлені у вигляді інформаційного листа, який розповсюджено по бібліотеках України.


3. Шелигіна О.А. «Обгрунтування алгоритму комплексного лікування пацієнток з лейоміомою матки»

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України на кафедрі акушерства та гінекології. Науковий керівник – д. мед. н., професор Сімрок В.В., завідувач кафедри акушерства та гінекології Луганського державного медичного університету МОЗ України.

Доведено, що в основі патогенезу розвитку ЛМ поряд з гормональним та імунним фактором значну роль відіграє запальна ланка. Наявність запального процесу при лейоміомі підтверджена зростанням ЛТ С4/D4/Е4 в 3,65 рази (р<0,001) та НП в 2,6 рази (р<0,001). Збільшення концентрації НП 20 нмоль/л і більше є діагностичним критерієм порушення травлення вузлів. Найбільший показник ЛТ С4/D4/Е4 та НП відмічається при поєднанні ЛМ з ГПЕ та запальними змінами ендометрія. Дисбаланс між рівнем про- та протизапальних ЦК при ЛМ підтверджує їх патогенетичну роль у розвитку цієї патології та вказує на пейсмекерну роль запального фактора у збільшенні розмірів вузлів та об’єму матки. Про це свідчить синергізм у підвищенні рівнів ІL-1α, ФНПα та зменшення рівня ІЛ-4, ІЛ-10 у жінок з ЛМ. Застосування КПРП стимулює синтез ендогенних імуномодуляторів, що відзначається підвищенням IЛ-10 в 9,11 разів (р<0,001), блокує каскад ейкозаноїдів та маркера активності клітинного імунітету, про що свідчить зниження ЛТ С4/D4/Е4 в 3,57 рази (р<0,001) та НП в 2,82 рази (р<0,01).

Отримано патент на корисну модель № 57850 від 10.03.2011 «Спосіб лікування лейоміоми у жінок репродуктивного віку». Розроблена методика впроваджена в лікувальну практику гінекологічних відділень м. Луганська, Луганської області. Теоретичні положення й практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства та гінекології ДЗ «Луганський державний медичний університет» МОЗ України.


4. Новікова І.В. «Особливості перебігу вагітності, профілактика та лікування її ускладнень при цитомегаловірусній інфекції у ВІЛ-інфікованих жінок»

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФІПО. Науковий керівник – д. мед. н., професор Долгошапко О.М., професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної задачі сучасного акушерства – попередженню інфікування ЦМВ під час вагітності, зниженню частоти ускладнень вагітності та пологів у ВІЛ-інфікованих жінок з ЦМВІ та випадків вертикальної трансмісії ЦМВІ та ВІЛ-інфекції від матері до плода шляхом розробки методичного підходу до вибору методів профілактики та лікування ЦМВІ у ВІЛ-інфікованих вагітних. Вперше у ВІЛ-інфікованих вагітних визначена частота гострої та хронічної ЦМВІ. На підставі вивчення окремих імунних та гемостазіологічних показників, ускладнень вагітності та пологів, патології новонароджених у ВІЛ-інфікованих вагітних з гострою, загостренням хронічної та латентною хронічною ЦМВІ або без неї, були розроблені та впроваджені схеми сумісної АРВТ з імунопрофілактикою або імунотерапією.

Доведено, що запропонований комплексний метод використання імунотерапії разом з АРВТ у ВІЛ-інфікованих вагітних з гострою чи загостренням хронічної ЦМВІ вірогідно знижує частоту загрози переривання вагітності в 2,86 рази; передчасних пологів – в 5,00 разів; СЗРП – в 9,99 разів; асфіксії новонароджених – в 7,00 разів; СДР – в 6,00 разів та перинатальної смертності на 11,11 ‰, а також попереджає випадки інфікування.

Результати дослідження впроваджені в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства, НДІ медичних проблем сім’ї, Донецькому обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом, центральних міських лікарнях мм. Тореза, Докучаєвська, Добропілля та Маріуполя. Результати наукових досліджень за матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України.


5. Шпонька О.В. «Діагностика, прогноз та лікування дисплазій шийки матки, асоційованих з папіломавірусною інфекцією, у жінок репродуктивного віку»

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України на кафедрі акушерства та гінекології. Науковий керівник – д. мед. н., професор Потапов В.О., завідувач кафедри акушерства та гінекології Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України.

В дисертації поглиблені та деталізовані дані стосовно епідеміологічних, клініко-морфологічних, імуногістохімічних особливостей диспластичних процесів ЕШМ, що допомагає розширити уявлення про біологічні властивості епітеліальних пухлин цієї локалізації; наведені та теоретично обґрунтовані причини онкогенної трансформації ЕШМ під впливом ВПЛ-інфекції, необхідність застосування в терапії диспластичних ушкоджень легкого та помірного ступеня не тільки противірусних, але й імуномодулюючих препаратів. Запропоновані діагностичні ІГХ критерії ДШМ з визначенням можливості їх використання в якості скринінгових і підтверджуючих методів при ВПЛ-інфікуванні. Визначені «регресивний» та «прогресивний» імунофенотипи ВПЛ-асоційованих ДШМ, що дало підставу для розробки математичної моделі прогнозування перебігу захворювання і передбачення ефективності терапевтичних заходів в залежності від імунофенотипу. Доведена більша ефективність запропонованої комбінованої противірусної та імуномодулюючої медикаментозної терапії із застосуванням ізопринозину та інтерферону, в порівнянні із стандартною монотерапією інтерфероном (p<0,05) у жінок з ВПЛ-асоційованими ДШМ І та ІІ ступеня.

Теоретичні положення і практичні рекомендації, висвітлені автором в дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства і гінекології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» для підготовки практичних занять та лекцій.

Запропоновані автором методики впроваджені в роботу КЗ «Міський пологовий будинок № 1», КЗ «Обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечнікова», КЗ «Міська клінічна лікарня № 9», Дорожня клінічна лікарня станції м. Дні­про­пет­ровськ, Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства, що підтверджено актами впровадження.


6. Бешір Мертіл бен Фержані «Прогнозування та профілактика прееклампсії у вагітних з генетично обумовленими формами тромбофілії»

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФІПО. Науковий керівник – член-кореспондент НАМНУ, д. мед. н., професор Чайка В.К., завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України.

У дисертаційній роботі представлено актуальне рішення сучасної задачі акушерства – зниження частоти і тяжкості прееклампсії і кількості перинатальних ускладнень у вагітних клінічної групи ризику по прееклампсії. На підставі вивчення частот генотипів і алелей генів тромбофілії F5, F2, PAI1, FGB, GP3a і MTHFR у породіль з прееклампсією середнього та тяжкого ступеня з використанням технології гелевих біотипів розроблена бальна оцінка ризику її розвитку і заснована на цьому диференційована схема ранньої профілактики, впровадження якої призвело до зниження частоти і тяжкості прееклампсії і кількості перинатальних ускладнень у вагітних клінічної групи ризику з розвитку прееклампсії середнього та тяжкого ступеня.

Результати дисертаційної роботи були застосовані й впроваджені у Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства, НДІ медичних проблем сім'ї, клінічних лікарнях міста Донецька і Донецької області. Результати наукових досліджень за матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького.


7. Васильєва Л.Л. «Тактика ведення та ендохірургічне лікування доброякісних кістозних утворень яєчників у вагітних»

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФІПО. Науковий керівник – д. мед. н., доцент Носенко О.М., заступник директора з наукової роботи НДІ медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України.

У дисертаційній роботі представлено нове рішення актуальної задачі акушерства – підвищення безпечності та ефективності тактики ведення вагітних з доброякісними кістозними утвореннями яєчників. На підставі вивчення особливостей перебігу гестаційного періоду та пологів, стану немовлят та долі утворень яєчників у вагітних при спостережній та хірургічній тактиці ведення, особливостей їх гормонального, оксидативного, нітрозативного гомеостазу і вираженості ендогенної інтоксикації розроблений патогенез негативного впливу утворень яєчників на перебіг гестаційного періоду, а також спостережна та ендохірургічна тактика ведення, що привело до зменшення ускладнень і випадків припинення вагітності у жінок з доброякісними кістозними утвореннями яєчників.

Отримані результати дослідження впроваджено в роботу ендохірургічних відділень, жіночих консультацій та відділень патології вагітності Донецької, Київської, Луганської, Одеської областей. Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи впроваджено в навчальний процес на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури та післядипломної освіти ДонНМУ ім. М. Горького при підготовці лікарів-інтернів та лікарів-курсантів, а також на тематичному курсі підвищення кваліфікації з ендоскопії в гінекології.


8. Капустник Н.В. «Клініко-патогенетичні аспекти запальних захворювань придатків матки і оптимізація їх лікування»

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України на кафедрі акушерства та гінекології № 1. Науковий керівник – д. мед. н., професор Щербина М.О., завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1 Харківського національного медичного університету МОЗ України.

Робота присвячена поліпшенню ефективності лікування пацієнток із запальними захворюваннями придатків матки (ЗЗПМ) шляхом визначення клініко–патогенетичних особливостей і оптимізації комплексної терапії цієї патології із застосуванням медичного озону та імунотропної корекції. На підставі проведених клініко-імунологічних досліджень у 120 жінок. Досліджені адаптаційні механізми організму жінки до патологічного процесу при хронічних запальних захворюваннях придатків матки (ХЗЗПМ). Доведено, що ХЗЗПМ виникають на фоні розладів в місцевому та системному імунітеті, дисбалансу в системі нейротрансміттерів, гемодінамічних і реологічних порушень та ендотеліальної дисфункції. При ХЗЗПМ значну роль відіграють аутоімунні процеси опосередковані локальними аутоантителами. В роботі науково обгрунтовано, що запропонована комплексна терапія дозволяє в короткі терміни нормалізувати реакції місцевого і системного імунітету, блокувати процеси, що призводять до аутоімунізації і розвитку аутоімунних реакцій, виявляє високу ефективність в підвищені антимікробного імунітету, відновлює імунні механізми контролю за процесами запалення. Комплексна схема терапії ХЗЗПМ, з урахуванням їх патогенетичних особливостей і включенням у лікувальний комплекс імунокоректорів, призводить до більше раннього і стабільного клінічного ефекту порівняно із традиційною терапією.

Матеріали дисертації впроваджено в практику роботи комунальних закладів охорони здоров'я: «Харківський міський пологовий будинок № 1», «Харківський міський пологовий будинок № 3», «Харківський міський перинатальний центр», «Харківський міський клінічний пологовий будинок № 6», «Харківський міський клінічний пологовий будинок № 7», використовуються у навчальному процесі на кафедрі акушерства і гінекології №1 Харківського національного медичного університету, кафедрах акушерства і гінекології Запорізького і Луганського державних медичних університетів, що підтверджено відповідними актами впровадження.


Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія:


1. Нальотов А.В. «Ендогенна інтоксикація та шляхи її корекції у дітей з хронічним запором»

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України на кафедрі педіатрії № 2. Науковий керівник – д. мед. н., професор Чуриліна А.В., завідувач кафедри педіатрії № 2 Донецького національного медичного університеті ім. М. Горького МОЗ України.

У дисертації представлені теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального завдання сучасної педіатрії, яке полягає у підвищенні ефективності лікування дітей з хронічним запором при вродженій аномалії товстої кишки на підставі вивчення синдрому ендогенної інтоксикації. Запропонована лікувальна методика корекції синдрому ендогенної інтоксикації у дітей з хронічним запором при вроджених аномаліях товстої кишки за допомогою включення препарату Тіотриазолін до загальноприйнятої схеми терапії хронічного запору. Зроблена оцінка та доказана ефективність цієї методики. Проведений аналіз розповсюдженості стигм та ступеня виразності синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей з різною стадією компенсації хронічного запору.

Результати дисертаційної роботи та методичні рекомендації впроваджено у практику в роботі гастроентерологічних відділень МДКЛ № 1 м. Донецька, ОДКЛ м. Харкова, ОДКЛ м. Полтави, МДКЛ № 1 м. Запоріжжя, МДКЛ № 6 м. Дніпропетровська. Дисертаційні дані використовуються в навчальному процесі на кафедрі педіатрії № 2 ДонНМУ ім. М. Горького, на кафедрі педіатрії та неонатології Запорізької медичної академії післядипломної освіти, на кафедрі педіатрії № 1 та неонатології Харківського національного медичного університету.


2. Куришева О.О. «Характеристика факторів та їх вплив на пролонгацію фізіологічної жовтяниці новонароджених»

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України на кафедрі педіатрії № 2. Науковий керівник – д. мед. н., професор Чуриліна А.В., завідувач кафедри педіатрії № 2 Донецького національного медичного університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Дисертація присвячена рішенню одному з актуальних завдань педіатрії – підвищенню якості діагностики та прогнозування пролонгованого перебігу «фізіологічної» жовтяниці новонароджених (ФЖН) на підставі вивчення факторів, що впливають на пролонгацію даного стану. На підставі комплексного обстеження виявлено найбільш значущі анте- та інтранатальні фактори пролонгованого перебігу ФЖН. Визначено особливості клінічної характеристики дітей з пролонгованим перебігом ФЖН. Вивчено рівні гормонів гіпофіза (адренокортикотропного та тиреотропного), щитоподібної залози (вільних фракцій тироксину та трийодтироніну), наднирникових залоз (кортизолу), визначено особливості гормонального статусу у дітей з пролонгованим перебігом ФЖН. Вивчено характер кореляційного зв'язку між факторами пролонгованого перебігу ФЖН та рівнем білірубіну. Виділені діагностично значущі фактори, на підставі яких розроблено математичну модель прогнозування пролонгованого перебігу ФЖН та оцінено її ефективність.

Теоретичні положення та практичні рекомендації, висвітлені автором у дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі на кафедрі педіатрії № 2 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, кафедрі педіатрії Запорізької медичної академії післядипломної освіти, кафедрі педіатрії № 1 та неонатології Харківського національного медичного університету під час навчання студентів, лікарів-інтернів. Запропоновані автором методики впроваджено в роботу Донецької міської дитячої клінічної лікарні № 1, Дніпропетровської міської лікарні № 6, Запорізької дитячої клінічної лікарні № 1, Харківської обласної дитячої клінічної лікарні, Полтавської дитячої обласної клінічної лікарні.


3. Москалюк О.М. «Критерії діагностики диспластикозалежного торакодіафрагмального синдрому у дітей»

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України на кафедрі педіатрії № 2. Науковий керівник – д. мед. н., професор Чуриліна А.В., завідувач кафедри педіатрії № 2 Донецького національного медичного університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Дисертація присвячена проблемі удосконалення діагностики торакодіафрагмального синдрому в поєднанні з пролапсом мітрального клапана у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини на підставі вивчення її фенотипічних проявів, морфофункціональних показників і біоелектричної функції серця, порушень метаболізму сполучної тканини. На підставі отриманих даних були розроблені критерії діагностики торакодіафрагмального синдрому у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини, що полягають у виявленні астенічної форми грудної клітки, деформації хребта й/або грудної клітки, диспластичного малого серця, порушень серцевого ритму і провідності. Проведена оцінка і доведена ефективність застосування обстеження дітей з використанням розроблених діагностичних критеріїв торакодіафрагмального синдрому в порівнянні із загальноприйнятою схемою обстеження пацієнтів з недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Отримано патент на корисну модель № 58297 від 11.04.2011 «Спосіб оцінки функціонального стану серцево-судинної системи у дітей шкільного віку».

Результати дослідження впроваджено в роботу кардіоревматологічного відділення й поліклінік № 1, № 2, МДКЛ № 1 м. Донецька, КЗ «МДКЛ № 1» м. Дніпропетровська, дитячої лікарні № 1 м. Запоріжжя, обласної дитячої клінічної лікарні м. Луганська. Дисертаційні дані використовуються в навчальному процесі на кафедрі педіатрії № 2 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, факультетської педіатрії й медичної генетики Дніпропетровської державної медичної академії.


Голова спеціалізованої

вченої ради Д 11.600.03,

член-кор. НАМН України,

д. мед.н., професор В.К. Чайка


Учений секретар,

д. мед. н., професор О.М. Долгошапко




Схожі:

Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького у 2012 році iconЗвіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 В науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї донецького національного медичного університету ім. М. Горького у 2009 році
Доктора медичних наук за спеціальностями: 14. 01. 01 – „акушерство та гінекологія”, 14. 01. 10 – „педіатрія” терміном. Після проведення...
Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького у 2012 році iconЗвіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 В науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї донецького національного медичного університету ім. М. Горького за 2006-2009 роки
Нального медичного університету ім. М. Горького моз україни з правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття...
Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького у 2012 році iconЗвіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 06 у Донецькому національному медичному університеті ім м. гОрького у 2010 році
Наказом вак україни від 14. 07. 2009 р. №539 спеціалізованій вченій раді надано право на період до 15 вересня 2011 р проводити захист...
Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького у 2012 році iconМіжнародного медичного факультету
Затверджено на засіданні Вченої ради Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Протокол № від 2009 р
Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького у 2012 році iconДодаток 1
Затверджено Рішенням Вченої Ради Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (протокол №6 від 30. 08. 2010)
Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького у 2012 році iconНаказ №211 Про заснування Премії імені академіка намн україни В. М. Казакова Донецького національного медичного Університету імені М. Горького
Вченою радою Донецького національного медичного університету імені М. Горького прийняте рішення про заснування щорічної наукової...
Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького у 2012 році iconЗвіт про роботу Приймальної комісії Націо­наль­ного медичного університету імені О. О. Богомольця з набору студентів на 2012/2013 навчальний рік. Доповідач відповідальний секретар Приймальної комісії професор О. М. Науменко
До спільного засідання конференції трудового колективу та вченої ради національного медичного університету
Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького у 2012 році iconРектору Донецького національного медичного університету ім. М. Горького
У зв’язку з тим, що на кафедрі Донецького національного медичного університету ім. М. Горького є вакантна посада асистента прошу...
Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького у 2012 році iconЗвіт про роботу Приймальної комісії Національного медичного університету імені О. О. Богомольця з набору студентів на перший курс 2010/2011 навчального року. Доповідач відповідальний секретар Приймальної комісії професор О. М. Науменко
Конференції трудового колективу та Вченої ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Звіт про роботу спеціалізованої вченої ради д 11. 600. 03 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького у 2012 році iconЗвіт про роботу протягом 7-ми років. Тому, за погодженням із Міністерством я зроблю короткий звіт на засідані Вченої ради університету. Вступна кампанія
Проте, протягом 2012 року у зв’язку із виборами ректора ми двічі проводили конференції трудового колективу, де був зроблений детальний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи