А. В. Захарченко проблема оптимізації концентрації хімічно активних речовин у трансмісійних оливах факультет військової підготовки нау, е-mail: zav1971@mail ru Розглянуто шляхи вирішення icon

А. В. Захарченко проблема оптимізації концентрації хімічно активних речовин у трансмісійних оливах факультет військової підготовки нау, е-mail: zav1971@mail ru Розглянуто шляхи вирішення




Скачати 159.61 Kb.
НазваА. В. Захарченко проблема оптимізації концентрації хімічно активних речовин у трансмісійних оливах факультет військової підготовки нау, е-mail: zav1971@mail ru Розглянуто шляхи вирішення
>А.В. Захарченко<><> <> <>ПРОБЛЕМА ОПТИМІЗАЦІЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ ХІМІ
Дата16.08.2012
Розмір159.61 Kb.
ТипРішення



I SSN 1813–1166. Вісник НАУ. 2005. №1

УДК 621.892

А.В. Захарченко

ПРОБЛЕМА ОПТИМІЗАЦІЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ ХІМІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

У ТРАНСМІСІЙНИХ ОЛИВАХ

Факультет військової підготовки НАУ, е-mail: zav1971@mail.ru

Розглянуто шляхи вирішення проблеми оптимізації концентрації хімічно активних речовин як композицій присадок до технічних олив. Систематизовано вимоги щодо визначення оптимальної концентрації композицій присадок у трансмісійних оливах.
^

Постановка проблеми


Причинами корозії контактуючих з оливою матеріалів можуть бути агресивні компоненти в її сполуці, основи або введені в оливу присадки (сірку- і хлоровмісні сполуки), а також продукти окиснення або термоокисної деструкції оливи – органічні перекиси, кислоти, волога, що потрапила в мастильний матеріал (ММ) [1]. В.Ф. Рещиков підкреслював, що тенденція підвищення навантажувально-швидкісного й температурного режимів трансмісій мобільної техніки призводить до збільшення окислення ММ, наслідком чого є його підвищена корозійна агресивність [2]. Хоча протизадирні присадки й функціо-нують за рахунок реакції із поверхнею тертя (ПТ), вони не повинні бути занадто активними, оскільки в противному випадку корозійно-механічний знос (КМЗ) може досягти високих інтенсивностей [3].

Необхідність лабораторних досліджень визначається значною потребою підприємств-експлуатантів автомобільної та авіаційної техніки в сучасних трансмісійних оливах (ТО) вітчизняного виробництва для конкретних умов роботи та раціональним використанням пакетів присадок (ПП) до них, що не завжди відповідають експлуатаційним вимогам.

^ Аналіз досліджень

Характерну залежність зносу деталей від концентрації хімічно активної речовини (ХАР) у середовищі (рис. 1) наведено в праці [4].

Зmin Знос



Кopt Концентрація

Рис. 1. Залежність зносу деталі в хімічно ак-тивному середовищі від концентрації ХАР


Збільшення концентрації ХАР приводить до зниження зносу деталей до певної величини, а подальше підвищення вмісту реагенту в середовищі – до зростання зносу. Отже, існує опти-мальна концентрація реагенту Сopt, при якій знос мінімальний. Зменшення зносу з підвищенням концентрації присадки пов’язано зі збільшенням її адсорбції, утворенням міцних межових мас-тильних шарів, що запобігають адгезійному зносу. Збільшення зносу з підвищенням концентрації присадки обумовлено інтенсифікацією хімічних процесів на межі розподілу метал–олива, що призводить до підвищення хімічного та корозійного поверхневого руйнування [5].

Підвищення протизносових властивостей технічних олив досягається введенням у них спеціальних протизносових присадок або регулюванням композицій функціональних присадок [6]. Вивчення багатьма дослідниками впливу концентрації різних присадок на їхні протизносові властивості показали, що з підвищенням концентрації присадки до деякої межі діаметр плями зносу спочатку знижується, а потім збільшується.

Автори праці [7] оцінювали вплив концентрації досліджуваних присадок на рівень протизносових властивостей мастильних композицій (МК).

Як видно з концентраційних залежностей діаметра плями зносу dз, для всіх досліджуваних МК (рис. 2) існує оптимальна концентрація реагенту Сopt, при якій спостерігається мінімальний знос деталей [7, с. 880]. Підвищення або зниження концентрації реагенту С призводить до істотного збільшення діаметра плями зносу деталей. Це відповідає описаним залежностям [8]. У всіх розглянутих випадках мінімальний знос деталей виявлене при масовій частці 2,3 %.

В.Л. Лашхі запропонував рівняння для оцінки залежності зносу від цих двох протилежних тенденцій мастильних середовищ [4], тобто її адсорбційної здатності та хімічної активності:

З = К (еаС / Сb), (1)


dз, мм





0 1 2 3 4 5 С, %

Рис. 2. Залежність діаметру dз (Р = 200 Н,
t = 60 хв) від концентрації С симетрично
заміщених діарилдисульфідів:

1 – 16ДSАС; 2 – 7ДSAC; 3 – 2ДSAС


де К – коефіцієнт пропорційності; а – показник хімічної активності; С – концентрація поверхнево-активних компонентів мастильного середовища, які сприяють розвитку хімічних реакцій на ПТ; b – показник адсорбційної активності.

Рівняння дозволяє оцінювати знос тертьових тіл в умовах граничного мащення в мастильних середовищах, що містять хімічно активні компоненти [4].

Інтенсивність КМЗ залежить, у першу чергу, від корозійної стійкості контактуючих матеріалів і від сполуки навколишнього середовища [9]. Мастильні матеріали незалежно від умов застосування й призначення повинні впливати на контактуючі з ними матеріали [6].

Проблема підвищення зносостійкості деталей вузлів тертя зводиться переважно до заглушення зносу або причин, що породжують його.

До основних факторів належить концентрація ХАР у середовищі. Зі збільшенням вмісту ХАР, що викликає корозію на ПТ, знос металу зростає [10]. Збільшення концентрації ХАР в зоні тертя елементів, що модифікують, розширює діапазон зносу, але разом з тим призводить до утворення легкоруйнівних пухких і товстих вторинних шарів [11]. Сучасні ММ різні за концентрацією, кількістю присадок, їхніми композиціями та експлуатаційними властивостями [12].

Авторами праці [13, с. 79] наведено принципову залежність (рис. 3) триботехнічних характеристик від типів вторинних структур на ПТ (ІА, ІВ, ІІА, ІІВ) при збільшенні вмісту присадки (у широкому діапазоні концентрацій) у МК. При додаванні присадок у прийнятих концентраціях і різних навантажувально-швидкісних режимах тертя можуть проявлятися закономірності,
характерні для окремих ділянок.



Рис. 3. Принципова залежність триботехнічних характеристик від типів вторинних структур на ПТ при збільшенні вмісту присадки в оливі

Для присадок характерна значна зміна ефективності дії залежно від їхньої концентрації, сполуки, властивостей, умов виробництва й застосування ММ [6]. Присадка повинна втриму-ватися в концентраціях на рівні декількох відсотків, щоб не додати ММ інші небажані об’ємні властивості (кислотність або смолисті відкладення) [14]. Відомо, що в ММ одержаному з нафти, утримуються деякі сірковмісні сполуки, які є природними антиокислювачами. Типову залежність окиснення олив від вмісту в них сірковмісних сполук (у перерахуванні на S) наведено на рис. 4 [13].

Окиснення




Вміст сірки




Рис. 4. Окиснення олив залежно від концентрації в них сірки

Оптимальний вміст S залежно від типу ММ може змінюватися в широких межах. Для моторних олив цей оптимум дорівнює близько 1–1,2%, а для трансмісійних трохи вище. Органічні маслорозчинні продукти, які називають присадками, становлять найпоширенішу групу модифікаторів (більше 100 найменувань) і вводяться в базові оливи від 0,1 до 30% [9]. Автори праці [15] пропонують дві нових сполуки із класу хлоровмісних ефірів фосфінових кислот як високоефективні присадки до ММ, які порівняно з промисловими присадками аналогічного класу при малих концентраціях (масова частка 0,25 %) надають ММ більш високі протизносові властивості, а навантаження заїдання підвищують в 1,1–1,9 рази. Продукти реакції атомів Cl з металом визначають природу захисних шарів, що запобігають процесу схоплювання ПТ.

Автори праці [16] досліджували, яка міні-мальна кількість протизадирних присадок, розчинених у дистилятному вуглеводневому про-дукті, може привести до зниження зносу металів.

При терті Fe-Fe мінімальна концентрація присадок змінювалася зі зміною умов тертя (навантаження й швидкості). У той самий час кількість атомів присадки (S або Р) на один Fe для ефективного зниження зносу залишалася постійною: 5,4–67,2 для S й 0,8–3,1 для P. Вплив концентрації фосфороорганічних сполук на протизносові властивості оливи розглянуто в праці [17].

Звичайно кожну присадку вводять у ММ у невеликих кількостях від часток відсотка до декількох відсотків (для легких умов роботи), крім присадок, що забезпечують підвищення в’язкості оливи. У МК їхня загальна концентрація може підвищуватися до 15% і більше від базової оливи [4; 6], для суднових дизелів, що працюють на високосірчистих важких паливах, – до 25–30% [18]. У цей час об’ємна частка присадки в середньому становить до 25% ММ, а після 2005 р. їхній вміст в оливах перевищить 35%. При цьому стане реальним питання створення МК, не змінюваних протягом усього терміну експлуатації вузлів тертя [13]. У праці [19] описано результати досліджень щодо поліпшення (погіршення) протизносових й антикорозійних властивостей олив за рахунок введення в них присадок і зроблено висновок про доцільність введення протизносових (антифрикційних) присадок у високолеговану оливу на етапі її створення й необхідності проведення перевірки їхньої ефективності в складі ПП. Приклади спільної мастильної дії різної концентрації товарного ПП “Компадіт-731” і базової ТО ТМ-3-18, наведені в працях [20–26], указують на необхідність підбору присадок і базових олив для вибору синергетичних МК.

У процесі роботи були проведені випробування зарубіжного товарного ПП “Компадіт-731” (К-731, “Istrochem”, Словаччина), що покращує мастильні властивості ТО та поставляється Фастівському заводу технічних олив “Аріан”. Цей пакет володіє протизносовими та антизадирними властивостями на рівні кращих існуючих зару-біжних аналогів, таких, наприклад, як
“Компадіт-733” (“Istrochem”, Словаччина) та
”Англамол-6085” (“Lubrisol”, США). При лабораторній оцінці масова частка концентрації ПП у базовій оливі варіювалася від 0 до 8 %. Відповідно для реалізації поставлених завдань використовувалися товарне ТМ-3-18 (ГОСТ 17479.2-85), аналогічне ТАП-15В (ГОСТ 23652-79), що ви-робляється Фастівським заводом технічних олив “Аріан”, а для порівняння товарне Mobilube GX, що виробляється нафтовою компанією Mobil
Oil oy ab з Фінляндії.

При підборі мастильних олив важливо керуватися кількома критеріями: оливи повинні впливати на встановлення стабільного значення товщини граничного мастильного шару в контакті, знижувати значення сталого коефіці-єнта тертя, мінімізувати сталу температуру оливи в об’ємі. Ці умови обов’язкові для вирішення кінцевої задачі – надійної роботи вузла тертя при мінімальному зносі контактуючих елементів. Тому, крім оцінки об’ємних властивостей олив (в’язкість, темпера-тура спалаху і т.ін.), випробування мастильних олив повинно проводитися і на підставі зазначених трьох критеріїв, що визначають їх дію безпосередньо при терті. Аналіз отриманих результатів циклів пуск–сталий режим в ідентичних умовах (при статистичній достовірності результатів вибірки на рівні 0,95) при даному режимі тертя показує, що ефективність мастильної дії різних ТО, відповідно до концентрації ПП в них, не однакова. Трансмісійні оливи – багато-функ-ціональні, але залежно від конкретного ММ одні властивості проявляються сильніше, інші – слабкіше. Але добавки ПП К-731 у базу ТМ-3-18 є високоефективними з погляду всіх трьох кри-теріїв порівняно зі значеннями цих самих кри-теріїв у разі використання тільки бази ТМ-3-18. Умови роботи, класифікація олив, їхній асортимент і концентрація в них присадок наведено в спеціальній [6; 12; 27; 28] і довідковій [13; 29–34] літературі, звідки видно, що ТО випускають переважно із сірко- й фосфоровмісними присад-ками [12].

Протизадирні присадки, що містяться в ТО, при високих температурах стають корозійно-агресивними, тому в ці оливи необхідно вводити інгібітори корозії. Але вони помітно знижують несучу здатність ММ внаслідок конкурентної взаємодії обох присадок із поверхнею металу [12]. Існуючі для гіпоїдних передач оливи з високим вмістом у присадках активної сірки, хлору і фосфору, викликають занадто великий знос синхронізаторів у коробках передач, виконаних із кольорових металів. Через свою агресивність і негативну дію на бронзові шестірні їх не застосовують для мащення черв’ячних редукторів [12].

Діалкілдитіофосфати (ДДФ) металів є інгібіторами корозії та протизадирними присадками й охороняють оливи від окиснення [12; 35–38]. Діалкілдитіофосфати металів одночасно виконують функції детергентів, протизадирних і протикорозійних присадок, якщо корозія викликана продуктами окиснення. У цьому випадку метал охороняється від кородуючої дії органічних кислот за рахунок утворення сульфідних або фосфатних плівок [12].

Наприклад, у зіставленні із широко відомою інгібованою маслорозчинною присадкою АКОР-1 у праці [37] розглядається її істотно поліпшена,
більше концентрована й зручна у виробництві модифікація АКОР-1Б, що має значно кращі характеристики швидкодії, водовитіснення й за-хисту в агресивному середовищі.

Корозійний вплив змащення призводить до видалення окиснених часток у вигляді відриву часток зносу [14]. У праці [35] наведено результати експеримент-тальних досліджень функціональних властивостей ряду розчинів ДДФ цинку різної концентрації й будови як протизносових та антиокисних присадок до моторних олив та умови експлуатації, при яких раціонально застосовувати дитіофосфати, отримані на базі тих або інших спиртів. Автори праці [36] виявили, що дибутилфосфат має добрі протизносові характеристики порівняно з ДДФ цинку в жорстких умовах ковзання, більше тривалою утомною довговічністю в умовах кочення. При введенні суміші протизносові характеристики виявилися кращими, ніж у чистого ДДФ цинку і для всіх експериментів обрана масова частка Сopt 0,75 % .

Е.С. Форбс пояснював механізм зносу як процес регульованої хімічної корозії, оскільки зі збільшенням концентрації присадки в оливі регульована корозія повинна зростати [38]. На думку Ю.С. Заславського і Р.Н. Заславського [39], таке пояснення не вірно, тому що при використанні меркаптидів RSMe подібної залежності зносу від концентрації не спостерігається, хоча швидкість гідролізу і здатність до корозії в цих сполуках однакова [40].

Автори праці [41] пов’язують швидкість КМЗ й знос із величиною контактної температури та підвищенням електричної напруги в процесі випробування. Для зниження швидкості зносу пропонується визначати Сopt у ММ при різних умовах роботи.

Мастильні властивості ТО за інших рівних умов погіршуються внаслідок спрацювання в них протизносових і протизадирних присадок. Це роз’яснюється тим, що в процесі роботи вузлів тертя присадка, введена в ММ поступово спрацьовується, і концентрація її зменшується, оскільки її молекули частково адсорбуються на продуктах зносу й разом з ними видаляються із зони фрикційного контакту, адсорбуються на всіх вільних поверхнях деталей, на фільтрах тонкого очищення, розкладаються й реагують із ПТ, утворюючи хімічно модифікований шар, а потім у міру руйнування цього шару виходять із зони контакту [6]. При мінливому вмісті присадки, автор праці [11] пропонує скористатися методом графів [42; 43]. Побудова цих графів пов’язана з аналізом сумарного фізичного процесу у випадках припрацювання, нормального експлуатаційного зносу та руйнування поверхні і заснована на логічному зв’язку, наприклад, типу (характеристики) і концентрації присадки з наявністю квазітвердого шару ММ.

Навіть незначна кількість мастильних речовин помітно впливає на властивості ПТ. Звичайно при цьому їхня хімічна модифікація може бути наслідком селективної адсорбції з газів або рідкої фази. Останній випадок відбувається при використанні МК з присадками, а для утворення захисної плівки на ПТ необхідна певна концентрація присадки в оливі [44].

Висновки

Зміна концентрації присадки в ММ призводить до радикальної зміни хімічного складу поверхневої плівки на металі, а ця зміна, у свою чергу, спричиняє зміну характеру тертя. Аналізуючи наведені дані, можливо відзначити два ключових моменти в мастильній дії адсорбованих на ПТ сполук – ефективність дії шарів навіть атомарної товщини та існування оптимальної концентрації адсорбованої сполуки в контактуючому з поверхнею середовищі.

Отже, за допомогою варіювання концентрацією присадок можливо додати ММ особливі властивості.


^

Список літератури


1. Авиационные зубчатые передачи и редукторы / Под ред. Э. Б. Вулгакова. – М.: Машиностроение, 1981. – 374 с.

2. Рещиков В.Ф. Трение и износ тяжелонагруженных передач. – М.: Машиностроение, 1975. – 232 с.

3. Чихос Х. Системный анализ в трибонике / Пер. с англ. – М.: Мир, 1982. – 352 с.

4. Фукс И.Г., Буяновский И.А. Введение в трибологию. – М.: Нефть и газ, 1995. – 278 с.

5. Дроздов Ю.Н., Павлов В.Г., Пучков В.Н. Трение и износ в экстремальных условиях. – М.: Машиностроение, 1986. – 224 с.

6. Смазочные материалы: Антифрикционные и противоизносные свойства. Методы испытаний / Р.М. Матвеевский, В.Л. Лашхи, И.А. Буяновский и др. – М.: Машиностроение, 1989. – 224 с.

7. Ермолаева А. Н., Трофимов В. А., Кожекина Е. А., Буяновский И. А. Симметрично замещённые диарилдисульфиды как присадки, повышающие смазочную способность нефтяных масел // Трение и износ. – 1994. – Т. 15, № 5. – С. 877–882.

8. Beek O., Givens J.W., Williams E.C. // Proc. Roy. Soc., Ser. A. – London, 1940. – Vol. 177. – P. 118–132.

9. Кирпиченко Ю.Е., Трофименко А.Ф. Основы трибологии: Теория. Лабораторный практикум. Упражнения. – Гомель: Инфотрибо, 1995. – 224 с.

10. Богданович П.Н., Прушак В.Я. Трение и износ в машинах. – Минск.: Высш. шк., 1999. – 374 с.

11. Костецкий Б.И., Натансон М.Э., Бершад-ский Л.И. Механохимические процессы при граничном трении. – М.: Наука, 1972. – 172 с.

12. Кламанн Д. Смазки и родственные продукты. Синтез. Свойства. Применение: Международные стандарты: Пер. с англ. / Под ред. Ю.С. Заславского. – М.: Химия, 1988. – 488 с.

13. Караулов А.К., Худолий Н.Н. Автомобильные масла. Моторные и трансмиссионные. Ассортимент и применение. – К.: Радуга, 2000. – 436 с.

14. Мур Д. Основы и применения трибоники: Пер. с англ. С.А. Харламова; Под ред. И.В. Крагельского. – М.: Мир, 1978. – 488 с.

15. Погосян А.К., Арустамян Ю.С., Гевор-
кян Г.Р., Сароян В.В.
Использование новых хлор-фосфорсодержащих соединений в качестве присадок к смазочным маслам // Трение и износ. – 1997. – Т. 18, № 6. – С. 736–738.

16. Sasada Tadashi, Suzuki Yasunobu, Watari Tomoko. Chiba kogyo daigaku kenkyu hokoku // Rept Chiba Inst. Technol. – 2000. – № 47. – Р. 33–42.

17. Клаус Е.Е., Бибер Х.Е. Влияние примесей, содержащих изотоп 32Р, на поведение меченого по фосфору трикрезилфосфата как противоизносной присадки // Новое о смазочных материалах. – М.: Химия, 1967. – С. 43–59.

18. Трение, изнашивание и смазка: Справ. В 2-х кн. / Под ред. И.В. Крагельского, В.В. Алисина. – М.: Машиностроение, 1978. – Кн. 1. – 400 с.

19. Изучение возможности улучшения противоизносных свойств моторных масел за счёт добавления присадок / Ю.С. Бородин, В.З. Бычков, И.П. Бидыло и др. // Трение и износ. – 1995. –
Т. 16, № 5. – С. 925–930.

20. Запорожец В.В., Билякович О.Н., Захарчен-
ко А.В.
Оценка эффективности действия пакета присадок “Компадит-731” // Нафта і газ України. – Івано-Франківськ: Факел, 2000. – Т. 3. – C. 139–143.

21. Запорожец В.В., Билякович О.Н., Захарчен-
ко А.В.
Оптимизация концентрации химически активных веществ в трансмиссионных маслах // Пробл. трибології. – 2000. – № 2. – С. 35–41.

22. Запорожец В.В., Билякович О.Н., Захарчен-
ко А.В.
Оптимизация концентрации пакета присадок при легировании трансмиссионных масел // Вісн. Харк. держ. політехн. ун-ту. Технології в машинобудуванні. – Харків: ХДПУ, 2000. –
№ 109. – С. 208–216.

23. Запорожец В.В., Билякович О.Н., Захарчен-
ко А.В.
Сравнительная оценка эффективности смазочного действия различных трансмиссион-ных масел // Авіаційно-космічна техніка і технологія. Теплові двигуни і енергоустановки. – Харків: ХАІ, 2000. – № 19. – С. 473–477.

24. Запорожець В.В., Білякович О М., Захарчен-
ко А.В.
Підвищення мастильної дії трансмісійних олив в умовах граничного режиму тертя // Пр. міжнар. конф. “Авіа–2001”. – К.: НАУ МОН України, 2001. – Т. 1. – С. 14.110–14.113.

25. Запорожець В.В., Білякович О.М., Захарчен-
ко А.В.
Оцінка мастильної дії трансмісійних олив в залежності від матеріалу трибосполучень // Пробл. трибології. – 2000. – № 4. – С. 90–93.

26. Запорожець В.В., Білякович О.М., Закієв І М., Захарченко А.В. Трибоспектральні критерії оптимізації концентрації пакета присадок у базовій трансмісійній оливі // Пр. міжнар. конф.
“Авіа–2002”. – К.: НАУ, 2002. – Т. 4. – С. 43.5–43.8.

27. Справочник по триботехнике: В 3 т. / Под общ. ред. М. Хебды, А.В. Чичинадзе.– М.: Машиностроение, 1990. – Т. 2: Смазочные материалы, техника смазки, опоры скольжения и качения. – 416 с.

28. Словарь-справочник по трению, износу и смазке деталей машин. – 2-е изд., перераб. и доп. / В.Д. Зозуля, Е.Л. Шведков, Д.Я. Ровинский, Э.Д. Браун; Отв. ред. И.М. Федорченко.– К.:
Наук. думка, 1990. – 264 с.

29. Топлива, смазочные материалы, технические жидкости. Ассортимент и применение: Справ. / И.Г. Анисимов, К.М. Бадыштова и др. – 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. В.М. Школьникова. – М.: Техинформ, 1999. – 596 с.

30. Моторные масла / Р. Балтенас, А.С. Сафонов, А.И. Ушаков, В. Шергалис. – М.; СПб.: Альфа-Лаб, 2000. – 272 с.

31. Трансмиссионные масла. Пластичные смазки / Р. Балтенас, А.С. Сафонов, А.И. Ушаков, В. Шер- галис. – СПб.: ДНК, 2001. – 208 с.

32. Мир ТСМ 2002. Топлива, масла, смазки и технические жидкости / Под ред. А.К. Караулова. – К.: Радуга, 2002. – 256 с.

33. Синельников А. Ф., Балабанов В. И. Автомобильные топлива, масла и эксплуатационные жидкости. – М.: За рулём, 2003. – 176 с.

34. Синельников А. Ф., Синельников Р. А. Автохимия: Краткий справ. – М.: За рулём, 2003. – 152 с.

35. Борщевский С.Б., Буяновский И.А., Перву-
шин А.Н.
Влияние строения дитиофосфатов цинка на их функциональные свойства как присадок к моторным маслам // Трение и износ. – 1994.– Т. 15, № 5. – С. 864–870.

36. Чой У.С., Ан Б.Г., Квон О.К. Противоизносные характеристики дибутил-3,5-ди-трет-бутил 4-гидроксибензилфосфоната, используемого в качестве новой присадки к маслам для контактов скольжения и качения // Трение и износ. – 1993. – Т. 14, № 4. – С. 718–724.

37. Использование ингибитора коррозииАКОР-1Б для повышения защитных свойств смазочных масел / Ю.Н. Шехтер, С.А. Муравьёва, Н.Л. Пузевич и др. // Защита металлов. –1998. – Т. 34, № 3. – С. 322–324.

38. Forbes E. S. // Wear. – 1970. – Vol. 15, № 5. –
Р. 341–352.

39. Заславский Ю. С., Заславский Р. Н. Механизм действия противоизносных присадок к маслам. – М.: Химия, 1978. – 224 с.

40. Кулиев А. М. Химия и технология присадок к маслам и топливам. – 2-е изд., перераб. – Л.: Химия, 1985. – 312 с.

41. Lin Jen Fin, Chou Chau Chang, Chen San Tong. Models for temperature-kinetic aspect of friction and wear in oil lubrication // Trans. ASME. J. Tribol. – 1999. – Vol. 121, № 4. – Р. 774–786.

42. Берж К. Теория графов и её применение. – М.: ИЛ, 1962. – 312 с.

43. Натансон М.Э., Пясик И.Б., Скарченков К.З. Определение степени модификации поверх-ностей трения подшипников скольжения по шести критериям оценки // Тез. докл. науч.-техн. совещания по методам испытания и оценки служебных свойств материалов для подшипников скольжения. –М.: ГосНИИМаш, 1969. – С. 149–153.

44. Бакли Д. Поверхностные явления при адгезии и фрикционном взаимодействии: Пер. с англ. А.В. Белого, Н.К. Мышкина, Под ред. А.И. Сви-риденка. – М.: Машиностроение, 1986. – 360 с.

Стаття надійшла до редакції 18.02.05.

А.В. Захарченко

Проблема оптимизации концентрации химически активных веществ в трансмиссионных маслах

Рассмотрены пути решения проблемы оптимизации концентрации химически активных веществ как композиций присадок к техническим маслам. Систематизированы требования к определению оптимальной концентрации композиций присадок в трансмиссионных маслах.

A.V. Zakharchenko

An оptimisation рroblem of сhemically аctive substances concentration in gear oils

The ways to resolve an optimisation problem of the chemically active substances concentration as additives composition to technical oils are suggested on the basis of analytical review of contemporary tribology sources. The requirements to determine optimal concentration of additives composition in gear oils have been systematized.

Схожі:

А. В. Захарченко проблема оптимізації концентрації хімічно активних речовин у трансмісійних оливах факультет військової підготовки нау, е-mail: zav1971@mail ru Розглянуто шляхи вирішення icon3О. М. Карускевич 4С. В. Хижняк
Аерокосмічний інститут нау, e-mail: 1ignatovich@nau edu ua; 2,3,4vbif@i com ua; 5yyysss@mail ru
А. В. Захарченко проблема оптимізації концентрації хімічно активних речовин у трансмісійних оливах факультет військової підготовки нау, е-mail: zav1971@mail ru Розглянуто шляхи вирішення icon2М. В. Куклінський
...
А. В. Захарченко проблема оптимізації концентрації хімічно активних речовин у трансмісійних оливах факультет військової підготовки нау, е-mail: zav1971@mail ru Розглянуто шляхи вирішення iconRegistration form institution Name: Long: Short: Oficcial Mail & e-mail Addresses: Country

А. В. Захарченко проблема оптимізації концентрації хімічно активних речовин у трансмісійних оливах факультет військової підготовки нау, е-mail: zav1971@mail ru Розглянуто шляхи вирішення iconКонкурс на розробку логотипу громадсько-активних шкіл
Чернiвцi, вул. I. Франка, 20; тел. (0372) 52-73-36, факс: (0372) 51-14-01, е-mail: cv ipo@ukr net
А. В. Захарченко проблема оптимізації концентрації хімічно активних речовин у трансмісійних оливах факультет військової підготовки нау, е-mail: zav1971@mail ru Розглянуто шляхи вирішення iconE-mail: opriymak@mail ru
Приймак Олександр Вікторович, Луцький національний технічний університет – кафедра автомобілів, завідувач кафедри
А. В. Захарченко проблема оптимізації концентрації хімічно активних речовин у трансмісійних оливах факультет військової підготовки нау, е-mail: zav1971@mail ru Розглянуто шляхи вирішення iconЩодо військової підготовки студентів
Ректорам вищих навчальних закладів, студенти яких залучаються до військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу
А. В. Захарченко проблема оптимізації концентрації хімічно активних речовин у трансмісійних оливах факультет військової підготовки нау, е-mail: zav1971@mail ru Розглянуто шляхи вирішення iconПравила проектування вантажних терміналів аеропортів україни інститут екології та дизайну нау, e-mail: р ershakov@edu ua
Розглянуто першу редакцію правил проектування вантажних терміналів аеропортів України, за основу яких були взяті норми внтп 5-80/мца,...
А. В. Захарченко проблема оптимізації концентрації хімічно активних речовин у трансмісійних оливах факультет військової підготовки нау, е-mail: zav1971@mail ru Розглянуто шляхи вирішення iconВул. Головна,249-а, м. Чернівці, 58018 тел. (0372) 55-09-42, факс58-19-33, 58-19-00 e-mail: oblstat@cv ukrtel net Прес-випуск
Викиди в атмосферу здійснювали стаціонарні джерела 114 підприємств, якими у січні–березні 2010р викинуто у повітря 938 т забруднюючих...
А. В. Захарченко проблема оптимізації концентрації хімічно активних речовин у трансмісійних оливах факультет військової підготовки нау, е-mail: zav1971@mail ru Розглянуто шляхи вирішення iconВул. Головна,249-а, м. Чернівці, 58018 тел. (0372) 55-09-42, факс58-19-33, 58-19-00 e-mail: oblstat@cv ukrtel net Прес-випуск
Викиди в атмосферу здійснювали стаціонарні джерела 114 підприємств, якими у січні–березні 2010р викинуто у повітря 938 т забруднюючих...
А. В. Захарченко проблема оптимізації концентрації хімічно активних речовин у трансмісійних оливах факультет військової підготовки нау, е-mail: zav1971@mail ru Розглянуто шляхи вирішення iconРозпорядження 05 квітня 2013 р. №42 Про організацію проведення оцінки рівня фізичної підготовленості кандидатів для проходження військової підготовки
Адів ІІІ-ІV рівнів акредитації для проходження військової підготовки за програмою офіцерів запасу”, Положення про кафедру військової...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи