О. С. Тітова, канд хім наук Л. М. Курок хіміко-термодинамічна характеристика окиснення вуглеводневих палив icon

О. С. Тітова, канд хім наук Л. М. Курок хіміко-термодинамічна характеристика окиснення вуглеводневих палив




Скачати 161.08 Kb.
НазваО. С. Тітова, канд хім наук Л. М. Курок хіміко-термодинамічна характеристика окиснення вуглеводневих палив
Дата16.08.2012
Розмір161.08 Kb.
ТипУрок



I SSN 1813–1166. Вісник НАУ. 2005. №1

УДК 665.753.035.3.094.3(045)


О.Л. Матвєєва, канд. техн. наук

О.С. Тітова, канд. хім. наук

Л.М. Курок

хіміко-термодинамічна характеристика окиснення
вуглеводневих палив


Інститут екології та дизайну НАУ, e-mail: mol@nau.edu.ua

Теоретично обґрунтовано, що в процесі експлуатації внаслідок інтенсифікації окиснювальних процесів погіршуються енергетичні властивості палив, зокрема, теплоти згоряння, за рахунок зменшення теплових ефектів реакцій згоряння окиснених вуглеводнів.

^ Постановка проблеми

Актуальність проблеми підвищення енергоефективності палив з урахуванням обмеженості світових і вітчизняних нафтових ресурсів, результатів розробки та впровадження альтерна-тивних видів пального, експлуатаційних особливостей самих паливних систем сучасних транспортних засобів на сьогодні беззаперечна.

^ Аналіз досліджень та публікацій

Підсумовуючи результати проведеного хіммотологічного оцінювання властивостей авіаційних палив та систематизації експлуатаційних змін їх якості [1–8], можна зробити висновок, що процеси окиснення, обводнення та забруднення палива – це основні чинники, які спричинюють експлуатаційну зміну якості вуглеводневих палив. При цьому під час всього експлуатаційного періоду існування життєвого циклу палива відбуваються зміни його якості з певною закономірністю: якість палива постійно погіршується [9–11].

Процеси окиснення у вуглеводневому середовищі протікають постійно, причому транспортування палива, гідродинамічна взаємодія його потоків, тертя закладають певні передумови щодо їх інтенсифікації за рахунок утворення в системі значної кількості активованих молекул і, як наслідок, великої кількості центрів утворення вільних радикалів [5; 12–16].

З погляду реалізації основної функції палива – виділення теплової енергії було висунуто припущення [9; 10], що означені зміни якості по-винні негативно впливати на його енергетичні властивості, а саме зменшувати енергетичну ефективність палива, що повинно проявитися в зменшенні повноти та теплоти згоряння.

Під енергетичною ефективністю слід розуміти максимальний вихід потенціальної енергії палива в процесі його згоряння, тобто максимальну енерговіддачу.

Показниками енергетичної ефективності є нижча теплота та повнота згоряння.

Окиснення та забруднення палив в процесі експлуатації зменшують теплоту та повноту згоряння [3; 9; 17].

Проаналізувавши багаторічний експлуатаційний досвід застосування реактивних палив, було зазначено та експериментально підтверджено, що теплота згоряння окиснених реактивних палив може бути знижена до 2%. Це означає, що, не враховуючи зміни (зменшення) повноти згоряння при окисненні палив, питома витрата палива може збільшитися до 2%.

Таким чином, за результатами проведених досліджень [1; 3–7] було визначено:

– процеси окиснення у вуглеводневому середовищі протікають постійно, причому транспортування палива, гідродинамічна взаємодія його потоків, процеси тертя закладають певні передумови щодо їх інтенсифікації;

– за рахунок інтенсифікації окиснювальних процесів погіршуються енергетичні властивості палив, зокрема теплоти згоряння;

– якісні зміни палив у процесі їх експлуатації треба розглядати не тільки з погляду фізико-хімічних процесів, а й з позицій енергетичної взаємодії на атомно-молекулярному рівні;

– подальші дослідження енергетичних властивостей хімічних елементів та їх сполук є підґрунтям щодо визначення механізму енергетичних змін у паливах у процесі експлуатації;

– науковий інтерес являють собою дослідження механізму енергетичних змін у паливах у процесі експлуатації з метою отримання можливості поліпшення їх енергетичних властивостей.

^ Постановка завдання – продовження дос-лідження залежності впливу процесу окиснення вуглеводневого палива на його енергетичні властивості, зокрема, проведення хіміко-термодина-мічної оцінки, що дозволить визначити в по-дальшому механізм енергетичних змін у паливах у процесі експлуатації.

^ Хіміко-термодинамічний аналіз

Звернемося до деяких аспектів окиснення вуглеводневого палива. Як відомо [3–5], погіршення експлуатаційних властивостей палив, насамперед, пов’язане з його окисненням у процесі транспортування, зберігання, експлуатації техніки.

Під час експлуатації палива стикаються з повітрям, тому хімічні зміни палив викликані майже завжди їх окисненням. Швидкість і глибина окиснювальних процесів залежать від багатьох факторів, головними з яких є температура, світло, концентрація кисню, забруднення, обводнення, корозія металів, тобто наявність каталізаторів та інгібіторів, і саме склад вуглеводневих палив.

Гетероорганічні сполуки присутні практично в паливах усіх типів. Кількість їх у порівнянні з вуглеводнями в 10-12 разів менше.

У середньому загальний вміст сірки, кисню й азоту в паливах становить 1–2% маси [18]. Незважаючи на це, через різку відмінність їхніх властивостей від властивостей вуглеводнів ге-тероорганічні сполуки відіграють важливу, а іноді вирішальну роль у хімічних змінах палив і дуже істотно впливають на їхні експлуатаційні властивості.

До гетероорганічних сполук, що зустрічаються в паливах, належать сірчисті, кисневі, азотисті сполуки, смолисті речовини і сполуки, що містять метали. До останніх не відносяться мінеральні домішки, що можуть попадати в паливо при його виготовленні, транспортуванні і збереженні, а тільки органічні сполуки металів, що супроводжують нафту і нафтові дистиляти.

Сполуки сірки, азоту, кисню, схильні до реакцій окиснення, полімеризації, поліконденсації [19–23]. Між ними може спостерігатися си-нергізм, рідше антагонізм [23]. На більшість цих реакцій впливає каталітична дія металів. Спостерігається також автокаталіз кислотними продуктами окислення [21]. Це свідчить про те, що до оцінки хімічної стабільності палив слід підходити комплексно, з огляду на всі різноманіття можливих реакцій і механізмів:

– радикально-ланцюговий механізм окиснення;

– окиснення сінглетним киснем;

– радикально-іонне окиснення;

– полімеризація і поліконденсація продуктів окиснення палив;

– утворення міцел та асоціатів;

– коагуляція продуктів окиснення.

загальноприйнятим є радикально-ланцюговий механізм окиснення вуглеводнів [23–27], хоча відомі припущення [18], що окиснення азото-вмісних гетероциклів проходить за іон-ради-кальною схемою, яка дозволяє пояснити відсутність позитивного ефекту від уведення радикально-ланцюгового інгібітору, а також синергізм та антагонізм між окремими компонентами
палив.

Дослідженнями механізмів окиснення вуглеводнів виявлено, що ініціювати цей процес може синглетний кисень. зазначимо, що сінглетний і триплетний кисень – стан кисню О2, що розрізняється положенням двох електронів на зовнішніх оболонках. У сінглентному стані електрони об’єднані в пару О:., причому кисень у цьому стані володіє особливою хімічною активністю [28]. Сінглентний кисень утворюється на світлі в присутності фотосенсибілізаторів, якими у паливах можуть бути самі конденсовані ароматичні сполуки. Виявлено, що деякі сполуки, наприклад, 9, 10-діфєнілантрацен-пероксид, можуть служити генераторами синглетного кисню при нагріванні в темряві [28].

Згідно з класичними уявленнями теорії ланцюгових реакцій [24], у процесі окиснення вуглеводнів виділяється сума енергій (енергії активації та тепловий ефект реакції) і відбувається активація нової молекули вихідної речовини шляхом передавання енергії від продуктів реакції.

Стосовно зв’язку між енергетикою і кінетикою реакції М.М. Семеновим зазначається, що вільна енергія, яка виділяється при хімічній реакції, є основною силою, що визначає швидкість хімічних перетворень, причому реакція черпає зі своїх внутрішніх енергетичних резервів можливість подальшого розвитку [24]. У загальному випадку, акцентуючи увагу на внутрішніх енергетичних резервах вуглеводневого палива і на постійному протіканні процесів його окиснення та взаємодії з ТДФ, таку схему енергетично-кінетичної взаємодії можна вважати одним з теоретичних підтверджень правильності нашої концепції щодо зменшення енергоємності палива в процесі експлуатації протягом його життєвого циклу.

У праці [3] вже розглядалася залежність теплоти згоряння вуглеводневих палив від ступеня їх окиснення в експлуатаційних умовах, зокрема, було показано та експериментально підтверджено, що в процесі експлуатації за рахунок інтенсифікації окиснювальних процесів зменшується нижча теплота згоряння.

Для з’ясування причин, за яких можлива втрата енергоємності палива, розглянемо більш детально деякі аспекти окиснення вуглеводнів та їх термохімічні особливості. Для цього проаналізуємо типові реакції окиснення вуглеводнів різних груп, теплоту згоряння неокиснених та окиснених вуглеводнів та проведемо порівняння з отриманими експериментальними даними і, застосовуючи термодинамічні закони, визначимо теплові ефекти реакцій. Як видно з таблиці, алканові (парафінові) та циклоалканові (нафтенові) вуглеводні є основою реактивних палив, отже їх властивості є визначальними.


Відомо, що додаткову назву “парафіни” алкани отримали через свою хімічну інертність, тому, зазвичай, цей клас вуглеводнів є найбільш стійким до окиснення. Під впливом високих температур вони окиснюються з утворенням спиртів, альдегідів та кислот.

У загальному вигляді даний процес відбувається за такою схемою:



а на прикладі бутану окиснення відбувається таким чином:



У подальшому окиснення може відбуватися за першим та другим напрямками:









Схильність до окиснення циклоалканових вуглеводнів зростає зі збільшенням їх молекулярної маси та довжини бокових ланцюгів.


на прикладі окиснення циклогексану, як найбільш стійкої для даної групи вуглеводневої сполуки, видно багатоваріантність напрямів розвитку ланцюга окиснення (рис. 1).

Аналіз схеми ймовірних напрямів окиснення ненасичених вуглеводнів, що є найбільш реакційно здатними із суміші вуглеводнів палив, теж вказує на множину ймовірних напрямів проходження процесу окиснення.

Ненасичені вуглеводні утворюються ще в процесі виробництва палива, а подвійний зв’язок, що містить цей клас вуглеводнів, сприяє великій їх реакційній здатності, зумовлює утворення багатьох перекисів, і, як наслідок, високомолекулярних смолистих сполук – продуктів реакцій окиснення, полімеризації та конденсації.

Хоча вміст ненасичених вуглеводнів у реактивних паливах незначний (див. таблицю), саме він характеризує хімічну стабільність палива.

^ Груповий вуглеводневий та елементний

склад реактивних палив

Показник

ТС-1

РТ

Масова частка класів

вуглеводнів, %:







парафіни

42–52

53–58

олефіни

1,1–2,0

0,2–0,3

нафтени

30–49

25–30

арени

11–21

12–22

Елементарний склад, %:







масова частка

атомів вуглецю

85,7–85,8

85,8–86,1

масова частка

атомів водню

14,0–14,1

13,9–14,2


Тому вже з моменту виробництва палива закладаються певні передумови для погіршення його якості, зокрема при їх транспортуванні та зберіганні.

Порівняно з парафіновими та нафтеновими вуглеводнями ароматичні вуглеводні є більш реакційно здатними, напрями їх окиснення також характеризуються неоднозначністю, що видно з прикладу окиснення кумолу:





Рис. 1. Приклад окиснення циклогексану


Отже, спільною ознакою процесів радикально-ланцюгового окиснення для всього групового вуглеводневого складу палив є їх багатоваріантний характер, що надзвичайно ускладнює конкретизування реальних продуктів реакції окиснення для досліджуваного вуглеводневого палива.

Процес окиснення вуглеводнів, як екзотер-мічний, характеризується виділенням певної
кількості тепла. Щодо внутрішніх енергетичних резервів палива і встановлення ймовірного взаємозв’язку з його основним енергетичним показником – теплотою згоряння – проаналізуємо теплові ефекти деяких реакцій окиснення.

Продуктами повного окиснення вуглеводнів (згоряння) є СО2 та Н2О, але це майже ідеальний випадок. Із наведених схем окиснення представників деяких груп вуглеводнів видно, що до камери згоряння, як правило, вже потрапляють не індивідуальні вуглеводні, а різноманітні продукти їх окиснення та вільні радикали. Беручи до уваги складність реальної конкретизації продуктів окиснення палив, при проведенні теплохімічної оцінки його горіння, приймемо, що вугле-водні, які поступають на згоряння, ще не окиснені і продуктами їх згоряння є СО2 та Н2О.

Згідно з законом Г. Гесса, як випадок збереження енергії першого закону термодинаміки, що становить теоретичну основу термохімії, тепловий ефект хімічних перетворень залежить від початкового та кінцевого станів системи [29; 30]. Таким чином, теплоту згоряння вуглеводнів Qp можна визначити як різницю між теплотою утворення кінцевих продуктів при горінні та теплотою утворення первинних компонентів , тобто як різницю теплових ефектів кінцевого та початкового стану системи:



де Qp – теплота згоряння; – сума теплот утворення кінцевих продуктів при горінні; – сума теплот утворення первинних компонентів реакції; – стехометричні коефіцієнти кінцевих продуктів реакції та первинних продуктів.

При цьому тепловий ефект хімічної реакції при постійному об’ємі Qv дорівнює приросту внутрішньої енергії системи під час реакцій, а тепловий ефект при постійному тиску Qp – приросту ентальпії під час цієї реакції:

; .

Враховуючи, що ентальпія залежить від внутрішньої енергії і є функцією стану системи:

,

де ^ U – внутрішня енергія; p – тиск; V – об’єм,

можна оцінити зміни внутрішньої енергії палива, тобто внутрішніх енергетичних резервів. Для цього визначимо тепловий ефект реакції окиснення Qp для вуглеводнів CnH2n+2 (n від 1 до 6):

















































Одержані розрахункові дані теплових ефектів реакцій окиснення вуглеводнів (рис. 3, крива 1) показали їх повну відповідність табличним [31], що дало підстави використати стандартну ен-тальпію згоряння речовини для побудови залежності теплоти згоряння киснемістких вуглеводнів від зростання атомів вуглецю
(крива 2).

Qp 103, кДж/кг



Кількість атомів вуглецю

Рис. 3. Залежність теплоти згоряння від атомів вуглецю в молекулі:

^ 1 – для неокиснених вуглеводнів; 2 – для кисневмісних вуглеводнів

Окиснені вуглеводні мають визначену тен-денцію до зниження теплоти згоряння відносно неокиснених.

Подана на основі даних праці [31] залежність зміни теплоти згоряння від кількості атомів кисню у вуглеводнях (рис. 4) ілюструє характер зміни теплоти згоряння при заміщенні киснем атомів водню зі збереженням загальної тенденції зростання атомів вуглецю в молекулі вуглеводню.

У деяких випадках інтенсивне зменшення теплоти згоряння спостерігається при збільшенні кількості атомів кисню в молекулах, хоча не можна не враховувати той факт, що у першу чергу, теплота згоряння залежить від співвідношення в молекулі загальної кількості атомів водню до загальної кількості вуглецю.


Таким чином, заміщення атомів водню атомами кисню в процесі окиснення вуглеводнів зменшує співвідношення , що відображається на зменшенні теплоти згоряння.

Отже, графічні залежності (рис. 3, 4), отримані на підставі термохімічного аналізу процесу окиснення вуглеводнів, наочно продемонстрували залежність теплоти згоряння від процесу
окиснення.


Qp 103, кДж/кг



Кількість атомів кисню

а

Qp 103, кДж/кг



б

Рис. 4. Нижча теплота згоряння кисневмісних сполук:

а – кількість атомів кисню від 1 до 11; б – кількість атомів кисню від 1 до 4

У зв’язку з цим, обґрунтування раніше експериментально отриманих даних [3] щодо зменшення нижчої теплоти згоряння авіаційного палива залежно від концентрації продуктів високомолекулярного окиснення можна вважати
неповним.

Теоретично проаналізовані теплові ефекти елементарних реакцій хімічних перетворень показали, що окиснені вуглеводні є менш енергоємними і в процесі горіння виділяють меншу теплоту згоряння, що і було підтверджено експериментально.

Керуючись законом збереження енергії та розглядаючи процес окиснення палива в експлуатаційних умовах на макрорівні, коли транспортування та зберігання палива в ємностях являє собою незамкнену термодинамічну систему з постійним теплообміном із навколишнім середовищем, можна вважати, що теплові ефекти реакцій окиснення реалізуються, переважно, не на підвищення внутрішньої енергії вуглеводневого середовища та його активації, а на взаємодію з навколишнім середовищем. Отже, внутрішня енергія палива, внаслідок його окиснення зменшується.

Висновки

1. Проведений хіміко-термодинамічний аналіз окиснення палив на прикладі ряду груп вуглеводнів показав, що теплові ефекти реакцій окиснення вуглеводнів більші від теплових ефектів їх кисневмісних аналогів. Отже, при згорянні неокисненого палива виділиться теплоти більше ніж окисненого, а теплота згоряння окисненого палива зменшується.

2. Внутрішня енергія палива внаслідок постійно діючих процесів окиснення зменшується.

3. Теоретично обґрунтовано експериментально отримані результати попередніх досліджень щодо зменшення нижчої теплоти згоряння реактивного палива від вмісту фактичних смол.
^

Список літератури


1. Матвєєва О.Л. Хіммотологічні основи експлуатаційної якості авіаційних палив // Проблеми трибології. – 2004. – № 1. – С. 138–140.

2. Матвєєва О.Л., Іванов С.В. Проблеми авіапаливозабезпечення України // Ресурсоенергозбе-реження у ринкових відносинах: Доп. Х Ювіл. міжнар. конф. (10–13 черв. 2003 р.). – К.: НДІ Нафтохім. – 2003. – с. 80–81.

3. Матвєєва О.Л., Тітова О.С. Окиснювальні процеси в системі забезпечення енергетичної ефективності вуглеводневих палив // Техноло-гічні системи. – 2004. № 2 (22). – С. 63–66.

4. Матвєєва О.Л., Столінець С.Л. Дослідження зміни якості реактивних палив в експлуатаційних умовах // Проблеми техніки. – 2004. – №3 . –
С. 70–74.

5. Матвєєва О.Л., Столінець С.Л. Особливості хімічних змін в паливах при зберіганні // Вісн. НАУ. – 2004. – № 4. – С. 155–160.

6. Матвєєва О.Л., Столінець С.Л. Проблеми чистоти вуглеводневих палив в процесі експлуа-тації // Проблеми техніки. – 2004.– № 4. –
С. 71–76.

7. Матвєєва О.Л., Столінець С.Л. Вплив дисперсного складу забруднень на процеси окиснення та осадоутворення вуглеводневих палив // Матеріали VІ міжнар. наук.-техніч. конф. “Авіа–2004”. – К.: НАУ. – 2003. – Т. IV. – С. 41.64–41.66.

8. Химмотология в гражданской авиации: Справ. / В.А. Пискунов, В.Н. Зрелов, В.Т. Василенко и др. – М.: Транспорт, 1983. – 248 с.

9. Матвєєва О.Л. Визначення енергетичної ефек-тивності використання вуглеводневих палив // Наук.-практ. пробл. моделювання та прогнозування надзвичайних ситуацій. – 2004. – №4. –
С. 101–107.

10. Матвєєва О.Л. Проблеми підвищення енергетичної ефективності вуглеводневих палив // Нафта і газ України: Зб. наук. пр.: Матеріали VІІ міжнар. наук.-практ. конф. «Нафта і газ України–2002», (Київ, 31 жовт.– 1 листоп. 2002 р.). – К.: Нора-прінт, 2004. – Т.2. – С. 370–373.

11. Матвєєва О., Кравець І., Білякович О. Зміна енергетичних властивостей палив в процесі експлуатації // Materialy XV konferencji miedzynarodowej, Politechnika Rzeszowska, Rzeszow, 29-30 wryesien 2004. – Р. 201–204.

12. Матвєєва О.Л., Кравець І.А. Вплив забруднень на енергетичні властивості вуглеводневих палив // Вісн. НАУ. – 2004. – № 3. – С. 98–101.

13.  Денисов Е.Т., Ковалев Г.И. Окисление и стабилизация реактивных топлив. – М.: Химия, 1983. – 272 с.

14. Химмотология ракетных и реактивных топлив / А.А. Братков, Е.П. Серегин, А.Ф. Горенков и др.; Под ред. А.А. Браткова. – М.:Химия, 1987. – 304 с.

15. Матвєєва О.Л., Столінець С.Л. Особливості тривалого зберігання світлих нафтопродуктів // Вісн. НАУ. – 2003. – № 3. – С. 268–272.

16. теоретические основы химмотологии / Под ред. А.А. Браткова. – М.: Химия, 1985. – 320 с.

17. Физико-химические и эксплуатационные свойства реактивных топлив: Справ. / Н.Ф. Дубовкин, В.Г. Маланичева, Ю.П. Массур, Е.П. Фе-доров. – М.: Химия, 1985. – 240 с.

18. Данилов А.М. Проблемы окислительной стабильности вторичных среднедистиллятных топлив // Нефтехимия. – 1992. – Т. 32. – №4. – C. 374–382.

19. Чертков Я.Б., Лихтеров Н.М., Горенков А.Ф. Влияние соединений азота на образование осадков в среднедистиллятных топливах // Химия и технология топлив и масел. – 1989. – №8. – С. 26.

20. Большаков Г.Ф. Влияние сероорганических соединений на процессы окисления углеводородных топлив // Нефтехимия. – 1988. – Т. 28. – №2. – C. 238–246.

21. Большаков Г.Ф., Сидоренко А.А. Нефтяные стабилизаторы жидких и твердых углеводородных систем // Нефтехимия. – 1988. – Т. 28. – №2. – C. 264–267.

22. Данилов А.М., Селянина А.А., Демина Н.Н. Роль защитных групп при стабилизации среднедистиллятных топлив // Журн. прикл. химии. – 1989. – Т. 62. – №2. – C. 442–445.

23. Данилов А.М. Окислительная стабильность топлив // Химия и технология топлив и масел. –1987. – №3. – С.42–44.

24. Семенов Н.Н. Цепные реакции. – М.: Наука, 1986. – 535 с.

25. Denisov E. Handbook of Antioxidants. – N.Y.: CRC Press, 1995. – 175 p.

26. Харитонов В. В., Попова Т.Е. Особенности окисления углеводородных систем // Тез. докл. 1-й междунар. симпоз. “Наука и технология углеводородных дисперсных систем”. – М.– 1997. –
С. 47–48.

27. Саблина З.А. Состав и химическая стабильность моторных топлив. – М.: Химия, 1972. – 281 с.

28. Данилов А.М. Присадки и добавки. Улучшение экологических характеристик топлив. – М.: Химия, 1996. – 230 с.

29. Стромберг А.Г., Семченко Д.П. Физическая химия. – М.: Высш. шк., 2001. – 527 с.

30. Вильямс Ф.А. Теория горения / Пер. с англ. С.С. Новикова, Ю.С. Рязанцева. – М.: Наука, 1971. – 615 с.

31. Краткий справочник физико-химических величин / Под ред. А.А. Равделя, А.М. Пономаревой. – Л.: Химия, 1983. – 232 с.

Стаття надійшла до редакції 22.02.05.

Е.Л. Матвеева, О.С. Титова, Л.Н. Курок

Химико-термодинамическая характеристика окисления углеводородных топлив

Теоретически обосновано, что в процессе эксплуатации вследствие интенсификации окислительных процессов ухудшаются энергетические свойства топлив, в частности, теплоты сгорания, за счет уменьшения тепловых эффектов реакций сгорания окисленных углеводородов.

E.L. Matvyeyeva, O.S. Titova, L.N. Kurok

Chemical – thermodynamics description of oxidization of hydrocarbon fuels

In theory it is grounded, that in the process of exploitation because of intensification of oxidizing processes worsening takes place of power properties of fuels, in particular warmth of combustion, due to reduction of thermal effects of reactions of combustion of the oxidized hydrocarbons.

Схожі:

О. С. Тітова, канд хім наук Л. М. Курок хіміко-термодинамічна характеристика окиснення вуглеводневих палив iconСумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка Розробка №1 Назва розробки: «Спосіб видалення оксигену з флуоридних розплавів»
Автори: Бугаєнко В. В. – канд хім наук, професор кафедри хімії Сумдпу, Пшеничний Р. М. – аспірант, Касьяненко Г. Я. – канд хім наук,...
О. С. Тітова, канд хім наук Л. М. Курок хіміко-термодинамічна характеристика окиснення вуглеводневих палив iconІ. А. Кравець, д-р техн наук Вплив забруднень на енергетичні властивості вуглеводневих палив
Визначено інтенсивність зміни поверхні контакту твердої дисперсної фази при продукуванні механічних забруднень у паливах в експлуатаційних...
О. С. Тітова, канд хім наук Л. М. Курок хіміко-термодинамічна характеристика окиснення вуглеводневих палив iconН. М. Кучма забезпечення біологічної стабільності вуглеводневих палив
Показано вплив міжнародних авіарейсів І кліматичних умов України на біологічне ураження палив для реак-тивних двигунів. Розглянуто...
О. С. Тітова, канд хім наук Л. М. Курок хіміко-термодинамічна характеристика окиснення вуглеводневих палив iconМ. К. Луньов, канд хім наук П.Є. Стрижак, д-р хім наук О. П. Філіппов
Розроблено методику синтезу одностінних вуглецевих нанотрубок на поверхні нанесеного металічного каталізатора та їх очистки. Одержаний...
О. С. Тітова, канд хім наук Л. М. Курок хіміко-термодинамічна характеристика окиснення вуглеводневих палив iconС. В. Іванов, д-р хім наук В. В. Єфіменко В. Ф. Новікова
Розглянуто вплив розчиненого кисню на експлуатаційні властивості реактивних палив: термоокиснювальну стабільність, пожежовибухонебезпечність,...
О. С. Тітова, канд хім наук Л. М. Курок хіміко-термодинамічна характеристика окиснення вуглеводневих палив iconС. В. Бойченко, канд техн наук, Л. М. Черняк вибір засобу запобігання втратам палив від випаровування
Розглянуто метод вибору оптимального засобу зменшення втрат палив від випаровування. Відмінність запропонованого методу від відомих...
О. С. Тітова, канд хім наук Л. М. Курок хіміко-термодинамічна характеристика окиснення вуглеводневих палив iconГосударственный стандарт союза сср конструкции и изделия железобетонные радиационный метод определения толщины защитного слоя бетона, размеров и расположения
Л. Г. Родэ, канд техн наук; В. А. Клевцов, д-р техн наук; Ю. К. Матвеев; И. С. Лифанов; В. А. Воробьев, д-р техн наук; Н. В. Михайлова,...
О. С. Тітова, канд хім наук Л. М. Курок хіміко-термодинамічна характеристика окиснення вуглеводневих палив iconГосударственный стандарт союза сср система стандартов безопасности труда шум общие требования безопасности гост 12 003-83
Г. И. Варнашов; А. А. Меньшов, д-р мед наук; В. Н. Сога; Ю. П. Пальцев, канд мед наук; А. В. Колесникова, канд мед, наук; Ш. Л. Злотник,...
О. С. Тітова, канд хім наук Л. М. Курок хіміко-термодинамічна характеристика окиснення вуглеводневих палив icon1Т. В. Медвєдєва
Описано негативний вплив сполук сірки на експлуатаційні властивості нафти та продукти її переробки. Розглянуто основні методи визначення...
О. С. Тітова, канд хім наук Л. М. Курок хіміко-термодинамічна характеристика окиснення вуглеводневих палив iconО. Л. Матвєєва, канд техн наук І. А. Кравець, д-р техн наук Л. М. Курок
Розглянуто результати дослідження енергетичних властивостей хімічних елементів з метою можливості подальшого визначення механізму...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи