Мiнiстерство охорони здоров\

Мiнiстерство охорони здоров'я україни




Скачати 330.86 Kb.
НазваМiнiстерство охорони здоров'я україни
Дата04.08.2012
Розмір330.86 Kb.
ТипДокументи


МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПЕДІАТРІЇ ТА ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ



“ЗАТВЕРДЖУЮ”





В.о. проректора з науково-педагогічної роботи


Буковинського державного медичного університету




професор _____________ Ю.Т. Ахтемійчук




“_______” _____________________ 2011 р.
^

ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА З ВИВЧЕННЯ ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ


на 2011/2012 навчальний рік

Спеціальність – “Медична психологія” (5 курс)


Факультет – медичний №1

Спеціальність – “медична психологія” (5 курс)

Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб


Лекції – 18 годин

Практичні заняття – 34 години

Самостійна робота – 27 годин

Диференційований залік – 2 години (ІХ семестр)

Всього – 81 година

Довідник складено на основi:

- Освiтньо-професiйної програми вищої освiти за професiйним спрямуванням "Медицина" /6.11.01/ за спеціальністю "Медична психологія" /7.11.01/

- Програми з пропедевтичної, факультетської i госпiтальної педiатрiї для студентiв вищих медичних навчальних закладiв III-IV рiвнiв акредитацiї /Мiнiстерство охорони здоров'я України, Центральний методичний кабiнет з вищої медичної освiти Київ, 2003 р./


Довідник обговорено на засіданні кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб 06.06.2011 р., протокол №18.


Завідувач кафедри педіатрії та дитячих

інфекційних хвороб

д.мед.н., професор О.К. Колоскова

Довідник схвалено на засіданні предметно-методичної комісії з педіатричних дисциплін, акушерства та гінекології 16.06.2011 р., протокол №5.

Голова предметної методичної комісії,

д.мед.н., професор О.В. Кравченко

^ НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

(нормативна дисципліна)


  1. Вступ.

Основною метою викладання дитячих інфекцій є підготовка лікарів, які добре знають клініку інфекційних захворювань у дітей, володіють методами їх діагностики та диференціальної діагностики, котрі вміють надати невідкладну допомогу та призначити раціональну терапію дитині з урахуванням її віку та важкості захворювання, засвоїли специфічну профілактику найбільш поширених інфекційних захворювань дитячого віку, а також комплекс протиепідемічних заходів у вогнищі, котрі попереджують виникнення та поширення інфекційних захворювань.

Лекції – 18 годин

Практичні заняття – 34 години

Самостійна робота – 27 годин

Диференційований залік – 2 години (ІХ семестр)

Всього – 81 година

  1. Кінцеві цілі:

Студенти медичного факультету повинні знати:

  • загальну характеристику інфекційного захворювання, його класифікаційне положення та місце в структурі інфекційної захворюваності населення;

  • етіологію, властивості збудника, які мають епідеміологічне значення;

  • механізм розвитку та прояви епідемічного процесу, основні фази патогенезу, патоморфологічні зміни в різних органах та системах;

  • клінічну симптоматику, особливості клінічних проявів у віковому аспекті, перебіг, наслідки хвороби, можливі ускладнення;

  • основи ранньої діагностики, основні та допоміжні методи лабораторних досліджень: їх діагностичну цінність;

  • лікування хворого в домашніх умовах, організацію стаціонару на дому;

  • лікування інфекційного хворого в домашніх умовах, в стаціонарі, обгрунтування для госпіталізації, порядок її проведення, невідкладну терапію на догоспітальному етапі та в стаціонарі;

  • катамнестичне спостереження та диспансеризацію після інфекційного захворювання;

  • систему профілактичних та протиепідемічних заходів у сім”ї та дитячому колективі по боротьбі із проникненням та розповсюдженням інфекції, ефективність протиепідемічних заходів;

  • основи імунопрофілактики, порядок та термін проведення профілактичних щеплень, перебіг поствакцинального періоду;

  • етику взаємовідносин з батьками та родичами хворого.

Студенти медичного факультету повинні вміти:

  • зібрати та оцінити анамнез інфекційного хворого та епідеміологічний анамнез;

  • обстежити інфекційного хворого, виявити діагностичні ознаки інфекційного захворювання;

  • оцінити дані клінічного та параклінічного обстеження у відповідності з анатомо-фізіологічними особливостями систем дитячого організму з урахуванням імунологічної реактивності та конституційних особливостей;

  • обгрунтувати діагноз, оформити історію хвороби інфекційного хворого в стаціонарі. Намітити план обстеження та лікування, написати етапний та заключний епікриз;

  • провести слідуючі діагностичні маніпуляції: взяти мазки із зіву для бактеріологічного дослідження, взяти мазки із носу на імунофлюоресценцію, забір випорожнень для бактеріологічного дослідження, взяти кров з вени для бактеріологічного, серологічного та біохімічного дослідження, поставити внутрішньошкірну пробу;

  • призначити та організувати лікування інфекційному хворому в стаціонарі та на дому, виписати рецепти на основні лікарські препарати;

  • надати невідкладну допомогу інфекційному хворому на догоспітальному етапі та в стаціонарі;

  • виписати дитину після перенесеного інфекційного захворювання із стаціонару в дитячий колектив, оформити відповідну документацію;

  • здійснити катамнестичне та диспансерне спостереження за дітьми, які перенесли інфекційне захворювання, з оформленням відповідної документації;

  • провести епідеміологічне обстеження вогнища інфекції з обгрунтуванням проведення профілактичних та протиепідемічних заходів та оформленням відповідної документації;

  • проводити профілактичні та протиепідемічні заходи на лікувальній дільниці, санітарно-просвітню роботу з населенням;

  • планувати та проводити активну імунізацію у дитячих установах первинної ланки охорони здоров”я згідно календарю щеплень з оформленням відповідної документації;

  • дотримуватись морально-етичних та професійних принципів роботи при виявленні інфекційного хворого, проведенні профілактичних та протиепідемічних заходів.
^

3. Плани лекцій, практичних занять, самосітйної роботи

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

З ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ СТУДЕНТАМ 5 КУРСУ


(спеціальність – “медична психологія”)

№ п/п теми

Зміст лекцій

Об’єм в годинах

1.

Клініко-епідеміологічні особливості, диференціальний діагноз, лікування та профілактика інфекційних захворювань, що супроводжуються екзантемою. Кір, краснуха, вітряна віспа. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Класифікація, клінічна картина в різні періоди хвороби. Діагностика. Диференціальний діагноз. Ускладнення. Лікування та профілактика.

2

2.

Дифтерія. Етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічна картина різних форм дифтерії. Особливості перебігу дифтерії у щеплених дітей. Діагностика. Диференціальний діагноз з захворюваннями з синдромом ангіни. Ускладнення, лікування. Специфічна профілактика дифтерії.

2

3.

Інфекційні захворювання нервової системи (серозні та гнійні менінгіти, енцефаліти, менінгококова інфекція). Поліомієліт.

2

4-5.

Гострі кишкові інфекції інвазивні та секреторні: шигельози, ешеріхіози, сальмонельози, ротавірусна інфекція та інші кишкові інфекції. Етіологічна структура у віковому аспекті. Клініко-епідеміологічні особливості. Диференціальний діагноз. Кишковий токсикоз із зневодненням, нейротоксикоз. Діагностика. Принципи етіотропного та патогенетичного лікування. Система профілактичних та протиепідемічних заходів по боротьбі з поширенням інфекції.

4

6.

Вірусні гепатити у дітей. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Особливості клініки вірусних гепатитів в дитячому віці. Принцип патогенетичної і симптоматичної терапії. Критерії виписки хворого із стаціонару. Профілактика вірусних гепатитів.

2

7.

Повітряно-крапельні інфекції у дітей. Коклюш. Паротитна інфекція. Паракоклюш. Етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація. Особливості клінічної картини в різних вікових групах. Діагностика, диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування та профілактика.

2

8.

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). Етіологія, епідеміологія, патогенез. Клінічний перебіг різних форм ГРВІ та грипа. Діагностика. Диференціальний діагноз. Особливості ГРВІ у новонароджених та дітей раннього віку. Лікування. Система профілактичних та протиепідемічних заходів в боротьбі з поширенням інфекції.

2

9.

ВІЛ-інфекція/СНІД у дітей. СНІД-опортуністичні інфекції (пневмоцистна, кандидозна, криптококозна інфекція та інші). Епідеміологія, класифікація. Клінічні прояви СНІДу та опортуністичних інфекцій. Лікування, профілактика. Питання реабілітації осіб за стійких розладів функцій організму, зумовлених ВІЛ-інфекцією. Профілактика вродженої ВІЛ-інфекції.

2

Всього 18 годин


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ (АУДИТОРНИХ) ЗАНЯТЬ З ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ З СТУДЕНТАМИ 5 КУРСУ

(спеціальність – “медична психологія”)

№ теми

Зміст заняття

Об’єм в годинах

1

Кір. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Патоморфологія. Класифікація. Клініка в різні періоди. Діагностика та дифдіагностика. Ускладнення. Лікування та профілактика.

2

2

Скарлатина. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Патоморфологія. Класифікація. Клініка різних форм скарлатини. Діагностика. Дифдіагностика. Ускладнення. Лікування та профілактика.

2

3.

Псевдотуберкульоз (скарлатиноподібна лихоманка). Етіологія, епідеміологія, патогенез. Патоморфологія. Клінічна класифікація. Діагностика. Дифдіагностика. Лікування і профілактика.

2

4.

Вітряна віспа. Етіологія, епідеміологія, патогенез, патоморфологія. Класифікація. Клініка різних форм вітряної віспи. Діагностика. Дифдіагноз. Ускладнення. Лікування і профілактика.

2

5-6.

Дифтерія. Етіологія, епідеміологія, патогенез, патоморфологія. Класифікація. Клініка різних форм дифтерії. Діагностика та дифдіагностика. Ускладнення. Лікування і профілактика.

4

7.

Інфекційний мононуклеоз. Етіологія, епідеміологія, патогенез, патоморфологія. Класифікація. Клініка. Діагностика. Дифдіагностика. Ускладнення. Лікування і профілактика.

2

8.

Коклюш. Етіологія, епідеміологія, патогенез, патанатомія. Класифікація. Клініка в різні періоди хвороби. особливості коклюша у дітей раннього віку. Діагностика. Дифдіагноз. Ускладнення. Лікування і профілактика.

2

9.

Менінгококова інфекція. етіологія, епідеміологія, патогенез, патоморфологія. Класифікація. Клініка різних форм хвороби. Діагноз. Дифдіагноз. Лікування і профілактика. Невідкладна допомога при гострій наднирковій недостатності та токсико-інфекційному шоці.

2

10-11.

Кишкові інфекції: шигельози (дизентерія), ешеріхіози (кишкова колі-інфекція), сальмонельози. Етіологія, епідеміологія, патогенез, патоморфологія. Класифікація. Клінічні прояви в залежності від збудника. Діагностика. Дифдіагностика. Особливості клініки у дітей раннього віку.

4

12.

Кишковий токсикоз з обезводненням при гострих кишкових інфекціях. Класифікація. Патогенетична регідратаційна терапія. Дієтичне та медикаментозне лікування ГКІ. Профілактика.

2

13-14.

Вірусні гепатити А, В, C, D, E, F. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Ранні клінічні симптоми в різні періоди хвороби. Варіанти перебігу. Показники важкості. Перебіг, прогноз. Особливості клініки ВГ в дитячому віці. Принцип патогенетичної і симптоматичної терапії. Інтенсивна терапія злоякісних форм захворювання. Критерії виписки хворого із стаціонару. Профілактика вірусних гепатитів.

4

15.

Поліомієліт і поліомієлітоподібні захворювання. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Класифікація. Ранні клінічні симптоми в різні періоди хвороби. Дифдіагностика, лікування, профілактика.

2

16.

Кабінет інфекційних захворювань (КІЗ) поліклініки: організація роботи, обов”язки лікаря-інфекціоніста, документація. Особливості протиепідемічних заходів у вогнищах кишкових і крапельних інфекцій. Контингент дітей, що підлягають диспансерному спостереженню: форма 30, термін огляду і лабораторний контроль. Організація режиму і лікування. Епідемічне обстеження вогнища інфекції. Показання для зняття реконвалесцентів з обліку.

2

17.

Захист історії хвороби

2

18.

Диференційний залік

2

Всього 36 год

ПЕРЕЛІК ТЕМ З ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО (ПОЗААУДИТОРНОГО) ВИВЧЕННЯ
^

СТУДЕНТАМИ 5 КУРСУ


(спеціальність – “медична психологія”)

№ п/п

Зміст заняття

Об’єм в годинах

1.

Краснуха. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Клінічна картина. Діагностика, дифдіагностика. Ускладнення. Лікування і профілактика.

2

2.

Паракоклюш. Етіоолгія, епідеміологія, патогенез. Клінічні особливості. Діагностика. Дифдіагноз. Лікування і профілактика.

2

3.

Паротитна інфекція. Етіологія, епідеміологія, патогенез, патоморфологія. Класифікація. Клініка. Діагностика. Дифдіагностика. Ускладнення. Лікування і профілактика.

2

4.

Вірусні діареї. Етіологія, епідеміологія, патогенез, патоморфологія. Клінічні особливості. Діагностика. Дифдіагностика. Лікування і профілактика.

2

5.

Холера. Етіологія, епідеміологія, патогенез, патоморфологія. Клінічні прояви в залежності від форми хвороби. Особливості перебігу у дітей. Діагноз. Дифдіагностика. Лікування і профілактика.

2

6.

Кишковий ієрсиніоз. Етіологія, епідеміологія, патогенез, патоморфологія. Клініка. Діагноз і дифдіагноз. Лікування і профілактика.

2

7.

Черевний тиф і паратифи А і В. Етіологія, епідеміологія, патогенез, патоморфологія. Клінічна класифікація. Особливості перебігу у дітей. Діагноз і дифдіагноз. Ускладнення. Лікування і профілактика.

2

8.

Оперізуючий герпес. Етіологія, патогенез, клініка. Діагноз, дифдіагноз. Лікування.

2

9.

Ентеровірусна (Коксакі, ЕСНО) інфекція. Етіологія, епідеміологія, патогенез, патоморфологія. Класифікація і клініка різних форм ентеровірусної інфекції. Діагноз. Дифдіагностика. Лікування і профілактика.

2

10.

Грип. Гострі респіраторні інфекції негрипозної етіології (парагрип, аденовірусна інфекція, рино- і реовірусні інфекції, респіраторно-синцитіальна інфекція). Етіологія, епідеміологія, патогенез, патоморфологія. Клінічна класифікація різних форм ГРВІ. Особливості перебігу у дітей. Діагноз. Диференціальна діагностика. Лікування і профілактика.

2

11.

СНІД. Етіологія, епідеміологія, патогенез, патоморфологія. Класифікація. Особливості у дітей. Діагноз. Дифдіагностика. Лікування і профілактика.

2

12.

Імунологічний кабінет поліклініки. Організація роботи, обов’язки лікаря-імунолога, документація, календар щеплень, планування щеплень, зберігання вакцин. Термін проведення і підготовки дітей до щеплення. Протипоказання для щеплення. Загальні і місцеві реакції на щеплення, реакції незвичні – їх лікування і профілактика. Індивідуальні календарі щеплень.

2

13.

Невідкладні стани при інфекційних захворюваннях нервової системи (інфекційно-токсичний шок при менінгококовій інфекції, набряк мозку при менінгітах та енцефалітах). Діагностика, лікування

2

14.

Курація хворих. Профілактика всерединілікарняних інфекцій.

1

Всього 27 год


4. ПЕРЕЛІК

практичних навичок і вмінь з дитячих інфекційних хвороб, якими повинен володіти студент згідно освітньо-професійної програми вищої освіти за професійним спрямуванням «Медицина» (6.11.01)


Згідно Освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста за спеціальністю 7.110101 “Медична психологія” напряму підготовки 1101 «Медицина» (Міністерство освіти і науки України, м.Київ, 2003) студент повинен опанувати системою умінь вирішувати певні типові задачі діяльності при здійсненні певних виробничих функцій, зокрема:

  1. Зібрати та оцінити загальний та епідеміологічний анамнез у інфекційного хворого.

  2. Направити інфекційного хворого в стаціонар; оформити відповідну документацію.

  3. Прийняти інфекційного хворого в стаціонар; оформити відповідну документацію.

  4. Дотримуватись основних принципів роботи біля ліжка інфекційного хворого в умовах загального та боксованого дитячого інфекційного відділення.

  5. Обстежити інфекційного хворого, виявити діагностичні ознаки інфекційного захворювання.

  6. Оцінити дані клінічного та параклінічного обстеження у відповідності з анатомо-фізіологічними особливостями систем дитячого організму з урахуванням імунологічної реактивності та обгрунтувати діагноз у відповідності з прийнятою класифікацією.

  7. Заповнити карту термінового повідомлення.

  8. Організувати стаціонар на дому і вести інфекційного хворого в домашніх умовах з оформленням документації.

  9. Призначити лікування інфекційному хворому в стаціонарі та на дому; виписати рецепти на основні лікарські препарати.

  10. Виписати дитину після перенесеного інфекційного захворювання із стаціонару в дитячий колектив, оформити відповідну документацію.

  11. Здійснити катамнестичне та диспансерне спостереження за дітьми, які перенесли інфекційне захворювання, з оформленням відповідної документації.

  12. Провести епідеміологічне обстеження вогнища інфекції з обгрунтуванням проведення профілактичних та протиепідемічних заходів та оформлення відповідної документації.

  13. Проводити профілактичні та протиепідемічні заходи на лікарській дільниці, санітарно-просвітню роботу з населенням.

  14. Планувати та проводити активну імунізацію в дитячих установах первинної ланки охорони здоров’я згідно календаря щеплень з оформленням відповідної документації.

  15. Дотримуватись морально-етичних та професійних принципів роботи при виявленні інфекційного хворого, проведенні профілактичних та протиепідемічних заходів.

  16. Надати невідкладну допомогу при слідуючих станах: синдром дегідратації; гіпертермічний синдром; судомний синдром; нейротоксикоз; гостра надниркова недостатність; гостра дихальна недостатність; септичний (бактеріальний) шок; синдром всерединосудинного дисемінованого зсідання крові; печінкова недостатність; анафілактичний шок.

  17. Провести слідуючі діагностичні маніпуляції: вимір артеріального тиску у дітей різного віку; забір мазка із зіву для бакдослідження; забір мазка із носа на імунофлюоресценцію; забір випорожнень для бакдосліджень; забір крові з вени для серологічного, бактеріологічного і біохімічного дослідження; постановка внутрішньошкірної проби; визначення жовчних пігментів у сечі.


^ 5. МЕТОДИКА ТА ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

по дитячих інфекційних хворобах зі студентами 5 курсу на кафедрі педіатрії з дитячими інфекційними хворобами

На підготовчому етапі проводиться контроль вихідного рівня знань, вмінь та практичних навичок шляхом фронтального опитування студентів, рішення тестових завдань та клінічних задач (L=ІІ).

Під час основного етапу формуються професійні навички та вміння шляхом курації студентами тематичних хворих, рішенням клінічних задач (L=III).

На заключному етаді викладач проводить у студентів індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації тематичних хворих, вирішення тестових завдань та клінічних задач (L=III). Проводяться загальні підсумки заняття, викладач дає мотивовану оцінку студентам по теоретичній та практичній підготовці, завдання додому рекомендує літературу по тематиці наступного практичного заняття.


^ МЕТОДИКА ТА ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ

по дитячих інфекційних хворобах зі студентами 5 курсу на кафедрі педіатрії з дитячими інфекційними хворобами

Проведення заліку передбачає визначення у студентів рівня теоретичних знань та набутих ними практичних навичок згідно переліку, складеного у відповідності з програмою.

Залік проводиться в 2 етапи. На першому еталі перевіряється практична підготовка (включає роботу з хворим, призначення плану параклінічного обстеження, інтерпретацію отриманих результатів, обгрунтування попереднього діагнозу, проведення дифдіагнозу, формулювання клінічного діагнозу згідно сучасної класифікації, визначення прогнозу, складання плану лікування, реабілітації, виписку рецепта). Контроль професійних вмінь і навичок проводиться згідно з переліком практичних навичок, передбачених програмою. На другому етапі шляхом співбесіди по контрольних питаннях (приведених нижче) визначається ступінь засвоєння матеріалу з дитячих інфекційних хвороб. При складанні заліку враховується вірність вирішення клінічної або безтекстової задачі, комплекту результатів параклінічного обстеження, тестових завдань. Студент допускається до дифзаліфку за умови відпрацювання пропущених практичних занять та поточних оцінок «незадовільно», повного виконання передбаченої програми з дитячих інфекційних хвороб.


6. КРИТЕРІЇ оцінки теоретичних знань і практичної підготовки студентів 5 курсу з дитячих інфекційНИХ ХВОРОБ
^

НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ



Оцінка знань студентів з дитячих інфекцій проводиться диференційовано з урахуванням ступеня опанування практичними навичками, вміння здійснювати діагностику та диференціальну діагностику захворювань внутрішніх органів, формулювати прогноз, надати допомогу при невідкладних станах, здійснити диференційоване лікування, реабілітацію та профілактику захворювань.


  1. Критерії оцінки теоретичних знань:

Оцінка «відмінно» ставиться студенту, який глибоко і досконало засвоїв теоретичний матеріал, може визначити етіологію, патогенез, клінічні особливості і варіанти перебігу захворювання та його ускладнень. Вільно проводить обгрунтування діагнозу, здійснює диференціальну діагностику, може скласти детальний план лікування та реабілітації конкретного хворого (рішення клінічної ситуаційної задачі), надати невідкладну допомогу при захворюваннях, має глибокі знання з питань фармакодинаміки, фармакокінетики, знає протипокази,побічну дію ліків та їх диференційоване застосування, знає дози ліків в обсязі, що передбачений програмою, вміє виписувати рецепти та правильно оформити лист лікарських призначень конкретному хворому.

Оцінка «добре» ставиться студенту, який добре засвоїв теоретичний матеріал з усіх розділів дитячих інфекцій, має добру практичну підготовку, достатньо володіє знаннями з фармакодинаміки, фармакокінетики, побічної дії ліків, вміє їх застосоввати, знає дози ліків в обсязі, що передбачений програмою, але допускає неточності. Вміє виписати рецепт на задану лікову форму та оформити лист призначення конкретному хворому. Допускає окремі неточності у відповідях та при вирішенні клінічної ситуаційної задачі.

Оцінка «задовільно» ставиться студенту, який має знання з основних питань дитячих інфекцій, задовільну практичну підготовку, але не засвоїв деталі. Який знає механізм дії та побічної дії основних груп ліків, які передбачені програмою. Вміє правильно виписати рецепт та оформити лист лікарських призначень, допускає окремі значні помилки у відповідях та при вирішенні клінічної задачі.

Оцінка «незадовільно» ставиться студенту, який не знає значної частини матеріалу, допускає суттєві помилки при відповідях, не знає механізмів дії та побічних дій ліків, не вміє виписати рецепт на задану лікову форму,допускає значні помилки при оформленні лікарських призначень, при вирішенні клінічної задачі, або не засвоїв практичних навичок.


  1. Критерії оцінки вмінь та володіння студентами практичними навичками:

Оцінка «відмінно» ставиться студенту, який глибоко і досконало оволодів методикою опитування та фізичного обстеження хворого, відмінно володіє прийомами визначення симптомів різних захворювань, вільно володіє діагностичними та лікувальними маніпуляціями, вміє скласти план лікування, знає об»єм і правильно інтерпретує дані додаткових (лабораторних, інструментальних) методів дослідження, вміє ефективно проводити серцево-легенву реанімацію.

Оцінка «добре» ставиться студенту, який глибоко оволодів методикою обстеження хворого, але допускає незначні помилки в порядку обстеження та інтерпретації результатів лабораторних та інструментальних методів обстеження, а також при проведенні діагностичних та лікувальних маніпуляцій.

Оцінка «задовільно» ставиться студенту, який оволодів методикою обстеження хворого, але допускає суттєві порушення в порядку та методиці проведення фізичного та додаткових методів обстеження хворого, в інтерпретації результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження, помиляється при виконанні окремих діагностичних та лікувальних маніпуляцій.

Оцінка «незадовільно» ставиться студенту, який не засвоїв практичних навичок або неповністю опанував навичками роботи з хворим.


7. КРИТЕРІЇ ОЦІНОК ДИФЕРЕНЦІЙНОГО ЗАЛІКУ З ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 5-го КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

^ “МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ”

Оцiнка "ВIДМIННО" ставиться студенту, якiй послiдовно, грамотно i логiчно вiдповiв на всi питання бiлета та додатковi запитання, правильно проводить опитування та фiзичне обстеження хворого, вiльно володiє дiагностичними та лiкувальними манiпуляцiями, передбаченими "Перелiком практичних навичок з педiатрiї, якими повинен володiти студент V курсу".

Оцiнка "ДОБРЕ" ставиться студенту, який досить глибоко засвоїв теоретичний матерiал, вiдповiв на всi питання бiлета та на 1-2 додаткових запитання, має добру практичну пiдготовку, але припускається незначних помилок у вiдповiдi та при вирiшеннi клiнiчної задачi.

Оцiнка "ЗАДОВIЛЬНО" ставиться студенту, який в основному засвоїв теоретичний матерiал, але припускається суттєвих помилок у вiдповiдi та при вирiшеннi клiнiчної задачi, в послiдовностi та методицi обстеження хворого, при iнтерпретацiї результатiв додаткових методiв дослiдження, iз затрудненням виконує дiагностичнi та лiкувальнi манiпуляцiї.

Оцiнка "НЕЗАДОВIЛЬНО" ставиться студенту, який не знає значної частини програмного матерiалу, припускається суттєвих помилок пiд час вiдповiдi, вирiшенні клiнiчної задачi, наданні невiдкладної допомоги, iз значними труднощами виконує дiагностичнi та лiкувальнi манiпуляцiї або не оволодiв практичними навичками.


Примiтка: При оцiнцi знань студента на диференційному заліку враховується також його поточна успiшнiсть в навчальному роцi, знання лекцiйного матерiалу та додаткової лiтератури з фаху, а також результати комп’ютерного тестування перед дифзаліком.


^ 8. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙНОГО ЗАЛІКУ

З ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ У СТУДЕНТІВ 5 КУРСУ

ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ”

  1. Особливості інфекційного процесу і імунітету у дітей. Профілактика дитячих інфекційних захворювань (специфічна і неспецифічна).

  2. Боротьба з інфекційними захворюваннями. Організація профілактичних щеплень дітям.

  3. Дифтерія. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Класифікація. Клінічна картина локалізованої форми дифтерії ротоглотки.

  4. Дифтерія ротоглотки токсична. Клінічні форми, диференціальний діагноз. Лікування.

  5. Дифтерія гортані. Клініка. Диференціальний діагноз з крупами іншої етіології. Лікування.

  6. Рідкісні форми дифтерії: носу, очей, статевих органів, шкіри. Діагностика. Лікування.

  7. Лікування дифтерії. Протидифтерійна сироватка, умови її ефективної дії, методика введення.

  8. Ускладнення дифтерії. Їх лікування.

  9. Диференціальний діагноз дифтерії ротоглотки. Профілактика.

  10. Дифтерія дихальних шляхів. Класифікація клінічних форм. Клініка. Діагностика. Лікування.

  11. Скарлатина. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Значення мікроба, токсина і алергії в патогенезі скарлатини і її ускладнень.

  12. Класифікація скарлатини. Клінічна картина типових і атипових форм. Лікування, профілактика.

  13. Скарлатина. Ускладнення. Лікування в умовах стаціонару і дома.

  14. Скарлатина. Диференціальний діагноз з іншими інфекційними захворюваннями, які супроводжуються висипом.

  15. Псевдотуберкульоз. Етіологія, епідеміологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування і профілактика.

  16. Кір. Етіологія, епідеміологія і патогенез. Клінічний перебіг.

  17. Кір. Основні принципи лікування. Митигована форма кору. Ускладнення.

  18. Захворюваність і перебіг кору в період масової вакцинації. Дифдіагноз з іншими захворюваннями, що супроводжуються екзантемою. Профілактика кору.

  19. Ураження нервової системи при кору, краснусі, вітряній віспі. Особливості клініки, діагностика. Лікування.

  20. Краснуха. Етіологія, патогенез. Клініка. Дифдіагноз. Вроджена краснуха. Лікування. Профілактика.

  21. Коклюш. Етіологія, епідеміологія. Патогенез. Класифікація. Клініка.

  22. Коклюш. Особливості коклюшу у дітей грудного віку. Ускладнення. Лабораторні методи діагностики.

  23. Паракоклюш. Епідеміологія. Клініка, діагностика. Лікування.

  24. Вітряна віспа. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Клінічна картина типових і атипових форм вітряної віспи. Ускладнення. Лікування. Профілактика.

  25. Клінічні форм ієрсиніозу у дітей. Особливості перебігу в ранньому віці. Діагностика. Лікування.

  26. Паротитна інфекція Етіологія. епідеміологія. Класифікація. Клінічна картина. Лікування. Профілактика.

  27. Клініка різних форм епідемічного паротиту (субмакисліт, сублінгвіт, панкреатит, орхіт, менінгіт та ін.). лікування. Профілактика.

  28. Грип. Клінічний перебіг. Особливості у дітей раннього віку. Ускладнення, їх патогенез.

  29. Грип. Клінічний перебіг. Сндром нейротоксикозу при грипі. Діагностика.

  30. Етіотропна і патогенетична терапія грипа у дітей. Організація інфекційного стаціонару на дому при грипі та ГРВІ.

  31. Парагрипозна і респіраторно-синцитіальна інфекція у дітей. Особливості клінічних проявів. Лікування, профілактика.

  32. Парагрип. Особливості клінічного перебігу. Діагностика. Лікування.

  33. Синдром крупа. Етіологія, патогенез. Клінічні ознаки різних ступеней стенозу гортані.

  34. Аденовірусна інфекція. Шляхи передачі. Особливості перебігу у дітей раннього віку. Лікування. Профілактика.

  35. Риновірусна і мікоплазменна інфекція. Етіологія, патогенез. Клінічні форми. Діагностика. Лікування.

  36. Менінгококова інфекція. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Клінічні форми.

  37. Менінгококцемія. Патогенез. Клінічна картина. Основні принципи лікування. Профілактика.

  38. Дифдіагностика менінгококцемії з геморагічним васкулітом, токсичною формою грипу з геморагічним синдромом, кором.

  39. Ранні клінічні ознаки гнійного менінгококового менінгіту, клініко-лікворологічна діагностика.

  40. Особливості клініки і перебігу менінгококового менінгіту у дітей першого року життя.

  41. Клінічні форми менінгококової інфекції. Гіпертоксична форма менінгококцемії. Невідкладна допомога на догоспітальному етапі і в стаціонарі.

  42. Дифдіагностика гнійних менінгітів з серозними (вірусними і туберкульозним).

  43. Дифдіагностика менінгітів з синдромом нейротоксикозу при грипі.

  44. Підходи до етіопатогенетичної терапії при гнійних менінгітах в залежності від етіології, віку дитини, часу госпіталізації.

  45. Серозні вірусні менінгіти. Етіологічні фактори. Клініко-лікворологічна діагностика. Лікування.

  46. Етіологія і патогенез поліомієліту. Класифікація клінічних форм.

  47. Клініка паралітичних форм поліомієліту. Діагностика. Лікування.

  48. Менінгококова інфекція, поліомієліт, ВІЛ-інфекція у дітей. Питання реабілітації та профорієнтації у осіб зі стійкими розладами функцій організму.

  49. Інфекційний мононуклеоз. Етіологія. Клінічна картина. Лабораторні методи діагностики. Дифдіагноз. Основні принципи лікування.

  50. Ентеровірусні інфекції. Етіологія. епідеміологія. Клінічні форми і симптоматика. Діагностика. Лікування. Профілактика.

  51. Семіотика ураження шлунково-кишкового тракту: гастрит, ентерит, ентероколіт, дистальний коліт. Поняття про ГКІ: “інвазивні”, “секреторні” і “осмотичні” діареї.

  52. Клініка дизентерії у дітей в залежності від віку. Клінічні форми. Діагностика. Лікування.

  53. Клінічні форми сальмонельозу у дітей. Діагностика, лікування.

  54. Сальмонельоз у дітей. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Лікування. Профілактика.

  55. Клініка ешеріхіозів у дітей раннього віку. Викликаних ентеропатогенними ешеріхіями. Діагностика. Лікування.

  56. Клініка ешеріхіозів, викликаних ентероінвазивними ешеріхіями. Діагностика. Лікування.

  57. Ешеріхіози у дітей. Клінічні особливості у дітей різних вікових груп. Диференціальна діагностика з іншими гострими кишковими інфекціями.

  58. ГКІ стафілококової етіології. Епідеміологічні і клінічні особливості в залежності від віку. Діагностика. Лікування.

  59. Клінічні форми ГКІ, які викликані умовно-патогенними бактеріями (клебсієла, протей, цитробактер, ентеробактер, синегнійна паличка). Діагностика. Лікування.

  60. Гострі кишкові інфекційні захворювання, викликані грамнегативною умовно-патогенною флорою. Роль бактеріологічного, серологічного та інших методів дослідження у встановленні причин кишкових розладів у дітей.

  61. Шигельози у дітей. Захворюваність в різних вікових групах. Клініка дизентерії у дітей. Значення бактеріоносіїв в розповсюдженні дизентерії.

  62. Ієрсиніоз кишковий. Патогенез. Клінічні форми. Діагностика. Дифдіагностика. Лікування. Профілактика.

  63. Ротавірусна інфекція. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Лікування.

  64. Клінічні особливості холери у дітей. Діагностика. Дифдіагностика. Лікування.

  65. Лікування І ступеня обезводнення при ГКІ. Оральна регідратація.

  66. Клініка ІІ і ІІІ ступенів обезводнення. Лабораторні показники. Підходи до регідратації: визначення об”єму і якості рідини, їх співвідношення, лікарські препарати.

  67. Синдром нейротоксикозу (інфекційна енцефалопатія) при інфекційних захворюваннях у дітей. Патогенез. Клінічні прояви. Діагностика.

  68. Підходи до етіотропної терапії при ГКІ в залежності від віку дитини і форми кишкової інфекції.

  69. Вірусний гепатит А. Етіологія. Клінічна картина у дітей. Ллабораторна діагностика. Лікування. Профілактика.

  70. Вірусний гепатит В. Етіологія, патогенез. Особливості перебігу у дітей раннього віку. Лабораторна діагностика. Принципи терапії.

  71. Особливості діагностики і перебігу вірусних гепатитів C, D, E у дітей.

  72. Клініко-лабораторні синдроми при вірусних гепатитах: цитоліз, мезенхімо-запальний синдром, холестаз, печінкова недостатність.

  73. Ранні діагностичні критерії вірусних гепатитів.

  74. Діагностика вірусних гепатитів з жовтяницями (надпечінкова, підпечінкова).

  75. Атипові форми вірусних гепатитів. Діагностика.

  76. Особливості СНІДу у дітей. Лікування. Профілактика.

  77. Задачі дільничого лікаря в боротьбі з інфекційними захворюваннями у дітей.

  78. Клінічна картина атипових форм вітряної віспи. Диференціальний діагноз. Ускладнення.

  79. Календар профілактичних щеплень.

  80. Клінічна картина атипових форм скарлатини. Особливості сучасної скарлатини.

  81. Протиепідемічні заходи в осередку повітряно-крапельних інфекцій.

^ ПИТАННЯ IНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПIЇ ТА НЕВIДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ

  1. Принципи невiдкладної допомоги при шоцi.

  2. Особливостi серцево-легеневої реанiмацiї у дiтей. Ознаки смертi мозку.

  3. Принципи невiдкладної допомоги при комах.

  4. Синдром нейротоксикозу при захворюваннях у дiтей. Iнтенсивна терапiя.

  5. Судомний синдром у дiтей. Невiдкладна допомога.

  6. Гостра дихальна недостатнiсть у дiтей. Принципи iнтенсивної терапiї.

  7. Невiдкладна допомога при гострiй обструктивнiй дихальнiй недостатностi.

  8. Гiпертермiчний синдром. Невiдкладна допомога.

  9. Гостра ниркова недостатнiсть. Iнтенсивна терапiя. Показання до гемодiалiзу.

  10. Невiдкладна терапiя при приступi пароксизмальної тахiкардiї.

  11. Гостра печiнкова недостатнiсть. Клiнiка. Невiдкладна допомога.

  12. Невiдкладна допомога при кардiогенному набряку легенiв.

  13. Невiдкладна допомога при анафiлактичному шоцi у дiтей.

  14. Невiдкладна допомога гiповолемiчного шоку у дiтей.

  15. Невiдкладна допомога при набряку Квiнке.

  16. Принципи невiдкладної допомоги при гострiй серцевiй недостатностi.

  17. Корекцiя водно-сольового обмiну у дiтей.

  18. Невiдкладна допомога хворим iз соледефiцитним типом зневоднення.

  19. Невiдкладна допомога хворим iз вододефiцитним типом зневоднення.

  20. Невiдкладна допомога при ДВЗ-синдромi.

  21. Невiдкладна допомога при кардiогенному шоцi.

  22. Невiдкладна допомога при гiпо- i гiперкалiємiї.

  23. Невiдкладна допомога при гiпер- i гiпокальцiємiї (рахiтогенна спазмофiлiя).

  24. Невiдкладна допомога при гiпоглiкемiї.

  25. Невiдкладна допомога при синдромi стридору.

  26. Принципи лiкування токсико-септичного шоку.

  27. Невiдкладна допомога при епiлептичному статусi.

  28. Невiдкладна допомога при внутрiшньочерепнiй гiпертензiї.

  29. Принципи невiдкладної корекцiї метаболiчного ацидозу. Ускладнення лiкування содою.

  30. Невiдкладна допомога при бронхiолiтi.

  31. Невiдкладна терапiя при гiпо- i гiпернатрiємiї.


^ ПЕРЕЛІК РЕЦЕПТІВ ЗАСОБІВ ЕТІОТРОПНОЇ, ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТА СПЕЦИФІЧНОЇ ТЕРАПІЇ ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ, РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЛЯ ВИПИСКИ НА ДИФЗАЛІКУ

  1. табл. Ампіцилін-тригідрат.

  2. Ампіцилін-натрієва сіль.

  3. Бензилпеніцилін-натрієва сіль.

  4. Цефамезин.

  5. Табл. Еритроміцину.

  6. Розчин гентаміцину сульфату.

  7. Левоміцетин-сульфат.

  8. Ванкоміцин.

  9. Оксацилін натрію.

  10. Цефатоксим.

  11. Нетроміцин.

  12. Цефтріаксон.

  13. Табл. Бісептол (Бактрим).

  14. Табл. Фурагіну.

  15. Табл. Азітроміцин.

  16. Амікацин, ампули.

  17. Протигрипозний імуноглобулін

  18. Протидифтерійна сироватка

  19. Біфідум-бактерин.

  20. Лактобактерин сухий.

  21. Лазікс, ампули.

  22. Ріфампіцин, капсули.

  23. Преднізолон.

  24. Гідрокортизон.

  25. Гепарин.

  26. Розчин аміназину.

  27. Табл. Фенобарбітал.

  28. Ораліт (глюкосолан)

  29. Регідрон

  30. Супрастин.

  31. Тавегіл (табл.,розчин).

  32. Розчин кальція глюконату.

  33. Аскорутин.

  34. Табл. Діакарб

  35. Табл. Аспаркам

  36. Панангін.

  37. Есенціале.

  38. Сібазон (реланіум).

  39. Парацетамол.

  40. Маніт.

  41. Фуросемід (лазикс).

  42. Бромгексин.

  43. Но-шпа (табл.).

  44. Вікасол.

  45. Ацикловір.

  46. Дексаметазон.

  47. Ампули Флюканозол

  48. Табл. Ципрофлоксацин


^ 9. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ПРИ ВИВЧЕННІ ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙ НА 5 КУРСІ

(спеціальність „медична психологія”)

  1. Андрейчин М.А. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. – 500 с.

  2. Бережной В.В., Ершова И.Б., Кунегина Е.Н. Острые респираторные вирусные заболевания у детей и подростков. – Киев-Луганск: 2003. – 150 с.

  3. Берман Р.Е., Воган В.К. Педиатрия. Руководство для врачей. Инфекционные заболевания- М.:Медицнна, 1987.- Т. 3.

  4. Богадельников И.В. Дифференциальный диагноз важнейших инфекционных болезней у детей. – Симферополь. – 2002. – 520 с.

  5. Богадельников И.В. Дифференциальный диагноз инфекционных болезней у детей. – Симферополь. 2007 – 720 с.

  6. Богадельников И.В. и соавт. Справочник по инфекционным болезням у детей. – Симферополь: «Престиж-Люкс», 2005. – 390 с.

  7. Богадельников И.В., Кубышкин А.В. Поражения нервной системы при инфекционных заболеваниях у детей. - “Крым-Фарм-Трейдинг”, 2004. – 665 с.

  8. Возианова Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни: в 3 т. – Киев: Здоровье, 2000.

  9. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей - Донецк:Регина, 2005.-389с.

  10. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Нагорна Н.В. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів.-Донецьк: Донбас, 2004. - 84 с.

  11. Волосовець О.П., Нагорна Н.В., Кривопустов С.П., Острополець С.С., Бордюгова О.В. Діагностика та лікування невідкладних станів у дітей. Навчальний посібник для студентів ВМНЗ IV рівня акредитації, лікарів-інтернів, лікарів-курсантів післядипломної освіти. – Донецьк: Донецький державний медичний університет ім. М.Горького., 2007. – 112 с.

  12. Дитячі інфекційні хвороби (клінічні лекції). Під ред. проф. С.О.Крамарєва. - Київ, «Моріон». – 2003.-480 с.

  13. Запорожан В.М., Аряєв М.Л. ВІЛ-інфекція і СНІД. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Здоров’я, 2004. – 636 с.

  14. Зубик Т.М. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней - М.:Медицина, 1992.- 265 с.

  15. Интенсивная терапия в педиатрии /Под ред. Дж.П.Моррея. Пер. с аигл.- М.:Медицина, 1995. -Т.1-2.

  16. Инфекционные болезни у детей / Под ред В.Н.Тимченко, Л.В.Быстряковой. – СпБ: СпецЛит, 2001. – 560 с.

  17. Инфекционные болезни у детей / Под ред. В.В. Ивановой. – М.: МИА. – 2002. – 923 с.

  18. Інфекційні хвороби у дітей (клінічні лекції) / За ред. С.О.Крамарева. – К.: МОРІОН, 2003. – 480 с.

  19. Косуба Р.Г., Кучер В.І. Основи медичної рецептури: Посібник для викладачів, студентів, лікарів та фармацевтів. – Чернівці, 2000. – 124 с.

  20. Крамарев С. О. та ін. Клініка, діагностика та лікування дифтерії у дітей. - К., 1996. - 36 с.

  21. Крамарєв С.О., Мощич О.С. та співавт. Кишкові інфекції у дітей. - Методичні рекомендації. -Київ, 1999. -42 с.

  22. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.). – Харьков: Фолио, 2002. – 1125 с.

  23. Майданник В.Г., Митин Ю.В. Диагностика, лечение и профилактика воспалительных заболеваний дыхательных путей у детей – К.: ООО «ИЦ Медпроминфор», 2006.- 288 с.

  24. Медицина дитинства. За редакцією П.С.Мощича.- К.:Здоров’я, 1994. – Т. 1 - 4. - 2350 с.

  25. Михайлова А. М., Трішкова Л. О., Крамарєв С. О., Кочеткова О. М. Інфекційні хвороби у дітей // К.: Здоров’я. – 2000. – 418 с.

  26. Михайлова А.М. Інфекційні захворювання у дітей. - К.: Здоров'я, 2001. - 416 с.

  27. Міністерство охорони здоров'я України. Наказ №623, від 08.10.2007 р. Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання. м.Київ

  28. Міхайлова А.М., Трішкова Л.О., Крамарєв С.О., Кочеткова О.М. Інфекційні хвороби у дітей. – Київ: Здоров’я. – 2000. – 418 с.

  29. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остапик Л.І., Палієнко І.А., Мруга М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. -Київ: Nova Knyha Publ.,2005.-404с.

  30. Мостюк А.І. Дифтерія. - Львів: Світ, 1996. - 204 с.

  31. Наказ МОЗ України від 19.05.2011 N 296 „Про внесення змін до наказу МОЗ України від 03.02.2006 N 48». «Календар профілактичних щеплень в Україні».

  32. Наказ №765 від 09.09.2010 МОЗ ”Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів”. Текст правового акту із змінами та доповненнями на жовтень 2010 року при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного.

  33. Наказ МОЗ України №183 від 07.04.2004 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності».

  34. Наказ МОЗ України „Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей” від 09.07.2004 № 354, (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 803 від 10.12.2007}.

  35. Педіатрія. За ред. Тяжкої О.В. – Вінниця. – 3 вид. - „Нова Книга”, 2009. – 1136 с.

  36. Покровский В.И. Менингококковая инфекция. М.-Медицина,1985.

  37. Реанимация и оказание неотложной помощи при некоторых критических состояниях у детей (учебное пособие) - (Безруков Л.А., Колоскова Е.К. и соавт.) - Черновцы, 1999.- 58 с.

  38. Романчук О. Неповносправна дитина в сім’ї та в суспільстві. – Львів, 2008. – 334с.

  39. Руководство по инфекционным болезням у детей / В.Ф. Учайкин. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 809 с.

  40. Сміян І.С. та співав. Актуальні питання вакцинопрофілактики інфекційних хвороб у дітей. Тернопіль, Укрмедкнига. – 2001

  41. Учайкин В.Ф.и др. Вирусные гепатиты у детей. М.-Медицина,1994.

  42. Цыбулькин З.К.Угрожающие состояния у детей. С.-П., 1994.

  43. Чекман І.С., Вікторов О.П., Горчакова Н.О. та ін. Особливості дії лікарських засобів у дітей різних вікових груп. // «Медицина дитинства»: (4 т). Т .4. - Кн . 3. - К .: Вища школа , 2001. - С . 4-83.

  44. Шабалов Н.П. Детские болезни. Учебник.-Питер-Ком, С-Пб.,2002.-1080с.

  45. Шабалов Н.П. Неонатология. В 2-х томах. Спец. л-ра. С.- Петербург, 1996, - Том І. 492 с.

  46. Fisher, Randall G.; Boyce, Thomas G. Moffet’s Pediatric Infections Diseases: A Problem Approach, 4th Edition. – 2005.-1054 p.

  47. Krugman’s infections diseases of children 11th edition. – 2003.- 820 p.

  48. Nelson textbook 18th Edition by Robert M. Kliegman, MD, Richard E. Behrman, MD, Hal B. Jenson, MD and Bonita F. Stanton, MD. Видавництво: SAUNDERS. 2007. – 3200 р.





Схожі:

Мiнiстерство охорони здоров\Мiнiстерство охорони здоров'я україни буковинський державний медичний університет кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
Програми з пропедевтичної, факультетської I госпiтальної педiатрiї для студентiв вищих медичних навчальних закладiв III-IV рiвнiв...
Мiнiстерство охорони здоров\Мiнiстерство охорони здоров'я україни
Освiтньо-професiйної програми вищої освiти за професiйним спрямуванням "Медицина" 11. 01/ за спеціальністю "Медична психологія" 11....
Мiнiстерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Мiнiстерство охорони здоров\Лекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Мiнiстерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Мiнiстерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Мiнiстерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Мiнiстерство охорони здоров\Мiнiстерство охорони здоров'я україни буковинський державний медичний університет кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
Державний випускний іспит з дитячих хвороб з дитячими інфекційними хворобами – XII семестр
Мiнiстерство охорони здоров\Мiнiстерство освiти І науки україни херсонський державний університет
Факультет дошкільної та початкової освіти запрошує науковців, практичних працівників системи освіти та охорони здоров’я, аспірантів...
Мiнiстерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи