Міністерство охорони здоров’я україни icon

Міністерство охорони здоров’я україни




НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Сторінка1/21
Дата12.08.2012
Розмір1.91 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ





“Затверджую”

Проректор з навчальної роботи

“Рекомендовано”

на методичній нараді

кафедри хірургії №4

професор ___________

Яворовський О.П.

Завідувач кафедри

Професор _____________________

“____” _______________ 2008 р.

Мішалов В.Г.



“_____”_____________2008р.






.






^

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ДИСЦИПЛІНИ „ХІРУРГІЯ”



ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ІІІ – ІV РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ.


СПЕЦІАЛЬНІСТЬ:

7.110101 Лікувальна справа.

7.110104 “Педіатрія”

7.110105 “Медико-профілактична справа”


Київ – 2008




Програму складено співробітниками опорної з дисципліни „Хірургічні хвороби” кафедри госпітальної хірургії №2 з курсом грудної та судинної хірургії Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (завідувач кафедрою, д.мед.н., професор Мішалов В.Г., д.мед.н., професор Бурка А.О., д.мед.н., доцент Храпач В.В.) на базі типової програми з дісціпліни “Хірургія” 2008 року.

^
ПРОГРАМУ РЕЦЕНЗОВАНО :

В.І. Мамчич завідувач кафедри хірургії Національної

академії післядипломної освіти

ім.П.Л.Шупіка д.мед.н., професор

І.І.Кобза завідувач кафедри шпитальної хірургії

Львівського державного медичного університету ім.Данила Галицького д.мед.н., професор


Програму обговорено і ухвалено на кафедральній нараді кафедри “Хірургії №4” (протокол № 31 від 23.04.2008 р. ).


ПРОГРАМУ ОБГОВОРЕНО І УХВАЛЕНО центральною методичною комісією з хірургічних дисциплін Національного медичного університету ...0..2008 року.


^

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Програма навчальної дисципліни “Хірургія” для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальності „Лікувальна справа” 7.110101, 7.110104 “Педіатрія” 7.110105 “Медико-профілактична справа” напрямку підготовки 1101 “Медицина”. При її розробці враховувалися тематика та особливості попередніх програм так і перспективних, що базуються на принципах Болонської системи, зокрема на особливостях наскрізного викладання дисципліни.

^ Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

  • освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

  • наказом МОЗ України від .31.012005 року №52 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” кваліфікації „лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями „лікувальна справа”, „педіатрія”, „медико-профілактична справа”

  • наказ МОЗ України №414 від 23.07.07 Про внесення змін до наказу МОЗ України від 31.01.2005 №52 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” кваліфікації „лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями „лікувальна справа”, „педіатрія”, „медико-профілактична справа””.

  • рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

  • наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”.



За новим навчальним планом 2005 року в редакції 2007 року вивчення навчальної дисципліни „Хірургія”, як єдина навчальна дисципліна на відміну від чотирьох навчальних дисциплін (факультетська, госпітальна хірургії, хірургічні хвороби, дитяча хірургія), як у попередніх навчальних планах, забезпечує втілення принципу наскрізності викладання, що сприятиме підвищенню якості підготовки студентів.

а) вона базується на вивченні студентами морфологічних дисциплін – анатомії людини; гістології, цитології, цитології та ембріології; фізіології, патоморфології; патофізіології; клінічних дисциплін - загальної хірургії (з оперативною хірургією та топографічною анатомією ), пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики педіатрії, радіології фармакології й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає масив знань студентами хірургії, у тому чіслі і дитячої хірургії, передбачає інтеграцію викладання з травматологією та ортопедією, нейрохірургією, анестезіологією та інтенсивною терапією, урологією, акушерством і гінекологією та іншими навчальними дисципліни, де застосовуються хірургічні методи лікування, а також іншими клінічними дісциплінами – терапією, ендокрінологією, функцйною діагностикою тощо. та формує уміння застосовувати знання в процесі професійної діяльності на рівні лікаря загального профілю;

в) надає можливість отримати практичні навички та формувати професійні вміння для діагностики та надання медичної допомоги при певних патологічних станах клініки хірургічних захворювань.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Кредитна-модульна система передбачає ротацію модулів клінічних дисциплін.

Програму дисципліни “Хірургія” поділено на 5 модулів, які у свою чергу поділяються на 9 змістових модулів:
^
Модуль 1. Абдомінальна хірургія

Змістові модулі:

  1. Ургентна абдомінальна хірургія

  2. Хірургічна гастроентерологія та проктологія
Модуль 2. Торакальна, серцево-судинна, ендокринна хірургія

Змістові модулі:

  1. Грудна, серцева, ендокринна хірургія

  2. Судинна хірургія



^
Модуль 3 Дитяча хірургія

Змістові модулі:

  1. Ургентна дитяча хірургія

  2. Новоутворення тканин


Модуль 4. Симптоми та синдроми в хірургії

Змістові модулі:

  1. Загальні питання хірургії

  2. Клінічні прояви хірургічних хвороб


Модуль 5. Вади розвитку у дітей

Змістовний модуль:

  1. Вади розвитку у дітей


Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів дисципліни.

Практичні заняття передбачають:

  • курацію хворих;

  • дослідження хворих з хірургічною патологією;

  • дослідження функціонального стану життєво важливих органів і систем пацієнтів;

  • практичне використання хірургічних методів діагностики та лікування;

  • вирішення клінічних ситуаційних задач і тестів;

  • оволодіння елементами лікарської техніки на хворих, муляжах;

  • оволодіння навичками оперативної техніки під час оперативних втручань та роботу у перев’язувальній;


^ Методика проведення практичного заняття.

Практичне заняття планується проводити у вигляді клінічних розборів хворих безпосередньо „біля ліжка”, у перев’язувальній, операційній, діагностичних кабінетах малими групами студентів (4 – 6 осіб), бажано з включенням лікарів-інтернів, клінічних-ординаторів, аспірантів. Обговорення результатів обстеження хворого, групою (командою) студентів у навчальній групі проводиться під керівництвом викладача щодо правильності встановленого діагнозу, обсягу призначеного обстеження, лікувальної тактики та ін. Передбачається ведення студентами щоденника у режимі „робочого зошита” з фіксацією формульованих діагнозів, планів обстеження та лікування хворого, виконаних маніпуляцій.

Засвоєння теми (поточний контроль) контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей.

Рекомендується застосовувати наступні методи визначення рівня підготовки студентів:

  1. відповіді на контрольні питання;

  2. комп’ютерні тести;

  3. розв’язування клінічних ситуаційних задач;

  4. оцінка та трактування клініко-лабораторних та інструментальних обстежень;

  5. контроль оволодіння практичними навичками та елементам лікарської техніки під час курації хворого.


Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню на підсумкових контрольних заняттях. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів.

Для тих студентів, які хочуть поліпшити оцінку з дисципліни, по завершенню вивчення дисципліни навчальним планом передбачено термін для перескладання.

Кафедри мають право вносити зміни до навчальної програми у межах до 15% залежно від організаційних та технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, але мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно із кінцевими цілями ОКХ і ОПП за напрямком підготовки та навчальним планом.

Заплановано викладання елективних курсів (за вибором) на 5 курсі : Судинна хірургія, (1,5 кредити, 45 годин); на 6 курсі: Основи трансплантології, “Пластична та реконструктивна хірургія”, Актуальні питання кардіохірургії, Паліативна хірургія (4,5 кредити, 135 години).

^ Структурований план підготовки з дисципліни “Хірургія”

(Лікувальна справа)

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

Всього

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять

Модуль 1: Абдомінальна хірургія

Змістових модулів 2:

  1. Ургентна абдомінальна хірургія

  2. Хірургічна гастроентерологія та проктологія

135 год.

4,5 кредити

20

80

35

4

Поточний, модульний контроль

-“-

-“-

Підсумковий модульний контроль







В тому числі 4 год.







Модуль 2: Торакальна, серцево-судинна, ендокринна хірургія

Змістових модулів 2:

  1. Грудна, серцева, ендокринна хірургія

  2. Судинна хірургія

144 год.

4,8 кредити

10

78

56

5

Підсумковий модульний контроль







В тому числі 4 год.







Модуль 3. Дитяча хірургія

Змістових модулів 2:

  1. Ургентна дитяча хірургія

  2. Новоутворення тканин

81 год.

2,7 кредити

10

42

29

5

Підсумковий модульний контроль







В тому числі 4 год.







Модуль 4. Симптоми та синдроми в хірургії

Змістовних модулів 2:

  1. Загальні питання хірургії

  2. Клінічні прояви хірургічних хвороб

  3. Вади розвитку у дітей

298 год.

9,6 кредити


27 годин

0,9 кредитів





162


18

126


9


6

Підсумковий модульний контроль







В тому числі 4 год.







Разом годин

675 год.

22,5 кредити







255







^ Примітка: 1 кредит ECTS - 30 годин; аудиторне навантаження – 66%, СРС – 34%


Структурований план підготовки з дисципліни “Хірургія”

(Педіатрія)

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

Всього

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять

Модуль 1: Абдомінальна хірургія

Змістових модулів 2:

  1. Ургентна абдомінальна хірургія

  2. Хірургічна гастроентерологія та проктологія




135 год.

4,5 кредити

20

80

35

4

Поточний модульний контроль

-“-

-“-

Підсумковий модульний контроль







В тому числі 4 год.







Модуль 2: Торакальна, серцево-судинна, ендокринна хірургія
^
Змістових модулів 2:

  1. Грудна, серцева, ендокринна хірургія

  2. Судинна хірургія




144 год.

4,8 кредити

10

78

56

5

Підсумковий модульний контроль







В тому числі 4 год.







Модуль 3. Дитяча хірургія
^
Змістових модулів 2:

  1. Ургентна дитяча хірургія

  2. Новоутворення тканин




81 год.

2,7 кредити

10

42

29

5

Підсумковий модульний контроль







В тому числі 4 год.







Модуль 4. Симптоми та синдроми в хірургії

Змістовних модулів 2:

  1. Загальні питання хірургії

  2. Клінічні прояви хірургічних хвороб




234 год.

7,8 кредити




128

106

6

Підсумковий модульний контроль







В тому числі 4 год.







Модуль 5.

Вади розвитку у дітей

Змістовний модуль 1:

  1. Вади розвитку у дітей




81 год.

2,7 кредити




52

29

6

Підсумковий модульний контроль







В тому числі 4 год.







Разом годин

675 год.

22,5 кредити







255







^ Примітка: 1 кредит ECTS - 30 годин; аудиторне навантаження – 66%, СРС – 34%


Структурований план підготовки з дисципліни “Хірургія”

(Медико-профілактична справа)

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

Всього

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять

Модуль 1: Абдомінальна хірургія

Змістових модулів 2:

  1. Ургентна абдомінальна хірургія

  2. Хірургічна гастроентерологія та проктологія




135 год.

4,5 кредити

20

80

35

4

Поточний , модульний контроль

-“-

-“-

Підсумковий модульний контроль







В тому числі 4 год.







Модуль 2: Торакальна, серцево-судинна, ендокринна хірургія
^
Змістових модулів 2:

  1. Грудна, серцева, ендокринна хірургія

  2. Судинна хірургія




140 год.

7,5 кредити

20

120

85

5

Підсумковий модульний контроль







В тому числі 4 год.







Модуль 3. Дитяча хірургія
^
Змістових модулів 2:

  1. Ургентна дитяча хірургія

  2. Новоутворення тканин




54 год.

1,8 кредити

8

28

18

5

Підсумковий модульний контроль







В тому числі 4 год.







Модуль 4. Симптоми та синдроми в хірургії

Змістовних модулів 2:

  1. Загальні питання хірургії

  2. Клінічні прояви хірургічних хвороб

  3. Вади розвитку у дітей




153 год.

5,1 кредити


27 год.

0,9 кредити




72


18

81


9

6


6

Підсумковий модульний контроль







В тому числі 4 год.







Разом годин

540 год.

18 кредити

40

210

210








2. ^ Мета вивчення навчальної дисципліни

Мета вивчення хірургії – засвоєння теоретичних та практичних знань з етіології, патогенезу, типових та атипових клінічних прояв, методів діагностики, консервативного та оперативного лікування, реабілітації хірургічної патології у межах, відповідних підготовці лікаря загального профілю з урахуванням особлівості його спеціальності.

^ Кінцеві цілі дисципліни:

6110 Визначати найбільш поширені клінічні симптоми і синдроми в клініці хірургічних хвороб

20154 Діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах в клініці хірургічних хвороб

20156 Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у хірургії

20157 Трактувати загальні принципи лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених хірургічних захворювань

18517 Здійснювати прогноз життя та працездатності при найбільш поширених хірургічних захворюваннях

8321 Визначати основні етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених хірургічних захворювань

8322 Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених хірургічних захворювань

8323 Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених хірургічних захворювань

18611 Демонструвати вміння виконувати необхідні медичні маніпуляції

20159 5к Проводити первинну і вторинну профілактику найбільш поширених хірургічних захворювань

3851 5к Надавати невідкладну медичну допомогу при найбільш поширених хірургічних захворюваннях

3848 5к Проводити диференціальну діагностику, обгрунтовувати і формулювати попередній діагноз при найбільш поширених хірургічних захворювань

20160 5к Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у хірургії

20112 5к Визначати тактику ведення (принципи оперативних втручань та консервативного лікування, реабілітаційні заходи) при найбільш поширених

хірургічних захворюваннях та їх ускладненнях

20111 5к Планувати обстеження хворого, інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень при найбільш поширених хірургічних захворюваннях та їх ускладненнях

3847 5к Виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених хірургічних захворювань

20075 6к Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці хірургічних хвороб

20114 6к Діагностувати ускладнені та атипові форми найбільш поширених хірургічних захворювань

20115 6к Планувати схему обстеження конкретного хворого в залежності від особливостей клінічного перебігу захворювання

20113 6к Надавати медичну допомогу при невідкладних станах в клініці хірургічних хвороб та виконувати невідкладні хірургічні маніпуляції та операції

3849 6к Проводити диференційну діагностику найбільш поширених хірургічних захворювань в екстреній та плановій хірургії

6109 6к Визначати план консервативного та оперативного лікування хірургічних захворювань в залежності від патогенетичних факторів

та важкості стану хворого

6200 5к Діагностувати невідкладні стани в клініці дитячої хірургії і надати екстрену медичну допомогу дитині

6203 5к Визначати тактику ведення дитини, хворої на основні хірургічні захворювання

6199 5к Виявляти різні клінічні прояви ускладнення та встановлювати попередній діагноз хірургічних захворювань та травм у дітей

20171 6к Діагностувати і визначати лікувальну тактику при вадах розвитку

20169 6к Ставити попередній діагноз хірургічних вад розвитку

20170 6к Діагностувати і визначати тактику надання екстреної медичної допомоги при хірургічних вадах розвитку.


^ 3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ


СТРУКТУРА МОДУЛІВ ТА ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ

МОДУЛЬ 1

АБДОМІНАЛЬНА ХІРУРГІЯ

Змістовий модуль 1

^ УРГЕНТНА АБДОМIНАЛЬНА ХIРУРГIЯ

Конкретні цілі:

  • засвоїти анатомо-фізіологічні особливості органів черевної порожнини;

  • Трактувати етіологію, патогенез та класифікацію, клінічну картину ургентних захворювань черевної порожнини;

  • визначити методи діагностики, алгорітми консервативного та хірургічного лікування вказаних захворювань

  • засвоїти диференціальну діагностику з іншими гострими захворюваннями органів черевної порожнини, позаочеревинного простору та грудної клітки;

  • Вирізнити принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з ургентною абдомінальною патологією

  • Засвоїти покази до невідкладних, термінових (24-48 годин) операцій;

  • Ідентифікувати покази для мінінвазивних (під контролем УЗ та лапароскопічних) втручань.

  • Визначити фактори ризику виникнення ускладнень

  • Трактувати результати лабораторного та інструмнтального дослідження

  • Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у хірургії

  • Здійснювати прогноз життя та працездатності при ургентних абдомінальних хірургічних захворюваннях

  • Трактувати загальні принципи лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених хірургічних захворювань

  • Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці хірургічних хвороб

  • Надавати невідкладну медичну допомогу при ургентних абдомінальних хірургічних захворюваннях



^ Тема 1

Гострий апендицит .

„Гострий апендицит. Анатомо-фізіологічні відомості. Етіологія та патогенез. Класифікація. Клініка, діагностика, диференційна діагностика. Тактика лікування”. „Особливості перебігу гострого апендициту у дітей, вагітних та хворих похилого віку. Діагностична та лікувальна програма. Роль лапароскопічних технологій у діагностиці та лікуванні хворих з гострим апендицитом. „Ускладнення гострого апендициту та апендектомії: апендикулярний інфільтрат, апендикулярний абсцес, міжпетльовий, тазовий та піддіафрагмальний абсцеси. Пілефлебіт. Сепсис. Клініка, діагностика, сучасна лікувальна тактика”.

^ Тема 2

Гострий холецистит

„Анатомо-фізіологічні особливості жовчних шляхів. Етіологія та патогенез. Класифікація. Клініка, діагностика, диференційна діагностика. Хірургічна тактика”. „Особливості клінічного перебігу, клінічної картини гострого холециститу та діагностичної і лікувальної програми у хворих похилого віку та хворих із супутньою патологією”. „Ускладнення гострого холециститу та холецистектомії (перфорація жовчного міхура, перивезикальний інфільтрат та абсцес, холангіт, холангіогенні абсцеси печінки, жовчний перитоніт, печінкова недостатність, механічна жовтяниця, холецистопанкреатит. Інтраопераційні пошкодження поза печінкових жовчних шляхів, судин, органів черевної порожнини). Діагностика та хірургічна тактика. Роль малоінвазивних методів діагностики та лікування ускладнень”.

^ Тема 3

Гострий панкреатит

„Етіологія та патогенез, класифікація гострого панкреатиту. Клініка легкого та важкого гострого панкреатиту. Диференційна діагностика гострого панкреатиту”. Ускладнення гострого панкреатиту: гостра псевдокіста підшлункової залози, абсцес підшлункової залози, поширений перитоніт, некроз стінок порожнинних органів, кровотеча в черевну порожнину, гострі виразки травного каналу, кровотеча з гострих виразок у порожнину травного каналу, перфорація гострих”. Методи діагностики гострого панкреатиту: лабораторні, інструментальні – УЗД, КТ, лапароскопічні. Сучасна лікувальна тактика при гострому панкреатиті. Консервативна терапія. Показання і способи мініінвазивних та відкритих оперативних втручань

^ Тема 4

Гострі ускладнення виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки

„Етіологія та патогенез, класифікація перфоративних гастродуоденальних виразок. Клініка типової та атипової перфоративної гастродуоденальної виразки. Діагностика та диференційна діагностика типової та атипової перфоративної гастродуоденальної виразки. Рентгенологічні, лапарокскопічні методи, та методи УЗД”. „Лікувальна тактика при перфоративній гастродуоденальній виразці. Підготовка хворого до оперативного втручання та вибір оптимального способу виконання оперативного втручання. Консервативна терапія у післяопераційному періоді”. „Етіопатогенез, класифікація виразкової кровотечі. Клініка виразкової кровотечі. Лабораторні та ендоскопічні методи діагностики виразкової кровотечі”. Диференційна діагностика шлунково-кишкових кровотеч”. Лікувальна тактика при виразковій кровотечі: показання до вибору консервативного лікування, ендоскопічних методів гемостазу, оперативного втручання. Вибір методу оперативного втручання при виразковій кровотечі”

^ Тема 5

Гостра непрохідність кишечника

Актуальність проблеми. Визначення поняття. Етіологія та патогенез. Типова клінічна картина. Класифікація (за етіологією, анатомічною локалізацією, клінічним перебігом). Диференційна діагностика. Особливості обстеження хворого з гострою непрохідністю кишечника”. Механічна непрохідність кишечника. Ранні клінічні ознаки механічної непрохідності кишечника. Сучасні методи діагностики. Особливості передопераційної підготовки: корекція водно-електролітних порушень та кислотно-лужного стану. Особливості проведення загального знеболення. Хірургічна тактика при гострій непрохідності кишечника та види оперативних втручань в залежності від її причини. Особливості ведення післяопераційного періоду. Наслідки хірургічного лікування”. Динамічна непрохідність кишечника. Класифікація. Особливості клініки. Принципи консервативного та хірургічного лікування”. Злукова хвороба. Етіологія, патогенез. Клініка. класифікація. Показання до хірургічного лікування. Особливості та види оперативних втручань”.

Тема 6

^ Гострий перитоніт

Етіологія, патогенез, класифікація гострого перитоніту Клініка місцевого та поширеного гострого перитоніту”. Методи діагностики місцевого та поширеного перитоніту: лабораторні, лапароскопічні , УЗ. Диференційна діагностика гострого місцевого та поширеного перитоніту”. Лікувальна тактика при гострому місцевому (обмеженому та необмеженому), поширеному перитоніті. Пункційні методи лікування. Метод лапаростомії”.

Тема 7

^ Зовнішні та внутрішні грижі живота та їх ускладнення.

Зовнішні черевні гриж. Актуальність теми. Класифікація. Етіологія. Патогенез. Клініка захворювання. Сучасні методи обстеження. Загальні принципи хірургічного лікування. Показання та протипоказання до операції”. Грижі білої лінії живота. Пупкові грижі. Післяопераційні грижі. Типова клініка. Класифікація. Диференційна діагностика кожного типу грижі. Методи оперативного втручання: класичні та лапароскопічні”. Пахові та стегнові грижі. Типова клініка. Класифікація. Диференційна діагностика. Способи оперативного втручання (способи Lichtenstein, Cilbert, Shouldice, класичні та лапароскопічні) Ускладнення гриж (гострі та хронічні). Види защемлення за механізмом, клінічною картиною. Класична клініка защемлення та його клінічних форм. Диференційна діагностика. Методи обстеження. Особливості оперативного втручання при защемлених грижах. Запалення, травма, кишкова непрохідність, невправимість грижі”. Внутрішні грижі. Класифікація. Етіологія Патогенез. Клініка захворювання. Ускладнення. Лікування. Діафрагмальні грижі. Показання до оперативного лікування. Способи операції при діафрагмальній грижі”

^ Тема 8

Курація хворих

(робота студентів з хворими, збирання скарг, анамнезу хвороби і життя, вдосконалення методів фізикального обстеження, робота в ендоскопічному та рентгенологічному кабінетах та у кабінеті УЗ-дослідження). Практичні навички роботи в перев’язочній (догляд за раною, дренажами, зміна пов’язок, видалення дренажів, зняття швів, розведення рани, хірургічна обробка гнійного вогнища). Робота в операційній (асистенція на операціях, катетеризація центральних вен, введення в наркоз, переливання препаратів крові).


Змістовний модуль 2

^ ХІРУРГІЧНА ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ ТА ПРОКТОЛОГІЯ

Конкретні цілі:

  • Трактувати етіологію, патогенез та класифікацію, клінічну картину захворювань черевної порожнини;

  • визначити методи діагностики та складати схеми обстеження, алгорітми консервативного та хірургічного лікування вказаних захворювань

  • Визначати принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з гастроентерологічною патологією

  • Ідентифікувати фактори ризику виникнення ускладнень

  • Трактувати результати лабораторного та інструмнтального дослідження

  • Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у хірургії

  • Здійснювати прогноз життя та працездатності

  • Трактувати загальні принципи лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених хірургічних захворювань

  • Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці хірургічних хвороб


^ Тема 9

Хірургія шлунку, дванадцятипалої кишки.

Пілородуоденальний стеноз (патогенез, класифікація, клініка, особливості клінічних проявів різних ступенів стенозу, диференційний діагноз, методи дослідження, консервативне та оперативне лікування, види операцій). Дуоденальний стеноз. Пенетрація виразки шлунку та дванадцятипалої кишки (патогенез, залежність клініки від пенетруючого органу, диференційний діагноз, методи дослідження, консервативне та оперативне лікування, види операцій). Малігнізація виразки (стан проблеми, клінічні прояви, диференційний діагноз, методи дослідження, особливості оперативних втручань). Ульцерогенні ендокринні захворювання (первинний гіперпаратиреоз, синдром Золінгера-Елісона, особливості клініки, діагностики та лікування). Хвороби оперованого шлунку (постгастрорезекційні та постваготомні, патогенез, клініка, класифікація, характеристика функціональних розладів та органічних уражень шлунку та його кукси, консервативне та оперативне лікування). Рідкісні захворювання шлунку та дванадцятипалої кишки: сторонні тіла (різноманітні предмети, безоари (фітобезоари, трихобезоари, себобезоари), опіки (хімічні, термічні), синдром Маллорі-Вейса, хвороба Менетріє, синдром Шмидена, хвороба Рандю-Ослера-Вебера, дивертикули шлунку та дванадцятипалої кишки.

Тема 10

^ Хвороби печінки.

Фіброз, цироз печінки. Хірургічні аспекти теми. Сучасний патогенез, класифікація. Ускладнення. Клініка ускладнень. Диференційна діагностика.

Принципи консервативного та оперативного лікування портальній гіпертензії та її ускладнень”. Жовтяниця як хірургічна проблема. Етіологія, патогенез. Клінічні прояви. Методи дослідження”. Принципи консервативного лікування. Хірургічна тактика. Роль малоінвазивних оперативних методів в лікування механічної жовтяниці”. Печінкова недостатність. Стан проблеми. Класифікація. Патогенез. Клінічні прояви в залежності від ступеня важкості”. Сучасні методи лікування печінкової недостатності”. Пересадка печінки. Паразитарні та не паразитарні ураження печінки. Особливості клініки. Диференційна діагностика. Методи обстеження. Ускладнення. Принципи лікувальної тактики”.

Тема 11

^ Захворювання позапечінкових жовчних протоків.

Жовчнокам’яна хвороба. Стан проблеми. Етіологія. Патогенез. Причини утворення конкрементів. Клінічна картина. Діагностика. Диференційна діагностика”. Хронічний калькульозний холецистит. Клінічні прояви. Методи дослідження. Диференційна діагностика. Принципи лікування. Показання до ендоскопічних, лапароскопічних та втручань з міні доступів. Прогноз.”.

Ускладнення хронічного калькульозного холециститу. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Лікування Постхолецистектомічний синдром. Частота. Класифікація. Клініка різних форм. Диференційна діагностика. Методи обстеження. Лікування

Тема 12

Захворювання підшлункової залози та селезінки

Хронічний панкреатит. Методи діагностики. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Принципи консервативного лікування. Показання до операції. Ускладнення хронічного панкреатиту. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Лікування. Кісти та нориці. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Ускладнення кіст (нагноєння, перфорація, кровотечі, малігнізація). Принципи хірургічної тактики”. Захворювання селезінки (травма, абсцес, кісти, інфаркт, спленомегалія, гіперспленізм, хвороба Верльгофа, хвороба Банті, гемолітична жовтяниця, малярійна спленомегалія). Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Лікування. Показання до спленектомій. Постспленектомічний синдром”. Робота у відділенні інтенсивної терапії. Курація хворих з патологією гепатопанкреатобіліарної зони”.

Тема 13

^ Захворювання тонкої та товстої кишки

Захворювання тонкої кишки. Методи дослідження. Класифікація хірургічних захворювань тонкої кишки. Дивертикули, дивертикул Меккеля, його ускладнення: хронічні(абдомінальна „жаба”) та гострі (оклюзії мезентеріальних судин, хвороба Крона, кишкові). Хірургічна тактика при ускладнених формах інфекційних та паразитарних захворювань. Неспецифічний виразковий коліт (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Хвороба Крона товстої кишки (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Дивертикулярна хвороба товстої кишки (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Поліпи та поліпоз товстої кишки (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне) Гамартомний поліпоз (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)” Вади положення кишки, пневматоз, долімегахоколон. Хронічний колостаз (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Нові технології хірургічного лікування хвороб товстої кишки (лапароскопічні, ендоскопічні)”. Курація хворих (робота студента в палаті, дотримуючись алгоритму обстеження хворого, з аналізом ендоскопічних, УЗ-даних, лабораторних показників), формулювання діагнозу та схеми лікування”. Синдром подразненої товстої кишки (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування)

Тема 14

^ Хвороби прямої кишки

Хронічний геморрой (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, особливості клінічних проявів різних стадій розвитку геморрою, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне, види операцій)”. Гострий геморрой (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, особливості клінічних проявів різних стадій розвитку геморрою, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне, види операцій)”. Гострий парапроктит (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Хронічний парапроктит (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Анальна тріщина, анальний свербіж (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Випадіння прямої кишки (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне). Інші захворювання прямої кишки: ректоцеле, ректовагінальна нориця, папіліт, солітарна виразка, прокталгія, недостатність анального жома (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Курація хворих (робота студента з хворими, збирання скарг, анамнезу, проведення пальцевого та інструментального дослідження прямої кишки). Практичні навички роботи в перев’язочній (догляд за раною, дренажами, зміна пов’язок, робота в операційній”.


Тема 15

^ Захворювання м’яких тканин промежини

Синдром опущення промежини (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика) Піодермія промежини (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика). Параанальний дерматит (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика). Кондиломатоз промежини (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика)”. Епітеліальне куприкове погруження (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика)”. Рідкісні захворювання м’яких тканин промежини: саркома Капоші, меланома, хвороба Педжета, хвороба Боуена (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика). Анокуприковий больовий синдром (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика). Тератоми параректальної локалізації (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика) Курація хворих із захворюваннями м’яких тканин промежини.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи