Концепція підготовки rc-пілотів icon

Концепція підготовки rc-пілотів




Скачати 165.27 Kb.
НазваКонцепція підготовки rc-пілотів
Дата16.08.2012
Розмір165.27 Kb.
ТипКонцепція



I SSN 1813–1166. Вісник НАУ. 2005. №1

УДК 656.7.085:657.71(045)

М.П. Матійчик, канд.техн.наук

КОНЦЕПЦІЯ ПІДГОТОВКИ RC-ПІЛОТІВ


БЕЗПIЛОТНИХ МIКРОЛІТАКІВ

Аерокосмічний інститут НАУ, е-mаіl: ischenko@nau,edu.ua

Розглянуто методику спеціальної підготовки RC-пілотів для безпілотних мікролітаків.

Вступ

Безпілотні мiкролітаки (БМЛ) поступово переходять із сфери експериментальних систем у сферу прикладного застосування, зокрема у господарських технологічних процесах.

Проведені дослідження впродовж останніх майже двадцяти років показують, що успішне функціонування технології з застосуванням БМЛ поряд з іншими факторами можливе за умови присутності у складі наземного екіпажу висококваліфікованого RC-пілота (RC-remote controlled), здатного:

– пілотувати БМЛ при постановці на “крило” його нових зразків або після їх ремонту;

– демонструвати БМЛ у зоні оптичної видимості, проведення зльотів та посадок по “літаковому” або невеликих БМЛ (3–6кг) з руки;

– виводити БМЛ у точку постановки на “автомат” та посадка із вказаної точки на посадкову смугу;

– вручну вводити БМЛ за методом “небесного ока” та у зоні оптичної видимості на віддалі
500–1000 м.

Згідно з зарубіжними класифікаціями прийнято виділяти remote povered vehicle (RPV) – дистанційно керований транспортний засіб та unmannet air vehicle (UAV) – повітряний транспортний засіб без людини на борту [1].

На території України прийнятими є безпiлотнi (БПЛА) та дистанційно пілотовані лiтальнi апарати (ДПЛА), або більш узагальнено безпілотні літальні апарати (БЛА).

На нашу думку, для невеликих (2–200 кг) крилатих БЛА доцільнішим є термін “Безпілотні мікролітаки”, що точніше виділяє їх з-поміж інших БЛА малих форм за принципами утворення підйомної сили та управління.

На даний час БМЛ умовно можна розділити на дві великі групи:

– для польотів у межах оптичної видимості;

– для польотів поза нею [2].
Аналіз досліджень та публікацій

Подібний розподіл наштовхує на думку про застосування різних систем управління, що насправді і відбувається.

Наприклад, для польотів за заданим маршрутом поза межами оптичної видимості застосовуються системи автоматичного управління (САУ) із перевіркою положення БМЛ на маршруті (зокрема, САУ “MICROPILOT”, Канада).

У межах оптичної видимості пілотуються, наприклад, гігантські радіокеровані моделі літаків, система дистанційного управління (СДУ) яких забезпечує радіокомандний спосіб керування, зокрема “GRAUPNER”, ”FUTABA” тощо [3].

Стан безаварійної експлуатації вказаної авіаційної моделі з ринковою вартістю, що дорівнює вартості нового легкового автомобіля, поряд з іншими факторами залежить від кваліфікації
RC-пілота.

Для підтримання належного рівня його наліт за сезон може становити 200–500 польотів тривалістю 10–15 хв, що говорить про значимість і дієвість відпрацьованих прийомів і способів тренування та доцільність їх використання під час підготовки RC-пілотів БМЛ господарського застосування [4].
^

Постановка завдання


При всій неподібності систем управління стійко зберігається єдність у способах і методах пілотування у розглянутих випадках. Це приводить до висновку про потребу розробки узагальненої методики підготовки RC-пілотів як необхідної ланки у прискоренні динаміки розвитку систем із застосуванням БМЛ, тобто концептуального вирішення проблеми у цілому. Під час розробки ми опиралися на ряд аналогій.

По-перше, як і в легкомоторній авіації, навчання має бути багаторівневим, мати на меті здійснення професійного відбору RC-пілотів з високим рівнем природних задатків для успішного оволодіння необхідними знаннями, а особливо вміннями та навичками.

По-друге, процес пілотування БМЛ у межах оптичної видимості подібний до процесу пілотування спортивного літака з пілотом на борту в частині виконання тих самих прийомів на всіх режимах роботи з різницею у тому, що RC-пілот знаходиться на землі і між ним і об’єктом пілотування відсутній фізичний зв’язок, який є принциповим фактором, що ускладнює підготовку
RC-пілота. Це виключає застосування вестибу-лярного апарату та інших компонентів відчуттів пілота літака. На “озброєнні” RC-пілота залишається тільки зоровий зв’язок, а також частково слух. Тому кожну еволюцію моделі RC-пілот упродовж польоту спочатку моделює в уяві, а потім за допомогою радіосигналів, діючи важелями радіокерування , примушує виконувати призначений маневр [5].

По-третє, під час польотів БМЛ зустрічатимуться способи управління через так зване
“відеооко”, тобто відеокамеру, що транслює
зображення на монітор чи відеоокуляри. При всій зовнішній простоті і зрозумілості процесу зауважимо, що зв’язок RC-пілота з БМЛ буде лише віртуальний, що у психологічному плані буде ставити до особистості його додаткові вимоги [2].

По-четверте, сучасний стан комп’ютерних навчальних засобів дозволяє широко використовувати моделюючі системи реальних польотів у вигляді FMS-симуляторів (Flying simulator a microsoftware), що дозволяє значно прискорити навчання RC-пілота та здешевити саму практичну підготовку в частині економії паливо-мастильних матеріалів та матеріальної частини (МЧ), яка повинна забезпечувати навчальний процес.

^ Результати досліджень

Дослідження свідчать, що одне з перших місць серед причин, через які БМЛ був пошкоджений або розбитий, займають причини, пов’язані з людським фактором, тобто помилками у пілотуванні, які в свою чергу можуть бути викликані недоліками та недосконалістю у методичних підходах при підготовці RC-пілотів, чи взагалі відсутності будь-яких методик [5; 6].

Встановлено, що час на прийняття рішення про виправлення помилкової ситуації інколи становить 0,05–0,1 с, що вимагає від RC-пілота великої майстерності, яка досягається або високим рівнем задатків по моторних реакціях, або значними затратами часу на розвиток моторних здібностей під час навчання. Вказані затрати є доволі значними і інколи сягали 40 повітряних годин. Установлено, що тренування слабких моторних реакцій доцільно проводити на симуляторі, а до реальних польотів слід переходити після досягнення необхідного їх рівня.

Значну роль при реалізації вказаної методики відігравала подвійна (спарена) система керування з інструкторським та учнівським пультами, що створює умови навчання, аналогічні тим, які є на навчальному літаку.

Для RC-пілота БМЛ була розроблена кваліфікаційна характеристика. Він повинен знати:

– основи законодавства України та міжнародні стандарти в галузі БМЛ;

– сучасні тенденції розвитку БМЛ;

– основи практичної аеродинаміки крилатих літальних апаратів (ЛА) малих форм, різних за компонуванням;

– будову типового планера крилатих ЛА малих форм;

– будову силових установок ЛА малих форм на базі поршневих двотактних та чотиритактних двигунів внутрішнього згоряння, газових турбін та електродвигунів, оснащених тягнучими та штовхаючими повітряними гвинтами та гвинтоветиляторами;

– будову паливних систем двигунів малих розмірів;

– основи експлуатації крилатих ЛА малих форм, бортове та наземне експлуатаційне обладнання;

– будову та принцип роботи сучасних СДУ, САУ радіокерованих авіамоделей та БМЛ;

– основи літаководіння крилатих ЛА на маршруті поза межами оптичної видимості;

– основи авіаційної метеорології.

Залежно від досягнутого рівня практичної підготовки RC-пілот повинен уміти:

– проводити запуск двигуна та його прогрівання у період передпольотної підготовки та визначати його несправності;

– виконувати зліт БМЛ залежно від умов базування, стану атмосфери, енергоозброєності ЛА та інших чинників;

– виконувати пілотування ЛА на маршруті чи у пілотажній зоні згідно з встановленим завданням;

– виконувати посадку ЛА залежно від умов базування, стану атмосфери та особливостей конкретного зразка ЛА;

– адекватно реагувати на нештатні ситуації, що виникають у період зльоту, польоту на маршруті чи у зоні та у період посадки;

– уміти здійснити аварійну посадку з міні-мальними втратами МЧ та з мінімальною небезпекою для навколишнього середовища, будівель та людей;

– виконувати післяпольотні роботи із МЧ
згідно з регламентом;

– експлуатувати конкретні зразки САУ чи СДУ та визначати стан їх придатності до подальшої експлуатації;

– проводити тестування двигуна ЛА для визначення його придатності для подальшої експлуатації;

– проводити тестування планера ЛА для визначення його придатності для подальшої експлуатації.

Відбір кандидатів у RC-пілоти проводили у вигляді тестування для виявлення рівня знань, умінь та навичок. Умовою прийому служили необхідний рівень теоретичної підготовки з профілюючих загальноосвітніх предметів та виконання серії віртуальних польотів на комп’ютерному симуляторі.

Обов’язковою умовою успішного оволодіння технікою пілотування вважали дотримання принципу наступності та послідовності. У кінці кожної вправи слухачі виконували 2–3 залікових польоти з оцінкою не нижче “добре”.

Для навчання пілотуванню створювалися польотні групи з 2–5 слухачів на одного інструктора, що давало можливість здійснювати навчання за єдиною методикою.

У середньому слухачеві було найбільш прийнятне навантаження на один день 4–10 польотів по колу і 4–6 польотів на пілотаж тривалістю до 15 хв. Між польотами робили перерви для відпочинку, проводили аналіз польоту, підготовку МЧ до чергового польоту.

Помилки, допущені при пілотуванні, старанно аналізувалися і визначалися шляхи для їх усунення. Облік виконували у книжці RC-пілота БМЛ, яка мала такі графи:

– номер вправи;

– кількість виконаних польотів;

– загальний наліт;

– помилки в техніці пілотування;

– заходи для усунення помилок ;

– відомості про роботу МЧ.

У розробленій програмі зазначена кількість польотів за вправою, без якої переходити до виконання наступної вправи не рекомендується, навіть якщо склалося враження, що вправа виходить добре. Збільшення кількості польотів за вправою допускається до повного і впевненого її відпрацювання.

Маршрут польоту і зона пілотування вибирались із дотриманням таких умов:

– віддаленість БМЛ від RC-пілота повинна забезпечувати надійний візуальний контроль за ним;

– можливість безпечної посадки БМЛ з будь-якої точки маршруту в разі відмови в роботі двигуна.

Навчальні польоти за вправами 1–4 виконували на малому БМЛ в режимі радіокерування. Він був високопланом з прямокутним в плані крилом розмахом 1400–1600 мм, та малопотужним і добре “слідкуючим” за важелем керування двигуном ОС.46.

Стартова маса БМЛ була не більше ніж 2,5 кг. Він оснащений тристояковим шасі з носовим керованим стояком, має зручні підходи до приймача, рульових машинок, джерел живлення та тяг, простий в ремонті та в експлуатації. Бортовий запас палива брали з розрахунку на 15-хвилин-ний політ та ще по 2 хв на приготування, старт та посадку.

Основний БМЛ був важчим (4 кг), з надійним потужним двигуном ОС.61, симетричним профілем та седньорозміщеним крилом. Це дозволяло виконувати на ньому фігури вищого пілотажу, які закладені у розробленій програмі.

Навчання керуванню БМЛ передбачає ряд основних видів підготовки:

– наземну;

– попередню;

– передпольотну;

– польоти та їх аналіз.

Наземна підготовка проводиться під керівництвом інструктора і самостійно. Вивчаються питання теорії, зміст і порядок виконання вправи, особливості пілотування. Майбутній RC-пілот працює на електронному симуляторі. Підготовка проводиться перед виконанням вправ.

Попередня підготовка проводиться напередодні польотного дня. Розглядається порядок виконання завдання на польотний день та складається планова таблиця польотів. Вивчаються помилки, допущені в польотах попереднього польотного дня і визначаються шляхи їх усунення.

Передпольотна підготовка проводиться на аеродромі і має на меті уточнити завдання з врахуванням погоди, перевірити стан матеріальної
частини, аеродрому, намітити напрям зльоту, вибрати орієнтири тощо.

Аналіз польотів здійснювався інструктором після кожного польотного дня, де він оцінював виконання (чи невиконання) програми польотів, допущені помилки в техніці пілотування та встановлював причини і шляхи їх усунення.

Перед початком польотів і між ними оглядалися і перевірялися радіоапаратура, стан літака та двигуна. Встановивши правильність і достатність відхилення рулів, приступали до заправки паливного бака, запуску, прогрівання і апробації двигуна .

Поле для польотів являє собою рівну, без схилів трав’яну поверхню з майданчиком для власне основних зльотів та посадок розміром приблизно 20100 м з вільними підходами по 400–500 м в усі сторони.

Перед початком польотів сканували ефір на відсутність перешкод на робочій частоті та робочому каналі передавача.

Під час наземної підготовки до виконання польотів слухач під керівництвом інструктора виконує на папері схеми маршрутів польоту по “колу” і в зоні пілотування. На кожній ділянці польоту на схемі позначається положення БМЛ в просторі, висота польоту, положення рулів і органів керування на пульті передавача. RC-пілот під час пілотування повинен стояти обличчям до БМЛ.

Потім відпрацьовуються дії органами керування на пульті при польоті по “колу” та виконання розворотів за допомогою флайт–симу-лятора.

Вправа вважається виконаною, якщо слухач безпомилково коментує весь політ, виконує його віртуально і правильно реагує на введені інструктором “помилки”.

Під час вивізних польотів відпрацьовується визначення напряму польоту БМЛ – на себе чи від себе летить, визначення положення в просторі – крени, ковзання, кути тангажу, напрям, висота і швидкість польоту, вміння витримувати гори-зонтальний політ, планерування, набір висоти.

При цьому зліт, розвороти, розрахунок на посадку і посадку виконує інструктор. “Зона” польотів повинна розташовуватися в напрямі проти вітру, а висота польоту знаходиться в межах 50–100 м. Бажано, щоб RC-пілот голосно і чітко коментував про всі еволюції БМЛ.

У наступних польотах слухач вчиться витримувати горизонтальний політ із постійною швидкістю, без втрати і набору висоти, без кренів. Після освоєння горизонтального польоту інструктор вводить “помилки” по крену, тангажу і напряму.

Виконуються віртуальні польоти на симуляторі. Рекомендується підібрати такі моделі, які б відповідали початковому рівню курсанта.

Для відпрацювання зльоту перші чотири–п’ять зльотів виконуються з інструктором. Побудова маршруту по прямокутному маршруту, захід і розрахунок на посадку здійснюються самостійно під наглядом інструктора, готового в разі необхідності втрутитись у керування. У кожному польоті робиться по п’ять проходів (“коробочка”, розрахунок, розворот, зниження до висоти ви-рівнювання, захід на друге коло) з врахуванням напрямку і сили вітру. Посадка здійснюється з участю інструктора. Повністю самостійний політ слухач виконує після рішення інструктора про готовність слухача до самостійної роботи в зоні .

Переконавшись, що всі елементи польоту виконуються правильно, інструктор дозволяє тренувальні польоти для закріплення навичок польоту по “коробочці”, зльоту, розрахунку посадки (на слух і по величині відхилення керуючої ручки).

У тренувальних польотах у пілотажну зону відпрацьовуються зліт, політ в зоні, розвороти, віражі, вісімки, змійки, вихід на заданий курс, побудова маршруту по “коробочці”, розрахунок, посадка.

Перед реальним виконанням вправа відпрацьовується на симуляторі, а також теоретично розбираються особливості аеродинаміки і динаміки фігур пілотажу, послідовність виконання вправи і техніка її виконання, характерні помилки, методи їх виправлення.

Перші два–три дні, на початку льотного дня, перед польотами в “зону”, для закріплення навичок пілот виконує один–два польоти по “коро-бочці”. Наступні польоти виконуються згідно з завданням.

У “зоні”, розвернувши БМЛ проти вітру, над центром зони пілотування починають виконання розворотів наліво, направо на 90, 180, 270º, віражів на 360º наліво, направо, виходу на заданий курс, вісімки, “змійки”, виходу до най-ближчого розвороту по “коробочці”, проходу над стартом, розрахунку на посадку, посадку. Контролювалося чітке введення в розворот на заданий кут крену, збереження крену, швидкості, висоти в процесі розвороту, виведення у заданому напрямі.

“Змійка” виконується в режимі горизонтального польоту на збільшеній швидкості при кренах до 45º. Кути розвороту становлять 40–45º до осі “змійки”.

Під час польотів на складний пілотаж відпрацьовується введення і виведення із пікірування, введення і виведення із кабрування, петля, переворот через крило (“напівбочка”), “бочка”, перевернутий політ.

Перед виконанням вправи проводилася
наземна підготовка під керівництвом інструктора. Розглядалися особливості аеродинаміки і
динаміки польоту при виконанні фігур, послідовність і техніка їх виконання, характерні помилки і методи їх виправлення.

У результаті проведеної наземної підготовки слухач повинен знати порядок виконання
завдання, техніку виконання кожної фігури та елементу польоту.

Перший політ як контрольно-показовий із виконанням всіх фігур, намічених до відпрацювання, виконує інструктор. Пілотування проводиться в “зоні”, яку бажано розташовувати так, як це робиться згідно з вимогами ФАІ 7.

Пікірування-зниження із кутами тангажу більше 30º проводиться шляхом зменшення обертів двигуна і плавним відведенням ручки “від себе”, чим встановлюється заданий кут пікірування.

Упродовж 10–12 польотів кут пікірування до 90 º. Виведення із пікірування проводять плавним, але енергійним рухом ручки керування “на себе”, слідкуючи за рухом БМЛ та заданою
траєкторією.

Перед введенням в гірку (кабрування) БМЛ розганяється по горизонталі, потім плавним і енергійним рухом ручки керування на “себе” встановлюється заданий кут підйому, який потрібно зберігати. Важливо візуально визначати момент початку його виведення в горизонтальний політ.

При надзвичайній втраті швидкості БМЛ стає нестійким в поперечному відношенні, слабо реагуючи на відхилення елеронів і руля висоти. Якщо допущена втрата швидкості, то слід передусім усунути крен, а потім енергійним рухом ручки “від себе” перевести БМЛ в горизонтальний політ із невеликим зниженням.

Кути на гірці поступово збільшують від 30 до 90º. На виводі слідкують за кренами, збереженням висоти і напряму польоту.

“Петля Несторова” – фігура пілотажу, при виконанні якої БМЛ описує у вертикальній площині замкнуту криву. Введення у фігуру здійснюється на максимальній швидкості польоту.

Рух ручки керування повинен бути таким, щоб темп обертання (кутова швидкість) зали-шався приблизно постійним на всій траєкторії петлі. У момент переходу через верхню точку петлі зменшити оберти двигуна, а на виведенні, при підході до горизонтального польоту – збільшити оберти до номінальних.

При виконанні петлі необхідно звертати увагу на збереження радіусу кривизни траєкторії, на збереження постійної кутової швидкості, на відсутність кренів і відхилень у вертикальній площині, на напрям виведення (виведення повинно бути у напрямі введення).

Наявність кренів при виконанні петлі перевіряється в основному в трьох точках: на введенні, при переході у верхній точці петлі і на виведенні.

“Бочка” – фігура пілотажу, при виконанні якої БМЛ повертається відносно поздовжньої осі на 360 º із збереженням загального напряму польоту. Серед “бочок” розрізняють:

– штопорні (швидкі з додатковим обертанням хвоста);

– керовані (сповільнені);

– фіксовані, горизонтальні, висхідні, нисхідні;

– одинарні, полуторні;

– подвійні, потрійні тощо.

Якщо час “бочки” задано, то підбирається відповідний темп обертання. Не слід забувати “підтримувати” відхиленням руля повороту ніс БМЛ при польоті її із креном близько 90о чи 270º (“на ножі”).

У процесі виконання “бочки” слідкувати за темпом і рівномірністю обертання, напрямом польоту і визначенням моменту введення.

Переворот – це сполучення “напівбочки” із другою частиною “петлі Несторова”. Основну увагу при виконанні перевороту приділяти правильному фіксуванню БМЛ у положенні догори колесами і плавному виведенню в напрямі, оберненому до введення.

“Напівпетля” (іммельман) – сполучення першої половини “петлі” із “напівбочкою”. Перша половина фігури виконується так само, як перша половина “петлі Несторова”, однак темп обертання більш енергійний, ніж на петлі. При підході до верхньої точки, коли БМЛ буде знаходитись у положенні догори колесами, необхідно виконати “напівбочку”. Напрям польоту повинен бути протилежним напряму введення.

Перевернутий політ відпрацьовується для фігур пілотажу із від’ємними перевантаженнями. слухач повинен досконало відпрацювати прямолінійний горизонтальний політ, набір висоти і планерування в перевернутому польоті. Введення в перевернутий політ необхідно здійснювати виконанням “напівбочки”.

Установивши швидкість, висоту і напрям польоту рухом ручки керування, створити кут кабрування 5–10º, потім відхиленням ручки в бажаний бік надати БМЛ обертання. Після до-сягнення кута крену 90º, продовжуючи обертати БМЛ, слід невеликим порухом ручки “від себе” попередити опускання носа БМЛ нижче горизонту.

При виконанні перевернутого польоту основним завданням є збереження режиму польоту, своєчасне визначення виникаючих відхилень і моментальне їх усунення, відпрацювання розворотів, планерування, набору висоти при польоті до пілота і від нього. Виведення БМЛ в прямий політ виконується “напівбочкою” чи “напівпетлею”.

Поворот на “гірці” – фігура пілотажу, під час виконання якої БМЛ набирає висоту і після розвороту на 180º навколо вертикальної осі пікірує в напрямі, зворотному введенню.

Спочатку визначається момент початку повороту і плавним відхиленням руля повороту виконується поворот на 180 º. Після того, як БМЛ повернеться на 60–70 º, зменшуються оберти двигуна і спостерігається його поворот. Після досягнення розвороту на 180 º БМЛ має пікірувати із кутом, рівним кутові набору.

До характерних помилок і відхилень
належать:

– неправильно визначений момент початку повороту;

– різке відхилення руля повороту, коли можливе перевертання “на спину”.

Наступні вправи є логічним продовженням попередніх. Слухач, що міцно засвоїв основні елементи техніки пікірування в горизонтальній площині (горизонтальний політ із заданою швидкістю, без кренів і змін курсу, розвороти, “змійки”, “вісімки”, вихід на заданий курс), основні елементи техніки пілотування у вертикальній площині (вхід у пікірування і вихід із нього,
“гірки”, повороти на вертикалях), чітке виконання всіх еволюцій перевернутого польоту, може сміливо приступати до самостійного відпрацювання вправ на складний пілотаж.

Перед кожною вправою під час наземної підготовки розбирають еволюції БМЛ на флайт-симуляторі і запам’ятовують її положення в просторі, відпрацьовують дії рулями (ручками керування). Тільки після цього можна приступати до виконання фігур в польоті. Необхідно не забувати вести облік загального нальоту та помилок, допущених слухачем в польоті і визначати шляхи їх виправлення в наступних польотах.

Висновки

Обов’язковим елементом майбутніх господарських процесів із застосуванням БМЛ повинна бути присутність кваліфікованого RC-пілота, навіть за умови повної автоматизації ЛА на
маршруті.

Концептуально підготовка RC-пілота БМЛ побудована з використанням ряду аналогій, базовою з яких стала аналогія використання способів підготовки RC-пілота радіокерованої моделі літака. Ключовим моментом у прийомі на
навчання кандидата у RC-пілоти БМЛ, поряд з необхідним рівнем загальної освіти, повинно бути тестування на виявлення відповідного рівня моторних реакцій рук.

У процесі навчання пілотуванню з метою економії паливо-мастильних матеріалів можна рекомендувати застосування флайт-симулятора як комп’ютерної моделі реальних польотів.

Список літератури

1. Hermanek K. Soika-bezpilotni pruzkumnu komplet // HPM. – 1995. – №5. – s. 2–7.

2. Матійчик М. Водіння безпілотних мікролітаків в умовах технологічних процесів захисту
рослин // Вісн. ТДТУ. – Тернопіль, 2001. – С. 69 –76.

3. Programmir-Handbuch Graupner. Graupner GmbH. Kircheeim // Teck. – 1998. – №9. – S. 1–5.

4. Lapinski K. Poradnik modelarza lotniczego. –Warszava: WKL, 1984. – 240 s.

5. Каюнов Н.Т., Васильченко М.Е. Подготовка пилота радиоуправляемых моделей // Информационные материалы: Сб. – М.: ДОСААФ, 1978. –30 с.

6. Schier W. Miniaturowe lotnictwo. – Warszava: WKL. – 1973.

7. Тарадеев Б. Модели-копии самолетов. – М.: Патриот, 1990. – 236 с.

Стаття надійшла до редакції 18.01.05.

М.П. Матийчик

Концепция подготовки RC-пилотов беспилотных микросамолетов

Рассмотрена методика специальной подготовки RC-пилотов для беспилотных микросамолетов.

M.P. Matijchyk

The concept of preparation of RC-pilotless microplanes

It is specified on necessity of realization of special preparation of pilots for RC-pilotless microplanes. It is considered a line of analogies and original causes which result in necessity of raining and it is offered a technique of the last.

Схожі:

Концепція підготовки rc-пілотів iconНавчальний рік 2011/2012
Огляд концептуальних засад взаємодії природи і суспільства з позицій ландшафтно-геохімічної екології. Концепція “природа-населення-господарство”....
Концепція підготовки rc-пілотів iconПроблеми підготовки майбутніх пілотів цивільної авіації у вищому навчальному закладі постановка проблеми
Наголос в освіті сьогодення все більше робиться на якості освіти, універсальності підготовки випускника та його адаптованості до...
Концепція підготовки rc-пілотів iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо–кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Міжнародна інформація»
Модерністські концепції аналізу зовнішньої політики. Концепція Ч. Маккеланда. Концепція Дж. Розенау. Модерністські концепції зовнішньої...
Концепція підготовки rc-пілотів iconПроект концепція розвитку наукової сфери України Завданням часу є
Концепція розвитку наукової сфери України (далі Концепція) визначає передумови, мету, принципи, завдання та механізми розвитку наукової...
Концепція підготовки rc-пілотів iconВ. М. Буйвол, д-р фіз мат наук концепція
Концепція гіпотетичної течії може бути використана для дослідження руху як тонких каверн, так І порожнин в рідині, наділеній властивостями...
Концепція підготовки rc-пілотів iconJoint Aviation Requirements
Попередній досвід пілотів, які не працювали згідно з правилами воа (Льотна робота) 1
Концепція підготовки rc-пілотів iconКонцепція професійно-педагогічної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей

Концепція підготовки rc-пілотів iconЗміст проблеми вищої школи
Концепція викладання циклу спеціальних дисциплін фахової підготовки інженерів-електромеханіків
Концепція підготовки rc-пілотів iconС. В. Маркова Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Кам’янець-Подільський (Україна) концепція
Концепція «нової людини» в теорії І практиці радянського будівництва у 1920–1930-х роках
Концепція підготовки rc-пілотів iconПсихологія особистості
«індивід», «особистість», «індивідуальність». Структура особистості. я-концепція, її складові, формування та вплив на поведінку особистості....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи