Затверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р icon

Затверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р




НазваЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Сторінка1/3
Дата17.08.2012
Розмір0.65 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3

МІНІСТКРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ


Кафедра ІНЖЕНЕРНОЇ МЕХАНІКИ


ВЗАЄМОЗАМІННІСТЬ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ

ТА ТЕХНІЧНІ ВИМІРЮВАННЯ


ТИПОВА ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ


Для студентів навчального напрямку „Інженерна механіка”


МІНІСТКРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

^ КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ


Кафедра ІНЖЕНЕРНОЇ МЕХАНІКИ


ВЗАЄМОЗАМІННІСТЬ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ

ТА ТЕХНІЧНІ ВИМІРЮВАННЯ


^ ТИПОВА ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ


Для студентів навчального напрямку „Інженерна механіка”


Затверджено на засіданні кафедри

Інженерної механіки

Протокол №6 від 26.12.2004


Затверджено на учбово-видавничій раді

Дон НТУ

Протокол №1 від 14.03.2005р.


УДК 621.835

Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів навчального напрямку „Інженерна механіка” / Укладачі:. Т.В. Горячева.,

І.М. Лаппо. – Красноармійськ: КІІ ДонНТУ, 2005. – 29 с.


Наведені загальні методичні рекомендації з вивчення дисципліни Взаємозамінність стандартизація та технічні вимірювання. Дано типову програму вивчення курсу. Надані варіанти контрольної роботи та методика розв’язання задач. Наведений перелік необхідних для використання міждержавних та державних стандартів і необхідні довідникові дані.


Укладачі: Т.В. Горячева

І.М. Лаппо


Відповідальний за випуск С.О.Вірич


@ Горячева Т.В., Лаппо І.М., Красноармійськ, КІІ ДонНТУ, 2005


ВСТУП


В основних напрямках економічного і соціального розвитку України набуває важливості прискорення науково-технічного прогресу, підвищення якості продукції.

Проектування і виробництво обладнання засноване на принципах функціональної взаємозамінності, для забезпечення котрої необхідно враховувати умови роботи збиральної одиниці і механізму в цілому.

Підвищення довговічності, надійності машин залежить не тільки від правильного вибору матеріалу деталей, механічної та термічної обробки, розрахунку їх розмірів, але в значному ступені і від правильного вибору допусків та посадок для деталей і вузлів машин.

З метою раціонально виготовлення та тривалого збереження заданих функціональних параметрів машин та механізмів необхідно правильно регламентувати точність виготовлення, відхилення форми поверхонь деталей, взаємне розташування поверхонь, а також забезпечити уніфікацію та взаємозамінність деталей по всім параметрам. Функціональна взаємозамінність по геометричним параметрам потребує визначеної методики розрахунку допусків та посадок.

Граничні відхилення і допуски, які забезпечують функціональну взаємозамінність мають значення при точних і надійних методах вимірювання та вимірювальних засобах. Технічні вимірювання повинні бути органічно пов’язані з технологічним процесом і направлені на запобігання виникнення браку.

Особлива роль в здійсненні взаємозамінного виробництва деталей і вузлів машин належить стандартизації, як основному засобу забезпечення якості продукції, її надійності. Дотримання стандартів сприяє розвитку спеціалізації виробництва. При цьому скорочується номенклатура продукції, що випускається і складаються умови для комплексної механізації і автоматизації виробництва. Все це веде до збільшення продуктивності праці, поліпшенню якості продукції та зниженню її собівартості.

Метою вивчення дисципліни є формування у студентів знань, умінь та навиків, які дозволяють кваліфіковано підвищувати якість продукції гірничого машинобудування, користування стандартами, положеннями взаємозамінності, метрології та кваліметрії.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати основи теорії взаємозамінності типових з’єднань сучасного гірничого обладнання; основні метрологічні правила і норми; зміст документів по стандартизації та контролю якості виробів. Уміти використовувати отримані знання в своїй практичній інженерній діяльності.

В процесі вивчення дисципліни передбачено виконання лабораторних робіт, практичних занять та контрольних завдань, які допомагають закріпити отримання знання.



  1. ^ ПРОГРАМА КУРСА . МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ТЕМАМ


1.1. Основи стандартизації.

Короткий історичний огляд розвитку стандартизації. Сучасний стан та шляхи розвитку стандартизації на Україні.

Державна система стандартизації. Основні терміни та визначення. Методи стандартизації. Види стандартів, категорії стандартів і об’єкти стандартизації. Органи та служби стандартизації, порядок розробки, затвердження та впровадження стандартів. Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ); Єдина система технологічної документації (ЄСТД); Єдина система атестації якості продукції (ЄСАЯП) та інші.

Значення міжнародної стандартизації. Міжнародна організація по стандартизації (ІSО). Стандартизація в країнах ЄС, системи стандартизації NIST, ACEAH.


^ Методичні рекомендації.

В даній темі викладені короткі історичні відомості про розвиток стандартизації, а також становлення, сучасний стан та перспективи розвитку стандартизації на Україні та за кордоном.

Широкий розвиток стандартизації – один з основних факторів забезпечення якості продукції та підвищення ефективності виробництва. Необхідно ознайомитись зі стандартами, в яких викладена сутність Державної системи стандартизації (ДСС); вказані задачі стандартизації, приведені характеристики видів, категорій і об’єктів стандартизації, порядок розробки, затвердження та перегляду стандартів; розглянута системи органів та служб стандартизації; надаються основні визначення і терміни.

Література: 1, с. 29 – 41, 50 – 74; 2, с. 4 – 19.


Питання для самоперевірки.

  1. Як застосовувались принципи стандартизації у давнині?

  2. Стандартизація за часів СРСР.

  3. Становлення та розвиток стандартизації в Україні.

  4. Міжнародна система стандартизації.

  5. Роль стандартів в покращенні якості продукції та підвищенні ефективності виробництва.

  6. Що таке стандартизація і стандарт?

  7. Категорії стандартів і Ії характеристика.

  8. Види стандартів і об’єкти стандартизації.

  9. Існуючі методи стандартизації.

  10. Основні стадії розробки стандартів.

  11. Сутність ЄСТД, ЄСКД, ЄСТПВ та ЄСАЯП.

  12. Органи та служби стандартизації на Україні.

  13. Роль і значення ISO в розвитку міжнародної співпраці.




    1. Основні поняття про якість продукції.


Значення підвищення якості для створення конкурентноздатної продукції та розвитку виробництва. Зв’язок покращення якості продукції та розвитку стандартизації. Визначення терміну „ якість продукції ”. Фактори, що впливають на якість продукції. Одиничний та комплексний показник якості. Оптимальний рівень якості продукції. Контроль та керування якістю продукції. Категорії якості.


^ Методичні рекомендації.

При вивчення теми слід знати, що постійне покращення якості продукції та ефективності її виробництва є головною задачею всіх галузей народного господарства. Слід знати, що є якістю продукції, існуючі показники якості та методи їх визначення. Як досягається оптимальний рівень якості., які фактори впливають на якість продукції та як організовується контроль якості.

Література: 1, с. 79 – 89, 102 – 106; 2, с. 236 – 262.


Питання до самоперевірки

  1. Значення підвищення якості продукції.

  2. Що таке якість продукції?

  3. Об’єктивні та суб’єктивні фактори, які впливають на якість продукції?

  4. Що таке оптимальний рівень якості?

  5. Основні показники якості.

  6. Що таке довговічність та надійність?

  7. Методи визначення показників якості.

  8. Категорії якості. Їх характеристика.



^ 1.3. Взаємозамінність. Основні поняття.


Взаємозамінність, як важливий засіб уніфікації та сукупності виробів. Визначення терміна «взаємозамінність». Види взаємозамінності: повна, неповна, зовнішня, внутрішня. Функціональна взаємозамінність та її значення для покращення якості виробів та ефективності виробництва. Аналіз, нормування та контроль точності виготовлення як основні умови

взаємозамінності і якості.


^ Методичні рекомендації.

Необхідно засвоїти поняття взаємозамінності, її види та застосування у виробництві. Детальніше розглянути сутність функціональної взаємозамінності, вихідні положення, які використовуються при конструюванні, виробництві та експлуатації виробів. Слід знати поняття «точність» та основні фактори, що визначають це поняття.

Література: 1. с 4 – 6, 17, 28.

Питання для самоперевірки

  1. Що таке взаємозамінність?

  2. Види взаємозамінності, їх характеристика і галузі використання.

  3. Що таке функціональна взаємозамінність?

  4. Як забезпечується рівень взаємозамінності в виробах?

  5. Що таке точність?

  6. Поняття нормована та дійсна точність, їх відзнаки.

  7. Які основні фактори забезпечують точність і в процесі виготовлення виробів?



^ 1.4. Взаємозамінність по геометричним параметрам


Поняття про розміри, граничних відхиленнях і допусках. Збиральні, монтажні, габаритні і технологічні розміри. Номінальні, дійсні і граничні розміри. Ряди нормальних діаметрів і довжин в машинобудуванні і їх вибір по ГОСТ 6636-69. Відхилення.

Допуск. Схематичне зображення полів допусків. Координата середини полів допуску. Поняття про з’єднання і посадки. Сполучені і несполучені поверхні. Охоплена поверхня і поверхня, що охоплює. Класифікація з’єднань. Граничні і середні зазори і натяги. Три групи посадок. Допуск посадки.

Система допусків і посадок (система отвору і система валу).

Одиниця допуску. Квалітети точності. Зв'язок між величиною допуску., номінальними розмірами і квалітетами точності. Ряди допусків, розміри і градація інтервалів номінальних розмірів. Нормальна температура. Принцип вибору допусків. Нанесення розмірів і граничних відслонень на кресленнях (ГОСТ 2.307-68 і СТ СЕВ 1976-79, СТ СЕВ 2180-80).


^ Методичні рекомендації

Слід вивчити класифікацію відхилень геометричних параметрів, засвоїти схематичне (графічне) зображення полів допусків різних посадок. При зображенні полів допусків навчитись визначати чисельно і показувати граничні зазори і натягів як у системі вала, так і у системі отвору для всіх груп посадок, Необхідно звернути увагу на основні параметри посадок і на основу системи допусків – залежність величини допусків від номінального розміру та його точності.

Література: 1, ст. 6-17.


Питання для самоперевірки

  1. Що таке номінальний, дійсний і граничний розмір, реальний і номінальний профілі (поверхні)?

  2. З якою метою нормальні лінійні розміри поділені на ряди переваги?

  3. Що таке граничні відхилення?

  4. Зв'язок між номінальними і граничними розмірами і граничними відхиленнями.

  5. Формулювання допуску розміру.

  6. Яка різниця між допуском і полем допуску?

  7. Чім обумовлена необхідність установки допуску на виготовлення?

  8. Що таке посадка, зазор, натяг?

  9. Визначення найбільшого і найменшого зазору і натягу.

  10. Які параметри визначаються у перехідних посадок?

  11. Як визначається допуск посадки через допуск отвору і вала для різних груп посадок?

  12. Що таке система отвору і система валу?

  13. Покажіть графічно посадку з зазором, натягом і перехідну посадку в системі отвору і системі вала, укажіть основні параметри.

  14. Які передбачають інтервали розмірів?

  15. Що таке координата середини поля допуску як визначається її розмір в залежності від деяких відхилень?

  16. Основні види розташування допуску відносно нульової лінії.



^ 1.5. Теоретичні основи точності.


Погрішності виготовлення, виміру і їх аналіз. Систематичні та випадкові погрішності обробки і виміру. Поняття про очевидність. Закони розподілу. Статистичні методи оцінки показників точності виготовлення і вимірювань. Оцінка параметрів поля розсіювання з метою прогнозування точності. Оцінка ширини поля розсіювання показників точності як характеристик випадкової функції.


^ Методичні вказівки

Розглянути основні поняття теорії можливості і математичній статистиці: випадкова і систематична погрішності, можливість події середнє арифметичне і середнє квадратичне відхилення випадкової величини, поле розсіву. Основна увага приділяється закону нормального розподілу випадкових величин, побудови кривої нормального розподілу. Слід також пояснити сутність можливості розрахунку зазорів, натягів усіх трьох груп посадок. При цьому треба розрізняти поняття “можливість зазору (натягу )” і “імовірний зазор (натяг)”.

Детально ознайомитись із сумуванням систематичних випадкових погрішностей. Необхідно знати методику розрахунку граничних погрішностей вимірювання.

Література: 1, ст.88-100.


Питання для самоперевірки

  1. Що таке випадкова погрішність?

  2. Що таке частота, частотність?

  3. Як визначаються середнє арифметична і середня квадратична погрішність випадкової величини?

  4. Методика розрахунку імовірних зазорів і натягів.

  5. Що таке поле розсіювання?

  6. Як можуть сполучатися поля розсіювання з полями допусків?

  7. Як проводиться сумування систематичних та випадкових погрішностей вимірювання?




    1. Основи метрології. Технічні вимірювання.


Метрологія – як наукова основа технічних вимірювань. Метрологічна інформація про досягнуту точність виготовлення. Метрологія як наукова основа технічних вимірів. Одиниця вимірювання фізичної величини. Міжнародна система одиниць (СИ). Класифікація методів і засобів вимірювання. Система забезпечення єдності мір. Принцип вибору і побудови засобів вимірювального контролю. Принцип єдності баз. Принцип Аббе. Система забезпечення єдності мір. Повірка засобів вимірювань. Міри довжини. Кутові міри. Повіряння засобів вимірювання. Механічні інструменти та прибори. Оптико-механічні та оптичні прибори. Метрологічні показники засобів вимірювання. Вибір вимірювальних засобів.

Вимірювальні автоматизовані системи. Багатомірні пристосування. Контрольно-сортувальні напівавтомати та автомати. Засоби активного контролю.

Вибір вимірювальних речовин. Вибір організаційно-технічних форм контролю. Вибір вимірювальних засобів в залежності від об’єму випуску і типу виробництва, від точності виготовлення і інших факторів. Вибір приймальних границь (ГОСТ 8.051-81, СТ СЕВ ЗОЗ-76).


^ Методичні рекомендації.

Необхідно з’ясувати основи метрології, еталон довжини і його визначення, схему передач одиниць довжини від еталону до виробу. Слід засвоїти і знати, як визначається точність вимірювального інструмента чи прибору, які служби цім займаються. Звернути увагу на класифікацію засобів вимірювань.

Слід вивчити основні метрологічні показання засобів вимірювання (інтервал поділу шкали, ціна поділки, погрішність виміру, діапазон показника і ін.); міри довжини і кутові міри, вибір засобів вимірювання; універсальні вимірювальні засоби – штангенінструменти, мікрометричні і механічні, оптико-механічні прилади. Розглянути засоби активного контролю. Знати послідовність вибору засобів при лінійних вимірюваннях. Література: [1, ст..109-170].


Питання до самоперевірки.

  1. Що таке метрологія?

  2. Задачі технічних вимірювань та метрології.

  3. Системи вимірювання фізичних величин.

  4. Що таке еталон? Які еталони ви знаєте?

  5. В чому полягає схема передачі одиниці довжини від еталону до виробу штриховими і кінцевими мірами?

  6. Методи вимірювання та їх різновиди.

  7. Основні метрологічні показники вимірювальних засобів.

  8. Що таке плоско паралельна кінцева міра довжини, кутова міра?

  9. Класифікація універсальних вимірювальних засобів.

  10. Методика проведення вимірювань штангенінструментами.

  11. Методика проведення вимірювань мікрометричними інструментами.

  12. Як вибираються вимірювальні засоби при лінійних вимірюваннях?

  13. Що таке погрішність та похибка вимірювання?



^ 1.7. Взаємозамінність, стандартизація і контроль відхилень форми і

розташування поверхонь


Взаємозамінність по формі і розташуванню поверхонь деталей (ГОСТ 24642-81 і СТ СЄВ ЗОІ-76). Відхилення форми циліндричних поверхонь. Відхилення форми плоских поверхонь. Відхилення розташування, залежні і не залежні допуски розташування. Ряди допусків (ГОСТ 24643-81 і СТ СЕВ 636-77). Позначення граничних відхилень форми і розташування поверхонь (ГОСТ 2.308-79 і СТ СЕВ 368-76). Методи і засоби вимірювання відхилень форми і розташування поверхонь.


^ Методичні вказівки

Необхідно вивчити поняття і визначення: реальний профіль і реальна поверхня, прилегла пряма, поверхня, площина, котрі покладені в основу нормування; система відліку відхилень форми і розташування поверхні; розглянути відхилення форми циліндричних і плоских поверхонь, а також відхилення розташування поверхонь і осей. При цьому слід звернути увагу сутність залежних і незалежних допусків розміщення і їх практичне застосування, а також на умовні позначення допусків форми і розташування на кресленнях.

Методи і засоби вимірювання відхилень форми і розташування поверхні слід вивчити при розгляданні кожної погрішності диференціюючи по конкретній схемі.

Література: 1, ст. 171-185, 196-199; 2, ст. 83-103.


Запитання для самоперевірки

  1. Які поверхні називаються реальними, номінальними і прилеглими?

  2. Назвіть комплексні і диференційовані показники відхилень форми циліндричної поверхні і поясніть різницю між ними. Методи і засоби вимірювань відхилень.

  3. Які існують комплексні і диференційні показники відхилень форми плоских поверхонь і методи їх вимірювання?

  4. Якими способами можна вимірювати овальність, огранку, відхилення від прямолінійності і площинності?

  5. Приклади основних відхилень розташування поверхонь з залежними і не залежними допусками.

  6. Як виміряти відхилення від паралельності і перпендикулярності?

  7. Приведіть приклади позначень відхилень форми і розташування поверхонь.



^ 1.8. Взаємозамінність, стандартизація і контроль шорсткості поверхонь

деталей машин


Шорсткість. Поняття про реальні, номінальні, базові поверхні і профілі. Базова довжина, середня лінія профілю. Висотні параметри, параметри, пов’язані з властивостями нерівностей в напрямку довжини профілю (ГОСТ 25142-82 або СТ СЕВ 1156-78). Кількісна оцінка шорсткості поверхні, типи напрямку нерівності (ГОСТ 2789-73). Вплив хвилястості, шорсткості на якість продукції. Параметри хвилястості. Позначення шорсткості і напрямку нерівностей на кресленнях (ГОСТ 2.309-73). Методи і засоби вимірювання хвилястості і шорсткості поверхонь.


^ Методичні вказівки

Слід звернути увагу на сутність хвилястості і шорсткості поверхонь.

Кількісно хвилястість і шорсткість оцінюється цілим рядом параметрів, котрі необхідно засвоїти (їх визначення, зв'язок з базовою довжиною, конкретні випадки і застосування).

Ознайомитись з позначеннями шорсткості на кресленнях, їх числовими значеннями, типами направлення нерівностей поверхні, а також з методами і речовинами виміру хвилястості і шорсткості поверхонь.

Література: 1, ст. 185-196, 199-203; 2, ст. 20-30.


Питання для самоперевірки

  1. Що таке хвилястість, шорсткість? Їх визначення.

  2. Різниця між хвилястістю і шорсткістю поверхні.

  3. Що таке середня лінія профілю поверхні і як вона проводиться?

  4. Які параметри кількісної оцінки шорсткості і як вони визначаються?

  5. Позначення шорсткості поверхні на кресленнях. Приклади.

  6. Типи і умовні позначення на кресленнях направлень нерівностей поверхонь.

  7. Основні методи і засоби вимірювання шорсткості поверхонь.

    1. Взаємозамінність, методи і засоби контролю гладких поверхонь


Єдина система допусків і посадок (ЄСДП), її роль в розвитку соціальної інтеграції. Система допусків і посадок (ГОСТ 25346-89 і ГОСТ 25347-82, СТ СЄВ 144-75 і СТ СЄВ 145-75). Принцип побудови цієї системи (одиниця допуску, кількість одиниць допуску, квалітети, ряди основних відслонень, типи посадок і т. д.).

Позначення гладких поверхонь і з’єднань на кресленнях. Поля допусків переважного застосування.

Розрахунок і вибір посадок, приклади їх застосування. Допуски розмірів несполучених поверхонь (ГОСТ 25670-83).

Допуски і посадки підшипників кочення (ГОСТ 520-71, СТ СЕВ 774-77). Класи точності підшипників кочення і їх вибір. Вибір посадки підшипників кочення на вали і в корпуса в залежності від видів навантаження.

Допуски і посадки деталей із пластмас (ГОСТ 25349-82 і СТ СЕВ 179-75).

Калібри для гладких циліндричних деталей, їх класифікація і конструкція. Допуски калібрів, схеми їх розміщення (ГОСТ 24853-81 і СТ СЕВ 157-75).


^ Методичні вказівки

Слід звернути особливу увагу на визначення системи вала, квалітетів точності, на формули розрахунків допусків на всі квалітети, визначення і розташування основних відхилень відносно номінального розміру, позначення допусків на кресленнях правильне користування таблицями ГОСТ 25347-82.

При вивченні матеріалу про допуски і посадки підшипників кочення необхідно засвоїти особливості розташування полів допусків на приєднувальні розміри внутрішніх та зовнішніх кілець підшипників. Вивчити види навантаження кілець підшипників. З’ясувати, чім відрізняються підшипникові посадки від аналогічних посадок в системі отвору і системі вала, як вони позначаються на кресленнях. Ознайомитись з методикою контролю виробів гладкими граничними калібрами, розташуванням полів допусків робочих і контрольних калібрів відносно поля допуску на виготовлені поверхні. Необхідно мати уяву про конструкцію калібрів та їх маркування.

Література: 1, ст.204-245; 2, ст.32-80.


Питання для самоперевірки

  1. Для чого створена система посадок і допусків ЄСДП СЕВ?

  2. Принцип побудови допусків і посадок в системі ЄСДП СЕВ.

  3. Переваги системи отвору. В яких випадках застосовується система вала?

  4. Як визначається одиниця допуску і кількість одиниць допуску (в інтервалі розмірів від 1 до 500мм)?

  5. Яка градація інтегралів розмірів застосовується в системі ЄСДП СЕВ в межах від 1 до 500 мм?

  6. Як позначаються вали і отвори в ЄСДП СЕВ?

  7. Зобразіть схеми основних відслонень валів і отворів в ЄСДП СЕВ (ГОСТ 25346-89).

  8. Як виконується вибір посадок і квалітетів точності для різноманітних видів з’єднань?

  9. Привести приклад умовного позначень сполучень по ЄСДП СЕВ в системі отвору і системі вала.

  10. Які існують класи точності підшипників і в залежності від яких параметрів вони призначаються?

  11. Особливості розташування полів допусків на приєднувальні розміри кілець підшипників кочення.

  12. Які умови визначають характер посадки підшипників на вал, в корпус?

  13. Як позначаються підшипникові посадки на кресленнях?

  14. В чому особливості допусків і посадок деталей із пластмас?

  15. Сутність контролю граничними калібрами. Які існують правила при контролі граничними калібрами?

  16. Зобразіть схему розміщення допусків калібрів для контролю циліндричних поверхонь.

  17. Чому для контролю калібрів «пробка» не застосовують контр-калібри?

  18. Чому прохідну сторону калібру «пробка» роблять довшою, ніж непрохідну?

  19. Чому на непрохідній стороні калібру не встановлений допуск на знос?




    1. Взаємозамінність, стандартизація точності, методи і засоби

контролю різьбових з’єднань


Класифікація різьб і експлуатаційні вимоги до різьбових з’єднань. Основні параметри циліндричних різьб. Характеристика кріпильних циліндричних різьб (ГОСТ 8724-81, ГОСТ 24705-81).

Основні принципи забезпечення взаємозамінності циліндричних різьб. Відхилення шага і кута профілю різьби і їх діаметральна компенсація. Приведений середній діаметр різьби і сумарний допуск середнього діаметру різьби.

Посадки метричних різьб. Поля допусків різьб (ГОСТ 16093-81). Розташування полів допусків метричних різьб гвинтів і гайок. Ступені точності різьб. Позначення допусків різьби. Довжина згвинчування.

Посадки з натягом (ГОСТ 4608-81, СТ СЕВ 306-76). Роз положення полів допусків посадок з натягом. Взаємозамінність метричної різьби для деталей із пластмаси (ГОСТ 11709-81).

Коротка характеристика і допуски спеціальних циліндричних різьб; трапеційної (ГОСТ 24739-81), упорної (ГОСТ 10177-82), трубної і та. Ін.

Методи і засоби контролю точності циліндричних різьб: комплексний і диференційований. Область їх застосування. Засоби і методи вимірювання параметрів циліндричних різьб (методом трьох дротів, на інструментальному та універсальному мікроскопах, різьбовим мікрометром та ін.).

Калібри для різьби і їх класифікація за призначенням. Допуски на виготовлення та знос калібрів і схема їх розташування (ГОСТ 24939-81, ГОСТ 24997-81, ГОСТ 17756-72- ГОСТ 17767-72).


^ Методичні вказівки

При вивченні допусків різьб слід з’ясувати як забезпечується взаємозамінність різьбових відмінювань, при складному профілю, враховуючи, що на взаємозамінність і збирання різьбових деталей впливає цілий ряд погрішностей.

Допуски різьби обмежують тільки діаметральні розміри (зовнішній, середній, внутрішній), а погрішності шагу і кута профілю різьби компенсуються зменшенням середнього діаметру гвинта і збільшенням середнього діаметру гайки. ГОСТ 16093-81 “Різьба метрична для діаметрів від 1 до 600 мм. Допуски” поширюється на метричні різьби с профілем і основними розмірами по ГОСТ 9150-81, котрі відповідають рекомендаціям СЕВ по стандартизації. ГОСТ 16093-81 визначає граничні відхилення різьб в посадках ковзання і з зазором. Розташування полів допусків різьбових посадок з натягом на діаметр різьби шпильки і гнізда проводиться по ГОСТ 4608-81.

Необхідно звернути увагу на методи контролю різьб (комплексний і диференційований); призначення, маркірування, розташування полів допуску, особливості конструкції прохідного і не прохідного різьбових калібрів; вміти підраховувати їх виробничі розміри.

Література: 1, с.275-301; 2,с.139-161 .


Питання для самоперевірки

  1. Основні види кріпильних різьб.

  2. Основні експлуатаційні вимоги до різьбових сполучень в залежності від їх призначення.

  3. Намалюйте профіль метричної різьби з постановкою основних її параметрів.

  4. Чому оцінюється погрішність половини кута профілю, а не цілий кут?

  5. Чому рівна погрішність шага різьби на довжині згвинчування?

  6. Як підрахувати погрішність половини кута профілю метричної різьби?

  7. Які основні відхилення встановлені для різьби гвинта і гайки?

  8. Що таке приведений середній діаметр різьби і для чого його треба визначати?

  9. Які поля допусків передбачені ГОСТ 16093-81 для гвинтів і гайок?

  10. Які встановлені групи довжин свинчування?

  11. В яких умовах застосовують посадки кріпильних різьб ковзання, з зазором і натягом?

  12. Зобразіть схему розташування полів допусків для різьбових посадок з натягом.

  13. Методи і засоби вимірювання середнього діаметру різьби.

  14. Чім зумовлене застосування скороченого профілю і малого числа витків у різьбових калібрах? Назвіть ці калібри.

  15. Чому необхідно мати в схемі перевірки калібрами різьб гладкі граничні калібри?

  16. Які параметри різьби можна виміряти на інструментальному мікроскопі?

  17. Сутність комплексного і диференційованого методів контролю різьб.




    1. Взаємозамінність, стандартизація точності, методи і засоби

контролю шпонкових і шліцьових з’єднань


Класифікація шпоночних і шліцьових з’єднань, експлуатаційні потреби до них. Допуски, посадки і контроль призматичних шпонкових з’єднань (ГОСТ 23360-78 і СТ СЕВ 189-75). Допуски калібрів шпонкових з’єднань (ГОСТ 24109-80).

Шліцові з’єднання з прямолінійним профілем зуба: їх розміри і допуски (ГОСТ 1139-80 і СТ СЕВ 188-75). Способи центрування. Поля допусків валів і втулок. Поля допусків центрувальних діаметрів.

Допуски і посадки шліцьових з’єднань з евольвентним профілем зубця (ГОСТ 6033-80 і СТ СЕВ 259-76) і область їх застосування.

Позначення допусків і посадок шпонкових і шліцьових з’єднань на кресленнях. Засоби і методи контролю шліцьових деталей універсальними засобами і калібрами (ГОСТ 7951-80, ГОСТ 24960-81-24968-81).


^ Методичні вказівк

Необхідно навчитись підраховувати зазори і натяги в сполученні шпонок з пазами втулки і вала.

При вивченні прямолінійних шліцьових з’єднань звернути увагу на залежність способів центрування від вимог точності сполучення і особливостей конструкції деталей. Центрування шліцьових з’єднань в залежності від технічних вимог до вузла може здійснитись: по внутрішньому, зовнішньому діаметрам або по боковим сторонам зубців. Слід знати, що при довжині шліцьового вала або втулки, перевищуючу довжину комплексного калібру, граничні відслонення від паралельності сторін зубців валу і пазів втулки відносно осі центрової поверхні не повинні перевищувати встановленого відхилення.

Література: 1, с.334-339; 2, с.163-177.


Питання для самоперевірки

  1. Як вибирають допуски шпонкових з’єднань в залежності від характеру роботи?

  2. Зобразіть графічні схеми розташування полів допусків шпонкової посадки і покажіть найбільші і найменші зазори і натяги між шпонкою і пазами вала і втулки.

  3. Чім і як контролюється ширина і глибина пазів деталей шпонкового з’єднання?

  4. В залежності від яких факторів обирають спосіб центрування шліцьових сполучень з прямолінійним профілем?

  5. Перерахуйте основні елементи шліцьового профілю.

  6. Які поля допусків валів і втулок застосовуються для шліцьових відмінювань?

  7. Зобразіть поля допусків якої-небудь шліцьової посадки при центруванні натужної діаметру і ширині шліців і покажіть найбільші і найменші зазори (натяги).

  8. Особливості центрування і посадки шліцьових сполучень з евольвентним профілем.

  9. Як умовно позначаються шліцові з’єднання на збиральних і робочих кресленнях?

  10. Методи контролю шліцьових поверхонь.




    1. Взаємозамінність, стандартизація точності, методи і засоби контролю конічних з’єднань і кутів


Допуски на кутові розміри (ГОСТ 8908-81 або СТ СЕВ 178-75). Види конічних з’єднань і експлуатаційні вимоги до них. Взаємозамінність конічних з’єднань по геометричним параметрам. Допуски і посадки для конічних з’єднань (ГОСТ 25307-82 або СТ СЕВ 1780-79). Методи і засоби контролю кутів і конусів.


^ Методичні вказівки

Необхідно засвоїти систему побудови допусків на кутові розміри (визначення кутової одиниці допуску, прикладне значення степені точності).

При вивченні конічних відмінювань слід розглянути основні параметри конічних з’єднань і допуски на інструментальні конуси, звернути увагу на те, що допуски даються окремо на кути і діаметральні розміри інструментальних конусів.

Література: 1, ст. 246-248; 2, ст.127-139 .


Питання для самоперевірки

  1. Як виконується побудова системи допусків на кутові розміри?

  2. Скільки ступенів точності встановлено на допуски кутів?

  3. Які способи встановлені для вираження допуску кута?

  4. Основні параметри конічних з’єднань.

  5. Методи і засоби контролю конусів.




    1. Основні положення теорії і практики розрахунку розмірних ланцюгів


Терміни і визначення. Значення аналізу розмірних взаємозв’язків в машинобудуванні. Види розмірних ланцюгів. Частини розмірних ланцюгів. Взаємопов’язані розмірні ланцюги. Види зв’язків і їх особливості. Пряма і зворотна задачі розв’язування розмірних ланцюгів .

Способи розв’язання задач (максимум-мінімум і імовірнісний). Різні способи розв’язання задач. Методи досяжної точності замикаючої ділянки розмірних ланцюгів. Основи розрахунку плоских і просторих розмірних ланцюгів.


^ Методичні вказівки

При вивченні теми необхідно ознайомитись з основними поняттями, видами ланок і розмірних ланцюгів, з’ясувати цілі і методи розрахунку різних взаємозв’язків при конструкторській і технологічній підготовці виробництва нових виробів; зумовити порядок складу розмірних ланцюгів і послідовність їх розрахунку, навчитися розв’язувати пряму і зворотну задачі в лінійних розмірних ланцюгах способом максимум-мінімум.

Література: [1, ст..249-274, 217-228].


Питання для самоперевірки

  1. Що таке розмірних ланцюг?

  2. Види розмірних ланцюгів.

  3. Частини розмірних ланцюгів (визначення і позначення в розмірному ланцюзі).

  4. Види зв’язків розмірних ланцюгів і їх характеристика.

  5. Які задачі розв’язуються розрахунком розмірних ланцюгів?

  6. Методи розв’язання задач розмірних ланцюгів.

  7. Послідовність розв’язування прямої задачі способом максимуму-мінімуму.

  8. Послідовність розв’язання зворотної задачі, що забезпечує повну взаємозамінність.

  9. Послідовність рішення прямої задачі імовірнісним способом.


  1   2   3

Схожі:

Затверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р iconМеталургія сталі протокол №5 від 25 жовтня 2005р Затверджено: на засіданні навчально видавничої ради Доннту протокол № від 2005р Донецьк 2005
Рецензент: доцент кафедри „Кольорова металургія І конструкційні матеріали” В.І. Грєбєнніков
Затверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
Затверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р iconПоложення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)" та "Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання", затверджених наказом ректора від 15. 06. 2004 №122/од
Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри електротехніки і світлотехніки, протокол № від “ ” 2005р
Затверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р iconПоложення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)" та "Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання", затверджених наказом ректора від 15. 06. 2004 №122/од
Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри електротехніки і світлотехніки, протокол № від “ ” 2005р
Затверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р iconПоложення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)" та "Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання", затверджених наказом ректора від 15. 06. 2004 №122/од
Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри електротехніки і світлотехніки, протокол № від “ ” 2005р
Затверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р iconО.Є. Ходосовцев програма вступних випробувань
Затверджено на засіданні кафедри музичного мистецтва і хореографії протокол №3 від 11. 2012 р
Затверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р iconСпеціальність 030102 Психологія
Затверджено на засіданні кафедри теоретичної та прикладної психології протокол №4 від 18 жовтня 2011р
Затверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р iconО.Є. Ходосовцев програма вступних випробувань з музики
Затверджено на засіданні кафедри музичного мистецтва і хореографії протокол №3 від 11. 2012 р
Затверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р iconМетодичні рекомендації з виконання контрольних робіт Інтелектуальна власність
Затверджено на засіданні кафедри основ права. Протокол № від 2012 р
Затверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р iconО.Є. Ходосовцев програма фахових вступних випробувань з музики
Затверджено на засіданні кафедри музичного мистецтва і хореографії протокол №3 від 11. 2012 р
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи