“затверджено” icon

“затверджено”




Скачати 336.83 Kb.
Назва“затверджено”
Дата07.08.2012
Розмір336.83 Kb.
ТипДокументи





Міністерство охорони здоровя України


НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

“ЗАТВЕРДЖЕНО”


Ректор НМУ

академік НАМН України

професор В.Ф.Москаленко

________________________

____”____________2011 року


ПРОГРАМА


фахових вступних випробувань для осіб, які здобули

освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста

за спеціальністю 5.110201 “Фармація”

та вступають для продовження навчання

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста

за спеціальністю 7.110201 “Фармація”


^

Обговорено та затверджено на


Вченій раді

НМУ імені О.О.Богомольця

Протокол від 2011 року


Голова Вченої ради

НМУ імені О.О.Богомольця

академік НАМН України, професор В.Ф.Москаленко


Секретар Вченої ради

професор

О.Б.Яременко

Програму складено відповідно до проектів освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми Державного стандарту вищої освіти України за спеціальністю 5.110201 “Фармація” на базі програм для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.110201 “Фармація”, затверджених Центральним методичним кабінетом підготовки молодших спеціалістів МОЗ України; Департаментом кадрової політики, освіти і науки МОЗ України.


Програмою передбачено проведення вступного фахового тестування з дисциплін:

- фармацевтична хімія;

- фармакогнозія;

- аптечна та промислова технологія ліків;

- організація та економіка фармації;

- фармакологія.

Вибір дисциплін відповідає вимогам атестаційного контролю теоретичних знань студентів-випускників вищих фармацевтичних навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.110201 „Фармація” при проведення комплексного кваліфікаційного екзамену.


^ ФАРМАЦЕВТИЧНА ХІМІЯ


І. Загальна фармацевтична хімія

  • Фармацевтична хімія. Предмет фармацевтичної хімії та її зміст. Основні етапи розвитку. Закон України про лікарські засоби та його роль у створенні державної контрольно-дозвільної системи створення та використання лікарських засобів. Державна Фармакопея України.

  • Види класифікацій лікарських засобів. Класифікація об'єктів вивчення у курсі фармацевтичної хімії. Джерела та методи одержання лікарських засобів. Емпіричний та направлений пошук.

  • Пpиpoдa тa xapaктep дoмiшoк. Зaгaльнi тa oкpeмi мeтoди виявлення дoмiшoк. Знaчeння фiзичниx кoнcтaнт як пoкaзникiв вiднocнoї чистоти лiкapcькиx peчoвин. Визначення домішок у випадку, коли їх вміст допускається фармакопеєю, і у випадку, коли вони не повинні бути.

  • Особливості аналізу готових лікарських засобів: лікарського препарату і лікарської форми. Якісний і кількісний експрес-аналіз готових лікарських засобів.



ІІ. Спеціальна фармацевтична хімія


Неорганічні лікарські засоби


  • ^ Лікарські засоби, похідні елементів VII групи. Йод, хлористоводнева кислота та галогеніди (натрію хлорид, натрію бромід, натрію йодид: калію бромід, калію йодид). Методи ідентифікації та кількісного визначення, що застосовуються у фармакопейному аналізі та в аналізі лікарських форм.

  • ^ Неорганічні лікарські засоби, похідні елементів VI групи. Вода очищена та вода для ін'єкцій. Розчин перекису водню, кількісне визначення за методом перманганатометрії.

  • Лікарські засоби, похідні елементів V групи. Азот, його водневі та кисневі сполуки (розчин аміаку, азоту закис). Розчин аміаку концентрований як препарат Державної Фармакопеї України.

  • Неорганічні лікарські засоби, похідні елементів V групи. Визначення домішки миш'яку у фармпрепаратах згідно ДФУ.

  • ^ Лікарські засоби, похідні елементів IV групи (вуглецю, кремнію та свинцю). Вугілля активоване, значення його як адсорбента. Визначення домішки ціанідів. Натрію гідрокарбонат: способи добування та вимоги до якості у відповідності з застосуванням у медицині.

  • ^ Лікарські засоби, похідні елементів III групи. Кислота борна як препарат Державної Фармакопеї України. Алкаліметричний метод визначення борної кислоти. Натрію тетраборат (Бура).

  • ^ Неорганічні лікарські засоби, похідні елементів II групи. Головна підгрупа - оксиди та солі магнію та кальцію. Барію сульфат для рентгеноскопії. Методи контролю його чистоти. Підгрупа цинку: цинку оксид, цинку сульфат.

  • ^ Неорганічні лікарські засоби, похідні елементів І та VIII груп. Методи кількісного визначення лікарських засобів за їх кислотно-основними властивостями.



^ Органічні лікарські засоби


  • Загальна характеристика лікарських засобів органічної природи. Класифікація органічних лікарських засобів. Залежність фізичних і хімічних властивостей речовин та їх фізіологічної дії від складу і будови молекул. Особливості методів аналізу органічних лікарських засобів.

  • Спирти. Загальна характеристика. Зв’язок між будовою та фармакологічною дією. Методи аналізу. Спирт етиловий.

  • Альдегіди як лікарські засоби. Розчин формальдегіду, хлоралгідрат як лікарські засоби.

  • ^ Аналіз лікарських речовин, похідних карбонових кислот, їх солей та амінокислот жирного ряду. Методи кількісного визначення, які використовуються для аналізу лікарських речовин цієї групи: метод комплексонометрії на прикладі кальцію лактату. Кількісне визначення амінокислот.

  • Вуглеводи як лікарські засоби – глюкоза. Методи аналізу. Кількісне визначення глюкози в лікарських формах за методом рефрактометрії.

  • Карбонові кислоти та їх лактони як лікарські засоби: кислота аскорбінова, її окислювально-відновлювальні властивості, методи аналізу.

  • Терпени моноциклічні та біциклічні як лікарські засоби: ментол, камфора.

  • Стероїди, загальна характеристика. Загальні методи аналізу. Кортикостероїди - кортизону ацетат та ДОКСА як лікарські засоби. Стероїди, похідні андростану - андрогенні гормони: тестостерону пропіонат, метилтестостерон. Анаболічні засоби. Стероїди, похідні естрану - естрогенні гормони.

  • Шляхи пошуку місцевих анестетиків. Анестезин, новокаїн як лікарські засоби. Нітритометрія, як фармакопейний метод кількісного визначення новокаїну та новокаїнаміду.

  • Аміди сульфанілової кислоти. Стрептоцид, сульфацил-натрій, норсульфазол, сульфален, фталазол, сульфадимезин, етазол, сульфадиметоксин. Загальний метод синтезу.

  • Гетероциклічні сполуки, їх класифікація та номенклатура.

  • Похідні фурану. Препарати 5-нітрофуранового ряду: фурацилін, фуразолідон, фурадонін; зв'язок будови з дією.

  • Похідні піролу та його конденсованих систем. Похідні піролідону - пірацетам, полівінілпіролідон.

  • Похідні піразолу: анальгін.

  • Шестичленні гетероцикли з атомом азоту. Похідні піридину як лікарські засоби. Похідні β-піридинкарбонової (нікотинової) кислоти як лікарські засоби: нікотинова кислота, нікотинамід, кордіамін. Гідразиди γ-піридинкарбонової (ізонікотинової) кислоти, як протитуберкульозні засоби: ізоніазид, фтивазид. Похідні піримідин-2,4,6-тріону (барбітурової кислоти): фенобарбітал, циклобарбітал, бензонал, етамінал – натрій, барбітал-натрій.

  • Антибіотики. Загальна характеристика. Розвиток науки про антибіотики. Роботи І.І. Мечнікова, Л. Пастера, А. Флемінга. Методи добування антибіотиків. Поняття одиниці антибіотичної активності. Класифікація антибіотиків.

  • Похідні тіазолідину. Антибіотики гетероциклічного ряду. -Лактамні антибіотики пеніцилінового ряду. Бензилпеніцилін, його натрієва і калієва солі. Сучасні препарати.

  • Напівсинтетичні пеніциліни на основі 6-АПК. Оксациліну натрієва сіль, ампіциліну натрієва сіль.

  • Поняття про антибіотики та напівсинтетичні лікарські засоби цефалоспоринового ряду.

  • Антибіотики ароматичного ряду, левоміцетин. Антибіотики-аміноглікозиди: гентаміцину сульфат, канаміцину моносульфат.

  • Алкалоїди. Похідні тропану. Алкалоїди тропанового ряду: атропіну сульфат, скополаміну гідробромід. Реакція Віталі-Морена. Синтетичні аналоги атропіну: гоматропіну гідробромід, тропацин. Застосування в медицині

  • Алкалоїди хінолінового ряду: Хінін. Хінідин. Талейохінна проба. Препарати хініну: хініну гідрохлорид, сульфат, дигідрохлорид. Методи контролю якості препаратів хініну.

  • Похідні пурину. Пуринові алкалоїди та їх солі: кофеїн, теофілін, теобромін, кофеїн- бензоат натрію, еуфілін. Методи одержання та характеристика фармакопейних препаратів. Загальні методи ідентифікації та кількісного визначення. Мурексидна спроба. Чистота, зберігання, застосування в медицині. Біотрансформація.



ФАРМАКОГНОЗІЯ

1.Загальна частина

1.1. Основні поняття та терміни фармакогнозії. Визначення фармакогнозії як науки. Основні поняття, терміни: лікарська рослина (ЛР), лікарська рослинна сировина (ЛРС), лікарська сировина тваринного походження, біологічноактивні речовини (БАР), діючі речовини, супутні речовини, лікарські засоби, лікарська форма, стандартизація ЛРС, діагностичні ознаки ЛРС, ідентичність, доброякісність.

Аналітично-нормативна документація (АНД): фармакопейна стаття України (ФСУ), тимчасова фармакопейна стаття України (ТФСУ), Державна фармакопея (ДФ), Державні статті України (ДСтУ), технічні умови України (ТУУ), галузеві стандарти України (ГСтУ).

1.2. Історія розвитку фармакогнозії. Основні етапи розвитку: усна народна (імпірична) медицина, значення досягнень індійської, китайської, тибетської, грецької, арабської медицини, діяльність видатних лікарів і вчених старовини: Гіппократа, Теофраста, Діоскорида, Плінія Старшого, Клавдія Галена, Авіценни, Абу Райхана, Сушрути. Перші рукописні медичні праці ХІ—ХVI ст.

Розвиток фармакогнозії на Галичині. Значення робіт вчених: Н.М. Максимовича-Амбодіка, І.О. Двигубсьного, О.П. Нелюбіна, В.О. Тихомирова, Г. Драгендорфа, Н.Ф. Ментіна, А.Ф. Гаммерман та ін.

1.3. Заготівля ЛРС. Джерела постачання ЛРС: дикорослі ресурси України, культивовані ЛР, імпортна ЛРС, біотехнологія лікарських рослин. Заготівельні організації України: Консорціум “Укрфітотерапія” (спеціалізовані господарства), приватні господарства, система лісових господарств, практична фармація (аптеки, аптечні установи).Основи раціонального природокористування.

Терміни, поняття, закони екології. Нормативно-правові акти України щодо використання та охорони рослинного світу: Конституція України, закони України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України”, “Про рослинний світ України”, наказ МОЗ України “Про охорону та раціональне використання фонду ЛР України”, “Червона книга” України та ін. Культивування ЛР.

Визначення запасів ЛРС методами пробної облікової ділянки, проекційного покриття, модельної гілки, куща, дерева.

Основні заходи з охорони лікарських рослин. Загальні правила збирання ЛРС. Значення фази розвитку ЛР у заготівлі ЛРС. Календар збирання ЛРС. Підвищення продуктивності заготівлі сировини за допомогою засобів малої механізації.

Особливості заготівлі сировини різних рослинних органів згідно з вимогами АНД: бруньок, кори, трави, листя, квіток, пуп’янок, плодів, насіння, підземних органів.

Заходи щодо застереження під час роботи з отруйними ЛР та правила збирання ЛРС.

Первинне оброблення (стандартизація) зібраної сировини перед сушінням. Організація заготівлі ЛРС в аптеці.

1.4. Хімічний склад лікарських рослин та ЛРС. Речовини первинного біосинтезу (білки, вуглеводи, ліпіди, ферменти, вітаміни, органічні кислоти).

Речовини вторинного біосинтезу (різні хімічні групи: фенольні сполуки, алкалоїди, терпеноїди тощо).Мінеральні макро- та мікроелементи.

Поняття про діючі, супутні й баластні речовини. Фактори впливу на процес накопичення БАР.

1.5. Сушіння, стандартизація, пакування, маркування, транспорту-вання, зберігання ЛРС. Сушіння ЛРС. Способи сушіння ЛРС. Загальні правила сушіння та заходи щодо активізації процесу сушіння. Температурний режим сушіння. Типи сушарень.

Стандартизація висушеної ЛРС (сортування, досушування, зволоження, подрібнення, брикетування, гранулювання).

Пакування, маркування, транспортування ЛРС. Вимоги до тари, види тари, способи пакування ЛРС.

Маркування тари з ЛРС. Транспортування упакованої сировини.

Особливості зберігання ЛРС в аптеках та на складах. Вплив фізичних і хімічних факторів на старіння та зберігання ЛРС. Терміни зберігання ЛРС.

Шкідники ЛРС. Методика визначення ступеня ураження ЛРС шкідниками згідно з аналітично-нормативною документацією.

1.6. Аналіз ЛРС. Завдання аналізу ЛРС (ідентичність, доброякісність, чистота). Види аналізів: макроскопічний, мікроскопічний, мікрохімічний, люмінесцентний, хімічний якісний та кількісний, гістохімічний, фітохімічний, фізико-хімічний, біологічний.

Поняття про радіоактивність ЛРС. Послідовність і техніка проведення макроскопічного аналізу (зовнішні ознаки, розміри, колір, запах, смак).

Методика проведення мікроскопічного аналізу (підготовка ЛРС до мікроаналізу, виготовлення тимчасового мікропрепарату, вивчення мікроознак ЛРС під малим та великим збільшеннями).

1.7. Комплексний товарознавчий аналіз ЛРС. Комплексний товарознавчий аналіз, етапи його проведення.


^ 2. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1. Полісахариди. Загальна характеристика полісахаридів. Загальна характеристика слизу. Коротка характеристика камеді, пектинових речовин, клітковини, крохмалю. Алтея лікарська, мати-й-мачуха (підбіл), подорожник великий. Коротка характеристика ЛР: ламінарії, льону. Деякі відомості про ЛР: ехінацею пурпурову, цикорій дикий.

2.2. Вітаміни. Загальна характеристика вітамінів. Шипшина корична та собача, горобина звичайна. Нагідки лікарські, кропива дводомна. Кукурудза звичайна, калина звичайна, грицики звичайні. Коротка характеристика ЛР: обліпихи крушиноподібної, смородини чорної, аронії чорноплідної.

2.3. Алкалоїди. Загальна характеристика алкалоїдів. Беладонна звичайна, блекота чорна. Дурман звичайний. Чистотіл звичайний. Коротка характеристика ЛР: раувольфії зміїної, барвінку малого, маку снотворного, термопсису ланцетоподібного, ефедри хвощової. Деякі відомості про ЛР: ріжки житні (спориння), барбарис звичайний, катарантус рожевий, софору товстоплідну, мачок жовтий.

2.4. Вивчення ЛР у природі. Визначення та вивчення ЛР в природі. Приймання ЛРС літньої заготівлі.

2.5. Ізопреноїди. Ефірні олії. Загальна характеристика ізопреноїдів. Загальна характеристика ефірних олій. М’ята перцева. Шавлія лікарська, евкаліпт кулястий та прутовидний, валеріана лікарська. Сосна звичайна, береза бородавчаста, аїр тростинний, оман високий, ромашка лікарська та зелена, полин гіркий. Багно звичайне, аніс звичайний, фенхель звичайний. Чебрець плазкий, материнка звичайна. Деревій звичайний, ялівець звичайний.

2.6. Глікозиди. Глікозиди кардіотонічної дії. Загальна характеристика глікозидів. Загальна характеристика глікозидів кардіотонічної дії. Наперстянка пурпурова, шерстиста, великоцвіта. Горицвіт весняний, конвалія звичайна. Коротка характеристика строфанту Комбе. Деякі відомості про ЛР: жовтушник сивіючий, морозник червонуватий.

2.7. Іридоїди. Загальна характеристика іридоїдів (монотерпенових глікозидів). Бобівник трилистий, золототисячник малий. Коротка характеристика ЛР: кульбаба лікарська. Деякі відомості про ЛР: тирлич жовтий.

2.8. Лігнани. Загальна характеристика лігнанів. Елеутерокок колючий, лимонник китайський. Деякі відомості про ЛР: розторопшу плямисту.

2.9 Сапоніни. Загальна характеристика сапонінів. Синюха блакитна. Деякі відомості про ЛР: астрагал шерстистоквітковий. Коротка характеристика ЛР: солодки голої, женьшеню, аралії маньчжурської, золотухи високої, діоскореї ніпонської, ортосифону тичинкового.

2.10. Похідні антрацену. Загальна характеристика антраценопохідних. Крушина ламка. Жостір проносний. Звіробій звичайний. Коротка характеристика ЛР: касії гостролистої, ревеню тангутського, алое деревовидного.

2.11. Прості феноли, їх похідні та фенологлікозиди. Фенологлікозиди. Загальна характеристика фенологлікозидів. Мучниця звичайна, брусниця звичайна. Коротка характеристика ЛР: родіола рожева.

2.12. Дубильні речовини. Загальна характеристика дубильних речовин. Родовик лікарський, гірчак зміїний. Перстач прямостоячий. Коротка характеристика ЛР: вільхи чорної та сірої, бадану товстолистого, чорниці звичайної, черемхи звичайної.

2.13. Флавоноїди. Флавоноїди. Загальна характеристика флавоноїдів. Глід кривавочервоний і колючий, хвощ польовий. Кропива собача п’ятилопатева, липа серцелиста, пижмо звичайне, фіалка триколірна і польова, цмин пісковий, сухоцвіт багновий, череда трироздільна, гірчак перцевий, гірчак почечуйний, спориш.

Коротка характеристика ЛР: волошки синьої, гінкго дволопатевого, бузини чорної, вовчуга польового. Деякі відомості про ЛР: софору японську, золотушник звичайний.

2.14. Кумарини та хромони. Загальна характеристика кумаринів і хромонів.

Коротка характеристика ЛР: буркуну лікарського, гіркокаштану звичайного. Кропу запашного. Деякі відомості про ЛР: пастернак посівний, смоковницю звичайну, віснагу морквоподібну (амі зубну).

2.15. ЛР та ЛРС, які містять різні групи БАР. Коротка характеристика ЛР: каланхое перистого, чаги, очитка великого, живокосту лікарського, левзеї сафлороподібної, квасолі звичайної.

Деякі відомості про ЛР: рицину звичайну, шоколадне дерево, гірчицю сарептську, кавун звичайний. Деякі відомості про ЛР, які використовують як харчові добавки: гречку звичайну, золотушник звичайний, виноград культурний, вербену лікарську, розмарин лікарський, гвоздику запашну.

2.16. ЛС тваринного походження. Короткі відомості про методи добування, лікарські властивості й застосування продуктів життєдіяльності медоносної бджоли та змій, п’явки, бодяги, пантів тощо, риб’ячого жиру, жовчі медичної.


Аптечна та промислова технологія лiкiв
^

1. Загальна частина


1.1. Основні терміни в технології ліків. Біофармація.

Фармація як розділ лікознавства. Визначення технології ліків як наукової та навчальної дисципліни та її зв’язок з іншими дисциплінами.Класифікація ліків за агрегатним станом, шляхами введення та способом застосування, за дозуванням та ступенем дисперсності, способом виробництва. Біофармація як теоретична основа виробництва і застосування ліків. Фармацевтичні фактори.

Аптечне та промислове виробництво лікарських засобів, взаємозв’язок між ними, сучасний стан та перспективи розвитку.

^ 1.2. Державне нормування виробництва ліків.

Основні напрямки нормування виробництва ліків. Основні нормативні документи. Державна фармакопея України, загальні статті та монографії. Накази МОЗ України, інформаційна та довідкова література.

Нормування прописування рецептів. Рецепт. Структура рецепта, правила оформлення. Отруйні, сильнодіючі, наркотичні лікарські речовини. Дози.

Належні фармацевтичні практики.

^ 1.3. Дозування в технології ліків.

Дозування за масою. Терези. Гирі та різноважки. Правила зважування.

Дозування за об’ємом. Мірний посуд. Бюреткова система. Правила відмірювання. Дозування рідин краплями. Засоби малої механізації для приготування та фасування твердих і рідких лікарських форм.
^

2. Технологія ліків аптечного та промислового виробництва.


2.1. Порошки для зовнішнього та орального застосування.

Тверді лікарські форми.

2.1.1. Порошки.

Характеристика. Класифікація та способи прописування порошків. Перевірка доз отруйних або сильнодіючих лікарських засобів. Загальна технологія порошків. Особливості приготування дозованих та недозованих порошків. Особливості упакування та відпуску порошків. Контроль якості.

^ 2.1.2. Збори. Таблетки. Драже. Гранули. Капсули.

Збори, їх класифікація. Способи прописування та особливості технології.

Таблетки. Драже. Мікродраже. Гранули. Капсули. Вимоги. Класифікація. Основи технології. Стандартизація. Пролонгування дії.

^ 2.2. Ліки з рідким дисперсійним середовищем.

2.2.1. Розчини.

Характеристика. Класифікація. Розчинники. Характеристика. Вимоги до них.

Істинні розчини. Розчинність. Фактори, що впливають на розчинність. Концентрація розчинів. Перевірка доз у мікстурах. Стадії виготовлення.

Водні розчини. Масооб’ємний спосіб виготовлення. Особливі випадки.

Концентровані розчини для бюреткової системи та їх використання.

Технологія стандартних рідин. Їх розведення в аптеках.

Неводні розчинники. Особливості технології.

Спиртові розчини. Розведення спирту етилового. Особливості технології та зберігання. Техніка безпеки при роботі зі спиртом.

Неводні розчини промислового виробництва. Особливості технології.

Розчини обмежено та необмежено набухаючих високомолекулярних сполук.

Колоїдні розчини. Особливості технології розчинів захищених колоїдів.

Сиропи. Ароматні води. Стадії виробництва.

Краплі. Класифікація. Перевірка доз у краплях. Особливості технології крапель аптечного та промислового виробництва.

2.2.2. Суспензії.

Характеристика. Випадки утворення суспензій. Особливості технології суспензій дисперсійним методом з гідрофільних та гідрофобних лікарських речовин. Стабілізація суспензій. Виготовлення суспензій конденсаційним методом: хімічною взаємодією та заміною розчинника.

2.2.3. Емульсії.

Характеристика. Типи емульсій. Емульгатори. Технологія олійних та насінневих емульсій. Зберігання та контроль якості.

^ 2.2.4. Настої, відвари, слизи.

Характеристика. Теоретичні основи процесу екстрагування. Засоби малої механізації, що використовуються в технології водних витяжок. Фактори, що впливають на процес екстрагування. Особливості технології водних витяжок.

^ 2.3. Галенові препарати промислового виробництва. Настоянки. Екстракти. Максимально очищені препарати. Соки свіжих рослин. Біостимулятори.

Фітопрепарати промислового виробництва. Характеристика та технологія. Стандартизація.

^ 2.4. Екстракти-концентрати промислового виробництва.

Характеристика. Технологія. Стандартизація. Використання в технології водних витяжок.

2.5. М’які лікарські форми.

2.5.1. Лініменти. Мазі. Пасти.

Лініменти. Характеристика. Класифікація. Технологія гомогенних, гетерогенних та комбінованих лініментів.

Мазі. Характеристика. Класифікація. Мазеві основи, вимоги до них та класифікація. Технологія гомогенних, гетерогенних та комбінованих мазей.

Пасти. Характеристика. Особливості технології.

М’які лікарські форми промислового виробництва.

2.5.2. Супозиторії.

Лікарські препарати для ректального та вагінального застосування. Супозиторні основи, вимоги до них. Технологія ректальних і вагінальних супозиторіїв. Ректальні та вагінальні супозиторії промислового виробництва.

2.6. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском.

Аерозолі. Характеристика. Пропеленти. Особливості технології аерозолів.

2.7. Ветеринарні ліки.

Характеристика. Особливості технології і дозування. Застосування.

2.8. Лікарські засоби для парентерального застосування.

2.8.1. Ін’єкційні розчини.

Асептика. Нормативно-технічна документація, що регламентує забезпечення асептичних умов.

Стерилізація. Методи стерилізації. Апаратура для стерилізації.

Розчинники. Вода для ін’єкцій. Вимоги. Одержання. Апаратура. Зберігання. Неводні розчинники. Характеристика.

Ін’єкційні розчини. Характеристика. Вимоги. Особливості технології ін’єкційних розчинів. Технологічні стадії виробництва. Стабілізація. Ізотонічність. Зберігання. Контроль якості.

Ін’єкційні ліки промислового виробництва. Пролонгування дії.

2.8.2. Інфузійні розчини.

Інфузійні лікарські препарати. Класифікація. Особливі вимоги.

Інфузійні розчини промислового виробництва.

2.9. Лікарські форми, що виготовляються в асептичних умовах.

2.9.1. Очні лікарські форми.

Очні краплі та розчини. Вимоги. Особливості технології.

Очні мазі. Допоміжні речовини для очних мазей, вимоги до них. Технологія очних мазей.

Очні ліки промислового виробництва. Особливості технології.

Пролонгування дії очних ліків.

2.9.2. Ліки для новонароджених та дітей віком до 1 року.

Вимоги та особливості технології. Контроль якості.

2.9.3. Ліки з антибіотиками.

Антибіотики, особливості дії та виписування у рецептах. Вимоги. Особливості технології.

^ 2.10. Фармацевтичні несумісності.

Утруднені випадки в технології екстемпоральних лікарських форм. Шляхи подолання.

Фізико-хімічні, хімічні та фармакологічні несумісності. Можливі шляхи подолання несумісностей.

^ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІКА ФАРМАЦІЇ


1.Основні принципи організації діяльності аптек.

Система лікарського забезпечення населення.

Закони України “Про лікарські засоби” та “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, інші законодавчі акти, що регламентують діяльність у галузі лікарського забезпечення населення.

Номенклатура фармацевтичних закладів і підприємств, що забезпечують надання медикаментозної допомоги населенню, в тому числі амбулаторним та стаціонарним хворим.

Принципи належної фармацевтичної практики. Організація роботи аптечних закладів.

Штатний розпис аптеки. Матеріальна відповідальність аптечних працівників, її юридична основа та документальне оформлення.

Аптека як заклад охорони здоров’я та як підприємство, її завдання та функції. Організаційна структура., оснащення аптек. Аптечні заклади різних видів та форм власності.
^

2.Порядок лікарського забезпечення амбулаторних хворих


2.1. Рецептурно-виробничий відділ, його завдання, функції

Номенклатура працівників відділу, їх функціональні обов’язки. Оснащення робочих місць провізора з приймання рецептів та відпускання лікарських засобів. Асортимент лікарських засобів.

Рецепт. Загальні правила та особливі випадки виписування та оформлення рецептів. Норми одноразового відпускання окремих лікарських засобів. Предметно-кількісний облік, основні нормативні акти України в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів.

Правила визначення вартості лікарських засобів, внутрішньо-аптечних заготовок, розфасувань. Порядок стягнення тарифів за виготовлення лікарських засобів.

Реєстрація рецептів, облік неправильно виписаних рецептів. Облік лікарських засобів, відсутніх в аптеці.

Безкоштовне і пільгове відпускання лікарських засобів з аптек амбулаторним хворим.

Організація роботи з приготування лікарських засобів індивідуального виготовлення. Організація роботи фармацевта. Загальні вимоги до приготування лікарських засобів. Контроль якості лікарських засобів індивідуального виготовлення.

Особливості оформлення й відпускання лікарських засобів індивідуального виготовлення. Організація проведення лабораторно-фасувальних робіт, їх документальне оформлення.

^ 2.2. Відділ запасів. Відділ запасів, його завдання, функції. Приміщення та обладнання відділу. Номенклатура працівників відділу, їх функціональні обов’язки.

Організація замовлення та приймання лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Порядок зберігання в аптеці лікарських засобів та виробів медичного призначення. Матеріальні кімнати, їх перелік, вимоги до їх упорядкування, експлуатації. Контроль за термінами придатності лікарських засобів. Утилізація та знищення неякісних лікарських засобів.

Відпуск товарів до інших відділів аптеки, структурних підрозділів, ЛПЗ та іншим покупцям. Оформлення документів на відпускання товарно-матеріальних цінностей до інших відділів аптеки, структурних підрозділів, ЛПЗ тощо.

^ 2.3. Інші відділи аптеки. Структурні підрозділи. Центральна районна аптека (ЦРА).

Відділ готових лікарських засобів, завдання, функції, обладнання, оснащення. Асортимент лікарських засобів. Відділ безрецептурного відпускання лікарських засобів, завдання, функції, обладнання, оснащення. Асортимент лікарських засобів.

Інші відділи аптеки: оптики, парафармацевтичної продукції та ін.

Аптечні пункти, кіоски. Організація роботи в них, обладнання, оснащення, асортимент лікарських засобів.

Організація роботи центральної районної аптеки (ЦРА), завдання, функції. Права та обов’язки завідувача ЦРА. Організація постачання підвідомчих аптек товарами аптечного асортименту.


^ 3. Організація забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення лікувально-профілактичних закладів, інших підприємств, організацій

Міжлікарняна та лікарняна госпрозрахункові аптеки, їх завдання, функції, структура, обладнання та оснащення приміщень. Організація роботи.


^ 4. Державна система контролю якості лікарських засобів

Організація державної системи контролю якості лікарських засобів. Основні функції Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України. Державна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів, її завдання, функції. Обласна інспекція з контролю якості лікарських засобів.


^ 5.Організація постачання аптечних установ лікарськими засобами та виробами медичного призначення

Основні напрями розвитку системи постачання аптек в умовах формування фармацевтичного ринку України. Джерела надходження товарно-матеріальних цінностей до аптеки.

Аптечний склад (фірма). Основні завдання та функції. Групи складу. Штат. Відділи складу.

Приймальний відділ.

Організація праці оперативних відділів.

Стіл замовлень. Експедиційний відділ.

Відпускання товарно-матеріальних цінностей зі складу.

Організація доставки товарно-матеріальних цінностей до аптеки.


^ 6. Облік і звітність в аптечній мережі

Основи економіки аптечних закладів. Облік в аптеках.

Облік господарських засобів. Основні та обігові засоби аптеки. Облік товарів, які надійшли до аптеки: в загальній сумі, за групами товарів, за строками придатності та предметно-кількісно.

Роздрібна реалізація товару. Документальне оформлення витрат товару роздрібної реалізації.

Безготівкова реалізація. Безкоштовне та пільгове відпускання лікарських засобів за амбулаторними рецептами. Документальне оформлення.

Облік інших витрат товару: на першу медичну допомогу, на господарські потреби, на проведення експертизи лікарських засобів, облік товарних витрат (бій, брак, псування, переоцінювання товарів, зниження ціни по лабораторно-фасувальних роботах) та їх документальне оформлення. Списання товарно-матеріальних цінностей, що стали непридатними. Облік руху інших обігових засобів.

Тара її облік. Облік допоміжних матеріалів, лікарської рослинної сировини, малоцінного інвентарю.

Облік руху коштів та розрахункових операцій. Документальне оформлення касових операцій.

Реєстратори розрахункових операцій (РРО). Порядок ведення касової книги, здачі виторгу в банк. Касова дисципліна.

Форми та види розрахунків зі споживачами та постачальниками. Прибуткові та видаткові операції.

Облік праці та заробітної плати працівників аптечних установ. Форми оплати праці, їх характеристика. Штатний розпис. Порядок розрахунку різних видів оплат: основної заробітної плати; за професійну та пільгові відпустки; за роботу в святкові дні; за наднормові роботи; за тимчасовою непрацездатністю. Утримання із заробітної плати. Обов’язкові нарахування на заробітну плату.

Звітність аптек. Визначення результатів фінансово-господарської діяльності аптек. Звітність структурних підрозділів, відділів.


^ 7. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей в аптечних установах

Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей. Види інвентаризації. Порядок проведення. Інвентаризаційна комісія. Порядок розрахунку природних витрат. Документальне оформлення результатів інвентаризації.


^ 8. Складання бізнес-плану

Основи планування господарсько-фінансової діяльності госпрозрахункових аптек.

Аналіз та планування товарообігу. Нормування товарних запасів. Система ціноутворення на лікарські засоби. Прогнозування валового прибутку.


ФАРМАКОЛОГІЯ


І. ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ З РЕЦЕПТУРОЮ

1.1. Визначення фармакології як науки, її місце в системі медичної освіти. Основні розділи фармакології: фармакодинаміка, фармакокінетика, лікарська токсикологія, фармакотерапія, загальна та спеціальна фармакологія.

1.2. Поняття про лікарські препарати. Значення фармакологічних знань для практичної діяльності фармацевта.

1.3. Iсторія фармакології (Гіппократ, Клавдій Гален, Авіценна, Парацельс). Розвиток вітчизняної фармакології (О.П. Павлов, І.П. Нелюбін, С.П. Боткін, О.І. Черкес, Г.Е. Батрак, Ф.П. Тринус, Я.Б. Максимович тощо).

1.4. Перспективи розвитку фармакології. Шляхи пошуку нових лікарських препаратів.


^ 2. СПЕЦІАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ

2.1. Лікарські препарати, що впливають на нервову систему

2.1.1. Лікарські препарати, що впливають на аферентну іннервацію:

- місцевоанестезувальні препарати. Порівняльна характеристика дії препаратів при різних видах анестезії;

- в’яжучі препарати. Фармакодинаміка, фармакотерапія;

- обволікальні та асорбційні препарати. Дія. Застосування;

- подразнювальні препарати. Місцева і рефлекторна дія. Фармакотерапія.

^ 2.1.2. Лікарські препарати, що впливають на еферентну іннервацію:

основні відомості про еферентну іннервацію. Поділ еферентних нервів на холінергічні та адренергічні. Поняття про холіно- та адренорецептори. Класифікація лікарських препаратів, які впливають на еферентну іннервацію:

- м-Холіноміметичні препарати. Механізм дії. Вплив на розмір зіниці ока, серце, секреторні органи, тонус м’язів. Фармакотерапія. Отруєння пілокарпіном, мускарином. Допомога в разі отруєнн;

- н-Холіноміметичні препарати. Особливості дії, застосування. Токсична дія нікотину. Шкідливість паління, особливо для жіночого організму. Лікарські препарати, що полегшують відвикання від паління;

- антихолінестеразні препарати. Механізм дії. Фармакотерапія. Токсичність фосфорорганічних сполук (ФОС). Допомога в разі отруєння;

- м-Холіноблокувальні препарати. Вплив на м-холінорецептори та центральну нервову систему. Гостре отруєння атропіном, допомога при отруєнні;

- н-Холіноблокувальні препарати: гангліоблокувальні препарати. Механізм дії. Фармакотерапія. Ускладнення фармакотерапії, профілактика; міорелаксанти. Механізм дії, застосування, профілактика ускладнень.

^ 2.1.3. Лікарські препарати, що впливають на адренергічну іннервацію:

- адреноміметичні препарати. Класифікація за дією на адренорецептори:

α-адреноміметичні препарати; β-адреноміметичні препарати; α- і β-адреноміметичні препарати;

- антиадренергічні препарати: α-адреноблокувальні препарати; β-адреноблокувальні препарати; симпатолітичні препарати.

^ 2.1.4. Лікарські препарати, що пригнічують функцію центральної нервової системи:

- препарати для наркозу. Визначення наркозу. Загальні принципи його дії. Види наркозу;

- препарати для інгаляційного наркозу. Порівняльна характеристика. Ускладнення до і після наркозу, їх профілактика;

- препарати для неінгаляційного наркозу. Порівняльна характеристика. Премедикація;

- спирт етиловий. Місцева дія. Застосування в медичній та фармацевтичній практиці. Вплив на ЦНС та організм в цілому. Гостре отруєння спиртом етиловим, допомога. Хронічне отруєння (алкоголізм хронічний). Лікування (апоморфін, тетурам);

- снодійні препарати. Причини безсоння. Класифікація снодійних препаратів за механізмом дії: барбітурати і споріднені з ними сполуки; похідні бензодіазепіну ; снодійні препарати різних хімічних груп. Порівняльна характеристика снодійних препаратів. Гостре отруєння, допомога

^ 2.1.5.Протисудомні препарати:

- протиепілептичні препарати. Поняття про епілепсію. Основні принципи фармакотерапії епілепсії. Механізм дії препаратів. Застосування їх при різних видах епілепсії;

- протипаркінсонічні препарати. Поняття про хворобу Паркінсона, паркінсонізм. Класифікація протипаркінсонічних препаратів за механізмом дії: лікарські препарати що активізують функцію дофамінергічної системи та комбіновані препарати; лікарські препарати, що пригнічують функцію холінергічної системи.

^ 2.1.6. Анельгезуючі препарати. Поняття про біль. Види болю. Класифікація анальгетиків.

- наркотичні анальгетики. Механізм дії. Фармакотерапія. Побічна дія. Вплив наркотичних анальгетиків на ЦНС, функцію шлунка. Звикання. Лікарська залежність (наркоманія, токсикоманія). Профілактика наркоманії. Гостре отруєння. Допомога (налорфіну гідрохлорид, налоксон). Поняття про нейролептанальгезію;

- ненаркотичні анальгетики (нестероїдні протизапальні препарати). Поняття про запалення. Механізм протизапальної, жарознижувальної та анальгезуючої дії. Класифікація за хімічною будовою: похідні піразолону та індолоцтової кислоти, саліцилати; похідні пара-амінофенолу); похідні кислот алканових; похідні різних груп.

^ 2.1.7. Психотропні препарати пригнічувальної дії:

- седативні препарати. Вплив на ЦНС. Механізм дії. Фармакотерапія;

- транквілізатори. Загальна характеристика групи. Класифікація за хімічною будовою: похідні бензодіазепіну; похідні дифенілметану та пропандіолу; похідні різних хімічних груп. Механізм дії. Фармакотерапія. Побічні ефекти.

^ 2.1.8. Нейролептичні препарати. Загальна характеристика групи. Вплив на психічну (вищу нервову) діяльність. Антипсихотична дія. Ускладнення, профілактика. Класифікація за хімічною будовою: похідні фенотіазину; похідні бутирофенону; похідні індолу; похідні інших хімічних груп.

^ 2.1.9. Лікарські препарати, що стимулюють функцію центральної нервової системи:

- антидепресанти. Загальна характеристика групи. Класифікація за механізмом дії: трициклічні; інгібітори моноамінооксидази (МАО); інші інгібітори. Механізм дії. Фармакотерапія;

- ноотропні препарати. Загальна характеристика групи. Механізм дії. Застосування;

- загальнотонізуючі препарати (адаптогени): настоянки та рідкі екстракти.Механізм дії. Застосування.

- психомоторні стимулятори. Особливості впливу на психічну діяльність, серцево-судинну систему;

- аналептики. Пряма та рефлекторна дія на дихальний і судиноруховий центри. Застосування. Механізм дії.

^ 2.2. Лікарські препарати, що впливають на функції органів дихання

2.2.1. Протикашльові лікарські препарати. Загальна характеристика групи. Класифікація за механізмом дії, застосування: наркотичні (центральні) протикашльові препарати; ненаркотичні протикашльові препарати.

^ 2.2.2. Відхаркувальні лікарські препарати. Загальна характеристика групи. Механізм дії. Застосування.

2.2.3. Лікарські препарати для лікування бронхіальної астми

- бронхолітики: адреноміметики; м-холіноблокатори; спазмолітики міотропної дії;

- протиалергійні лікарські препарати;

- глюкокортикоїди.

^ 2.2.4. Лікарські препарати, що призначаються в разі набряку легень. Механізм дії, застосування.

2.3. Лікарські препарати, що впливають на серцево-судинну систему

2.3.1. Кардіотонічні лікарські препарати

- серцеві глікозиди. Загальна характеристика. Фармакодинаміка. Фармакотерапія. Класифікація: препарати наперстянки; препарати горицвіту; препарати строфанту; препарати конвалії. Особливості дії. Застосування. Порівняльна характеристика серцевих глікозидів. Гостре отруєння серцевими глікозидами. Допомога;

- неглікозидні кардіотонічні препарати. Механізм дії. Застосування.

^ 2.3.2. Протиаритмічні лікарські препарати:

- препарати для корекції тахіаритмії: ембраностабілізатори; β-адреноблокувальні препарати; блокатори кальцієвих каналів; препарати, що відновлюють іонну рівновагу; інгібітори реполяризації; серцеві глікозиди. Порівняльна характеристика. Механізм дії. Застосування;

- лікарські препарати для корекції брадиаритмії: м-холіноблокатори; адреноміметики.

^ 2.3.3. Гіпохолестеринемічні лікарські препарати

Основні відомості про атеросклероз. Загальна характеристика групи. Класифікація за механізмом дії: препарати, що вливають на обмін ліпідів; антиоксиданти; ангіопротектори.

^ 2.3.4. Лікарські препарати, які впливають на мозковий кровообіг

Загальна характеристика групи. Класифікація за механізмом дії: блокатори кальцієвих каналів; дегідровані похідні алкалоїдів маткових ріжок; препарати, які містять екстракт гінкго білоба, алкалоїди барвінку; комбіновані препарати; препарати різних груп.Особливості дії. Застосування.

^ 2.3.5. Антиангінальні лікарські препарати. Поняття про антиангінальні препарати, їх класифікація.

- лікарські препарати, що застосовуються при стенокардії: препарати, що зменшують потребу міокарда в кисні - нітрити і нітрати; антагоністи кальцієвих каналів; β-адреноблокатори.

- препарати, що збільшують надходження кисню до міокарда: коронаророзширювальні; спазмолітики міотропної дії.

- препарати, що поліпшують метаболізм міокарда. Порівняльна характеристика препаратів. Застосування.

^ 2.3.6 Лікарські препарати, що застосовуються при інфаркті міокарда:

наркотичні анальгетики; протиаритмічні; антикоагулянти; фібринолітичні препарати; антиоксиданти; антиагреганти.

^ 2.3.7. Антигіпертензивні (гіпотензивні) лікарські препарати

Гіпертонічна хвороба. Причини виникнення. Класифікація антигіпертензивних препаратів:

- лікарські препарати, які знижують активність симпатичної нервової системи: переважно центральної дії; периферійної дії;

- судинорозширювальні препарати;

- iнгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) та антагоністи ангіотензинових рецепторів;

- блокатори кальцієвих каналів;

- сечогінні препарати;

- комбіновані препарати. Механізм дії. Фармакотерапія. Застосування.

^ 2.4. Лікарські препарати, що впливають на функцію нирок

2.4.1.Сечогінні препарати. Загальна характеристика дії. Класифікація: салуретики; антагоністи альдостерону; осмотичні діуретичні препарат; інгібітори карбоангідрази; сечогінні препарати рослинного походження; комбіновані препарати.

^ 2.4.2.Препарати, що підвищують виведення сечової кислоти та конкрементів. Поняття про подагру. Механізм дії препаратів для лікування хворих на подагру. Застосування.

^ 2.5. Лікарські препарати, що впливають на біометрій: препарати, що посилюють ритмічні скорочення міометрію; препарати, що підвищують тонус міометрію і виявляють кровоспинну дію після пологів; препарати, що знижують тонус і скорочуваальну активність міометрію; рослинні препарати.

^ 2.6. Лікарські препарати, що впливають на систему крові

2.6.1. Лікарські препарати, що впливають на кровотворення: стимулятори еритропоезу: препарати заліза, кобальту; вітаміни; стимулятори лейкопоезу.

^ 2.6.2. Лікарські препарати, що впливають на згортання крові:

- коагулянти. Загальна характеристика групи. Механізм дії. Застосування;

- iнгібітори фібринолізу. Особливості дії. Застосування;

- антикоагулянти: антикоагулянти прямої дії; антикоагулянти непрямої дії. Механізм дії, застосування;

- препарати, що перешкоджають агрегації тромбоцитів; механізм дії. Застосування;

- фібринолітичні препарати. Механізм дії. Застосування;

- плазмозамінники. Механізм дії. Застосування.

- препарати для парентерального харчування;

- глюкоза. Застосування.

^ 2.7. Лікарські препарати, що впливають на функцію травної системи

2.7.1. Лікарські препарати, що впливають на апетит: препарати, що підсилюють апетит; препарати, які знижують апетит.

^ 2.7.2. Препарати, що регулюють секреторну функцію шлунка:

- препарати, що призначаються при недостатній секреції залоз шлунка;

- препарати, що застосовуються при надмірній секреції залоз шлунка та виразковій хворобі шлунка: м-холіноблокатори; блокатори Н2-рецепторів; антацидні препарати; місцевоанестезувальні, обволікальні; в’яжучі препарати; інші противиразкові препарати; антихелікобактерні препарати. Механізм дії. Застосування.

^ 2.7.3. Лікарські препарати, що призначаються в разі порушення секреції підшлункової залози. Поняття про панкреатит. Препарати: панкреатин, панзинорм, фестал, мезим-форте, дигестал, контрикал, пантрипін. Особливості застосування у випадках гострого та хронічного панкреатиту.

^ 2.7.4. Гепатотропні лікарські препарати: жовчогінні препарати: холеретичні препарати; холекінетичні, холеспазмолітичні препарати; холелітолітичні препарати; гепатопротекторні препарати. Дія, застосування.

^ 2.7.5. Блювотні лікарські препарати: центральної дії; рефлекторної дії . Механізм дії. Застосування.

2.7.6. Протиблювотні лікарські препарати: етаперазин, таблетки “Аерон”, метоклопрамід. Механізм дії. Застосування.

^ 2.7.7. Проносні лікарські препарати: сольові проносні; препарати, які збуджують перистальтику переважно тонкої кишки; препарати, які збуджують перистальтику переважно товстої кишки; препарати, що розм’якшують калові маси; препарати, що збільшують об’єм вмісту кишечника; комбіновані препарати.

^ 2.7.8. Протипроносні лікарські препарати: препарати (лопераміду гідрохлорид, смекта). Особливості дії. Застосування.

2.8. Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

2.8.1. Гормональні лікарські препарати гіпофіза;

- препарати передньої частки;

- препарати задньої частки). Механізм дії. Застосування.

^ 2.8.2. Гормональні лікарські препарати прищитоподібних залоз: препарати (дигідротахістерол, паратіреоїдин). Дія. Застосування.

2.8.3. Гормональні препарати щитоподібної залози: тиреоїдні препарати; антитиреоїдні препарати. Фармакодинаміка. Застосування.

^ 2.8.4. Гормональні лікарські препарати підшлункової залози

- Інсуліни людські та тваринного походження;

- пероральні препарати гіпоглікемічної дії: похідні сульфанілсечовини; бігуаніди; інші. Вплив на вуглеводний обмін. Застосування. Побічні ефекти інсулінотерапії.

^ 2.8.5. Гормональні лікарські препарати кіркової речовини надниркових залоз:

- глюкокортикостероїди (ГКС) та їх синтетичні похідні;

- ГКС інгаляційні;

- ГКС для зовнішнього застосування;

- ГКС комбіновані;

- мінералокортикоїди. Основні види дії гормонів. Гормонотерапія. Ускладнення при гормонотерапії. Особливості дії, показання до застосування.

^ 2.8.6. Лікарські препарати статевих гормонів та їх синтетичні замінники

- препарати гормонів жіночих статевих залоз:естрогени;гестагени. Порівняльна характеристика, застосування; гормональні протизаплідні (контрацептивні) препарати. Механізм дії. Схема застосування;

- препарати чоловічих статевих гормонів (андрогенів) та їх синтетичні аналоги; анаболічні стероїди. Механізм дії. Показання до призначення. Побічні ефекти.

^ 2.9. Вітамінні препарати

- препарати жиророзчинних вітамінів. Характер дії. Застосування;

- препарати водорозчинних вітамінів. Характер дії. Застосування. Побічні ефекти; полівітамінні препарати. Застосування їх для профілактики захворювань та лікування.

^ 2.10. Лікарські препарати неспецифічної стимулюючої терапії

2.10.1. Біогенні стимулятори: екстракт алоє, ФІБС, апілак.

2.10.2. Ферментні препарати.. Особливості дії, застосування.

2.10.3. Лікарські препарати, що впливають на імунні процеси. Поняття про аутоімунні та аутоалергійні реакції, значення їх у розвитку інфекційних захворювань. Імуностимулятори. Імунодепресанти. Дія. Застосування.

^ 2.10.4..Лікарські препарати для лікування алергійних захворювань. Поняття про алергійні реакції. Роль гістаміну в алергійних реакціях. Протигістамінні препарати. Характер дії. Застосування.

^ 2.11. Протимікробні та протипаразитарні лікарські препарати

2.11.1. Дезінфекційні та антисептичні лікарські препарати: група галогенів; окисники; кислоти та луги; сполуки важких металів; феноли; альдегіди та спирти; група барвників;детергенти; дьогті та смоли; нітрофурани. Особливості застосування окремих препаратів. Гостре отруєння солями важких металів. Перша допомога.

^ 2.11.2. Хіміотерапевтичні лікарські препарати

- Історія хіміотерапії. Особливості хіміотерапевтичних препаратів. Класифікація;

- антибіотики. Історія відкриття. Принципи антибіотикотерапії. Ускладнення при лікуванні. Класифікація препаратів: препарати групи пеніциліну; напівсинтетичні препарати пеніциліну; макроліди та азаліди ; цефалоспорини І—ІV поколінь; хлорамфеніколи ; аміноглікозиди та глікопептиди ; препарати тетрацикліну ; препарати поліміксину; рифампіцини; фузидини; лінкозаміди.Порівняльна характеристика різних антибіотиків. Застосування;

- сульфаніламідні лікарські препарати. Антимікробний спектр дії. Механізм дії. Класифікація препаратів за дією та за тривалістю дії: препарати, що всмоктуються в кишках;середньої тривалості дії; тривалої дії; надтривалої дії. Комбіновані: бісептол, сульфатон, хитрим. Препарати, що не всмоктуються в кишках. Для місцевого застосування: альбуцид, стрептоцид. Принципи терапії. Побічні ефекти, їх профілактика.

- синтетичні протимікробні лікарські препарати різної хімічної структури: похідні 8-оксихіноліну; похідні нафтиридину; похідні нітрофурану; фторхінолони. Спектр антимікробної дії. Застосування.

^ 2.11.3. Протисифілитичні лікарські препарати. Основні відомості про сифіліс. Класифікація протиспірохетозних препаратів: антибіотики; препарати вісмуту. Комбіноване застосування протиспірохетозних препаратів.

^ 2.11.4. Протитуберкульозні лікарські препарати. Загальна характеристика. Принципи терапії. Класифікація: антибіотики; похідні пара-аміносаліцилової кислоти; похідні гідразиду ізонікотинової кислоти; резервні протитуберкульозні препарати: антибіотики; похідні ізонікотинової кислоти; похідні амінобутанолу. Характер дії. Застосування. Побічні ефекти.

^ 2.11.5. Противірусні лікарські препарати. Характер дії на віруси. Застосування.

2.11.6. Протималярійні лікарські препарати. Основні відомості про малярію. Цикл розвитку малярійного плазмодія. Дія протималярійних препаратів на різні форми малярійного плазмодія. Побічні ефекти.

^ 2.11.7. Протипротозойні лікарські препарати: для лікування хворих на трихомоноз; для лікування хворих на лямбліоз; для лікування хворих на лейшманіоз; для лікування хворих на амебіаз. Особливості дії. Застосування.

^ 2.11.8. Протимікозні лікарські препарати. Основні відомості про мікози (дерматомікози, кандидамікози). Лікарські препарати: для лікування дерматомікозів; для лікування кандидомікозів; для лікування системних мікозів.

^ 2.11.9. Протигельмінтні лікарські препарати. Гельмінтози, їх види. Препарати лікування хворих та профілактика гельмінтозів. Класифікація: препарати, що призначаються у випадку кишкових нематодозів; препарати, що застосовуються в разі кишкових цестодозів; препарати, що застосовуються в разі позакишкових гельмінтозів.

^ 2.12. Протипухлинні лікарські препарати.

Основні відомості про пухлини. Загальна характеристика протипухлинних препаратів. Принципи лікування. Токсичність.

2.13. Діагностичні лікарські препарати. Застосування.

2.14. Радіопротектори та лікарські препарати, що сприяють виведенню радіонуклідів.

2.15. Ускладнення лікування лікарськими препаратами. Основні принципи фармакотерапії в разі гострих отруєнь лікарськими препаратами.


Голова фахової атестаційної комісії

член-кор. НАМН України,

професор Яворовський О.П


Схожі:

“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи