Органозберігаюча концепція хірургічного лікування тяжких травматичних пошкоджень селезінки оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen icon

Органозберігаюча концепція хірургічного лікування тяжких травматичних пошкоджень селезінки оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen




Скачати 140.01 Kb.
НазваОрганозберігаюча концепція хірургічного лікування тяжких травматичних пошкоджень селезінки оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen
Дата12.08.2012
Розмір140.01 Kb.
ТипКонцепція

УДК: 616.411-001-036.17-089

ОРГАНОЗБЕРІГАЮЧА КОНЦЕПЦІЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТЯЖКИХ ТРАВМАТИЧНИХ ПОШКОДЖЕНЬ СЕЛЕЗІНКИ

Оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen

І.В.Колосович1, Б.Г.Безродний1, В.О.Красовський2, І.В.Ганоль2

I.V.Kolosovych, B.G.Bezrodny, V.O.Krasovsky, I.V.Ganol

1Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, 2МКЛ №4,

м. Київ, Україна

Ключові слова: травматичні пошкодження селезінки (ТПС), локальні ураження підшлункової залози (ЛУПЗ), органозберігаючі оперативні втручання.

Резюме. Мета роботи - покращання результатів хірургічного лікування хворих на травматичні пошкодження селезінки (ТПС) різних ступенів та хворих з локальними ураженнями підшлункової залози (ЛУПЗ). Авторами проаналізовано результати хірургічного лікування даних захворювань, показано переваги органозберігаючих оперативних втручань.

Keywords: traumatic damages of spleen, local lesions of pancreas, organ-saving operative interventions.

Resume. A purpose of work is an improvement of results of surgical treatment of patients with the traumatic damages of spleen of different degrees and patients with the local lesions of pancreas. Authors analyse the results of surgical treatment of these diseases, advantages of organ-saving operative interventions.


Частота травматичних пошкоджень селезінки (ТПС) серед усіх закритих травм органів черевної порожнини становить від 15,5 до 30% [3], летальність при цьому складає – 7-26% [11]. ТПС трапляються в усіх вікових групах, однак пік захворюваності припадає на підлітковий вік і середню вікову групу (15-35 років) [13], що підкреслює соціально-економічну важливість проблеми. Так як помилки при встановленні діагнозу ТПС складають 30-40%, тому дуже важливим є рання та точна діагностика захворювання [2].

Тактика та спосіб лікування хворого з ТПС визначається ступенем пошкодження, станом пацієнта, супутньою патологією. До теперешнього часу найбільш поширеним був оперативний метод лікування ТПС [10], однак відома і консервативна тактика ведення пацієнтів, особливо дітей, шляхом використання медикаментозних гемостатиків та моніторингу травмованого органу за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД) і комп’ютерної томографії (КТ) [5]. Останнім часом з’явились статті, присвячені лапараскопічним методикам оперативного лікування хірургічних захворювань селезінки [8]. Аналізуючи результати застосування різних методів гемостазу, деякі автори вказують, що останні не задовільняють вимоги сучасної медицини [7]. У зв’язку з цим, до теперішнього часу, має місце високий відсоток (до 99%) видалення такого важливого органу, як селезінка [1, 6]. Однак дане оперативне втручання може спричинити розвиток тяжких ускладнень, як в ранньому, так і у віддаленому післяопераційному періодах, що виникають внаслідок порушення імунологічного гомеостазу і носять назву “постспленектомічний гіпоспленізм” (ПСГС) або “постспленектомічний синдром”, вкрай важкою формою прояву якого є миттєвий сепсис [12]. Усольцев Ю.К. (1998) [9] вказує про погіршення перебігу післяопераційного періоду у хворих, де спленектомія є етапом комбінованого оперативного втручання (резекція шлунка при онкологічних захворюваннях; дистальна резекція підшлункової залози при захворюваннях хвостової частини підшлункової залози).

Існуючі методи корекції ПСГС (гетеротопічна аутотрансплантація селезінки, атипова резекція тощо) мають суттєві недоліки. У зв’язку з цим постає проблема розробки нових, сучасних способів гемостазу при хірургічному лікуванні ТПС різних ступенів та збереження селезінки при комбінованих оперативних втручаннях на органах черевної порожнини.

^ Метою даної роботи є покращання результатів хірургічного лікування хворих на ТПС різних ступенів та хворих з локальними ураженнями підшлункової залози (ЛУПЗ).

^ Матеріали та методи дослідження.

В клініці кафедри хірургії №2 НМУ імені О.О. Богомольця за період з 1990 року по 2010 рік лікувалось 106 хворих з ТПС, з них 5 хворих – з посттравматичними кістами селезінки. В дослідження також було включено 23 хворих з ЛУПЗ, що потребували оперативного втручання (виконувалась дистальна резекція підшлункової залози). 21 (16,27 %) хворий поступив до клініки у плановому порядку, 108 (83,72%) пацієнтів – у порядку швидкої допомоги. Причиною травми селезінки були: тупа травма – 86 (81,13%) випадків; ножове поранення – 14 (13,2%) випадків. У 6 (5,66%) хворих пошкодження селезінки виникло під час хірургічних втручань на органах черевної та грудної порожнини, як планових так і ургентних.

Згідно запропонованої Американською асоціацією хірургічної травми (1994) класифікації ТПС, до ТПС I ступеня віднесено 10 (9,43%) хворих, II ступеня –23 (21,69%), III ступеня – 33 (31,13%) пацієнтів, IV ступеня – 25 (23,58%) та до V ступеня – 10 (9,43%) хворих. Хворі були розподілені в залежності від лікувальної тактики на дві групи: перша (основна) – 73 хворих і друга (контрольна) - 56 хворих. Основна група хворих була розділена на дві підгрупи, що пов’язано з об’ємом оперативного втручання на селезінці та кількістю збереженої паренхіми органу. Так, у першу підгрупу (38 хворих) віднесено 22 хворих з ТПС I - II ступенів, 5 хворих з кістами селезінки та 11 хворих з ЛУПЗ, яким виконувалась дистальна резекція підшлункової залози зі збереженням селезінки. В другу підгрупу віднесено 35 хворих з ТПС III – V ступенів. Відповідно, в контрольну групу хворих віднесено 11 хворих з ТПС I - II ступенів, 12 хворих з ЛУПЗ, яким виконувалась дистальна резекція підшлункової залози з видаленням селезінки та 33 хворих з ТПС III – V ступенів. Слід відмітити, що всім хворим з діагнозом кіста селезінки було виконані органозберігаючі оперативні втручання.

Чоловіків у основної групи було 54 (73,97%), жінок -19 (26,02%), у контрольній групі чоловіків – 38 (67,85%), жінок – 18 (32,14%). В віковій структурі ТПС переважну більшість складали 32 (30,18%) пацієнти віком 20 - 29 років, при цьому середній вік пацієнтів по усім ступеням складав 37,61±11,43, тобто це були особи працездатного віку. У групі хворих оперованих з приводу ЛУПС середній вік складав 45,13±9,8. Цей факт, додаткового підкреслює соціально-економічну важливість проблеми збереження селезінки при оперативних втручаннях на ній. З 106 хворих, госпіталізованих з приводу ТПС, ізольовані пошкодження відмічались у 69 (65,09%) хворих, а поєднані та множинні у 37 (34,91%) хворих. При цьому ізольовані пошкодження в основній групі склали 38 (55,07%) хворих, в контрольній – 31 (44,92%) хворий. Поєднані пошкодження в основній групі склали 25 (67,56%) пацієнтів, в контрольній – 12 (32,44%) пацієнтів. Із 129 пацієнтів 124 було прооперовано, тобто хірургічна активність склала 96,12%. При визначенні хірургічної інтраопераційної тактики у пацієнтів з ТПС орієнтувались на характер пошкодження органу, наявність кровотечі з селезінки на початок ревізії, ефективність обраного методу гемостазу, стан пацієнта протягом оперативного втручання (прояви геморагічного шоку).

Нами запропоновано діагностичний і тактичний алгоритм для пацієнтів з підозрою на травму селезінки, що враховує дані анамнезу, клініко-лабораторних досліджень, інструментальних (УЗД та КТ органів чревної порожнини) та інвазивних (лапараскопія та лапарацентез) методів обстеження. Найбільш високу специфічність мають УЗД (86,2%) та КТ (99,9%) органів черевної порожнини, найбільш чутливими методами діагностики є лапароскопія (100%) та лапарацентез (92,7%) [4]. В випадку виконання лапарацентезу та отримання сумнівного результату (серозна рідина) нами запропоновано етаноловий тест, відмінною особливістю якого є використання для оцінки характеру ексудату 0,15 мл 50% розчину етанолу, позитивним вважається результат з утворенням гелю протягом 10 хв. з моменту реакції. Спосіб було застосовано у 11 хворих з підозрою на травматичне пошкодження селезінки. Чутливість методики склала 100%, хибні результати не відмічались.

До останнього часу вважалося, що масивні пошкодження селезінки (пошкодження III – V ступенів) є показанням до виконання спленектомії. У випадках, коли спленектомія є вимушеним маневром, існує можливість збереження функції видаленого органу шляхом аутотрансплантації, проте, проведені дослідження показують, що збереження певного об’єму селезінки з магістральним кровотоком є більш ефективною процедурою [14].

Виходячи з представлених даних, ми досліджували можливість збереження частини паренхіми селезінки з магістральним кровопостачанням при різних ступенях її травматичного пошкодження. Для цього нами було проведено дослідження кровопостачання селезінки на 30 трупах. При дослідженні макропрепарату селезінки, що містив гілки селезінкової артерії I та II порядку, було встановлено, що середня довжина артерій II-го порядку складає 1,3±0,22 см. При цьому від артерії II-го порядку відходять дрібні гілки, які приймають участь в утворенні артеріовенозних комплексів, розташованих під капсулою селезінки. При гістологічному дослідженні клітковини воріт селезінки, крім магістральних судин, нами було виявлено також інші постійні судини, розташовані в цій структурі. Діаметр виявлених артерій складав 120,83±29,14 µm. Розміри цих судин значно переважали розміри капілярних судин, які розвиваються при гетеротопічній аутотрансплантації тканини селезінки (9,65 ± 0,42 µm) та супроводжують регенерацію органу. У результаті дослідження було зроблено висновок, що в ході виконання резекції селезінки можливим є збереження частини її тканини в ділянці воріт селезінки, так як кровопостачання цієї ділянки здійснюється за рахунок, як магістральних судин, так і дрібних судин, що проходять в клітковині воріт селезінки.

При ТПС III – IV ступенів розроблена методика субтотальної спленектомії з укриванням площини зрізу пластиною “Тахокомб”. Спосіб був застосований нами у 16 хворих. Спосіб полягає у тому, що після мобілізації органу накладають клеми на гілки селезінкової артерії першого та другого порядку та вени, зберігаючи частину паренхіми на ділянці воріт селезінки, відсікають пошкоджену частину селезінки, перев’язують зазначені судини дистальніше залишеної паренхіми та вкривають площину зрізу пластиною “TachoComb”.

При ТПС IV - V ступенів розроблено спосіб субтотальної атипової резекції з викроюванням паренхіми в вигляді муфт навколо артерій II-го порядку. Спосіб був застосований нами у 18 хворих. Спосіб полягає у тому, що після ревізії органів черевної порожнини виконують розсічення шлунково-ободової зв’язки та виділення початкового надпанкреатичного відділу селезінкової артерії, тимчасове лігування стовбуру селезінкової артерії, мобілізацію органу, спленектомію зі збереженням ділянок паренхіми в вигляді муфт діаметром 1,1-1,5 см навколо артерій другого порядку, перев’язування внутрішньоорганних судин другого порядку дистальніше викроєних муфт з наступним вкриванням їх складкою парієтальної очеревини; контроль гемостазу здійснюють після зняття тимчасової лігатури зі стовбуру селезінкової артерії.

При виявлені постравматичної кісти селезінки, пріоритет надавали мініінвазивним методикам, а саме у трьох хворих з даною патологією була виконана лапараскопічна фенестрація постравматичної кісти селезінки, у двох хворих лапаратомія та фенестрація постравматичної кісти селезінки.

Органозберігаючий підхід був запроваджений нами також при виконанні ургентних та планових оперативних втручаннях з приводу ЛУПС. Розроблено спосіб дистальної резекції підшлункової залози зі збереженням селезінки. Відмінною особливістю способу є вкриття пасмом сальника судини селезінки, що дає можливість поєднати надійний гемостаз (пасмо сальника ізолює селезінкові судини від агресивної дії панкреатичного соку, який поступає з зрізу залози) зі збереженням адекватної трофіки селезінки (збереження магістрального кровотоку) і зменшити частоту ускладнень в післяопераційному періоді. Спосіб був застосовний у 11 хворих.

Крім того, у хворих основної групи при ТПС I-II ступенях пошкодження у 4 випадках була виконана електрокоагуляція розриву капсули, у 10 хворих спленорафія з тампонадою чіпцем та у 4 пацієнтів тимчасове лігування артерії селезінки та наступна спленорафія з тампонадою чіпцем на судинній ніжці. В контрольній групі у 45 пацієнтів була виконана стандартна спленектомія, у 12 хворих дистальна резекція підшлункової залози зі спленектомією. Післяопераційні результати вивчені у ранньому післяопераційному періоді у 129 (100%) хворих, та в віддаленому післяопераційному періоді (в терміни від одного року до 20 років) у 109 (84,49%) хворих.

^ Результати дослідження та їх обговорення.

У ранньому та пізньому післяопераційному періодах проведено обстеження пацієнтів з дослідженням показників імунної та згортаючої систем крові, а також аналіз ускладнень, що виникли в основній та контрольній групах. У пацієнтів, яким була застосована органозберігаюча тактика, показники згортаючої системи крові та імунної системи організму не відрізняються від нормальних. У пацієнтів контрольної групи, як в ранньому, так і в пізньому післяопераційному періоді, відмічається тенденція до гіперкоагуляції та пригнічення показників гуморального та клітинного імунітету, що клінічно проявлялось розвитком ПСГС та схильністю до тромбоемболічних ускладнень (Р<0,05).

Аналізуючи ранній післяоперційний період, виявлено вплив на розвиток ускладнень ступеня ТПС, виду виконаної операції, наявності та тяжкості супутніх пошкоджень. При вивченні впливу виду обраної операції на перебіг раннього післяопераційного періоду у пацієнтів з ізольованими та поєднаними пошкодженнями встановлено, що застосування органозберігаючих методик дало змогу знизити частоту ускладень в групі хворих з ізольованими пошкодженнями при ТПС I-II та III-V ступенів на 15,28%. В групі хворих з поєднаними та множинними пошкодженями застосування органозберігаючих методик дало змогу знизити частоту ускладень при ТПС I-II ступенів на 22,22%, а при ТПС III-V ступенів – на 20,83%. Крім того, наявність поєднаних та множинних пошкоджень призвела до збільшення ускладнень на 2,97% та до трьох летальних випадків (8,1%) в контрольній групі хворих. Смерть хворих наступила в результаті геморагічного шоку, ДВЗ-синдрому та двобічної плевропневмонії.

При аналізі раннього післяопераційного періоду у хворих, оперованих з приводу ЛУПЗ, виникнення ускладнень спостерігалось у 6 (26,08%) випадках. Застосування розробленого способу дистальної резекції підшлункової залози з збереженням селезінки дало змогу знизити частоту виникнення ускладнень на 15,15%.

При вивчені пізнього післяопераційного періоду встановлено, що 57 (89,06%) пацієнтів основної групи не пред’являють будь-яких скарг, що мають відношення до перенесеного раніше лікування з приводу ТПС чи ЛУПЗ. Зазначені пацієнти почувають себе задовільно та ведуть активний спосіб життя. У 7(10,93%) пацієнтів цієї групи виявлено різні ускладнення, переважно з боку дихальної системи.

В контрольній групі хворих 29 (64,44%) пацієнт почували себе повністю здоровими, в той же час 16 (35,55%) пацієнтів мали різні скарги, основні серед яких були обумовлені залученням в патологічний процес плеври та легень. Аналізуючі скарги обстежуваних встановлено, що застосування органозберігаючих методик дало змогу знизити частоту виникнення бронхо-легеневих ускладнень в першій підгрупі основної групи на 13,33%, в другій підгрупі – на 3,96%, гіпертермії та лімфаденіту неясного генезу –на 8,88% та 4,44% відповідно, вегето-судинних порушень – на 1,32% та 4,44%, алергічних реакцій – на 3,54% та 6,66%, гнійних захворювань шкіри та підвищеної втомлюваності відповідно 6,66% та 8,88%, частоти виникнення ГРВІ – на 5,76% та 8,88% відповідно, тромбоемболічних ускладнень на 4,44% в обох підгрупах основної групи по відношенню до контрольної групи (Р<0,05).

Обстеження за допомогою УЗД та КТ органів черевної порожнини дозволило встановити характерні ознаки регенерації в куксі селезінки при застосуванні розроблених в клініці органозберігаючих методик при ТПС III-IV та IV-V ступенів, що проявлялися нормалізацією характеристик щільності тканин кукси селезінки, як при нативному скануванні, так і при контрастуванні. Неоднорідність тканини селезінки, виражена в ранньому післяопераційному періоді, зменшилась в динаміці регенерації. Таким чином, при аналізі структури селезінки після субтотальної атипової резекції (з вкриванням площини зрізу пластиною “TachoComb”, або збереження паренхіми селезінки в вигляді муфт навколо артерій II-го порядку) в ранньому післяопераційному періоді ми виявили ознаки регенерації, характерні для тканини селезінки при вільній пересадці, які згодом замінялись регенераторними процесами, пов’язані з відновленням кровопостачання в усій куксі селезінки. Крім того, в результаті дослідження крові хворих в ранньому післяопераційному періоді ми зробити висновок, що наявність навіть малої кількості паренхіми селезінки з магістральним кровотоком забезпечує збереження фільтруючої функції органу, у той час як видалення селезінки супроводжується серйозними порушеннями фільтруючої функції, що проявляється у вигляді появи в периферичній крові зруйнованих та патологічно змінених еритроцитів в кількості, що перевищує показники норми (більше 3%) (рис.1 та 2).

Наведені дані дозволили нам оцінити структурно-функціональні наслідки застосованих методик у хворих з ТПС, як добрі та відмінні. Аутотрансплантація тканини селезінки, за данимим літератури, не приводить до повної реваскуляризації перенесеної тканини, отже методи субтотальної атипової резекції селезінки зі збереженим магістральним кровотоком є кращими органозберігаючими втручаннями.

Висновки

  1. При сумнівних результатах лапароцентезу у діагностиці закритої травми живота ефективним є застосування етанолового тесту, в основі якого лежить визначення фібрин – мономеру в ексудаті.

  2. На основі проведених морфологічних досліджень артеріального кровотоку селезінки на рівні артерій I – II порядку (наявність дрібних гілок, які відходять від артерій II-го порядку) було розроблено спосіб субтотальної атипової резекції селезінки з вкриванням площини зрізу пластиною “TachoComb” та спосіб субтотальної атипової резекції селезінки з викроюванням паренхіми у вигляді муфт навколо артерій II-го, що дало змогу знизити частоту виникнення ускладнень у ранньому післяопераційному періоді у хворих з ізольованими ТПС III-V ступенів на 15,28%, у хворих з поєднаними ТПС III-V ступенів на 20,83%.

  3. Застосування розробленого способу дистальної резекції підшлункової залози з збереженням селезінки дало змогу знизити частоту виникнення ускладнень в ранньому післяопераційному періоді при ЛУПС на 15,15%.

  4. Застосування органозберігаючих методик дозволяє уникнути суттєвих змін з боку згортаючої та імунної систем крові на відміну від спленектомії та зменшити частоту незадовільних результатів в пізньому післяопераційному періоді на 24,62%.

Список літератури

  1. Ан Р.Н., Курицын А.Н., Пинчук О.В. и др. Диагностика и лечение повреждений селезенки в условиях гарнизонного госпиталя. // Военно-медицинский журнал. – 2002. - №6. – с.40-43.

  2. Бастрыгин А.В. Органосохраняющие операции при травматических закрытых чрекапсулярных розрывах селезенки у детей: Автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.00.35 / Дальневосточный государственный медицинский университет. – Хабаровск, 2007. – 26 с.

  3. Бордуновский В.Н. Хирургия селезенки: Монографія – Челябинск, 1997 – 190с. Урман М.Г. Травми живота: Монографія. – Пермь: ИПК “Звезда”, 2003. -259 с.

  4. Варданян А. В. Хирургическая тактика при сочетанной травме живота и головы: автореф. Дис. ... канд. мед. наук:14.00.27 / Российский научный центр хирургии им. акад. Б.В.Петровского – М., 2008. – 25 с.

  5. Доманський О.Б. Діагностика та лікування травматичних пошкоджень селезінки у дітей: Автореф. дис. … канд. мед. наук : спец. 14.00.35 / Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. – К., 2008. – 19 с.

  6. Крижанівський В.В. Діагностика і методи хірургічного лікування ушкоджень селезінки. // Одеський медичний журнал. – 2004. - №4. (84). – ст.43-45.

  7. Маховский В.З., Николаев А.В., Маховский В.В. Анатомическая резекция селезенки в эксперименте. // Хирургия. – 2001.- №2. – с.27-31.

  8. Ничитайло М.Ю., Скумс А.В., Литвин О.І. Лапароскопічні методи втручання з приводу непаразитарної кісти селезінки. // Клінічна хірургія. - 2005. - N4/5. - С. 26.

  9. Усольцев Ю.К. Атипичная резекция селезенки.: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.27 / Иркутский государственный медицинский университ. - Иркутск, 1998.- 23 с.

  10. Шкрадюк В.В., Березовський В.А., Березовський С.В. Резекція селезінки з використанням зшиваючих апаратів (експериментальне дослідження). // Шпитальна хірургія. – 2006. - №1. – С. 73-75.

  11. Aseervatham R., Muller M. Blunt trauma to the spleen. // Astralian and New Zealand Journal. – 2000. – Vol.70,№5. – P.333-337.

  12. King H., Shumacker H.Jr. Splenic studies: I. Susceptibility to infection after splenectomy performed in infancy. // Ann. Surg. – 1952. – Vol. 136. – P. 239-242.

  13. Klepac S., Samett E. Spleen, Trauma // University of Illinois School of Medicine. – 2002.-P.1-2.

  14. Zoli G., Corazza G.R., D’Amato G. et al. Splenic autotransplantation after splenectomy : tuftsin activity correlates with residual splenic function // Brit. J.Surg.- 1994.- Vol.81, №5.- P. 716-718.

^ ОРГАНОСБЕРЕГАЮЩАЯ КОНЦЕПЦИЯ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ТЯЖЕЛЫХ ТРАВМАТИЧЕСКИХ ПОВРЕЖДЕНИЙ СЕЛЕЗЕНКИ

И.В.Колосович, Б.Г.Безродный, В.А.Красовский, И.В.Ганоль

Резюме. Цель работы - улучшение результатов хирургического лечения больных с травматическими повреждениями селезенки разных степеней и больных с локальными поражениями поджелудочной железы. Авторами проанализированы результаты хирургического лечения данных заболеваний, показаны преимущества органосберегающих оперативных вмешательств.

Ключевые слова: травматические повреждения селезенки, локальные поражения поджелудочной железы, органосберегающие оперативные вмешательства.





Рис. 1 Дослідження червоної крові у хворих після виконання спленектомії. Анізоцитоз, гіпохромія еритроцитів, значна кількість фрагментованих еритроцитів (позначені сірими стрілками), стоматоцитів (позначені чорними стрілками). Забарвлення за Паппенгеймом. Объектив Ч 10. Мікроскоп Olympus CX 41 (Япония).




Рис. 2 Дослідження червоної крові у хворих після виконання субтотальної спленектомії з формуванням муфт паренхіми. Поодинокі галоцити (позначені чорними стрілками), акантоцит (позначений сірою стрілкою). Забарвлення за Паппенгеймом. Объектив Ч 10. Мікроскоп Olympus CX 41 (Япония).





Схожі:

Органозберігаюча концепція хірургічного лікування тяжких травматичних пошкоджень селезінки оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen iconКонцепція хірургічного лікування тяжких травматичних пошкоджень селезінки
Оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen
Органозберігаюча концепція хірургічного лікування тяжких травматичних пошкоджень селезінки оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen iconМорфологічне обгрунтовання хірургічного лікування тяжких травматичних ушкоджень селезінки національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, м. Київ, мкл №4 м. Києва
Морфологічне обгрунтовання хірургічного лікування тяжких травматичних ушкоджень селезінки
Органозберігаюча концепція хірургічного лікування тяжких травматичних пошкоджень селезінки оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen iconЮ. морфологічне обгрунтовання хірургічного лікування тяжких травматичних ушкоджень селезінки національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, м. Київ, мкл №4 м. Києва
Морфологічне обгрунтовання хірургічного лікування тяжких травматичних ушкоджень селезінки
Органозберігаюча концепція хірургічного лікування тяжких травматичних пошкоджень селезінки оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen iconМорфологічне обгрунтовання хірургічного лікування тяжких травматичних ушкоджень селезінки національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, м. Київ, мкл №4 м. Києва
Морфологічне обгрунтовання хірургічного лікування тяжких травматичних ушкоджень селезінки
Органозберігаюча концепція хірургічного лікування тяжких травматичних пошкоджень селезінки оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Оптимізація хірургічного лікування ушкоджень селезінки з урахуванням архітектоніки її судин
Органозберігаюча концепція хірургічного лікування тяжких травматичних пошкоджень селезінки оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen icon«confirm» on methodical meeting of endocrinology department a chief of endocrinology department, prof. Vlasenko M. V. “ 31 ” august 2012 y methodological recomмendations
Тopic №12: Treatment of diffuse toxic goiter. Thyrostatics, surgical treatment. Postoperative conplication. Tyrotoxic crisis: clinics,...
Органозберігаюча концепція хірургічного лікування тяжких травматичних пошкоджень селезінки оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen iconWorkshop 16 Topography of the inguinal region. Surgical anatomy of the inguinal canal and its content. Surgical anatomy and treatment of inguinal hernia

Органозберігаюча концепція хірургічного лікування тяжких травматичних пошкоджень селезінки оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen icon“Затверджено”
Для цього необхідні глибокі знання клінічних проявів різних видів травматичних пошкоджень, їх ранніз та пізніх ускладнень
Органозберігаюча концепція хірургічного лікування тяжких травматичних пошкоджень селезінки оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen iconТема: хронічні запальні захворювання середнього вуха, хронічні негнійні захворювання вуха
Ор-захворювань. Несвоєчасне, неспеціалізоване лікування або ж відсутність такого призводить інколи до тяжких наслідків, навіть до...
Органозберігаюча концепція хірургічного лікування тяжких травматичних пошкоджень селезінки оrgan-saving conception of surgical treatment of severe traumatic damages of spleen iconЛікування відкритих пошкоджень кисті лихобаба М. П., студ. 4-го курсу
В першому ортопедо-травматологічному відділенні Сумської клінічної лікарні №1 за період 2000-2002 роки було проведено лікування 85...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи