Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет




НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Сторінка1/15
Дата04.08.2012
Розмір2.34 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет




Затверджую”




В.о. проректора з науково-педагогічної роботи

Буковинського державного медичного

університету




професор _____________ Ю.Т.Ахтемійчук




“_______” _____________________ 2010 р.
^




РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ


на 2010- 2011 навчальний рік


Факультет

медичний

Спеціальність

лікувальна справа (модулі 1-4), педіатрія (модулі 1,2)

Кафедри

внутрішньої медицини та ендокринології; внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб; внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини, пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології


Курс

IV-VI

Семестр

VII-XII

Кількість модулів

4

Лекції

70 год.

Практичні заняття

680 год.

Самостійна робота

240 год.

Заключний контроль

XII сем.

Всього годин

990 год.

Кількість кредитів ECTS

33







Примітка.

Модуль 1 (кафедра внутрішньої медицини та ендокринології) –
270 год / 9кредитів: лекції - 40 год (у т.ч. 10 год. – курс ендокринології); практичні заняття – 150 год (у т.ч. 40 год – курс ендокринології), СРС – 80 год (у т.ч. 25 год – курс ендокринології).

Модуль 2 (кафедра внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб) – 270 год/9 кредитів: лекції - 30 год (у т.ч. 8 год. – кафедра внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини), практичні заняття – 150 год (у т.ч. 35 год - кафедра внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини), СРС – 90 год (у т.ч. 17 год – кафедра внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини).

Модуль 3 (кафедра внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології, кафедра внутрішньої медицини та ендокринології) – 315 год/10,5 кредитів: практичні заняття - 266 год, у т.ч. змістовий модуль 1 «Ведення хворих в кардіологічній клініці (51 год) – кафедра внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини; змістовий модуль 4 «Ведення хворих в ендокринологічній клініці» (24 год) – курс ендокринології кафедри внутрішньої медицини та ендокринології, змістовий модуль 6 «Ведення хворих в гематологічній клініці» (24 год) – кафедра внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб; СРС – 49 год, у т.ч. змістовий модуль 1 «Ведення хворих в кардіологічній клініці (9 год) – кафедра внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини; змістовий модуль 4 «Ведення хворих в ендокринологічній клініці» (6 год) – курс ендокринології кафедри внутрішньої медицини та ендокринології, змістовий модуль 6 «Ведення хворих в гематологічній клініці» (6 год) – кафедра внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб.

Модуль 4 (кафедра внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології, кафедра внутрішньої медицини та ендокринології) – 135 год / 4,5 кредити: практичні заняття - 114 год, у т.ч. змістовий модуль 1 «Невідкладні стани в кардіології» (24 год) – кафедра внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини; змістовий модуль 4 «Невідкладні стани в ендокринології» (14 год) – кафедра внутрішньої медицини та ендокринології, змістовий модуль 5 «Невідкладні стани в гематології» (14 год) – кафедра внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб; СРС – 21 год , у т.ч. змістовий модуль 1 «Невідкладні стани в кардіології» (6 год) – кафедра внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини; змістовий модуль 4 «Невідкладні стани в ендокринології» (1 год) – кафедра внутрішньої медицини та ендокринології, змістовий модуль 5 «Невідкладні стани в гематології» (1 год) – кафедра внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб.


Схвалено на методичних нарадах кафедр внутрішньої медицини та ендокринології («____» червня 2010 року, протокол № ), внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб («____» червня 2010 року, протокол № ), внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини («____» червня 2010 року, протокол № ), пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології («____» червня 2010 року, протокол № ) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін («____» червня 2010 року, протокол № ).


Завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб,

клінічної імунології та алергології, професор О.В.Пішак


Завідувач кафедри внутрішньої медицини

та ендокринології, професор О.І.Федів


Завідувач кафедри внутрішньої медицини,

клінічної фармакології та професійних хвороб, професор О.С.Хухліна


Голова предметно-методичної комісії

завідувач кафедри внутрішньої медицини,

фізичної реабілітації та

спортивної медицини, професор В.К.Тащук

^ СТРУКТУРА РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ


Програма складена на підставі наступних нормативних документів:

- освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОН України №239 від 16.04.03 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 - Медицина”;

- рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затверджених наказом МОЗ України №152 від 24.03 2004 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України №492 від 12.10.2004 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

- наказу МОЗ України №148 від 31.01.03 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

- експериментального навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженого Наказом МОЗ України від 31.01.2005 № 52.

- наказу МОЗ України № 52 від 31.01.2005 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа»

- наказу МОЗ України №414 від 2007 «Про зміни до наказу МОЗ України №52 від 31.01.2005»

- програми з внутрішньої медицини для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації (МОЗ України, Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти, Київ, 2008)

^ Внутрішня медицина як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується безпосередньо на вивченні студентами пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики інших клінічних дисциплін (педіатрії, загальної хірургії), а також інших базових дисциплін (медичної біології, медичної та біологічної фізики, біоорганічної та біологічної хімії, гістології, цитології та ембріології, анатомії людини, патоморфології, фізіології та патофізіології, мікробіології, вірусології та імунології, радіології) й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає фундамент для засвоєння студентами знань з профільних клінічних професійно-практичних дисциплін.

в) формує уміння застосовувати знання з патології внутрішніх органів у процесі подальшого навчання та професійній діяльності відповідно до принципів доказової медицини;

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Згідно з навчальним планом підготовки фахівців (наказ № МОЗ України від 2007), дисципліна «внутрішня медицина» (33 кредити за спеціальністю “Лікувальна справа”) вивчається студентами на IV-V-VІ курсах. На IV курсі для вивчення дисципліни виділено 270 год. (9 кредитів), у тому числі 40 годин лекцій, 150 годин практичних занять та 80 години - самостійна робота студентів (СРС). На V курсі для викладення внутрішньої медицини за навчальним планом 2007 року виділено 270 годин (9 кредитів): 30 годин лекційних, 150 годин практичних занять та 90 годин самостійної роботи студентів. На VI курсі за спеціальністю “Лікувальна справа” для викладення внутрішньої медицини виділено 450 год. (15 кредитів).

Програма дисципліни структурована на 4 модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів (допускається зміна порядку проведення занять зі змістових модулів у межах одного модуля):


Модуль 1 (4-й курс). Основи внутрішньої медицини (ендокринологія, гастроентерологія, нефрологія, ревматологія)

Всього годин: 270 / 9 кредитів (лекції – 40, практичні заняття – 150, СРС – 80)

Змістові модулі:

  1. Діагностика, лікування та профілактика хвороб ендокринної системи (75/2,5).

  2. Діагностика, лікування та профілактика хвороб органів травлення (90/3).

  3. Діагностика, лікування та профілактика хвороб кістково-м´язової системи та сполучної тканини (75/2,5).

  4. Діагностика, лікування та профілактика хвороб сечостатевої системи (30/1).

Модуль 2 (5-й курс). Основи внутрішньої медицини (кардіологія, пульмонологія, гематологія, загальні питання внутрішньої медицини)

Всього годин – 270 / 9 кредитів (лекцій – 30, практичних занять – 150, СРС – 90)

Змістові модулі:

  1. Діагностика, лікування та профілактика хвороб системи кровообігу (120/4).

  2. Діагностика, лікування та профілактика хвороб органів дихання (60/2).

  3. Діагностика, лікування та профілактика хвороб крові та кровотворних органів (60/2).

  4. Курація хворого, написання та захист історії хвороби. Загальні питання внутрішньої медицини (30/1).


Модуль 3 (6-й курс). Сучасна практика внутрішньої медицини

Всього годин – 315 /10,5 кредитів (практичних занять – 266, СРС – 49)

Змістові модулі:

  1. Ведення хворих в кардіологічній клініці (90/3).

  2. Ведення хворих в ревматологічній клініці (30/1).

  3. Ведення хворих в пульмонологічній клініці (45/1,5).

  4. Ведення хворих в ендокринологічній клініці (30/1).

  5. Ведення хворих в нефрологічній клініці (30/1).

  6. Ведення хворих в гематологічній клініці (30/1).

  7. Ведення хворих в гастроентерологічній клініці (60/2).


Модуль 4 (6-й курс). Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини

Всього годин- 135 /4,5 кредити (практичних занять –114, СРС –21)

Змістові модулі:

  1. Невідкладні стани в кардіології (30/1).

  2. Невідкладні стани в пульмонології та алергології (30/1).

  3. Невідкладні стани в гастроентерології (15/0,5).

  4. Невідкладні стани в ендокринології ( 15/0,5).

  5. Невідкладні стани в гематології (15/0,5).

  6. Невідкладні стани в ревматології та нефрології (30/1).


Програма з внутрішньої медицини на IV та V курсах передбачає вивчення основ внутрішньої медицини за основними ії розділами (ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія, гематологія, кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини), при цьому наголос робиться на вивченні етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики основних та найрозповсюдженіших захворювань внутрішніх органів.

Викладання основ внутрішньої медицини на IV та V курсах (Модулі 1 та 2) проводиться у вигляді ротацій змістових модулів. Основна мета цього курсу – ознайомлення студента з різними аспектами медицини дорослих. Акцент робиться на навичках збору анамнезу, проведення фізикального обстеження та проведення диференціальної діагностики частих клінічних проявів та захворювань. Студенти беруть участь в діагностично-лікувальному процесі амбулаторних (переважно) та стаціонарних пацієнтів під керівництвом асистентів та доцентів кафедри. Також передбачено ознайомлення з процедурами, що найчастіше зустрічаються в практиці внутрішньої медицини. Практичні заняття, клінічні обходи з асистентами та доцентами кафедри є найголовнішою частиною цього 6-тижневого курсу. Кожен студент щоденно записує та показує клінічні данні щодо обстежених хворих асистенту, чотири рази під час кожного модулю пише студентську історію хвороби (одна з них – повна «академічна», написана від руки, на ії перевірку виділяється 1 академічна година).

На VI курсі студенти вивчають сучасну практику внутрішньої медицини (Модуль 3) шляхом курації переважно госпіталізованих хворих з основними симптомами та синдромами, різноманітним клінічним перебігом хвороб та їх ускладненнями, на практиці вивчаючи сучасні підходи до діагностики, диференціальної діагностики, лікування та профілактики захворювань та синдромів по кожному з розділів внутрішніх хвороб, існуючі стандарти діагностики та лікування, дані доказової медицини, а також невідкладні стани в клініці внутрішньої медицини (Модуль 4). Сучасна практика внутрішньої медицини побудована таким чином, щоби дозволити студентам ьрати участь у веденні пацієнтів з частими клінічними проявами та невідкладними станами, що зустрічаються переважно у практиці лікарень внутрішньої медицини. Кожному студенту надається можливість вивчити багато захворювань різного ступеню важкості, від гострих станів, що лікуються у порядку швидкої допомоги, до життєнебезпечних та термінальних станів, що повинні лікуватись у реанімаційних відділеннях. Студенти також отримують можливість поліпшити їх базові клінічні уміння, вивчити нові процедури, що доступні в стаціонарі, техніку, необхідну для обстежень, а також оцінити ефективність їх клінічних втручань.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Тематичні плани лекцій, практичних занять та СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів. Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів внутрішньої медицини. У лекційному курсі максимально використовують дидактичні засоби (мультимедійні презентації, слайди, учбові кінофільми, демонстрацію тематичних хворих). Лекційний та практичний етапи навчання студентів складаються переважно таким чином, щоб лекції або передували відповідним практичним заняттям, або, при ротації модулів, начитувались одним блоком.

Практичні заняття (5-8 годин) проводять на клінічних базах кафедри. Орієнтовна тривалість практичних занять на 4 та 5 курсах – 5 годин, на 6 курсі – 7-8 годин. Методика організації клінічних практичних занять з внутрішньої медицини передбачає необхідність:

- зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнтам від моменту їх госпіталізації, обстеження, постановки діагнозу, лікування до виписки зі стаціонару;

- оволодіти професійними практичними навичками; навиками роботи в команді студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги;

- сформувати відповідальність студента як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки, її удосконалення протягом навчання і професійної діяльності.


Для реалізації зазначеного необхідно на першому занятті з відповідного модуля надати студенту докладний план його роботи в клініці та забезпечити організацію його реалізації. Цей план повинен включати:

  • методи дослідження, які має засвоїти студент (або ознайомитись);

  • алгоритми (протоколи) обстежень, постановки діагнозу, лікування, профілактики відповідно до стандартів доказової медицини;

  • кількість пацієнтів для курації, яку має здійснювати студент протягом циклу;

  • доповіді історії хвороби пацієнта у навчальній групі, на клінічних обходах, практичних конференціях.

Курація пацієнта передбачає:

  • з’ясування скарг хворого, анамнезу захворювання та життя, проведення опитування за органами та системами;

  • проведення фізикального обстеження хворого та визначення основних симптомів захворювання;

  • аналіз даних лабораторного та інструментального обстеження хворого;

  • формулювання діагнозу хворого;

  • призначення лікування;

  • визначення заходів первинної та вторинної профілактики;

  • доповідь результатів обстеження хворого командою студентів у навчальній групі, розбір під керівництвом викладача правильності встановлення діагнозу, диференційного діагноз, обсяг призначеного обстеження, лікувальну тактику, оцінку прогнозу та працездатності;

На практичних заняттях студентам рекомендується вести щоденники, у які вносити короткі відомості про хворих, обстежених під час практичного заняття, фіксувати формулювання діагнозу, план обстеження хворого та призначене лікування.

СРС та індивідуальна робота студентів складає 30% у навчальному плані. Вона містить:

  • опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять

  • роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедр, у тому числі у лабораторіях та відділеннях (кабінетах) функціональної діагностики, інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних методів дослідження при внутрішній патології у позааудиторний час

  • засвоєння практичних навичок за допомогою фантомів та роботи з хворими (згідно переліку)

  • індивідуальну СРС (виступ на науково-практичній конференції клініки, написання статей, доповідь реферату на практичному занятті, тощо)

  • робота в комп”ютерному класі по підготовці до Кроку-2.


Викладачі та допоміжний персонал кафедри забезпечують можливість здійснювати СРС, під час практичних занять та підсумкового модульного контролю проводять контроль та оцінку її виконання. Теми, що винесено на самостійне опрацювання, оцінюються тільки під час підсумкового модульного контролю.


^ 1. Мета вивчення навчальної дисципліни та кінцеві цілі вивчення дисципліни (студент повинен знати, вміти та оволодіти навичками).

Мета (кінцеві цілі) вивчення внутрішньої медицини встановлена на основі ОКХ та ОПП підготовки лікаря за фахом і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

^ Кінцеві цілі дисципліни:

  • 3770 Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених терапевтичних захворювань згідно списку 1 ОКХ

  • 3771 Аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених терапевтичних захворювань

  • 3774 Виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань внутрішніх органів

  • 3775 Проводити диференціальну діагностику, обґрунтовувати і сформулювати попередній діагноз найбільш поширених захворювань внутрішніх органів

  • 3776, 3791 Визначити тактику ведення (рекомендації стосовно режиму, дієти, медикаментозного лікування, реабілітаційні заходи) хворого при найбільш поширених захворюваннях внутрішніх органів та їх ускладненнях

  • 3798 (3805) Складати план обстеження хворого та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених терапевтичних захворювань та їх ускладненнях

  • 3801 Оцінювати прогноз життя та працездатності при найбільш поширених терапевтичних захворюваннях

  • 20153 (3803) Діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах у клініці внутрішніх хвороб

  • 6106 (3791) Проводити первинну і вторинну профілактику найбільш поширених захворювань внутрішніх органів

  • Проводити медичні маніпуляції згідно списку 5 ОКХ

  • 20158 (20152) Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у терапії.



В умовах стаціонару, поліклініки, амбулаторії, навчально-виховних та оздоровчих закладів, на виробництві або вдома у хворого:




  • за стандартними методиками, використовуючи попередні дані анамнезу хворого, дані огляду хворого, знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення вміти виділити та зафіксувати провідний клінічний симптом або синдром (список 1):

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.01.01-51

  • шляхом співставлення зі стандартами, використовуючи попередні дані анамнезу хворого та дані огляду хворого, на основі провідного клінічного симптому або синдрому, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, поставити найбільш вірогідний або синдромний діагноз захворювання (список 2)

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.02.01-280

В умовах лікувальної установи:

  • на підставі найбільш вірогідного або синдромного діагнозу, за стандартними схемами, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, призначити лабораторне та/або інструментальне обстеження хворого (за списком 2);

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.03.01-280

  • використовуючи найбільш вірогідний або синдромний діагноз, дані лабораторного та інструментального обстеження хворого, знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за певним алгоритмом, здійснювати диференціальну діагностику захворювань (за списком 2);

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.01-280

  • використовуючи найбільш вірогідний або синдромний діагноз, дані лабораторного та інструментального обстеження хворого, висновки диференціальної діагностики, знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення та логічного аналізу поставити попередній клінічний діагноз (за списком 2).

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.05.01-280

За будь-яких обставин (вдома, на вулиці, у лікувальній установі та ін.), в умовах нестачі інформації та обмеженого часу, використовуючи стандартні методики огляду та дані можливого анамнезу, знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення та оцінки стану людини поставити діагноз (за списком 3)

1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.01-27

В умовах медико-профілактичної установи, терапевтичної дільниці, використовуючи статистичні та лабораторні методи, здійснювати епідеміологічний аналіз інфекційної захворюваності населення, виявляючи:




  • групи ризику;

2.ПФ.С.03.ПР.О.11

  • території ризику;

2.ПФ.С.03.ПР.О.12

  • час ризику;

2.ПФ.С.03.ПР.О.13

  • фактори ризику.

2.ПФ.С.03.ПР.О.14

За будь-яких обставин (в лікувальній установі, вдома у пацієнта та ін.), використовуючи результати співбесіди з пацієнтом, за стандартною схемою опитування хворого збирати дані про його скарги, анамнез хвороби, анамнез життя (в тому числі професійний анамнез) та дані про скарги з боку інших органів і систем.

3.ПФ.С.01.ПР.Р.01

За будь-яких обставин (в лікувальній установі, вдома у пацієнта та ін.), використовуючи знання про людину, її органи та системи, за певними алгоритмами:




  • збирати інформацію про загальний стан пацієнта (свідомість, конституція, вгодованість) та зовнішній вигляд (огляд шкіри, підшкірного жирового шару, пальпація лімфатичних вузлів, щитовидної та молочних залоз);

3.ПФ.С.01.ПР.Р.02

  • обстежувати стан серцево-судинної системи (огляд та пальпація ділянки серця та поверхневих судин, визначення перкуторних меж серця та судин, аускультація серця та судин);

3.ПФ.С.01.ПР.Р.04

  • обстежувати стан органів черевної порожнини (огляд живота, пальпація та перкусія кишок, шлунку, печінки, селезінки, пальпація підшлункової залози, нирок, органів малого тазу;

3.ПФ.С.01.ПР.Р.06

  • обстежувати стан кістково-м’язового апарату (огляд та пальпація);

3.ПФ.С.01.ПР.Р.07

В умовах лікувальної установи, застосовуючи стандартну процедуру, використовуючи знання про людину, її органи та системи, на підставі результатів лабораторних та інструментальних досліджень оцінювати інформацію щодо діагнозу (за списком 4)

3.ПФ.Д.02.ЗР.Р.09.01-50

В лікувальній установі, вдома у хворого, на підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначати характер лікування (консервативне, оперативне) захворювання (за списком 2).

3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.10.01-280

В лікувальній установі, вдома у хворого, на підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначати принципи лікування захворювання (за списком 2).

3.ПФ.Д.04.ЗР.Р.11.01-280

В лікувальній установі, вдома у хворого, на підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначати необхідний режим праці та відпочинку при лікуванні захворювання (за списком 2).

3.ПФ.Д.05.ЗР.Р.12.01-280

В лікувальній установі, вдома у хворого, на підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначати необхідну дієту при лікуванні захворювання (за списком 2).

3.ПФ.Д.06.ЗР.Р.13.01-280

За будь-яких обставин, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, на підставі діагнозу невідкладного стану (за списком 3) в умовах обмеженого часу за допомогою стандартних схем визначити тактику надання екстреної медичної допомоги.

3.ПФ.С.9.ПР.Н.24.01-27

За будь-яких обставин, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, на підставі діагнозу невідкладного стану (за списком 3) в умовах обмеженого часу згідно з визначеною тактикою, використовуючи стандартні схеми, надавати екстрену медичну допомогу.

3.ПФ.С.10.ПР.Н.25.01-27

В умовах лікувальної установи, вдома або на виробництві на підставі попереднього клінічного діагнозу та/або показників стану пацієнта, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення та використовуючи стандартні методики виконувати медичні маніпуляції (за списком 5).

3.ПФ.С.11.ПП.Н.26.01-17


^ 2. Міжпредметна інтеграція: перелік дисциплін, які є необхідними для вивчення внутрішньої медицини:

  • Медична біологія.

  • Медична та біологічна фізика.

  • Медична інформатика.

  • Медична хімія.

  • Анатомія людини.

  • Гістологія, цитологія та ембріологія.

  • Фізіологія.

  • Мікробіологія, вірусологія та імунологія.

  • Патоморфологія.

  • Патофізіологія.

  • Фармакологія.

  • Гігієна та екологія.

  • Пропедевтика внутрішньої медицини.

  • Догляд за хворими.

  • Медична психологія.

  • Радіологія.



3. Опис структурованого навчального плану з дисципліни "Внутрішня медицина"для студентів медичних факультетів за спеціальністю «Лікувальна справа» (модулі 1-4),
«Педіатрія» (модулі 1,2)


^ Структура навчальної
дисципліни


Кількість годин, з них

Рік нав-чання

Вид
контролю


^ Всього

(годин/ кредитів)

Аудиторних

СРС

Лек-цій

Прак-тичних занять

^ Всього годин/ Кредитів ЕСТS

990/33

70

680

240

IV-VI




Всього годин/

Кредитів ЕСТS

270 /9

40

150

80

IV




Модуль 1:

Основи внутрішньої медицини (ендокринологія,
гастроентерологія,
нефрологія, ревматологія)


Змістових модулів – 4

  1. Діагностика, лікування та профілактика хвороб ендокринної системи.

  2. Діагностика, лікування та профілактика хвороб органів травлення.

  3. Діагностика, лікування та профілактика хвороб сечостатевої системи.

  4. Діагностика, лікування та профілактика хвороб кістково-м´язової системи та сполучної тканини (у тому числі - підсумковий контроль засвоєння модулю 1 – 5 год)

^ 270 год / 9 кредитів ЕСТS


75/2,5


90/3


30/1


75/2,5



40


10


18


4


8



150


40


45


15


50



80


25


27


11


17



IV



Підсумковий модульний
контроль



Тестові завдання

Контрольні питання

Практичні навички

^ Всього годин/

Кредитів ЕСТS

270/9

30

150

90

V




Модуль 2:

Основи внутрішньої медицини (кардіологія, пульмонологія, гематологія, загальні питання внутрішньої медицини).

Змістових модулів – 4

  1. Діагностика, лікування та профілактика хвороб системи кровообігу.

  2. Діагностика, лікування та профілактика хвороб органів дихання.

  3. Діагностика, лікування та профілактика хвороб крові та кровотворних органів.

  4. Курація хворого, написання та захист історії хвороби. Загальні питання внутрішньої медицини (у тому числі – підсумковий контроль засвоєння модулю 2 – 5 год.)

^ 270/9 кредитів ЕСТS


120/4


60/2


60/2


30/1



30


14


8


8


-

150


70


30


30


20


90


36


22


22


10

V

Підсумковий модульний
контроль



Тестові завдання

Контрольні питання

Практичні навички

^ Всього годин/

Кредитів ЕСТS

450/15




380

70






Модуль 3:

Сучасна практика
внутрішньої медицини.


Змістових модулів – 7

  1. Ведення хворих в кардіологічній клініці.

  2. Ведення хворих в ревматологічній клініці.

  3. Ведення хворих в пульмонологічній клініці.

  4. Ведення хворих в ендокринологічній клініці.

  5. Ведення хворих в нефрологічній клініці.

  6. Ведення хворих в гематологічній клініці.

  7. Ведення хворих в гастроентерологічній клініці (у тому числі – підсумковий контроль засвоєння модулю 3 –
    5 год.).

^ 315/10,5 кредитів ЕСТS


90/3


30/1


45/1,5


30/1


30/1


30/1


60/2




266


75


24


43


24


24


24


52

49


15


6


2


6


6


6


8



Підсумковий модульний
контроль



Тестові завдання

Контрольні питання

Практичні навички

Модуль 4:

Невідкладні стани в клініці внутрішньої медицини.

Змістових модулів – 6

  1. Невідкладні стани в кардіології.

  2. Невідкладні стани в пульмонології та алергології.

  3. Невідкладні стани в гастроентерології.

  4. Невідкладні стани в ендокринології.

  5. Невідкладні стани в гематології.

  6. Невідкладні стани в ревматології та нефрології (у тому числі – підсумковий контроль засвоєння модулю 4 – 5 год.).

^ 135/4,5 кредитів ЕСТS


30/1


30/1


15/0,5


15/05


15/0,5


30/1





114


24


24


14


14


14


24



21


6


6


1


1


1


6

VI

Підсумковий модульний
контроль



Тестові завдання

Контрольні питання

Практичні навички

Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год.

Аудиторне навантаження – 75,8 %, СРС – 24,2 %


^ 4. зміст програми


МОДУЛЬ 1. Основи внутрішньої медицини (ендокринологія, гастроентерологія, нефрологія, ревматологія)


Всього годин – 270 / 9 кредитів

(лекцій – 40, практичних занять – 150, СРС – 80)


^ Кінцеві цілі модуля

Студенти повинні:

  • Продемонструвати здібність діагностувати та представляти план лікування найбільш частих станів з області ендокринології, гастроентерології, ревматології, нефрології.

  • Продемонструвати здібність застосовувати діагностичні методи, що допомагають у прийнятті рішення (плану лікування) по веденню різних захворювань з області ендокринології, гастроентерології, пульмонології, гематології.

  • Застосовувати принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та терапевтичних рішень при внутрішніх захворюваннях з області ендокринології, гастроентерології, ревматології, нефрології.

  • Продемонструвати здібність проводити медичний огляд та фізикальне обстеження згідно з ведучими скаргами пацієнта та історії захворювання.

  • Показати здібність складати історії хвороби та проводити фізикальний огляд.

  • Скласти та обґрунтувати список з двадцяти показань для направлення пацієнта у відділення невідкладної допомоги або прямої госпіталізації.

  • Написати направлення на госпіталізацію з 10 найбільш частих медичних проблем з ендокринології, гастроентерології, ревматології, нефрології.

  • Написати 10 виписок зі стаціонару.

  • Показати здібність обґрунтування та застосування клінічних методів для розуміння проявів хвороби.

  • Показати здібність обгрунтовувати показання до застосування фізіотерапевтичних методів лікування хворих та санаторно-курортного лікування.

  • Продемонструвати здібність оцінки стану здоров’я дорослих та застосування відповідних рекомендацій по профілактиці.

  • Продемонструвати легкість у застосуванні медичних інформаціоних технологій та критичних експертних оцінок медичної літератури у діагностиці та лікуванні в клініці внутрішньої медицини.

  • Показати основне розуміння етичних принципів та їх застосування у лікуванні пацієнтів.

Студенти повинні провести курацію хворих (нових або тих, які вже лікуються) з наступними захворюваннями:

  • Гастроентерологічні хвороби (диспепсія, пептичні виразки, гастрити, гастроезофагеальна рефлексна хвороба, хронічні гепатити та цирози печінки, панкреатити, захворювання кишечника) - 8

  • Ендокринологія (цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози, захворювання наднирників, ожиріння) - 5

  • Ревматологічні захворювання (ревматична лихоманка, артрити, системні захворювання сполучної тканини) – 5

  • Захворювання нирок (гломерулонефрити, гостра ниркова недостатність, хронічна ниркова недостатність) – 3

Організація навчального процесу має забезпечити участь студентів у веденні не менше, ніж 2/3 госпіталізованих пацієнтів. Якщо немає можливості отримати доступ до пацієнтів будь-якої категорії, студенти заповнюють навчальну історію хвороби з діагнозами/проблемами відповідної категорії. Необхідність написання такої історії визначається асистентом/доцентом (завучем кафедри) на основі щотижневого перегляду даних щодо наявності відповідних хворих у відділеннях.

Щоденні звіти щодо прийому/огляду пацієнтів студентами зберігаються та щотижнево надаються асистенту/доценту для контролю необхідного числа оглядів пацієнтів та відображення набору пацієнтів з начастішими внутрішніми захворюваннями без зайвої повторюваності.

Дидактичні заняття проводяться під час ранкових перевірок, лекцій та занять. Асистенти слідкують за тим, щоби кожен студент отримав необхідну компетенцію щодо фізикального обстеження та розпитування хворого, усна доповідь, заповнення документації, прийняття діагностичних рішень (критичне мислення).

Окрім того, асистенти слідкують за активністю студентів для того, щоби бути впевненими в тому, що ті опанували практичними навичками.

На підставі курації хворого студенти повинні написати навчальну історію хвороби та її захистити.

^ Змістовий модуль 1: «Діагностика, лікування та профілактика хвороб

ендокринної системи» (75 годин, 2,5 кредити)

Конкретні цілі

Студенти повинні:

Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями ендокринної системи

Обгрунтовувати застосування основних інвазивнх та неінвазивнх діагностичних методів, що застосовуються в ендокринології, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення

Визначати етіологічні та патогенетичні фактори ендокринних захворювань

Виявляти типову клінічну картину ендокринних захворювань

Виявляти основні варіанти перебігу та ускладнення ендокринних захворювань

Складати план обстеження хворих із основними ендокринними захворюваннями

Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних ендокринних захворюваннях

Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при основних ендокринних захворюваннях

Діагностувати та надавати допомогу при невідкладних станах в ендокринології

Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи