Мiнiстерство охорони здоров\

Мiнiстерство охорони здоров'я україни буковинський державний медичний університет кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб




Скачати 394.07 Kb.
НазваМiнiстерство охорони здоров'я україни буковинський державний медичний університет кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
Сторінка1/3
Дата04.08.2012
Розмір394.07 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3

МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПЕДІАТРІЇ ТА ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ




“ЗАТВЕРДЖУЮ”




В.о. проректора з науково-педагогічної роботи

Буковинського державного медичного університету




професор _____________ Ю.Т. Ахтемійчук




“_______” _____________________ 2011 р.


^ ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА ДЛЯ ВИВЧЕННЯ

ДИТЯЧИХ ХВОРОБ ІЗ КЛІНІЧНОЮ ПСИХОЛОГІЄЮ

на 2011-2012 навчальний рік

Факультет - медичний

Спеціальність – медична психологія

Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб

Курс - 6

Семестри - XI, XII


Лекції – 4 год

Практичні заняття - 68 год

Самостійна робота - 32 год

Диференційований залік - 4 год

Всього - 108 год

Кількість навчальних днів - 10

Державний випускний іспит з дитячих хвороб з дитячими інфекційними хворобами – XII семестр.


Довідник складено на основі Освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста та Освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста за спеціальністю 7.110110 "Медична психологія" напряму підготовки 1101 «Медицина» (Міністерство освіти і науки України, м.Київ, 2003); програми з пропедевтичної, факультетської та госпітальної педіатрії для студентів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації зі спеціальності 7.110101 – “лікувальна справа” (Київ, 2002); “Програми з дитячих інфекційних хвороб для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти III-IV рівня акредитації” (м.Київ, 2003 р.), Наказу МОЗ України від 19.10.2009 N 750 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" кваліфікації "лікар-психолог" у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації за спеціальністю "медична психологія".


Довідник обговорено на засіданні кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб 06.06.2011 р., протокол №18.

Завідувач кафедри педіатрії та дитячих

інфекційних хвороб

д.мед.н., професор О.К. Колоскова


Довідник схвалено на засіданні предметно-методичної комісії з педіатричних дисциплін, акушерства та гінекології 16.06.2011 р., протокол №5.

Голова предметної методичної комісії,

д.мед.н., професор О.В. Кравченко


^ НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

ДИТЯЧІ ХВОРОБИ ІЗ КЛІНІЧНОЮ ПСИХОЛОГІЄЮ

(нормативна)

1. Вступ.

Факультет - медичний

Спеціальність – медична психологія

Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб

Курс - 6

Семестри - XI, XII

Лекції – 4 год

Практичні заняття - 68 год

Самостійна робота - 32 год

Диференційований залік - 4 год

Всього - 108 год

Кількість навчальних днів - 10

Державний випускний іспит з дитячих хвороб з дитячими інфекційними хворобами – XII семестр.

2. Кінцеві цілі вивчення дисципліни:

МЕТА заключного етапу вивчення педіатрії полягає в поглибленні теоретичних знань, удосконаленні і засвоєнні практичних навичок, набутті професійного рівня готовності майбутніх лікарів до самостійної роботи.

Предметом вивчення "медичної психології” в педіатрії є психологічний аналіз природи захворювань, вплив на здоров’я та хворобу численних особливостей психіки людини, а також забезпечення оптимальної системи лікувальних, профілактичних і реабілітаційних психологічних впливів. Основна увага спрямована на аналіз і впровадження в клінічну практику позитивних міжособистісних стосунків, зокрема в системі "лікар-медперсонал-пацієнт", механізми компенсації і захисту, а також вивчення психосоматичних взаємостосунків для пошуку шляхів як профілактики, так і реабілітації психосоматичних захворювань. Вивчається питання про місце психічних особливостей особистості в попередженні, перебігу та лікуванні хвороб. Медична психологія в якості об’єкта має дослідження особистості хворої дитини, розглядає основні закономірності її психології, включаючи критерії нормативної та тимчасово зміненої хворобливої психіки, механізми формування та діагностику психосоматичних захворювань, питання медичної деонтології, психогігієни, психопрофілактики та психокорекції.

Згідно з навчальним планом вивчення дитячих хвороб для студентів з фаху "медична психологія" передбачається протягом 2 тижнів. Протягом навчання студенти вивчають основні принципи і основи організації охорони здоров'я дитячого населення, засвоюють питання етіології, патогенезу, вивчають клінічні прояви, диференційний діагноз, оволодівають методами клінічної та параклінічної діагностики, лікування та профілактики найбільш поширених захворювань дитячого віку, оцінки психосоматичних взаємостосунків в розвитку та перебігові хвороб у дитячому віці.

^ В результаті вивчення дисципліни “дитячі хвороби з клінічною психологією” студент повинен знати:

  • систему організації надання медичної допомоги дітям в Україні, основні показники діяльності педіатричної служби, державні та відомчі документи, які визначають всі напрямки діяльності;

  • анатомо-фізіологічні особливості функціонування різних органів та систем дитячого організму і особливості обміну речовин;

  • сучасні погляди на етіологію і патогенез, клініку, класифікацію, методи діагностики, лікування, профілактики та особливості перебігу захворювань дитячого віку;

  • методи надання невідкладної допомоги дітям та проведення інтенсивної терапії на догоспітальному та госпітальному етапах лікування;

  • способи реабілітації та санаторно-курортного лікування різних захворювань у дітей;

  • особливості спілкування з колегами, хворими та їх родичами з урахуванням їх психологічних особливостей для створення здорового психологічного клімату у медичному середовищі;

  • морально-деонтологічні принципи медичного фахівця та принципи фахової субординації у клініці дитячих хвороб;

  • принципи медичної деонтології, методи запобігання виникненню ятрогеній і корекцію наслідків ятрогенних впливів;

  • основні засоби психогігієни, психопрофілактики та основні методи психотерапії у педіатричній практиці.



В результаті вивчення “дитячих хвороб з клінічною психологією“ випускники повинні уміти:

  • оцінити загальний стан дитини, її фізичний, нервово-психічний і статевий розвиток, шкільну зрілість;

  • збирати анамнез і його оцінювати;

  • проводити загальний огляд, пальпацію, перкусію і аускультацію органів та систем дитячого організму і оцінювати характер патологічних змін, виділяти провідні симптоми і синдроми;

  • призначати лабораторно-інструментальне дослідження в залежності від патології і оцінювати виявлені зміни;

  • визначати нозологічний діагноз, призначати лікування, проводи­ти профілактичні заходи та диспансеризацію дітей із захворюваннями різних систем організму;

  • проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз найбільш поширених інфекційних захворювань та їх ускладнень у дітей;

  • розрізрняти клінічну симптоматику невідкладних станів найбільш поширених інфекційних захворювань дітей;

  • визначати індивідуально-психологічні відмінності особистості за їхніми проявами у діяльності та спілкуванні;

  • визначати прояв підсвідомості психічних властивостей в процесах і станах дітей різного віку;

  • визначати психічний стан та рівень соціально-психологічної адаптації хворих за допомогою методів психологічного дослідження;

  • визначати психосоматичні і соматопсихічні взаємовпливи у хворих;

  • визначати роль психологічних чинників в розповсюдженні хвороб;

  • використовувати засоби психогігієни, психопрофілактики та основні методи психотерапії у медичній практиці;

  • використовувати принципи моралі та враховувати національні та релігійні особливості для виконання професійних функцій;

  • виявляти особливості вираження емоцій та розкривати їх зв'язок з іншими психічними процесами;

  • демонструвати вміння спілкуватися з колегами, хворими та їх родичами з урахуванням їх психологічних особливостей, сприяти створенню здорового психологічного клімату у медичному середовищі;

  • демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у клініці дитячих хвороб;

  • демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла як об'єкту анатомічного та клінічного дослідження;

  • демонструвати володіння принципами медичної деонтології, запобігати виникненню ятрогеній і корегувати наслідки ятрогенних впливів;

  • демонструвати розуміння нормативно-правового регулювання взаємовідносин лікар-хворий;

  • застосовувати моральні, етичні і фахові норми в професійній діяльності та при застосуванні методів психологічного дослідження;

  • обгрунтовувати значення психологічних знань для майбутньої професійної діяльності.


Студент 6 курсу повинен опанувати системою умінь вирішувати певні типові задачі діяльності при здійсненні певних виробничих функцій, зокрема:

  1. Встановлення попереднього клінічного діагнозу захворювання у дітей.

  2. Діагностування невідкладних станів у дітей.

  3. Проведення санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів при виявленні захворювань у дітей.

  4. Планування профілактичних та протиепідемічних заходів щодо інфекційних хвороб.

  5. Проведення профілактичних та протиепідемі­чних заходів щодо інфекційних хвороб.

  6. Збирання інформації про пацієнта.

  7. Оцінювання результатів лабораторних та інструменталь­них досліджень.

  8. Визначення характеру лікування захворювань.

  9. Визначення принципів лікування захворювань.

  10. Визначення необхідного режиму праці та відпочинку при лікуванні захворювань.

  11. Визначення необхідної дієти при лікуванні захворювань.

  12. Визначення тактики ведення контингенту осіб, що підлягають диспансерному нагляду.

  13. Визначення тактики надання екстреної медичної допомоги.

  14. Надання екстреної медичної допомоги.

  15. Виконання медичних маніпуляцій.

  16. Оцінювання впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення (індивідуальне, сімейне, популяційне).

  17. Ведення медичної документації.


3. Плани лекцій, практичних занять, самостіцйної роботи

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ ІЗ ДИТЯЧИХ ХВОРОБ ДЛЯ СТУДЕНТІВ VI КУРСУ

(спеціальність “медична психологія”)

№ п/п

Тематика

К-сть год

1

Медична психологія в педіатрії

2

2

Невідкладні стани в педіатрії. Медико-психологічні аспекти.

2




Всього

4 год


ПЕРЕЛІК ТЕМ ІЗ ДИТЯЧИХ ХВОРОБ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО (ПОЗААУДИТОРНОГО) ВИВЧЕННЯ СТУДЕНТАМИ VI КУРСУ (спеціальність “медична психологія”)

№ п/п

Тематика

К-сть год

1

Поняття про біомедичну етику. .Біомедичні аспекти в педіатрії. Міжнародна конвенція про права дитини в медичному аспекті. Етико-юридичні аспекти медичної психології в педіатрії (поінформована згода, конфіденційність, автономність тощо).

6

2

Біль і больовий синдром в педіатрії. Патогенез, сприйняття дітьми залежно від віку. Оцінка, особливості клініки. Принципи знеболення в педіатрії.

6

3

Синдром жорстокого поводження з дитиною та відсутність батьківської опіки.

4

4

Гіперкінетичний розлад з дефіцитом уваги в дитячому віці, проблеми поведінки у дітей.

4

5

Синдром раптової смерті немовлят.

4

6

Інфекційні захворювання нервової системи у дітей. Прогноз, наслідки.

4

7

ВІЛ-інфекція у дітей. Психологічні аспекти. Реабілітація.

4




Всього 32 год


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ІЗ ДИТЯЧИХ ХВОРОБ

ЗІ СТУДЕНТАМИ VI КУРСУ (спеціальність “медична психологія”)

№ п/п

Тематика

К-сть год

1

Питання медичної етики та дентології в педіатрії. Права і обов’язки лікаря і пацієнта. Психологія хворої дитини. Внутрішня картина хвороби дитини. Ятрогенії та лікарські помилки в педіатрії. Питання лікарської таємниці, взаємостосунків з тяжкохворими та помираючими пацієнтами. Психологічні аспекти взаємостосунків із сім’єю та родичами пацієнта. Психологічне обстеження та тестування дитини. Теорії особистості в педіатричному аспекті.

8

2

Дифдіагноз перинатальних ушкоджень ЦНС та СДР в неонатології. Проблематика медичної психології в неонатології. Значення грудного вигодовування, психологічні аспекти.

7

3

Дифдіагноз кишкових та крапельних інфекційних захворювань у дитячому віці.

7

4

Диференціальна діагностика захворювань, що перебігають з синдромом хронічної діареї. Психосоматичні аспекти захворювань травного тракту в дітей.

7

5

Диференціальна діагностика кардитів у дитячому віці. Невідкладна допомога в дитячій кардіології. Психосоматичні аспекти вегетативних дисфункцій у дітей.

7

6

Особливості перебігу цукрового діабету у дитячому віці. Діагноз. Дифдіагноз. Діабетична кетоацидотична кома. Невідкладна допомога. Психосоматичні аспекти, психотерапевтисчні підходи.

7

7

Захворювання сечової системи у дітей. Класифікація, клініка, діагностика, лікування, профілактика. Дисфункції сечовиділення, енурез. Психосоматичні взаємостосунки.

7

8

Бронхообструктивний синдром у дітей раннього віку. Повторні пневмонії у дитячому віці. Психологічні особливості дітей, хворих на бронхіальну астму та муковісцидоз. Гіпервентиляційний синдром, дифдіагноз.

7

9

Психологічні особливості роботи з онкогематологічними пацієнтами та сім’єю. Особливості психологічної підготовки дітей до проведення медичних процедур. Лімфоми у дитячому віці. Клініка, діагностика, лікування. Лімфаденопатії у дитячому віці. Їх інтерпретація і тактика лікаря-педіатра.

7

10

Диспансерний нагляд за здоровими та хворими дітьми. Основи раціонального харчування здорової і хворої дитини. Розлади харчування в педіатричній практиці. Поняття про здоров’я дітей, критерії його оцінки, групи здоров’я. Значення проблеми психічного здоров’я.

Диференційований залік.



4

4




Всього 72 год


4. ^ МЕТОДИКА ТА ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

На підготовчому етапі проводиться контроль вихідного рівня знань, вмінь та практичних навичок шляхом фронтального опитування студентів, рішення тестових завдань (у тому числі на комп'ютері) та клінічних задач . Під час основного етапу формуються професійні навички та вміння шляхом курації студентами тематичних хворих, рішення клінічних задач. На заключному етапі викладач проводить у студентів індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації тематичних хворих, вирішення тестових завдань (у тому числі на комп'ютері) та клінічних задач. Підводяться загальні підсумки заняття, викладач дає мотивовану оцінку теоретичної та практичної підготовки студентів, завдання додому та рекомендує літературу по тематиці наступного практичного та самостійного заняття.

^ 5. МЕТОДИКА ТА ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ

Проведення заліку передбачає контроль у студентів теоретичних знань та практичних навичок згідно «Переліку…» у відповідності з рограммою.

Диференційований залік проводиться в 3 етапи.

На першому здійснюється перевірка теоретичної підготовки шляхом комп’ютерного тестування з вирішенням тестових завдань з банку “Крок-2” за профілем “педіатрія”.

На другому етапі перевіряється практична підготовка (включає роботу з хворим, призначення плану параклінічного обстеження, інтерпретацію отриманих результатів, обгрунтування попереднього діагнозу, проведення дифдіагнозу, формулювання клінічного діагнозу згідно сучасної класифікації, визначення прогнозу, складання плану лікування, реабілітації, виписку рецепта згідно „Переліку...” та ін.) Починається залік з перевірки у сту­дентів рівня засвоєння ними практичних навичок. Протягом 20 хви­лин кожен студент оглядає хвору дитину у відділенні лікарні, де­монструє свої знання та практичні навички по обстеженню хворого, уміння оцінити ступінь тяжкості стану хворої дитини, уміння інтер­претувати дані параклінічних методів дослідження /аналізів крові, сечі, електрокардіограми, рентгенограми та ін./, здатність узагаль­нювати дані обстеження хворого, визначати та обґрунтовувати клінічний діагноз, призначати необхідні додаткові методи обстежен­ня хворого, терапію та раціон харчування. На співбесіду викладача з кожним студентом відводиться 20 хвилин. Студенти, які не здали практичну частину заліку до складання теоретичної частини не допускаються.Контроль професійних вмінь і навичок проводиться згідно з переліком практичних навичок, передбачених рограммою.

Отримавши задовільну оцінку з першої частини заліку, студенти переходять до аудиторії. На третьому етапі шляхом співбесіди по контрольних питаннях згідно „Переліку питань...” визначається рівень теоретичних знань по педіатрії. Шляхом співбесіди викладач перевіряє теоретичні знання сту­дента. Оцінка професійних навичок здійснюється за результатами вирішення клінічної або безтекстової задачі, комплекта результатів параклінічного обстеження, тестових завдань (у тому числі на комп’ютері). На обдумування студенту надається 30 хвилин. Загальна оцінка враховує результати як практичної частини заліку, так і результати співбесіди по теоретичній підготовці студента та виставляється з урахуванням поточної успішності і результату “Крок-2”. Враховується дисциплінованість студента, систематичність відвідування ним прак­тичних занять, лекцій та результати його позааудиторної самостійної роботи (студент представляє викладачу реферати за тематикою позааудиторної самостійної роботи). У випадку отримання оцінки “не склав” при вирішенні завдань “Крок-2” або загальної оцінки «незадовільно» студентові не зараховується педіатричний цикл.


^ 6. КРИТЕРIЇ ОЦIНКИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ I ПРАКТИЧНОЇ ПIДГОТОВКИ СТУДЕНТIВ VI КУРСУ З ДИТЯЧИХ ХВОРОБ ПІД ЧАС ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ З ПЕДІАТРІЇ

Оцінки "відмінно" заслуговує студент, що виявив всебічне, систе­матичне та глибоке знання навчально-програмного матеріалу, умін­ня вільно виконувати завдання передбачені програмою, засвоїв ос­новну та знайомий з додатковою літературою, яку рекомендує про­грама. Як правило, оцінка "відмінно" виставляється студентам, які засвоїли взаємозв'язок основних понять педіатрії в їх значенні для професії сімейного лікаря, яку набувають студенти медичного фа­культету з фаху "медична психологія"; а також тим, що проявили творчі здібності в розумінні, викладенні, та використанні навчаль­но-програмного матеріалу.

Оцінки "добре" заслуговує студент, що виявив повне знання на­вчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені в про­грамі теоретичні та практичні завдання, засвоїв основну літерату­ру, рекомендовану в програмі. Дана оцінка виставляється студен­там, які показали систематичний характер знань з дисципліни та здатність до їх самостійного поновлення в ході подальшої навчаль­ної роботи та професійної діяльності.

Оцінки "задовільно" заслуговує студент, який виявив знання ос­новного навчально-програмного матеріалу в обсязі, що необхідний для подальшого навчання та майбутньої роботи за фахом, справ­ляється з виконанням завдань, що передбачені програмою, знайо­мий з основною літературою, що рекомендується програмою. Як правило, оцінка "задовільно" виставляється студентам, які допус­тили помилки у відповіді на іспиті та при виконанні завдань, але володіють необхідними знаннями для їх усунення під керівництвом викладача.

Оцінка "незадовільно" виставляється студенту, у якого були вияв­лені значні прогалини в знаннях основного навчально-програмного матеріалу, який допустив принципові помилки при виконанні перед­бачених програмою теоретичних завдань та практичних навичок.


^ 7. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ПЕРЕВІРЦІ НА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОМУ ЗАЛІКУ З ДИТЯЧИХ ХВОРОБ З КЛІНІЧНОЮ ПСИХОЛОГІЄЮ

У СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ (спеціальність “медична психологія”)

  1. Поняття про здоров'я дітей, критерії його оцінки та групи здоров'я. Організація диспансерного нагляду за дітьми.

  2. Структура, причини та шляхи зниження малюкової смертності.

  3. Етіологія перинатальних уражень ЦНС у новонароджених. Диференційна діагностика. Лікування в гострому та відновному пер­іодах. Профілактика.

  4. Причини, клініка та діагностика дихальної недостатності у новонароджених. Респіраторна терапія у новонароджених.

  5. Гострі захворювання верхніх дихальних шляхів у дітей. Клінічні синдроми ураження верхніх дихальних шляхів. Пока­зання до госпіталізації дітей, хворих на ГРВІ. Профілактика ГРВІ у дітей.

  6. Клініка і діагностика невідкладних станів при ГРВІ у дітей. Невідкладна допомога при гіпертермічному та судомному синдромах. Гострий стенозуючий ляринготрахеіт.

  7. Клінічні особливості перебігу пневмоній у дітей в залежності від етіології.

  8. Клініка і діагностика синдрому повторної пневмонії.

  9. Бронхіальна астма у дітей. Клініка, діагностика. Можливі ускладнення.

  10. Сучасні підходи до лікування в приступному та позаприступному періодах, при астматичному статусу. Базисна терапія бронхіальної астми.

  11. Муковісцидоз, імунодефіцитні захворювання, ідіопатичний легеневий гемосидероз, ураження органів дихання при дифузних захворюваннях сполучної тканини у дітей. Діагноз, диференцій­ний діагноз. Принципи лікування.

  12. Дифдіагноз кардитів у дітей.

  13. Діагностичні критерії ревматизму у дітей. Класифікація. Етапне лікування та вторинна профілактика ревматизму у дітей.

  14. Класифікація та клінічні прояви перебігу ювенільного ревма­тоїдного артриту. Сучасна тактика діагностики та лікування. Особливості клінічного перебігу дифузного червоного вовчака, дифузної склеродермії, дерматоміозиту, вузликового периартеріїту у дітей. Лікування.

  15. Класифікація вегетативних дисфункцій у дітей. Діагноз та диференційний діагноз. Комплексне лікування. Профілактика.

  16. Невідкладні стани в дитячій кардіології. Основні причини. Класифікація та клінічні прояви серцевої недостатності у дітей. Невідкладна терапія гострої серцевої недостатності у дітей. Лікування хронічної серцевої недостатності у дітей.

  17. Хронічний діарейний синдром. Диференційна діагностика. Лікування.

  18. Клініко-лабораторні та інструментальні методи діагностики захворювань сечової системи у дітей. Показання. Діагностичні можливості.

  19. Гломерулонефрит у дітей. Критерії діагностики. Диференційний діагноз. Принципи лікування та диспансерного нагляду. Нефротичний синдром у дитячому віці. Визначення. Етіологія. Клініка. Лікування.

  20. Диференційна діагностика інфекційно-запальних захворю­вань сечової системи. Принципи етіологічного та патогенетичного лікування. Диспансеризація. Профілактика.

  21. Види нетримання сечі та розладів сечовипускання у дітей. Причини. Ускладнення. Принципи лікування та профілактики.

  22. Класифікація тубулопатій у дитячому віці. Клініко-лабораторна діагностика фосфат-діабету, ниркового тубулярного ацидозу, хвороби Де Тоні-Дебре-Фанконі, ниркового нецукрового діабету.

  23. Гостра ниркова недостатність у дітей. Основні причини. Клінічна картина, діагностика. Невідкладна допомога та лікування. Профілактика.

  24. Хронічна ниркова недостатність. Клінічна симптоматика і діагностика. Консервативне лікування дітей з хронічною нирковою не­достатністю.

  25. Показання і протипоказання до екстракорпоральних методів детоксикації.

  26. Анемічний синдром у дитячому віці. Невідкладна допомога при гострому анемічному синдромі у дітей. Діагностика, диференційний діагноз та лікування.

  27. Геморагічний синдром у педіатричній практиці.

  28. Лімфоаденопатії у дітей. Клініка. Диференційний діагноз. Лімфоми у дітей.

  29. Невідкладні стани при цукровому діабеті у дітей.

  30. Дифдіагноз інфекційних захворювань із синдромом тонзиліту у дітей.

  31. Дифдіагноз ГКІ у дітей.

  32. Дифдіагнорз захворювань із синдромом висипу.

  33. Гострі інфекційні захворювання нервової системи у дітей.

  34. Організація профілактичних щеплень дітям. Календар щеплень. Показання до госпіталізації хворих дитячими інфекційними хворобами.

  35. Питання медичної етики та дентології в педіатрії.

  36. Права і обов’язки лікаря і пацієнта.

  37. Психологія хворої дитини. Внутрішня картина хвороби дитини.

  38. Ятрогенії та лікарські помилки в педіатрії.

  39. Питання лікарської таємниці, взаємостосунків з тяжкохворими та помираючими пацієнтами. Психологічні аспекти взаємостосунків із сім’єю та родичами пацієнта.

  40. Психологічне обстеження та тестування дитини.

  41. Проблематика медичної психології в неонатології. Значення грудного вигодовування, психологічні аспекти.

  42. Теорії особистості в педіатричному аспекті.

  43. Значення проблеми психічного здоров’я

  44. Психосоматичні аспекти захворювань травного тракту в дітей.

  45. Психосоматичні аспекти вегетативних дисфункцій у дітей.

  46. Цукровий діабет у дитячому віці. Психосоматичні аспекти, психотерапевтисчні підходи.

  47. Дисфункції сечовиділення, енурез. Психосоматичні взаємостосунки

  48. Психологічні особливості дітей, хворих на бронхіальну астму та муковісцидоз. Гіпервентиляційний синдром, дифдіагноз.

  49. Психологічні особливості роботи з онкогематологічними пацієнтами та сім’єю.

  50. Особливості психологічної підготовки дітей до проведення медичних процедур.

  51. Поняття про біомедичну етику. Біомедичні аспекти в педіатрії.

  52. Міжнародна конвенція про права дитини в медичному аспекті.

  53. Біль і больовий синдром в педіатрії. Патогенез, сприйняття дітьми залежно від віку. Оцінка, особливості клініки.

  54. Принципи знеболення в педіатрії.

  55. Синдром жорстокого поводження з дитиною та відсутність батьківської опіки.

  56. Гіперкінетичний розлад з дефіцитом уваги в дитячому віці, проблеми поведінки у дітей.

  57. Синдром раптової смерті немовлят.




^ ПИТАННЯ IНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПIЇ ТА НЕВIДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ

  1. Невiдкладна та iнтенсивна терапiя кетоацидозу при цукровому дiабетi.

  2. Невiдкладна та iнтенсивна терапiя гiпоглiкемiї при цукровому дiабетi.

  3. Невiдкладна та iнтенсивна терапiя гiперосмолярної та молочно-кислої коми при цукровому дiабетi.

  4. Невiдкладна допомога при адиссонiчному кризi.

  5. Принципи невiдкладної терапiї при отруєннях. Основнi токсиндроми.

  6. Принципи невiдкладної допомоги при шоцi.

  7. Особливостi серцево-легеневої реанiмацiї у дiтей. Ознаки смертi мозку.

  8. Невiдкладна допомога при кровотечах у хворих на гемофiлiю.

  9. Принципи невiдкладної допомоги при комах.

  10. Невiдкладна допомога при шлунково-кишковiй кровотечi.

  11. Синдром нейротоксикозу при захворюваннях у дiтей. Iнтенсивна терапiя.

  12. Судомний синдром у дiтей. Невiдкладна допомога.

  13. Гостра дихальна недостатнiсть у дiтей. Принципи iнтенсивної терапiї.

  14. Невiдкладна допомога при приступi бронхiальної астми.

  15. Невiдкладна допомога при астматичному статусi.

  16. Невiдкладна допомога при гострiй обструктивнiй дихальнiй недостатностi.

  17. Гiпертермiчний синдром. Невiдкладна допомога.

  18. Гостра ниркова недостатнiсть. Iнтенсивна терапiя. Показання до гемодiалiзу.

  19. Невiдкладна терапiя при приступi пароксизмальної тахiкардiї.

  20. Гостра печiнкова недостатнiсть. Клiнiка. Невiдкладна допомога.

  21. Невiдкладна допомога при кардiогенному набряку легенiв.

  22. Невiдкладна допомога при анафiлактичному шоцi у дiтей.

  23. Невiдкладна терапiя плевропульмонального шоку.

  24. Невiдкладна допомога гiповолемiчного шоку у дiтей.

  25. Невiдкладна допомога при набряку Квiнке.

  26. Принципи невiдкладної допомоги при гострiй серцевiй недостатностi.

  27. Невiдкладна допомога при носовiй кровотечi.

  28. Невiдкладна допомога при гострiй судиннiй недостатностi (колапс, запаморочення).

  29. Невiдкладна допомога при задишково-цiанотичному приступi.

  30. Корекцiя водно-сольового обмiну у дiтей.

  31. Невiдкладна допомога хворим iз соледефiцитним типом зневоднення.

  32. Невiдкладна допомога хворим iз вододефiцитним типом зневоднення.

  33. Невiдкладна допомога при циклiчному ацетонемiчному блюваннi.

  34. Iнтенсивна терапiя хронiчної ниркової недостатностi.

  35. Iнтенсивна терапiя хронiчної серцево-судинної недостатностi.

  36. Принципи невiдкладної терапiї у дiтей з цiанозом.

  37. Невiдкладна допомога при отруєннi серцевими глiкозидами.

  38. Невiдкладна допомога при отруєннi аспiрином та парацетамолом.

  39. Невiдкладна допомога при ДВЗ-синдромi.

  40. Невiдкладна допомога при критичних синдромах хронiчної ниркової недостатностi.

  41. Невiдкладна допомога при серцевих аритмiях у дiтей. Показання для призначення антиаритмiчних препаратiв.

  42. Невiдкладна допомога при кардiогенному шоцi.

  43. Невiдкладна допомога при гемолiтичних кризах.

  44. Невiдкладна допомога при гiпо- i гiперкалiємiї.

  45. Невiдкладна допомога при гiпер- i гiпокальцiємiї (рахiтогенна спазмофiлiя).

  46. Невiдкладна допомога при гiпоглiкемiї.

  47. Невiдкладна допомога при гiпертензивному кризi.

  48. Невiдкладна допомога при синдромi стридору.

  49. Принципи лiкування токсико-септичного шоку.

  50. Невiдкладна допомога при епiлептичному статусi.

  51. Невiдкладна допомога при внутрiшньочерепнiй гiпертензiї.

  52. Принципи невiдкладної корекцiї метаболiчного ацидозу. Ускладнення лiкування содою.

  53. Невiдкладна допомога при синдромi Лайєла.

  54. Невiдкладна допомога при синдромi Стiвенса-Джонсона.

  55. Невiдкладна допомога при бронхiолiтi.

  56. Невiдкладна терапiя при гiпо- i гiпернатрiємiї

  57. Принципи невiдкладної допомоги при геморагiчнiй хворобi новонародженого.

  58. Методика проведення замiнного переливання кровi.

  59. Невiдкладна допомога при синдромi дихальних розладiв у дiтей.



^ ПЕРЕЛІК РЕЦЕПТІВ ДЛЯ ВИПИСКИ

Адреналiн /ампули/, Альмагель /флакони/, Ампiцилiн /табл./ Анальгiн /ампули/, Анаприлiн /табл./, Аспаркам /табл./, Атропiн /ампули/, Актиферин /флакони/, Ацетилсалiцилова кислота /табл./, Ацетилцистеїн /ампули/, Азитроміцин /табл./, Амікацин /ампули/, Амоксицилін /мікстура/, Ацикловір /флакони/, Бекотид /спрей/, Беротек /спрей/, Бiсептол /табл./, Бромгексин /таблетки/, Ванкоміцин /флакони/, віт. Д3 /розчин/, Вiкасол /ампули/, Гентамiцина сульфат /ампули/, Гепарин /флакони/, Гiдрокортизон /флакони/, Дексаметазон /ампули./, Де-нол /табл./, Дiакарб /табл,/, Дiгоксин /амп./, Допамiн /амп./, Дюфалак /порошок/, Ерiтромiцин /табл./, Еуфiлiн /флакони/, Еуфiлiн /табл./, Ібупрофен /таблетки/, Іпратропію бромід /капсули для інгал./, Iндометацин /табл./, Iнсулiн /флакони/, Iнтал /капсули/, Кальцію глюконат /амп./, Каптопрiл /табл./, Кетотіфен /табл./, Лазiкс /ампули/, Левоміцетин /табл./, Манiтол /флакони/, Натрiя оксибутират /ампули/, Оксацилін /флакони/, Парацетамол /табл./, Пенiцiлiн /ампули/, Пiпольфен /ампули/, Пiрантел /табл./, Преднiзолон /ампули/, Преднiзолон /табл./, Ранітідин /табл./, Рифампіцин /капсули/, Сальбутамол /спрей/, Седуксен /ампули/, Спiронолактон /табл./, Строфантiн /ампули/, Тавегiл /табл./, Трiхопол /табл./, Фенобарбiтал /табл./, Феррум-лек /ампули/, Фурадонiн /табл./, Флюконазол /капс./, Церукал /ампули/, Цефотаксим /флакони/, Цефтріаксон /флакони/, Цефуроксім /флакони/, Ципрофлоксацин /табл./.


8. ПЕРЕЛІК УМІНЬ, ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ТА МАНІПУЛЯЦІЙ, ЯКИМИ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ СТУДЕНТ 6- ГО КУРСУ (спеціальність «медична психологія»)

^ ТА ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ КОНТРОЛЮ НА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОМУ ЗАЛІКУ

Під час практичної частини дифзаліку в умовах стаціонару при роботі з хворою дитиною перевіряються безпосередньо наступні задачі діяльності та вміння:

  1. Збирання інформації про пацієнта (скарги, анамнез, фізичне обстеження).

  2. Оцінка результатів лабораторного та інструментального дослідження.

  3. Встановлдення попереднього діагнозу захворювання.

  4. Складання плану профілактичних та протиепідемічних заходів.

  5. Визначення принципу та характеру лікування захворювання.

  6. Визначення режиму та дієти при лікуванні.

  7. Визначення тактики ведення дітей під час диспансерного нагляду.


Крім того, під час практичної частини дифзаліку оцінюється РІВЕНЬ ВОЛОДІННЯ СТУДЕНТАМИ НАСТУПНИМИ ВМІННЯМИ ТА ПРАКТИЧНИМИ НАВИЧКАМИ:
  1   2   3

Схожі:

Мiнiстерство охорони здоров\Мiнiстерство охорони здоров'я україни буковинський державний медичний університет кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
Програми з пропедевтичної, факультетської I госпiтальної педiатрiї для студентiв вищих медичних навчальних закладiв III-IV рiвнiв...
Мiнiстерство охорони здоров\Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Поняття про здоровя дітей. Критерії його оцінки, групи здоровя. Диспансеризація дітей разного віку. Методологія побудови діагнозу...
Мiнiстерство охорони здоров\Як убезпечити дитину від кишкових інфекцій під час повені професор Колоскова О. К., завідувач кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб бдму
Професор Колоскова О. К., завідувач кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб бдму
Мiнiстерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет кафедра педіатрії та медичної генетики
Моз україни складена відповідно до «Навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації...
Мiнiстерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет кафедра педіатрії та медичної генетики
Моз україни складена відповідно до «Навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації...
Мiнiстерство охорони здоров\Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб
Методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб /М. Д. Чемич, Н.І. Ільїна, В. В....
Мiнiстерство охорони здоров\Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Сумський державний університет Медичний інститут Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією та курсом мікробіології, вірусології та імунології
Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією та курсом мікробіології, вірусології та імунології
Мiнiстерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Мiнiстерство охорони здоров\Міністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Мiнiстерство охорони здоров\Міністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи