Ю. П. Мисюк icon

Ю. П. Мисюк




Скачати 113.88 Kb.
НазваЮ. П. Мисюк
Дата16.08.2012
Розмір113.88 Kb.
ТипДокументи



I SSN 1813–1166. Вісник НАУ. 2004. №4

УДК 628.973.125

І.А. Зеленков, канд. техн. наук

Ю.П. Мисюк


ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ
ІНЖЕНЕРНО-АВІАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ АЕРОПОРТУ

Інститут електроніки та систем управління НАУ, e-mail: svm@nau.edu.ua

Проаналізовано особливості освітлення приміщень інженерно-авіаційного центру. Наведено рекомендації з поліпшення системи освітлення для зниження стомлюваності працюючих,
збільшення зорової й загальної працездатності людини й підвищення продуктивності праці.


Вступ

Відомо, що світло як фактор життєвого середовища людини впливає на стан його центральної нервової системи, працездатність, визначає ритм життєвих функцій і стійкість до впливу шкідливих факторів. Світло є посередником у передаванні інформації від спостережуваного об’єкта через око до головного мозку. Високий рівень продуктивності й високоякісна робота визначаються умовами освітлення не тільки тому, що світло забезпечує ідентифікацію зорового завдання, але також завдяки тому, що освітлення сприяє концентрації уваги протягом робочого дня.

^ Аналіз питань проблеми освітлення

виробничих приміщень

Сучасні умови життєдіяльності людини визначають актуальність вивчення світлового середовища. В біології та гігієні накопичена велика кількість даних про вплив природного світла на організм людини. Однак більшість робочих приміщень не можуть бути забезпечені повноцінним природним освітленням по всій площі розміщення робочих місць. Недостатність природного освітлення зумовила підвищення вимог до штучного освітлення, оскільки сьогодні воно є одним з найважливіших елементів життєвого середовища людини.

Працюючи при освітленні поганої якості або низьких рівнях освітленості, засліплюючій дії джерел світла й неадекватному співвідношенні яскравостей, що недостатньо добре збалансовані на робочих місцях, а іноді й пульсації ламп, люди можуть відчувати втому очей і загальну перевтому, що призводить до зниження працездат-ності. У деяких випадках така перевтома може привести до головних болів, викликати стрес, роздратованість, агресивність.

Забезпечуючи поліпшення зорових умов, можна уникнути багатьох нещасних випадків, браків виробництва.

Нерівномірне освітлення, надмірна блискучість, створюючи проблеми адаптації, знижуючи видимість, може привести до негативних наслідків у виробничій діяльності. Ось чому настільки важливо враховувати всі складові світлового середовища: світловий клімат місцевості, інтенсивність освітлення, спектральний склад випромінювання, його динаміку як за спектром, так і за інтенсивністю [1].

^ Постановка завдання

Сучасне освітлення приміщень інженерно-авіаційного центру (ІАЦ) повинне забезпечувати комфортне й безпечне світлове середовище, що сприяє високій продуктивності праці, а також має бути рівномірним, без різких переходів від темних до світлих зон. Чим вище рівномірність освітлення, тим більший зоровий комфорт відчувається при перебуванні в приміщенні. Тому так важлива розробка нових засобів оптимізації світлового середовища в приміщеннях з тривалим перебуванням людей.

^ Рекомендації щодо підвищення

працездатності в приміщеннях

інженерно-авіаційного центру

В інженерно-авіаційному центрі існує ряд виробничих ділянок, до якості освітлення яких через характер виконуваних робіт пред’являються особливо високі або спеціальні вимоги. До таких приміщень відносяться: технолого-конструк-торське бюро, лабораторія надійності, ділянка попереднього монтажу двигунів, гвинтів, коліс, зал розшифровки, метрологічна й технічна лабораторія, радіолабораторія, електролабораторія, приладова лабораторія та ін.

Тому при освітленні зазначених виробничих приміщень необхідно враховувати такі особливості, як:

– характер і складності зорових робіт;

– тривалість перебування персоналу в приміщенні;

– наявність природного освітлення;

– вік більшості працівників, які постійно перебувають у приміщенні тощо.

При правильному проектуванні все навколишнє виробниче середовище може стимулююче впливати на працюючих у ньому людей.

Крім того, при освітленні даних приміщень повинні забезпечуватися:

– гарна кольоропередача і колір освітлення;

– достатня кількість світла для виконання зорових завдань;

– гарна рівномірність освітлення в робочій зоні;

– відсутність пульсацій.

При виконанні комплексу цих вимог підвищується відчуття комфортності працюючих. А це, у свою чергу, дуже важливо, оскільки в даних приміщеннях ІАЦ проводиться робота високої точності - розшифровка “чорного” ящика, облік і аналіз відмов і несправностей, науково-дослідна робота з аналізу надійності деталей літака, перевірка всього вимірювального устаткування та ін.

Рівні освітленості даних приміщень у відсутності природного світла перебувають зазвичай в межах від 100 до 500 лк і визначаються вимогами стандартів або рекомендацій.

У багатьох випадках природне освітлення приміщення протягом хоча б декількох годин істотно підвищує освітленість, а це, у свою чергу, дозволяє довше зберігати бадьорість робітників. Однак не лише рівень освітленості, але й усі аспекти якості освітлення відіграють важливу роль у попередженні нещасних випадків та роботи, що має небажані наслідки. Достатньо згадати, що нерівномірне освітлення знижує видимість оточуючих об’єктів. Там, де необхідно добре розрізняти рухомі деталі працюючих машин, може бути дуже небезпечним стробоскопічний ефект, що виникає через пульсації світлового потоку.

Останнім часом як один з методів поліпшення системи освітлення в даних приміщеннях рекомендується використовувати динамічне освітлення. Динамічне освітлення – це спеціально створюване штучне освітлення, світлові характеристики якого цілеспрямовано змінюються в часі з метою збільшення зорової й загальної працездатності при виконанні одноманітної або ж високоточної роботи.

За даними проведених досліджень [2; 3] встановлено, що динамічне освітлення поліпшує
функціональний стан органа зору, знижує стомленість, підвищує працездатність.

Використання у виробничих приміщеннях з недостатнім природним світлом штучного освітлення, що відтворює динаміку природного освітлення, впливає на зорову працездатність і психофізіологічний стан працюючого. До таких приміщень варто віднести ІАЦ.

На відміну від статичного штучного освітлення постійної інтенсивності, застосовуваного при виконанні найрізноманітніших зорових робіт, у т. ч. й монотонних, одноманітних, викликаючи (внаслідок застосування такого освітлення) підвищену втомленість, динамічне освітлення служить збільшенню працездатності людини, створює на робочому місці різноманіття світлокольорового середовища, позитивно впливає на настрій і бадьорість, які, у свою чергу, мають першорядне значення і для продуктивності праці, і для запобігання нещасних випадків.

Динамічне освітлення може передбачати: зміну умов освітлення залежно від часу дня року, залежно від співвідношення часу з добовим ритмом, залежно від виду діяльності [4].

Розглянемо більш детально кожний із цих варіантів.

^ Перший варіант. Концентрація світла змінюється протягом дня: тільки розсіяне світло ранком; тільки пряме світло опівдні або ввечері. Між цими режимами існують перехідні режими. Ранок позитивно асоціюється зі світлою кімнатою, тому кімната освітлюється по периметру відбитим світлом. Увечері краще більш пряме світло, спрямоване у робочу зону.

^ Другий варіант. Цей спосіб припускає помітну зміну освітленості робочої площини протягом дня, але при незмінності концентрації світла. Зміна освітленості здійснюється в прямому або зворотному порядку відносно добового ритму.

^ Третій варіант. Співвідношення прямого й відбитого світла міняється залежно від виду діяльності. Якщо робота, в основному, пов’язана з відеотерміналами, то перевага віддається відбитому освітленню. Для звичайної конторської роботи використовується система з перевагою прямого світла.

Оснащення робочих місць дисплеями обмежує використання природного освітлення, хоча візуальні та енергетичні навантаження сильно зростають.

При виборі приміщення для робочих місць з дисплеями і відеотерміналами необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиск на екрані дисплея і викликати значну засліпленість у працюючих перед ними людей.

Для розміщення робочих місць з дисплеями найбільш придатні приміщення з однобоким розміщенням вікон, на яких обов’язково повинні бути штори, жалюзі і т.п.

У зонах з робочими місцями, обладнаними дисплеями, необхідно обмежувати середню яскравість світильників, які можуть відбиватися в екранах, оскільки засліплююча дія джерел світла погіршує умови роботи органа зору, викликає різь в очах, підвищену стомленість тощо.

У зонах з відеомоніторами високої або середньої якості середня яскравість світильника не повинна перевищувати нормативних меж.

Давати відблиски на екранах дисплеїв і засліплювати працюючих можуть не тільки вікна, але й інші яскраво освітлені світлі поверхні (стеля, стіни, шафи, одяг персоналу та ін.). Тому при будівництві, реконструкції або капітальному ремонті приміщень ІАЦ усі вони повинні мати не занадто високі коефіцієнти відбиття, доцільно використовувати ненасичені пастельні тони. Усі оздоблювальні матеріали (фарба, пластик і т.п.) повинні бути матовими, неприпустимо використовувати блискучі елементи.

За наявності в приміщеннях блискучих або дзеркально відбиваючих світло робочих поверхонь має бути передбачено обмеження відбитого блиску шляхом [5]:

– вибору відповідного напряму світла: для горизонтальних поверхонь – задньобокового або бокового, для вертикальних – зверху під кутом не більше 45 º до поверхні;

– застосування світильників із розсіювачами;

– збільшення частки відбитої складової освітленості.

Часта переадаптація зору в процесі розрізнення поверхонь, що суттєво відрізняються за яскравістю (освітленістю), викликає стомлення органів зору й тим самим ускладнює виконання виробничих операцій. Таким чином, необхідно забезпечити рівномірний розподіл яскравостей у полі зору [3]. Додаткове підсвічення екрану дисплея загальним освітленням покращує розподіл яскравостей у робочій зоні, але одночасно веде до деякого зниження контрасту читаних знаків. Бажано, щоб екран був захищений від прямого попадання світла.

Поліпшення якості освітлення може бути забезпечене при фіксованому розташуванні робочих місць з дисплеями, які доцільно розмістити в глибині приміщення.

Робочі місця з дисплеями мають бути організовані в ряди, паралельні стіні з вікнами, а площини екранів орієнтовані перпендикулярно їй.

Розміщення робочих місць й орієнтація екранів, при яких працюючий повернений обличчям або спиною до вікон, неприпустиме.

Робоче місце з дисплеєм не рекомендується розміщати поблизу добре освітлених стін або інших яскравих поверхонь.

Крім того, на робочі поверхні не повинні по можливості падати тіні від корпуса працюючого або виробничого обладнання, особливо багаторазові або не перекриті світлом інших джерел.

Послаблення тіней повинно досягатися відповідним розміщенням світильників або збільшенням частки відбитої складової освітленості.

У приміщеннях з поверхнями, що мають добре відбиваючі світло, обмежуючі поверхні (перекриття, стіни), рекомендується по можливості застосування світильників, що забезпечують достатню яскравість цих поверхонь [5].

Для освітлення зазначених виробничих приміщень ІАЦ варто використовувати такі режими динамічного освітлення [3]:

– освітлення, що оперативно змінюється залежно від зміни розмірів об’єкта спостереження;

– освітлення, у якого передбачена зміна ін-тенсивності освітлення залежно від стомлення працюючого;

– освітлення зі змінними однією або декількома світловими характеристиками (інтенсивністю освітлення, кольоровістю тощо) з метою привернення уваги працюючого і його контролю;

– освітлення, що відтворює характеристики й параметри природного освітлення.

Залежно від виконуваної роботи й необхідного рівня освітленості динаміку освітлення можна змінювати протягом робочої зміни (8–12 год) (див. рисунок) [3].



а



б



в

Можливі програми зміни динамічного освітлення протягом робочої зміни:

а – вмикання й вимикання групи світильників; б – плавне регулювання інтенсивності освітлення залежно від стомлення працюючого; в – поступове збільшення рівня освітленості

Дванадцятигодинна робоча зміна широко практикується на підприємствах авіаційного профілю. Від рівня освітленості залежить і продуктивність праці.

При плавній зміні рівня освітленості протягом робочого дня працездатність людини можна підтримувати на тому самому рівні.

Але, якщо людина постійно перебуває в приміщенні при високому рівні освітленості, або в приміщенні, де недостатнє природне освітлення, вона швидко втомлюється й частково губить працездатність. Це характерно й для низьких
рівнів освітленості. Тому рекомендується у разі неможливості регулювання освітленості створювати зони або кімнати відпочинку для персоналу з рівнем освітленості, що відрізняється по можливості із джерелами світла, що компенсують недолік природного освітлення.

Регулювання динамічного освітлення може здійснюватися за програмою, заздалегідь складеною на підставі експериментальних даних про умови освітлення. При цьому ручне або автоматичне регулювання виконують шляхом східчастого перемикання груп світильників або плавним регулюванням яскравості ламп за допомогою регуляторів яскравості з малою глибиною пульсації світлового потоку в певних межах [3].

Крім того, є технічні засоби (двопальникові газорозрядні лампи, світлоприбори з декількома лампами і загальним для них відбивачем), що дозволяють дискретно змінювати світловий потік, який створює різні рівні освітлення.

Використання системи автоматичного регулювання рівня освітленості з урахуванням динаміки денного світла й у комбінації з різноманітними сучасними датчиками дозволить не тільки досягти необхідного рівня освітленості в приміщенні, але й значно знизити енергоспоживання.

Висновки

На сьогодні актуальною проблемою залишається вивчення біологічного впливу природного й штучного світла на людину в цілому, а також реалізація освітлення таким чином, щоб був

забезпечений підвищений рівень освітленості на робочих місцях за умови правильної кольоропередачі.

На підставі викладеного вище можна зробити наступний висновок з освітлення найбільш важливих приміщень ІАЦ (лабораторії надійності, залу розшифровки, метрологічної й технічної лабораторії):

– велике гігієнічне значення природного світла повинно враховуватися при розробці норм освітлення для знову проектованих або ж реконструйованих даних приміщень ІАЦ із врахуванням віку, виду діяльності, дійсного стану здоров’я та ін.;

– освітлення повинно активізувати фізичну й розумову діяльність і при цьому зменшувати кількість можливих помилок, пов’язаних зі стомленням;

– використання в даних приміщеннях динамічного освітлення зі спеціальними програмами зміни в часі характеристик освітлення робить позитивний, стимулюючий вплив на людину в цілому й, отже, на продуктивність праці.
^

Список літератури


1. Скобарева З. А., Текшева Л. М. Биологические аспекты гигиенической оценки естественного и искусственного освещения // Светотехника. – 2003. – №4. – С. 7–13.

2. Ван Боммель В., Ван ден Бельд Г., Ван
Оойжен М.
Промышленное освещение и производительность труда // Светотехника. – 2003. – №1. – С. 8–11.

3. Кравченко О. А. Повышение качества промыш- ленного освещения // Світло. – 2002. – №1. –
С. 30–34.

4. Крюгер Х., Фляйшер С., Ширц К. Научно-исследовательский проект “Световая гармония”. Новые подходы к совместному использованию естественного и искусственного света // Свето-техника. –1999. – №3. – С. 15–17.

5. Ведомственные нормы технологического проектирования авиационно-технических баз в аэро-портах (). – М.: МГА, 1986. – 89 с.

Стаття надійшла до редакції 14.10.04.

И.А. Зеленков, Ю.П. Мисюк

Повышение эффективности системы освещения помещений инженерно-авиационного центра
аэропорта

Проанализированы особенности освещения помещений инженерно-авиационного центра. Приведены рекомендации по улучшению системы освещения для снижения утомляемости работающих, увеличения зрительной и общей работоспособности человека и повышения производительности труда.

I.A. Zelenkov, J.P. Mіsjuk

Effectiveness increasing of premises lighting system of engineers and aviation airport centre

In article features of illumination of premises rooms of the engineering - aviation center are analysed, recommendations on improvement of system of illumination are made with the purpose of decrease in fatigue working, increases in visual and general serviceability of the person and increase of labour productivity.

Схожі:

Ю. П. Мисюк iconМисюк Н. С., Гурленя А. М., Дронин М. С. Неотложная помощь в невропатологии Минск: «Вышэйшая школа» 1990 г. 272 с. Часть первая неврологические синдромы головная боль механизмы возникновения
Мисюк Н. С., Гурленя А. М., Дронин М. С. Неотложная помощь в невропатологии Минск: «Вышэйшая школа» 1990 г. 272 с
Ю. П. Мисюк iconМисюк Ю. П
Підвищення ефективності системи освітлення приміщень інженерно-авіаційного центру аеропорту
Ю. П. Мисюк iconУдк 1: 930/85: 32 А. А. Мисюк
Они обсуждают выставки, литературные новинки, встречаются с художниками, поэтами, учеными. Все построено на добровольных началах,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи